| Сторінки (38/3772): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Життя гортаю, мов новітню казку,
Де доля ще не вивела кінця,
В ній перемоги є і чорні дні поразки,
Хоч сльози й сум мені не до лиця.
Колише вітер долі білі пасма,
В очах посіяв вицвілу журу,
І весняна не веселить їх Пасха,
А шкіра рук нагадує кору,
Поморщену, потріскану і темну,
Але без неї древо згине враз.
Нехай нудна, але це вічна тема,
Бо у житті красивих менше фраз.
Там найчастіше – сіроокі будні,
Та не біда: господар долі – я,
Тож виберу моменти незабутні,
І допоможе в цім мені сім’я.
12.01.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019
Піднять на брата руку –
Кровний гріх,
А далі – біль розлуки
Й сто доріг,
Серед яких непросто
Ту знайти,
Якою йти у гості.
Думав ти,
Якою він до тебе
Теж прийде,
Й привітним стане небо,
Й тихим день,
Й радіти буде мати,
І поріг,
Й світитись буде хата
Цій порі?
Не може брат із братом
Воювать,
Чи землю відібрати,
Злість зривать,
По-братськи тільки з братом
Треба жить –
Не смій його карати –
Дорожи!
8.07.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019
Увечері, осінньої пори,
Біля вузенької маленької нори
Старанна Мурка тихо чатувала.
Себе лиш слиною поки що частувала.
Поводить вусами, зачувши запах миш.
Аж тут Сірко:
- Ти справи ці облиш,
Щовечора вечеряєш лиш м’ясом, -
Нагнувсь до кішки й облизнувся ласо.
Тут горда Мурка в позу стала – хвіст трубою:
- Ти хочеш, щоб ділилась я з тобою?
Цього не буде! Я тут головна,
І відпрацьовую господарям сповна!
Сірко й собі не хоче відступати:
- Ти головна?.. Та «із якої статі»?
Нещасні миші крадуть по зернині,
А завдяки мені в амбарі нині
Лежить зерно, й ніхто його не краде, -
Пес гавкає, хвостом махає радо.
Й так захопилися обоє! Не на жарт…
А мишки у амбар скоріш біжать,
Зерна щоб принести. На зиму буде…
Аж глядь: якісь там незнайомі люди
Тихенько лантухи наповнюють зерном,
І, очевидно, тут вони давно…
Чим все закінчилось. неважко здогадатись…
А хто для вас з них головнішим може здатись?
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2019
У мами молодої,
у рябої Квочки
Сини-Курчатка і Курчатка-дочки,
Такі ж дрібненькі
та м’якесенькі вони,
Коротконогі ці веселуни!
То бігають від Мами
і до Півня-тата,
То заховаються у кущ за хату,
Або на сонці
гріють шубочки свої.
І заздрили усі міцній сім'ї.
Старий Сірко
дививсь на це домашнє диво:
- Яке ж потомство в Квочечки красиве!
Та й вирішив
погратись із птахами сам,
Й сусідського підмовив ще він пса:
- Курчатка з Квочкою
гребуться біля гною,
А ти, Рябку, скоріш іди за мною.
Та й заходилися
Курчаток лоскотать.
(Не дуже їх цікавила і стать).
А Квочка бігала,
кричала, крильми била,
І, хто зна, що б іще вона зробила…
Аж раптом… Бабця,
чуючи страшну війну,
Дрючка взяла… Сірко… мерщій гайнув.
За ним – Рябко.
Курчатка, злякані, як діти,
Біжать до Квочечки та й ну, галдіти
По-своєму:
герої ж бо, мовляв, які…
Ніде-ніде не водяться такі!
Серед людей
частенько теж таке буває:
Біда прийде і, поки ще триває,
Не чути й слова,
а коли уже мине,
То кажуть: - Похваліть тепер мене!
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2019
Раз без вчителя інспектор
Завітав у другий клас.
На столі лежать конспекти.
- Стільки в класі вчиться вас?
Запитав інспектор строгий
У сільської дітвори.
Влад подумав таки трохи:
- В класі учнів – 23!
А з учителькою стане
Більше ще на одного,
Порахуйте разом з нами –
Двадцять четверо всього!
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2019
Шепче осінь мені сиву казку
Про Красуню – Весну і Лелеку.
Не скажу про її ще розв’язку,
Бо до неї іще так далеко.
У красивім селі, що під лісом,
Жило двоє людей, теж красивих.
Здогадатись неважко вам, звісно,
Одружились вони. І щасливо
Зажили, ніби ті голуб’ята,
Працювали обоє старанно –
У порядку в них двір, гарна хата,
Та в душі кожен мав свою рану:
Дуже діток обом їм хотілось.
І чекали вони, все чекали,
Поки справжнє їм щастя зустрілось,
Те, яке вони довго шукали.
Якось впав біля хати лелека.
(Хтось поранив, сердешного, в ногу?
Чи на нього подіяла спека?)
Він очима просив допомоги.
Як маля, підхопили на руки,
Напоїли, обмили водою –
Так полегшити птахові муки
Їм хотілось. Нарешті, людською
Він турботою, добре зігрітий,
Вже одужував. Став і на ноги.
Поспішав із роботи зустріти
Він господарів. (Мав на те змогу)
Так до осені жив. Милувався
Молодими людьми він щоденно,
В небо іноді вже підіймався,
Знав, хто добре живе, хто нужденно.
Якось знову піднявся він вгору
І побачив ключі там лелечі,
Що ховались повільно за гору.
Скільки ж мали вони вже малечі!?
Покружляв чорнокрилий цей красень
Над подвір’ям, селом аж три рази –
Цим подякував людям він красно
Та й помчав, обганяючи Крази,
За птахами, що все віддалялись.
(Може ж знайде й свою там родину?)
Він летів, і йому все здавалось –
В нього дві їх: людська і пташина.
Час летів, а село все трудилось.
Вже й весна голуба знов настала.
У сім'ї молодій… народилось
Двоє хлопчиків – Ростик і Слава.
То Лелека приніс в подарунок
За добро людське гідну їм плату.
Кожну весну з п’яти ніс пакунок
Радий батько, а в нім – по хлоп’яті.
Сім синів виростали та швидко –
Батьку й неньці майбутня підмога,
Та Лелеки того щось не видко –
Десь тремтіла глибока тривога.
Але кожен із нас розуміє,
Що безсмертних таки ж не буває,
Хоч людська доброта, справді, вміє
Все змінити в житті. І дива – є!
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2019
В житті у нас усе невипадкове:
Події й люди, й знайдена підкова,
Й коротка ніч, і довгий літній день,
Й високий стовп, що на мороз гуде,
І віщий сон, що нас попереджає,
І вік, що до фіналу наближає,
І неба синь, хмаринки де пливуть,
І роси, що купають нам траву,
І сонця диск, що Землю зігріває,
Водиці блиск, що очі засліпля,
Життя на цій планеті теж триває,
Допоки крутиться у Космосі Земля.
10.10.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019
А золото блищить і у тумані,
Бо справді благородний то метал;
Ти щастя не збудуєш на обмані
Й тоді, коли неправедна мета.
Й коли себе на п’єдестал підносиш,
Піднятись хочеш вище над людьми,
Й коли у Бога лиш для себе просиш,
Облуду із очей своїх зніми
Й побачиш: в світі цім ми тільки люди –
Сини і дочки матінки Землі.
Цю істину давайте не забудем,
Людське в собі щоб кожен з нас зберіг.
8.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019
У сурми сині веснонька заграла,
Наповнивши піснями небокрай,
Вербиця-чарівниця коси прала,
У водяний спустивши дивограй.
Пливуть хмаринки – білі лебедята.
Радіє сонце ранкові і дню.
Колишуть небо журавлів крилята,
Котрі версту здолали не одну.
Й земля радіє, що тепло настало,
Зеленолисте море ожило.
І губить ранок росяні кристали
У густотрав’ї в лузі за селом!
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2019
Коли затягне пісеньку вівсянка,
Тоді весни нікому не спинить:
Земля живу зодягне вишиванку
З барвінку і кульбабок росяних.
Й зоритиме згори безмежне небо,
Й радітиме пісням тим голосним,
І щастя мені більшого не треба,
Як чути першоспів краси-весни.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2019
Літечко – барв запашна колисаночка,
А понад нею – синь…
Вечір чекав день від самого раночку,
В рай мене запросив.
