От не треба заводити мову
про дор-блю, бланманже, фуагра...
Ось тарілка. В тарілочці - мойва,
і хрустка, бо підсмажена кльово,
і жадана, як виграшна гра!
Я чекала на неї так довго!
Запливала до мене у сни...
Аж тремтіли і руки, і ноги,
тільки внутрішній голос мій строго
белькотів: тільки б жерла! Засни!
Я танцюю в балеті... Нам звично
їсти мало, мов діти Сахар...
Дозволяється літра водички
і вчорашній сіренький сухар...
От не треба заводити мову
про бізе бланманже і кус-кус...
Я піду та куплю собі мойви!
і нарешті з балету звільнюсь!
