Вночі співає місяць тихо
Допоки сплять сини землі
І загадковий голос пильно
Мережить думи в самоті
Гойдає хвилі серед неба
Єднає силу почуттів
Слова і музика натхненна
Бентежить силою ланів
Могутній подих стріне серце
Зупинить величчю віків
І знову спогади безсмертні
У тиші здійме з ланцюгів
Нове життя крокує нині
Тебе вітає звідусіль
І в затишній, п’янкій гостині
Згадай про марево надій
Ще запалають зорепадом
В блакитнім погляді смерек
І всі відчиняться заслони
У злеті зляканих лелек
