Мені знайомий біль страждання.
Мені знайомий біль утрати.
Мені знайомо все, що було,
І все, що я хотіла мати..
Та не питай, даремно - в кого?
Я вчилась бачити крізь ширму,
Оті, усі, недобачання твоїх очей блакитних вільних.
Повз біле марево хотіла,
Тонути я в твоїх обіймах.
І забувати всі негоди,
З тобою: любий, ніжний, милий!
Гадати можна скільки хочеш,
Та мріяти хоч час-від-часу.
Але ж який проймає трепет,
Коли тебе я не побачу.
Ти не підійдеш, не обнімеш,
В обіймах палких і гарячих.
Не скажеш слів отих чудових,
І що я більше не заплачу.
Від того, що мені ти скажеш,
Ві того, що я знов відчую.
Забуду всі негоди в світі,
З тобою, любий, лиш з тобою...
