Петро Кожум'яка (Ян Укович)

Сволочь

Какая  же  Ты  сволочь!
Какой  же  Ты  все-таки  гад!
Я  тебя  давеча  бросила  -
Ты  же  и  этому  рад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711487
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 11.01.2017

Прощай!

Ты  не  моя  вторая  половинка.
Не  ври,  пожалуйста,  себя  не  унижай.
Твоя  красивая  иллюзия  -  картинка,
Но  мир  иллюзий  —  пустота.  Прощай.

Оставь  мои  иллюзии  со  мною:
Не  разрушай,  не  прибавляй,  не  отнимай  -
Они  есть  я!  Пусть  даже  волком  вою...
Я  это  я!  Не  нравится  —  прощай.

Судить,  рядить  —  пустое  дело.
Ты  выбрала  телесный  рай:
Жить  не  умом,  а  только  телом…
Но  это  не  со  мной  —  прощай.

Не  обижайся,  не  ропщи,  не  плач.
Не  повторится  снова  прошлый  май
Из  множества  ошибок  и  удач.
Жизнь  все  раставит  по  местам.
Прощай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711435
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2017

Не Муза

Ты  могла  быть  моей  Музой!
Конечно  же  быть  могла...
Музой,  а  не  обузой,
Но  Музой  ты  не  была.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711352
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 10.01.2017

Хрюшу геть!

Мені  б  до  шиєчки,  до  шийки,
А  там  до  синьої,  до  жилки,
Тої  рожевої  свині...
Дай  дотягнутися  мені!

Щоб  більше,  падло  не  брехало,
Не  запливала  морда  салом,
Оте  огидне  порося…
Дихнула  б  враз  країна  вся!

Всі:  від  старого  до  малого,
Від  сірого  і  до  рябого,
Від  оленів  і  до  баранів…
За  всі  казки  його  з  екранів!

От  буде  радість  тьоті  Тані,
Всі  б  напилися,  наче  в  бані.
Зраділи  б  Меркель  і  Барак  -
Не  бачити  отой  п'ятак!

А  поки  те  керує  нами  -
Ми  у  гівні  по-вуха  з  вами,
Брехнею  роз'їдає  душу  -
Ви  згодні?  
Геть  з  програми  Хрюшу!  

30.12.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709419
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.12.2016

Життя як день

А  дні  ідуть  дощами,  росами  -
Майбутнє  загортають  в  небуття.
Ми  щось  чекаємо,  щось  просимо
Йдем  навпрошки  чи  то  покосами,
Скирдуємо  своє  життя:

У  ранній  час  —  багато  мріємо,
У  зрілий  день  —  пора  клопот:
Для  урожаю  поле  сіємо,
Щасливі  дні  чергуєм  сірими,
А  час  спливає  з  от  до  от.

Надвечір  стомлені  турботами,
Бажання  трішки  відпочить,
Дрібними  зайняті  роботами…
Аж  вічний  сон  сумними  нотами
Підводить  риску  в  одну  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709260
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2016

39-й год

Нас  учит    история,  учит:
Смотрите  не  только  вперед!
Сейчас  Украина  —  Финляндия
39-й  год.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709259
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 30.12.2016

Велесові ліки

Минуле  вже  ніхто  не  змінить.
Вода  сплила  із  тих  часів,
Та  хто  історію  не  цінить,
Того  зміта  вона,  як  віник,
Чи  як  худобу  гонить  в  хлів.

Дажбога,  Велеса,  Сварога
Із  пам'яті  віків  стирали  -
Кретини  вірують  у  Бога?
Попи  підказують  дорогу?
Та  ні!  Тим  статки  заробляли.

Богів  багато  —  не  заробиш.
Богів  багато  —  не  продать.
А  от  у  лізинг  взять  одного…
І,  бажано,  щоб  не  старого  -
То  добре  можна  вторгувать.

Що  нам  із  того  часу-плину?
Попи  усіх  і  досі  вчать:
Давать  «на  Бога»  десятину,
Ще  —  кесарю,  як  жебрачині  -
Як  дурням,  мізки  промивать.

Піп  з  посередництва  між  Богом
Отримує  собі  «на  хліб»,
Держава  —  та  гребе  й  без  того
З  малого,  з  бідного,  з  старого…
Гребе  безбожно!  Хто  б  не  гріб?

Данину,  що  тепер  податки,
Збира  вона  і  раз,  і  два  -
Чиновництво  на  власні  статки
Без  совісти  і  без  оглядки  -
Даремні  осуд  чи  слова.

Варяжський  слід  веде  й  донині  -
Держава  приндиться,  як  хан.
Збира  данину  в  Україні,
Сидить  у  кожного  на  спині,
Краде  з  усіх  собі  як  пан.

Пан  —  то  козел,  що  має  роги,
Нещадний,  жадібний,  тупий
Терпіть  його  немає  змоги,
В  крові  людській  його  дороги  -
То  змій  —  голодний  і  бридкий.

Він  трьохголовий  —  «гілки  влади»
Від  нього  тхне,  як  з  бочки  з  гасом
Що  нам  історія  порадить?
Як  дати  тому  змію  раду?
Потрібно  не  втрачати  часу,

Рубати  голови  лихії,
Рубати  хижі  руки  й  пальці,
Враз  убивати  лиходіїв,
Звільнить  від  злого  змія  Київ,
Чавить  нещадно  гада  яйця!

Нові  часи  —  нова  сучасність:
Попи,  Гарант  і  депутати  
Собі  прибрали  все  у  власність
Нам  (за  мовчання)  їхня  вдячність  -
Украли  все,  що    можна  вкрасти.

Що  каже  Велесова  книга:
Князівство  в  спадок  не  давать!
А  всіх  лихих  —  догори  дригом!
На  шию  камінь  і  під  кригу,
Чи  між  берізок  розіп'ять!

Звиняйте,  перейду  в  навчання:
Щоб  гада  підлого  прибить
Най  не  достатньо  покарання  -
Потрібні  ще  переконання:
Що  влада  має  нам  служить.

Держава  —  то  слуга.  Не  власник!
Якщо    поганий  —  гнати  геть!
Її  робота  є  показник,
Щоб  було  якісно  і  вчасно,
З  її  доходів  —  їй  лиш  чверть.

Земля,  вода,  майно,  природа,
Копалини,  усі  ресурси  -
Не  їй  належать,  а  народу.
Народ  вкраїнський  —  він  господар!
Оцьому  треба  вчити  в  бурсах.

ЇЇ  борги  —  їй  віддавати.
Не  на  народ  перекладать!
А  як  не  вміє  заробляти  -
Або  сам  геть,  або  за  грати,
Тавро  на  лобі  написать.

Так  має  бути  у  країні.
Так  «лікувати»  стару  владу.
Тризуб  і  прапор  жовто-синій
Із  глибини  віків  й  донині
Хай  лине:  СЛАВА  УКРАЇНІ!

29.12.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709154
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 29.12.2016

Ми всі народжені Богами!

Я  так  хотів,  щоб  ви  прозріли
І  зрозуміли  мудру  суть,
Щоб  скинули  окови  тіла,
Щоб  виросли  у  вас  ті  крила,
Ті  крила,  що  коханням  звуть.
І  ті,  що  служать  папірцям,
Плазують  по  землі  рабами,
Радіють  церкві  і  попам,
Ховають  совість  за  стільцями  -
І  ви  народжені  Богами!
А  потім  -  зрадили  себе  ж,
Заплутавшись  в  потоках  слів,
Чи  заблукали  серед  веж,
Чи  у  дурні,  яка  без  меж,
І  стали,  як  худоба,  в  хлів.
Бо  святість  —  ноша  нелегка.
Не  кожному  вона  під  силу:
Відповідальність  —  ще  й  яка,
Це  правда  -  гірка  і  тяжка,
Честь  зберігати  до  могили.
Богами  бути  —  тяжкий  шлях.
Кому  з  людей  настане  снаги,
Най  у  долоні  заб'ють  цвях,
Не  копирсатися  в  гріхах,
Не  поринати  у  розваги.
Ми  всі  народжені  Богами!
Не  забувайте,  люди,  це,
Лише  підтвердіть  те  ділами,
Пройдіть  тернистими  стежками…
Про  те  й  хотів  сказати.  Все.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2016

Життя

Життя  тече,  життя  минає.
Чи  має  вартість  те  життя,
Яке  бездумно  оминає
Питання  цінності  буття?

Деревина,  яка  без  плоду  -
Годиться  певно  що  на  дрова.
Ми  п'ємо  лише  чисту  воду,
А  затхлу  —  то  не  п'є  й  корова.

П'яниця  роки  пропиває,
Повія  тіло  продає,
Ще  наркоманія  вбиває  -
Макітру  в  бубон  вибиває,
Життя  оте  в  смітник  зливає,
Усіх  хто  поряд  і  своє.

До  чого  я  веду  весь  час  -
Бо  запитати  хочу  Вас:
У  кого  те  життя  просте?
А  чи  бувало  не  пусте?
Життя  і  в  дзеркалі  є  теж!
Але  нема  життя  без  меж.

Той  час,  що  маєш  —  має  плин…
Перетвори  його  в  бурштин,
Або  у  мідь,  або  у  срібло,
Спитай:  а  те  тобі  потрібно?
Чи  треба  грати  золоті?  -
Усе  не  просто  у  житті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706059
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2016

Легенда про Фаетона 1 (укр. варіант)

Дурна  дитина  —  батькам  горе,
Коли  розумна  —  серцю  радість,
Як  повна  чи  пуста  комора,
Славетна  чи  безславна  старість.

Сім'я  —  то  щастя  камертон:
Дружина,  доньки,  теща,  мати,
Синок  дорослий  —  Фаетон,
Якого  важко  вигнать  з  хати:

Доньки  —  старанні,  роботящі.
Хоч  на  городі,  у  дворІ,
А  син,  що  ріс,  таке  ледащо  -
Вже  зранку  —  ноги  догори.

Брудна,  зашмаркана  свитина,
В  соломі  завше  голова  -
От  непутяща  вже  дитина,
Як  не  допорана  скотина  -
Даремні  різки  і  слова.

Як  божий  син  —  робити  нащо?
Хропе  весь  день,  пердить  всю  ніч  -
Байдикувати  значно  краще
І  гріти  гузном  теплу  піч.

Дебеле  виросло  нещастя.
Урвався  батьківський  терпець:
Іди  і  сватай  яке  трястя!
А  то  напАде  "швидка  настя"  -
Он  діти  стрибають  з  яєць!

Пішли  свати.  Пішли  завзято  -
Де,  може,  знайдеться  дурна…
В  жупанах,  вишитих  картато,
Сулії  меду  і  вина…

Та  де  дурні  є  в  Україні?
Кому  потрібне  те  пихате?
Від  смороду  тікають  свині,
Саме  не  варте  ніц  без  тата.

Хвалили,  сватали  щосили:
Яка  рідня,  який  прикид!
Та  тільки  гарбузи  носили,
Що  віз  тягнути  був  несила
І  плакав  батечко  навзрид.

По  всій  Вкраїні  іде  слава
Про  сина  божого  така,
Що  і  беззубая  шалава,
В  якій  нога  відсохла  права,
Сватам  давала  копняка.

Нема  на  те  у  Бога  сили
Кому,  коли,  кого  женить,
Тож  сильну  відьму  попросили,
А  скільки  меду  наносили,
Щоб  та  взялась  приворожить.  

Хоч  би  з  Московії,  чи  з  Польщі  -
Хто  б  взяв  -  то  взяв  такий  от  скарб!
Взяла  та  відьма  дурні  гроші
І  обіцяла  до  пороші…
Ідіть,  казала,  буде  лад.

Гінців  заслала  до  сусідів,
Щоб  Фаетона  вихвалять  -
Світ  брехливіших  ще  не  видів,
Були  по  нації  із  жидів  -
(Щось  схоже,  зараз,  ЗМІ  творять).

Сусіди,  ще  читать  не  вміли,
Жували  зняту  з  вух  локшину,
Яку  в  спагетті  охрестили,
Додавши  соуси  й  перчину.

Та  клята  відьма  щось-то  знала.
То  гарбузи  —  то  ти  хоч  плач:
Реклама  добре  спрацювала  -
З  обох  боків  несуть  калач.

Здавалось:  слава  тобі  дрова!
Тепер  вже  точно  заберуть:
Хоч  порося,  хоч  кольорове,
Хоч  з  вилами,  хоч  безголове  -
Урешті  раду  десь  дадуть!

В  житті  воно  усе  складніше.
Як  тільки  зголосились  дві,
То  вже  не  знати  і  що  гірше:
Біс  вдарить  в  голову  скоріше,
Чи  десь  заприндиться  в  ребрі...

Дві  наречені,  наче  з  бані,
До  шлюбу  маючи  думки,
Зібравши  плаття  свої  драні,
З  сватами  бігли  навпрошки.

Їх  мозок  наче  з  глузду  здвинув,
(На  Фаетона  їм  начхать)  -
Одна  одній  рвуть  коси,  спини,
З  губів  злітає  стільки  слини  -
На  етикети  їм  плювать!

За  «сина  Божого»  в  двобої
Зійшлися  хутко  і  завзято.
Як  розвести  їх  між  собою?
Бо  заплювали  все  слиною
Дісталося  і  Богу-тату  …

Такий  зчинили  гвалт  і  крик,
Що  Чорне  білим  стало  море,
Трусить  почало  й  материк  -
Ото  біда!  Страшенне  горе!

Бог-цар  злякався  -  гримнув  грізно,
Змагання  вирішив  вчинить,
Сховав  від  них  дрючки  залізні,
А  загадав  завдання  різні,
Сказав:  хто  проти  —  буду  бить.

У  перший  день  зійшлися  Музи:
Сперш  балалайки,  потім  лютні,
В  долівку  задом,  голим  пузом
В  дуду  дуділи,  в  ніздрі,  в  кутні  -
Лоби  тріщали  у  присутніх.

Козу  водили  і  барана,
Берізку  в  полі,  краков'як,
Пісні  із  матом  непристанно,
То  чиюсь  мать…  то  божу  маму  -
Немає  слів  —  то  хай  хоч  так.

На  другий  день  —  всілякі  вміння:
Як  справити  смачний  обід,
Торти  ліпили,  як  каміння,
Салати,  наче  з  жабуриння,
Млинці  -  кавалики  на  вид.

На  третій  день,  з  самого  рання,
Ледь  повилазили  з  шатрів,
Розпочали  нове  змагання,
Глузд  з  вчора  передав  вітання:
Щоб  хто  кого  з  них  перепив!

Отут  все  тільки  почалося:
Вже  після  шостої  півлітри
Кому  і  що  із  них  верзлося,
І  що  почути  довелося  -
Рогатий  біг,  стрибав  з  макітри!

На  Бога  краще  не  грішить,
На  Чорта  нічого  кивати.
Та  краще  вуха  затулить,
А  голову  ще  чимсь  прикрить
І  швидше  дьору  дати  з  хати!

Стриптиз  танцюють  наречені…
Бог-цар  поліз  по  огірки…
Попи  цілують  хрін  свячений,
В  закуску  йде  куліш  перчений,
У  бочках  робляться  дірки.

