Тебе я мав забути вже давно,
та знаєш, якось в мене не виходить.
Я досі ще вдивляюсь у вікно
в якому сумно день за днем проходить.
Твої я перечитую вірші
і згадую я кожне твоє слово.
Та глибоко в сере́дині душі
безмежний жаль співає своє соло.
І пісню цю, сумну-сумну до болю,
я слухаю постійно, кожен день.
Через те, що ти вже не зі мною
інших не співа душа пісень.
Лише сумні пісні в душі лунають,
пісні, в яких звучить лише страждання.
І день за днем так сумно проминає,
можливо, так мине й моє кохання.