Вистелив вечір стежину ранесенько
Місяцю і зіркам.
Роси у трави трусила дрібнесенькі
Дивна його рука.
Стану у роси ногами я босими…
Місяць – вузенький серп…
Та й замилуюсь вербовими косами…
Подих, немов отерп.
20.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019
39. Бондарук Микола Петрович
(05.04. 1991 – 22.05.2014)
Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Заріччя.
Сорочку травень квітом вишивав,
Коли в Донбасі кращий цвіт наш гинув…
Які і де знайти такі слова,
Щоб вимірять любов до неньки сина,
Котрий життя за неї віддає
І героїчно переносить муки,
Хоч не завжди героєм він стає,
Та волі хоче дітям він і внукам.
Він Україні вірним сином був,
Як прадіди його з Волині, гордим.
Не міг терпіть лукавство він, ганьбу,
Бо віддано служив свому народу.
Кохання смак також уже спізнав,
Єднатись восени їх мали долі,
Та ворог клятий плани перервав:
Не повернувся син живим додому.
Коли йому минуло двадцять три,
Нещадно нитку долі перервали
Кравці жорстокі - зайди-вороги.
І вишиванку кров’ю згаптували.
Зозулі віри теж колись не йняв,
Коли та 23 лиш накувала,
Смерть героїчно стоячи прийняв,
Під Волновахою, де зустрічав навалу.
Заплакав травень зболено дощем,
Бажаючи відмити кров на грудях,
Трава ж, відчувши болю того щем,
Оплакала героя: "Що ж ви, люди?"
Йому лиш 23-ій рік минув…
Таким лишився в пам’яті навічно…
Мов блискавка, в цім світі спалахнув
Відважний воїн - хлопець із Заріччя!
10.04.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019
Любов, ненависть ходять завжди поряд,
Долають разом стежечку життя,
Народжуючи істину у спорі,
Вони є аксіомою буття.
І істина для нас є ця важлива,
Бо біди проростають лиш зі зла,
Тоді вони збирають чорне жниво.
Коли любов несправжньою була.
Нас часто мучить біль від тої правди,
Котра занадто чиста і гірка,
Вважай себе тоді лише порядним,
Коли вона тебе не заляка.
Всі біди на землі і від… любові,
Хоч з нею щастю теж немає меж,
Дароване воно буває Богом,
Й допоки, те ніхто не зна. Але ж?!
5.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2019
Літа запряжу у збрую,
Заставлю служить добру їх,
І буде душа співати,
Й запалить духовну ватру,
Пила щоби Україна
Той дух, що не дасть загинуть,
Приспить на хвилину горе,
Вклонитися щоб Героям.
17.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2019
Житомирська земля його зростила
І пам’ятає перший крик і крок,
Земля ж Донецька обпалила крила.
Душа бійця злетіла до зірок,
Щоб Україну звідти рятувати,
Дітей також (у нього троє їх),
Свою дружину, рідних батька й матір
І заповітний батьківський поріг.
Закоханий в красу лісів Полісся,
У предковічні зарості боліт,
Під гул мотору, що звучав, мов пісня,
Він щедро піт свій дарував землі.
Та коли ворог землю став топтати,
То кинувся у полум’я війни,
Щоби на захист України стати,
Адже він батько, син, громадянин!
Допоки світ цей буде існувати,
Змагатимуться зло і доброта,
Земля Героя буде пам’ятати,
І пам’ять та во істину свята!
6.04.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2019
У траві стежина
Загубила слід,
Піснею пташина
Звеселила світ.
Зеленіли трави,
Випивши росу,
А згори заграви
Вишили красу.
Пісня не стихала,
Ранок їй радів,
Тиші посміхались
Верби молоді.
Роси – срібні сльози
Падали униз,
Гнули стани лози –
Мили ноги в них.
1.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2019
І знову смерть. І знову кров…
Допоки, Всемогутній Боже?
Ти вчиш усіх, що є любов.
Чому ж спинити зло не можеш?
Чому? Чому? Питань мільйон.
А особливо в час негоди.
Бої, поранення, полон
Моєму випали народу.
Чому ж дорога стрілась нам
І кам’яниста, і колюча,
Де ця непрохана війна
І рани у серцях болючі?
Тікають дні. Біжить життя…
Страждають і земля, і люди,
Та час настане для звитяг
І перемога наша буде.
30.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2019
Крохмаль Володимир Антонович (20.07.1987.-17.06.2014.) Загинув біля Станиці Луганської, підірвавши гранатою себе з товаришем у танку, щоб не потрапити в полон.
Він не дожив до тридцяти –
У двадцять шість загинув –
І білим ангелом в світи
В червневий день полинув.
Знав волі добре він ціну,
Забувши враз про втому,
Пішов, щоб зупинить війну.
Не зміг лишитись вдома…
Сержант молодший, командир
Т-64 ,
Здавалось, ним він народивсь.
Кров молоду будили
Ворожі постріли. Земля…
Його земля горіла
Біля Луганська. Пси Кремля
Підбили йому крила…
Танк оточили москалі –
Раділи очі вражі,
Та український дух звелів
Загинуть екіпажу…
З гранати вирвав він чеку…
Очима попрощались
Із другом і за мить якусь
І танк, і всі зірвались…
Це УКРАЇНЕЦЬ був – не клон,
Це вірний син Волині,
Тож вибрав смерть, а не полон,
Зорею ставши нині.
Коли зірок насіє ніч
Й освітить неба карту,
Синок до мами: «Ти мені
Зорю покажеш тата?»
5.04.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2019
Де дорога лягла хрещата,
А обабіч біленькі хати,
Там на крайній гніздо лелече
На солом’яні всілось плечі.
І чекало воно, й раділо,
Ніби жінка, що при надії.
Те гніздо жило в мрії й страху –
Аж нарешті вернулись птахи.
Клекіт музикою лунає –
То по черзі вони злітають,
Мов танцюють на хаті, в небі, −
Щастя більшого вже й не треба…
А дорога біжить, хрещата,
Поглядає на дивну хату,
Де лелеки недавно сіли
І відзначили новосілля.
05.12.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2019
Присвячую полковнику Горбенку Ігорю Ігоревичу, що загинув 24.06.2014., під Слов’янськом.
Зоря його засвітилась
Далеко від України,
Та шлях йому освятила
Додому. Душу зігріли
Чернігів, Ніжин, Полтава ,
Міцним вояком зростили.
Хотілось ним стати здавна
(Військового був же сином).
Тікав час щоднини в далеч
І дух гартував, і тіло.
Стелилася й доля вдало:
Звання ізгори летіли.
Та грім раптом небо зранив –
Війна-АТО запалала:
Росія вже Крим украла
І танки в Донбас загнала.
І кров закипіла в жилах –
Земля ж його в небезпеці.
Залишив доньку й дружину,
Летів у Донбас. (Був спецом).
Уже й відрапортували,
Що справу, як слід, зробили…
Не знали, що готували,
Їм бойовики… І збили
Отой гвинтокрил, що рушив
З бійцями у небо синє.
Злетіли у вічність душі…
Й не стало у мами сина!
Так над Карачун-горою
Зоря його догоряла…
Було перемир’я… грою?
Чи доля нитку допряла?
4.04.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2019
Тиха осені струна
Заколисує мінором –
Давній спогад вирина –
Молодечий дивний норов.
Брат він молодих вітрів,
Що хвилюють все навколо,
Не стихав і при зорі,
Бо життя проходив школу.
То не коні вороні –
Роки літечка промчали.
Голос пісні забринів.
Човен плине до причалу.
Доля вже казок не тче
Й кольори все холодніші.
Щастя вже не б’є ключем.
Мрію про крило тепліше.
Не струна вже, а луна
Ще колише сонну тишу,
Стежку ту, що в полинах,
Я колись таки залишу.
21.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2019
Волонтер. Скільки в слові у цьому тепла!
Волонтер – то є щира людська допомога.
Волонтер – то не просто криниця добра.
Ця людина – дарунок від Бога.
Коли в душу загляне холодна зима,
Й ні від кого, здається, надії немає,
Волонтер – тут як тут – і уже не сама,
Бо душа від тепла оживає.
3.03.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2019
Я в казку березневу заблукаю
І сонечку, мов Богу, помолюсь.