Під  Новий  рік  (почали  з  літа),
Згубивши  самогону  лік,
Бог-батько  дременув  за  світи,
Де  ще  не  знали  оковиту,
Та  щоб  не  чути  тих  базік.

Між  тим,  сусіди,-  суче  плем’я,
Замислили  вчинить  розбрат:
Тим  нареченим,  та  й  до  теми,
Мовляв,  що  син  не  з  того  сем'я,
Що  він  безрідний  курохват!

І  так  поносили  щосили…
Почув  про  те  і  Фаетон,
Що  кляті  язики  носили,
До  куті  меду  добре  лили  -
Зірвавсь  до  батька  закордон.

Запряг  коней  у  колісницю,
До  Бога  їхати  спитати:
Чи  то  брехня  та  небилиця,
Чи  є  він  сином,  як  годиться,
І  став  коней  тих  напувати.

А  відра  були  з  браги  й  хмелю
І  коні  добре  напились…
Пили,  неначе,  як  джерельну,
Ту  воду  зброджену,  пекельну  -
До  неба  гриви  розплелись.

Їх  подих  викликав  багаття,
Спалив  одразу  стільки  мрій
Перетворив  палаци  в  дрантя,
Всі  в  Африці  зчорніли  браття...
Творив  таке  —  неначе  змій!

Дахи  зривало  у  оселях.
Пожежі,  згарища  кругом  -
А  коні  носяться  сп'янілі,
Голосять  люди  погорілі,
На  Бога  моляться  гуртом.

За  кожен  день  своя  є  плата,
За  кожен  вчинок,  кожен  крок  -
Слізьми  вмивалось  серце  тата,
Ламала  руки  бідна  мати  -
Як  зупинити  той  візок?

Урешті-решт  остання  дія.
Бог,  помолившись  перед  тим,
Гармату  тягне  на  подвір'я
Та  цілить  вірно  в  горе-змія…
І  б'є  з  гармати  божий  грім!

Побігли  небом  вільні  коні  -
Віз  розлетівся  на  друзки…
Син  Фаетон  -  розбитий  долі,
Краплина  крові  спить  на  скроні,
Геть  всі  поламані  кістки.

Двох  наречених  -  вітром  здуло,
Змарнілі  гості  розійшлись,
Обличчя  Бога  затягнуло,
Стару  неначе  перемкнуло,
Оглоблі  в  землю  уп'ялись.

Насилу  батька  відкачали,
Бо  три  доби  отак  сидів…
А  тіло  сина  прив'язали
До  тих  оглобель,  що  стирчали
Так  і  залишить  все  звелів.

У  Бога  хоч  безмежні  сили,
Та  як  стосується  синів…
І  мати  й  сестри  голосили  -
Їх  сльози  бурштином  котили.
Як  в  горлі  плач  —  немає  слів.

Розумні  діти  —  батькам  радість,
Якщо  й  щасливі  —  божий  дар,
Легка  і  світла  їхня  старість,
Коли  не  так  —  життя  тягар.

Бог-батько  сина  воскресив.
Забрав  його  на  небо  зразу,
А  на  землі  більш  не  грішив,
Якісь  скрижалі  залишив
І  більше  не  явив  ні  разу.

****************
Пройшли  часи,  як  наші  мрії,
Прийшли  тепер  нові,  лихії:
Не  коні  п'ють,  а  п'ють,  як  коні…
Як  Фаетони  молоді  —  
В  авто  літають  на  червоний,
Попри  усі  на  те  закони
Круті  сини  нових  «богів».

Як  віжки  дурням  в  руки  дати,
То  результат  завжди  один:
Їх  діточок  у  депутати  -
Чи  про  країну  будуть  дбати?
Згоріла  хата  -  гори  й  тин!

Прийде  розплата  неминуча,
Життя  спитає  і  з  «богів»,
Що  шапки  крали  чи  онучі,
Що  обіцяли  гори  й  тучі,
Солодке  море  з  берегів  -
Життя  не  залиша  боргів.

Багато  різної  тварини,
Що  з  Поросячої  родини,
Із  себе  «обраних»  вдають,  І
Міняють  прізвища,  копита,
Аби  дістатися  корита,
Та  справи  все  ж  їх  видають.

Не  жаль  синочків-ідіотів,
Які  не  вміють  справить  віз,  
Та  скільки  горя  з  їх  роботи,
А  потім  скільки  ще  турботи  -
Бурштин  утворюється  з  сліз.

Ми  -  українці!  Бог  із  нами!
Нас  не  здолає  сила  вража!
А  що  робити  з  крадіями  -
Новими  "божими  синами"  -
Стара  легенда  те  підкаже  ...

12.12.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2016

Реформа

Далеко,  в  лісі  дикому,
Не  з  нічого  робить  -
Щоб  запобігти  лихові,
Зібрались  звірі  різнії  -
Реформу  учинить.

Реформа  річ  не  простая  -
Як  почали  рядить
І  зайцю  куцохвостому
Звеліли  говорить.

Прибрати  з  лісу  лева!
Посадовить  вовків!
Лисиць  всіх  на  деревах  
Повісити  хотів.

Обрали  зайця  в  Голову
Реформу  ту  вчинить
Враз  він  побіг  до  борова
Щоб  зуби  наточить.

Завів  нову  поліцію  -
Реформа  йде  під  стать
Одразу  Конституцію  
Велів  переписать:

Голодних  левів  соромно
Із  лісу  випускать,
А  вовкам  не  годиться
У  пащі  заглядать.

З  лисицями  домовився  -
Вони  тепер  не  ті…
Отак  реформа  робиться
У  справжньому  житті.

Побачили,  послухали?
Тепер  хотів  спитать:
Чи  можна  шоколадних
Зайців  ще  обирать?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705484
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.12.2016

Один закон

Могутній  дуб  і  той  вмирає,
Коли  коріння  гризуть  миші.
Так  Україна  знепадає  -
Почуйте,  як  шкребуть  у  тиші.

Кожну  секунду,  кожен  час
Гризе  щуряча  підла  зграя,
А  дуб  мовчить,  хоча  він  в  нас…
Чому  щурів  тих  не  вбиваєм?

Нема  закону  про  щурів?
Той  що,  ми  будемо  чекати?
Чи  може  мізків  та  голів?
Хай  заганяють  нас  у  хлів?
Хапай  сокири  і  лопати!
І,  нумо,  бити  тих  тхорів!

Закони  потім  ще  напишем  -
Не  для  тхорів  і  не  щурячі  -
Людський  закон:  щоб  дохли  миші,
А  не  чекати  смерть  терпляче.

Народе,  час  робити  вибір:
Або  у  бій,  або  у  яр,
Ти    пан  собі,  чи  раб  і  злидар?
Є  в  нас  один  закон  —  КОБЗАР.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701681
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2016

28 сотня

28  сотня  
(до  другої  річниці  Майдану)

Спочатку  було  п’ть,  а  може  вісім  -
Зібралися  сюди  -  не  на  свята,
І  наша  сотня  -  номер  28
І  цей  Майдан  -  це  наша  висота!

Сергій,  Андрій,  Петро,  Микола  ...  
Не  було  прізвищ  -  лиш  самі  ім’я
Спільноту  цю  не  зрадимо  ніколи
Братами  стали  -  як  одна  сім’я!

Усім,  хто  схоче  пам’ять  стерти:
Це  місце  -  назавжди  для  нас  святе!
На  цьому  місті  ладні  були  вмерти  -
Не  раджу  забувати  їм  про  те.

Бо  поряд  з  нами  -  наші  побратими
Які  загинули  -  навіки  тут  стоять
Усі  кияни  з  нами  хліб  ділили  -
Ніяка  сила  нас  не  може  роз’єднать!
 
Ви  бачите,  ми  знову  тут  сьогодні.
Народ    Вкраїни  -  ось  де  наша  сила!
Усі  бійці  у  нашій  28-й!
Це  наш  Майдан!  
Це  -  наша  Україна!  

Політики,  ви  чуєте  мене:
Набатний  дзвін  ізнову  вже  гуде!
Усіх  злочинців  кара  не  мине,
Бо  28-а  звідси  не  піде!

21.11.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700214
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2016

УКРОП

Нас  називали  наймити  й  холопи  –
Бо  саме  ними  нас  зробить  хотіли,
А  зараз,  бісячись,  кричать:  УКРОПИ,
Не  розуміючи,  як  ми  постать  посміли.

Вони  –  пани,  для  них  народ  –  то  бидло,
Вони  ж  є  обрані  –  сидять  в  Верховній  Раді,
Для  них  одне  мірило  в світі:  Гроші!!!
За  них  і  дупи  підставляти  раді.

А  ми  –  УКРОПИ!  Ми  –  ХОХЛИ!  Ми  –  ЛЮДИ!
В  яких  є  честь,  є  совість,  наша  воля,
Всі  ми  –  городній  український  опір,
Боротись  за  Вкраїну  –  гідна  доля!

Ми  маємо  коріння  із  Трипілля,
За  незалежність  ми,  як  прадіди  і  нині
Так,  ми  УКРОПИ  –  не  якесь  там  зілля:
Героям  Слава!  Слава  Україні!

Най  Путін  там  в  Москві  лютує  –
Бо  він  без  українців  ніц  не  вартий,
Хай  дме  на  воду  він,  і  ще  в  щось  дує:
Війна  з  УКРОПОМ  –  не  дитячі  жарти!

Хай  скільки  хоче  гиндиків  малює  –
Скоріше  ліктя  він  свого  дістане!
Тепер,  невже  що  в  зад  нас  поцілує,
Листа  напишемо  Московському  султану…

Це  ми  –  УКРОПИ  -  України  діти!
Ми  не  якісь  засрані  будяки!
Ми  переможемо  і  будем  гідно  жити!
А  для  Хуйла  –  на  цвинтар  всі  стежки!

12.12.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698668
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.11.2016

Сучий потрох

Війна  –  продовження  політики,  не  бою...  
Працюєш  з  ворогом  під  час  війни  –  ти  зрадник!  
Які  б  там  гроші  не  текли  рікою,  
Най  навіть  Президент  чи  радник,
 -  Відповідати  маєш  головою!  

Коли  війна  –  на  фронті  твої  діти!  
Якщо  АТО  -  в  відпустці  на  Багамах…  
Ми  будемо  із  ворогом  всі  битись?  
Або  це  бізнес  з  Путіним  і  з  Хамом?

 Бо  вартість  кулі  буде  зовсім  різна:  
Якщо  своя  –  життя,  а  не  три  гривні…
 Одразу  ясно:  чи  земля  ця  рідна,  
Чи  Новоросія,  Кацапія  за  срібник…  

Народ  воює  за  народну  владу!  
Народ  спитає:  звідки  ваші  статки?  
Війна  за  гроші,  чи  державна  зрада?  
Це  оборона,  чи  єврейські  святки?  

Бо  Путіну  потрібна  перемога,  
Як  Гітлеру  потрібен  був  весь  світ!  
А  Україна  –  це  фортеця  на  дорозі,  
Яка  Європу  захищає  сотні  літ!  

Або  війна,  пробачте,  або  бізнес  
Або  АТО,  або  Росія  –  ворог…  
Ти  з  ним  воюєш,  чи  ти  гроші  ділиш?  
Ти  патріот,  чи  просто  «сучий  потрох»?  
30.01.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698526
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2016

Стриптиз

Нарешті  ми  дізнались  скільки
На  Україні  є  сиріт!
Вони,  їх  тещі,  діти,  жінки  -
Ввімкніть  фантазії  політ!

Із  них  бідніший  —  два  мільйони.
Такі  от  бідні,  як  Сірки…
Страшенна  «бідність»  без  кордонів  -
Нащадкам  все  на  пелюшки!

Чи  можна  чесно  заробляти
У  банді  крадіїв-хапуг?
Як  зранку  й  доночі  «дебати»  -
Ото  хвороба  чи  недуг!

Гадаєте,  що  зрозуміють
І  підуть  в  церкву  відмолить?
А  там  —  такії  ж  лиходії,
Які  гребуть  собі  щомить!

Така  халепа!  От  засада!
Куди  тікати:  вверх  чи  в  низ?
Увесь  Кабмін  уся  ця  зРада  -
Оце  стриптиз!  Який  стриптиз!

3.11.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2016

Шана

Бог  не  сліпий,  він  правду  бачить!  
Бог  —  не  цей  суд,  який  незрячий,
Де  все  брехливе  і  собаче…
Най  і  заховане  добряче,
Та  чи  сховати  підлу  суть?
І  тій  свині,  і  брехунцеві,
І  шоколадному  тому,
І  тій,  що  нюхала  тюрму,
Та  й  тим,  що  слухали  сурму  -
Скажу  одну  важливу  річ:
Минеться  все!  І  день  і  ніч,
Месії,  Йосипи,  Ілліч  -
Немає  вже  нічого  з  того...  
Чи  малювати  знов  «святого»,
Нові  мечеті,  синагоги?
То  все  для  дурнів!  Ото  роги,
Які  нам  жити  не  дають  ...
Хай  славні  Будда  чи  Аллах,
Хай  носять  Тору  по  світах,
Співають,  стрибають,  малюють,
Поклони  б'ють,  хай  галасують…
А  як  розумні  —  не  дуркують,
Бо  людська  шана  —  по  ділах!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2016

Шокалядный заяц

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-LWgCX4XAvc[/youtube]

Я  Порошка  денег  трошки
На  офшорку  положу,
Аккуратно  слепым  трастом
От  налогов  ухожу.
Любопытно,  очевидно,
Эта  фирма  так  влечёт,
Миллиардный  и  приятный
Получаю  я  доход.

Он  реальный  и  заметный  -
Шоколадный  я  подлец,
Для  народа  обещаю
Что  угодно  —  ведь  я  лжец.
Покрываю  я  лапшою
Кончики  чужих  ушей,
Распрощайся  с  головою
От  вранья  моих  речей.

Я  шоколадный  заяц,
Я  ласковый  мерзавец,
Я  гадкий  на  все  сто.  о-о-о
Я  шоколядный  заяц
В  Панаме  я  красавец,
Вру  миру  так  легко.  о-о-о

Карамельки  и  ириски
Продаю  я  на    глазах,
Если  я  скажу  -  Яреське,
Банки  сыпятся  ах-ах-ах.
Все  возможно  и  не  сложно
Заработать  для  меня,
Крым  продать  тоже  возможно,
Там  есть  выгода  моя.

Я  шоколадный  заяц,
Я  ласковый  мерзавец,
Я  гадкий  на  все  сто.  о-о-о
Я  шоколядный  заяц
В  Панаме  я  красавец,
Вру  миру  так  легко.  о-о-о

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696238
рубрика: Поезія, Остроумные, современные эпиграммы
дата поступления 23.10.2016

Свобода слова

Свобода  слова  –  це  пронос  із  слів,  
та  одночасно,  -  геморой  для  влади…
Суспільство  перетвориться  у  хлів,  
коли  не  дасть  в  оцій  державі  ладу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694258
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.10.2016

Старі проблеми

Старі  проблеми:  дурні  і  дороги.  
Чим  дурнів  більше  …то  за  «счет»  доріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694257
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.10.2016

Куда дуля - туда дым

Идите  нах  вы  с  вашим  миром  -
Дебилам  прямо  и  направо...
Нехай  щастить!  -  в  своем  сортире.
И  Иллича  понюхать  -  слава!
Наш  Крым,  Донбасс  и  наши  слезы  -
Еще  на  сотню  лет  вперед
И  с  колокольнями  березы
И  руцкий  чукча-идиот.
В  любви,  медвежьей  той,  обьятья
Обратно,  снова  -  не  хотим,
На  ходят  в  гости  с  Градом    братья  -
Вот  куда  дуля,  туда  дым!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689155
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2016

Russkiy mir

Стояв  Штанмайєр  на  мосту
І  річ  до  всіх  казав:
Про  руськомирську  красоту  -
Усіх  туди  ззивав.
Разом  французький  дипломат  
Підтримав  «руське  дно»
Та  прилетів  один  снаряд  -
Місток  той  -  у  гівно!

