| Сторінки (38/3772): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Підкрадається вже осінь –
Обережний чути крок –
Золоті обнови просить
У завбачливих зірок.
Ще отаву коси косять;
Це – остання сіножать,
Ластівки снують-голосять,
Навівають тихий жаль.
У садочках рум’яніють,
Посміхаються плоди.
Як тумани засивіють,
Осінь зайде і сюди.
Сяде бджілкою на віти,
На дерева чи кущі,
Зацілує ніжно квіти
Й тепло стане на душі…
6.09.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813199
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2018
Де білопінно розквітають вишні
І пшениці хвилюються в полях,
Ту землю дарував мені Всевишній!
То – Україна – матінка моя.
Де ліс піднявся у небесну просинь
І вітром зацілована земля,
Де верби у воді купають коси,
То – Україна – матінка моя.
Карпати де сміються водограєм
Й Дніпрова повновода течія,
Милішого немає в світі краю.
То Україна – матінка моя.
2.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813196
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.11.2018
Тікає час, немов пісок крізь пальці,
Пливе водою в сіре небуття,
І вишиває знов життя на п’яльцях
Людини шлях: падінь її й звитяг.
Тікає час щоднини, щогодини,
Коротшає й мого вже тінь хреста,
Та так уже влаштована людина:
Тримати душі завжди молодими,
Хоча і внуків кілька підроста.
6.07. 2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813117
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2018
Як ми були колись зовсім малі,
Прийшли у дім, що школою назвався,
В життєві сівши диво-кораблі,
Шукали шлях, що правильним здавався.
І посилало небо нам шторми,
Вітрила наші грізно шматували,
В життєвих бурях гартувались ми,
Хоч іноді блукали у туманах.
Хай долі вередливі запрягли –
Шукати інших – марна уже справа.
Нам попід очі зморщечки лягли,
На скроні впала сивина яскрава.
Душею ж ми такі ще молоді
І жарти долі терпим, розумієм,
Позаду – ювілеї золоті,
А ми ще веселитися волієм.
Нехай не судить строго всіх нас Час,
Адже ми всі земні і зрілі люди.
Хай Світ послужить трішечки для нас,
А ми завжди йому служити будем.
21.07.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813113
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2018
Вона читала прозу про війну,
Вплітаючи в слова свій біль і втому:
«Двохсотим» син її прибув додому…
Людей бажала в дійсність повернуть.
Кричало серце й плавилась душа…
Сльоза на дні її закам’яніла,
І тільки скроні снігом забіліли,
Й літа її спішать, спішать, спішать…
Вона читала… Молотом – слова,
Глибокий слід у душах карбували…
І моторошно від тих слів ставало…
Здавалось, простір в залі коливавсь…
Вона – одна із тих, хто дав життя
Героєві, а це архіважливо,
Тепер гірке збирають люди жниво
Й плекають Україні майбуття.
Нарешті змовкла жінка… Зал завмер…
Чи то для себе зважував почуте…
Вона ж для себе зважила, як бути,
Адже була сильнішою за смерть!
28.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018
«Я своє серденько ділю тепер на трьох:
На сина й доньку (щойно народила),
І на того, кого вподобав Бог,
Війна якого в вічність відрядила», –
Так сповідалась матінка собі
Після утрати сина у Донбасі,
Що жити не хотів серед рабів
Й не співчував рабу він – бідоласі.
Йому сімнадцять стукнуло ледь-ледь,
Як спалахнув Майдан тоді в столиці.
Його чекали ЗНО і вуз, але…
У юнака в душі – добра криниця.
Воно ним рухало, просилось до людей,
Де правда з кривдою не перший день змагались…
І він туди, де гаряче, іде,
Де все людською кров’ю поливалось.
А в квітні мчав він («правосек») на схід,
Адже потрібен був і там країні,
Щоб захистити землю, гідність, рід,
І в герці у нерівному загинув…
О, як страждала мамина душа!
Здавалося, й вона услід полине…
Їй доля іншого нічого не лиша,
Як повернути втрачену дитину…
Реальність намотавши на клубок
І зваживши усі і «за», і «проти»,
Вона, нарешті, зважилась на крок:
Поставить крапку на своїх абортах…
Народить знову сина для… життя…
Той, що на небі, мав би теж зрадіти
(Життя ж віддав за інших майбуття).
Ніколи не зростуть його вже діти,
А вона здатна в цім допомогти
І виконати місію почесну:
Синочка народити і зростить –
Ще не такі далекі її весни.
Відмовить жінці не наваживсь Бог,
Пославши сина й доньку одночасно,
І поселилася в душі її любов,
Котра уже ніколи не погасне.
Свою любов помножила на всіх,
Тепер матуся вже не голосила –
Знала, убивці сплатять за свій гріх,
Бо матері любов завжди всесильна!
6.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812978
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.11.2018
Долали небо сірі журавлі,
Тривожне «кру» губилося по землях,
У грудях не вміщалися жалі –
Пташині сльози падали в озера.
Тужили хмари ізгори дощем
І проводжали журиків на південь,
Застиг у серці гіркуватий щем,
Здавалось, вже нікуди він не піде.
Слова прощання слали навздогін
Їм ліс, і луки, і стрункі тополі:
«Щасливої дороги, дорогі,
Чекати будем ми й весняне поле!»
24.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812851
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2018
Хоч вітрами гуде всюди осінь,
Свіжі квіти сміються ще й досі:
В різнотрав’я стрибнув деревій,
Білі очі до неба підвів,
Просить осінь дощами умити,
Бо без них важко квіточці жити.
А з садка хризантема благає –
До зими відцвістись не встигає.
Осінь мудра дивилась на це
Тай сховалась аж за озерце –
Хай природа іще поквітує,
І з водою іще пожартує:
Кине хвилькам погратись листок –
Хай померзне вербиці синок,
Очеретом його полякає…
Осінь нинішня саме така є.
17.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812849
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2018
Далеке і близьке моє село,
В житті моїм ти, справді, відбулось.
Відтоді, як залишила тебе,
Щораз картаю-мучу я себе.
Й вина моя у тім і є, й була,
Що корені мої таки з села,
Гірчить в душі моїй постійний біль,
Не можу я пробачити собі,
Що на очах село моє вмира
Й нема того веселого двора,
Де вечір божеволів від краси,
А ранок трави косами косив.
Впивався м’ятою частенько і цвіркун,
Листок верби під дощик, мов дикун,
Заводив танці в мене на очах.
Там я зростала смирним онучам.
Тяглися й мальви стрімко в небеса
(Навік лишилась в пам’яті краса).
Лиш за одне не картаю себе,
Що залишила в снах, село, тебе.
30.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812719
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2018
Давно замовкли в нас пісні весільні,
Тепер весілля – рідкість на селі,
Та й ті перетворились на застілля,
Де поряд п’ють дорослі і малі.
Нема тих слів, що звичай прикрашають,
Магічну силу втратив рушничок,
І щастя теж по-іншому бажають,
Згубився український гопачок.
І атрибути маємо нові ми,
Хоча живі калина й коровай,
Стрічають наречених люди німо:
Пісень так і не вивчили слова.
І біль засів так глибоко й надовго:
Куди йдемо, а головне – із чим?
Може й тому рясніють у нас вдови,
Хоча, багато є тому причин?..
25.06.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812715
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2018
В житті з нас кожен власну нішу має:
Борці – вгорі, покірні люблять дно.
Вони планету в спокої тримають,
Й що завтра буде, їм не все одно.
Але ж і без борців життя буденність
Приспала би у душах почуття,
Нагадуючи всім-усім у –енне:
Без боротьби зупиниться життя.
У цім і є, мабуть, ази секрету:
Гармонія існує не дарма.
Й це головне її життєве кредо,
Коли, якщо не літо, то зима.
31.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812602
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2018
Тікають дні,
А з ними ночі й сни –
Так плине час, немов вода, у вічність.
Не в полотні
Букет життя рясний,
А в дійсності, де зоряна магічність.
Летить Земля
У просторі буття –
Не може бути повним світ без неї.
Він не спиня
Й не чинить вороття,
А нас веде життєвою стернею.
Стежина ця
У кожного своя,
І в кожного свої життєві грані:
В одних – борця,
У інших – глитая,
Та кожен є зигзаг життя-спіралі.
19.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812599
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2018
Коли у сни вривається війна,
Що вигнала тебе з твоєї хати,
Коли у тебе цілиться вона
І ти уже не в сні почав стогнати,
То є твоє сьогоднішнє життя:
Вчорашній «брат» тебе і землю топче,
Й страждають мати і її дитя,
А серце біль, мов шашіль древо, точить.
Чому війною ти прийшов до нас?
Чи ж біль з любов’ю можна поєднати?
Не залікує рани ті і час…
А може, це домовились магнати
Цю землю опустошити до тла,
А нас, народ, по світу розігнати?
О доле, як погодитись могла?
Чи може бути та спокійна мати,
В якої діти десь, на стороні,
А їй же так потрібні їхні руки…
А мо’, стікають кров’ю у війні?
Чому землі такі послала муки?
Та так уже ведеться у житті:
Чергується в нім чорне і червоне –
Так, будемо трудитися-потіть,
І про свята повідають нам дзвони.
Ще житимемо на своїй землі,
Прошитій історичним довгим болем,
А ті, хто проти нас іти звелів,
Постануть на суді всі перед Богом!
26.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2018
Чарівна казка сиплеться згори…
То тче мережку дивна пані-осінь.
Сигнал вона дає для дітвори,
Що клопітне життя шкільне на носі,
То затяжним умиється дощем,
Бува, й пізньовеселкою заграє,
Чи вкриє золотим усе дощем
Й тоді нема чарівнішого краю.
3.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812455
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2018
І знову осінь крила обагрила
Жовто-червоним подихом вітрів,
Далеким зойком в небі журавлиним
Озвався клин. Лісок вогнем горів.
Пливло повільно сонце в надвечір’я,
Щоби завершити і цей осінній день,
Застигли хмари, мов легке ганчір’я,
То біло-сіре, а то геть руде.
Як сонце за лісочком заховалось,
Мереживом засяяли зірки,
По тілу втома важко розливалась,
Згадавши день прожитий нелегкий.
14.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812346
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2018
Добу осінню тішив листопад
І раптом на папір поливсь віршами,
Як і рясний серпневий зорепад
Чуттєву душу аж до дна вражає.
Дощі скупали осені красу,
Журба пташина з нею обнялася,
Вплела берізці золото в косу
Й немов вином, видовищем впилася.
Осіння казка не завжди сумна –
Частенько переповнена й дивами,
Де кожне з них, мов привид вирина,
Й фігура кожна ніби оживала.
Осіннє сонце особливе теж –
Воно дарує прохолодне світло,
На мурашиний полилось кортеж.
Він до пенька – вповні, порожній – звідти.
Готує всю природу до зими
І павутиння бабиного літа.
Ставок промінчик сонця заломив,
Щоби поету душу ним зігріти.
2.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812343
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2018
Через сотні космічних літ
Білим ангелом я вернуся,
До крила твого пригорнуся…
Інші будемо ми і світ.
Але душі в нас будуть ті ж,
Де мережкою – слід кохання…
Це кохання, перше й останнє,
Недопите у цім житті.
Сонце знов буде дарувать
Світло нам і тепло, і ніжність…
Про людську й лебедину вірність
Стануть зайвими вже слова.
В світі цьому – лиш ти і я –
І по вінця в серцях любові,
Подарованої нам Богом…
А під нами – свята земля!
28.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
Поезія – політ у світ фантазій
І в глибину, у тихе дно душі,
А цінність її є й була щоразу,
Щоб вірші людям не були чужі.
Поезія – політ у вись, неспинний,
Коли, здається, світ уже в руках…
Від неї, справжньої, і кров у венах стигне,
І легше сяяти у темряві зіркам.
2.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812189
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2018
Коли у пісні виростають крила
Й вона сягає сонячних висот,
Здається, що півсвіту підкорила,
Коли її співає весь народ.
Але пісні втрачають свої крила,
Коли народ невільником живе.
Коли до волі шлях йому закрили,
Такий народ втрачає все своє!
11.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2018
І знову жовтень стрілки переводить,
Щоби продовжити осінній день?
Чи щоби не відстать від тої моди,
Що від Росії грішної іде?
А мо’, людей вночі приспати хоче
Й підтвердженням цьому є дикий факт:
Поранений ізнов цієї ночі,
А перед цим – у Києві теракт.
Допоки жити будем під прицілом
Чужинців і своєї влади теж?
Застиг народ у мороці суцільнім,
Якому вже нема ніяких меж.
31.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811966
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.10.2018
Відпахло літечко у полі кавунами,
В саду – малиною, смородиною теж,
В гаю пташиними побавилось піснями…
І хоч між осінню і літом нема меж,
Вона за літом тиха лине, жовтокрила,
Встеляє листом бір і лісові стежки,
Тополя хваста щастям тополиним,
Ба, зна, що літечко сховалося в стіжки,
Де сіно аж хмільне. А ген, за небокраєм
Купляє саван білий матінка-зима.
Не чути й співу вже пташиного із гаю,
І кавунів у полі теж нема.
Не може ж літечко зустрітися з зимою –
Аж надто різні вони – спека і мороз.
Улітку ліс стоїть зеленою стіною,
Узимку ж повен снігу і погроз.
Та коли сонечко сміливіше погляне,
У теплих обіймах розтане сніг і лід;
Зазеленіють-зацвітуть тоді галяви,
Зустріне радо ліс пташок – весни послів.
29.01.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811815
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2018
Я серце своє в осінь закохаю
І подарую ніжності красу,
Щоби вітри північні затихали
І берегли узорчату росу.
А потім закохаю в осінь зорі,
Щоб землю берегли від холодів,
І води неглибокі і прозорі
Купали їх, де верби молоді.
Я в осінь закохаю ліс і гори,
Струною замузичу на вітрах
І піснею пливтиму над простором,
Щоб потонуть в осінніх кольорах!
4.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811811
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2018
Закружляло листя в хороводі –
Вітер і зривав його, й трусив –
Падало на землю і у воду…
Сивий дощ із неба моросив.
Занедужала трава, зігнулась,
Не раділа холоду й воді.
Тихий легіт літа не забула…
Без тепла навколо світ збіднів.
І хоч до весни ще так далеко,
Упадуть на листячко сніги,
Та тепло повернуть нам лелеки,
Все зазеленіє навкруги.
8.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811700
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.10.2018
Росія злодієм ввірвалась в нашу хату,
Забрала Крим, півморя відняла
Та й заходилась світові брехати,
Мовляв, рука Хрущова нам дала
Його в далекім, п’ятдесят четвертім,
Ще й згоди у Москви не запитав,
А що татар лишилось менше чверті,
Росію не хвилює тема та,
Як не хвилює і земля Кубані.
А Білгород, чия була земля?
Расєя й право звикла дерибанить –
Такими постулати є Кремля.
Та нам не гоже голову схиляти,
Бо ж зависоку сплачено ціну,
Ніхто не прийде й землю нам звільняти,
І тільки нам закінчувать війну,
І розраховувати лиш на власні сили,
Щоб переможця одягти вінець.
Згадаймо, скільки доль вона скосила!
Усякому ж терпінню є кінець!
14.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811698
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2018
Я долю шила рівними хрестами,
Бо так навчила ненька вишивать…
І діти, й внуки вже повиростали,
Душа ж моя ще сонячно-жива.
Й думки-птахи у голові кружляють:
Яке ж коротке це людське життя!
Уже й гніздечко діти залишають,
Я й не намилувалась до пуття.
У кожного в житті своя дорога,
У просторі, у часі – свій політ:
Хтось прожива, мов за дверима в Бога,
А хтось страждає, мов прив’ялий цвіт.
І розмах крил у кожного теж різний –
Не всі спроможні досягти мети.
В часи ж життєві, часто досить грізні,
Так хочеться і правнуків зростить!
Немає, знаю, особливих формул,
Як молодість до віку зберегти,
Я ж молитвами, щирими, по формі
Благатиму Отця допомогти.
18.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811578
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2018
Болюча утрата кожна,
Найбільше ж болить лиш та,
Котру повернуть не можна,
Якої душа вита
У царстві, святім, небеснім,
(Нема звідти вороття),
А ти у човні, на веслах,
Пливеш по ріці Життя.
Коли ж утрата – дитина –
То є особливий біль,
Адже ти жива людина,
І біль цей завжди в тобі.
І вже до кінця – зітхання
Й питання-слова німі:
Це доля чи покарання?
За що і чому мені?
18.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811573
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2018
Хтось честолюбністю назве це,
А хтось – крутіш слівце знайде,
Як слуха пісню мого серця,
Що од Всевишнього іде,
Тому ж шкода, як пропаде.
Все те, що із душі лилося
Бувало, й спати не дало,
Хоч посивіло вже волосся,
Й не молода уже давно.
Може тому й не все одно?
Я ж хочу, щоби не згубився
Той лебединий серця спів
Про те, як долі шлях стелився –
Десь раював, а десь кипів
Серед людей, серед степів.
Яка стрічалася недоля,
Як свій леліяла я цвіт,
Як всі гуртом будили волю
І здивували цілий світ.
Такий я маю свій одвіт.
24.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2018
На струни осінь золото низала,
Коли почався перший падолист.
Щоранку сіре марево сповзало,
І журавлі у вирій подались.
Відклекотіло небо журавлями
І загойдалась срібно-біла нить –
Мережки розгубились між гіллями,
А поміж трав водиця струменить.
Дивлюся на живу холодну воду,
Що неба клаптик виткала в собі,
І проглядається життя струмка на споді.
Ніхто спинить не може його біг.
6.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811432
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2018
Осіння казка… Хто її придумав?
Красою хто такою наділив?
Чи сонечка прощально-дивний струмінь,
Котрий доріжку з літа простелив?
А чи вітри, що силу й волю мають,
Й благословили з Богом ту красу,
І ранки сиві вкутали в тумани,
Для неба ж припасли безмовний сум.
Зіткали і сорочки різнобарвні,
Прибравши в них дерева і кущі,
Й стоять вони не золоті – багряні,
Щоб святом відродитись у душі.
26.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811310
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2018
Дрімає ранок в обіймах туману,
Трава стежину росяну пряде.
А по ставка гладкій блискучій длані
До качки качур радо в гості йде.
Душа його закохано співає,
А крила тіло віддано несуть.
Ніхто і почуттів з них не ховає,
Адже життя у цьому бачать суть.
Вода ще спить, придавлена туманом,
І очерет замислено-німий.
Йому ця пара буде талісманом
Під подихом суворої зими.
23.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811306
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2018
Де дороги зійшлись хрещато,
У гніздечку-садочку хата,
Вся низесенька і біленька,
В ній жили ми і тато, й ненька.
Солов’ями співали роки,
Поки в світ ми пішли широкий…
Сльози щастя застигли в неньки,
Коли стріла внучат маленьких.
А яким же був гордий тато:
Онучаток вчив майструвати,
І садок дарував їм груші,
Щоб добрішими були душі.
Вже дорослі усі внучата…
Не дороги – стежки хрещаті,
І ні тата, на жаль, ні неньки,
Посіріла й хата біленька…
Де дороги лежать хрещаті,
Вже не біла, сіренька хата,
Мохом сивим садок укрився –
Без родини теж… зажурився!..
Де дороги зійшлись хрещато,
У гніздечку-садочку хата…
Вся низесенька і... сіренька,
В ній жили ми і тато, й ненька...
28.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811179
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.10.2018
То не сурми заграли –
Бій клекоче важкий,
Небеса – у загравах,
У крові – колоски.
Не дощем плаче небо –
Дим із кров’ю обнявсь,
Похилилися верби,
Затужила рідня.
Гинуть кращі із кращих
У бою вояки…
Дзвони стогнуть і плачуть,
Душі рвуть на шматки…
Але нас не зламати
В буреломі війни,
Україну і матір
Будем всі боронить.
14.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811174
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.10.2018
Коли у вірша виросли ті крила,
З якими піснею він став, пізнавши лет,
Здалося, друге дихання відкрилось,
І усвідомлюєш тоді, що й ти поет.
Це відчуття не кожному відоме,
Коли із піснею і ти летиш у даль,
І дякуєш за все це Богу й долі,
Й не знаєш сам, радіти чи ридать.
В такі хвилини серце то німіє,
То витанцьовує у грудях гопака,
Душа від щастя того теж хмеліє,
Обнять готова світ і співака.
В житті так мало хвилювань подібних,
Коли стаєш крилатий, ніби птах,
Віддав землі, знедоленій та рідній,
Те, що носив у серці й на устах.
23.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811087
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2018
Вдяглись дерева в ризи там і тут
В багряно-жовті, мідно-золотисті,
Гвоздики й чорнобривчики цвітуть.
І сонця м’ячик нижче покотився.
Сумує небо сіро-голубе,
Бо ж розгубило клаптики-хмаринки.
Трави журавлик в лузі не скубе,
І мишка в нірку потягла скоринку.
Лежить земля розшитим рушником,
Немов палітра різнокольорова.
Тумани сиво-білим молоком
У ранки заблукали сіроброві.
17.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811085
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.10.2018
Обнімімось, браття-українці,
Поміж нас хай селиться любов,
Головне в житті – то не червінці,
А добро, родина, мир і Бог!
Біль-війну ми разом подолаєм,
Героїчний маємо народ,
Й зацвіте веселка понад краєм,
Закінчиться ера перешкод.
Обнімімось, браття-українці,
Не слабіють м’язи наших рук
Налила нам доля бід по вінця,
Кров козацька капає з хоругв.
Волею все ж будем смакувати,
Дорожити і своїм ім’ям,
Бо одна в нас Україна-мати,
Як одні батьки, земля, сім’я.
14.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2018
Війна і мати – вічні антиподи:
Одна з них забира людські життя,
Й лиш матерям завдячують народи,
Йдучи шляхами боротьби й звитяг.
Нема у світі ще такої сили,
Щоб роз’єднала неньку і дитя,
Щоби в душі тепло те загасила,
Дароване їй Богом і життям.
Приспів:
То не туман упав матусі в коси,
І у очах не роси зацвіли,
Душа її в молитві миру просить,
Не гинули щоб у війні сини.
У маминому серці свіжа рана:
Синок її поліг у боротьбі,
У чорний біль прибралися й заграви,
Невипитий, невиміряний біль.
Чи є та сила, біль щоби скосила
У маминій розіп’ятій душі,
Утратила вона надію-сина,
А душі ж їхні рідні – не чужі!
Приспів.
21.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810878
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.10.2018
Їх, люблячи, солдатками назвали,
А це важливо: смакувать любов
Тоді, коли навколо бід навала,
Вона ж – з коханим, а над ними – Бог!..
«Солдатка», – хтось занадто грубо кине,
Вкладаючи в це слово інший зміст,
Не знаючи, як важко її спині,
Нести незрозумілу чорну злість.
Солдаткою її й життя назвало
І ношу жінці нелегку дало:
Синочка (плід кохання). Хто те знало,
Яке кохання поміж них було.
Вони ж служили разом у Донбасі,
Ба, боронили край від москалів…
Війна щодня їм корчила гримаси,
Та вірними були вони землі.
Й кохання несподіване і чисте
Їх запросило під своє крило…
(З очей сльозинки срібні, мов намисто
Вниз покотились…) Ой, було ж… Було…
Та щастя їх чомусь було коротке,
Не мало воно й штампа в паспортах…
Для неї був не зовсім замкомроти…
Синок на нього схожий підростав…
Поліг той командир на полі бою,
У спадок їй залишив малюка…
Вона ж живе із сином, фото й Богом,
Ростить для України вояка!
18.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810841
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.10.2018
Господарює осінь за вікном,
ЗолотолИстом застеляє трави,
Смакує молодим іще вином,
Коли останні викосить отави.
Вітрів спинити так і не змогла,
Забула, мабуть, що вони крилаті.
Схолола після літечка земля.
Птахи не хочуть вечір звеселяти.
Охрипли солов’ї довкруж давно,
Частіше «кар» вороняче лякає.
Удень ще гілля ходить ходуном –
До клімату осіннього звикає.
У помарач вдяглась горобина,
До сонця руки радо простягає.
Навіть узимку сонячна вона.
З калиною вони окраса гаю.
Там особливим полум’ям горять
Поміж дерев дуби, берези, клени…
Вони серця уміють підкорять
І восени, і влітку, як зелені.
22.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810839
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2018
Мов парашути-ниточки в повітрі,
Пливуть над нами й плесом озерця,
Та ось мережка бабиного літа
Торкнулася до донечки лиця.
Мала побігла, щоб одну піймати, –
Зустрівся їй мурашник на путі,
Коли ж я доню стала підіймати,
Той парашутик далі полетів.
А там, на вітах голих, без листочків,
Мережки срібні водять хоровод,
Намиста білого висять кругом разочки –
Їх осінь ткала із небесних вод.
11.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810613
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2018
Поезія – це вічне джерело,
З якого п’ють, та випити не можуть.
В святій душі воно живе й жило,
Це правди шабля і міцний шолом,
Це і покара, й нагорода Божа.
Сьогодні знов замислитись пора,
А хто ж поет? Провидець словоблудий?
Котрий думки в один букет збира,
Котрі і час ніколи не стира,
Безсилий перед ним і сам Іуда.
Поезія – то вись і глибина,
Таврована пророчими словами.
У ній є все: й непрощена вина,
І із собою у собі війна.
Її не п’ють поетики, так звані,
Бо є в ній та магічна сила слів,
Де кожен звук – чуттю і серцю рана,
Що виливається у вірші і пісні.
Й живе тоді він не в блаженнім сні,
А трунок п’є із Вед і сур Корану.
Поезія – то мед і гіркота,
П’ючи які, впивається не кожен.
Митцю тісна корона золота,
Не обере він долю і крота –
На землю грішну посланець він Божий!
24.09.2017.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810612
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2018
Вгорі над нами, мов завмерли, хмари,
Розіп’ятий заткавши небокрай,
А у долині м’ята всіх дурманить,
І манить ліс грибочків назбирать.
То осінь за пеньочок зачепилась,
Готує землю й небо до зими:
Вдень сонце світлим м’ячиком котилось,
А ранки одягалися в дими.
Куйовдить часто ранок мокру тишу,
І сплески риб зненацька спокій рвуть.
Дрібненькі хвильки осоку колишуть,
Ховаючи свої сліди в траву.
15.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810268
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.10.2018
Допоки крутиться Земля –
Жива планета,
Допоки матінка жива –
Цвіте життя.
Вона розірве будь-які
Тенета,
Коли потрапить у біду
Її дитя.
Бо матері любов
Настільки сильна,
Що здатна подолати
Все і всіх,
Пробачити непутнім
Доньці й сину,
Не завжди розуміючи
Свій гріх.
Єдиного пробачить
Не готова:
Це підлу зраду друга
Чи землі,
Й душа її не знайде
Того слова,
Котре б служило їм,
Як оберіг.
7.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810257
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2018
Тікало літо через гай,
Сліди лишаючи в долині,
За ним ледь осінь устига,
Вже крони кленів запалила.
Росою трави застеля,
Густим туманом низом плине.
Схолола, врешті, і земля.
Сивіють островки полинні…
Озвалось небо журавлем –
Ключі-трикутники усюди…
Грибок махає їм брилем…
Багаті звірі, ліс і люди.
4.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810133
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2018
Осіння ніч в кишенях сни тримає,
І ділить їх на всіх-усіх людей,
А коли ранок вирветься з туману,
Тоді й дорогу сонечко знайде.
Прорве воно завісу щільну, сиву
Несмілим, першим променем згори.
Нечітко ляже в мареві курсивом,
Як свідок осені й ранкової пори.
Ще вітер не насмілиться повіять,
Красу боїться ранку сколихнуть.
В росі купають айстри свої вії,
Щоб сонечку закохано моргнуть.
Осінній ранок – то не просто казка,
Що з марева, мов човен, виплива,
Він той, хто для душі дарує ласку,
Яку не передати на словах.
21.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810128
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2018
Коли в очах купається краса,
А в серденьку – любов до України,
І кличуть твої крила небеса
Й душа в тривозі, хоч і не чаїна,
Ти є ЛЮДИНА!
Коли твій час, мов мить одна сплива,
А кожна днина – Божа нагорода,
Коли душа дзвенить твоя, співа,,
І гріють її дії і слова,
Ти є ЩАСЛИВИЙ !
Коли ж душа багата на добро,
А у її глибинах – не червінець,
І любий світ цей сивий і Дніпро,
Несеш святеє космосу тавро,
Ти – УКРАЇНЕЦЬ!
7.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2018
Поезія – політ, але ж куди?
Відомий класик каже: в невідомість,
Де не було й тепер нема біди,
І де не відчуваєш болю-втоми.
Я ж мислю, це – у космосі політ
І шлях в душі людської лабіринти,
І скільки б не було поету літ,
Він сіє світло, вчить добро творити.
Поезія – негаснучий вулкан,
І його магму важко не помітить,
Він – без кордонів, не дає звикать
До сірості, а змушує тремтіти.
Поезія – це вибух без війни,
Що здатен небо Боже сколихнути,
Примусить і сльозу гірку зронить
І ланцюги сталеві розігнути.
Поезія – важкий до серця шлях,
Що вміє струни й мертві оживити.
Комусь – це сонце, іншим – переляк,
Та пить її – святі безсмертні миті.
2.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809987
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.10.2018
Де вітри гудуть в Донецькім полі,
Верби гнуться низько до води,
Там боронить Україна волю
Від чужої чорної орди.
То не біла чаєчка кигиче
І крилом водицю дістає,
То матуся сина долю кличе:
«Урятуй в бою дитя моє!»
То не срібло – вранішня росиця
Заіскрилась в сонній осоці –
То сльоза солона удовиці
Покотилась по її щоці.
Не вітри в далекім полі свищуть,
Нагинають верби до води…
Матері, сини і удовиці
Вже боронять землю від орди.
17.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809813
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.10.2018
[i]Такий позивний мав 28-річний снайпер з Харківщини Олег Чепеленко. Загинув 7.08.2015., підірвавши з собою ворога. До війни був учителем інформатики в сільській школі. Єдиний син у сім’ї.[/i]
Йому зозуля мало накувала:
Лиш 28. Чи скупа була?
У 98-ій воювали
І друзі, й він. В Донбасі. Край села
Бій довго йшов, та силоньки не рівні…
Упав його й останній побратим…
Земля стогнала… Вирване коріння
Ридало соком. Чорно-сірий дим…
Олег лежав, оглушений ударом,
Не чув, як ворог підійшов впритул…
Коли ж розкрились очі, все згадалось.
Точніш, піймалась думка на льоту:
В полон? О, ні! Та чаша – не для нього.
Він снайпер. Отже, гідність збереже…
Устав повільно на слабкі ще ноги…
Ведуть, де міни… Сепари… Невже?!..
Схопивши одного із них за плечі,
Він на розтяжку разом з ним упав…
Душа злетіла в вись, де шлях лелечий…
І з сепарів ніхто вже не ступав…
Немає «Хакера» у 92-ій…
Чекає школа й… матінка його…
Він українцем був і справжнім другом,
Не осоромив прізвища свого…
Чому ж, зозуле, ти була скупою,
Коли йому пророкувала вік?
А може, ти була іще й сліпою –
Не бачила, який це чоловік?
Він красень був, а став іще й Героєм,
Таких, як він, у світі пошукать.
А може, лиходії долі кроять?
О, як же важко до смертей звикать!
12.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809812
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.10.2018
Учора четверо синів наших убито…
Завчасно доля їх скосила жито…
І знову четверо у вирій подалися…
Це України вірнії сини.
«О діточки! Чому ж не вбереглися?
Чому згоріли у вогні війни? –
Земля кричить, а їх підбиті крила
Повільно понесли в захмарний рай…
Саме вони шлях ворогу закрили,
Тепер летять поміж війни заграв.
Вдяглась у траур осінь жовтолиста…
Зайшлися болем мамині серця.
Чотири ангели у зоряній колисці
Чекають на Небесного Отця…
12.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809770
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.10.2018
Іду-дарую посмішку всім щиру,
Хай люди її іншим понесуть,
Щоби жили ми в щасті і у мирі
Й пили, мов чари, зоряну красу,
Щоб кожен день приносив тільки радість,
І землю власну кожен з нас любив,
Щоби гірке забули слово «зрада»,
І не зазнали підлості й ганьби.
Щоби жили щасливо наші діти,
І мрії їхні розрослись життям,
Нова зросла щоби у нас еліта
Після важких виснажливих звитяг,
Тоді і сонце радо посміхнеться
Й зоря ясніше в небі засія,
Красу Швейцарій, Грецій і Венецій –
Усе вмістила матінка-земля.
Іду-дарую посмішку всім щиру –
Хай люди її іншим понесуть,
Щоб ми жили у щасті і у мирі,
Бо саме в цім життя людського суть.
15.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809768
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.10.2018
Летять літа крізь осені і весни,
Крізь літечка і зими теж летять…
Пряде їм доля з жита перевесла,
Назвавши лет той коротко «життя».
І хоч буває доля нерадива,
Та саме їй вручило нас життя.
Люби її, як сонцедайне диво,
І знай, що ти також її дитя!
19.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809696
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2018
Малюнок осінь виткала в діброві,
Мелодією скріплений октав,
На листя жовте, впали краплі крові –
Так журавлів у небі клен вітав.
Ген небо розляглося пеленою,
Вплелося сірим смутком у хмарки,
Й картина ця здається неземною.
Милуюсь нею вкотре залюбки.
А там, о Боже, рай, святий, та й годі:
На шатах – злота дивна пектораль,
І птах собі знайшов якраз нагоду –
Мелодію, осінню теж заграв.
19.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809693
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.10.2018
Коли засинає вечір,
То тіні ховаються в лози,
А клену багряні плечі
Зволожують роси-сльози…
Й імла вгорі сіроока
Покличе зірки на волю,
І дня обережні кроки
Затихнуть в селі і в полі.
Навколо заосенилось…
Вітри грають в колисанку.
Ще літо допіру снилось…
Снують вже тумани зранку.
3.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809445
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.10.2018
Ніч виколисує з черева чорного ранки,
Котрі росою спішать дикі трави вмивать,
Радо відвішує сонечко хмару-фіранку,
Й кожну травинку промінням своїм вишива.
А коли сонця луги і дерева нап’ються,
Плетивом сивим тремтітиме тихо роса…
Сонячно квіти, мов діти малі, засміються…
Це неземна таки, справді, навколо краса.
28.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809444
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.10.2018
Поезія – політ у світ фантазій
І в глибину, у тихе дно душі,
А цінність її є, у кожнім разі,
Щоб вірші людям не були чужі.
Поезія – політ у вись, неспинний,
Коли, здається, світ уже в руках…
Від неї, справжньої, і кров у венах стигне,
І легше сяяти у темряві зіркам.
2.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809352
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.10.2018
Купає осінь в морі золотавім
Сади і парки, і ліси, й гаї.
Цвіли колись на сонці так литаври,
Хоч не були для осені свої.
Сьогодні осінь міддю теж сміється,
Оранжево-червоно з бурштином,
А коли дощиком згори проллється,
Грибом запахне й молодим вином.
Нема пори, багатшої за осінь
Й чарівнішої, мабуть, теж нема:
То забреде у дідуха колосся,
То вітром стугонить, хоч не зима.
24.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809348
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2018
Як осінь заколише в лісі тишу,
Й залистопадить врешті листопад,
Заначки припасуть на зиму миші,
І навіть небо спинить зорепад.
Тумани заблукають у ярочки,
Травинки – в свіжій купелі-росі.
Не скоро їхні висохнуть сорочки,
А це добавить шарму тій красі.
У казочку осінню з дивограю
Пташиною я з крилами пірну
Й молитимусь за мир у свому краї,
І нею не порушу таїну…
20.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809208
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2018
Виспалась ніч в високості,
Зоряним сном відцвіла,
Ранок до неї у гості
Йшов крадькома й до села.
В кожне віконце хатини
Стукав він і заглядав,
Сміло будив і родини,
Росами в трави спадав.
Не дочекавсь його півень –
Декого першим підняв,
Адже не просто то співи –
То позивні є для дня.
22.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809205
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2018
Присвячую колегам Малоперещепинської школи 1-3 ступенів Новосанжарського району Полтавської обл., де я працювала більше 10 років учителем літератури.
Знов мене веде туди стежина,
Що і двадцять літ тому вела:
В школу, котрій вірно я служила,
В школу до сусіднього села.
Стрінуть мене там знайомі очі
І колег, і друзів, і дітей,
Й ноги звідси йти уже не хочуть,
І душа, мов квіточка, цвіте.
Тут вона у споминах відтане
Від цілунків теплих на щоці…
–Як ви? – від усіх звучить питання.
І нема рідніших, ніж оці.
Мабуть, в цім і є людини сутність,
Щоб приймати й дарувать добро
Тим, що у житті її присутні.
Іншого поки що не дано!..
21.11.2015
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809040
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.10.2018
Нагороди дитину кожну світлом
І подаруй краплиночку добра,
І зацвіте тоді у класі літо,
І затамує подих дітвора…
Учителю, не просто ти людина –
Ти той, хто сіє розум і знання,
Ти другом є для кожної родини,
І вік тебе від цього не звільня.
Учителю, святе твоє і ймення,
Бо ж від святого твій ведеться шлях,
Слова твої тверді, немов кременні,
Та душі вміють шовком застелять.
Учителю, важкі твої є будні,
Свята – то випуск, іспит чи профдень,
Й звучать слова для тебе незабутні,
Яких не стрінеш більше вже ніде.
Учителю, будь строгий і умілий,
Хай усмішка, мов чари, полонить,
Веди ж вперед ти плем’я юне сміло,
Щоб цю ходу ніколи не спинить!
19.10.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2018
Виткала стежину
Веснонька до гаю,
Де колишуть тишу
Птахи-пісняри.
Зацвіла ожина,
Співи не втихають.
Вітер ледве дише.
Сонечко – згори.
Бігло по стежині
Й літечко до ставу,
Сонцем напоїло
Квіти і плоди.
Відцвіла ожина,
Синьоока стала,
Ловить за коліна
Тих, хто йде сюди.
Заблукала й осінь
В дивну ту стежину,
Чарами впивалась
Із ранкових трав.
Одяглось у роси
Листячко ожини,
Ягід не ховало,
Щоби хтось зібрав.
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809017
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 05.10.2018
Стука костуром ранок у сонне вікно,
Пробивається крізь фіранку.
Раннє сонечко, котре проснулось давно,
Простелило стежину ранку.
Роздягає дерева в саду листопад,
Килимами ляга під ноги,
То осіння пора по землі вже ступа
У розкішній своїй обнові.
Назбиравши у пелену в лісі грибів,
Заблукала у сиві роси.
Ранок зорі зібрав і збудив голубів.
Молодіють на шибці сльози.
Тишу раптом струснуло вороняче «кар»
І упало під ноги листом.
На калиновий кущик осіння рука
Гірко-кисле вдяга намисто.