Зима зі стріх краплинками стікає
На землю, що колись назвалась Русь.
Це край, де вись небесна найсиніша,
Тополі край, калини і верби,
Де колискова мами найніжніша,
Й народ живе на хвилях боротьби.
У край у цей закохані лелеки,
Й радіють веснам жури-журавлі,
Що тужать за тими, хто десь далеко.
Нема для них святішої землі.
29.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2019
[b]Присвячую пам’яті Яни Червоної (волонтера і кулеметниці) та Олександра Мелютіна (Діда), котрі загинули 2.04.2019 у Донбасі.
[/b]
В той день квітневий, стримано веселий,
Ніщо не віщувало їм біди.
Весні раділи і міста, і села,
Стомившись від російської орди.
Та раптом небо громом розірвало,
І стовп, геть чорний, догори піднявсь:
Де був бліндаж, – з землі і тіл завали…
Стогнала болем зранена земля,
Бо два життя недолі підкорились
(Красуня Яна і Мілютін (Дід),
Серця обох навіки зупинились…
Два ангели лишили білий світ.
А вдома двоє діток яснооких
Чекатимуть на мамине тепло,
Життя будуть засвоювать уроки
Під незрадливим ангела крилом…
3.04.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2019
Коли весняні води утечуть
Й земля запахне свіжою травою,
Із жайвором увись я полечу,
З ясною поєднаюсь синявою.
Й відкриється ізвідти шир степів
І моря синьо-різьблена долоня.
Красу таку побачать і сліпі.
Яке ж це щастя – бути в цім полоні
І милуватись картами полів,
Пірнути зором в лісу зелен-руту,
В гаї й ставочків дзеркальця малі!
Я цей політ до скону не забуду!
17.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2019
Зажурилась Україна –
Світ подивувала,
Уникаючи свавілля,
Булаву віддала
Вкотре вже не патріоту –
Тепер шоумену
Та й звернулась до народу:
«Не глузуй із мене.
Натерпілася від тебе
І зрадою сита.
Чи це воля така неба?
Чи марно просити
Тебе, змучений мій люде,
Нерозумні діти,
Чи Нечистий вами крутить?
Як теє терпіти?
Чи Пророкову науку
Забули? Не знали?
Чи з великої розпуки
Себе наказали?
Одумайтесь, діти мої,
Молю вас, благаю,
Не женіться за сумою –
Час не можна гаять.
Об’єднайтеся навколо
Ідеї одної,
Бо ж не матиму спокою.
Вже ж і так на днові!..
Чи ж я глум цей заслужила,
Діти мої – квіти,
На чужій роботі жили
Глядіть – не порвіте!
Землю свою прикрашайте –
Така моя воля,
Мене й себе захищайте,
Куйте власну долю!»
2.04.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2019
Утекла-забігла десь зима,
Прихопивши із собою втому,
Забуяв-заквітував розмай…
Журавлі верталися додому.
На крилі тепло вони несли,
Щоб зігріти ним людей і землю,
Цих крилатих вісників весни
Зачекались ріки і озера.
Коси заплела уже верба,
Ноги підмочили верболози,
В мареві сховалася журба,
І труснули небо перші грози.
Піснею пташиною гаї
Смакували звечора й до рання,
А внизу барвінок голубів
У ранкових росяних коралах.
Сонечко заграло на струні,
Розливало світло з небокраю,
Лебединий ключ вгорі дзвенів,
Землю поєднав з небесним раєм.
4.11.2015.
Ганна Верес Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2019
Поезія – не модна вишиванка
Й не плід майстерних і старанних рук –
Творіння словом, коли ти, мов бранка,
Мелодій ловиш дивний перегук.
Вона жива і здатна на свавілля,
Коли не дозволяє тобі спать,
Коли страждають люди сильні, вільні,
А ти не можеш дум про них прогнать.
Стаєш для них суддею й адвокатом,
Їх долі боячись часу вручить,
Встаєш за кожного, немов за брата,
Й тоді поезія вже вироком звучить
Від імені твого й твого народу,
Без апеляцій, докору сумлінь.
Поету соромно не бути патріотом
І справжнім сином вільної землі!
16.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2019
Темна нічка гори обняла,
Зорі заховалися за хмари,
У ярочку тім, що край села,
Мали народитися тумани.
А як ранок росяний впаде
І на струнах сонячних заграє,
День новий за руку приведе,
Прибере травицю у корали.
Сріблом заясніє тоді яр,
Залоскоче дущу селянину,
А ранкова пісня солов'я
Привітає з новим днем калину.
28.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2019
Якби весна уміла говорить,
То мову повела б про літа казку,
Про те, як сонце, сяючи згори,
Цілунком буде пестити ромашку,
Як літечко трибне в траву м’ячем,
У небо синє пташеня підніме,
І лепехи листом, немов мечем,
Дивитись буде вгору довго й німо.
Як питиме малини аромат
Закохана на все життя меліса…
А ти стрічався з ними обома
У літньому і напівсоннім лісі?
22.12.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2019
Світять вікна у ніч із хати…
Одинока живе там мати…
І в дворі лиш одна стежина…
Доля й ненька на ній тужили…
І не спали удвох щоночі,
Сльози й сум виїдали очі,
Бо синочка лишилась – друга,
Тож в душі поселилась туга.
Важко йти із цим по дорозі
(Син пів року не був в порозі,
І не дзвонить, і не вітає –
В п’янім сні, хто зна де, літає…)
Розривається серце мами:
«Чи ж любові в житті знав мало?..»
Гасне світло в її віконці;
Схід багровий вінчає сонце…
6.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко_).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019
Пробігли швидко дні її медові,
Лишились ті, що пахли полином.
Вони гіркі, відомі тільки вдовам,
Ті ж п’ють за двох самі своє вино.
Вона не проклинала свою долю,
Пила, мов чари, трунок той гіркий,
І день-у-день життя долала втому.
А час лічив самотності роки.
Життя ж плило. На ноги встали діти,
А жінка ще купалася в красі.
Раділа їм і навіть всьому світу,
Хоч іній засвітився у косі.
Вона моя бабуся й просто жінка,
Якій я зобов’язана життям,
Коли ж мені самотньо, тяжко, гірко,
Про неї спогад кличе в майбуття.
8.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019
Не раз я зими й весни зустрічала
І проводжала літечка не раз,
І з долею своєю сперечалась,
Коли туман над прірвою збиравсь.
Наперекір усім, я не спинялась,
Між тернами шукаючи стежки,
Та друзів, як і гідність, не міняла,
Хоча і був той шлях мені тяжкий.
Життя не любить пустунів, лякливих,
І доля теж таких не поважа.
Не раз у даль були мої запливи,
Та тільки гартувалася душа.
Й коли до танго доля знов запросить,
Погоджуся, їй ніжно посміхнусь,
Та як би не ламала мене осінь,
Залишуся собою – не зігнусь!
24.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019
Завжди боротись важко за життя
І саме в цім призначення людини,
Бо визначає суть її буття:
Сад посадити й виростить дитину.
Тлумачить може кожен іншу суть.
І має він, звичайно, на це право,
Та білий світ дві речі лиш спасуть:
Краса й любов, що віру в нас тримає.
18.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019
А дні біжать – купають ноги в повені,
Шумливій, неспокійно-весняній,
Здолавши літо, в осінь зайдуть повагом,
Коротші трохи стануть і сумні.
Коли ж в снігах вони заспотикаються,
Впадуть тоді в зимові довгі сни,
Аж поки сонечка весняного злякаються.
Й розбудить край струмочок голосний.
30.01.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019
То найстрашніша із усіх хвороб,
Коли людина підлістю хворіє.
Вона потоне. Не врятує і паром,
Бо простір водяний під ним міліє.
Він осідає аж на саме дно,
Безпекою не стане він для тебе,
Й лишається в житті лише одно –
Надія й допомога Божа з неба.
А щоб здобути той імунітет,
Що не дозволить підлістю хворіти,
Собі візьми за правило, просте, –
Жити по совісті і душу ближнім гріти. 27.11.2013.
Ганна верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019
Виткала стежину
Веснонька до гаю,
Де колишуть тишу
Птахи-пісняри.
Зацвіла ожина,
Співи не втихають.
Вітер ледве дише.
Сонечко – згори.