Сидять  обоє  у  смолі,
Де  топлять  їхній  жир  -
І  напис  гарний  на  стіні:

«You  welcomе!»  
Russkiy  mir.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689100
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.09.2016

Зваблений ангел

Зваблений  ангел  ішов,  як  у  марі  -
Очі  затьмарили  Змієві  чари.
Брів,  спотикаючись  стежками  саду,
В  вухах  лунала  омана  із  Аду.

Йшов  і  шептав:  невже  можна  так  жити?
Ехом  відлуння:  ти  маєш  любити!
Зціпивши  зуби,  стискаючи  скроні,
Серце  не  з  Богом  —  в  пекельнім  полоні.

Що  це  зі  мною?  Я  в  ямі  глибокій!
Боже  Всевишній  —  верни  мені  спокій!
Чом  почуваюся,  наче  напився,
То  є  хвороба?  Чим  провинився?

Холод  і  жар  —  тіло  в  агонії,
Піт,  лихоманка,  тремтячі  долоні.
Сонячне  світло  вкриває  пітьма  -
Вихід!  Де  вихід?  Шукаю  —  нема!

Голос!  Цей  голос  лунає  ізнов!
Шепче,  благає,  розбурхує  кров:
Стій!  Зупинись!  Повернися  назад!
Нащо  тобі  той  божественний  сад?

Трішечки,  раз,  на  хвилину  забудь  -
Змісти  буття  і  Величного  суть!
Здайся!  Розслабся!  Ну  хто  тебе  просить?
Ти  був  міцним,  але  досить!  Вже  досить!..

Зваблений  ангел  упав  на  стежину:
Батьку,  пробачте!  Бачите  —  гину!
Серце  пробите  стрілою  любові  -
Болем  зриває  у  кожному  слові.

Йду  як  причинний  в  глибокії  хащі  -
Зваблений  ангел  -  не  зовсім  годящий.
Хворий,  поранений,  зчумлений  краще,
Та  я  не  зрадник!  Я  -  не  пропащий!!!

Згину,  втоплюся  в  багнюці,  в  болоті  -
Подумки  здався  бажанню  від  плоті,
А  покарання  прийму  не  як  гірше  -
Зваблений  ангел  —  значить  що  грішний…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2016

Україна у задзеркаллі

Довго  мовчав.  Цього  золота  назбиралось  достатньо,  щоб  розповісти  вам  казочку  Льюїса  Керрола  маленькій  дівчинці  Україні  і  перекласти  її  на  зрозумілу  мову.

Йшла  маленька  дівчинка  Україна,  аж  побачила  Кролика,  який  нацарювавши  свій  перший  мільярд,  заклопотаний  заховався  у  якусь  нору.  Вона  полізла  за  ним  і  довго  падала  у  прірву.  На  самому  дні  тієї  прірви,  пролізши  через  шпаринку,  вона  опинилась  у  світі  влади:  Королеви,  Герцогині,  Тритони  у  лівреях,  Капелюшники,  Кролики,  Навіженні  Карасі  та  інша  нечисть.  
Правда  щось  досить  знайоме?  
Придивившись,  пізнаєш  усіх,  навіть  незважаючи,  що  за  25  років  змінилося  стільки  обличь  —  а  казкові  герої  ті  ж  самі!  На  цьому  можна  було  б  завершити  переказ,  але  найцінніше  і  найцікавіше  в  цій  казці  сховане  ще  глибше.
Найцінніші  поради,  які  автор  вклав  у  вуста  своїх  героїв!  Пропоную  їх  згадати  і  даю  власний  переклад:

1.  Потрібно  бігти  з  усіг  ніг,  щоб  тільки  залишатися  на  місці,  а  щоб  куди-небуть  потрапити,  треба  бігти  як  мінімум  у  двічі  швидше!
Перекладаю:  у  сучасному  світі,  щоб  втриматися  на  певному  рівні  треба  прикладати  всі  можливі  зусилля,  а  щоб  щось  зробити  на  краще  —  треба  вдвічі  більше  зусиль!

2.  У  всьому  є  своя  мораль,  потрібно  тільки  вміти  її  знайти!
Перекладаю:  щоб  зрозуміти  сутність  дій  і  вчинків  влади,  вірно  їх  оцінити,  треба  зрозуміти  яка  мораль  —  чиї  і  які  інтереси  стоять  за  ними.

3.  Ніколи  не  думай,  що  ти  інша,  ніж  могла  би  бути,  чи  була  б  іншою  в  тих  випадках,  коли  іншою  неможна  не  бути.
Перекладаю:    Не  думайте,  що  влада  була  б  іншою  в  інших  випадках,  навіть  у  тих,  коли  б  вона  мала  б  бути  іншою.  Влада  ніколи  не  змінює  свою  суть.  Можна  змінити  саму  владу  (не  осіб).

4. —  Неможна  вірити  у  неможливе!
 —  Просто  у  тебе  мало  досвіду,  -  замітила  Королева.  –  У  твоєму  віці  я  приділяла  цьому  півгодини  кожен  день!  В  інші  дні  я  встигала  повірити  в  десяток  неможливостей  до  сніданку!
Перекладаю:    Королева,  (найсильніша  фігура  при  владі)  з  самого  малечку  (у  твоєму  віці)  вчиться  і  тренується  (півгодини  кожен  день)  майстерно  брехати.  Брешучи,  в  інші  дні  (і  до  цього  часу),  вона  бреше  постійно  (десяток  тільки  до  сніданку),    що  сама  починає  вірити  у  свою  брехню!  
Як  вам    обіцянки  нашої  королеви?  Усе  чітко.

5.  Одна  з  самих  серйозних  втрат  у  битві  —  це  втрата  голови.
Перекладаю:  це  можна  і  не  перекладати.  Але  це  правило  має  декілька  розумінь:  -  завжди  обмірковуй  свої  кроки,  не  роби  нічого  на  емоціях,  будь  витриманим.  -  Втративши  голову,  влада  на  певний  час  залишається  без  неї.  Цього  вона  боїться  найбільше.

6. Завтра  ніколи  не  буває  сьогодні!
Перекладаю:  Ніколи  не  відкладай  на  завтра,  що  треба  зробити  сьогодні.  Завтра  буде  нове  сьогодні  і  будуть  нові  справи.  Розумійте,  що  завтра  буде  інший  день,  а  не  минулий.  Будьте  до  цього  готові.

7.   Мало  хто  знаходить  вихід,  деякі  не  бачать  його,  навіть  якщо  знайдуть,  а  більшість  -  його  навіть  не  шукає.
Перекладаю:    Більшість  людей  схильні  бідкатись  у  безвиході,  ніж  шукати  реальний  вихід.  Зрозуміло,  що  потрапивши  у  ситуацію,  більшість  не  бачить  виходу.  Стосовно  ситуації  з  злочинною  владою,  то  більшість  навіть  не  ставить  завдання  знайти  вихід  з  данної  ситуації.  Не  бачать  виходу  і  не  шукають!  

8.  —  Серйозне  відношення  до  чого  б  то  не  було  в  цьому  світі  є  помилкою.
 —  А  життя?
 —  О  да,  життя  –  це  серйозно!  Але  не  дуже…
Перекладаю  :  Усе  в  світі  відносне.  Щоб  зрозуміти  сутність  речей,  навіть  власного  життя,  треба  розглядати  і  його  з  відповідною  долею  іронії  та  гумору.  Що  стосується  влади,  то  до  неї    теж  треба  ставитись  кепкуючи  і  максимально  критично  —  це  не  влада  від  бога  і  не  ідеальна,  а  з  власними  недоліками.

9.  Бачила  я  таку  дурню,  в  порівнянні  з  якою  ця  дурня  —  толковий  словник!
Перекладаю:  немає  меж  у  дурні.  Дурня  має  безліч  рівнів  і  у  порівнянні  з  іншою  дурнею,  вона  може  бути  ще  і  достатньо  хрестоматійною.  Додам,  що  немає  меж  у  дурні  влади,  якщо  її  ніщо  не  обмежує.  Дурість  не  має  власних  меж!

10.  Кращий  спосіб  пояснити  –  зробити  це  самому.
Перекладаю  :  Кращий  приклад  —  власний  приклад.  Стосовно  сучасної  ситуації  маленької  України  —  нам  весь  час  пояснюють  чому  жити  весь  час  стає  гірше,  при  тому  що  влада  в  цей  же  час  багатішає  і  гладшає.  Вона  знаходить  винуватими  кого  завгодно  крім  себе.  Вона  не  живе  на  мінімальну  пенсію  або  зарплатню  —  а  жаль.  Якби  це  було,  то  не  треба  було  б  нічого  нікому  пояснювати.

11.  Якби  кожна  людина  займалася  своєю  справою,  Земля  б  швидше  оберталась.
Перекладаю:  Якби  при  владі  були  дійсні  фахівці,  а  не  безвідповідальні  політики,  то  історія  людства  була  б  іншою.  І  на  скільки  б  розвинутішим  було  б  людство,  сам  час  йшов  би  по-іншому.  Чому  навіть  для  отримання  водійських  прав  треба  навчатися,  а  у  нас  хоч  в  ВРУ,  хоч  у  КМУ  —  повно  неосвідченних  і  тупих  брехунів    з  купленими  дипломами?  Перелік  прізвищ  знайдете  в  інтернеті.

12.  Рано  чи  пізно  все  стане  зрозуміло,  все  стане  на  свої  місця,  вистроїться  в  єдину  гарну  схему,  як  мережево.  Стане  зрозуміло,  навіщо  все  було  потрібно,  тому  що  все  буде  правильно.
Перекладаю:  правильно  -  це  коли  усе  прозоро,  зрозуміло,  на  своїх  місцях,  вбудоване  у  гарну,  досконалу  схему,  яку  рано  чи  пізно  треба  побудувати.  Це  модель  майбутньої  влади,  яку  треба  побудувати.  Прозора,  зрозуміла,  досконала  схема  прийняття  рішень.

13.     Подумати  тільки,  що  із-за  якоїсь  речі  можливо  так  зменшитися  що   перетворитися  в  ніщо.
Перекладаю:  В  політиці,  в  управлінні,  при  владі  дрібні  речі  (слова,  дії,  рухи,  вподобання,  схильності,  недоліки)  грають  настільки  важливу  роль,  що  можуть  перетворити  публічну  людину  в  ніщо.  

14.   Як  вона  не  намагалась,  вона  не  змогла  знайти  ні  тіні  змісту,  хоча  усі  слова  були  їй  абсолютно  зрозумілі.
Перекладаю:  Послухайте  виступи  багатьох  наших  політиків  —  і  ви  скажете  теж  саме.

15. Робити  їй  було  абсолютно  нічого,  а  сидіти  без  діла,  самі  знаєте  як  важко.
Перекладаю:  Коротко:  «Втомився  я  тинятися  без  діла!»  Тому  більшість  депутатів  за  кошти  народу  під  час  робочих  сесій  їздить  відпочивати  за  кордон.

16.   Вона  завжди  давала  собі  гарні  поради,  хоча  користувалася  ними  зовсім  рідко.
Перекладаю:  Влада  завжди  давала  усім  гарні  поради  (закони),  навіть  собі  —  хоча  користувалась  ними  і  виконувала  їх  дуже  рідко.
17. —  Що  ти  хочеш?
—  Я  хочу  вбити  час.
—  Час  дуже  не  любить,  коли  його  вбивають.
Перекладаю:  Час  дуже  не  любить,  коли  його  вбивають.  Він  починає  мститися  тим,  хто  це  намагається  робити.

18. —  А  де  я  можу  знайти  кого-небудь  нормального?
—  Ніде,  —  відповів  Кіт,  —  нормальних  не  буває.  Усі  такі  різні  і  несхожі.  Це,  по- моєму,  нормально.
Перекладаю:  Зайшовши  у  ВР  запитайте  те  саме  і  ви  почуєте  у  відповідь  те  саме:  тут  нормальних  не  буває!  Усі  різні  —  це  нормально.

19.  Все,  что  повторено  тричі  для  багатьох  стає  істиною.
Перекладаю:  Дурня  повторена  більш  ніж  тричі  для  багатьох  стає  правдою.  Додам  —  це  щодня  доводять  олігархічні  ЗМІ  в  Україні.

20.   —  Скажіть,  будь  ласка,  куди  мені  звідси  йти?
—  А  куди  ти  хочеш  потрапити?  
—  Мені  все  рівно…  
—  Тоді  все  рівно,  куди  і  йти!  
Перекладаю:  Якщо  ви  не  розумієте  що  ви  хочете  побудувати,  яка  країна  має  бути,  яка  система  управління,  влади,  як  чітко,  прозоро  вона  має  працювати,  який  рівень  життя  вона  має  забезпечувати,  яким  вимогам  вона  має  відповідати,  то  ви  будете  мати  те  що  маєте!  
На  останок    скажу:  якщо  ви  таки  визначились  з  тим,  що  ви  хочете  мати  і  куди  йти,  визначились  з  тим  куди  ви  хочете  потрапити,  почніть  з  першої  поради  знову.
З  повагою,  Ваш  Петро  Кожум'яка.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687910
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2016

Вихід

Мало  хто  шукає  вихід  -  
всі  шукають  вхід  до  хати…
Як  потрапили,  то  вихід  -  
часто,  нікому  шукати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687776
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 05.09.2016

Независимость Украины

Відповідь  Бродському  до  його  "На  Независимость  Украины"  

Дорогой  Вова  Второй,  сражение  за  Донбасс,  
Тобой,  слава  Богу,  проиграно.  Ну,  ты  и  пидорас!
Кузькина  мать  твою  в  дрыгало!  Гикнуться  тебі  руїны,  
Кости  посмертной  радости  с  привкусом  Украины.

То  не  зелено-квитный,  не  триколор  с  изотопом,
[i]Наш  -  жовто-блакитний  над  Києвом  і  Конотопом![/i]
Барвы  того  холста:  солце  и  небо  —  море.
[i]Воля  для  нас  свята,  -  що  москалям  —  горе![/i]

Крутим  кукиш  мы  рашке  в  потной,  рабочей  жмене!
Не  вам,  монголо-кацапам,  нас  обвинять  в  измене.
Сами  под  образами  сто  семьдесят  лет  в  Рязани
с  залитыми  глазами  жили,  как  при  Тарзане.