2.04.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809014
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2018
Осіння нічка зорями розквітла,
Коли зустрітись мали ти і я…
Стояла ніч, німа й незвично світла…
То місяць посміхався звідтіля.
У ранки сиві осінь заблукала.
Вони ж пили росу з її долонь.
Вітри крилаті бавились квітками,
Поки знов ніч усе взяла в полон.
25.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808872
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2018
Уже й для нас звучить осінній вальс,
А ми ще в літі молодо гарцюєм,
Адже коханню непідвладний час,
То ж ми живем і мріємо, й працюєм.
І хоч наш обрій кличе вже літа,
У теплім літі радо ми блукаєм,
Де кожен день наш сонечко віта.
Ця істина життя саме така є.
26.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018
Покликало мене у поле жито,
Колоссям доторкнулось до грудей…
О, як мені хотілось просто жити!
Любити все: і землю, і людей!
Вітрець розправив житу довгі вуса
Й моє волосся радо підхопив.
Йому ж я вдячна й сонцю посміхнуся,
Де неба синь турбують голуби.
Вдихаю запах стиглої зернини
І відчуваю, як вона п’янить…
Висить безмовне небо… Ні хмарини…
Немов ніде-ніде нема війни!
15.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2018
Не казка то – осіння заметіль
Рівненько простелилася під ноги,
Листочки і багряні, й золоті
Ганяє вітер і серед дороги.
Не казка то – осінній краєвид,
Де золото й бурштин в одне злилися,
В віночки з верб прибралися стави,
Милуються чарівним падолистом.
Не казка то – осіння суєта:
Останні айстри забрели в букети,
Подекуди й бджола іще літа
Побіля мальв, що голі, мов скелети.
Не казка то – осінній хоровод,
Влаштований сирим північним вітром,
Й звучить сумна мелодія з тривог,
Та слухати її потрібно вміти.
А коли казку вип’ють цю до дна
Тумани сиві й перша прохолода,
Тоді вона дощами зарида
Й грибочків припасе у нагороду.
25.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808747
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2018
Злим і жорстоким світ стає в стократ,
Бо милосердя попране й любов,
Тому й війною йде на брата брат,
Й здається, що забув про землю Бог,
І правда теж принишкла десь на дні
У дні буденні і у дні-свята,
А нею майже кожен зголоднів,
Тому жорстокий світе, пам’ятай!
Настане день - воскресне правди суть
І змиє час жорстокості наліт,
Її нащадкам люди понесуть
Й теплішим і світлішим стане світ!
4.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808642
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2018
Життя свого так хочеться картину
Творити в найтепліших кольорах,
Природи я і космосу дитина
Й стою у долі на семи вітрах,
Де кожен з них то рве мене, то ніжить,
А чи лама-стьобає без жалю,
То спекою карає, то засніжить,
Та я життя своє завжди люблю.
30.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2018
Відкувала зозулею доля,
Солов’єм відспівала в гаю.
Ні для кого вона не відома
Й кожна має стежину свою.
Ніби птаха, легка і крилата,
Повела вояка вона в бій
Захистити родину і хату,
І ту землю, що вибрав собі.
Доля бачила, як знемагали
Українські бійці у борні,
Як прицільно снаряди лягали
І як небо палало вгорі.
Раптом ноги бійця підкосились
І земля застогнала під ним,
І червоно трава заросилась
На стежині брудної війни.
Відкувала зозулею доля,
Солов’єм відспівала в гаю…
23.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808513
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 01.10.2018
Красуня осінь опустила крила
І утворила неповторний рай...
Вона природу легко підкорила,
Вплела холодне срібло в водограй.
В задумі сірій небо простяглося –
Той смуток залишили журавлі –
Бракує в лісі вже многоголосся,
Давно і літнє птаство на крилі.
Дарують ранки сиві щедрі роси,
У мандаринових тонах – горобина,
Верба іще розкішні має коси,.
Хоч перефарбувала їх вона.
І сонечко під осінь ледь жовтіше –
Дісталось і йому осінніх чар,
Повітря стало теж якесь густіше…
Така в нас осінь дивна, зазвичай.
14.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808511
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2018
Коли засинають верби
Й дрімають вітри в імлі,
І тишу п’є мирне небо,
Так затишно і мені!
Коли ж стоїть дим до неба
Й земля у шрамах війни,
Тоді не до сну і вербам –
Лякають мене вони.
24.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808403
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.09.2018
Пішов у вічність ще один… А троє
Поранення дістали у бою,
Та гідність мій народ таки відстоїть
І буде жити тут, як у раю.
Печаль гірка заполонила груди,
І, мов тисками, біль перехопив:
"За чим прийшли на землю нашу, люди?
А мо’, й не люди ви – хлопи-раби?
Немає в світі гіршої істоти,
Аніж приречений, бездумний горе-раб,
Котрий не мав нічого, окрім поту,
І час об нього ноги витирав.
Засвоїв у житті теж небагато:
«Врагі вокруг і всьо решаєт мат»…
Такому вкотре хочу нагадати:
За все ти будеш відповідь тримать!"
15.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808402
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.09.2018
Ще не почався вихор-падолист –
Птахи уже на південь подались.
В зелену крону чарівниця-осінь
Вплела берізці золотаві коси
І засміялась: вийшло ж бо на «п’ять».
Глядь – клени дивним золотом горять,
І запалав вогнем калини кущик.
Милуються пожаром тим – не тушать…
Акації – в коричневих сережках,
Із осінню занадто обережні:
У зелені стоять, у соковитій,
Аж поки вітер руки об них витре
І кине на побляклу вже траву,
У воду, захололу у ставу.
Останні яблука в садку обтрусить
Бешкетник той, тоді до парку рушить
З горобиною в піжмурки пограти.
Тим часом осінь дня потроху краде…
4.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808279
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2018
Поети і герої – мужні люди,
У них до слави шлях важкий, тернистий,
Без них нема майбутнього й не буде,
Вони сини землі, а не туристи.
Поети і герої – гордість роду,
Любов і гідність – їх життєве кредо,
Поводирі вони свого народу.
Їх місія – іти лиш попереду.
Поети і герої гинуть стоя –
Високий дух не дозволяє впасти.
Бояться їх оті, що на престолі –
Шанує й пам’ята мільйонна паства.
8.06.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808278
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2018
Дарує доля дні нам і літа,
Дивись, ще й щастям брязне в нагороду,
Та іноді вона таки пита,
Якої ми крові, якого роду,
Хто ненька-батько, сестри і брати,
Й землі чиєї є донькою, сином,
Живемо як, бо ж люди – не кроти,
Жить маєм на землі, під небом синім.
Хоч доля щедра, та не пробача
Ні зради роду, ані перелюбу,
Коли ж свого шкодує хтось плеча,
Таких людей вона веде до згуби.
22.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808147
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2018
Для горя немає віку –
Воно полином гірчить,
Немає для нього й ліків,
Хіба що, любов п’ючи.
Зупинишся на отому,
Хто є тобі дорогий,
Забудеш про біль і втому,
Пробачиш усі борги.
Коли ж заблукає серце
У темних душ лабіринт,
На рану – то сіль із перцем –
У друзі тих не бери,
Адже вони пізнаються
Завжди тільки у біді,
З тобою плачуть, сміються,
Є свідками всіх подій.
26.04.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018
То тут, то там
свічки і крики, й… дзвони,
Що крають
навпіл
небо
і серця,
То із Донбасу
прибуває воїн,
Що у героя виріс із бійця.
В журбу вдяглися
і земля, і небо,
Бо ж пам’ятають,
як
зростав
юнак…
Ще нижче віти
опустили верби –
Життя його позбавила війна.
Прощається
з синами Україна:
Чернігів,
Київ,
Суми,
Рівне,
Львів…
Стоїть народ
в пошані на колінах,
Бо перед ним – синок, до болю свій…
8.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808066
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.09.2018
Він бачив війни обличчя,
Де смерть і каліцтво, й кров…
В Донбас його помста кличе
Й синівська свята любов
До матері України,
Що встала таки з колін
І втрапила у… руїни,
Тривожить по другу дзвін.
