Спам’ятайся, народе мій милий!
Подивись, ти вже впав на коліна!..
А щоб встати і жити красиво,
Ти вже їдеш в чужую країну!
Мій народе, тікаєш від горя?!
Потрапляєш в чужинні тенета!
Недаремно з космічних просторів
Ця земля – СИНЬО-ЖОВТА планета!
Схаменися, народе квітучий!
Ой Ти, молоде, юне насіння!
Мов із терен, корону колючу
Ви заклали Вкраїні на тім’я.
А корона – це першість у світі!
Тая першість у нас – алкогольна...
Бо вже молодь і діти споїті
Безнадійністю, горем свавольним.
Та не всі ще здались до краю,
Ще палає вогонь визволяння!
Ще всміхнеться країна сумная
І здійсняться всі щирі бажання!
І тому, я прошу, мій народе!
Не давайся спокусі в кайдани!
Розірви і стопчи злі полони
І токсичні, заманливі плани!
І не їдь ти в незнані країни,
Не зрікайся свого через гроші,
Бо безпечніше всіх – Україна,
Наша рідна та бідна, хороша!
Об’єднаймося, мудрий народе,
Мов достиглі зернята в колосся.
Лише разом ми здвигнем колоди,
Щоб Вкраїну піднести вдалося.
І відкиньмо нудьгу і спокусу!
Гляньмо серцем високо у мрію!
І Всевишньому Богу, Ісусу,
Помолімось Пречистій Марії!
Помолімось ангелам небесним
І борімось за вольнії крила!
Лиш тоді буде влада в нас чесна,
Україна в нас буде щаслива!
Оля Савчук, у 18 років, осінь 2008 року.
