Щиро дякую за вашу думку. Оскільки зовсім не маю часу на створення чогось масштабнішого, обмежуюсь поки що написанням коротких роздумів-замальовок. Можливо ви скажете, коли нема часу, то й не варто взагалі... Але мушу сказати, що коли почала викладати класичну японську поезію хайку, була приємно вражена, наскільки оцих усього 14 складів, з яких вона складалась, по-новому відкрили в мені мою власну уяву і захоплення від того, на який яскравий потік образів і думок вона може наштовхувати. В моєму ж тексті образ молодого місяця і весни, простір нічного неба асоціюються з прагненням внутрішньої свободи, прагненням діяти, розправлять крила, відчувати і з'єднуватись з дорогими людьми, навіть на відстані, за допомогою думок. Тобто лише натяк на місяць, небо і простір дозволяє душі пережити відчуття чогось безмежного.