Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Дівчата з Бельведерської - ВІРШ

logo
Артур Сіренко: Дівчата з Бельведерської - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Дівчата з Бельведерської

Артур Сіренко :: Дівчата з Бельведерської
«Це все мені втіха за той ранковий трамвай…»
                                         (Джеймс Джойс)

У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з довгих вулиць Станіслава називалась Зосина Воля. Ті часи (на щастя) давно минули і в слово Воля ми вкладаємо зовсім інший зміст. І вже ніхто не сміється досхочу, коли чує запитання: «Як пройти на Зосину Волю?» Ця вулиця нині розчинилася в Амазонці міста і шукати до неї дороги годі.

На вулиці Бельведерській полюбляють шпацерувати дівчата в яких є щось дике, нестримне як степовий вітер, сарматське. Ніби Сарматія знову виникла з небуття, але вже на вулиці ідеального міста ренесансу. Нібито знову, як тоді, в часи нещадного Сонця, гетьман зазначає на папері, перш ніж поставити свій підпис: «Князь Сарматський». Дівчата з Бельведерської носять плаття і штани з картатими візерунками тартанів найбільш войовничих шотландських кланів, хутряні «ведмежі» куртки-безрукавки, металеві цвяхи (чи то вістря стріл), що стирчать прямо зі шкіри обличчя, несамовитий блиск в очах. Замість намиста носять важкі срібні ланцюги з візантійськими монетами і знаками кіммерійців на приплюснутих уламках металу. Кроки – ніби йдуть вони не на легку прогулянку, а на двобій. Черевики з товстою підошвою, що може розчавити стару єхидну-змію. Йдуть так, нібито їх вже очікують осідлані коні – там, за рогом. На велосипедистів вони кидають погляди зневаги (мовляв, обертається Всесвіт, а ви крутите колеса намарно), на голубів позирають як мисливці на здобич, а на кожного крука дивляться як на брата. 

Містяни дивляться на них безбарвними білуватими поглядами, визираючи із-за фіранок вікон, що як повіки затуляють вампірівські очі будинків. Дивляться, ніби кажуть: летіть собі, нетутешні журавлі, туди, до Венеції, на карнавал потворних і зовсім не кумедних масок. Добре, що ці холодні погляди не бачать їжаки, що інколи трапляються серед трави і квітів міста. Їжаків я неодноразово бачив у Станіславі, переважно в північній безтурботній частині міста, де ріки підступні і неспокійні і нагадують старому Станіславу, що він на острові, а мости між майбутнім і минулим хиткі. Але ніколи я не бачив їжаків на Бельведерській, навіть серед квітів гортензій, якими Бельведерська щедра до перехожих в довгих львівських плащах. Якби ж то їжаки побачили б оці то погляди жителів середмістя – недоброзичливі і осінні. Вони би сказали своєю колючою мовою: «А нам що – теж летіти? Ми вміємо тільки чалапати і тупати по твердій землі. Летіти нам нікуди і недоречно. Масок ми не носимо, а подвір’я венеціанських палаццо створені для хом’ячків жовтого зерна сваволі.»

Не буду від вас приховувати одну маленьку таємницю (бо від Читача нічого приховувати не можна, а маленькі таємниці і поготів): станіславські горожани (а особливо крамарі та книжники) вважають їжака ледащом. Чому вони так зневажають цього колючого філософа літніх ночей – один Бог відає. Може тому, що їжаки тупцяють ночами навколо приватних садиб надто вже шекспірівським спокоєм, а горожани-книжники вважають Германа Гессе надто академічним модерністом?        

З моїх текстів постійно вистрибують руді новозеландські кролики. Ненароком. Випадково. Чому? Не розумію. І ось зараз – знову кролики - плиг. Звідки? Де вони ховались там – між фразами і літерами? Де? Навіщо? Цих кроликів я люблю годувати оранжевою нідерландською морквою з міста Гент і говорити їм клаповухим стиха: «До речі…»     

ID:  1022896
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Іронія
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 24.09.2024 22:29:09
© дата внесення змiн: 26.09.2024 21:51:13
автор: Артур Сіренко

Мені подобається 11 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (84)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Vin Libert, 27.09.2024 - 18:01
Бував не один раз на Бельведерській ) hi friends
Натхнення Вам ! 12
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile За останні 34 роки вулиця Бельведерська в Станіславі сильно змінилася. smile Я давно спостерігаю за цією вулицею і відчуваю її зміни. Я же мовчу щодо останніх 150 років... smile Дякую за відгук! friends
 
настроєво, поезійно, містично
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за такий відгук! Радий, що Вам сподобалось. friends
 
Олекса Удайко, 27.09.2024 - 04:33
12 А таки для речі, Артуре! В цей грізний час, таких "літературних каламбурів" якраз і не вистачає, щоб зовсім з глузду не з*їхати! apple biggrin biggrin biggrin
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за такий відгук! Коли дуже сумно хочеться написати щось таке, що розрадило б і потішило - і самого себе і читача... friends
 
Пречудово, Артуре. Ви настільки різноманітні в коротких заставках, що вже й серйозні твори мабуть що по вас заскучали... Натхнення! Зачарував.
friends hi
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Іноді пишуться саме такі твори - не дивлячись на обставини. Література має бути яскравою. friends
 
Олесь Ефіменко, 25.09.2024 - 10:20
Такі дівчата майже асексуальні. Проте, привабливі чомусь. 39 31 32 smile
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Точно. Саме так! friends
 
liza Bird, 25.09.2024 - 09:44
З яким задоволенням прочитала, настільки вишукано... та їжаки...неймовірно... hi 12 16
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Радий, що Вам сподобалось! Дякую за відгук і розуміння! give_rose
 
О. Хвечір., 25.09.2024 - 07:47
sp 12 friends hi
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за відгук і розуміння! friends
 
oreol, 24.09.2024 - 22:38
Сподобалось friends hi
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за відгук і розуміння! friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: