Нас лиш двоє

Навколо  цифри,  букви,  креслення  та  сум…  Задуманий,  дивлюся  в  нікуди  і  курю,  курю  й  думаю,  а  думка  ніпрощо…  Веселий  світ  затьмарився  грозою,  цигарка  доживає  свою  мить,  а  я  задумавсь  ніпрощо,  схвильований  тобою,  шукаю  у  собі,  можливо  щось  болить,  можливо  щось,  а  може  і  нічого,  можливо  десь,  а  може  і  ніде,  можливо  хтось,  теж  із  життя  такого,  а  може  й  ні,  бо  поїзд  ще  гуде…  А  може  сон,  реальність  чи  куріння,  чи  алкоголь,  а  може  просто  так  -  багаж  нерозуміння…  Де  знак?  Який  ще  тобі  знак?  Ти  бачив,  а  не  чув,  ти  жив  і  помирав,  та  ти  не  знав…  Не  знав  ні  ти  ні  я  ніхто  з  наших  знайомих,  яких  у  нас  давно  нема…  Будь  обережний  нас  лиш  двоє,  а  в  голові,  а  в  голові  у  тебе  в  мене  і  у  тих  кого  нема  одна  зима,  без  літа  і  весни,  ще  деколи  навідується  осінь,  пишу  я  тим,  кого  нема,  листи,  і  думаю  про  себе  досить,  напевно  досить,  схаменись…  Давай  за  нас,  бо  нас  лиш  двоє…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266738
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2011
автор: Дефектоскопіст