| Сторінки (9/820): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672316
Любов
це не посада,
не звання,
а роль
найголовніша
в нашій долі.
Крізь розум,
підсвідомість,
навмання...
Це крок до неї
в вир, у невагомість.
Піти?
Відмовитись?
Чи зменшити на чверть...
Вона безмежна,
Як безмежний Простір,
Усе життя …
І навіть смерть
Навіть вона…
Схиляє свою голову
і кості...
Пронизує усе вкруги собою
Ховає нас від бруду і зими.
Лиш досконалість називаємо любов'ю,
Не боїмося в її рабстві бути ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
На Банковій відкрили магазин
Він називається «Собачі окуляри»,
Звели навколо металевий тин,
Цепи повісили, вкруги платню підняли.
Народ промовчав — жалко тих собак -
Їм сонце в очі також мабуть світить…
Собачий вальс, собачий краков'як…
То хай і сучі очі теж не сліпить.
Пішла комерція собача зразу вгору,
Доходи піднялися у собак,
Хоч у людей тепер війна і горе
Та те собак не зачіпа ніяк…
Збираються над Банковою хмари -
Ось-ось почнеться велетенська злива
Враз непотрібні стануть окуляри
Дістанеться собаці в хвіст і в гриву!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742044
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2017
Відгук на Климат-контроль (Фотиния)
Щоб здивувати чоловіка
Накину на тілеса шовк…
У зашморг зав'яжу - як би не смикав,
Сховаю цінника (від лиха),
І головою не розтовк...
Рогами щоб не розірвав,
Хвостом бува не забруднив,
Щоб гроші ніц не рахував,
Шовковим матом не покрив…
З карманів заберу останнє,
Я нагодую Бог зна чим
Й «У ліжко!» - наче на заклання -
Щоб із піску пішов аж дим...
Заначку викаже одразу,
А як не скаже, то додам:
Або він сам отут і ляже,
Або приїде моя мам…
Спрацьовує оте щоразу -
Тільки не це! Це ж нижче пупа!
Можна іще додати газу:
Не ладен і вкрутить шурупа!
І все! Потік, поплів по стінці
Тепер його проси що хочеш...
Чого іще бажати жінці?
Стели як ковдру на долівці…
- Усі чоловіки як вівці!
Відточуй навички!
Відточуй!
Дивись лишень…
... щоб він не втік!
Куди не втік?
Та в світ за очі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YPyZQj5_d8I[/youtube]
Ввечері пізно
Зірки в тумані
Місяць на небі
І… випити час...
Пляшка в кармані,
Стакану немає…
Як же тут бути -
Просто атас…
Зітхаю тяжко:
Із чого пити?
У що налити — ні дать не взять
З горла не буду, тари немає,
Тари не має, а труби горять...
БУЙ, БУЙ, БУЙ,…
Хвалити Бога -
Бачу Степана
Він із рибалки іде з відром.
Зараз для мене він наче мана,
У нього є пиво — оце улов!
Пляшку горілки
В відро залили
Потім додали пива з вином
Трубочки взяли, поряд присіли...
Як справжні люди — щастя кругом!
БУЛЬ, БУЛЬ, БУЛЬ…
Вранці прокинулись -
В очі картина:
Я зі Степаном
Лежу в багні...
Морда собача, роги, як в цапа,
Ноги телячі, а хвіст від свині...
Квакають жаби,
Бігають кури,
Гуси гигочуть,
Тупає кіт…
Бджоли літають,
Мухи регочуть ...
Мухи регочуть:
Розум привіт!
Скроні тріщать, палають очі,
Підло шепоче на вухо трава
В горлі, як в стайні,
Тхне наче з сра...ні
І як у дзвони гуде голова:
БУЙ, БУЙ, БУЙ,…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2017
Пародія до Хуго і Л.Дадукевич http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712814
И не жена
и не вдова…
А кто тогда?
Одни слова...
Все он! Подлец!
Как Купидон...
Хранит…
Свой жалкий
Корнишон...
А возраст,
Беспощадный страж...
И сексуальный
Гложет стаж.
Но я рАБА
Раба любви…
Я жрица страсти
Неземной…
До боли чувства,
До крови…
Дай бури мне,
А не покой!
Зажги пожар!
И дай огня!
Но вот...
Не лЮЮбит
ОН
МЕНЯ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740451
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.07.2017
Нічого навкруг окрім темряви
На чорних її сторінках
Законів нашкрябані літери -
Думки шоколадних пресвітерів
Вугіллям по чорних дошках...
Читають оте чорні злидарі
У темряві шлях бідолах...
Щоночі розносять їх митарі -
З душею, як чорна смола
Корони зубами стискаючи:
Як впаде ще хтось підбере!
Навпомацки, світ уникаючи,
Як кріт, як черв'як, що гребе!
Цукровий король весь у чорному -
Блювотної совісти слиз,
Хоч вкрив він себе позолотою -
Та враз почорніла від сліз.
Їм мариться чорний сет ката,
Глибоке провалля в кінці,
Чи чорна із гратами хата,
Із темряви тіні-гінці...
Не ангелів чорнії крила,
І чорного ворона крик,
Напнуті на мачти вітрила,
Із темряви кольору лик.
Гіркий шоколад влитий в кварти,
Рідкий, зовсім темний світанок
Замовить собі у шинкарки
Шмат темряви на сніданок.
Як тільки півні згорлають
Прокинеться сонце-народ
То склепи те все поховають
Й проллється враз світло свобод
У часі живого і світлого
Зламаються струни пітьми
Заграє нова пісня Вічності
Засвітить новими людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740413
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2017
Ти виносила його вперед ногами…
Із істерик, слів брудних складала гами…
Він пручався і не йшов, хоч посилали
Від баранів до козлів між віслюками…
Сморід ношених онуч, несвіжі яйця -
Він сприймав від тебе наче спів,
На усе відповідав середнім пальцем
Він, мій мозок, так себе хистив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739643
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 28.06.2017
Моим друзьям, тем что меня «кидали»,
Подругам милым, тем, что изменяли,
Народам-братьям навека, в засос…
Вы, как Иуды, — только повод ждали,
За серебро, за кайф и за медали…
Продать? Легко!
Искали кто Христос…
А с ним — гешефт, история и слава…
Сомненья, совесть — просто детский бред!
Позор, предательство, проклятье — мелочь!
Браво!
А грех? ...
Греха и вовсе нет!
Вы же больны!
Я пробовал лечить вас…
Лекарство — дружба — жизни элексир,
Диагноз ваш — «ветхозаветное иудство»,
Что, как чумой, зарежен целый мир...
А глупость, жадность, мелочность — среда…
Кто в пьянство, кто в религию, кто в блуд…
Но не моя, а ваша в том беда…
На мусор выбросьте Коран, Завет, Толмуд!
Законы совести не писаны никем…
Законы совести у каждого в душе...
Закон любви и правды нужен всем,
Но предавать и лгать при том…
Туше!
Десятка! …
Прямо в сердце!…
Святое, чистое, открытое …
И … в грязь!
Смешно! Игра! Бонмо! И скерцо!
Смеемся весело! Брависсимо!
Вы — мразь!
Никто не предавал!
Все знали!
Это - шутка…
Иуда на суде о том сказал:
И Магдалина
Просто проститутка…
Мы так играли…
Я ее нанял…
Синедрион, Апостолы, вечеря -
С Учителем и Господом своим...
Взять соли вместе все посмели
Мы просто шутим… так…
... Непогрешим?
Прощенье нужно заслужить …
За что?...
Ведь он хотел за что-то нас простить!
И я шутил! Как не шутил никто!
Он так хотел!
Я рад был услужить!
Ну вот и все!
Погасли свечи,
Потушены огни,
Окончен бал…
Спасибо зрителям…
Ненужны речи…
Перон, вагон,
Пустой вокзал...
Моим друзьям, тем что меня «кидали»,
Подругам милым, тем, что изменяли,
Народам-братьям навека, в засос…
Вы, как Иуды, — только повод ждали,
За серебро, за кайф и за медали…
А я был кто?
Немой вопрос...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739179
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.06.2017
У черзі стоїмо на цвинтар
Демократично, - вам скажу
Всі рівні — олігарх і злидар,
Всерівно я сижу або лежу…
- Без черги хочеться?
- Будь-ласка!
- Вперед бажаєте?
- Вперед!
Оце то сервіс - просто казка!
Як муха, що залізла в мед…
Із першим криком при пологах
Одразу чергу й я зайняв,
За мною - той ще тягне ноги
Попереду - загорнутий лежав...
У черзі пропонують що завгодно…
Не хочеш думати — тоді лише бажай
Ціна за ті бажання благородна -
Частину від життя свого віддай!
Кредит на все: на одяг, на напої,
Наркотики, на секс і на мораль
Кредитка є — вона є золотою
В ній гроші — час. Що хочеш обирай!
Як час збіжить — уже не вернеш
І довга черга лиш з одного краю...
Бо з іншого — і дупи не почешеш,
Там душу — за усе питають:
Про те що хтів і що зробив,
Служив ти Богу чи Мамоні
І що по-справжньому любив
Чи жив в Гоморі чи Содомі?
Порядок має буть у всьому -
Як не життя, то цвинтар перевчить:
Чи золоте, чи лиш віхтя соломи,
Це вічність, чи коротка мить?
У черзі стоїмо на цвинтар
Тут труни і надгробки продають...
Чи в Рай, чи ти моральний злидар,
Чим пам'ятатимуть...
Забудуть...
Проклянуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2017
Закон таки пройшов Верховну Раду,
Дійшов до Банкової й впав -
Гарант дослав у ствол снаряду і…
І конче милосердно…
Ветував...
Коней в дорозі не міняють,
На переправі… (як завжди),
А от за фінішем…
Стріляють:
Іди, закончику, сюди!
За що?
Питають діти, люди…
Хтось із клозету обізвався:
Та ви погляньте йому в зуби -
Зізнаюсь чесно — обісрався!
Не тільки я,
І мій Собака…
Якому кістку обіцяв…
Я з перепою…
А він гавка…
Ну я й того…
Заветував!
Що ж, звістно, жалко конячини…
Пристріт…
Багато інших справ…
І щодо «главної причини»:
Спокійно щоб Собака(ов) спав!
Останнім часом мій Собака
Шукає ліків від НАБУ…
Він вже боїться навіть гавкать…
Та бачив я їх всіх в гробу!
***************************
Тут ще приватні детективи…
Така скажу я вам напасть -
А я ж сховав в офшорах сливи…
І приховав породи масть...
Ці Шерлокхолмси …
Як на горе…
Знайдуть усе що заховав
За океаном і за морем
Ну от тому і ветував!
А що таке? Велике діло!
Як є приватний детектив -
Не поліцейське тупе рило -
Не затулити їм ротів...
ОСЬ АРГУМЕНТИ ЦИХ сКОТІВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2017
[b]Вчора наслухався Червоненка - не втримався...[/b]
https://www.youtube.com/watch?v=U2ucoleedrQ
Один єврей узявся будувати буду -
Купив для цього цвях і молоток -
Зібралося на диво повно люду:
Ще б пак: єврей забив гвіздок!
Оце то диво! Мабуть з глузду з'їхав...
Кому скажи — нізащо не повірять
Усі гадають: із якого лиха?
...У лісі поздихало повно звіра!
До чого б це? Мабуть що до посухи…
До злиднів? Ще якого мору…
Щоб молоток єврей узяв у руки -
Добра не жди… Чекайте люте горе!
Сірко радів, а люди хвилювались…
Чи ж бачили іще коли такого?
Молились — щось страшнеє сталось…
І викликали лікаря до нього.
Той глянув на хворобу бідолахи
І виніс несподіваний вердикт:
Зоофілія проявилась в сіромахи
З ускладненням на мозок та пристріт.
Дослідження надалі показали -
Так виявляється на всіх євреях сказ...
Коли його собаки покусали
Ускладнення поширилося враз.
Страшенна паніка пішла серед євреїв:
Що як заразна та хвороба буде…
Куди б не йшло, якби з паперу клеїв,
А то ж із дерева ота собача буда!
Порахували витрати моральні
За рік, за десять і за двісті літ
Списали буди ті… як прибиральні
В держави взяли безвідсотковий кредит…
На той кредит придбали людські землі...
Надалі їх продали з молотка,
Прибрали на річках запруди й греблі -
Пішла у них комерція така…
Доходи не налазять і на лоба…
Втім ситуація вбачається слизька,
Та що поробиш, як єврейська то хвороба?
А винуватить можна лиш Сірка…
Сказати важко що то далі буде…
Проте євреїв, люд, не зачіпай -
Вони кричать: ми будували буди!
На тім усе — без буди буде край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738789
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.06.2017
О, як багато важить слово!
А як зневажують його…
Тим їсти борошно з полови,
Хто де цурається свого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738531
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2017
Я викинув всі спогади в багаття!
Немає! Не було!
Тепер я вільний!
Не буде навіть згадки!
Оце - щастя!
То був останній протяг божевільний…
Що полум'ям своїм осяяв небо -
Аж хмари відблиском отим злякав,
Позолотив, чи то помазав медом,
Та чорним попелом на спраглу землю впав…
Я викинув всі спогади в багаття…
Тепер позаду лише мертва темінь...
Деінде ще жевріє дрантя…
Спина обпалена…
Дим навкруги…
У грудях щемінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017
Він був герой!
Наївний і дурний…
Почув, що всі «герої» не вмирають,
Проте забув закон один простий:
Макаровим в рулетку не гуляють!
Герой не той, хто грає на життя.
Герой це той, хто за життя у бою.
Гравець з життям — непотріб і сміття…
Чи той, який не дружить з головою.
