«Пані ранкова зірка, скажіть нам, що з вами сталося минулої ночі?
Хто дав вам отруту? Хто хоче вас убити? Будь - ласка скажіть нам»,
ми всі тобі допоможемо, крім Чорнобога і Білобога,
бо вони постійно сваряться безпричинно і по причині.
«Що! Отрута? Хто може мені дати отруту?»
І ранкова зоря впала на Землю і заснула на ній.
Коли побачили місяць, нічні зірки, і навіть старець - день перелякались
та зробити нічого з цим не змогли, тільки залишилося самих себе питати,
як дізнатися хто отруїв ранкову зірку, та як помирити Чорнобога і Білобога.
А тим часом поки ранкова зірка спала, так вона хотіла згадати випадок минулої ночі,
поки ранок не настав. Тож сплача ранкова зірка ось,
що побачила уві сні: вона обдурила всіх, не її хотіли отруїти,
а вона отруїла…і картинка сну обірвалася. Вечір ворушиться навколо,
ніде нікого, тільки яскраво - жовтий місяць та не прикриті хмаринками зорі вгорі.
Ось і звернувся місяць до старця - дня:
«Як будемо вирішувати причини? хто отруїв ранкову зірку?
бо я боюся, що ранку не буде і ти не настанеш»
«Я хоч і мудрий старець - день, але мені треба подумати,
бо ти правду кажеш», - сумно сказав старець - день.
«Тільки не довго, поки ранок не настав».
Старець - день пішов у свої покої, а зірки знову розгледіли сварки між Чорнобогом і Білобогом.
Сварилися так, що навіть місяць, невитримавши своїм світло навів на них.
«Ну чому ви знову сваритись? Коли ви припините сваритися між собою?» - спитав місяць
«Ніколи», - одночасно відповіли
«Тобто», - здивувався місяць.
Та раптово місяць звернув увагу, що старець - день ледь встиг прийти
і приніс із собою відповідь.
«О, до нас прийшли», - сповістив місяць
«І що далі?», - знову одночасно спитали Чорнобог і Білобог
«Я бачу ви нічого не зрозуміли. Всім набридли ваші сварки.
Ми вас помиримо і негайно, бо ваші сварки даремні.
До речі, я знайшов причину хто отруїв ранкову зірку?»
«І…?», - задумчиво спитав місяць
«Це…», - не встиг сказати старець день,
як знову настав вечір і незабаром настане ніч без ранку і без старця - дня.
Одної ночі спустилася нічна зірка і зненацька промовила
та її голос луною пройшовся по нічному небу:
«це ранкова зірка отруїла Світанок, тепер немає ранку та дня,
а тільки вечір і ніч»
Старець - день розплющив очі і скоренько прибіг:
«Що? Як?», - здивовано спитав він.
І також місяць приєднався до старця - дня
«ось і вияснили та залишилося вияснити чому сваряться Чорнобог і Білобог.
Хто знає, можливо по цій причині»
«Звернися до Сварога», - відповів старець - день
Довго йшов місяць до Сварога, ледь встиг, поки ніч не минула.
«Сварогу, сваряться між собою Чорнобог і Білобог, навіть доходить до бійки,
ти можеш дати нам пораду? Що робити?», - спитав місяць.
Сварог розізлився і побіг до Чорнобога і Білобога.
Він так швидко дістався до них, що місяцю навіть не під силу.
Миттєво помирив Сварог Чорнобога і Білобога, ось вони і зрозуміли,
чому не можуть існувати один без одного.
Зненацька, і ранкова зірочка повернулася на небо і швидко промовила:
«Нехай буде ранок, щоб знову зустріти світанок».
Старець - день прокинувся, радів він спокою і тому, що всі проблеми вирішені.
Ось день проминув, зник і вечір погожий.
Вже ніч накреслює прозоро - сині тіні, вже зорі і місяць глянули.
І сяє, сяє тьма навколо, а далі ранкова зоря розсіювала темряву і проганяла ніч,
так сповістила, що ранок прокинувся.
Уникайте сварок перед усіма. Нехай бруньки розпускаються в квітку, а не в колючки.
ID:
1018624
ТИП: Інше
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.07.2024 11:30:10
© дата внесення змiн: 30.07.2024 10:26:58
автор: NaTa Ly
Вкажіть причину вашої скарги
|