Бігло по стежині
Й літечко до ставу,
Сонцем напоїло
Квіти і плоди.
Відцвіла ожина,
Синьоока стала,
Ловить за коліна
Тих, хто йде сюди.
Заблукала й осінь
В дивну ту стежину,
Чарами впивалась
Із ранкових трав.
Одяглось у роси
Листячко ожини,
Ягід не ховало,
Щоби хтось зібрав.
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019
Чи розуму в нас вистачить достоту
Вручити патріоту булаву,
Щоб Україну збудувать нову?
Це «Правий сектор», КУН, ОУН, «Свобода».
Чи знову будем думати-гадати,
Зло чи добро нам націоналіст?
Як візьме булаву монополіст,
Так і державу можемо проспати.
Не раз життя підносило уроки,
Що націоналіст – то патріот,
Коли в ярмі стогнатиме народ,
Ніколи не стоятиме він збоку!
Не будьмо вже німими чи сліпими,
Чи не востаннє Бог дає нам шанс,
Щоб кожна була вільною душа,
Й на олігархів ми не гнули спину!
18.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019
Весна прийшла, і перша блискавиця
Пробіглася шаблюкою навскіс,
Тепло торкнулось до вербових кіс.
Зазеленіла рутою пшениця.
Пі-пі-канням озвалася синиця,
І жайвір зміряв гордо висоту.
Дрімається на сонечку коту.
Вода в ріці хвилюється-іскриться.
Зеленотрав’ям луки зарясніли,
Кульбабки-сонечка в долині зацвіли.
Побачивши, як журавлі пливли,
Душа людська зігрілась-завесніла.
Ще гай не обізвався солов’ями,
Та розумів: вони уже в путі.
«Така весна лиш раз бува в житті!» –
Захоплено шпаки в саду співали.
4.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019
Не казка сива – ранок і тумани
До річечки в долину забрели,
Проміння сонячне вони ламали,
Щоб роси в травах довше побули.
Вербиці в сукнях мокрих, мов дівчата,
Тремтіли з холоду й боялись роздягтись.
Неначе вийшли марево стрічати,
Туман попестив їх та й покотивсь.
Дзвеніла тиша… Річка плюскотіла,
Ховаючи внизу тихенький плин,
А вище, мов навпомацки, летіли
Журавлики, ламаючи свій клин.
24.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019
Там, де неба ясного блакить,
Перший клин журавлів пролітає,
А внизу вже робота кипить –
Так весна хлібороба вітає.
Зустрічать сірокрилих дітей
Сонце виплило – вже зачекалось.
Жовтоока кульбаба цвіте
Там, де води весняні стікались,
А на серці – така благодать!
Радість там і людська, й журавлина.
Все готова за неї віддать,
Тільки «кру» журавлине хай лине.
02.03.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019
Спіткнувся час об наші з вами долі,
Вписавши знову чорні сторінки
У боротьбу за України волю,
Відчувши міць московської руки.
А це і поруйновані оселі,
І знищені містечка і міста,
І наше сьогодення невеселе…
Це роблять ті, у кім нема хреста…
Хто відповість за недитячі очі
На личках у дітей-напівсиріт,
За матерів безсонні довгі ночі,
Що кликали не раз їх до воріт?
Це Раша чавить долі нашим людям,
Забравши Крим, тепер лама Донбас.
Цього історія ніколи не забуде
І істини настане грізний час!
15.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019
Розкриті широко ворота…
У косах мами – сивина…
А на хресті – рушник скорботи…
По Україні… йде війна.
Вона заходить в двір, у хату…
Спить в домовині батько, син…
І не потрапив ще за грати
Той, хто війну нам запросив.
Вона ж, мов гідра, все зжирає
І землю кров’ю полива,
Серця матусь в вогні згорають,
Шукають правдоньки слова:
За що їх гинуть бідні діти
І чийсь поліг коханий син,
Народжений, щоб жить, радіти,
Топтати спалахи роси.
Ховали всім селом Івася,
Він України також син,
В хустину чорну одяглася
Матуся… Гімн заголосив…
Навислі хмари… теж ридають…
Тут побратими і сім’я…
Чому світ рано покидають
Герої? Жах німий стояв…
А вони так хотіли жити,
Та вкоротила вік війна,
Любити вміли і дружити…
В хустині чорній і весна…
Допоки будуть гинуть діти,
А біль карати матерів?
Куди шрами війни подіти?
Вогонь свічі мовчав… горів…
18.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2019
Весна іще не хвасталась травою,
І квітка перша в лузі не цвіла,
А під лазурною небесною габою
Сім’я лелеча клином пропливла.
Аж тут рясні дощу краплини впали,
Зросили землю і лелек вгорі,
Туманом всюди піднялася сиза пара,
Яку чекали довго трударі.
«Пора тепер гаряча для роботи,
Ось-ось озвуться гуркотом поля,
Пошли ж тепер їм теплу сонячну погоду,» –
Молила Бога зорана земля.
4.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2019
У нашій розмові
Я буду прямою:
Любіть, бережіть Україну свою!
Ламається мова,
Ламається доля,
Ламається воля в чужому краю!
3.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2019
Чим віра у житті є для людини,
Хвилює всіх питання, мабуть, це.
Розмову мала я із мудрецем:
–Це та душі важлива серцевина,
Невидимий духовний мега-центр,
Котрий тримає в людях рівновагу,
Щоб міцно ті стояли на ногах,
Щоб не купались у чужих гріхах,
Вона для них є совістю і магом,
З якими і працює, і ляга.
Її несуть через тисячоліття,
Хоч ноша не легка ця, а важка,
Вона низи формує і еліту,
Є стержнем і для кожного, й для світу,
Без неї не буває вожака.
То ж віра те, без чого не прожити,
Якого б роду, віку ти не був,
Вона диктує, як, кому служити,
І душі засіває, ніби житом,
Без лозунгів і закликів з трибун.
26.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2019
Немає осені без чарів падолисту,
Немає й казки без щасливого кінця…
Не можна все життя прожить в колисці –
Давно відома істина всім ця.
Життя – не рівна і гладка дорога –
Частіш колюча, мов їжак, стерня,
Коли ти просиш допомоги в Бога,
А йдеш то навскоси, то навмання.
Нема життя й без полину й калини,
Але й без меду також не бува.
І поряд із тобою доля плине,
Щоб ти про неї теж не забував.
Пісне життя, прожите без любові,
І хто те зна, чия вина у тім.
Любов завжди у парі із журбою…
Готовим будь зустріти все в житті!
17.12.2018.
Ганна Верес Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019
Коли душа стоїть на роздоріжжі
Й чека від тебе відповіді світ:
«Ти з тими, хто без міри множить збіжжя?»
«З моїм народом, – я даю одвіт, –
Бо я і є краплинка та маленька,
Народне море з мене вироста.
Для мене Україна – друга ненька.
Собі хто зрадив, зрадить і Христа!»
19.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019
Земля пам’ятає героїв,
І ми пам’ятаємо їх?
Знай: пам’ять про них – наша зброя –
Забуть їх – непрощений гріх!
Земля пам’ятає і війни,
Бо ж має криваві сліди.
Знай тих, хто не став на коліна,
До битви за волю будив.
Земля – подарунок від Бога –
Не тільки це всесвіту шмат,
Де зло у борні із любов’ю.
Не дай же любов цю зламать!
24.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2019
Мережить доля коси, та душа
Така ж розкута, молода і щира.
Не вся вона ще вилита в віршах –
Ще в пошуках надії і кумира.
Загляну у минуле-каламуть
І часто пережитого лякаюсь.
А може, в цім і є життєва суть,
Що й я, як всі, грішу, а потім каюсь?!
21.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2019
Тікає ніч ще сонними стежками,
Зібравши в небі згублені зірки,
Вже й павучки у темінь повтікали –
Боялись ранку світлої руки.
За ніччю ранок сміло наступає,
На сході ватру промінь запалив.
Ставочок лепехи ще не купає,
І сонце вигляда, мов з-під поли.
Прощупавши дерев вологі віти,
Пробіглося по вранішній росі;
Воно тепер володар всього світу.
Народжувався день у всій красі!
11.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
Коли озвуться води у струмочку
І проростуть зелом стежки й луги,
Верба одягне першою сорочку,
Додавши весняної всім снаги.
