Навскоси,розтерзавши розхристану душу,
Осмілілі дощі залишили в багнюці сліди,
"Я-патріот!,-ти кричав:Я з місця не зрушу!"
По пояс в багнюці, в обіймах біди...
Від голоду й холоду нерви замерзли,
В непокорі застигла камінна болюча сльоза,
Ти мріяв завжди за Україну померти,
А жити для неї не вмів, як гриміла гроза.
Встань і йди...Йди ради неї,
Ради неї твори,всупереч наглим дощам,
Ти носій національної волі-ідеї,
Неси її навіть якщо залишишся сам...
