(в дарунок художнику-іконописцю пану Василю Заблоцькому.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й »СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Топився віск сакральними світами,
Спливав в свічник у тайні молитов,
Шукав того, хто буднями й святами
Тримав у серці скромність і любов.
Знайшов. Відчув. Повів до благодаті.
Направив шлях, залишивши ази
І йдуть літа митця в святині-хаті,
І Світлом йдуть ікони-образи.
Різьбить, малює каменем наріжним.
Кладе Ворота. Творить тетрапод.
В міцних колонах, відчуттям наскрізним,
Кладе до Бога купол за народ.
Марія Дребіт (Голодрига)
19.03.2025 Португалія