Дивлюсь на Путіна -
Була у нього мати?
Що народила — то оте і маєш…
Бо з Україною не можна воювати!
Макаровим в рулетку не зіграєш!
Народу нашому не можна більш брехати
Всі Президенти хай довіку знають:
І їм прийдеться відповідь тримати
Макаровим в рулетку не гуляють!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2017
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655343
Я згадую солодкий гріх...
ділю на сто, рахую на відсотки
Закоханий без тями...
зразу в двох ...
Та миті ті, як стринги
закороткі...
Пірнаю ніжно...
у гріхів тепло ...
І з ними...
... безупинно...
... безпристанно...
Одну ковтав що дороге вино...
А іншу - начебто в останнє...
Я обережно сипав сіль на рану.
Її зализував, гадав, що біль мине...
З одною шаленів від щастя…
П'яний
А інша шаленіла від мене…
Кохать,
Щоб все летіло в шмаття
Брутально...
Брудно...
Жадібно...
Раз п'ять...
Її мораль ніяк не одягала
плаття…
А я...
не міг її не цілувать!
....................
А два гріхи
багато це чи мало...
Пройшли часи -
Хоч є про що згадать…
Запізно зрозумів:
Занадто мало…
тож треба було, мабуть,
й третю мать…
Я й досі пам'ятаю їх...
Той божевільний
І солодкий гріх!
Лікую спогадами
Душу, тіло, нерви -
Бальзам-отрута спраглої душі
В обіймах старої дружини-стерви
Вона стікає по краплині
....у вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2017
Тільки старий Гонта знає
Де ту нашу славу брали,
Щоб жила у ріднім краю,
Щоб ЖД ізнов не вкрали
Знає тільки старий Гонта
Теє місце де сховали
У Карпатах, сивих горах,
Де криниченьку копали
Гонта знає, та не скаже,
Ворог піде і заблудить,
Згине злая сила вража
Слава завжди жити буде
Непоборна і безсмертна
Бо одвіку і до нині
Непохитна і свята
Слава неньці-Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2017
ЗІБРАВСЯ ЧОРТ ДО БОГА В ГОСТІ
Зібрався Чорт до Бога в гості -
Яку б іще дурню вчинить,
Одяг штани ізверху товсті -
Най щоб копита тим прикрить.
Ішов по вулиці. Хвіст довгий -
Сідницям байдуже як пріть,
Копитами у в капцях човгав
Хтів окуляри ще вчепить…
Бог прав у казані шкарпетки,
Як завітав сусідський Чорт,
В вітальні, падло, вкрав конфетки,
А вже на кухні - вцупив торт.
Засунув те усе в кишеню,
В ганчірку загорнув між тим,
Ізверху цвяхів цілу жменю,
Торт звався дивно: Крим і Рим.
Бог подивився очманіло,
Шкарпетки прать не перестав,
Лиш кинув оком на те рило,
А чорта здивувало діло:
Чого б ото… Всевишній прав?
***************************
Колись давно - давав цукерку,
А Чорт, заприндившись, не взяв,
Бо так на людях - аж відверто -
Характер має дурновпертий...
Цукерки піп-Рошен злапав -
Падлюка влеслива й солодка,
Залізе в дупу — аби гроші,
Без мила — бо офшорна клепка,
З усюди цупить - морда Рошен...
*******************************
Чортяка ляпаса відвісив -
Батон свячений, не згубив?
Той зиркнув із під лоба косо,
Сльозу гарячу покотив…
Не може бути! Легітимний,
Якого біса ти мовчиш?
Який то Аспид так нагримнув?
Ану розповідай, скоріш!
- Та я… Ну я…
- Головка від баяну!
Не скигли, а хутчіш кажи...
- Народ розгніваний з Майдану...
Тож мусів бігти…Та, не ржи!
Чорт гепнувся з почутого на *** -
Гирявий наступив на хвіст,
Посивів підлий з переляку:
Оце діла! Це гірш за сало в піст!
То ти тепер не той… Не Всемогутній?
І хто то замість тебе тепер там?
У Бога шкребонуло аж у кутні:
Той самий, що «купи-продам»…
Не може бути! Побожись, колишній!
Він навіть і на йоту не святий,
Та проти нього — я зовсім безгрішний,
А той, хто обирав, мабуть сліпий!
Бог мокрими шкарпетками тер сльози:
От сталася оказія така -
"У дупі колючки... зів'яли рози…"
Іще синяк на ній від копняка…
Неначе сам отримав у те ж місце
Чорт від почутого увесь затріпотів:
Ми ще побачимо! Та рак на горі свисне!
І хутко збіг - збирать кудись попів -
Йшов Хресний Хід опівночі зі сходу
Попи з іконами, закутані у ряси,
Щоб мізки задурити у народу,
А ззаду прикривали пі-доряси.
Йшли чітко
Крок за кроком, нога в ногу,
Ікону Сталіна і Берії несли,
Молились на нового Бога -
Старого, за годиться, розп'яли.
Чорт із кущів дивився — що то вийде?
Дешевий в мишоловці лише сир.
Із Бога Чорт на два пальці не вийде,
А навпаки — виходить «Руський мір».
Сусідський Чорт такого ще не видів -
Народ піднявся проти, влади Бога!
І чи то Бог, що визива огиду,
У друзях з чортом і ховає роги?
Ході скрутили гарну смачну дулю,
Додали сала добре до куті,
Все суче плем’я і ту саму Юлю,
“Титанік” як на айсберг налетів!
Згадав нечистий, все що вкрав -
Потік в кишені Кримський торт...
З цвяхів тепер його смоктав -
Чортономорський став курорт!
Подавсь нечистий в пекло навмання.
Казати що: скотина — є скотина,
Та слава людська всюди доганя,
Не тільки божого, а й сучого геть сина.
Не ходить більше Чорт до Бога в гості,
Бог сам утік собі до нього.
Назад не вернеться, бо відібʼють і кості,
Назад не пустять й до порогу.
Затраскатись у владу — півбіди,
Куферок дерев'яний з лісу стешем,
А красти людське — то ходи сюди -
І цих богів і тих чортів причешем!
Годинник бʼє - чортам пора тікати!
Не схочуть — то візьме сира могила.
Недовго їм лишилось царювати!
Прокинулась народу божа сила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2017
Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735784
Летючи вниз: яко́го херувима!
Монтажник у віконці промайне...
Остання фраза й туга під очима,
У вічність поклик – мимохідь гайдне ...
Натхненно, творчо і неспинно,
Закохано, хоч з присмаком терпким,
Ховається усміхнена дитина –
Малює на паркані «херувим».
Як мати зловить — стане причитати:
Не можна отаке всюди писать!
І скільки раз казав тобі наш тато:
Не треба більш нічого обрізать!
Дитина жадібно до матері пристала:
Не обрізав і ніж татa не брав,
А ту мотузку, що з вікна звисала,
Я пилкою легенько підпиляв!
Матуся посміхнеться і зрадіє -
Який слухняний і розумний син!
Дитина творча - все на світі вміє!
Він справжній ангел! Просто херувим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735914
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.05.2017
Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735781#com3198444
Чом не прийшла
Як ніч настала?
- А мене мати не пускала...
Я задубів - чекав всю ніч!
- Сережка трапила за піч...
Тобі вже скільки років, Галю?
- А я боюсь вночі у гаю...
Сама б ти налякала всіх!
- Та приндитись - воно ж не гріх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
В паперовому тумані
Паперовий плив міраж,
Паперовий дзвін на брамі,
В паперових плавках пляж…
Журавель, теж паперовий,
Паперовий несе лист,
Депутати паперові,
У закони ліплять хвіст.
Степом-полем паперовим
На багаття йде народ,
Папірцями, безголові,
Затуляють людям рот.
Папірці та купа хмизу
Замість власної землі -
За ПОП-х-Еровим «безвізом»
Крадуть гірш ніж москалі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
На кораблі скляному я пливу
Прозорому – як сниво наяву,
Пливу –
На острів кришталевий: диво скла:
Прозорий світ: туман, роса, імла
Забарвлюють прозорість в колір молока,
Крізь скелю скла світ місяця торка.
І срібло осені у цей спокійний час
Від острова майстрів та пастухів
Як місячна доріжка
Пливу –
В скляні вітрила дме вітрів двоспів,
Жене думки вперед вітрильник-ліжко…
Під дном скляним пливуть стада почвар
З глибин несуть свій споконвічний дар –
Забути.
І примарний вітер-вечір.
Сирою ковдрою на плечі
Накрила й хвилею пітьма.
Скляним веслом солона гіркота,
Як поцілунок вічності-спокути.
Гірке моє теперішнє життя,
Прозоріший за скло - це я –
Прозоріший від вітряного дня,
Прозоріший, аніж Ірландія моя...
І серед простору залишусь мандрівцем
Такого синього і синім ялівцем
Я проросту серед камінної землі
Ірландської віршами
У склянім житті,
В прозорій славі
Кидати буду у «цвяховану блакить» -
Бо зорі цвяхи, хай не зовсім золоті,
А десь іржаві...
На каменях скляних, нехай щомить
Дзвенять (бо скло) і музика скляна звенить
Шляхами скла й прозорості вина
Скляна мелодія моя луна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732571
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2017
Я друїд.
Я спілкуюсь з дібровами.
І живу серед крапель дощу вересового.
Люблю пісні тягучі ірландських пагорбів
Серед ночі, цих скель і могильних каменів
Серед сутінків душ тварин і людських
Серед стежок, доріг та тіней міських,
Між часами, жадобою, війнами,
Між хоробрими, підлими, сильними,
Між подіями, між країнами,
Поміж небом і хвилями синіми
Боротьбою з пихою у Англії -
Неподільний з душею Ірландії,
Її духом, синами, просторами
З вітром, з пам'яттю самої історії,
Я давно вже живу на землі, сивий гід,
Що іде по життю…
Я - друїд.
Як друїд:
У Христа примітивні проблеми -
То пророки, чи діти — всі далекі від теми -
Заблудилися гірко між звичних трьох сосен,
А десяток завітів і згадати не в змозі…
Просять вічно. Вони вічно щось просять,
Жебракують по світу, вбивають, голосять…
Убивають жорстоко — звірі так не вбивають,
Потім звісно танцюють, поминають, співають
Отака перемога…
За того, за одного,
За єдиного, світлого, того, чужого!
І його ж розпинають, катують в пітьмі,
Щоб молитись до неба — бо сліпі і німі…
Всі бажають щоб жити у суцільній любові -
За його проливають ріки братської крові
Знов голосять і плачуть
Безпристанно …
Навзрид…
Я ж - ірландець рудий, сивочолий друїд!
9 травня 2017 (Присвячено Шону Маклеху)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2017
Зачем ты бегаешь на тренинги?
Там обещают научить любить?
Там учат лгать!
Но хоть себе не лги -
Ведь секс любовь не может заменить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731498
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.05.2017
Большая, маленькая ложь -
Ложь, как понятие, не знает меры
Но что посеешь, то пожнешь -
Коль не пришел — еще придешь,
Хоть будешь не последний и не первый...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731496
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.05.2017
Кохання щире мовчазне звичай -
Без зайвих слів його відчуєш всюди,
Бо щем душі одраз стискає груди,
А ніжність застилає небокрай.
Говорить серце з серцем хай
З коханням поряд всі слова порожні
Бо почуття те передати не спроможні -
Чи можна описати Рай?
У океан очей щодух пірнай
Вони підкажуть — ось воно жадане...
Їх блиск порве в тобі усі кайдани -
Життя-кохання якміцніш тримай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YvFwjiJPVEA&list=PLWCIa8sfjRCtaKjUioRdbnPZq6NlJK5Oh&index=50[/youtube]
Страшну пісню співала в Карпатах вовчиця -
Не сховати на лисій горі вовченят,
Висихають струмки, пропадає водиця,
Скільки око сягає - обрубки стирчать.
Чим кормити малих — мохом або грибами?
За довкіллям зіграє на цвинтарі марш,
Побіжить люд в Європу, стане єврорабами
Бо порубано ліс і розкрадено транш.
Убивають дерева, а не депутатів -
Декларації являть Іудину суть,
Лише спогад залишать про зелені Карпати -
Діти їх не побачать. Депутати — втечуть…
Змиють талі сніги землю з гір у потоки,
Полонини зачахнуть на десятки колін
Як же дякувать будуть нам нащадки-потомки:
Ми — козли безголові і дурна сволочінь!
Так на лисій горі плаче гірко вовчиця -
Нищать милі Карпати, нищать підло рід наш,
А верхівка жирує і не бачить столиця -
Рядить зрада державна - самогубство за транш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2017
Розумні ті, що добре крадуть?
А ми всі бідні, бо дурні?
Крутись хоч з переду, хоч з заду,
У королівстві шоколаду,
На святі ситої брехні -
Зовсім не весело мені!
Чому дурні? - Кого чекаєм?
Гадаємо, що прийде час…
Поміж стовпами знов блукаєм
А от по зайцям не стріляєм
Хоча весь світ волає:
Фас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730550
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2017
Держу двухстволку...
Целюсь и стреляю!
Во тьме раздались выстрелы...
Аж три!
С ружья промазал -
Сразу понимаю
Но тем, вот, третим -
В яблочко!
Смотри...
Заряд ударил ровно поперек -
Затьмил вокруг на метров двести свет...
Знакомый запах к горизонту поволок
Закрыв глаза,
Ты б закричала: ...
НЕТ!!!
Пытаясь душу придержать рукою -
Ее коричневый, бесформенный экстракт
Газеткою я бережно прикрою -
И предложу конечный результат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730547
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 25.04.2017
Зненацька,
Невідомо чого,
З пелюшок виповзли удвох
Обоє, наче із-за рогу,
Такої! - матюкнулись: Ох!