Він смерть бачив надто близько
Не раз і не два – сто раз,
Війна – то не є колиска –
Прозрінь настає пора.
І страх залишив удома,
В бою щоб не заважав,
І молить знов Бога й долю
Сміливця-бійця душа.
Він знає війну в обличчя,
Бо з нею бував на «ти»,
Для нього вона незвична,
Навпроти – черстві кати.
Та встав він за землю отчу,
Важлива для нього честь,
Боротись за волю хоче.
Козацька в нім кров тече.
26.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808065
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.09.2018
Клин прокричав журавлино.
Кинув листочок до ніг,
Кетяг зірвав із калини
Вітер, що мчав на коні.
Слалась травою стежина,
Мишки щодня в метушні,
В росах кохалась жоржина,
Ранок заграв на струні.
В сірій задумі все небо,
В тихій зажурі і ліс…
Верби вартують загреблю,
Котиться сум по землі.
21.12.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807962
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2018
Коли син…
Коли син землю й матір зневажа,
Забувши, що він їхня теж краплина,
Така добра не матиме душа
І після себе сліду не лиша.
Про нього – слухи, а не слава лине.
Коли в душі ненависть – не любов
До краю, де зростав, то одночасно
Манкуртом син стає тоді, либонь,
Про нього забуває навіть Бог.
Людина ця завжди-завжди нещасна!
26.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807961
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2018
Немов у казку, в осінь заблукаю,
Роси із чорнобривців пригублю
Й молитимусь за мир у цьому краї,
Й зізнаюся, як я його люблю.
Люблю за журавлине «кру», останнє,
Котре лягає сумом у душі,
Слідкую, поки ключ птахів розтане
І упаде дощем у спориші.
Люблю дивитись, як сади з вітрами
Змагаються, щоб зберегти плоди,
Я повен кошик яблук назбираю
Й радітиму, що сад мій уродив.
22.11.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807823
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2018
Здає сьогодні тест свій на буття
Земля моя з іменням Україна,
Заради нас, заради майбуття
В війні-АТО найкращий цвіт наш гине.
Йде Україна стежкою звитяг:
Донецьк, Луганськ – у згарищах-руїнах,
Іде з молитвою святою на устах,
З пошаною до власного коріння.
Важкий цей шлях, та іншого – нема,
Щоби здобути волю Україні.
Наш дух ніяка сила не злама,
І буде край багатий наш і вільний!
6.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807821
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.09.2018
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1YE4sut2Em1ODaY6WGWQ3e8zJNorGMVau&h=AT2r4iwIdcoTKqJqK6jNezhTbPXa8wXKRBe-e20oTNrsgvfb28xM1Nj2fCUvQBiU58v5scikQ19yRVO0GG4kgjhRtMpLnBq73sKl3SwZwWWc6aNLq87SjShiAzMHwgquNdbc
Іще одна пісня, покладена на ноти Ігорем Миськом (У його ж виконанні).
З журбою сни матусі обнялися,
Мережечкою зморшка пролягла,
Не раз опало вже осіннє листя,
Навідалося й срібло до чола.
Й лишилось там. Жде сина із Донбасу…
Матусю лиш надія зігріва…
«Чому ж не обізвався ти ні разу?» –
Пливуть у ніч збентежені слова…
Чи є та міра, щоб тривогу змірять,
Ту материнську, що живе в душі…
Вона ж іще чекає-жде і вірить:
Повернеться… Вертаються ж чужі!..
З журбою сни матусі обнялися,
Мережечкою зморшка пролягла...
Якби ж то мрії матінки збулися
Й живий синок вернувся до села!...
15.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807698
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.09.2018
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1BZVmXcJ0E5zJX3hN80P86t3phNHdCKQJ&h=AT0oOgWlYf-N0raFdXYL1nEvgS8Evll6GDD52LbxSTkxr5eLITm3RhUOHcwNcZxunm7BJ3Z6qYya8-xZTyQHZdVTVIzbGNTm_A6-iD5rOhAiLSX9fQKLaZY4NIALsUns_hbs
Не сон то страшний – закривавлена дійсність
У чорно-сірих тонах,
Де втрачений мир, розуміння, надійність,
Де косить людей війна.
Не сон то страшний – то сьогодні Донбасу:
Розбиті села й міста,
Де долі вирішують боєприпаси.
Убитих список зроста.
Не сон то страшний – то затоплені шахти
Із шурфами мертвих тіл,
І де генерали могли залишати
Солдатиків у «котлі».
Не сон то страшний – то герої країни,
Щоб голод, спрагу гасить,
Щурів вполювавши, ділились і… їли,
Краплинки пили роси.
Не сон то страшний – то історії дати,
Війни брудні сторінки,
Коли захотіли Росії продатись
Із Дону-ріки бандюки.
18.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807660
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.09.2018
Чернігове, о казко над Десною,
В обіймах парків, скверів і садів,
Повінчаний в усі часи з красою,
Ти стільки у собі зберіг слідів!
Від князя Чорного і аж до сьогодення
Долав уперто непростий свій шлях,
Не раз ти ворогів стрічав південних
Й своїх синів губив в чужих полях.
Красою тут впивалися монголи,
У водах умиваючись Десни,
Вони краси не знали ще такої,
Купались в чарах-запахах весни.
Чернігове, з глибин тисячоліття
Ще обзиваються твої важкі часи,
Коли ти жив, шукав доріг до світла,
Сльозу чергуючи із краплями роси.
Не раз купався ти у хвилях слави,
І не приступний був твій диво-вал,
Не раз зоря стривожена згасала,
Й слізьми дітей купала удова.
Ти вистояв тоді й квітуєш нині,
Хоч не позбувсь народ іще біди*. (АТО)
Про воїнів твоїх знов слава плине,
Хоч голову поклав теж не один.
Чернігове, о, як ти хочеш миру,
Щоб матері не знали гіркоти!
Історія слідів твоїх не змиє
І берегтиме пам’ять про отих,
Котрі безсмертя у борні кували
І в війнах перемогу здобули,
Життя своє за волю віддавали
Твої синочки – воїни-орли.
10.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807609
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.09.2018
Сьогодні у мене знову свято! Композитор Ігор Мисько мій вірш зробив піснею і вміло виконав її.
Де барвінок синій
Килим простелив,
Батько свого сина
До грудей тулив…
Татові долоні
Теплі і тверді,
Вогкі, ледь солоні,
Все життя в труді.
Приспів:
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як в вогні згорає
Рідний отчий дім,
Як війна вбиває
Все на цій землі.
Найскупіша в світі
Батькова сльоза
Наче плач трембіти, –
Сину наказав, –
Хай земля квітує
Барвами весни,
Небо нам дарує
Лиш спокійні сни.»
Батькові в волосся
Впала сивина –
В пізню його осінь
Забрела війна.
Горенько розлите -
Батько й син в борні,
Чулася молитва
Їм обом з землі:
Приспів. (Той же).
Де барвінок синій
Килим простелив,
Внука вже – не сина
Батько той тулив,
І лилась молитва
З серця мовчазна,
Щира, як зернинка.,
Бог її впізнав:
Приспів. (Той же).
10.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1zatSJCvU3gOpXuZzRLBVbl4-4z7cqy-4&h=AT20MYvu9E4kkV7A2LzuHCeoViHLqaM2SoGc76rJit7zF3KHg2qtnfiJVIvN7Tz19nk43STxbMCdwdlPyHTXJzFPLBRmH9iETJ6dRNqVTaA1AcU94DpDLlmqkrBDbUREAqf3
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807604
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.09.2018
Тікала ніч. Озвалися півні.
На світ уже ледь-ледь благословилось.
Недавно місяць був іще вповні –
Тепер нема. Зоря ще забарилась.
Сни додивлявсь високий очерет.
