Навколо цифри, букви, креслення та сум… Задуманий, дивлюся в нікуди і курю, курю й думаю, а думка ніпрощо… Веселий світ затьмарився грозою, цигарка доживає свою мить, а я задумавсь ніпрощо, схвильований тобою, шукаю у собі, можливо щось болить, можливо щось, а може і нічого, можливо десь, а може і ніде, можливо хтось, теж із життя такого, а може й ні, бо поїзд ще гуде… А може сон, реальність чи куріння, чи алкоголь, а може просто так - багаж нерозуміння… Де знак? Який ще тобі знак? Ти бачив, а не чув, ти жив і помирав, та ти не знав… Не знав ні ти ні я ніхто з наших знайомих, яких у нас давно нема… Будь обережний нас лиш двоє, а в голові, а в голові у тебе в мене і у тих кого нема одна зима, без літа і весни, ще деколи навідується осінь, пишу я тим, кого нема, листи, і думаю про себе досить, напевно досить, схаменись… Давай за нас, бо нас лиш двоє…