Порахували копійки -
Не вистачає на півлітру,
Молилися, щоб хоч зірки...
Щоб Бог послав грошей макітру
Сиділи і пускали слину,
Одну годину,
Або дві
Отак удвох -
Спина до спини,
Як заблукалі дві скотини
І міркували,
Як на трьох…
Яка відпустка?
Чи відпустить…
На Новий рік?
Ізнов, ізнов ...
Скисала квашена капуста,
Ідей у голові не густо -
Одна любов...
Оце — любов!
Я знаю все що ти попросиш
А я тобі: Нема грошей!
Ти знов голосиш,
Та рвеш коси,
А я тікаю від людей...
Як повернуся — жди розбірки:
Де швендявся, як драний кіт,
Ховаючи на штанях дірки,
А у кишені дві п'ятірки,
З очима ангела…
Привіт!
Я намагаюсь не хитатись
Стандартно щоки надувать,
Щоб язиком не заплітатись,
І на одвірок не спиратись
Стояти рівно й не блювать.
Таке життя! За роком рік...
Один за одним всі підрЯд
Ми стоїмо ...
Я — чоловік!
А в дзеркалі - чималий рЯд...
Цінуючи тебе за все,
Тримаюся на що є змоги
Гаряча в жилах тече кров
Не знаю як і зветься це...
Можливо це і є любов…
Любов з великої дороги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2017
Місяць в Донбасі Гради літають,
Путін на дупі волосся рве.
Його Гаага дуже лякає,
Як муха в супі собака вмре.
Чуркін у пеклі місце тримає -
Бо не водиця людськая кров.
Ще як гикнеться - все пригадають
Буде кипіти з ними Лавров.
Поряд сидітиме в купі з тобою,
А чорт у яслах змочить батіг.
Смоли долиє в казан з Шойгою
Вистрибнуть, падло, щоби не зміг.
Брехливі очі, Крим приторочив?
Думи Кремлівські — сотні смертей.
Скільком ви людям вік вкоротили -
Тільки і вміли нищить людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730220
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 24.04.2017
1.
По вулиці столиці, вздовж великого червоного паркану йшов чоловік. Місце було не людним — поряд не було ні магазинів, ні кафе і була слушна нагода непомітно перевірити чи не шпигує хто за ним.
За ним нікого не було. Скільки сягало око була звичайна міська метушня, авто рухалися без затримки, керовані дбайливими підморгуванями світлофорів. Заспокоївшись, поринувши у свої роздуми, він пішов вперед і за рогом знову поринув у людський потік.
Цей маневр не залишився без уваги детектива, одягнутого, як звичайний юнак з навушниками на лобі і чудернацьким плєром у наплічному гаманці. В навушники було вмонтовано два надчутливі спрямовані мікрофони з функцією фільтру від сторонніх звуків, а функціональний пристрій з вбудованим навігатором дозволяв вести постійну відеозйомку і відслідковувати пересування об'єкту спостереження. Крім того, він дозволяв отримати картинку з усіх вуличних камер спостереження, не ризикуючи бути поміченим.
Технічний прогрес давав переваги детективу. Об'єкт рухався на зустріч з своїм куратором. Тепер завданням юнака було завчасно опинитися на місті зустрічі і вибрати зручне місце для відеозапису. Техніка дозволяла, використовуючи мобільні пристрої відвідувачів кафе, що нічого не підозрюючи насолоджуватись обідньою кавою, чути усе, що відбувається поряд за столиком.
Календар нагадував, що зараз кінець березня 2022 року.
Вечірній Київ як завжди прекрасний! Юрби студентів після напруженого дня навчань гамірно спілкувалися у парках та скверах старовинного міста. Багато варіантів відпочинку: затишні бістро, театри, вуличні музики, конкурси, вистави просто неба, вільні художники, декламатори, дансери, навіть ляльковий театр просто неба.
Здавалося що після напруженого робочого дня все місто вийшло на вулицю, щоб видихнути, розвіятись, погомоніти і немає жодних проблем — ні особистих, ні соціальних, ні міжнародних. Місто гуділо, як вулик, милуючись у променях вечірнього сонця, напоєне весінніми пахощами квітучих дерев, теплим повітрям і подихом свободи.
Урочисто серед зустрічних знайомих лунало: Слава Україні! І навіть незнайомі, які проходили поруч, з гідністю відповідали: Героям — слава! Далі звичне рукостискання, але не холодне з витримкою дистанції, а навпаки, бадьоре, схоже на стискання долнь з гравців армреслінгу і дружнє штурхання плече в плече. З дівчатами звичайно, що так не здоровкалися, а лише чемно розкланювалися і представлялися, якщо дівчина незнайома. Проте, якщо це були знайомі, то в залежності від терміну знайомства та близькості відносин можна було спостерігати величезний спектр знаків уваги: звідкись з'являлася квіточка, або цвіт каштану, маленький букетик, листівка, морозиво і поцілунок протягнутої руки, у щічку, або більш відвертий у губи, якщо молоді мали більш серьозні стосунки.
Джип сірого кольору завернув у двір будинку. З нього вийшов чоловік середнього віку, худорлявої статури у вишуканому костюмі, окулярах і попямував до юрби юнаків. Декілька хвилин постояв, спостерігаючи, як ті кепкували над приятелем, посміхнувся і неквапливо пішов далі. З юрби юнаків з'явився знайомий вже юнак-детектив, пірнув у підворіття і стрибнув у той же сірий тонований джип.
Його чергування закінчилось. Юнак, який самотньо, заклопотано йде ввечері один одразу впадав би в око. Час було звітувати.
Його об'єкт зустрічався сьогодні з багатьма людьми. Здебільшого це були бізнесові побачення. Зустрічі носили більше маскувальний характер — обговорення необхідності збереження історичних па'яток, екологічні проекти по впровадженню енергозберігаючих технологій, розвитку з'язків та розробки електричних гелікоптерів та трансформерів-екранопланів.
Головна зустріч відбулася в Купідоні, що на розі Пушкінської і Прорізної, де об'єкт, за келихом вина, не викликаючи ніяких підозр малював олівцем на папері кумедних звірів. Потім розрахувався і вийшов, а інший чоловік, що сидів через зал навпроти, проходячи повз його стіл у сусідній букіністичний магазин випадково прихопив цей малюнок, купив раритетну книжечку і поклав цей малюнок усередину. Навіть якщо хто поцікавився, що то був за малюнок, то хто ж його знає, що залишив попередній власник книжки між сторінок…
Якийсь дитячий малюнок…
2.
Гібридна війна продовжувалася. Незважаючи на те, що Путін з ганьбою кинув сепаратистів на Донбасі і під тиском української армії, світового співтовариства тепер Російська Федерація фінансувала відновлення пошматованої війною інфраструктури, Захарченки, Плотницькі іще з три десятки зрадників були ліквідовані російсьми спецслужбами, незважаючи що наступник Путіна змушений був повернути анексований Крим і виплачувати репарацію Україні, відносини між двома колись братніми країнами і народами на багато років було зіпсовано. Російська влада, як побита собака не полишала мрій на реванш. Просто її дії стали ще підлішими та підступнішими. Те що не вдалося військовими діями, тепер вони намагаються зробити шляхом інформаційних диверсій і підкупу. Серед молоді, яка пройшла Майдан, війну, виховану новою Україною, у них не було жодних шансів. Це вони розуміли, проте серед колишніх продажних чиновників, ментів, олігархів ще було багато прихильників повернення до завоювань Великої жовтневої єврейської революції. На більшість з них було складено психологічний портрет, зібраний компромат і вербувати їх було одним задоволенням для об'єктів.
Саме за одним з таких об'єктів і слідкували наші герої — детективи.
Детективна діяльність в Україні виникла не зненацька. Враховуючи те що за часів Януковича держава перетворилась у інструмент обслуговування криміналітету та олігархії, українцям не залишалося нічого крім зважати на власні сили та можливості. На зміну міліції, а потім і поліції, які захищали лише інтереси антинародної влади, для захисту інтересів суспільства і громадян почали з'являтися приватні детективи. Спочатку до них зверталися за допомогою лише дрібні та середні бізнесмени, намагаючись протистояти рейдерським захопленням, ментівському або прокурорському рекету, наїздам, підставам, кримінальній розвідці. Потім, зрозумівши, що держава не збирається захищати власних громадян, громадяни почали створювати громадянські інститути і інститути самоврядування, серед яких детективи гідно виконували завдання захисту українського суспільства. Коли ж влада у державі стала дійсно народною з 20-го року українські детективи включились у боротьбу з російським гібридним тероризмом, з корупцією і у розслідування справ колишніх державних службовців, повертати награбоване в Україні за тридцять років. В результаті саме українські детективи знайшли і повернули мільярди награбованого майна, вкрадених коштів, земель. Були засуджені і покарані олігархи, які наживалися на тарифах, війні, неякісних ліках, товарах, контрабанді, розподілу нерухомості, земель. Розкрито усі корпційні схеми, які працювали протягом минулих трьох десятиліть, відкатні, суддівські хабарницькі схеми, прокурорські статки, навіть ті, які оформлялися на родичів та дітей, церковні махінації з ухиленням від податків і транзитом через Україну, Особливо гучними були справи депутатів з багатьма громадянствами і їх продажною законотворчістю.
Пантеон українських крадіїв буде відкритий в колишній резиденції президента - якраз навпроти будинку з химерами. Там де мешкали новітні "химери з будинку" за адресою Банкова 11 - нашим нащадкам і як приклад України усьому світу. Усе це просто бісить і лякає Педерацію. І вона дрижить. Дрижить так, що ось-ось розвалиться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730047
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 23.04.2017
Фарбуєш коси, фарбуєш очі -
Знов не вгадала -
Ніхто не хоче...
Рожеві квіти,
Білі берізки -
Домалювати неможна мізки...
Фарби безсилі,
Коли пусте,
Приторочити — не приросте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2017
Моника в Белом,
Хиляла за Клинтон,
Бледный Обама
Скромный канкан
Папа одел
Не на то свою митру,
Вовочка Крымский
Лижет капкан
Голая правда
Принцессы Данаи
Большая политика -
Британский храм
Занавес пал,
Грянула музыка
Медленным маршем:
Трамп — парарам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729877
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 22.04.2017
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729768#com3156842
Помовч хоч трішки!
Серце мріє…
Життя малює міражі
І маю я іще надію,
Що зціпиш рота в віражі.
Тисну на газ.
Двигун завиє,
Та ти за нього голосніш
І вже й остання не жевріє -
Отак хропеш ти коли спиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729871
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.04.2017
Довгий ящик — відносно лиш довгий ...
Чи життя помістити на книжні сторі'нки?
Зберігати підбори - ногами не човгать...
Ящик довгий - короткий (без задньої стінки).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728857
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2017
У місті далекім живе Порожнеча,
Туди навертає наш Шлях,
Вклоняючись ідолам Вічної Ночі –
У місто, де Сонце вставати не хоче,
Що крилами вкрив нічний птах
Блукають безхатченки в срібному світлі
І злодії поміж людьми,
Герої жорстоких казок та повії,
З брудними грошима затислі в події
Поеми "Ніщо у пітьмі",
Ще свідок брутальних містерій і оргій -
Бо істина – дівчина хвора
Чекає на принца, гукає на Бога
Глуха і сліпа, сумна, клишонога
Бреде в темне Завтра з Учора
Краплинами опію пахнуть кондитери,
Справжнє - не завжди солодке -
Сіль замість цукру, замість слів літери
Печивом тим всіх годують пресвітери -
Розум вдягають в колодки
На ратуші ворон довбає печінку
Кричить: «Час минув, Прометеїв!
Спаліть у літописах нові сторінки,
Романи, рукописи, згадки про жінку -
Панують злодюги і геї!»
Надії і мрії на стінах холодних -
Картини з реклами - петрогліфи,
Із пащ пацюків ненаситних, голодних
З костюмів багатих, картатих і модних
Клепсидри стирчать й осцилографи
Пакую валізи в найдовшу дорогу,
Сідлаю коня сивогривого,
Вклоняюсь землі і своєму порогу,
Назад кину погляд, далеко за рогом
Й полину до міста щасливого
Підковами срібними тишу порушу,
Змету словом попіл буденності,
Зіб'ю пил і виперу ще живі душі,
Ірландець в крислатому капелюсі,
До блиску в очах...
Аж до щемності...
З повагою і вдячністю
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728646#com3148709
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728708
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2017
Дещо з філософії і до того що робити...
Не вдаючись до перегляду історичних досліджень, даю декілька художніх зрізів для розуміння.
Картина перша: первісна людина прокидається в печері — треба добувати їжу, попросити у богів удачі, захисту, вичинити шкіри, побитися з сусідами за вкрадену худобу…
Картина друга: людина прокидається — треба йти на роботу, щоб заробити грошей і прогодуватися, купити ліків, вивчити дітей, йти на війну, коли державний апарат (чи правитель) вирішить що є загроза, яку треба знищити, або є інтереси в тому, щоб захопити території, майно тощо у більш слабкого сусіда. (Війна може бути економічною, політичною, інформаційною, холодною, неоголошеною, гібридною...)
Картина третя: людина прокидається і починає творити — художник малює, конструктор — конструює, всю одноманітну роботу виконують машини-роботи. Їхати, бігти на роботу не треба — технології дозволяють спілкуватися з будь-ким не виходячи з власної оселі, координація зусиль, пошук ресурсів - майже миттєво, або в залежності з стратегічними напрямками розвитку.
Завдання збереження екології та раціональне використання природних ресурсів — приорітетні. Відсутність необхідності витрачати величезні зусилля на утримання армій та ведення війн дозволили використовувати їх на благо людства і на дослідження космосу, покращення якості життя людей.
Третя картина малює нам той новий світ, який треба створити. Ключовою фігурою в ній є не держава, не накопичення приватного капіталу, а людина, її виховання, забезпечення потреб, щоб вона могла вільно вчитися, досліджувати, творити.
Звідси бачення того що варто робити, щоб наблизити той час. Які будинки треба будувати, автомобілі, технології, яке виховання і освіту треба давати дітям, які відносини розвивати, яка стратегія використовуватись.
Як перейти до нової моделі соціально-економічних та міжнародних відносин — питання до міжнародної спільноти. Перш за все треба ліквідувати цивілізаційне протистояння держав і концентрацію матеріальних ресурсів в руках окремих наднаціональних кланів, які зацікавленні в збереженні «кріпосницько-феодальної» системи відносин. Але не менш відповідальним є завдання виховання людини майбутнього. Не трутнів, які здатні лише споживати і тільки, а активні, творчі особистості, які перебувають у творчому і науковому пошуку.
Для цього треба створити суспільний попит і забезпечити умови для їх роботи.
Тобто необхідно ввести міжнародний контроль за фінансовими та природними ресурсами і їх використанням, вимоги до рівня освіти, збереження природного середовища на планеті. Створення ООН, ЄС, системи міжнародної безпеки — перші кроки для втілення моделі майбутнього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728420
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2017
Попытка ляпнуть что-то умное
Удобрила весь огород -
Решенья Думы той, безумные,
Которой рулит идиот
Зомбируют по ящику и поят,
Залив глаза, во весь вонючий рот,
Орет «банзай!» на минном поле -
Алкаш, братоубийца, «полиглот»
Как я любил, тебя, Россия,
А что сейчас — сплошной абсурд
Даеш царя или месию!
В пруду друзей, в пруду подруг!
Была сестрой родною, младшею,
А дальше - на тебе цистит,
Сожрав подгузники вчерашние,
Вдруг... старший брат!
Не трансвестит?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728339
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2017
Я тебе не сплутаю ні з ким -
В світі на тебе немає схожих!
Це кохання схиблене
Із тим
Знов вдивляюся в обличчя перехожих
У думках я лину в далечінь,
Зупиняю мить:
Твій ніжний погляд
Поринаю у замрійну синь,
У бажання завжди бути поряд
Та немає в мене більше сил,
Очі наливаються сльозами -
Не діждусь багряних тих вітрил,
Час пробіг, як кішка, поміж нами
Посмішка твоя і кожен жест
Кажуть, що надії всі даремні
Тож, покірно я несу свій хрест
Плаче Ангел Пристрасті
Дощемно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2017
Ты беспринципна как дитя...
Забыла о законах и морали...
Снимаеш блузку медленно...
Шутя...
И прячешся, как будто за вуалью.
Игривые слова,
Призывный смех
И вдруг открылась нежно,
Без стеснений...
Стучат виски и кругом голова...
Жар поцелуя,
Карусель мгновений…
Слились в обьятьях пол и потолок...
Мерцают свечи бликами на стенах...
И вдруг звонок -
Прошел урок...
Иду смотреть в окно
На перемену...
Так было много лет назад,
Теперь — совсем иное дело -
Он там остался!
Смех и взгляд...
Он был!
Но что-то пролетело...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727422
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.04.2017
Диктатура системи і корупція — родові хвороби України.
Як незалежна держава вона успадкувала від УРСР ці вади старої системи. Безумовно, багато що залежало від керівництва країною, проте аналіз динаміки процесів за минулі 25 років, показав що хворобу не подолано і вона прогресує без реального лікування.
Для одужання необхідно спочатку визнати хворобу і мати бажання лікуватись. Періодичні кризи у вигляді революцій показують, що організм бореться, але без ефективних ліків чи операції подолати їх неможливо.
Ліки (за рецептами міжнародної спільноти) були б достатньо дієвими, якби в Україні діяли незалежні суди та силові структури виконували свої обов'язки. Але, нажаль, ті структури, які мали боротися з недугом, самі хворі і самі потребують ліків.
Залишається операція. Операція — видалення хворих органів і заміна їх на здорові.
Досвід Грузії такого реформування — реальний приклад ефективності.
І диктатура і корупція паразитують у діючій системі управління країною. Її треба видаляти і замінювати здоровою. Процес видалення багатоваріантний, а от питання вибору здорової системи досить чітке і конкретне.
Варіант вибору донорської системи типу процедур країн ЄС неефективний з точки зору того, що в них нема такої запущеної хвороби. Залишається створювати штучні здорові органи і замінювати старі системи. Прикладом є створення структур типу НАБУ, але тільки одиного здорового органу не достатньо. Треба одразу заміньовати і інші — суди, прокуратуру, поліцію, МОУ, СБУ…
Риба гниє з голови. Хвороба системи захопила найвищі щаблі, тож лікувати треба одзразу дві хвороби і корупцію і диктатуру звідти.
Критичні питання:
Перше - виборча система, яка формує вищий щабель повністю прогнила. Підконтрольне куплене ЦВК, залежні ЗМІ (піар-маніпуляції), безвідповідальність, непідконтрольність депутатів і чиновництва (прокуратури, суди, міністерства) — ідеальне середовище для поширення цих хвороб.
Друге — необхідні чіткі показники результатів роботи системи плюс визначені обмеження повноважень (кількісні і якісні) та відповідальності кожної з структур.
Третє — має бути створений жорсткий миттєвий (не laissez faire) зворотній з'язок управляючих дій з результатами роботи систем.
Четверте — має бути створена система ситуаційного розрахунку і попереднього прогнозування, оцінювання управляючих рішень (можна з міжнародними інституціями).
П'яте — чітке завдання планового соціально-економічного розвитку (показники і терміни) та визначення національної ідеї розбудови демократії в країні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726169
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 29.03.2017
Призрак любви сошел с ума -
Сколько времени в цепи ужастные был закован
Обглодали церковные мыши тома
И прибили к скале равнодушия словом.
На алмазной горе он распят сейчас,
Вместе с кровью стекают соленые слезы
Разорвутся оковы, когда придет час,
Призрак станет свободным, отпущеным в грезы.
И безумье его, как всемирный потоп,
Все живое земли поглотит в одночасье
И спасется всего чистых парочка строк,
Возрождая любовь и надежду на счастье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726082
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2017
Зупинив попа даішник
За порушення ним правил,
Штрафів нових сунув цінник -
(Заробив черговий срібник),
Протокол уже зіставив…
Прочитав піп протокол,
І поглянув тому в очі -
Поліцейського вколов:
За тобою плаче клов*...
Сповідатися не хочеш?
Далі мовить до мента:
Це - безсовістні закони,
На тобі нема хреста!…
*********************
Відповідь в мента проста:
- А на вас нема жетона!
*Клов — місце де проводились тілесні покарання злочинців за рішенням суду або віче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725788
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.03.2017
Безсмертні Боги і всесильні
Спускалися з гори Олімп
Були здорові, дужі, сильні -
Історії залишили наслід
Бог Геліос — правитель Сонця
На колісниці пролітав…
Клімена народила хлопця -
І він за батька тому став
Дитя росло — чого чекати,
Перетворилось у хлопча,
Хотіло те маля літати,
А не ганяти де м'яча
Пішов до тата, бо кортіло -
Юнацький дух — все по плечу:
- Зроби-но, батьку, мені крила -
З тобою в небо полечу!
- Малий іще, необережний!
Бог вітру має хижий нрав!
Гадаєш, там нема обмежень?
Там, навпаки, — не лови гав!
Спочатку вивчи всі уроки:
Коли, куди - учись летіть…
Пусті слова, невірні кроки
Закреслять все життя за мить!
Рости — це значить розумнішать,
Не порожньо байдикувать,
Бо діти батька тоді тішать,
Як гарно вчаться й дома сплять
Твої знання — от справжня сила!
Тож вчись і завжди пам'ятай,
А причепить на спину крила,
Як горобець... - Не приставай!
У кожній справі є закони -
Ретельно думай і вивчай:
Літати можуть і ворони ...
Ти дурно час не витрачай ...
Земля і сонце — це системи
За книжки жадібно берись
Як гарно вивчиш кожну тему
Підходь по крила - не барись!
*************************
Наука божа непроста.
Це я кажу із застережень:
У кожній справі є мета
І повно правил та обмежень
Щоб помилок в тім уникати,
Показники ще треба мать,
Або ж їх вчасно виправляти
І чітко все контролювать!
Боги — не трутні без роботи -
Це еталон величних справ!
Допоки люди — ще істоти,
І не створили ще спільноти,
Або залежні від держав ...
Бог — це взірець! Він сам закон!
Закон природи — справжній, вічний.
Не той, що пише Вавилон,
Чи депутати пересічні …
***********************
Нарешті вивчився хлопчина,
Приніс до батька атестат
Яка хвилююча година -
Оцінки гарні — результат!
Набрали пір'я повні торби,
Топили воску цілу діжку
Зладнали на своєму горбі,
Кріпили міцно се на віжки
Доладньо вийшло і яскраво -
Міцні, легкі новенькі крила -
Душа співала — добра справа!
Ой, як злетіть на них кортіло!
І полетів у синє небо,
П'янкий політ — гаряче серце,
Забув, що вище вже не треба,
Бо крила розтопило сонце
І спалахнули юні крила -
Упав на землю Фаетон,
Пожежа землю охопила,
Політ останній - страшний сон
**********************
Сумує батько, плачуть сестри
Коротка пам'ять — ой, що з тим…
Забув, що вчив усі семестри -
Запеклі сльози - то бурштин …
Свою історію вивчайте!
Наука — не брудна вода:
Ніколи те не забувайте,
Бо прийде в дім страшна біда
Якщо забудете — звиняйте ...
В Італії старий закон:
Одвічна в пам'яті вендета -
Не забувай, як Фаетон ...
Така легенда для кебети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017
Було давно те, в незапам'ятні віки
У Франції гуляла слава сива,
Що, незважаючи на біди та роки,
Жила смиренна, непорочна діва -
Любила тільки Бога і від нього,
Лише від нього, зажадала сина
Той, звісно ж не чекав такого:
Він Бог, а то проста людина ...
По вірі дасться — тільки забажайте!
Бог напустив на діву дивний сон -
Просили? Ну то що ж - тримайте,
Синочок в діви народився — Фаетон
Як підросла дитина, запитала:
А батько хто? Настала врешті мить.
І діва сину про зачаття розказала:
Отак і так — чого гріха таїть …
Замріяв Фаетон зустріти батька -
Зібрав у себе всіх диво-майстрів:
Достатньо на столах питва і яства
Хто хтів то їв, і що хотів то пив ...
Син почекав, звернувся до гостей:
Зробіть мені небесну колісницю,
Від себе і від вас, усіх людей,
В дар повезу до батька плащаницю
Оце завдання! Люд одразу стих,
Позадкував невпевнено із двору.
Залишився лише один із них -
Його давно вважали важко хворим …
Спитав: чи справді теє хочеш?
Мені метал потрібен буде і міхи,
Я працюватиму таємно і щоночі -
Удень попи повісять за гріхи ...
З міхів зробив до воза міцні крила
Позаду — хвіст, спереду - яку річ
І щоб ту річ крутила пару сила,
Гальма з металу до коліс і дивну піч
І полетіла! Птаха полетіла!
Розбігся і злетів з гори Фарон -
Вся Франція у захваті тремтіла
І свідком того був увесь Тулон!
А на Олімпі батько зустрічав -
Розцілував, обняв, голубив сина,
Дарунків сонячних із верхом віз наклав -
Яка ж розумна вийшла ця дитина!
Представив Фаетону він сестер,
Провів і показав свої палати,
Питав: куди летиш тепер?
Лишайся назавжди отут у тата!
Богині-сестри те авжеж почули -
Разом надулися і закусали губи
На все що здатні, то біду утнули:
У колісниці відламали труби ...
Як Фаетон пішов з батьком в намет,
Дурні, ліниві, нерозумні дочки,
Гальма на возі відірвали вщент...
Щоб не почув - квоктали наче квочки
Зібрався Фаетон назад в дорогу,
Пообіцяв, що буде частий гість,
Вклонився батьку низько до порогу -
На воза сів, двигун його завівсь...
Летів він до Землі з дарами сонця -
Там мати залишилася сама!
Летіло як на крилах серце,
Час зупиняти .., але гальм нема!
Почав дарунки кидати на Землю -
Здійнялися отам дими й пожар,
Рознесло Еріданську греблю -
Ні хат не лишилось, ні скирд, а ні кошар
До Зевса підійшла богиня Гея:
Зроби що небуть, бо Землі буде кінець…
Ударив блискавкою, наче із фузеї ...
Не схибив, правда, - добрий був стрілець!
Прийняли води тіло Фаетона …
Зевс плакав - він того не хтів,
А потім написав рядок закону:
Не треба людям діти від богів!
Завили сестри, заревли, запричитали
Плив смуток гірким запахом полину,
Котились їхні сльози, розтікались
Краплинами прозорого бурштину ...
Із тих часів розказують французи,
Передають ту сповідь усім нам:
Коли здають гальма чи брешуть друзі:
Шерше ля фам! Завжди: шерше ля фам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017
Всі люди різні: дурні, вчені,
Спокійні, тихі, навіжені,
Чіткі, прості, зарозумілі -
Усі потрібні в певнім ділі.
Одні живуть лише вчорашнім,
Молодші — певно, що майбутнім.
Частина бачить лиш сучасність -
Ні до, ні після — не присутні.
Тих, перших, називаю — «раки»:
Ідуть назад, та й то - не швидко.