Піснями зазвучить усе довкола,
Пора ж настане світла і тепла,
І сонце вище намалює коло –
Весна то у природі відбулась!
6.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
Я вдячна сонцю й голубій весні
За молоді струмочки, голосні,
За першу брунечку і перший моріжок,
Травинку,першу, побіля стежок,
За довгождану крапельку роси,
За особливий спів бджоли й оси,
За перший пролісок, що між снігів ховавсь,
Та раптом квіткою і запахом озвавсь.
За небо вдячна, звідки ллється спів
Пташок, що раді сонцю і весні.
Й сміються очі, і хвилюються серця,
Бо чарівною є пора оця.
19.01.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2019
Прийшла весна, прийшла красна.
Снігами йшла глибокими.
Вона і тепла, і ясна,
Як світ, голубоокая.
Їй раді небо і пташки,
І сонце посміхається,
Проснулись води й моріжки.
Живе усе кохається.
А в піднебессі жайвір-птах,
Прикрившися хмаринкою,
За мить в очах немов розтав.
Земля внизу – скоринкою.
Шпаки, весняні сурмачі,
Голублять простір піснею,
Ще пришерхає уночі
Цебро з водою прісною.
7.02.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2019
Коли зима прощалася,
Весна в гаю вінчалася,
Їй дарувало сонечко тепло.
Вона ж була грайливою
І молодою зливою
Умила зачароване село.
Блукали сонця промені
У неспокійній повені,
Де потонули в казці береги.
В воді птахи купаються,
Холодна, та не каються,
Адже вона їм тільки до снаги.
Поля іще не зорані
Голубить нічка зоряна
Й верби цілує перші брунечки.
Їм місяць посміхається
Й на кожну задивляється,
Запалюючи в небі свічечки.
6.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2019
Одягну новеньку вишиванку,
Простелю стежину в поле зранку,
Де вітри, мов привиди живі,
Сплять всю нічку в росяній траві.
А як сонце випливе щасливе,
Збудить птаство, дике, галасливе,
Збуджені їх звуками вітри
Осідлають коників зо три
Та й помчать у даль вони щосили,
Де в жита упало небо синє,
Полини п’янять де і дурман,
Крутить сиві кучері туман.
Позбирають роси на покосах,
Вербам розплетуть шовкові коси.
Пробіжать сто миль вони за день,
Поки нічка знову упаде.
24.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2019
Сурмить весна! Дзвенить весна!
То ллється пісня жайвора.
Траві земля тепер тісна –
Вилазить моложавою.
В набухлій брунечці давно
Нове життя закладене.
Комахи кинулись в танок.
Тепло вже непідвладне є.
Пливуть-вертають журавлі,
Вітаються з хмаринками.
І тепло, й радісно землі
Під зорями-жаринками.
Зелом встелилася земля,
Стріляло небо грозами,
Їжак проснувся і змія:
«Не стрітися б з морозами!»
Сурмить весна! Дзвенить весна!
Радіти й справді хочеться.
Верба тепер уже рясна,
І сонце довше котиться!
11.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019
(Після перегляду його виставки картин у Чернігівському музеї М.М. Коцюбинського. Юрій Іванович 20 років тому потрапив у ДТП, був майже нерухомий, а сьогодні його заслужено називають українським Шишкіним).
Тут стільки свят прекрасних відбулось!
Митців музей побачив теж немало!
Та стільки світла тут ще не було,
Як Пацана-художника приймали!
В полотнах його край – узимку й восени,
Сьогоднішнє країни і минуле,
Гаї у теплих обіймах весни,
Птахи, що в синю неба вись пірнули.
Гарячим морем жито – тут і там,
Дубів старече чується кректання,
З волами селянин уже в літах,
У кінських гривах вітру завивання!.
Та особливим дихає теплом
У пору снігову батьківська хата,
А понад нею небо розцвіло
І доля Юрія-художника крилата.
Це звідси знею він почав політ
У далеч і тривожну, і широку,
Ім’я його сьогодні знає світ.
Й дружина поряд – доля кароока,
Що ділить з ним і славу, і біду,
І надихає на нові сюжети,
Бере з ним черговий життя редут,
Крилом буває для нового злету.
І хоча бризнула в волосся сивина,
Але живе ще з школи їх кохання,
Воно в тонах присутнє й півтонах
І кличе українців до єднання
Навколо і ідеї, і краси,
Навколо магії, що дише із полотен,
Бо Пацан – України вірний син.
Козацький ген живе у його плоті!
13.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019
Купаючись у снах доволі дивних,
Пасу думки не приспані свої.
У них – про все: про війни і людину,
І про життя у місті і в селі.
В такі хвилини хочу світ обняти
І мимоволі серденьком зігріть,
Красу із добротою поєднати,
Чи свічкою в ім’я його згоріть.
А може, й долі розіпнуть вітрило,
Щоб землю вберегти від згуби-зла,
Щоб серця мого думка не ятрила,
Що вчасно зла не вміла розпізнать.
12.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2019
В ту мить, коли красі ми посміхаємось,
І бавимось безпечно із дітьми,
Коли працюємо, вітаємось,кохаємось,
Чи так, як слід, цінуємо це ми?
Бідою вщерть наш схід уже напоєний,
З московською ордою там війна,
Матусі воїнів, геть сиві, болем зболені,
Всім миру просять і життя синам.
Коли ж зустрінеш в одязі військовому
Того, хто першим стрів війни вогонь,
Бійця обравши долю ризиковану,
Не смій зневагою поранити його!
15.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2019
Ще пліткувало літо солов’їним «тьох»
З зозулиним куванням у діброві,
Як ми стежиною тут мандрували втрьох,
Веселі, безтурботні і здорові.
Стелилась стежка та у зелен-споришах,
Вела безпомилково на дорогу.
Не знали ми, що й доля з нами вируша
Завадить чи надати допомогу.
Той час, немов туман , від сонечка розтав,
А ми свій шлях торуємо ще й досі.
Зозуля ще кує для нас літа,
І не одна попереду в нас осінь.
7.04.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019
Спіткнувся день і в травах роси розгубив.
Схололе сонце довго падало за гору.
А з потемнілої небесної габи
Поодинокі проглядали перші зорі.
Взялись за скрипочки вечірні цвіркуни,
Немов довершуючи чарівне видіння,
Спустилась нічка на мої Верескуни –
Немає метушні, закінчилось ходіння.
Лиш світлий місяць поміж зорями, мов пан,
Велично й гордо шлях нічний долає,
Під ранок зшиє сивий з марева жупан,
Яри й долини в нього вміло повдягає.
24.03.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019
Останню посмішку солдата
Дарує фото зі стіни.
Читаю. Як же його звати? –
Солдат останньої війни.
А юний же який, безвусий,
На нім – тризуб, натільний хрест.
Одна сережка сяє в вусі:
Синок один в сім’ї, як перст.
Зустрілася з його очима:
О, скільки ж світла в вояка!
Високого не мав він чину.
«Калаш» старенький у руках.
І болем серце геть зайшлося,
Бо обняла його печаль:
О, скільки ж планів не збулося!
Життя ще ж тільки розпочав,
А вже згорів. Жорстока доля?
О, ні! Тяжка вина Кремля!
Він боронив собою волю
І фоту посмішку послав.
Вона зовсім напівдитяча,
А помістився ж цілий світ,
І гірко мами серце плаче,
Бо не побачить сина плід.
Дай, Боже, нам війни не бачить!
9.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2019
Крізь плин століть громами зазвучало
Високе ймення нашої землі:
«Я – Україна! Горда, незвичайна!
Це мій народ устав таки з колін
І розірвав старі імперські пута,
Щоби не мати зайвої нужди,
«Любов» Росії «братню» не забуде,
Бо ж стільки випито за всі роки біди,
Що іноді дивується півсвіту,
Як вижив цей нескорений народ,
Котрий не раз платив найкращим цвітом.
Той опадав частіш без нагород.
Це він сказав тверде, мов криця, «досить»,
Я сам господар на своїй землі,
Хоча історія уроки ще підносить,
Не панувати тим тут, хто в Кремлі!»
3.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2019
Вона була дружиною афганця…
Вдова – тепер… Із 20-и вдова…
А мріялось… Хотілося ж так щастя!
Загинув милий… за чужий Афган!..
Крім того, вона мати: має сина,
Якого любить більше за життя.
