Як дивишся на цвіт цей волохатий,
Перед очима – світ дитинства, мати.
Хоч цвіт цей із Америки прийшов
До України, дім тут свій знайшов.
У вірші його згадують, у пісні.
Росте на клумбі, не в ліску, не в лісі.
Стебло низьке, а цвіт – жовтогарячий.
Уздрить його здалека й слабо-зрячий.
Глядиш на цвіт цей, серце тане з млості.
Відвар із нього меншить біль у кості.
Покращує він також апетит.
Лікує шлунок, нерви, стоматит.
Цвіт має особливу запашинку.
Летять до нього різні комашинки.
Запилюють його. Насіння буде,
Яке зберуть і знов засіють люди.
Кидають цвіт в капусту і пшеницю.
Запах його лякає попелицю.
Маленький цвіт, але таки сміливець
Із чорною бровою – чорнобривець.
