Розлився сум, журба дощем
По чистих шибках б’є та б’є...
Упав тягар такий важкий
На серце змучене моє.
*
Темна ніч закрила очі,
Зупинився час...
“– Боже наш, помилуй грішних
Та пробач всіх нас...”
Свічка капає сльозою
На долонь мою,
В край далекий проводжаю
Маму я свою.
Хрестик, хустка, окуляри,
Гроші в гаманці,
Тільки котяться сльозинки
По моїй щоці.
Стихли батюшки молитви,
Ладан віддимів,
А сльозинки ллються й ллються
У зажуру слів.
*
