Вони питають чи болить?
Вони питають чи турбує?
З роздертим серцем кожен день і кожну мить
Я прокидаюсь, я іду, існую...
В яскравих декораціях чужих столиць
Серед усміхнених "дзень добри", "проше пані"
Розпеченим клубком у горлі клекотить:
Ми прокляті? Чи ми такі обрані?
Рояться в голові "за що?", "коли?" і "ким?".
Нам то спокутувати? Чи нам тим пишатись?
Здається світ стає все більш жорстоким та німим
Лишаючи людей в моїй країні помирати.
