Я - пластилін ванільний,
кольоровий та вільний.
Вітер з мене ліпить різні фігури,
мені приємні ажурні тортури.
Я себе повітрю заповім,
мій аромат заповнить твій дім.
Ти будеш мене вдихати,
хвороба тебе - ламати.
Буваю всюди і ніде,
але життя від тебе йде.
ти загинеш,підеш ще молодим,
і я перетворюсь в отруйний дим.
І буду я ніким та всім.
Себе землі я заповім,
щоб мокрий асфальт корінням руйнувати
й твоє мертве тіло своїм відчувати.