Майбутнє більшості «до с***»,
А от минуле — чітко видко.
«Орли» живуть лише майбутнім.
В них гострий зір і висота -
Минуле — не цікава сутність:
Навіщо роздивлятися хвоста?
(позаду завше пустота)
Та є «метелики» - це чудо!
Життя для них як день летить:
Учора небуло, а завтра їх не буде…
Лови хвилини! Кожну мить!
Є люди, ті які не в часі,
Хоча вони цілком нормальні,
Одразу видно їх у масі -
Хоч і живі, та віртуальні.
І зовсім мало є таких,
Які присутні зразу всюди
Що розуміють весь цей збіг
Які цікаві й різні люди!
І зовсім вже феноменально -
Коли не в часі, а над ним -
Що відчувають одночасно
Усе що до… і що за тим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2017
Брехня безсовісна вривається з екрану…
Брехун і зрадник вже давно не червоніє -
Так хоче він весь світ ввести в оману.
Гадає, що ніхто не зрозуміє?
Здаватись хоче білим і пухнастим,
Ховає кігті, ікла у крові…
Нам обіцяє мир, добро і щастя,
Ледь притрусивши трупи у рові.
Ще сходить з рук йому оте допіру,
Є охорона, грошики ведуться,
Проте народ до нього — нуль довіри
Тож, мокре крісло й рученьки трясуться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723877
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2017
Українці в піснях завжди оспівували і шанували своїх героїв, їхні подвиги і кепкували над їхніми дивацтвами.
Так було за сивої давнини, то має бути і зараз…
****************************************************
Ой на горі свистять раки...
Ой на горі свистять раки...
А попи горою з кіпами на лобі -
Не козаки!
Гей, тут Насіров з ним пан А*ваков -
«Гей-козаки»!
Попе... попереду Парашенко...
Попе... попереду Парашенко...
Сховав свої гроші у сліпих офшорах
Харашенько!
Гей у Панамі...
Гей в Люксембурзі...
Хорошенько!
А по… а позаду суне Грайсман
А по… а позаду суне Грайсман
Добре краде гроші
Гроші із буджету — горе-геть-ман!
Ще й Гонта - рева,
Ще і Я*ресько —горе-геть-ман!
Ой на горі свистять раки
Ой на горі свистять раки,
Отакі герої зараз в Україні -
Жирні «ср**ки».
Ой на горло їм же «ці» жмуть…
Ой на горло їм же «ці» жмуть…
А попід горою, посеред Майдану -
Їх коли ждуть.
Гей під горою, гей, на Майдані -
Їх уже ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723562
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 14.03.2017
Не так, як гадалося...
справдилось!
Мене дарував тобі Бог?
Я вадилась, ладилась, приндилась
Бажання стачало б на трьох!
Гадав, якщо дар цей від Нього,
То то нагорода завжди?
До Раю терниста дорога -
Знімай черевики і йди!
Життя я тримаю в долоні.
Вирішую: жити чи ні...
Ти всюду в моєму полоні -
Усюди!
І навіть ві сні!
Твої перемоги й поразки -
Усе що дозволила Я!
Життя всього барви і казки,
І квіти, і спів солов'я…
Очима моїми світ бачиш,
Крізь терени аж до зірок,
Оцінюю я, що ти значиш,
Твій погляд і кожен твій крок!
Гадаєш, що знаєш всю правду?
Ти думаєш правда свята?
Породження Раю і Аду
Одразу…
Повіриш?
Я та!
Підношу тебе я до неба,
А схочу — спускаю у морок...
Такий подарунок для тебе...
Я — жінка!
Я та...
Я - твій вирок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2017
Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722899
У полі квітучого вересу,
Духмяного, серцю милого
На дикім скелястім березі
Блукає Людина у Сірому,
Отари чорних овець
Топчуть траву соковиту
На пагорбі сивий чернець -
Земля ця - вся кров'ю полита.
Край моря і барв оксамиту,
Океан торкає бурхливий
Здається, що ось він - край світу...
А в обрій вдивляється привид.
Самотній, німий, як апостол,
Ірландських оленів пастух
Очима пронизує простір
Вогонь в тих очах не затух.
Осінній, нелагідний вітер,
Холодні, солоні дощі
Колишні роки і століття
Чатують могили вождів.
Мелодії арф із минулого,
Лунають в сучасному часі
Історію кланів з хоругвами
Вони пам'ятають і досі...
Хто схоче почути — почує
Що верес мені шепотів
Не буря то виє й лютує-
Про Дейдре й Уснеха синів:
Поглянь на оце поле мертвих...
І ти є один з того роду -
Із клану МакЛехів - Шон Маклех
Що цінять найбільше свободу.
Із кланів О’Доннелл, О’Ґаллагер
На пустищі гордих вождів,
Міцніший за кам'яний анкер -
Продовження славних родів...
За скелі Фер Геду потужніші,
Пишались незламністю волі,
В віках — приклад вірності, мужності
Спочили усі на цім полі...
На скелі з травою і вітром
Чатує Людина у Сірому,
Між темрявою і світлом
Шепоче нащадку сивому:
«Що живе на землі вмирає,
А життя все одно молоде...
Все пройде…
І найгірше минає...
Чуєш кроки? Це пам'ять іде».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2017
КОХАЄМОСЬ З ТОБОЮ В ПОРОЖНІЙ КВАРТИРІ
Кохаємось з тобою в порожній квартирі
Дотиками пальців змиваєм слова
Оргазмом шаленим мандруєм по шкірі
Не залишаючи в тиші знайомі місця
****************************************
В порожній квартирі
Сховались два серця...
Дзвони до свята
Лунають у скронях.
В порожній квартирі
Пливе ніжне скерцо,
Краще мовчати -
Шепіт солоний...
В порожній квартирі
Мурашки по шкірі...
Голодні копитами
Гупають коні…
Порожня квартира,
Оголене тіло
Кохання по вінця…
В чуттєвім полоні…
Порожня квартира
Приховане місце -
Заповнене світлом -
В сплетінні долоні...
Порожня квартира,
Самотнє люстерце
І диво творіння,
Як на іконі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2017
Першоджерело : http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722776
Місто неспинного часу:
Липкого і текучого:
Вишневої браги окрасу -
Духмяного та колючого…
Того солодкого смаку,
Смакують яким хрущі ,
Тільки роквітлого маку,
Омитого у дощі.
Падають краплі вагітні
Зрошують землю, як кров.
Гупають у лабіринті,
Де заблукала любов.
В тенетах брутального простору
Гинуть надії марні
Закони тяжіння і опору,
Як грати у буцегарні.
Місто засмоктує виром
Клопоту і медитації,
Чужим одкровенням нещирим,
Бруду та інформації.
Кидає їх як монетки
Сліпим скрипалям-музикантам,
Реклама та етикетки
Ваблять яскравим кантом.
Пливе нескінченний блюз –
Кружляє мелодія колами –
Мідь потрапляє в картуз,
Гріється пальцями кволими.
Місто неспинного часу –
Немає кінця і початку,
Ковтає людську живу масу
І ставить на ній печатку.
У кожній вітрині скрипки,
І часу натягнуті струни,
Цегляного міста-клітки
Із скрипок тих роблять труни.
Молитвою звуки злітають -
Воліють спасіння для тебе...
Та в патоку часу трапляють
І в ній забувають про небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722788
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2017
Увага! Презентую відкриття пешого в світі Депутатського Зоопарку України.
Короткий анонс для відвідувачів.
Зоопарк розбитий на 9 вольерів. Дев'ять вольєрів з чудернацькими звірями.
Наш екскурс починається з вольєру позафрикційних представників тваринного світу:
47 кенгуру — (сумчасті) вони стрибають на одному місці намагаючись перестрибнути один одного і вище інших… Якщо в сумку щось перепадає вони перестають стрибати і починають голосувати.
26 видр, здебільшо це колишні біло-голубі зебри, які були дуже налякані пересічним народом з Майдану, стрибнули у багно, опустили вуха і вдають що вони тепер видри. Вольєр так і називається «Видро- щеня» .
19 представників тваринного світу, які кличуть себе «Воли городу», але насправді там більше козлів ніж волів. Є навіть один павич, який вважає, що він вміє співати.
20 представників гадів та плазунів зазвичай вони ховаються від людського ока за мандатами і чекають свого часу, щоб вилізти і поснідати дрібними гризунами: мишами, кролями і зайцями. Полюбляють заплітатися у косу і отруювати серце. Головною у них є газова кобра. Вольєр називається «бабкаШШШЩина»
стільки ж тварин у наступному вольєрі тут мешкає уся рогата худоба і гнійні жуки, які вилами збирають весь гній. Хоч жуки і називають усіх інших скотиняками, та бичок у них один, який ще з дитинства навчився смоктати і досі ніяк не може це припинити. Тому, хоч він і головний у вольєрі, але з будь-якої нагоди смокче у тих хто більше принесе капусти. Вольєр за бажанням гнійних жуків так і назвали «Ради калу».
Поглянемо що у наступному: здебільшого тут мешкають бобри. Хоч вони себе назвали «Сомам в поміч», проте дерева валять, аж ліс гуде, роблять гатки зі сміття і лякають москалів бандерівськими піснями.
В нашому зоопарку і досі водяться залишки синьобілих зебр, яких дехто вважає зникнувшими після відомих подій 2014 року, але вони лише трішки змінили колір, назвалися «Жабо-блоком» і перейшли на годування шоколадними цукерками. Більшість минулого лоску з них зійшла, але протягом трьох років, їх не чіпали і тому окремі з них почали відхрещуватися від кримінального минулого, а схрещуватися з верблюдами, з жирафами, усіляко уникаючи згадки про свої родинні зв'язки з зеком-кабаном, аХом'ячком, злочинною владою.
Залишилося два найбільші вольєри. В одному з них 81 особа. Він має назву «Дородний хлів». В ньому водяться здебільшого свині та лінивці. Лінивці три роки будували якусь китайську стіну від москітів, а свині розгрібали жолуді, горіхи, те що залишилось від збанкрутілих банків, копалися в бурштині — та чого тільки не робили… Найцікавіше, що за головного у них кріль, на прізьвисько Моісеня. Відомий своїми подвигами у Чечні та те що до повного щастя йому не вистачає однієї кулі на одному місці трохи вище окулярів. Скажіть, де є ще таке у світі?
Нарешті найбільший вольєр — аж 140 голів (було), зараз дехто розбігся, але їх так багато, що місця біля годівниці всеодно не вистачає. Назвали його «Вольєр Порошинка», інколи ще називають скорочено «Рошенка», або «Офшорка» - їм усе байдуже. Вони весь час їдять. У більшості відвідувачів це викликає неймовірний подив: коли ж вони наїдяться? Одразу відповідаємо на можливі запитання: ніколи! Така унікальна порода. Вони ніколи не наїдяться — ні під час миру, ні під час війни — ніколи! Вони ладні їсти весь час, що завгодно, не гребують нічим. Відбирають у народу останнє і жруть. Бюджету ніякої країни не вистачить, щоб їх накормити! Вони з'їдають усю міжнародну допомогу, весь воєнний бюджет. Одним словом — весь світ у шоці, а цим, як з гусака… Ти йому про бізнес і офшори, ти йому хоч залий дзюркоти між очі — абсолютна відсутність совісти! В тому полягає неповторна унікальність цієї породи. Тому її прозвали шоколадною. Вони продають усе, аби нажертися — Крим, патріотів, країну — мало. Землю їм ще треба продати. Була колись у зоопарку цікава книжечка — Конституція називалася - вона видалася їм не смачною і вони на неї висралися й далі продовжують жерти. Чуєте, яка луна йде навкруги? Чуєте? Лящить за вухами!
Новітній депутатський Зоопарк України, віртуальний, запрошує поглянути на цих тварин. Погляньте! Такого ніде у світі не побачите! Тварини живуть вільно на наші з вами мільйони, а в клітках знаходяться звичайні українці, щоб не заважали звірям.
Чомусь ці звірі людям весь час намагаються кинути якісь компенсації і заткнути кляпом рота, або одягнути намордник, ліплять обіцянки, плакати, заборони, погрози.
Звірі добре захищені цілою сворою прокуратури, суддів, гвардії…
Приходьте, подивіться на цей зоопарк. Не кажіть, що не знали, не чули, не бачили…
Дивіться, дивіться! Дивуйтеся!
Скоро вибори!
Зоопарк скоро отримає нових тварин!
Встигніть розгледіти цих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721497
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 04.03.2017
Для всіх секрет великий не відкрию
І розкажу — чому їх не люблю
Що вий почнеться - також розумію,
Проте спокійно решті поясню.
Було багато друзів із євреїв -
Люди як люди, фахові, нормальні
І лікарі, викладачі, ученні
Щоправда, не бував з ними у бані...
Але, коли іде питання грошей,
Або який для кого з них гешефт -
Їм байдуже відносини хороші
Будь-то підлеглий, Президент чи шеф…
Нічого особистого — лиш бізнес
Для них бо має цінність лише він
Хрестовий не потрібен катехізис -
Поважніших немає із причин.
Ні діти, ні сім'я а ні країна,
Ні друзів, нема принципів, ідей
В свідомість їх закладена картина
Лише отак — інакше: не єврей!
Ще цікавіше — якщо їх багато
Два-три, як десять — то вже край
Ви подивіться на єврейські свята:
Історій із брехнею — через край.
І будучи у образі Христа,
Я розумію - всі його продали,
Раз психологія така проста,
А на Іуду разом все списали.
І той Симон відрікся аж три рази,
Всі інші не збирались захищать -
Не за науку, ні за честь, ні за образи
А за гешефт — можливо розіп'ять.