Ген ліс дрімав. Вода, немов отерпла…
Думки працюють, а про що – секрет.
Не спиться вартовому і… поету. 13.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2018
Ніч зореока випила печаль,
А день у мідну посмішку одягся,
Зелений клен жовтіти ледь почав, –
То з містом він аж до весни прощався.
І заповзає у серденько сум,
Утім краса ще вабить мої очі.
Ключі лелечі хмароньки пасуть –
То осінь настає – природний зодчий.
Вона ж гарцює в парках і садах,
Плоди скидає, листячком кружляє,
То у вікно-ставочок загляда,
То кущиком калини запалає.
О дивна осене, люблю твою красу,
Коли спиває сонце щедрі роси,
Люблю твій загадково-дивний сум
І вітер, що на вальс мене запросить.
18.09.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807469
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.09.2018
Нам не славу – нам волю треба,
Ту єдину для всіх – святую,
Без якої чуже і небо,
Без якої біда лютує.
Й сиротіють тоді оселі,
Бо життя, ніби та в’язниця,
Дні і ночі теж невеселі,
І пшениця не так вруниться.
Нам не славу – свободу треба,
Котра дух, ніби сталь гартує,
Із якою ясніє небо,
А час долю нову гаптує.
Нам не славу – нам перемогу б
У нерівній борні здобути,
Хоч немає у нас підмоги,
Але ж маємо ми відбутись,
Як держава, як рівноправна,
Як земля зі своїм майбутнім,
Де своя буде воля й правда.
Україні у світі – бути!
11.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2018
В колясці їхав… він. Із неба синь
Йому у очі впала, заясніла…
А поряд нього біг… маленький син…
Сльозинки в мене раптом зарясніли…
Щасливилися посмішки в обох…
Раділа я за них і перехожі.
Опікувався ними, мабуть, Бог:
Мов дві води краплинки, вони схожі.
Однакові і щоки, і уста,
Їх очі щастя сіяли навколо…
А головне, син з батьком вироста!
Цю зустріч не забуду я ніколи.
7.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2018
Подаруй щиру посмішку тим,
Кого справді кохаєш чи любиш,
І міцнішими стануть мости,
Більше знайдеш ти, аніж загубиш.
Подаруй їм зерно доброти,
Бо вона окриляє людину,
Їй молитвою шлях освяти,
Щоб міцну мати завжди родину.
Подаруй хоч краплинку тепла,
Щоб зігрілись серця їх і душі.
Щоби кожного мрія збулась
І до тебе не були байдужі.
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807294
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2018
Поезія – мереживо зі слів,
Освячених небесною любов’ю,
Ніхто політ спинить їх не посмів.
Вона чарує, вчить, зове до бою.
Поезія – це особливий храм,
В який зайти, мабуть, не кожен зможе,
А хто зайшов, не змінить слів на крам,
Бо тільки цим душа його заможна.
Поезія – це вічний камертон,
Котрий звучить і крізь тисячоліття.
Долає він і віддаль, і кордон.
Це диво з див, що є й було у світі.!
Поезія – словесне джерело:
Вона і крає душі, і єднає,
Де не загубиться і те, що вже було,
І те, що завтра буде, вона знає.
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2018
Приємна новина. Завдяки відомому композитору Миколі Ведмедері ще один вірш став піснею. Дякую за талант.
Пісня про козака
По долині річка плине,
Та не вибігає.
Росте поруч тополина –
До небес сягає.
Що та річка-синьострічка
Хвилечками грає,
Понад нею пісня лине –
Котиться над плаєм.
Що тій пісні в грудях тісно
Ще й серденько крає –
То до неньки козаченько
Обізвався з раю:
«Прости мене, рідна нене,
За хустину чорну.
Знаю, вісточка про мене
Прийшла відучора.
Свою пісню невеселу
Болем спеленаю,
Віру в душах хай поселить,
Гімном залунає…»
По долині річка плине –
Назад не вертає..
Мати сива свого сина
Чека-виглядає…
18.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807200
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.09.2018
[i]Сьогодні з інету дізналася про двох наших загиблих у Донбасі. Допоки будем біль цей пити, ховать дітей і сльози лити?
[/i]
«Не стало вчора знову наших двох,» –
Два материнських серця застогнали…
Не розуміють, що таке любов
Ті що безжально воїв убивали…
Читаю: ще не стало двох синів,
Знов дві сім’ї у траурі, у чорнім…
І білий світ для роду почорнів,
Бо дві кровинки вирвали учора.
«Чому вони? – б’є мозок у чоло –
Скількох іще ковтне війна героїв?
А чий наступний упаде шолом,
Допоки Путін буде у короні?»
Так, не одна впаде іще сльоза,
І не один рубець сковерка серце,
Поки закінчиться в Донбасі ця гроза,
Допоки будем з ворогом у герці?
Та прийде час – настане перелом,
Бо ж задарма не гинуть патріоти.
Прикриє Україну Бог крилом,
І будем, врешті, вільним ми народом!
19.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807197
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.09.2018
Утік і липень, і купальська ніч,
Та літо ще дрімало на покосі.
І сталася важлива в році річ:
Над ним схилилась жовтокрила осінь.
Із сірим і рясним важким дощем,
Із сивим, ніби дід старий, туманом,
Із золотим над річкою кущем,
І з вітром, що те злото поздуває.
Тоді безмежна синя вишина
Легеньким порухом те золото обійме…
То вересневий ранок починавсь.
За все удячні, літечко, тобі ми!
23.08.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807078
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.09.2018
Чекаю знов я і боюсь новин
Із неспокійного нам рідного Донбасу,
Де гинуть люди, наші, без провин
Від куль і мін, і вибухів фугасів.
Там кров, живу, без міри п’є земля,
Повітря цідить стогін в тому краї...
О, скільки ж ти 200-их звідтіля
Земля зустріла й, плачучи, каралась!
Ці терористи чи бойовики
Насправді ж є солдатами Росії,
Нас ненавиділи і мучили віки,
Бо пустота у душах їх засіла.
Та вірю, прийде справедливий суд,
І кожен з них отрима гідну плату:
Всі винні кару Божу понесуть,
Хто є сьогодні зла й брехні солдати.
16.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807076
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 18.09.2018
Листя ляга на плечі
Дощиком золотим…
Котиться день у вечір…
Неба вгорі сатин…
На голубому фоні
Хмарки уже без крил.
Вирвалось, мов з айфону,
Журно-крихке «курли»,
Й падало журавлино
Рясно на падолист .
Два довжелезних клини
В даль синю подались.
Й туга услід за ними,
Очі засіяв сум…
Це мені не наснилось –
В пам’яті я несу.
22.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806947
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.09.2018
Розгубила нічка роси
В травах при землі.
Над землею плине осінь –
Ключ лелек в імлі.
Заколисаний журбою
Стелиться туман,
Під плакучою вербою
В рясці став дріма.
Сонний ранок сонцеокий
Вії вже підняв.
Трави висушив намоклі,
З сонцем поєднав.
18.07.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806943
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.09.2018
Колише нічка зорі на крилі
І сни мережить звечора й до ранку.
Це час не одного з тисячоліть
Так обіймає ніжно землю-бранку.
Ця зоряна краса, мов диво з див,
На полотні нічному, ледь імлистім,
А інша в тихім дзеркалі води
Теж розгубила зоряне намисто.
Під ранок роси в травах зацвітуть
І сонце землю подихом зігріє,
Таку барвисто-рідну і святу,
Тоді й душа промінням зазоріє.
28.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806861
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2018
У край мій рання осінь забрела,
Одягши з листя жовтого віночок,
Нектаром запаслася вже бджола.
Завмер під сивим маревом ставочок.
Я вип’ю казку осені до дна
І захмелію, мов вином зігріта.
Земля така у світі лиш одна.
Чарівні тут зима, весна і літо.
До ставу притулився моріжок –
Це зелен-диво кличе моє око.
Сьогодні він змінився – ледь прижовк.
Милуюсь ним я мало не щороку.
20.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806858
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2018