Ти, напевне, не любиш дощ,
Живі квіти також, гадаю.
Ти не пишеш листи, ну що ж:
Їх давно ніхто не читає.
Ти розкрила всі вікна знов,
Бо тебе самота вбиває,
І для тебе вода – це кров,
Як повітря смаку немає.
I will kill you tomorrow slow,
Ти мовчиш, а за склом світає.
Ти палаєш вогнем, немов,
will I kill you? Себе питаєш.
Переклала на сотню мов,
Наболілу жахливу фразу.
А іще ти уб’єш любов,
І майбутнє уб’єш одразу.
А для тебе життя – це гра,
Ти не хочеш її програти,
Ти на стінці включила бра, -
Тобі темрява, наче грати.
Твою тишу порушив грім,
Ти не можеш мовчати вічно,
Перед дзеркалом зняла грим,
Що ховає бліде обличчя.
Пройде день – ти на сцені знов.
Глядачі. Інтерв’ю для преси.
I will kill you tomorrow slow-
Влучна назва нової п’єси.
Побачила твої вірші в анонсі - і не змогла не відгукнутися. Цей дуже схожий з моїм вчарашнім "Актором" (кину тобі лінк в пошту). Тільки ми підійшли до цієї теми по-різному
І...
А для тебе життя – це гра,
Ти не хочеш її програти,
боюся, що для нас всіх життя - гра, причому правила ми змінюємо вже в ході гри - на жаль.
Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сподобалось! 
чудово
