............................................................ І-ку.
Ти приходив сюди і завжди зустрічав тут мене,
ти вже навіть подумав, що я божество цього храму.
Ти молився до мене, прохаючи про неземне
і не чув, що я також у тебе молила те ж саме.
А сьогодні прийшов і побачив мене у труні:
я ж була не богиня, а просто ховалась від вітру.
Забагато свічок ти поставив мені за ці дні,
от я і задихнулась банально від браку повітря.
Ти погрожуєш кинутись долі з повітряних веж...
Заспокойся. Ну, просто померла. Буває і гірше.
Все ж залежить від того, як сам ти усе це назвеш:
перевтіленням в тишу чи просто завершеним віршем.
Мне кажется, ты даже сама не осознаёшь до конца - ЧТО написала!..
И дело тут не в последней строке. Стиш о-бал-ден-ный!!!
Все ж залежить від того, як сам ти усе це назвеш:
перевтіленням в тишу чи просто завершеним віршем.
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
да, мені цей вірш самій подобається. він такий... густо жіночий!
а взагалі, все що ви бачите в цьому вірші - це ви самі. вірш - дзеркало. чим воно чистіше, тим краще видно
з повагою
Оценка поэта: 5 Последняя строка - шедевр! Однозначно! Но в остальном слишком много крайностей, имхо...
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вона і писалась найдовше
крайнощі? а цей грудень, по-вашому, який??? після -20 і +3 за пару днів і не в такі крайнощі будеш впадати важко нам, тендітним мавочкам, переносити такі природні потрясіння
22.12.2009 - 23:51
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00