Серце-птаха в грудях билось,
Полетіти десь у небо просилось.
Розум благав:-"Зупинись!"
Та незрячому слухати не хтілось...
Як лава розливались почуття
І напували спраглу душу!
А тіло,як натянута струна,
Бриніло від грішної спокуси...
Поцілунки-крила тіло вкривали,
Ніжно,мов пелюстки,губи забавляли,
Грались,грались,мене огортали,
Насолоду шалену вони дарували...