Як і в коханого, у сина очі сині.
У ті ж не надивилась до пуття.
Війна завадила. Й сльоза їй щоку росить.
Спішить її утерти крадькома…
–Коса війни людей не просто косить,
А й долі людям без жалю лама.
Свинцем лягла біда на її плечі:
Нелегко ж бо жилося у селі.
Дивився сумно в очі синій вечір,
І долю удовину син стеріг.
Роки серпом жіночу спину гнули.
Піском крізь пальці сипався і час…
Синочок виріс. Доля посміхнулась.
Та запалав Майдан. За ним – Донбас.
Тепер в АТО син. Жарко там і небу.
А треба незалежність зберегти.
В таких, як він, була і є потреба,
Щоби Московську гадь перемогти.
Нечасто дзвонить. Ба, завжди суворий:
–Здоровий, мамо. Добре все. Тримайсь!
Не забувають друзі його двору.
Лягла на землю вкотре і зима.
І в косах мами снігова завія,
Не блиск в очах, а туги пелена.
Лиш сині очі внука в чорних віях
До себе кличуть: тут же не війна!
Для неї ж головне тепер – надія.
Їй лиха доля налила ущерть.
Вечірні вісті особливо діють,
Коли повідомляється про смерть.
Вмирає тоді крик німий у грудях,
І глухне жінка після тих новин.
А скільки ллється там неправди- бруду!
Душа ж кричить: о, тільки би не він!
Так і живе вона надією й чеканням,
Хоч іноді бракує сну і сил.
Невістка й внук із нею – плід кохання,
Бо ж батьком став її єдиний син.
У очі вона внуку заглядає:
–По-іншому твій тато жить не зміг,
Він там, де навіжена смерть гуляє…
Й молитва в небеса її злітає,
Щоб очі сині Бог їй уберіг!
8.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2019
Миколо Івановичу!!!
Із ювілеєм щиро Вас
Ми раді привітати.
Найкращі відшукать слова,
Щоби в фейсбук послати.
Летять літа… Літа летять…
Неначе пташенята…
Їх сімдесят та ще і п’ять!
Багато? – Не багато!
Нехай вони собі летять,
Бо їх не зупинити…
Хоч виправка й хода не та,
Та Ви не той, щоб нити:
Давно з комп'ютером на ти,
До віршів, нот охочий,
Душею завжди молодий,
Пісень уже віночок!
Дай, Боже, сонця Вам, тепла,
Здоров’я і терпіння,
Щоб рівно доленька текла,
Ні слова про старіння!
Красою стане сивина,
Дарує творчість Муза.
Дзвенять хай келихи вина
У колі вірних друзів!
До 100 живіть, бо менш – ніяк –
З дружиною своєю,
Ви батько справжній, дід, козак!
Живіть до 100 з сім’єю!
9.03.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2019
Плаче… тиші струна,
А під нею – скалічена доля
Молодого бійця,
Котрий кровію слід обагрив…
В краї тому війна –
Не за землю вона, а за волю…
Вже не видно лиця,
А сніг сипав і сипав згори.
Плаче тиша… німа…
Й небо плаче сніжком – не сльозою,
А навколо зима.
Понад килимом білим печаль…
Долю хто ту зламав
Юнака з неземною красою?
Тіло сніг заховав…
Ледь видніє краєчок плеча…
Вже не плаче – рида
Темна ніч і будує замети.
Нахилилась біда
Над засніженим полем, як тінь.
Юнакова душа
Білим ангелом лине в безсмертя
Й по собі залиша
Те, чого він не встиг у житті!
31.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2019
Коли весна загляне в голий гай
І сонце промінець пошле в долину,
В душі такий неспокій і розмай,
Немов до сонця й сам на крилах лину.
І бачу, як землиця ожива,
Дарує силу бруньці і людині.
Їм ніколи тепер відпочивать,
Бо рік годує весняна година.
16.02.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2019
Коли стрінеш собачку, друже,
Відвернутись не поспішай,
На дитину він схожий дуже,
І дитяча у нім душа.
Очі повні тепла й довіри,
Мов чекають твоїх порад,
Доброти у них теж без міри.
Тож опікуйся ним. Не зрадь!
13.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019
Радій тому, що сонце й небо бачиш
І холод відчуваєш, і тепло,
Не будь скупим, сердитим, необачним,
Поки життя твоє не відцвіло.
Зимі радій і осені, і літу,
Радій весні й кожнісінькому дню,
Бо лише раз живеш у білім світі
На крилах долі, створюєш рідню.
Нехай волосся в сивину вдяглося,
То не біда – радій новій красі,
Добру радій, що в серці збереглося,
І ранкам, що проснулися в росі.
Живи і не тому, що жити треба,
Знай, доля твоя світу не чужа.
Живи, щоб світ не нарікав на тебе,
Й щоби твоя не краялась душа!
17.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019
Зима ховає слід свій у сніги,
Кущі й дерева в іній зодягає,
Та вже весна, мов привид, понад гаєм –
Володарка краси, тепла й снаги.
То маревом опуститься густим,
Щоби сніги й останні вже доїсти.
Озветься шпак музикою троїстим,
І поспішає пролісок цвісти.
14.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019
26-а артбригада
Не один рік у строю!
Знає жахи «Смерчів», «Градів»,
Ненавидить сепарню.
26-а артбригада –
Воїв славних авангард.
На війні – не на параді –
Ллється кров за кожен ярд.
26-а артбригада –
Справедливості коса.
Без утоми косить гадів
Ця Бердичівська гроза.
26-а артбригада –
Це Житомирщини цвіт –
Б’є уміло «колорадів» –
Подвигом чарує світ.
26-а артбригада…
Воїн кожен її – «ас»,
Слову власному не зрадить,
У бою він просто «клас»!
26-а артбригада
Страх наводить на орду,
Вояки там брат за брата
Битву віддано ведуть.
26-а артбригада –
Рідної землі оплот –
На сторожі волі й правди.
Її воїн – патріот!
26-а артбригада
Відзначає ювілей,*
Янголів її багато
В небесах тепер, але
Дух бригади не ослабне,
Українці ж бо вони!
Всі походи її славні
На шляхах АТО – війни!
6.03.2019.
* – 15 років від дня створення.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019
Зима засніжена забула
Зібрати звечора зірки,
Замилувавшися, знебулась,
Зоріла звично залюбки.
Закрався задум застарілий
Засіять зрихлену зерном.
Земля зрадіє, зарясніє,
Заграє злаками-зелом.
23.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019
Земля Чернігівська…
Земля журби й героїв –
Історія цю тезу довела –
У лихоліття час
Людською кров’ю –
Не маками червоними
Цвіла…
Земля Чернігівська… Ти славою повита,
І зради тінь торкнулася тебе,
Й сльозою материнською полита,
Й дощами із насуплених небес.
Вітрами ти історії розп’ята,
Вставала й знову падала не раз,
Стояла ти завжди за волю й правду,
Тож не дарма любив тебе Тарас.
Земля Чернігівська… Моя ти сива нене!
Немало мною пройдено доріг,
Та кров моя струмує швидше в венах,
Коли стаю на батьківський поріг.
Люблю тебе, як віхоляться зими,
Й коли скресає крига на воді –
Те почуття високе і незриме
Робить мене крилатою тоді!
24.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019
Творіння віршів – рідкісна хвороба,
Яку не зупиня імунітет,
Й якщо це не пера несміла проба,
Тоді діагноз маємо: поет!
Рожеві мрії в них чергуються й стремління,
Й думок цілодобовий хоровод,
Коли народжується слово те, нетлінне,
Де біль людський і шум весняних вод.
Поезія – думок дитя й безсоння,
Котре не жде ні місця, ні часу,
Коли й на сірому осінньому осонні
Ми зустрічаєм сонячну красу.
Душі вогонь там з присмаком кохання,
З тремтінням рук і серця водночас,
Блакить небес, уплетена в зітхання,
І лет думок, що осідлав Пегас.
Поезія – це берег для любові,
Невинна цнота де і мудра сивина,
І вітру шквал, і звуки хвиль прибою,
Між почуттям і розумом війна.
В мистецтві вона панна! Ні, царівна!
Це витвір струн, смичка і скрипаля,
Де глибина й невимовна чарівність,
Котра людське в людині прославля!