Скажем  вам,  звонкой  матерью  паузы  метя,  строго:
[i]Мотузка  на  шию  кацапу,  и  кулемет  з  порогу![/i]
Глушите  свою  водяру,  жрите  картоху  в  мундире,
Идите  вы  на  три  буквы!  Держите  карман  шире!

Пусть  в  мазанке  -  но  свободные!  Война  сейчас  -    не  до  глянца.
Пусть  ярость  кипит  народная  —  пока  не  побьем  поганца.

Зовите:  бандеры,  хохлы!  Хаватит  ГУЛАГа  —  хватит!
А  тем,  кто  плюет  в  Днипро,  народ  по  Е-блу  закатит!
Не  брезгуя  морды  бить,  продажным  уродцам  битой
Во  славу  дедов-казаков  и  с  вековой  обидой.

Не  лезте  к  нам  больше  с  лихом!  Медвежья  услуга  —  не  треба!
Давитесь  вонючим  жмыхом  —[i]  ми  самі  подбаєм  про  себе.[/i]
Нечего  портить  кровь  —  Иуда,  давящий  на  жалость,
И  коль  это  ваша  любовь,  то  подлость  —  всего  лишь  шалость.

Ой,  были  б  у  вас  мозги,  а  не  коровья  лепешка.
Снова  жиды  развели:  дерьмо  нужно  есть  ложкой!
Как-нибудь  перебьемся  -  без  нефти  и  вашего  газа,
Нафиг  медвежья  дружба  —  радость  остаться  без  глаза.

Катитесь  от  сюда  дебилы,  гебешники-вертухаи!
[i]Вас  тут  чекає  смерть!  Смола  і  багаття  чекає![/i]
Будете  вы  хрипеть,  по  воле  того  пидораса,
Но  каждый  выучит  впредь  слово  Шевченко  Тараса.

А  Йося  —  по  паспорту  русский?  Так  вот  где  живет  русский  дух!
Какой  патриот!  Чуть-чуть  узкий,  немножко  обрезан  -  петух!
Почто  независимость  Неньки  его  доставала  везде?
Ответ  очень  краток:  за  деньги!  Кому  он  читал  то!  И  где!!!
 
Відеозапис  виступу  Бродського  30  жовтня  1992  року  на  сольному  вечорі  у  залі  Пало-Альтівського  Єврейського  центру.  Вірш  був  зачитаний  в  присутності  майже  тисячі  слухачів  (національність  слухачів  не  вказана).

"Степи  мої  запродані  жидові,  німоті,
Сини  мої  на  чужині,  на  чужій  роботі.  
Дніпро,  брат  мій,  висихає,  мене  покидає,
І  могили  мої  милі  москаль  розриває...
Нехай  риє,  розкопує,  не  своє  шукає,
А  тим  часом  перевертні  нехай  підростають
Та  поможуть  москалеві  господарювати,
Та  з  матері  полатану  сорочку  знімати.
Помагайте,  недолюдки,  матір  катувати."
(Розрита  могила  Т.Шевченко)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687774
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.09.2016

Найдорожча цінність

Життя  -  найбільша,  найдорожча  цінність,  
Яку  на  цьому  світі  можна  мати,
Але  над  всім  що  є  у  світі  
Не  тільки  можна  –  треба  кепкувати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687506
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 04.09.2016

Нічого лишнього

А  правильно  –  коли  все  зрозуміло!  
Нічого  лишнього,  ніякої  дурні.  
Робити  намагатися  невміло  –  
Плести  мереживо  галопом  на  коні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687504
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 04.09.2016

Поради

 Давати  всім  поради  –  то  цікаво,
 А  слухати  поради  –  дуже  важко.
От  користатися  чужими  —  марна  справа,
Да  і  свої  ми  згадуєм  не  часто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687461
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 03.09.2016

Обгортки

В  тенетах  слів  складних,  незрозумілих  
Так  важко  відшукати  зерна  суті.  
Пакуючи  обгорточку  зі  слів,  
Суть  забувають  в  неї  загорнути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687456
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 03.09.2016

Радникам

Коли  я  знаю  що  мені  робити,  
То  знаю,  також,  і  куди  іти,
Всім  радникам,  які  будуть  рядити…  
Пораджу  дірку  у  своїх  штанах  знайти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687178
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 02.09.2016

Оленка в задзеркаллі

(частина  1)

Як  важко  сидіти  і  просто  мовчати,
У  дзеркало  довго  дивитись  не  можна,
Бо  краще  у  полі  квіток  назбирати
Там  враження,  фарби  і  пахощі  гожі.

У  дзеркала  цього  усього  нема,
Чекати  від  нього  нового  –  дарма.
Аж  сонце  піднялось  і  впало  на  нього  –
Одразу  відкрилась  барвиста  дорога.

І  сонячний  зайчик  чи  кролик  пробіг,
Всміхнувся  у  вічі  й  сховався  за  ріг.
Оленка  з  цікавості  –  зразу  за  ним,
А  той,  заклопотаний,  вперся  у  тин.

Побігав  парканом  той  кріль  дуже  скоро,
Аж  поки  знайшов  і  забіг  в  якусь  нору.
Ще  досить  часу  було  їй  до  обіду:
Оленка  хутенько  –  за  ним  туди  слідом.

Як  з  гірки  в  садочку  спустилась  вона,
А  там  –  комірчина  відкрилась  чудна.
Картини  і  карти  висіли  на  стінах  -
Повз  них  вона  ковзала  більше  години.

Нарешті  спинився  чудовий  політ,
З’явився  й  розтанув  з  усмішкою  кіт…
В  приміщенні  повно  дверей  й  різних  квітів  -
Та  квіти  сухі,  а  всі  двері  закриті.

Щоб  трапити  в  двері  відгадка  потрібна,
Малесенький  ключ  і  напій  необхідний,
Який  дозволяє  ті  двері  відкрити,
А  напій  потрібен,  щоб  зріст  вкоротити.

Ні  трішечки,  навіть,  вона  не  злякалась,–
Країна  чудес,  її  снів  починалась…
Усе  могло  бути  в  країні  отій  -
Там  всюди  цікаво,  безліч  чудасій.

Палітра  яскрава  можливостей,  вражень
Можливо  усе  –  не  існує  обмежень,
Країна  мистецтв  –  це  країна  уяви,
Тож  нумо,  скоріш,  познайомимось  з  вами!

Мистецтво  політики  –  перша  комірка
Там  повно  «брехні»  тому  тхне  досить  гірко.
Там  мишам  розкажуть  про  зуби  кота,
І  як  з  мишоловки  забрати  хвоста.

Там  разом  жартують  жуки  і  комахи,
А  самі  “жирують”,  «як  всі»  -  сіромахи,
Там  гній  розкидають  і  дмухають  в  арфи,
Сім-сорок  співають  брати-олігархи.

Кумеднії  звірі,  личина  слизька,
Хоч  самі  малі  –  та  загризли  бика,
Піраньї  –  ягнята  в  порівнянні  з  ними,
Мільйони,  мільярди  –  вони  одержимі.

Немає  обмежень  –  немає  і  глузду,
Щоб  грошей  побільше,  бо  совість  загрузла,
Там  царство  «батонів»  і  «зеків»  при  владі,
Там  навіть  зайці  мають  буть  в  шоколаді.

Оленка  дивилась  на  те  з  переляку
Знов  кролик  шукає  щось  наче  собака,
Увесь  заклопотаний,  журиться  щоб…
Йому  не  дісталась  якась  «куля  в  лоб».

Ой  бідні  мої  окуляри  і  шкура!
Ота  Герцогиня….  Ота  ще  профура!
Де  ж  віяло  я  й  рукавички  згубив?
Коли  Герцогиня  «сиділа»  -  носив...

До  неї  той  кролик  у  ноги  впадає:
Шукайте,  рятуйте!  –  Оленку  благає.
Побігла  Оленка  з  тої  комірчини  –
Хоч  кріль  –  не  людина,  та  шкода  тварини.
 
Забігла  в  будинок,  що  звався  «Кремло»  -  
Там  жив  дикий  ящір,  із  Хамом  ЛО-ЛО,
Портрет  із  закачаним  ботексом  в  пиці  
Знайшла  у  тій  хаті  кролю  рукавиці.

А  потім  тікала  кудись  навпрошки…
Де  курять  кальяни  в  грибах  черв'яки  
Червяк-наркоман,  науковець-філософ
Поради  дає  і  пісні  сам  голосить:

«Є  вавочки  у  Вовочки:
Великі  і  малі…
Наллють  йому  горілочки  -
Ховайтесь  журавлі!

Як  гуленька  та  Юленька
Старалася  вона…
Важка,  зрадлива  доленька  -
Як  і  за  газ  ціна!

Зозуля  співа  пісеньки  -
Та  яйця  підкладає…
Якщо  в  гнізді  зозуленя  –
Цукерки  випускає.

Запроданці,  перевертні  
До  перших  трьох  півнів,
Відхрестяться,  домовляться
Для  крісел  і  штанів…

На  майданах  кажуть  люде:
Що  ще  гірше  далі  буде!
Як  не  знаєш  куди  йдеш  –
То  нікуди  не  прийдеш…»

Пісні  Оленка  слухає,  питає  Червяка:  
То  він  чи  не  під  мухою,  хвороба,  мо,  яка?
Червяк  курінням  пихнув  –  у  скронях  загуло…
З-під  лоба  знову  глипнув:  Я,  що  тобі,  Ло-Ло?

Це  той  хробак  гебешний  від  грошей  з  глузду  з’їхав…
Маньяк,  тритон  безмежний  -  як  журавель  курликав.
Як  тільки  його  лисина  прогризла  сивину,
Він  розпочав  з  сусідами  підступнійшу  війну.

Будь  обережна,  дівчинко,  бо  підлий  той  хробак  -
Брехливий,  безсоромний,  безсовісний  черв'як!
При  владі  таких  повно  –  зміїне  там  кубло,
Розумні  і  не  дуже  –  між  ними  той  Ло-Ло.

Мені  вже  час  у  подорож  -  тож,  дівчинко,  бувай,
Як  хочеш  запитати  щось  –  скоріш  тоді  питай!
Оленка  зашарілася  –  як  знати  хто  є  хто?
Кого  вважати  друзями,  коли  вкруги  будь-хто?

Як  бреше  –  то  твій  ворог,  придурюється  –  зрадник,
Не  вір  нічому  вухами  –  лиш  серце  вірний  радник.
Довіритись  вмовлянням  тобі  не  дай  Господь…
І  що,  чого  б  не  сталося  -  із  себе  не  виходь!

Сама  не  зраджуй  принципів,  шануйся  у  честі,
Цінуй  батьківську  спадщину,  у  дупу  -  лестощі!
Сумління  і  розважливість  тобі  дорогу  вкажуть
А  розум  і  обачливість  –  застережуть  й  підкажуть.

У  байки,  у  людини  –  усьому  є  Мораль  
Пильніше  приглядайся  –  бо  схожа  на  кришталь
Вона  є  і  у  гада,  і  навіть  в  хробака…
Питання  лиш  у  тому:  мораль  ота  яка?

Не  всі  люди  однакові,  а  навпаки  –  всі  різні.
Розумні  є,  завзятливі,  а  є  ліниві  й  блазні,
Є  крадії  з  народження,  продажні,  безсоромні  -
Є  вольні  і  безвольні,  скупі  та  хлібосольні.

Коли  хороших  більше  –  громада  розквітає,
Коли  дурко  при  владі  –  то  всяк  відтіль  тікає,
Як  дірветься  до  влади  така  собі  хапуга  –
Що  можу  я  порадити  –  беріть  ціпа  за  друга.

І,  нумо,  виганяти  усю  коросту  геть!
Земля  –  то  наша  мати,  а  та  короста  –  смерть.
__________________________________
**************************

Оленка  побігла,  неначе  на  крилах  
В  наступну  комірку  дверцята  відкрила,  
Герої,  події,  розмови  і  чвари
Із  нею  ми  разом  потрапимо  в  чари.

Попереду  брама,  за  нею  –  ґвалт,  гамір
Оленка  постукати  мала  вже  намір,
Аж,  раптом,  із  лісу,  як  з-заду,  смажЕний
Із  вилами  в  спині  –  Карась  навіжений…

Він  тин  поламав,  грізно  стука  у  двері  –
Із  них,  майже  виплів,  Тритон  у  лівреї…
Обнялись,  як  рідні,  як  ті  голуби  –
Тритон  і  питає:  Що  треба  тобі?

Запрошення  маю  я  для  Герцогині,
Якщо  вона  вільна  і  не  в  божевільні,
То  може  сьогодні,  якщо  буде  кепсько,
Зіграти  в  крокет  –  зазива  Королевська…

Заїсти  морозивом,  мо  й  в  шоколаді,  -
З  нагоди,  запрошують  –  їй  будуть  раді!
Карась  нахилився,  і  чмокнув  Тритона  –
Кумедні  традиції  то,  чи  закони…

Вже  дуже  цікавий  у  них  політес…
Оленка  всміхнулась  –  Карась  кудись  щез.
Як  грім  відчинились  у  браму  ще  дверці  –
У  ніздрі  ударив  їдкий  запах  перцю.

Із  кухні  пекельної  разом  із  димом
Страшна  брудна  лайка  лунала  без  рими…
А  людям  на  неї,  було,  усім  чхати  –
Вона  ж  Герцогиня  –  що  ще  тут  казати?

Вона  ж  до  народу:  ви  діти  мої!
Словами  голубить:  -  ми  ж  з  вами  свої!
Клопочеться,  любиться,  ніжиться  вся
Та  їй  оті  «діти»  -  мале  порося.

Скрутила  і  так  спеленала  його,
Неначе  дитину  самого  Ло-Ло!
Оленка  його  розгорнула,  бо  плакав,  
Побіг  він  у  ліс  і  глузливо  там  кВакав.

Ізнов  Герцогиня  волає  й  голосить  
І  так  розійшлася,  що  втратила  косу.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687168
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 02.09.2016

Виключення

Війн  і  баталій  не  бува  без  втрат,
Найбільша  втрата  й  без  війни  –  макітра!
Із  того,  що  стосується  витрат  -
За  виключення  ставиться  півлітра!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687083
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.09.2016

Мораль є всюди?

Мораль  є  всюди  і  в  усьому!
Чи  є  мораль  у  гада,  хробака?
У  чомусь  непомітному,  низькому  –
Питання  тільки:  то  мораль  така?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687082
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.09.2016

Крила на задах

Хабарництво  у  вигляді  посад
Квітує  у  найвищому  щаблі  -
Погляньте  на  верховний  зоосад:
Дригонозаври,  мавпи  та  кролі.

Воно  і  смішно  виглядає  і  гидотно:
Їх  статки  -  на  сльозах  і  на  крові.
Усе,  що  заробили    “власним  потом»,
Усе  в  офшорах  —  на  чужій  землі.

Ізверху  бенкетують  олігархи,
Мацу  ізнизу  депутати  їм  печуть.
Їх  не  цікавить  те,  що  буде  завтра
Їх  не  цікавить  —  бо  вони  втечуть!

Погляньте  у  Парламент  —  які  рила!
Безсовістні  такі,  що  їде  дах,
Проте  вони  малюють  німб  і  крила.
І  де  малюють  —  на  своїх  задах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016

Вільний!

