Всередину себе копаю все глибше,
шукаю коріння і ґрунт під ногами.
З обидвох кінців все горітиме ліпше
й простіше лишатись собі ворогами.
Вимірюючи величини незмінні,
циклічність шукаю між порами року,
де, часом, блукають думки безпричинні,
що змушують глянути з іншого боку.
Мою марновірність підводить назовні
мій погляд всередину себе нещирий,
настав перехід у думки невгамовні,
де білий і чорний змішалися в сірий.
