Тому хто є,
але на жаль уже не буде,
Бо так крапки́ розставило життя,
І як не має бути – буде,
Хоч як би ти не прагнув каяття.
Тому, хто так хотів буть Богом,
Щоби до ніг моїх, покласти світ,
Кому судилось за порогом
Для іншої зривати,
п’янкий бузковий цвіт…
07.05.2011р.