Нарешті  вільний  я.  Хвалити  Бога!
Чужі,  ворожі  —  так  не  зачіпають...
А  щодо  близьких  —  то  не  має  змоги...
Причинні  й  мертві  сорому  не  знають.

Іди,  біжи  скоріше  звідси  -
Життя  тебе  укотре  не  навчило:
Неможна  с..ти  там,  де  будеш  їсти.
Неможна!  Як  би  не  кортіло.

Молитися  примарам  —  справжнє  діло?
Пригод  шукати  —  врешті-решт  знайти!  
А  цінувать  не  дух,  а  грішне  тіло  -
Прости  —  без  мене.  Час  тобі  піти.
********

Самі  біжіть  від  тих,  хто  прагне  чуда.
Ідіть  із  тими,  які  будуть  світ  рядить.
Раби  емоцій  —  з  потойбіччя  люди.
Життя  і  честь  -  цінуйте  кожну  мить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686801
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2016

Понимание

Чего  на  этом  свете  не  бывает,
Но  для  чего  то  все  —  никто  не  знает.
Когда  мы  веселы  или  когда  в  печали  -
Хотим  чтобы  всегда  нас  понимали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686359
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.08.2016

Закон

Закон  суров  —  но  он  закон!
Коль  без  пути  —  закон  беспутный.
Закон  не  должен  преступать  основ,
А  преступил  —  закон  преступный!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686358
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.08.2016

Про гроші краще не питати

Про  гроші  краще  не  питати  вам  -
Де  вони  ділися
Не  буду  я  про  те  казати  вам
Де  я  їх  заховав

Любити  їх  як  я  не  вмієте,
Віддано,  збочено
В  моїй  жадобі  необмеженній
Розбудили  вулкан

Приспів
Міжнародну  допомогу
Устигаю  розкрасти  за  ніч
На  паркани,  на  дороги…
На  те  я  —  Олексі-і-йович.

Наш  прокурор  про  те  мовчатиме
Разом  з  СБУшкою,
А  МВС  ще  й  прикриватиме
Вивід  грошей  в  офшор.  
       
Ви  називали  мене  Зайчиком,
Кроликом,  Хрюшкою,
А  я  бюджет  вважав  кормушкою,
Весь  народ  —  дебітор!

Приспів

Чого  іще  не  обіцяв  для  вас,
Сьодні  вже,  завтра  вже...
Мастив  брехню  яскраво  фразами
Про  війну  і  Донбас.

Вже  знову  скоро  вийде  вулиця,
З  шинами,  з  битами
Вулкан  брехні  одразу  зтулиться
Бо  пройшов  його  час.

Приспів

Не  винуватий  Я!  То  все  офшор!!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684709
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 20.08.2016

Политические новости

Миледи  Меркель  вновь  плетет  интриги,
В  офшорах  был  замечен  Пьер  Рош-фор,
А  Путлер  -  всему  миру  тычет  фиги
И  лазит  срать  в  Донбасс  через  забор.

От  Франции  остался  лишь  язык  -
Париж  похож  на  Африку  скорее,
Грозит  Европе  сказочный  кирдык,
Но  с  разноцветной  ленточкой  на  шее.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684319
рубрика: Поезія, Остроумные, современные эпиграммы
дата поступления 17.08.2016

Кабинет везения

Весь  покрытый  зеленью,  абсолютно  весь
Кабинет  везения  в  Украине  есть
Кабинет  везения  в  Украине  есть
Все  воруют  зеленью  -  некогда    присесть

Там  живут  продажные  монстры-упыри
На  лицо  ужасные,  лживые  внутри
На  лицо  ужасные,  лживые  внутри
Толстые  и  грязные  -  черт  их  побери!

Что  они  не  делают,  не  идут  дела
Видно  в  понедельник  их  мама  родила
Видно  в  понедельник  их  мама  родила
Что  они  не  делают,  не  идут  дела

Вновь  бюджет  не  сходится,  не  растёт  и  курс
Плачут  богу  молится,  где  бы  взять  ресурс
Плачут  богу  молится,  где  бы  взять  ресурс
Вновь  бюджет  не  сходится,  не  растёт  и  курс

Все  они  подельники  -  чтоб  бабло  пилить  
Им  бы  понедельники  взять  и  отменить
Им  бы  понедельники  взять  и  отменить
Но  они  подельники  -  тырить  и  пилить

Как  назло  им  в  Киеве  сделали  НАБУ
ГПУ,  полиция  —  видят  их  в  гробу
ГПУ,  полиция  —  видят  их  в  гробу
Хорошо,  что  в  Киеве  сделали  НАБУ

Па-па-па-па-по  такому  случаю  ночи  до  зари
Прячут,  что  украдено,  министры-упыри
И  рыдают  бедные,  что  прийдет  НАБУ
В  день  какой  неведомо  в  никаком  году.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683973
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 16.08.2016

Поверни мені небо

За  вікном  
Іде,  як  я,  розгублений  дощ.
І  злива  —  його  сльози  неспинні
Течуть,  течуть  
Безупинно.

Плач  його  -  
Холодні  краплі  моря  —  солоні
Стікають  по  гарячих  щоках
Липкі,  як  кров,  
На  долоні  
Мої...
**************
Поверни  мені  небо  і  крила  -
Без  них  я  не  можу  летіти
Поверни  мені  серце  
Тобою,  тобою  на  друзки  розбите.    
***************************
***************************
Я  не  можу  без  тебе
Як  бути  -
Усюди  тільки  холод  і  лід,
Печаль.  
Де  вчора  ще  цвів  маків  цвіт
Тепер
Тепер  лише  смуток
Лише  смуток  і  жаль.
*****************
*****************
Поверни  мені  небо  і  крила  -
Без  них  же  летіти  -  несила
Поверни  мені  серце
Навіщо...  
Навіщо  його  ти  розбила.

Поверни  мені  небо!
****
Поверни  мені  крила!
***  
Поверни  мені  серце!
***  
Повернись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016

Два Пегаси

Один  Пегас  казав  другому:
Даремно  бігати  "на  шару"
Тепліше  значно  бути  вдома,
Ще  краще  -  з  Музою  в  кошарі!

Як  добре  нам  було  колись:
Один  лиш  погляд  на  папір,
Побачив  тему  -  не  барись!
До  неї  хутко!  Як  той  звір!

Та  значно  важче  вже  із  віком:
Старіє  тема,  шкандибає,
Маразм,  понос  укупі  з  тіком
Чи  то  кляне,  чи  зазиває?

Які  були  раніше  теми:
Побачення,  надії  і  любов!!!,
А  зараз:  геморой,  проблеми...
Чекай,  здається,  що  моргає  знов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683767
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.08.2016

З вовками жити

Маша  і  Ведмідь  серія  
З  вовками  жити…

Одного  разу  ми  з  дочкою
Присіли  мультик  подивитись
Там  Маша  з  довгою  косою
Учила  як  «З  вовками  жити…»
_________________________

Вовки  спокійно  в  лісі  жили,
Та  ось  останню  муху  з΄їли,
Бюджет  не  сходиться  ніяк…
З  реформамами  один  голяк…

Сидять,  гадають.  Зголодніли,
Аж  Машу  на  галявині  уздріли…
Так  виник  план  у  бідних  сірих:
Що  треба  Машу  заманити,
І  взяти  у  Ведмедя  викуп.

Як  порішили  –  так  зробили
Її  бідненьку  посадили,
А  клишоногому  прислали  ультиматум:
«На  газ  готові  обміняти!»

Ведмідь  зрадів:  хоч  відпочину!
Та  гледіти  її  не  буду,
За  нею  бігать…не  по  чину
Подивимось,  що  далі  буде…

А  Маші  хочеться  гуляти
Вовків  почала  лікувати…
Уколи,  клізьми,  ложка  в  рот,
Залізла  у  медичну  фіру…
Вовкам  тим  бідним  не  до  жиру.

Ведмідь  собі  відпочиває,
А  двоє  сірих  ніч  не  сплять…
Вона  і  у  ві  сні  їх  доганяє  …
Бо  лікуватись  не  хотять.

Із  гальм  злетіла  наша  Маша
Вовки  тікати  ладні  геть,
Вже  торгуватись  до  ведмедя…
Мишко  сміється:  от  вам  грець!

Вовки  дрижать  ще  аж  до  піру
І  стережуть  медичну  фіру…
Поназїжалось  з  всього  світа…
Вовків  від  всього  цього  тіпа…

Торги  закінчились  далебі
Із  тим  прийшли  знов  до  Ведмедя.
Мишко  сміється:  що  вкусили?
Чи  є  ще  в  вас  і  далі  сили?
Побачили  і  Крим  і  Рим?
І  в  Лондон  зїздили  за  тим?

Вовки  свої  хвости  сховали
І  бочку  з  медом  притягли,
Коли  ту  Машу  віддавали
Та  якось  криво  усміхались:
Невже  позбудуться  вони…

А  Маша  радо  вередує:
Що  тої  бочки  мало  буде
І  що  вовкам  треба  віддячить  -
Та  нові  «ліки»  їм  добуде.

Вовки,  почувши  ті  слова,
Світ  за  очі  хутчіш  чкурнули
Які  там  дупа,  голова  -
Про  болячки  свої  забули
______________________
І  що  цікавого  у  тім?
Дочка  сміється:  тато…  тато…
Не  важко  зовсім  здогадатись:

Що  там  же  Юля  має  бути,
Замість  Мишка  –  Володя  Путін…
Я  тільки  потім  зрозумів:
Як  було  звати  тих  вовків.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2016

Сину мій любий (на мелодію пісні Н. Катамадзе)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=boENcIgbX4o[/youtube]

Більше  не  буду
Тебе  чекати  -
Зранене  тіло
Мушу  ховати.

Сину  мій  любий,
Сину  мій  милий
Чом  ти  так  рано
Йдеш  у  могилу?

Цвинтар,  хрести,  свіжі  могили,  
Наче  вовчиці,  матері  вили...  
Постріли  в  небо,  сльози  солоні,  
Ледве  розтисла  мати  долоні...  

Сину,  мій  сину,
На  кого  кинув
Рідную  матір,  свою  родину?
Діток-онуків
Вже  не  діждуся
З  ким  залишуся?
З  чим  залишуся?

Цвинтар,  хрести,  свіжі  могили,  
Наче  вовчиці,  матері  вили...  
Постріли  в  небо,  сльози  солоні,  
Ледве  розтисла  мати  долоні  ...

В  кого  є  діти  —  будуть  питати:
Наш  татко  верне?  
-  Що  їм  казати?
-  Що  їм  казати?

Як  далі  жити,  
Як  пояснити?
Мамо,  де  тато  -
Питають  діти.

Багаті  й  ситі  -  п'ють  і  гуляють,
Це  наші  діти  за  них  вмирають.
Багаті  й  ситі  рахують  гроші  -
Підлі  не  бачать  слізоньки  наші!
**************
Хто  убив  синів,  то  хто?
І  чому  війна  -  АТО?
Матерів  вже  тисячі,
Як  вовчиці,  уночі,
Виють  тужно  уночі!
**************
Кому  жалітись,  чого  чекати?
Скільки  ще  треба  могил  копати?
Жінки  рвуть  коси
Діти  голосять
А  ті,  продажні,
Торгують  й  досі!

Синочки,  любі,
Синочки,  милі
Зрадників  треба  класти  в  могили!
Підлому  ворогу  -  нас  не  здолати  
Блазнів  при  владі  мусим  прибрати!

Цвинтар,  хрести,  свіжі  могили,  
Наче  вовчиці,    матері  вили...  
Постріли  в  небо,  сльози  солоні,  
Ледве  розтисла  мати  долоні.

Синочку!  Серденько!  Серденько!
10.08.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016

Чужая красота

Во  всем  своя  есть  красота  -
Земная  красота  и  неземная:
Одной  доступна  высота,
Другая  -  все  глубины  покоряет.

Как  в  небе  журавлиный  клин,
А  океан  -  простор    дельфиньей  стае,
Одни  прекрасны  только  для  глубин,
Другие  —  лишь  когда  летают.

Есть  красота  греха?  Конечно  есть.
В  пучины  подсознания  ныряя,
Иная  красота,  иная  честь  -
Стихии  души  сами  выбирают.

В  тебе  заложена  твоя  стихия.
Я  поднимаю  то,  что  ты  роняешь.
Глубины  чувств  —  они  такие:
Ты  тонешь  в  них,  а  не  летаешь.

Пусть  красота  спасает  этот  мир!
Пусть  будет  эта,  пусть  будет  иная.
Я  не  судья,  и  здесь  не  командир.  
Плыви  к  своим  —  ты  не  моя  -
Чужая!
******
Пингвины  -  это  птицы  для  глубин.
Мои  слова  наглядно  подтверждют:  
Привыкшие  нырять  с  холодных  льдин,  
О  небе  безвозвратно  забывают.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682163
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2016

Свиня у хустці

Свиню  відмили  від  багнюки  раз  -
Яка  рожева,  кучерява  паця!
Завчила  ангельської  кілька  фраз,
Із  дупи  витягла  і  обсмоктала  пальця:

Погляньте,  люде,  я  вже  не  свиня!
Я  буду  чесною  і  чистою  завжди!
Хвіст  на  відруб,  якщо  оце  брехня  -
П'ятак  кнурячий  —  хоч  до  рани  приклади!

Оділа  хустку,  в  вишиванку  вбралась,
Іще  гарніша  у  попівському  наряді,
В  болоті,  у  Панамі,  —  не  валялась!
Свиня  у  хустці  —  порох  у  снаряді.

Нацбанк  продали,  срач  у  Кабінеті,
Зібрали  голубців  в  Верховній  Раді,
Генпрокурор  -  як  граблі  у  клозеті,
Свиня  у  хустці  —  порох  на  параді.

А  порох  має  буть  в  порохівницях!
Не  тицять  дулі,  лежачи  в  капусті,
Прийшов  час  бити  по  свинячій  пиці,
А  не  дивитись  на  лайно  у  хустці.

Народу  місце  залишили  у  криївках  -
Ми  далі  жити  так  уже  не  в  змозі.
Свиняча  влада,  як  продажна  дівка  -
Свиня  у  хустці  —  слава  синагозі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681952
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2016

Боги

Вони  себе  вважають  за  богів,
Бо  пишучи  оті  дурні  закони,
Людей  всіх  «намовляють»  у  рабів  -
Плювать  їм  і  на  суд,  і  на  прокльони.

Ту  недоторканість,  свою,  як  тогу  носять,
Турують  хресний  хід  і  гей-парад  -
Ми  мовчимо,  хоча  вже  голі  й  босі,
І  нахилились  так,  що  бачим  зад.    

