Мої рими не складаються в слова,
Мої мрії забувають твої очі.
В моїм домі поселилась простота -
відпускати тебе в ніч я так не хочу.
Моє серце розтопилось, наче лід,
мої руки все шукають ніжний дотик.
Я за тінями відчую ніжний слід:
усвідомлюю - для мене ти - наркотик.
Мої думи заховалися в книжках,
щоби щастя ненароком не злякати.
На листку забута пісня, і в думках
її я пишу, щоб ніколи не співати.
В твоїм полоні вже не треба мені слів,
і стіни з мармуру розтануть теплим вітром.
Бо я з тобою, і вся музика світів
рочиниться дощем, любов'ю, світлом...