— Бачиш, доню? Грає осінь
Пензлями завзято.
Золоті тони наносить
На осінні шати.
У цей день колись зійшла ти
На земну стежину.
— Тож, дозволь тебе вітати
У святкову днину.
Хай твоя життєва нива
В'ється довго щастям!
Досягнути мрій вершини
Неодмінно вдасться.
— Пригорнись до мене, доню,
І облиш тривоги.
Обійму тебе любов'ю,
Попросивши Бога.
Щоб в оманливі години
І в часи затяті
Кожну мить тебе хранили
Янголи крилаті.
Хай летять мерщій до тебе
Ці рядочки плаєм!
А твоє життєве кредо
Правду й силу має.
16. 09. 2024. Л. Маковей (Л. Сахмак)