Чортів  —  багато,  а  от  Бог  -  один!
Скорочення  належне  має  статись!
Вони  —  боги,  допоки  ми  мовчим  -  
І  Бог  мовчить,  якщо  чортів  вітати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2016

Народным депутатам

Их  хочется  послать  периодически:
Ведь  как  такое  можно  написать?
Сплошной  песец,  но  с  высшим  юридическим  -
Рогатая  элита!  Вашу  мать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680931
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 30.07.2016

Поглянь у душу

Поглянь  у  душу  
—  там  багато  бруду?
Чи  там  все  чисто,  
наче  в  десять  літ?
Багато?  Мало?  
Може,  що  забуду?
А  з  цим  душа  
ще  здатна  у  політ?
Як  там  вона?  
Жива?  Здорова?
Поранена?  
Загублена,  мо,  де?
Брудна?  
Відтерти  трохи  і  як  нова?
Причинна?  
—  ледве  де  бреде?
Поглянь  у  вічі  їй
—  собі!
Там  біль?  Там  зрада?
 Чи  веселий  сміх?
Там  грає  музика,  
чи  протяг  у  трубі?
Там  квітнуть  квіти,  
чи  холодний  сніг?
Погляньте  собі  в  душу!  
У  свою!
І  майте  справжню  мужність:
 що  в  ній  бачить.  
І  я  з  нагоди  гляну  
у  мою  -
І  вигребу  звідтіль  
лайно  собаче!

До  краю  прірви  легше  підійти...
Страшніше,  ніж  залізти  в  домовину  -
Там  мав  би  жити  Бог,  а  не  глисти!
Оте,  що  там  —  то  тільки  і  людини.

Коли  там  жах,  коли  лише  жадоба  -
Якщо  там  підлість  павутину  заплела  -
Вже  не  людина  то,  брудна  худоба!
І  совість  —  мо  й  була,  та  загула!

В  кінці-кінців  —  всі  підемо  до  Нього!
Немає  жодного,  який  від  Суду  втік.
І  з  чим  прийшов  туди  -  туди  й  дорога!
Ото  квиток  —  кому  і  в  який  бік.

Погляньте  в  душу.  Не  в  чужу!
Очима  Бога!
Почуйте  голос,  станьте  на  межу  -
Ви  зрозумієте,  яка  це  перемога!
А  більше,  і  хотів  би,  -  не  скажу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2016

Троянський кінь

Сюди,  на  Київ  сунеться  орда,  
Яка  сьогодні  називається  ОРДЛОУ,  
І  рядиться  вона,  наче  ХОДА,  
Та  цілі  -  зруйнувати  Київ  знову.  

Попи  ідуть  до  нас  не  з  миром  -  
Це  горезвісний  всім  Троянський  кінь.  
Очільники  за  безкоштовним  сиром,  
Не  бачать  пастки  -  бо  з  хвостом  й  їх  тінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680334
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 27.07.2016

Икар

Икар  –  и  гордо  и  печально!
Как  будто  смерть,  а  рвется  сквозь  века.
Красив  полет,  красивая  мечта…
Как  будто    взмах  руки  приветственно-прощальный.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680126
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 26.07.2016

Волна и берег

Волна,  на  берег  набегая,
Ругала,  била,  крыла  сушу.
Но  как-то  вдруг  его  не  стало,  -
И  некому  излить  ей  свою  душу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680121
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 26.07.2016

Голодный соловей

Голодный  соловей  сидит  и  не  поет,
Спросили:  почему?  А  он  ответил  сухо:
Когда  свистит  внутри,  
То  всякий  внешний  свист,
Как  эхо  изнутри...  и  просто  режет  ухо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680109
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 25.07.2016

Пчела

Человек,  что  пчела  –
День  за  днем  все  жужжит,
А  спросили  пчелу:  для  чего  все  дела?
Обронила  нектар…  и  с  ума  вдруг  сошла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680108
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 25.07.2016

С МИРОМ!

Если  на  снарядах  писать:  С  МИРОМ!  -
Те  не  перестанут  убивать!
Хоть  МУЗЕЙ  пишите  на  сортире  -
Он  музеем  вряд  ли  сможет  стать.

Крестный  ход  с  подачи  Люцифера  -
Поп  под  рясой  прячет  автомат  -
Рядится  с  иконою  холера  -
В  проповеди:  ложь  и  русский  мат.

Что  циничней  есть  на  целом  свете:
Как  вместо  игрушки  купить  Град
И  послать  на  праздник  малым  детям
С  МИРОМ!  -  разукрашенный  снаряд.

Дякую!  -  с  окопа  скажет  папа,
Нах...!  Он  скажет  путинским  «ходам»
И,  ловя  в  прицел,  толпу  кацапов  -
Очередь  в  ответ:  СМЕРТЬ  ВОРОГАМ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679925
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 24.07.2016

Трутні

Трутня  в  вулику  обрали  у  юристи
Що  тут,  людоньки,  скажу  вам,  почалось:
Мед  тепер  вони  лиш  можуть  їсти!
Рай  для  трутнів  —  в  решті-решт  збулось!

Ось  вони  для  бджіл  закони  пишуть,
Ось  вони  їх  захищають  у  суді,
Судді-трутні,  бідні,  як  ті  «миші»  -
Бджоли  стали  немічні  й  худі.

Трутні  в  вулику  усім  керують  -
Ледве  повзають  товсті,  нахабні,  ситі.
Бджоли,  як  раби,  яких  не  чують.
Трутні  —  ось  тепер  еліта!

Трутні  посідають  всі  посади,
Трутні  пишуть  власне  трутне  право,
Церква  трутнів  править  гей-паради.
Трутень  —  це  і  є  держава!

Мораль
Не  питання:  що  робити  бджолам,
Щоб  не  матюкатись,  —  я  помовчу.
Трутнів  мед  заховано  в  офшорах...
Де  був  вулик  —  хрест  стоїть  чи  стовпчик.

Там,  де  бджоли  трутнів  не  вбивають  -
Вулик  буде  зовсім  скоро  мертвий.
Чом  Майдан  весь  час  і  вимагає:
Розчавити  трутнів  і  розтерти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2016

Хода від Людожера

Релігії  і  Бог  —  це  різні  сфери.
Падлюку  не  запрошують  за  стіл!
Коли  хода  іде  від  Людожера,
То  хлібом  з  сіллю,  чи  з  осики  кіл?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016

Капітал

Влада  –  самий  кращий  Капітал!
Навіщо  власний  бізнес  продавати?
Карла  Маркса  вчасно  я  «придбав»!
Треба  буде  ще  і  прочитати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679033
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 20.07.2016

Час біжить

Ідуть  роки  —  ніхто  час  не  зупинить.
Ідуть  роки,  спливають  кожну  мить.
А  чи  багато  тих,  хто  миті  цінить?
А  час  біжить  —  життя  наше  біжить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678639
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.07.2016

Хоробрий їжачок

Ішов  сміливо  лісом  їжачок  -
Не  страшно,  якщо  весь  із  колючок.
Проблема  виникає  лиш  одна  -
Почухати,  якщо  свербить  спина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678621
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.07.2016

Феміда

Феміді  очі  зав’язали,
У  руку  сунули  ваги,
Отак  судити  наказали,
Чи  то  свої,  чи  вороги…

Та  зараз  інша  пішла  мода,
Політики  нові  взялись,
Феміді  спіднєє  задрали
Ще  й  наказали:  Нахились!

Отож,  на  вільній  Україні,
Вона  так  і  стоїть  від  нині…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678474
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 17.07.2016

Кращі люди

Коломойський,  Вайсман,  Гройсман  –
Кращі  люди  в  Україні…
Щось  не  теє,  мабуть,  хлопці  -
Ми  часом  не  в  Палестині?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016

Чиста душа

Душа  чиста,  най  і  бідна  -
Рветься  хоч  кого  спасти,
А  нечиста,  навіть  рідна,
Навіть  сильна  —  сидить  сиднем,
Може  тільки  ізвести.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678298
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 16.07.2016

Важко розлучатись

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZYmG8wI5JP4[/youtube]
Як  важко  із  любов'ю  розлучатись.
Любов  земна  —  не  логіки  продукт...
Урешті-решт  узяти  і  зізнатись:
Лише  зола  у  поєднанні  рук.

В  буденності  згубились  почуття
І  розійшлись  дороги  десь  за  рогом,
Колись  горіло  те  багаття,  та  життя,
Неначе  плугом  заорало  дві  дороги.

Чи  зупинитись,  повернутись  і  гукати?
У  відповідь  лунає  лиш  луна...
Як  повернути  скарб,  який  вже  втратив?
Чия  вина?  А  то  чиясь  вина?

Раз  не  співають  березневі  лютні,
Раз  бути  поруч  —  кожному  тягар  -
Залиште  свої  мрії  про  майбутнє,
Якщо  сучасне  схоже  на  кошмар.

Нестерпно  важко  із  любов'ю  розлучатись  -
На  згарищі  жевріє  ще  зола,
Та  значно  краще  вчасно  розпрощатись
І  визнати  —  вона  уже  пішла.

То  може  ще  повернеться  колись?
Можливо  через  рік  чи  через  два?
Згадавши,  ти  за  неї  помолись  -
Вона  жива.  Була  колись  жива!

Вогонь  багаття  не  здмухнуть  слова,
Холодний  погляд  —  не  розтопить  лід  -
Якщо  жива,  то  має  всі  права.
Тож,  хай  тобі  помолиться  услід.

Нестерпно  важко  із  любов'ю  розлучатись,
Від  спогадів  про  неї  туга  й  біль.
Раз  сталося  —  так,  мабуть,  мало  статись.
Прийде  весна  -  не  вічна  заметіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2016

Будяки на городі

Кричали  на  городі  будяки:
Щоб  все  росло  —  то  так  демократично.
Хто  слухає  бур'яну  балачки?
Робить  роботу  на  городі  треба  звичну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678154
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.07.2016

Мораль і влада

Що  йде  попереду:  закон  або  мораль?
Коняка  й  віз  —  проблема  демократів.
Як  поряд  ставити  —  стоїть  усе,  нажаль,
"Мораль  і  влада"  -  Можна,  я,  без  матів?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678152
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.07.2016

Гостя з України. (Візит поважної дами)

(скорочений  варіант)

Навряд  чи  доля  знає  добре  
Кому,  коли,  чого  дає:
З  одним  вона  чарчину  сьорбне,
А  іншому  —  в  казан  блює.

На  віку  різного  бувало  -
З  усіх  багать  стає  зола,
Якщо  закрите  піддувало,
То  очі  виїда  смола.

Як  правда  завше  очі  коле
Товстій  і  жадібній  свині  -
Брехати  вчаться  ще  зі  школи.
Та  ми,  невже  ж  такі  дурні?

Переповім  стару  всім  байку,
Перекажу  на  новий  лад…
І  тим  уткну  добрячу  швайку
У  чийсь  брехливий,  ситий  зад.
 -  -  -  -  -  -  -    -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -      -
Мале  містечко  десь  в  Канаді
На  ймення  Голий  сіті-Буш.
Керують  ним  багаті  «дяді»,
А  люд  відтіль  тіка  чимдуж.

Десь  від  столиці  сотня  миль:
Вокзал,  готель  і  платний  туалет.
Начальник  станції  Козак  Василь  -
Чита  газети  і  трима  буфет.

Василь  розмовляє  з  місцевим  художником  Миколою,  який  фарбує  
нужник  у  дворі  залізничної  станції  в  синьо-жовтий  колір.

Василь:
Миколо!  Що  за  трястя  сталось?
Невже  хто  фарбу  дав  тобі  дарма?

Микола:
Здається,  що  начальство  обісралось  -
В  Правлінні  гвалт  -  грошей  зовсім  нема!

Василь:
А  де  ж  вони  поділися  до  біса?
Допіру-но  продали  старий  млин,
Граніт  з  кар'єру,  нарубали  лісу,
Кредит  узяли,  навіть  не  один!

Микола:
Так  не  в  комору  положили,  а  повезли
На  возі,  а  коняка  йшла  без  шор…
В  якого  хвіст  брудний  і  довжелезний,
Що  кличуть  на  селі  Гнідий  Офшор  …

Василь:
Ну  і  ?

Микола:
Та  запряг  —  не  нукай!  Ліпше  слухай:
Поїхали  крізь  ліс  та  через  гору…
Підпруга  обірвалася  в  Офшора  -
Віз  —  під  укіс  і  зніс  стару  контору!

Василь:
А  гроші?  Гроші?  Що  з  грошима?

Микола:
Нема  грошей!  Як  їх  і  не  було.
Акт  склали:  буцім  з'їли  миші,
Чи  то  кролі,  чи  ще  яке  хайло…

Василь:
Оце-то  справи!  Що  ж  то  далі  буде?
До  чого  в  прибиральні  маскарад?
Кому  тепер  отут  напишуть:  СЛАВА,
Кому,  крім  геїв,  треба  цей  парад?

Микола  (запалюючи  цигарку):
Ти  бачив,  що  для  охорони  геїв
Нагнали  танки,  літаки,  ракети  -
Тепер  їх  бережуть  більш,  ніж  євреїв!

Василь:
І  все,  пардон,  із  нашого  бюджету!

  На  станцію  заходять  дільничий  поліцейський,  учитель  і  мер.

Мер  (до  художника):
Ще  й  досі  байдикуєш,  ***  сину?
Чекаєм  гостю  ми  з  години  на  годину!

(до  Василя):
Хутчіш  зміни  в  буфеті  скатертини  -
Міліардерша  їде  з  України!

(до  поліцейського):
Ти  —  піджени  пожежний  тарантас!

(до  учителя):
А  з  хором  все  готове  в  нас?
Як  з'явиться  —  одразу  Алілуйя!

(до  поліцейського):
Ти  й  досі  тут?  Якого  Уя!

Василь:
Та  зараз  буде  тільки  «Швидка  Настя»  -
А  цей  не  зупиняється,  на  щастя.
Наш  «Куля  в  лоба»  -  буде  за  годину,
Тож  пропоную  випити  чарчину.

Наливає  у  гранчаки  горілки.

Мер:
З  цією  гостею  —  чекаю  я  біди,  -
Налий,  Василю,  краще-но  води.

Учитель:
Хор,  музиканти  —  все  готово!

(перехиляє  гранчак,  крекче  і  додає):
Ви  скажете  вітальне  слово?

Мер:
Сказав  би  я:  ковінька  Ляшку  в  душу!
Та  при  посаді  —  посміхатись  мушу.

(також  перехиляє  гранчак)

Наближається  потяг  і  стрімко  гальмує
 
Василь  (б'є  у  привокзальну  ринду):
Такого  бути  взагалі  не  може!
Це  ж  «Швидка  Нася»  -  каравул!  
О,  Матір  Божа!

З  вагону  виходить  гостя  за  нею  уся  свита.
Начальник  потягу  біжить  з  першого  вагону  і  матюкається.

Начальник  потягу:
От  дідько!  От  морока!  От  холера!
Зе  фокін  шіт!  То  хто?  Якого  хера!
Хто  то  зробив?  Давай  його  сюди!

Гостя:
Я  так  завжди  спиняю  поїзди.
Ось  тобі  тисяча  —  трмай  і  носа  втри,
А  на  лікарню  для  сиріт  —  візьми  ще  три!

Начальник  потягу:
Яких  сиріт?  Хто  відірвав  стоп-кран?

1  охоронець  гості:
Твоїх  сиріт!  Чи  ти  зовсім  баран?

2  охоронець  гості:
Втри  «лукін  глас»    це  -  Клер  Цаханесян!

Начальник  потягу  (змінюючи  тон):
Пробачте,  леді!  Я  завжди  до  ваших  послуг!
Можливо,  побажання  є  які?

Гостя:
Іди  під  три  чорти!  Відправте  потяг!

