Знову дмуть вітри тоталітарні.
Світ повільно репає по швах.
Може є якась така лікарня,
Де лікують дурість в головах?
Вкотре повилазили тирани,
Жадібно гризуться, мов вовки.
От би їм подмухати на рани,
Йодом перемазати вавки.
Наче хворі вибігли з палати
І вручають флаєри на бал.
Ми подібне бачили стократно,
Легко прогнозується фінал.
Порозводять згарища й могили,
А на них влаштують сабантуй.
Лікарю, благаю, бракне сили,
Душу мені міцно забинтуй.