Продали всі! Списали на одного -
Повісили його — щоб кінці в воду
Лиш бізнес — нічого святого!
Єдиний принцип цілого народу.
Всіх грошей світу — власники вони.
Це — результат. Зі мною хтось незгоден?
Скажіть тепер: немає в тім вини...
Боріться за ідеї і свободи…
Та подивіться на Верховну Раду,
На принципи Гаранта - бізнесмена
Скажіть мені: кажу неправду!
І розіпніть мене!
Сучасна німа сцена...
21.2.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721175
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2017
Москальський окупант з військової колони
На вулиці звернувся до дитини:
«...вот хорошо б разжиться самогоном...
и где бы нам помыть машины?»
Малеча став, узявши руки в боки:
Без самогону з нашої землі вас проженуть!
А мить машини — дурний клопіт
За кілометр всіх їх підірвуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721172
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.03.2017
А ідеальний принц — біблійський змій,
Що шепче Євам лагідно: кусайте!
Зривайте те, що Бог казав: Не смій!
*****************************
Ну де ж ті, змії?
Де ви?
Спокушайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2017
Формат у матів тих радянський,
Життя — гівно, не райський сад!
Несе фігню Подерев'янський
І ліпить чорта на фасад.
Якщо немає еталонів,
То замість них — такий ерзац…
Без матюків і без прокльонів,
Про нього коротко — АБЗАЦ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720683
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 27.02.2017
*****наталія калина - Я так завжди тебе жадаю… (відповідь принцеси поету Хуго)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711614
мої нотатки:
Ти принц?
Ні, тільки батько принца
Гуляє тінню кожну ніч…
Підбори,кроки...
Гримить криця ...
Що кіт ховається за піч.
Пливуть години, пропливає,
Туманом марево іде,
Годинник важілем махає
Чомусь мене це не лякає,
Хоч не сховаєшся ніде.
За ним у парі суне дама -
В повітрі тане аромат,
Неначе дивна голограма,
Щілини, протяг,
стара рама…
Наступним човгає араб...
Поволі тінню тягне ноги,
Брязчить кайданним ланцюгом,
За ним, впадає на пороги,
Повзе варяг, ховає роги,
Тягне корито із відром.
Під ранок,
разом із півнями,
проходять строєм вояки,
німими рухають ротами,
старими маршами й піснями -
Колони, роти і полки.
Вже майже зовсім на світанку,
В промінні вранішнього сонця -
Корова, сидячи на танку,
Шофер, тримаючи баранку,
Сусідка тягне свіжі яйця...
Чекати більш немаю змоги -
Не розтулю уже зіниць...
Не загубив же він дороги?
Тримаюся до перемоги...
Де принц?
Ну де ж мій милий принц?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2017
В любви и в подлости - нет нормы
В плохом, в хорошем - есть свой цвет.
Любви все возрасты покорны:
Любовь — есть Бог, а возраст — нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719859
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2017
АС Пушкин:
Любви все возрасты покорны;
Но юным, девственным сердцам
Ее порывы благотворны,
Как бури вешние полям:
В дожде страстей они свежеют,
И обновляются, и зреют -
И жизнь могущая дает
И пышный цвет и сладкий плод.
Но в возраст поздний и бесплодный,
На повороте наших лет,
Печален страсти мертвой след:
Так бури осени холодной
В болото обращают луг
И обнажают лес вокруг.
**************************
В любви все полости в попкорне…
Их ищет ревностно Адам…
Разрезы платья
Тайны полны
Где лишь чуть-чуть…
Где в пополам…
Свиданья в сказочной короне
В пучине страсти неземной,
За неизведанным в погоне,
Он нежен словно луч весной
Любви все пропасти покорны,
Пучины вод, вершины гор,
Бурь океанских, шторма волны,
В бокале солнечный кагор…
И высота небес безбрежных,
В тиши ночи мерцанье звезд,
Прикосновенье пальцев нежных,
На теле ищущих борозд…
Мочки ушей,
Тот локон свежий,
След поцелуя на устах,
Безумства, ласки, свечи, грезы
И бабочки на всех цветах...
Галлюцинации дурмана -
Предельный пульс,
Коктейль - зрачки...
Жар сердца…
Яркие румяна…
В груди огонь,
И светлячки...
***************************
Любви все возрасты покорны,
Но к старости она мудрей,
Совсем не те волнуют формы,
И чувств иных ласкают волны,
Иных свиданий и морей:
**************************
**************************
**************************
Сеньтябрьский ветер ...
Листьями шуршит…
И золото в копну сгребая,
Огонь на углях
Томно теребит
И манит, манит,
На постель роняя.
В любви и в подлости
Нет нормы
В плохом, в хорошем
Есть свой цвет.
Любви все возрасты покорны…
Любовь — есть Бог,
А возраст — нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719796
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2017
Є еталон людської поведінки...
Та не у всіх.
Є еталон як чоловіка, жінки
Й поняття гріх...
Є еталон відношень, спілкування,
Або нема.
Є еталон чекань і сподівання -
Щоб не дарма...
Коли дарма - огидне існування,
Щоб не дарма, щоб не пусте життя,
Щоб побороти бідність і страждання,
Щоб совість не шукала каяття.
Є еталон нормальної держави -
У нас нема,
Є еталон чиновника і права -
В бариг — катма.
Є еталон поваги, честі, слави -
Чим я пишаюся і що в житті люблю...
Чи поважаю я народні лави,
Чи я даю «героя» крадію...
Свій чи чужий - рівння еталонів…
Свій чи чужий - відхилення від них…
І відповідність один-одному законів -
Для цього кілька правил є простих:
Ці еталони мають бути гідні,
Ці еталони мають завжди буть,
Один одному бути відповідні,
Давати вірний напрям, справжню суть.
Якщо нема — людське життя кульгає,
Ланцюг вривається, летить все шкереберть,
Країна гине, ледь-ледь виживає:
Безвихідь, хаос, смуток, смерть.
Тож еталони — конче нам потрібні!
Без еталонів — ні з чим порівнять,
Бо цінності життя — не гривні,
Без еталону — чим їх визначать?
Це місце - не бува пустим.
Немає справжніх — ліпляться несправжні.
Як стрілка на дорозі — в Крим чи в Рим,
Ми до брехні, або ідем до правди.
Коли в тобі немає еталону -
Ти як той звір: чи жертва, чи хижак,
Ти воїн не святого Легіону
Моральний злидар,
Згублений повстяк.
Є еталон людської поведінки...
Та не у всіх.
Є еталон як чоловіка, жінки
Й поняття гріх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719650
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2017
Давним-давно - у сиву днину
У стаді динозаврів виріс гей
Хоч може й не увесь — наполовину...
Яке це горе — як така тварина!
Не значно гірше, правда, ніж єврей.
Свій хобот суне до куди не гоже,
Веде себе — чого не дай Господь!
Малює губи, мастить рожу -
Ви б бачили на що те схоже!
І що несе: наш Бог є — плоть.
Ну хворе й хворе — так буває...
Усім показує свій зад,
І те, що у нього вставляє,
Й до всього світу він волає:
Всесвітній динозавро-гей-парад!
Їх діти, дивлячись не теє,
Про сім'ї стали забувать
Навіщо клопоти статеві?
Малюють з себе крутих геїв
І на обов'язки плювать...
Та далі те полізло в владу,
Як динозаври се терплять -
Накрило Кабінет і Раду -
Якого вже чекати ладу?
Хто проти буде виступать?
Хоч динозаври були дужі,
Та як пішли у них паради…
Перевелися - бо байдужі:
Кістки залишили в калюжі -
Сконало динозаврів стадо.
Давно колись було те все -
До Евріпіда й Емпедокла...
А чим скінчилося усе?
Як запустить — не пронесе!
Кінець один — усі подохли!
Мораль
Ми люди, а не динозаври.
На що рівняємось — то Храм!
Та як не бачити бедлам…
Нам зрозуміло це — що завтра...
Нам зрозуміло це,
А вам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719240
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 20.02.2017
До подій сьогоднішнього дня в Україні
Маємо:
1. Війна, яку звуть АТО;
2. Корупція більша ніж при попередниках;
3. Розкрадання банків та розвал середнього і дрібного бізнесів;
4. Населення, доведене до відчаю тарифами і поборами, втратою останніх заощаджень;
5. Відверта брехня владної верхівки і зухвалість чиновників;
6. Вимирання нації (різке скорочення за рахунок зниження народжуваності, війни, геноциду корінного населення, еміграція, екологія, вартість медичних послуг, психологічні кризи, неспроможність забезпечити сім'ї, низький рівень заробітної платні).
Закон СЕБ №1: Щоб зрозуміти чому так відбувається — знайди кому це вигідно.
Відповідь:
Вигідно олігархату, який прийшов до влади на крові Майдану, узурпував цю владу і
намагається відновити стару диктаторську систему.
Коротко: вигідна олігархам та системі.
Чітко визначились два вороги: олігархат і система.
Згадаємо незабутні криваві 90-ті та грабіжницько-брехливі 2000-ні. Кримінал після розвалу СРСР спочатку вкрав і привласнив величезні ресурси, накопичив і проліз у владу. Абсолютно логічний процес, враховуючи те, що українське суспільство і законодавство не мало механізмів і законів протидіяти йому (доречі і досі немає).
Що робити?
Перше: Усунути від влади і унеможливити потрапляння у майбутньому кримінал, олігархат, агентів впливу, ворожих, антинаціональних елементів, психічно хворих і дурнів.
Забезпечити такий виборчий процес (Конституція), щоб до влади потрапляли тільки фахівці-патріоти (відбір, вимоги, контроль і можливість відкликання).
Друге: Змінити систему таким чином, щоб вона мала дуже чіткі обмеження повноважень та показники ефективності діяльності (законодавчо закріплені), прозорість прийняття рішень та громадський контроль, систему перевірки на досконалість (тестові завдання).
Перше має вирішитися законодавчо, друге — системно.
Закон СЕБ №2: Систему має змінити нова, більш досконала система. Недосконала система гине, або перетворюється в ще більш реакційну, намагаючись відновитись.
Як це зробити:
З історичної практики відомо, що існує два шляхи: еволюційний та революційний.
Еволюційний — зміна системи під тиском зміни зовнішніх умов. При цьому стара система гине, а її місце займає більш досконала і пристосованіша. В умовах конкурентного середовища з боку інших систем (держав) вона або поглинається ефективними конкурентами, або стає сировинним васалом. Поширені випадки експансії у різному вигляді.
Революційний — зміна шляхом революції у різних її формах. Проте, якщо революційні рушійні сили не зможуть радикально змінити стару систему, то вона гине під тиском контреволюційних зусиль елементів старої системи.
Ознаки революційної ситуації: верхи не можуть, низи — не хочуть і є свідома, організована сила, яка може запропонувати власні шляхи докорінного реформування системи.
Висновки:
1. Конституція каже, що єдиним джерелом влади є народ. Узурпація влади не дозволяється державою. Але саме державні інститути зараз узурпували усю владу, не залишивши народу нічого крім війни і голодної смерті. Вибір невеликий — тому і неприйнятний. Залишається тільки боротьба. Боротьба за відновлення Конституції і дотримання прав людини.
Еволюційний шлях, або шлях чітких послідовних дій полягає у легітимізації нового суб'єкта права в Україні — народу, а саме інститутів ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, які включають нову систему відносин між державою і народом. Щоб стало можливим процес — «народ України проти дій державних інститутів». Для цього громадянське суспільство має мати незалежні (від держави та капіталу): суд, засоби масової інформації, банківську систему, міліцію, Громадянську раду і Раду національних авторитетів (Національну Раду Старійшин). Державні інститути мають обов'язок звітувати перед ними і відповідати за показники своєї роботи.
Створення подібних інститутів унеможливить (підібно нинішньому) ігнорування прав, свобод громадян, їхньої Конституції, неефективне використання природних ресурсів та потенціалу України. Покаже усьому світу, що ми є цивілізована високорозвинена країна і нація. Законодавчо закріплений цей механізм на підставі прийняття Конституції громадянського суспільства.
2. Шлях переходу до нової системи залежатиме від активності і свідомості українців та рівня протидії старої антинародної державної системи. Майдан показав, що народ готовий іти до перемоги навіть через жертви. Небесна Сотня вже давно перетворилася і десятки тисяч патріотів, які віддали своє життя, захищаючи Україну від зовнішнього ворога, але без перемоги над внутрішнім ворогом — її жертви будуть марними.
3. Організація процесу створення інститутів громадянського суспільства України — завдання незалежних* громадських організацій, рухів, сил, активних і свідомих громадян України. Треба домовитись між собою, висунути авторитетних кандидатів і провести Збори (з'їзд) і прийняти чітку програму дій, яка закріпить усі перелічені кроки і протягом певного, короткого (враховуючи війну) терміну напрацює і прийме усі необхідні документи. Цей шлях і буде найбільш досконалим еволюційно-революційним переходом до нової системи.
4. Конституція Громадянського суспільства має бути досить стислою і містити закріплені принципи громадянського суспільства України (ГСУ), положення про інститути ГСУ, порядок їх обрання і зміни, звітність перед суспільством.
Для розуміння гадаю достатньо.
Більш детально — завдання робочих груп фахівців з економіки, права, науковців усіх рівнів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719062
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 19.02.2017
Рейдерське захоплення або недружнє поглинання
від підприємства до держави...