(про  себе):
Чиновники  улесливі  й  бридкі.
Якщо  з  грошима  —  прикладай  до  рани,
Коли  простий  —  хоч  Господи  прости...

(до  начальника  потягу):
У  тебе  в  голові  стоп-крани?
Мерщій  колеса  потяга  крути!

Хор  школярів  під  керівництвом  вчителя  затягує  Алілуйя.
Мер  іде  назустріч  гості  з  букетом  місцевих  квітів.

Мер:
Ми  раді  вас  вітати  і  безмежно!
Проходьте  в  гості,  тільки  обережно:
Отут  і  тут  коров'ячі  коржі  -
Не  сереться,  триклятим  на  межі!
Почесно,  їм  насрати  там,  де  чисто,
А  це  —  козине,  дрібне,  як  намисто!    

Гостя:
Тут  пахощі  такі  ж,  як  у  дитинстві  -
Чи  не  набридло,  любі  друзі,  в  свинстві?

Роздивляється  тільки-но  пофарбований  нужник

Споруда  що  стоїть  отут  і  нині  -
Так  схожа  на  Верховну  Раду  в  Україні.
Мій  батько  будував  —  казав  на  рік  -
Її  фарбують  й  досі  —  скоро  вік!

Хор  школярів  закінчує  співати  Алілуйя  словами  
Слава  Україні!

Гостя  з  задоволенням  вигукує:  
Героям  слава!

Перехиляє  гранчак,  передбачливо  налитий  Василем  і  видихаючи  додає:
Смерть  ворогам!  


Частина  2

Увечері,  на  місцевому  майдані  біля  церкви  зібралося  все  місто.  Чекають,  щоб  побачити  гостю  з  України.
На  паперті  Мер,  Учитель,  Поліцейський,  Суддя  і  Парох  (равин).

Мер  (невдоволено  до  поліцейського):
Навіщо  назбиралось  стільки  люду?

Поліцейський:
Громада  Бушева  чекає,  як  на  ману…

Учитель:
Бо  в  них  давно  уже  пусті  кармани.
Вони  дірки  і  не  латають  у  кишенях  -
Плюються  звісно,  згадуючи  Сеню.

Той  Сеня,  що  колись  був  Головою,
Направив  так,  що  навіть  з  купи  гною
Собі  проценти  брав  завзято,
Але  новий  прийшов  —  ще  гірше  свято.

Я  згадую  часи  ті  й  дотепер  -
Коли  той  колорадський  жук  попер!

Поліцейський:
Проте  він  нам  реформу  нову  вніс  -
Курс  доллара  добряче  був  підріс.

А  банки  сипались,  як  груші!
Грошви  накрали,  —  бісові  їх  душі!

Учитель:
А  ви?

Поліцейський:
Що  я?  Та  бачив  те  в  гробу!
Якраз  тоді  створили  це  НАБУ.

Учитель:
І  шо?

Поліцейський:
Все  сталось,  як  і  сталось:  
Оте  НАБУ  добряче  обісцялось.

Куди  не  ткнись  —  кінці  ідуть  туди…
(показує  нагору)
А  там  —  і  до  ворожки  не  ходи!

Равин:
Не  можна,  сину  мій,
На  тих,  що  зверху  —  
Схились  в  покорі,
Очі  опусти  -
Ти  маєш  бути  ладен  за  них  вмерти!
Молися,  сину!  Господи  прости!

Схили  в  покорі  голову  повік  -
Бо  Сеня  —  просто  божий  чоловік:
На  нашу  церкву  грошей  не  жалів,
Побудував  нову  тюрму  і  хлів!

Суддя:
Того,  хто  йому  пальця  показав  -
Належно,  справедливо  покарав!

Художник  (з  юрби):
То  може  пам'ятник  поставимо  йому?

Поліцейський:
Помовч,  Миколо!  
Хочеш  у  тюрму?

Художник:  
Або  приб'ємо  пам'ятну  дошку  на  туалеті:
Мочився  тут  сам  Сеня  у  клозеті!

Народ  гучно  сміється
Вигуки  з  юрби:

Розгляньте  пропозицію  таку:
Мінора  з  вилами  у  сральному  горшку!

Пейсата  голова  замотана  в  лантух
На  купі  із  гівна  і  напис:  Руський  дух!

А  може  пам'тник  із  діючого  Мера:
Чорти  з  рогами  супроти  химери.

Ще  краще  гроші  малювати  будем  самі  -
На  них  Адам  у  капелюсі  —  все  в  Панамі.

Мер  (злий  до  поліцейського):
Ти  Поліцейський,  чи  якийсь  там  шуцман?
Заткни  їм  пельки!  —  Знову  клятий  Шустер?

Поліцейський  (до  Судді):
Як  ордер  Суддя  випише  одразу  -
Хоч  всіх  у  кандали  …  зарази!

Ребе  (до  Мера):
Кажіть  щось,  бо  Майдан  кипить,
Ще  п'ять  хвилин  —  і  нас  почнуть  тут  бить.

Мер  (до  Рабина):
А  що  казать?  Я  стільки  обіцяв  -
Тепер  лише  смішити  можу  гав.

У  юрбі  з'являється  Клер  Цаханесян  зі  свитою.  
Люди  розступаються  і  пропускають  її  вперед.

Мер  (зраділо):
Вітаємо  шановну  нашу  гостю!
Чекає  нас  фуршет,  шампанське,  тости!

Гостя:  
Вклоняюся  до  рідної  землі!
Та,  чом  печалі  смуток  на  чолі?
Чому  без  блиску  очі,  майже  долі?
Чом,  навіть  діти,  не  сміються  в  школі?
Годинник,  що  цю  ратушу  стеріг,
Давно,  як  видно,  вже  не  ловить  бліх!
Млини  не  роблять,  без  врожаю  нива,
Дахи  течуть,  як  налітає  злива.
Городини  нема  —  один  бур'ян.
За  рогом  продають  гнилий  дурман.
Що  сталося?  Який  пронісся  мор?

Рабин  (намагаючись  перевести  увагу):
А  зараз  заспіва  церковний  хор!

Гостя:  
Заупокій,  мабуть,  будуть  співати?
Ви  волю  й  гідність  будете  ховати?      

Суддя:  
До  чого  ви  ведете,  -  пані  Клер?
Проходьте,  -  вас  чекає  зранку  Мер.

Гостя:
До  чого?  
Розкажу  свій  сон,  який  у  руку.
Кому  завдячити  я  маю  за  розлуку:

Сон  Клер  Цаханесян  

Цнотлива  дівчина  з  великими  очима,
З  маленькою  сестрою  на  руках,
Співала  гарно,  цінувала  риму,
Все  господарство  —  на  її  плечах.

Хворіла  мати,  батько  ледве  клигав,
Роботи  повно:  треба  якось  жити,
Матусю  поховали  на  відлигу,
А  тато  потихеньку  почав  пити.

Одного  разу  добре  напідпитку
З  її  дочкою  мачуху  привів,
А  сам  вже  ледве  дотягнув  і  влітку
Залишив  сиротами  бідних  дітлахів.

Та  мачуха  -  не  рідна  ненька
Безсовістно  прибрала  все  собі:
Садибу  і  город  швиденько
Посіла,  як  цариця,  на  горбі.

А  підла  донька  мачухи  тієї  -
Скотина,  що  не  знав  такої  світ,
Замислила  тоді  своєї:
Бач,  вижити  сестер  тих  за  поріг.

Чого  не  витворяла  клята  сука:
Брехала,  крала  речі  і  ключі  -
Це  сестрам  підкидала  та  падлюка,
Гадюк  їм  в  ліжко  клала  уночі.

Намовивши  суддю  проти  сестер,
Знайшовши  двох  п'яниць  тоді,  як  свідків,
Молодшу  -  в  дерев'яний  светр,
А  старшу  засудили,  як  покритку.    

Я  рвала  коси  і  молила  чуда,
Просила:  Милий  Боже,  захисти!
Та  прізвище  у  мачухи  —  Приблуда,
Без  віри  й  совіти  -  перехристи.  

На  ймення  мачуха  була  Юдель,
Ребека  —  то  ім'я  доньки.
Таких  повій  —  жене  навіть  бордель  -
Вінок  тернистий  -  тільки  колючки.

Обох  їх,  видко,  зачинали  не  по-людськи  -
До  сексменшин  зскотинились  між  тим.
Стара  вже  здохла,  а  от  її  цюцька  -
Була  Ребекою,  а  стала  втім  -  Рувим.

Щоб  приховати  «перевтілення»  від  люду,
Рабин  папери  виправив  назад  -
Таким  от  надзвичайним  чудом:
Була  молодщою  сестра  —  став  старший  брат.

Це  —  правда!  Точно,  як  Росія,
Привласнивши  історію  чужу,
Вдає  брехливо,  начебто  сестра-месія,
А  підлістю  —  давно  пройшла  межу!

Закінчу  сон  —  йому  вже,  мабуть,  годі.
Звертаюсь  до  братів  своїх,  сестер:
Чи  має  відповісти  злодій?
Той  злодій  -  тут!  
Знайомтесь,  -  це  ваш  Мер!

Це  він  продав  усі  ваші  поля,
Продав  ліси,  набрав  іще  кредитів,
Уже  не  ваша  вся,  оця,  земля,
А  за  борги  платити  будуть  й  діти!

Це  він  —  Ребека,  він  —  Рувим,  Розен  -  тепер  
Міняє  прізвища,  міняє  паспорти  
Уважно  подивіться  —  що  за  Мер
Цукерками  розквічує  хрести!

І  цей  суддя  —  це  той  же  самий  злодій,
І  цей  равин  —  он-де  сховався  він…
Питаю  Вас,  громадо:  може  годі?  
Чия  то  влада  видерлась  на  тин?

Графу  із  паспорта  прибрали  для  чого?
Мільярди  заробили  вони  в  полі?
Жалітися  кому  і  на  кого?
Чи  дочекаєтесь  коли  своєї  долі?

Кому  вони  проводять  гей-паради,
Чому  бояться  правдоньки  вони?
І  скільки  ще  терпіти  треба  зради?
Чи  будуть  чесними  коли  ці  брехуни?
   
Я  вимагаю  правосуддя  -  їх  убити!
Одна  вимога  —    далі  я  мовчу.
На  площі,  привселюдно  порішити  -
За  це  я  три  мільярди  заплачу!

Суддю,  Пастора  і  Мера  беруть  під  варту  і  виводять.

Художник:
Народ  зробив  великий  крок  -
Мер  -  у  тюрмі!
Суддю  взяли  під  варту!
Громада  вийшла  з  пелюшок  -
Тепер  вона  чогось  таки  та  варта!

Як  таргани  забігали  одразу!
Такий  підняли  всюди  страшний  гвалт:
Це  не  по-людськи!
(про  себе)
Лікувать  заразу?
Чекаємо  тепер  наступний  акт.
____________________________
Епілог
Не  так-то  просто  гадів  ізвести  -
Один  за  одним  -  свої  руки  тягнуть,
Ховаючись,  продажні,  за  хрести,
Залишитись  при  владі  й  далі  прагнуть.

Знаходять  дурнів,  жадібних,  лихих,
Їх  підлість  одягає  різні  шати  -
Не  гребують  нічим!  Який  ще  гріх,
Яку  мораль  іще  переступати!

Рибалка  завжди  бачить  рибака:
Ловися  рибко  і  велика  і  маленька!
Я  намовляю  всім  на  всі  віка:
Земля  —  одна!  Вона  є  наша  ненька!

Ніякі  Мери,  Президенти  і  Царі,
Релігії,  вожді,  церкви  і  пастви    -
Не  мають  права  жити  на  Землі,
Якщо  вони  спроможні  тільки  красти.

Ні  Бог,  ні  Дух,  ні  будь-який  Закон
Не  надає  нікому  лиха  права.
Хай  згине  зрада,  наче  страшний  сон!
Народу  вільному  без  підлості  лиш  слава!  

Де  люд  простий  розумний  і  щасливий
Ото  і  є  країна  —  Божий  Рай,
Де  хоч  один  при  владі  є  брехливий  -
Рай  перетворюється  в  пекло  —  крапка.  
Край.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677933
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 14.07.2016

Две функции

Две  функции  у  власти:
Отнять  и  разделить.
Кипят  меж  ними  страсти  -
Кому  сейчас  водить?

Все  действия  иные  —  
Враждебны  на  корню.
Две  функции  и  ныне…
Мы  терпим  их  возню.

Сказать,  что  нужно  множить,
Хотя  бы  прибавлять,
А  их  на  ноль  умножить
Иль  знаки  поменять  -

Страшнее  богохульства
Не  вытерпит  система,
Ведь  в  степень  возводить
Она  может  проблемы.

Две  функции  у  власти
И  к  ним  слепая  страсть.
Ну  нах  такое  счастье?
И  нах  такая  власть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676739
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.07.2016

Пробачення

Пробачити  і  радо  відпустити?
Пробачити  в  надії  повернуть?
Пробачення  потрібно  заслужити?
Пробачення  всяк  має  різну  суть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676730
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 07.07.2016

"Три букви»

Будинок,  вивіска  -  "три  букви”
Ще  й  металева  огорожа…
Поблизу  -  ні  хреста,  ні  церкви  -
За  цим  сидить  ворожа  рожа.

За  гроші  і  харчі  незрячих
Зібралась  зграя  з  лютими  очима  - 
Це  -  Цербери  Воріт  Козлячих,
Як  гуси  для  старого  Риму:

Гигочуть,  тільки-но  людина
Наблизиться  до  бастіонів  Влади.
То  ж  гуси  чи  іще  яка  тварина  -
Вони  ж  не  люди  -  плазуни  і  гади.

Тих  хто  із  серцем  людським,  теплим,
Відкритою  душею,  з  головою  -
У  них  завдання:  Не  пустити,  стерти!
Щоб  вберегти  Козлів  тих  за  стіною!

На  Банковій  хатинка  із  Химерами,
А  ЦВК  -  будиночок  з  Мегерами...
Одна  -  модерн  й  архітектура,
А  в  інший  -  прихвоснів  культура.
Пригрілася  оказія  така…
Під  тими  літерами  кляте  Це  Ве  Ка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676365
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.07.2016

Злодей

Люблю  я  Родину  до  глубины  ее  кармана,
Держу  за  горло  и  давлю  сильней,
Поможет  слепой  траст,  офшор  Панамы,
Плевать  хотел  на  совесть  и  людей.  
Стою  под  знаменем  предательства,  обмана,
Не  посрамлю  фамилию  Вальцмана  -
Я  два  в  одном:  Гарант  тире  злодей!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676361
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 06.07.2016

Пірати Київського моря

Пірати  захопили  їхнє  море  -
Не  буде  більше  владної  брехні!
А  це  для  влади  -  найстрашніше  горе.
Чи  зможе  як  раніше  жити?  -  Звісно  ж  ні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675969
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 04.07.2016

Не верь словам

Не  верь  словам  —  они  без  чести,
Смотри  в  глаза  —  они  не  врут,
Спроси  у  сердца  и  без  лести
Оно  укажет  твой  маршрут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675586
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 02.07.2016

Найдорожче

Найдорожче  -  цін  не  має,
Гроші  цінне  -  обезцінять.
Дружба  з  цінником  буває?
Гроші  —  тільки  засіб  міни.