16.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
(Присвяч. Володимиру Івасюку, автору пісні «Червона рута». [b]4.03 йому би було лише 70![/b])
Ніченька старі Карпати вкрила
Тай подарувала пісні крила
Про червону руту й чисту воду,
Про гірську красу й дівочу вроду.
Приспів:
А «Червона рута» – пісня файна,
В ній любов свята є до Украйни
Й доля непроста, Івасюкова,
В плетиві творіння загадковім.
Задзвеніла пісня кришталями,
Над степами линула й полями,
Гори чарувала й полонини,
Кожне серце юне полонила.
Приспів.
Розгубили зорі янголята,
Підхопили пісню на крилята,
Понесли її над цілим світом
Про Карпати й рути дивні квіти.
Приспів.
7.11.2014.
Ганна Верес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
Коли два серця в обіймах любові
Назустріч одночасно потяглись,
То дружба, справжня, послана нам Богом,
Народжена не вчора, а колись.
Літа і далеч – то не перешкода,
Щоб почуття міцніли, збереглись,
І тільки їм відомі дивні коди,
Котрі вони пронести спромоглись.
У слово «дружба» вплетено немало
Терпіння і любові, і добра,
І хоч життя нас іноді ламало,
Та вкотре разом почуття збира.
17.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2019
Зірки,
немов крізь решето,
Дивились
з неба в ніч.
Чи то не Бог сам
креше там,
Схололі
вже вогні?
У хмари
тіло вигнуте
Теж місяць
не ховав,
До ночі
встигли звикнути
Дерева
і трава.
Ген, борозною
білою
Чумацький
шлях стеливсь,
Рукою
загрубілою
Хтось малював
колись.
Дивлюсь
на світ нічний оцей –
Які ж ми
в нім дрібні!
Великі
знають всі про це,
Відкрилось
і мені.
7.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2019
Ці вояки – не просто добровольці –
Це України ледь розквітлий цвіт…
Прапрадіди їх – славні запорожці…
Сьогодні внуки їх рятують волю й світ.
Чернігівський… Мотопіхотний… Перший…
Це він тілами ворога спинив.
Бійців його назву я щонайменше
Богами не АТО – таки війни.
Без страху заглядали смерті в вічі,
Коли змагались з нею і не раз.
Вони козацтва паростки із Січі,
Їм дух зі сталі викував Тарас.
Без техніки, бронежилетів, касок
Вони стояли й дивували… смерть…
Ординців довели ледь не до сказу…
Ті ж посилали танки, «Гради», «Смерч».
Лягло немало там, на полі брані,
Тринадцятий порідшав батальйон.
Не всі іще залікували рани,
І не для всіх закінчився полон.
Болять чернігівцям і зниклі побратими,
І ті, що умирали… на руках,
Котрі своєю кров’ю освятили
Ту землю, що зростила вояка.
Роки летять… Життя не зупинити…
Й не викреслити з пам’яті АТО…
Не забуваймо ж голови схилити
Перед загиблого портретом і хрестом!
І подих свій на мить... теж зупинімо,
Коли звучить полеглого ім’я,
Віддаймо шану і постіймо… німо,
Адже в скорботі вся наша земля…
28.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019
Весняне сонечко не випалить жита,
Як і дитя своє не знищить справжня мати,
Велика місія у нього і свята –
Тепло й любов усьому дарувати:
Людині, звіру і рослині, і землі,
Й воді, щоб сонцю й дітворі сміялась,
Рибині й птаху, і закоханій змії,
Щоби, крім мудрості, вона пізнала радість.
Весняне сонце – запорука є життя,
І це є істина, ні, швидше – аксіома,
Що кожного із нас у світі цім буття
Трима,надія,віра і любов,відомо!..
19.07.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019
Живу і все частіше помічаю –
Не кожен із митців громадянин
Землі своєї. Тим не пробачаю,
Хто горя не відчув отих родин,
Що заплатили батьком, сином, внуком.
Мені не по дорозі з тим співцем,
Хто забуває про народу муки.
Такому кину докір у лице.
Глибоку рану у душі я маю,
Як хтось своє коріння забува,
На землю, котра у житті тримає,
Щоденно діжку бруду вилива.
Коверкаючи тата-неньки мову.
Він «Что ти? Как ти? – хоче всім сказать.
З такими важко клеїться розмова,
А в глибині душі гірчить сльоза.
28.12.2018
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
Літа свої сіяла в полі,
Щоб був холодок від тополі,
Щоб сонечко не припікало,
А доля б стелилась квітками.
Літа свої сіяла в лузі
Хотілося вірить подрузі,
Та віра об зраду розбилась,
А роки ледь не розгубились.
Літа свої сіяла ранком –
Боялася стати підранком.
Ой доле, не рань мені душу,
Із нелюбом жити не змушуй.
Літа свої сіяла й долю,
В любові жила щоб на волі.
Літа вже зійшли – не барились,
А доля чомусь… запізнилась.
2.12.2012.
Ганна Верес Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
Серед тисяч думок заблукалих
І розпечених дійсністю фраз,
Мене думка найбільше лякає,
Коли волю здобуде Донбас.
Розпинає мене це в безсонні,
Де штрихує події війни,
Линуть дзвони церков, мов плаксони,
Сповіщають про вбитих вони.
Серед них і безвусі, й солідні,
Допиває біль кожна сім’я…
Нагадать хочу я, принагідно,
Що війна все довкруж спопеля.
Серед тисяч думок заблукалих,
У потоці тривожних хвилин
Плине думка, котра не звикає
До війни, бо пече їй, болить!
9.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019
Коли весна теплом освятить край
І прилетять птахи дзвінкоголосі,
На хвилях затанцює світлограй
І здасться, диво дивне відбулося.
У зелен-кучері одягнеться верба,
«Курли» згори озветься журавлине,
А в нім і радість, і легка журба,
Позичена ще з осені в калини.
Хмарки зрадіють сонцю і блакить
Розправить парасоль свою над краєм,
Співатимуть на всі лади шпаки,
Й сопілочка весни їм підіграє.
Вода почує згодом перше «кум»,
Їжак від сонця трішечки осліпне,
Стривожить бір зозуля своїм «ку»
І долю на сосні чиюсь розІпне.
4.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019
Переплелися наші долі,
Але з’єднатись не змогли…
Не наші винні в тім долоні,
А перші вибухи війни.
Ти з перших днів на фронт поїхав,
Моя ж дорога – в інший бік…
А через кілька літ зустрілись –
Вогонь війни обох обпік.
Ти був поранений, жонатий.
Моя ж – поранена душа.
Той час, хоч поряд наші хати,
Нам вибору не залишав.
І хоч летіли долі поряд,
Але ж людей не проведеш:
Дивились іноді на зорі,
Та до своєї пари йдеш.
Вже красти щастя нам несила –
Воно ж, солодке і гірке,
Манило душі наші сиві…
Бува ж з людьми в житті таке!..
Переплелися наші долі –
З’єднатись… так ми й не змогли,
Бо не змінити нам долоні,
Бо не змогли спинить війни.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019
Я всю планету обійшов із краю в край,
Поки знайшов…
тебе одну.
Я слов’янин, а не японський самурай –
Все ж перешкоди
перетну.
Хоч б’ється серце й закрутилась голова,
Я на землі,
як у раю.
І не потрібні тут якісь іще слова –
Вони втрачають
суть свою.
Співає сонячна планета про любов –
І наш звучить
там спів.
І хоч багато ще життєвих в нас турбот,
Все зрозуміємо
без слів.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019
То не ключі пташині пролетіли –
То наші з мамою поранені літа –
Горіли ми, трудилися – не тліли:
І будні сірі знали, і свята.
Нам коси заметілі засівають,
Частіш п’ємо суєт гірке вино,
Адже життя легкого не буває –
Це добре знає кожен з нас давно.
Смакуємо життя ми щогодини,
Рятуючись від туги і нудьги,
Й високе ймення несемо «людина»,
Де вдосталь світла, доброди й снаги.
І хай сніги у нас обох рясніють,
Це не завадить більш любить життя…
Шкода, лишень, що маму бачу в сні я,
Й життя ніхто не вивчив до пуття.
21.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019
О матінко, тепло твоїх долонь,
Мов магія впливає на дитину,
Бере дитячу душу у полон,
Як сонечко теплом у літню днину.