Технології рейдерських захоплень або недружнього поглинання підприємств відомі економічній науці (економічна безпека) і набули найбільшого поширення в Україні в період після розпаду СРСР. Ваучерна приватизація — одна з таких технологій. Людям роздали папірці, а самі привласнили активи. Згодом захопили владу і привласнили усі природні ресурси. Так з'явились бізнесово-політичні клани і олігархи. Криваві розбірки між ними закінчились економічними війнами і перерозподілом сфер впливу. Верхівкою айсбергу стала постійна боротьба за владу в державі. Державна структура виявилась досить ласа до грошей — так дійшли до нинішнього стану — олігархічно-кримінальна-клептократична антинародна держава.
Коротко: Навіщо красти дрібниці, якщо можна вкрасти все і за це ніхто не спитає?
Рейдерські захоплення є двох типів: доведення до банкрутства — і отримання його у власність за безцінь. Другий тип — захоплення управління на певний короткий час — і за цей час привласнюються, перереєстровуються, виводяться усі активи. Далі рейдер або зникає, або перепродує залишки ще комусь і т. д.
Неповоротка неефективна судова влада (до того ж досить слабка до грошей) ніяк не може опиратися і реагувати на швидкісні рейдерські атаки. Врешті-решт уся державна система опинилась поглинутою кримінально-олігархічним рейдером. За допомогою виборчих технологій вони спочатку у «цивілізований спосіб» боролися між собою для доступу до годівниці, але з часом ресурси не безмежні, а борги ростуть — тому цивілізовані методи закінчуються, а корумпована влада скочується до диктатури у відношенні до власного народу, та цілком залежної від закордонних спонсорів. Пішов поділ цих рейдерських угруповань за сферами інтересів зовнішнього фінансування. Хто фінансує — той і музику замовляє...
Що робити і як виправити ситуацію?
Досвід боротьби з рейдерством говорить — потрібна воля і сила щоб протистояти рейдерам. Схопленому на гарячому рейдера необхідно ізолювати, відібрати вкрадене, щоб не встиг продати і втекти. Наступне — розслідувати усі його махінації та оборутки. Досвід показує що вони 100% робилися по схожій схемі.
Вирок: рейдер це сучасний грабіжник олігархічно-державного масштабу. Що робити з грабіжником? Оте й робити. Судити і саджати за грати, повернути усе награбоване. Усі хто допомагає крадію, захищає, ховає, фінансує — це посібники у скоєнні злочину — також мають бути схоплені і засуджені.
Зараз наша держава вже захоплена рейдерами, тому прописати і прийняти закони проти рейдерства власними силами неможливо. Під тиском міжнародних інституцій її заставляють проявитися — Е-декларації, НАБУ — але це тест на хворобу, а не ліки від неї. Спочатку треба замінити систему управління і судочинства, яка поглинута рейдером на здорову і лише тоді з'являється можливість нормального розвитку держави. Ніяких інших рецептів немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719061
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 19.02.2017
І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа. Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. А Пилат написав і написа умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський. І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський. Пилат відповів: Що я написав написав! Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху. Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу між собою, і метнули про шату жеребка. Вояки ж це й зробили… Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну! Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!… І, голову схиливши, віддав Свого духа… ( від Ів.19:17-30).
Почуйте материнський біль,
Коли синочок рідний йде на страту!
З нього знущаються, у ранах піт та сіль,
Хоча невинен він і, навіть, для Пилата.
Хоч рветься із грудей звіриний вий -
Неможна це словами і назвати:
Перед очима матері — святий.
Тягне хреста на гору він до ката.
Не можна плакати — йому й без того важко,
А як змовчати, сину дорогий!
Ця справжня біль! Для кого може й казка -
Не кожен хрест несе на гору свій.
А далі все брехня, що приписали:
Про другу щоку..., що за всіх терпів…
Коли тебе безвинно оббрехали,
Щоб не збудити у народу правди гнів!
Як і тоді, донині влада бреше:
Вона клеймує праведних судом -
З брехнею владі жити значно легше -
Вона її і сіє скрізь, кругом.
Сама вона — щоб жила так потому…
Здавалося: ви ж для людей — та ні!
У шоколаді, в платті золотому…
Один народ, як завжди — у лайні!
Мовчали юди, як Хреста вбивали…
Закон вони — їм треба царювати!
Варраву-злодія, простили, не карали,
А цього, чесного — до смерті покарати!
Був би народ — дісталося б Пилату,
Судив би він отих, хто набрехав…
Гори й сарай! Коли горить вся хата!
Мовчіть раби! Здихайте! - жид сказав...
Хто ті священники? — всі зразу замовкають.
Які схопили і обмовили Христа -
Мовчання та покірності! Лякають:
Іуди знайдуться — мораль така проста.
Ісус учив не ворогів прощати -
Бо треба бити люто і без слів -
Він був би першим другом у Пилата,
Якби казав любити ворогів!
Чи все брехня у їхньому писанні?
Про що син Божий людям говорив:
Не продавати душу - драхми драні!
Не вірити брехні Він їх учив!
Ви — люди, а не чиїсь вівці,
А влада - то вовки, не пастухи -
Мені припишуть, що казав я - ІНЦІ
Первосвященників брехливі язики!
І зараз мати-Україна плаче,
Новий Пилат чи Путін править суд,
А наші діти, як Христос той, наче
Ідуть у бій і хрест важкий несуть.
Чи змовчимо? Щоб далі убивали?
Хай розпинають? Хай тарифи гнуть?
Щоб ляді шоколадні заробляли?
Як мовчимо — то й очі заплюють!
Безмежне материнське горе,
Слізьми дружин вмивається країна -
У колір крові стало Чорне море -
Гендлює на крові одна скотина!
Вже скільки років в Україні йде війна,
Яку не бачить влада підарастів!
Без совісти, без честі — це вона.
Уміє гарно лиш брехати й красти.
Ті, хто мовчить — не кращі за Іуду!
Синів щоденно убива Пилатів «судЬ»…
Мовчать раби! Бо мають голос люди,
І люди із брехнею - не живуть!
15.2.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2017
Є дві біди на Україні:
Чужинці й зрадники свої -
Аж тищу років і до нині
Жирує влада, як ті свині,
Та не дає життя людині -
Оті царі чи королі.
Народ із часом коси точить,
Щоб кляті голови зітнуть -
Терпець вривається — і косить,
Хто вміє сіять — хліб не просить,
Хто має силу — не голосить…
Бо правда є єдина суть!
Ще навіть гірші ніж чужинці -
То кляті зрадники свої…
За шекелі чи за червінці,
Або коли дурні, як вівці,
Дарма що з виду українці -
Вони ганьба на цій землі!
Не треба ворога вмовляти,
Ставати треба у двобій,
А щодо зради — то до ката,
Жадобі голову стинати,
І викидати геть із хати -
Продавсь, падлюко, -
Йди на гній!
15.2.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2017
Христа б у Раду не пустили,
За плечі виштовхнули б з хати:
Не треба Божої тут сили!
Не заважай дурню писати!
15.2.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718461
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.02.2017
Їм самотньо і холодно вдвох (автор: Женьшень)
Їм самотньо і холодно вдвох
Вони самі доза чиясь
Їхні серця поранені злом
В дзвінках маячня якась
Мокра подушка стукіт стрілок
Кроки у спільних кімнатах
Їм здалось що вони схожих думок
Насправді ж вони по різних палатах
*******************************************
*******************************************
Самотньо й холодно удвох -
Не спілкування, а смертельна доза.
Пусте й огидне, наче льох,
Брутальна зрада ще й у різних позах…
Волога подушка і мірний відлік стрілок,
Як кроки вартових у казематах,
Дзвін камерних на ланцюгах тарілок,
Відлуння криків хворих у палатах…
Тінь батька Гамлета — примара мовчазна
Блукає із балкону і на кухню,
А в дзеркалі Даная - геть сумна,
Як та вовчиця, виє тужну пісню…
Стосунки тиснуть горло, мов кайдани,
Шипами гострими вп'ялися мертві рози -
Здається, що світанок не настане
І рветься розпач із грудей, і сльози...
Морозний протяг хвіртку дріботить,
Мерзенний холод смуток навіва,
Душа сховалась глибоко й мовчить,
В усьму тому - хвіртка лиш жива...
Години проминають чи століття -
Іще густіший напливає морок,
І давить серце це пусте страхіття,
Стискає мозок, як вінок із голок...
Самотньо й холодно удвох -
Хода годинника — відлуння часу кроків,
Лягає пил, вкриває шаром мох
Безрадісних, і безупинних років.
Жахає пусткою приречення тюрма -
Чого чекати і кому жалітись?
Чим так удвох — то краще вже сама,
Жива трава - гарніш за мертві квіти.
13.2.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017
Я тебе не пущу. Не стривожена тиша
Лісу теплих, несказаних, райдужних снів,
А кохання листа - поцілунком допишу,
Як епіграф, з іще до побачення, слів.
Хай кружеляє у всесвіті наша планета
Вальсом сотень галактик і зірок-ліхтарів.
Покладу свої руки на зап'ястя - тенета,
Тане айсберг бажання неземних почуттів.
Не проси! Не пущу!
Струни серця іще не торкали
Ці солодкі симфонії зваблених тиш...
Запалає свіча, що іще не палала,
У очах вже вогонь — у коханні гориш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017
Продавши дияволу душу,
Топлюся в солодкій імлі
Ховати кохання те мушу
Від заздрості, зради, брехні.
Закута образа не квітами -
Шипами троянд голубих...
Та знай: вони є тільки ліками-
Від чар і омани лихих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1AV84Q-lq1A[/youtube]
katie_melua_a_moment_of_madness.mp3
Можливо я марю,
Можливо і ні ...
Шаленство і кара -
Думками в вогні...
Ледь тільки побачив -
Почув дивний дзвін,
Кипіння у серці
І шепіт колін.
У голову вдарила
Неба блакить ...
То - ангельска арія?
Ні - схибна мить!
О Боже мій, милий,
Я в прірву лечу
Ні духу, ні сили -
Закляк і мовчу.
Загублене серце
Нестерпно болить ...
У вирі чуттів
Щемить -
Схибна мить...
Надія на щастя
І цнота гріха -
Криваві дві масті:
Гірка і лиха.
Я хочу спитати, -
Свідомість мовчить
Одягнута в лати,
Як ніж,
Схибна мить...
І голос - твій голос
Постійно звучить
Бринить важкий колос -
У ту схибну мить!
І губи, і очі,
В них зваба і хіть
За все що є в світі
Дорожча ця мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017
Море и стихия влажных губ…
Страсть, порок, желание, грехи
Был с тобою ласков...
Был и груб…
Пел я песни…
И читал стихи…
Магия любви,прибоя рокот,
И слова твои,твои признанья,
Вой призывный,и безумный шопот
Разрывали бренность мирозданья.
Ласковые, нежные слова
Я рычал, сгорая в том огне,
Шла кругом земля и голова,
Полыхая жаром на волне.
Было всё давно...
Как будто в сказке...
твоя грудь...
колени...
твоё да..
Потускнели сказочные краски,
Растворились чувства...
В никуда...
Вспоминаю те мгновенья чуда -
Словно это было не со мной,
Но до тризны вряд ли я забуду
Тот безумный, неземной запой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717721
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2017
Із серця вириваю колючки,
Милуючись твоїм портретом,
Блискучі й гострі, як гачки,
Залишені кохання роз букетом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717713
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.02.2017
Мама-дочке: за тебя мне неудобно!
Пальцем в нос — что скажут гости и друзья?
Дочь в ответ: а папе можно... где угодно -
Почему же мне нигде нельзя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717192
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.02.2017
Спросили самку богомола о любви…
Ответила: я знаю это чувство!
Голодные эмоции мои...
Ну, а в конце, — конечно это вкусно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717191
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.02.2017
Зібралися на полювання купідони:
Приціли, стріли, першокласний камуфляж,
Манки, сілки, ножі, патрони
Чохли, кашкети, найкрутіший патронташ.
Хорти, лягаві, лайки, курци…
Масть яка хочеш: сіра, біла…
Костюми, зброя, сітки, берці -
Щоб хоч би оком... того звіра!
Поїхали… Поїхали ще з ночі -
Щось промайнуло і втекло на Бога…
З підходу, в засідці — де хочеш,
В нічник, у тепловізори — нічого!
Нема й слідів… Хоч і були там люди…
Міста — порожні, в селах теж катма.
Сиділи, радились: що буде?
Людей багато, а сердець нема!
Замерзлі й стомлені вертались,
Стріляли з розпачу та тільки по пляшкам.
Куди поділись, заховались?
Втікали по яким стежкам?
Нема сердець — немає полювання.
Пусті тіла, пусті думки — кінець!
Нема живих сердець — яке кохання?
Тіл є багато - та нема сердець!
7.02.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2017
Одружився я на мавпі -
Зразу стільки переваг:
Нема подруг, нема тещі,
Біга лиш в універмаг.
Набере візок бананів,
Цілий день собі мовчить.
Ні перук, ні перукарень,
Голова ніц не болить.
Не дружина — просто казка,
Не життя, а справжній рай:
Спокій, благодать і ласка
Щастя — просто через край.
Зупинися мить на хвильку!
Я відчув життя на смак,
Та зробив одну помилку:
Пішов з нею в зоопарк.
А там теща у вольєрі -
Нас побачила і край:
У мене не ті манери,
Все не так — чорт забирай!
Далі гірше — дзвонить теща,
Вкрала в когось телефон,
Язиком дружина чеше -
Рай перетворивсь в дурдом.
Не готує, не голубить -
Наче хто наворожив
Зранку тільки красить губи,
Цицьки хоче як в корів.
Далі все воно як завжди...
Ситуація навзнак -
Щоб скінчились негаразди
Здав назад у зоопарк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716162
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.02.2017
Любов — сердитий чарівник
Він сердиться як навіть спить,
З бажань плете він чагарник,
Чаруює ледь не в кожну мить...
