(Холодной, тихой ночью, ты сделаешь шаг к своей вечной Звезде)
Безкрайні простори всесвіту. Безкрайня чарівність нездоланних гір.
«На що схожа твоя любов, моя Північна Вершино? На що схожа твоя свобода?Там де бурхливі води рік, омивають твоє лице, чи ти плачеш?! І твоє серце десь в неприступних і непробивних породах…»
Його ноги були в крові, тіло ледь несло все вище і вище. Десь за кордонами неба, він бачив свободу. Потрібно було дістатись до неї і не впасти, не спіткнутись на спокусах, на любові. Скільки часу його хтось зупиняв, лишав на нічліг. Одного дня жінка намагалась його отруїти «Якщо не мені, тоді нікому. Ти забудеш про неї, про свою Вершину». Він вчасно зрозумів, що краще піти з її дому. Плач і стогін лунав ще довго, нерозумна жінка була розгнівана.
«- Чому ти її покинув? Хіба правду казав Мюнхаузен, що якщо трапиться хороша дружина, будеш щасливий, якщо погана – філософом?!
- Моя правда, там де починається свобода - промовив чоловік. - І не важливо чи ця свобода буде з дружиною, чи без. Я прагну Північної Вершини. Але коли забрати в мене її, що ж лишиться від мене?! Вона хотіла в мене забрати не Вершину, вона хотіла посягнути на моє життя, мою свободу, навіть якщо сама цього не усвідомлювала. Вона скоро перестане плакати, вона знайде іншого, хто буде для неї просто чоловіком. Я їй не потрібен, їй потрібен будь-хто, хто міг би називатись чоловіком, і справа не в сльозах по моїй особистості, справа в сльозах по чоловіку.
- Куди ти прямуєш тепер?
- Шукати свою Північну Вершину…»
Мої Альпи, моя вічна спокусо,
Ти живеш в мені, декілька десятиліть,
Ти все вище і вище будеш над небом моїм підійматись,
Я буду невпинно іти, в доланні тебе неосяжної,
Буду топтати сніги і народжуватись з кожною твоєю вершиною.
Чи зустрічали його люди, чи зустрічав він людей?! Так, досить часто. Чи бачили мої очі його дім, навіть коли вони і уві сні були відкриті? Бачили. Одного дня мої ноги прослідували за ним…і вона повстала перед моїм поглядом «Як же можна було її не побачити, не відчути…?!»
...наша Північна Вершина лишалась, завжди, в таємниці від всіх…