Ці руки знають і щоденний труд,
І дотик недопитої любові,
І трепети душевних аплітуд,
Як хрест кладуть у час молитви к Богу.
Краса і біль, поєднані у них,
Як і душа матусі, особливі.
Вони на лінії вогню під час війни
І в вишиванках, і в піснях журливих.
13.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019
Червоний колір з чорним завжди поруч –
За землю то людська пролита кров,
У ній велика сила непокори
Й безмежна до Вкраїни є любов.
Червоний з чорним – кольори це болю,
Тривоги за понівечений край,
Це кольори синівської любові,
Котра дітей під стяг один збира.
Вони готові за Вкраїну вмерти,
Бо доля у борців саме така.
Червоний з чорним – кольори безсмертя,
Героїв слава житиме в віках.
18.04.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019
(Артистці Чернігівської філармонії та її сину, що загинув в АТО в 2014 році, присвячую)
Вона читала прозу про війну,
Вплітаючи в слова свій біль і втому:
«Двохсотим» син її прибув додому…
Людей бажала в дійсність повернуть.
Кричало серце й плавилась душа…
Сльоза на дні її закам’яніла,
І тільки скроні снігом забіліли,
Й літа її спішать, спішать, спішать…
Вона читала… Молотом – слова,
Глибокий слід у душах карбували…
І моторошно від тих слів ставало…
Здавалось, простір в залі коливавсь…
Вона – одна із тих, хто дав життя
Героєві, а це архіважливо,
Тепер гірке збирають люди жниво
Й плекають Україні майбуття.
Нарешті змовкла жінка… Зал завмер…
Чи то для себе зважував почуте…
Вона ж для себе зважила, як бути,
Адже була сильнішою за смерть!
28.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019
Уп’юсь, мов дивом, я життя вином
Й полину в даль, у синьо-зореоку,
Де у душі не пахне полином
І де біди-журби відсутні кроки.
Там справжній рай і зоряна краса,
По ній підкова зоряна ледь плине,
А поряд Шлях Чумацький провиса,
Що небо ділить з зорями ясними.
18.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
Коли душа добром твоя багата,
А в грудях щедре серце стукотить,
Тоді любов панує в твоїй хаті,
Й ти, мов святий!
То ж поспішай завжди добро творити,
А в серденько любові наливай,
Тоді ти знатимеш, заради чого жити
Не на словах –
На ділі доведи, що ти людина,
І саме в цьому місія твоя,
Тим більше, що життя маєш єдине,
Й одна Земля!
25.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019
Влетіла ластівкою я в книжковий світ
Зі збіркою[b] «Калинова сопілка»,[/b]
Вона найперша. Там про рід мій звіт.
В ній був Всевишній критиком і свідком.
А потім були друга,третя і
Четверта й п’ята світу посміхнулись.
Здавалось, досягла чогось в житті,
А тут війна-АТО нам підвернулась.
Й посипалися вірші знов і знов,
Летіли в інтернет, Донбас, між люди,
Будили українства дух, любов
І віру: «Україна таки буде!»
[b]«Вони вмирали двічі»[/b] – так звучить
Четверта. П’ята – [b]«З Україною у серці!"[/b]
Дивилась правді в вічі, біль п’ючи,
І з ворогом також була у герці.
Слова вдягала у сльозу і біль,
Коли розлуку з сином малювала,
І прощі зраді не було й ганьбі,
Як в Іловайську нашім нас здавали.
П’ять збірочок у мене колективних,
Самій бо надто складно видавать,
На перший погляд це звучить і дивно,
Та їх у мене назбиралось п’ять.
Це [b]«Антологія сучасної укр. літ.»[/b],
І[b] «Я молюсь за тебе, Україно»[/b],
[b]«Рими опалені»[/b] й прикрасила цей світ
[b]«Понад усе нам, люди, Україна»[/b].
А ще [b]«Літературний альманах»[/b]
Ічнянської літ. студії «Криниця!,
І в кожній з них, мов грім, звучить війна,
Котра ще довго людям буде сниться.
А нещодавно – шоста [b]«Береже
Наш піт піхоти кров» [/b]– дарунок артбригади,
Й принишк у серці у моєму щем:
Маленька книжка ця, та там – велика Правда!
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019
Торжествує душа материнська
І кидає втома,
Коли пробує вперше
Єдина дитина крило.
Вилітає у світ,
А вона залишається вдома,
Значить те, чим жила
Стільки літ,
Відбулось…
І сльоза згарячіла
Десь із денця душі піднялася,
Затремтіла й несміло
Зросила матусі щоку…
Лиш тепер зрозуміла вона,
Що як мати в житті відбулася,
Тільки б вибрала долю
Дитина її
Не гірку.
10.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019
Україна в тобі
Україна в мені.
Україна у кожному серці:
В кого скроні в журбі,
У снігу-сивині
І хто ще в молодечому герці.
Україна в борні.
Україна в вогні.
Стогнуть, ридма-ридають і плачуть.
В закривавлений сніг
Сльози з неба рясні,
Коли душу стрічають юначу.
Україна моя.
Україна й твоя.
Україна одна в нас – єдина.
Тож болить і тобі,
І йому, і мені,
Бо ми всі українська родина.
19.02.2019
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2019
Знать мову свого рідного народу –
Це не лише обов’язок – це й честь,
Це і свята від Бога нагорода –
Не пропусти в житті оцю нагоду,
Бо в твоїх жилах кров його тече:
Бурхливо-неспокійна, українська,
Що в ген у твій навіки уп’ялась,
Адже вона для тебе материнська.
Знай: мова – це твоє надійне військо:
Її віки карали – не здалась!
28.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2019
Буває дружба на усе життя,
Хоч рідко, але все-таки, буває,
Якщо це друзі справжні – не сміття,
Котрі про честь свою не забувають.
***
Кажуть, що доля, ніби птах крилатий,
Коли впіймаєш, будеш ти багатий,
Щасливий теж і матимеш везіння,
А не впіймаєш – запасись терпінням.
***
Питання виникає знову й знову:
Чом України шлях такий важкий?
У відповідь: біда не в вірі й мові,
Біда у тім, хто наші ватажки.
***
Не спізнюйся до тих, хто жде, з теплом,
Ділись добром і щирою любов’ю,
Нужденних пригорни своїм крилом,
І буде поряд Бог завжди з тобою.
Мова – це засіб війни і єднання,
Котрі впливають на душ спілкування,
Мова – священна молитва до неба –
Вивчити й знати, й любить її треба.
Мова – це те головне, ні єдине,
Що визначає тебе як людину.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
В ночі нема кордонів,
В мандрах вона все життя:
Зорі розгубить над Доном,
Місяцем гляне в жита.
Скрізь за добу буває:
Штати, Росія і Кіпр.
Бачить, як кит пропливає,
Світло морських маяків.
Спати вкладає негрів
І блідолицих вождів,
Турків, китайців і венгрів,
Іншим говорить: «Заждіть!»
Всім вона наймиліша –
З сонцем не вміє дружить,
Світле воно й найтепліше,
Ночі не хоче служить.
29.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
Найбільше щастя неньці від дітей:
Хороші діти – нагорода Божа.
Тоді обличчя радістю цвіте…
Всі біди вона з ними переможе.
Найглибша рана в маминій душі
Ота, котру їй нанесе дитина,
Адже обидві душі не чужі
І кров одна тече у їхніх жилах.
Чи можна проти себе воювать?
Питання риторичне… Ні! Ніколи!
А коли матінка іще й вдова,
Й пройшла, ой, нелегку життєву школу?
Чи може бути їй чужим дитя,
Котре носила у собі, під серцем?
Хто б ти не був –дочка чи син – затям:
Їй зобов’язаний своїм життям-буттям,
Не буде переможців у цім герці!
24.04.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019
Я всього досягла сама,
Хоч були поряд інші плечі.
І життя не пройшло дарма:
Рідні поряд і сміх малечі.
Все було: і тривоги, й сни,
І кохання безсонні ночі,
Й щастя усмішка, і весни,
І сльозинки сріблили очі.
Йшла, тамуючи часто біль,
Щоб ніхто не міг здогадатись,
І наказувала собі,
Що біді не повинна здатись.
Так і йду всім вітрам навстріч,
Вони й досі дмуть без упину,
Не збагну лиш одну я річ:
Коли ж будуть мені у спину?
22.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019