Сподобався чарівнику процес:
Просте мереживо зі слів
Із жаб утворює принцес...
А їхніх принців у козлів.
Затим і кажуть: любов зла…
Любов працює за-любки...
Чому лешень тоді в козла?
І жоден раз не навпаки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715537
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.01.2017
Учора пряників купив 2 кілограми
Сьогодні дірки в них крутив і слухав Ламу,
Назавтра сам піду на ринок продавать -
Такий тепер середній бізнес:
Без дір по 2, з дірками — 5.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715236
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.01.2017
Я не художник! Це без обговорень.
Художнім словом спробую між тим
Намалювати безліч перетворень
Відомих й ненаписаних картин.
Картини перші — на священих книгах:
П'ють за столом Алах, Христос і Будда,
Весь світ лежить догори дригом -
Чекають: "прийде Бог і явить чудо!"
Або така: "ходіння по воді"…
Актори ті ж — усі в спортивній формі,
Навколо в плавках і з хрестами судді:
"Забіг на 300 метрів під час шторму"...
Малюю ще: "Мадонна з малюком*"
Стоїть із автоматом і на вежі...
Старі актори разом з віслюком
Чекають на кордоні в довгій черзі…
(*Малюк - новий автомат)
Якщо сподобалось — наступна:
Хрестос з прибитими руками до хреста...
Він піднімає ноги до потрібного кута,
А римський воїн відліковує... до ста…
Продовжимо цю наболілу тему:
Христос й Алах в шатрі в військовій формі,
А Будда у кашкеті біля схеми -
Малює стрілками "маневри" бісів чорні...
Іще картина: "пляж" красивий...
На фоні парасольок і горілки
Наші герої із горілкою та пивом,
Коран і Біблію читають голі дівки...
Перейдемо в наступний зал,
Чекають там нові картини -
Полотна майстра — новий мадригал
Присвячений він жінці і родині.
Ось "Мона Ліза" і її усмішка -
Горілку заховала — "пошукай..."
А ось "Даная" знову ж таки в ліжку:
Сьогодні золотим дощем давай!
Чи щось таке "із Камасутри-книжки…"
Далі буде…
Чекаю на відгуки відвідувачів галереї.
(Від автора)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2017
Только прирученная лошадь
Живет и служит у людей,
А дикая и необузданная особь -
Богиня прерий и полей.
Ты дикая? И это твое право.
Ты выбрала простор, а не загон
У дикой — дикая судьба и слава -
Ни збруи, ни седла и ни попон.
29.1.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715204
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.01.2017
20 варіантів (дивлячись на Чорний квадрат):
1. Колесо Фортуни для неформала.
2. Чотирикутник долі.
3. Знак: Дорога на цвинтар.
4. Об'єднання двох чорних трикутників.
5. Не все розвивається по колу.
6. Голова дитини після школи.
7. Загублений рай.
8. Замурували ідоли!
9. Теща вдома!
10. Темно як в ж…
11. Спогади після свят.
12. Чорний куб збоку.
13. Хрест — це чотири чорних квадрати на папері.
14. Обережно - психологи!
15. В якому кутку заховалась чорна кішка?
16. Чорний четвер.
17. Місце для поцілунків.
18. Колобок після армії.
19. Циркуль зламався.
20. Крапка образилась.
Інші варіанти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017
Би дло із Кремля лізе знов до нас...
Захопити Крим він давав наказ...
Нищить Донбас...
Той п*дорас...
Мріє затягнути нас у свій Гондурас...
Вова, Вова - *** you!
Вова, Вова - *** you!
Дулю ти побачиш, а не наш Донецьк
Ми тебе залишим без твоїх яєць!
Хай тобі грець!
Падлюці пи*сдець!
Буде в тебе власний електричний стілець!
Вова, Вова - *** you!
Вова, Вова - *** you!
Buddy you’re an old man stu pid man
Pleadin’ with your eyes gonna make you some peace some day
You got blood on your face
You big disgrace
Somebody better put you back in your place
We will we will *** you
We will we will *** you
або
Україна — сильна!
Завжди буде вільна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714731
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 27.01.2017
Просторы Дикой Бляндии
По прежднему просторы...
С Курил и до Финляндии -
Тайга, болота, горы.
Но мало! Ей все мало -
Ну сколько ей не дай...
Всех Бляндия достала -
Европу и Китай...
В пределах Дикой Бляндии
Традиции сильны -
Блядуют с скуки дочери
И дико пьют сыны.
Обплевана, обосрана,
Язык общенья — мат,
Кто не доволен — сосланы
И бродят между соснами,
Вопя: В чем *** брат?
В чем *** - В безголовости!
В бездумии рабов...
Вранье, чиновней подлости,
Идеях тупых лбов…
Чья *** - Вы скажите
Каких таких умов?
Боитесь? Трепещите!
В прицелах от стволов.
Нет силы иль мозгов?
Мозги ведь вам не надо…
А подлость «тех» ослов
Вас превращает в стадо!
И братьев у вас нет -
Бухалово — венец…
Соседский вам привет…
Сибирский вам песец.
*** - syla
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714394
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 25.01.2017
Я тебе малюю фарбами -
В'яне колір на палітрі,
Ніжний образ різнобарвами
Розчиняється в повітрі.
Я тебе малюю вітром -
Вітер куряву здіймає,
Задуває очі пилом,
Фарби дощ мої змиває.
Я тебе дощем малюю
На віконній чистій шибці -
Сліз доріжками торую -
Що розбіглись по долівці.
Я тебе малюю віршем
Той малюнок - між рядками
Тільки там твоя усмішка
Недоторкана з роками.
Вже коли згасає світло...
Чи коли не бачать очі...
Все одно лунає пісня
А вуста ім'я шепочуть.
Я тебе малюю вітром -
Вітер зливу викликає...
Спогадів шаленний вихор
Біля серця заховаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017
Якщо не любиш рідну мову -
Рядки ці далі не читай.
Красиву, лагідну, чудову,
Цю материнську колискову
І поглядом не ображай.
Теплом вона того зігріє,
Надасть наснаги, надихне
Хто честно і відважно мріє,
Національну силу зріє
І щастя долі не мине.
За неї з ворогами бились
Батьки, діди, увесь наш рід
І боронили, і молились,
Весілля грали і журились
Тож цінувати її слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714281
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2017
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682384
Пародия
Я накажу тебя своим прощеньем,
Улыбкой мудрости на выбритом лице -
Мне не нужны твои мольбы и униженье
То, что красиво начиналось,
Таким же пусть останется в конце.
Измена в первом акте - это драма,
В последнем - это лишь финал.
Душа распята, гордость в темной яме,
Спускают занавес, играет мадригал...
Разрушен мир, лелеяный годами,
Все точки на местах, окончен спор,
Оставим мы лицо и тушь на даме,
Не будем выносить за двери сор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714276
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.01.2017
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713609
Пародія
Шукаю я твої сліди
У магазині, під сараєм -
Могла зайти ти ще й туди...
Шукаю - докази збираю!
Ось тут хтось квіти дарував...
А тут під вікнами - намисто.
Я б їм всі вуха відірвав,
А от у клуні - усе чисто.
В думках і снах твоє тепло…
Іще погляну на горищі
Ти бач: на розі розвезло...
Ще б пак - з-за рогу таке свище!
Збираю всі з минулого сліди...
Збирати їх уже не сила
І згоден цілувати я пісок...
По тому, по якому не ходила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2017
Один *** подошел к другому:
Купите, мол, убогий, рюкзачки…
Сейчас так модно на работе, дома,
Война (к тому же) - стало быть с руки…
Уговорил болтун сладкоголосый,
В его глазах был океан любви -
Любви не к людям, а к баблосам
Второй ответил сразу: без вопросов!
… Ведь деньги из бюджета — не мои.
Один *** подошел к другому -
Рыбак узнает сразу рыбака…
Как яблоко от яблони… от дома
Собака (Ав..ов) у кормушки и горшка...
*** - podonokh
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713303
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.01.2017
Свою любов сховаю я від тебе.
Чи зникне біль страждання назавжди?
Ми зараз поряд, але як до неба...
Хай важко пробачати - ти не йди...
Пухнастий сніг лягає на дорогу,
В нічній пітьмі лунають голоси...
Чому в житті усе не слава Богу -
Ми лише тінь небесної краси.
Сліди твої засипле чистий сніг,
Розтане він, омиє пам'ять злива
Тоді утримати тебе не зміг...
Та, дотепер, забути неможливо!
Твоє ім'я й одне-єдине слово
Сніжинки падали,
А я лиш шепотів...
Одне-єдине: вибач, вибач, вибач,
Яке сказати так і не зумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Від Закону, Совісті та Честі
Залишили нам тільки Закон.
А Закон без Совісті і Честі -
Це дірявий, штопаний Г(арант)-дон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713123
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.01.2017
П'ять - за співи, п'ять — за малювання…
Все інше — також майже п'ять!
Які в Прем'єра якісні знання,
Якщо в 12-балів рахувать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713120
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.01.2017
Двічі в одну річку не війдеш.
Казали це усім із застережень,
Проте лайна вкруги завжди без меж
І в нього влазити можливо без обмежень.
17.1.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712846
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 17.01.2017
Ти пішов (Патара Бачія)
Ти пішов... Так нестерпно, незвично болить
І беззвучне ридання рве душу і серце.
Ти пішов... Я померла немов у цю мить,
Лиш у скронях пекельне вистукує скерцо.
Речі взяв і пішов, якось запросто так,
Наче кожного дня готувався до цього,
Наче все тут для тебе утратило смак,
А у несмаку жити нема більше змоги.
Як же я?.. Як же бути мені від тепер?..
Чи зумію опісля повірити знову?..
Ти пішов... Наче з дошки рівняння зітер
І що буде зі мною уже однаково.
Ти пішов...
******************************************8
Ти пішов...
Так незвично...
Налить!
І тремтіння чекання рве душу і серце...
Ти пішов...
Я хрестилась в цю мить...
Піт на скронях, а в шафі - горілка із перцем...
Все узяв і пішов...
дико якось отак...
Заспівали гаї, верховини і товтри -
Це Всевишнього знак:
Ти пішов...
Ти пішов...
Та пішов ти!
Назавжди...
Пішов ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k7rrgTsgruU[/youtube]
Мы искали рая
Мы попали в ад
Тихо умирая
Шепчет мой солдат
Грады улетают
В небо сентября
И все, мои надежды...
Бля...
Я и мой бурят
Растерянные львы
Я гоню солдат
Конвоями с Москвы
Словно весь в дерьме
Стою среди могил
И всё теперь в тебе
Мой «G-1»
Русские как тени
Без красивых фраз
Мрут как привидения
За чужой Донбасс
Тихо улетают
В небо сентября
Все, мои надежды...
Бля...
Я и мой бурят -
Растерянные львы
Я гоню солдат
Этапами с Москвы
В соломенных хебе...
В отжатый силой Крым
И я теперь сижу
В «М-Ж» один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712355
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.01.2017
Осень - душевный доктор-проктолог
Меня трогает грустный проктолог...
Мама!
Он слагает при этом свои стишки
О ровных изгибах
Прямой кишки...
Прямо.
Доктор поет о запорах песни...
Деваться от доктора некуда...
Слушать приходиться -
Хоть тресни...
Мелодия - хоть куда!
Скажет дышать!
Вы - дышите,
Дышите...
Скажет нагнуться -
нагнетесь, стоите…
Прийдется...
Где-то душа ваша спряталась…
Слышите?
Но вы не волнуйтесь -
Найдется!
Наши осенние доктора
душу нам лечат прямо...
Им бы домой и за стол пора -
Горят на работе...
Упрямо.
Вантузом вытянута душа,
Лижет бездомная
Старые раны,
Осень чертовски еще хороша -
Ей уходить
Рано...
Райские птицы на ветках торчат -
Птицам не спится ...
Грешные души по трубкам шуршат
Вставленным в ягодицы.
Визуал ощущений....
мягкий живот...
повседневность....
давно уже сёрла...
Все хорошо...
Душа уже вот,
Но нет!, -
Это гланды и горло...
Разбойники...
душу из тела выносят...
иногда...
никого не спросив...
я в пути... за рулём...
Осень...
.......
Опять...туалет
пропустил...
Шутка...
Шарю рукой...
Нахожу...
Утка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712291
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2017
Война военному — что танец для танцора.
С одной лишь разницей: куда деть автомат?
Но у военного есть небольшая фора:
Мешают ноги? - Не проблема, брат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712025
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 14.01.2017
Ты все простила мне! Что мне должна...
Лишь выставив за то солидный счет:
За время, что тебе я отдала -
Нашелся бы приличный идиот!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712024
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 14.01.2017
Важка є доля депутата -
Дітей багато і рідні,
Що смокчуть лише гроші тата,
Та ще й обов'язків багато:
Брехати людям ночі й дні.
Тому ввели партійні списки -
Тепер кому відповідать?
У них ховають свої писки,
А крадія серед артистів…
Вже й неможливо розпізнать!
Важка є доля депутата -
Дітей багато і рідні,
У нього треба запитати:
За пенсії і за зарплати,
За ліс розпроданий в Карпатах,
За дерибан на бурштині,
За ті тарифи у платіжках,
За ціни на тепло і газ,
За їх багатство, що у діжках,
Потім підвісити на віжках
І добре ціпом «поміж глаз»…
Щоб не дурили більше нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
На що грішити залишилось іще нам?
На вік, на зріст, на рамадан чи піст?
Сповідуватися Богу чи попам,
Як по-життю ідейний атеїст?
Грішити думкою залишилось на сміх:
Питань багато і до церкви і до Бога -
Як все на світі виключно від Нього...
До кого йти і каятись за гріх?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017