Має  ціну,  скажім,  совість?
Вартість  честі  може  знаєш?
Справжню  цінність  розумієш
Часто  вже  коли  втачаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675584
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 02.07.2016

Не той

Коли  б  то  на  воротях  був  не  той,
А  цей  —  солодкий  і  офшорний,
Туди  б  не  втрапив  найчесніший  гой,
А  райський  сад  від  зради  був  би  чорний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675216
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 30.06.2016

Ногами вперед

Партия  свежих  raндонов,
Новых,  пополнила  строй
Смена  хоругвий,  хитонов…
Выборы  —  вот  геморой!

Дети,  невестки  и  внуки  -
Маслом  намажь  бутерброд!
Мусор  выносят  от  туда
Только  ногами  вперед!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675215
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 30.06.2016

Ворона на гілляці

Сидить  ворона  на  гілляці  й  cepe  -
Громаді  заправляє  тим  в  компот…
Громадо,  подивись:  якого  (Х)  мера!
Якщо  то  мер,  то  хто  з  нас  ідіот?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2016

П'яте колесо

А  п'яте  колесо  до  воза  —  то  «запаска».
П'ятий  канал  Гаранта-брехуна  -
Щоб  слухали  його  брехливі  казки  -
Не  тільки  в  бороду,  а  й  в  дуnу  сивина.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674997
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 29.06.2016

Камерний театр

Гарант  зібрав  до  себе  всіх  колишніх:
Най  камерний  театр  створить  із  нас  -
Цей  досвід  зовсім  там  не  буде  лишнім,
Бо  скоро  в  камері  сидіти  прийде  час.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674989
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 28.06.2016

Как львы по тумбам дрессировщика

Как  львы  по  тумбам  дрессировщика,
Или  как  бабочки  ночные  у  борделя
По  воле  иудейского  ростовщика  -
Верховна  Рада  —  шлюха  на  панели.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674822
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 28.06.2016

Рінгтони

Вранці,  в  повному  вагоні,
Звучить  дзвінок:  собачий  лай…
Тримаючи  мобільний  десь  у  скроні,
Мужик  говорить:  «Теща,  все!  Бувай!»

Народ  закляк,  бо  теща  –  все  ж  людина,
А  чоловік  спокійним  мовив  тоном:
Собачим  гавкотом…  за  те,    що  та  скотина,  -
Свій  голос  віддала  за  Регіони.  

З  минулого  життя  ще  й  комуняка,
Тож  як  тут  не  крути:  «Собака  є  собака».

Хоч  Президент,  хоч  маєш  ти  корону,
Але  про  тебе  скажуть  все  рінгтони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674672
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.06.2016

Америка себя назвала старшим братом

Америка  себя  назвала  старшим  братом,
И,  якобы,  за  высшим  повелением,
Кузине  -  Англии  вручила  ультиматум:
Английский  мир  с  англоязычным  населением!

Авианосцы,  неизвестно  чьи,  
Сбивают  самолеты  над  Хитроу,
А  добровольцы,  только  за  харчи,
Уэльс  перекрестили  на  ОРДЛОУ.
 
Отжали  остров  Мэн,
Трискелион  напильником  спилили  с  кроны
Английский  мир  —  поднимем  мы  с  колен!
Англобандеровци  загадили  корону!
___________________________________
Умом  ОРДЛОУ  —  не  понять,
И  косяком  их  не  обкуришь,
Убогим  ведь  на  все  НАС*РАТЬ!
Мозгов  то  нет,  зато  есть  кукиш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674590
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.06.2016

Саркози и скарабей

Пополудню  Саркози
Вина  красного  испил,
И  в  гов  но  уже  вступил,
И  в  Москву  катит  уже.

Но  застрял  он  в  чистом  поле,
Нет  мозгов  уж  светлых  боле,
Подтирался  он  листком  -
Ведь  Москва  теперь  —  дурдом.

Там  в  Москве  -  Вован  голодный  -
«Русский  мир»  всем  тычет  в  рот,
Саркози  уже  не  пьет,
До  него  скоро  дойдет:
Стал  змеею  подколодной!

Зла  Москва,  удручена,
Минесраль  хочет  она:
Ну  продай  мне,  Минесраль!
Я  ж  тебя  не  подсыраль!
И  во  внешних  отношеньях
Санкции  —  не  украшенья!

Вовочка,  мне  странно  это:
У  тебя  ж  в  Крыму  корветы!
Президент  сейчас  Оланд  -
Не  получится  расклад.

Но  голубчик,  ты  —  нахал!
Деньги  наши  ты  ведь  брал?
Компромат  есть  и  у  нас  -
Долг  отдать  приходит  час.

Чтоб  Оланд  не  возбухал  -
Нарисуем  секс-скандал!
Чтоб  забыл  про  Украину,
Мы  теракт  еще  подкинем,

Если  этого  не  хватит  -
Мы  болельщиков  проплатим,
Чтобы  не  повадно  было!
АТО,  голову  вскружило?

Вот  так  ты...
Вот  это  сделай.
Чтобы  Франция  не  пела:
Вова  Путин  —  есть    Уйло!
Плохо  это!  и  зело!

Ты  все  понял?  Накипело:
Вновь  скандалов  захотело?
Отрабатывай  гроши
И  давай-ка,  попляши!

Минасрали  —  то  фигня!
На  крючке  ты  у  меня!

Я,  да  я…  Да  я  -  всегда!  
Вот  такая  с  ним  беда:
С  скарабеем  ты  свяжись  -
Будешь  есть  говно    всю  жизнь.
 
В  басне  главное  —  мораль:
Гложет  Путина  Мистраль,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2016

Діагноз психіатру

Важкий  у  психіатра  нині  день  -
Надвечір  до  колеги  почвалав,
На  вулиці  він  кидавсь  на  людей
І  гавкав  на  собак,  яких  стрічав.

Колега  довго  радився  потому:
Причина  стану  -  досі  невідома...
Знайшли  її  за  три  дні  випадково:
Це  телебачення,  політика  і  втома.

Дивитися  програму  Соловйова,
Послухати  Лаврова,  як  компрес,
А  зверху  трохи  Діму  Кісельова,
То  результат  один  —  нервовий  стрес.

Діагноз  важко  довелось  формулювати:
Медійна  закритична  дистрофія,
Дебільність  Жиріновського  в  цитатах  -
Шизофренія  проімперської  Росії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673179
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 19.06.2016

Чи чубляться боги?

Чи  чубляться  боги?
Ого!    Ще  й  як!
Тоді  до  всіх  у  мене  запитання:
Як  Бог  один,  тоді  який  хробак
Ззиває  дурнів  на  богів  змагання?
Хоч  для  одних  зоветься  він  Алах,
Хрестом,  того  ж,  вже  інші  кличуть
І  Будда  воссідає  на  очах,
То  як  він  сам  собі  та  й  дулі  тиче?
У  тому,  мабуть,  інші  суті  брешуть  -
Вони  не  Боги  —  різна  дрібна  шваль.
Від  церкви  ж  те,  звичайно,  не  залежить  -
Вона  печеться  тільки  про  мораль!
Невже  сам  Бог  дав  церкві  таке  право  -
Ліцензію  чи  інший  мадригал?
Авжеж!  -  кричала  “баба  Клава”
Прибитий  до  хреста  —  те  їм  писав!
Бог,  хоч  один,  а  з  ним  такий  от  клопіт.
Я  розумію  —  звідки  весь  бардак:
Зробити  кожній  церкві  треба  попит,
Тоді  прибуток  буде…  
Якось  так.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2016

Щоб шкребло!

Мистецтво  урятує  світ  -
Таке  не  раз  уже  було.
Тарас  писав  нам  Заповіт,
Не  щоб  висів  його  портріт,
А  щоб  читали...
Щоб  шкребло!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672724
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 16.06.2016

Наснилося

Багацько  погані  людської
Блукало  на  оцій  землі  -
Та  ще  не  бачила  такої:
Зі  сходу  лізуть  москалі,
Із-за  кордону  дурню  радять,
Вся  жидівня  сидить  при  владі,
А  ми,  обкрадені,  дурні,
Проводимо  ще  й  гей-паради….
Чи  то  привиділось  мені?
Чи  хто  отрутою  наврочив?
Чи  то  наснилося?
Та  ні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672722
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 16.06.2016

Договорняк

Хто  мав  би  у  тюрмі  сидіть  давно,
Говорять  з  тими,  що  сидіти  мали  б  зараз  -
«Договорняк  у  Мінську»  —  то  гівно,
А  Україна  стогне  у  пожарах.

Там  Кучма  й  Медвечук  танцюють  краков'як,
Майдан  і  патріотів  там  катують,
А  в  Раді  повно  масних  рил  і  срак,
Чорти  оті,  як  в  пеклі  бенкетують.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672570
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.06.2016

Очі звіра

Нажаль,  і  тут  цензура,  (бо  сатира).
Хоч  жодного  нема  кривого  слова.
І,  навіть,  прізвища  нема  -  пишу  про  кого,
Проте  блищать  від  жаху  очі  звіра.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672541
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.06.2016

Cлова

От  куда  истоки  гордости?  —  кто  «гор  достиг»!
От  куда  берется  жадность?  —  как  «жид  настиг»!
А  подлость?  —  подлог  нести!
А  совесть  -  от  весть?  —  «несьть  свет»!
А  слово  прощение?  —  «проще  нет»!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671909
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.06.2016

Сто гривень

Живу  я  на  сто  гривень  в  день,
А  моя  мати  —  ледь  на  п'ядесят
Це  без  витрат,  без  одягу,  квартплат  -
Це  щоб  не  вмерти,  покищо,  лишень.

Та  зараз  нам  «піднімуть»  за  оплату,
За  воду,  за  тепло,  за  газ,
Якщо  і  далі  будемо  мовчати,
То  завтра  хто  живий  буде  із  нас?

Ще  з  тої  сотні  —  ви  віддайте  половину!
Вмовляє  правляча  верхівка  нас,  себе,
А  чим  ти  годуватимеш  дитину  -
Це  Президентів,  вибачайте,  не  є  Бе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671838
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.06.2016

Цензура и демократия

Злым  оскалом  дышит  бюрократия,
А  борьба  с  коррупцией  —  в  купюрах.
И,  хотя,  на  всех  плакатах:  ДЕМОКРАТИЯ,
В  кабинетах  расцветает  лишь  ЦЕНЗУРА.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671759
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 12.06.2016

Конституція громадянського суспільства України

Конституція  держави  Україна  і  Конституція  громадянського  суспільства  України  —  дві  різні  взаємозалежні  Конституції.  
Україна,  як  держава  має  свою  Конституцію.  Спираючись  на  статтю  1:    Україна  є  суверенна  і  незалежна,  демократична,  соціальна,  правова  держава.  Держава  є  суб'єктом,  але  досі  право  громадянського  суспільства  (народу  України)  на  суб'єктність,  не  визначено.  Держава,  визнаючи    в  статті  5,  що  носієм  суверенітету  і  єдиним  джерелом  влади  в  Україні  є  народ,  усіляко  перешкоджає  розбудові  усіх  необхідних  громадянських  інститутів,  визнаючи  лише  право  на  існування  органів  місцевого  самоврядування  (стаття  7),  цілком  залежних  від  інститутів  держави.  Держава  таким  чином  забезпечує  собі  монополію  на  владу  в  Україні.  Саме  тому  не  держава  служить  народу,  а  навпаки.  Діюча  Конституція  України,  декларуючи  права  народу,  зберігає  за  державними  інститутами  (читай  посадовцями)  вибіркове  право  на  її  виконання  або  невиконання  (розуміємо  маніпуляції  Конституцією  України).    
Численні  факти  щодо  надання  собі  додаткових  повноважень,  афери  з  приватизацією,  недоторканістю,  пожиттєвого  обіймання  посад,  безвідповідальністю  за  результати  роботи,  написання  антинародних  законів,  обмеження  свободи  слова  (стаття  15),  відсутністю  реальних  механізмів  захисту  і  збереження  природних  ресурсів  України,  які  є  власністю  Українського  народу  (стаття  13,  14),  спроб  розпродажу  земель  України,  невиконанням  статті  17  щодо  захисту  кордонів  та  територіальної  цілісності,  відсутність  механізму  імпічменту  (стаття  105),  змін  до  Конституції  України  (статті  156),  виключно  через  всеукраїнський  референдум  за  народною  ініціативою,  порушення  Президентом  України  положень  статті    103  щодо  можливості  займатися  іншою  оплачуваною  або  підприємницькою  діяльністю,  що  має  на  меті  одержання  прибутку,  невиконання  передвиборчих  обіцянок.  
Цей  перелік  порушень  можна  продовжувати  і  продовжувати.    Держава,  в  особі  державних  посадовців  визнає  лише  ті  положення,  які  її  влаштовують  і  ігнорує  вимоги  діючої  Конституції  держави,  якщо  вони  не  відповідають  їхнім  інтересам.  Недолуго  навіть  сподіватись,  що  вона  (держава,  державні  посадовці),  як  унтер-офіцерська  вдова,  стане  себе  шмагати.  Українське  суспільство  має    свої  інтереси,  а  держава  охороняє  і  забезпечує  лише  власні.  Саме  тому  суспільство  і  народ  України  катастрофічно  біднішає,  а  державні  мужі  жирують  і  багатшають.
Єдиним  на  цей  час  дієвим  механізмом  спілківанням  народу  з  державною  владою  стали  Майдани  та  самоорганізація.  Але  практика  Майданівського  руху  —  революційний  процес  народного  супротиву  злочинній  владі  не  є  нормальним.  Суспільство  вийшло  з  пелюшок  об'єкту  маніпуляцій  і  намагається  відстоювати  свої  права  у  конституційний  спосіб.  Але  необов'язковість  виконання  своїх  обов'язків  з  боку  влади  та  використання  силових  засобів  проти  народу  України,  щораз  призводить  до  всебільшого  протистояння    між  народом  і  владою  в  державі.  
Для  того,  щоб  змінити  ситуацію  в  Україні,  щоб  дійсно  забезпечити  право  Українського  народу  на  владу  і  обов'язкове  виконання  Конституції  України  державою  пропонуємо  розробити,  обговорити  та  прийняти  Конституцію  громадянського  суспільства  України,  яка  буде  чітко  визначати  права  і  обов'язки  держави  перед  народом  (вимоги  до  влади),  оцінку  діяльності  влади  (Уряду  і  Президента),  обмеження  які  накладає  суспільство  на  державу,  звітність  перед  народом  та  обов'язкову  вдвідповідальність  (політичну,  економічну,  кримінальну)  за  результатами  її  роботи.  
На  обговорення  пропонуємо  загальну  Концепцію  щодо  змісту  Конституції  громадянського  суспільства  України  (Конституція  ГСУ).
Конституція  ГСУ  —  суспільний  договір  між  суспільством  і  державою,  щодо  розподілу  повноважень,  функцій  та  вимог  з  їх  дотримання,  відповідальності    за  невиконання,  ігнорування  інтересів  суспільства  чи  спроб  узурпації  влади  в  Україні.  
ЗАГАЛЬНІ  ЗАСАДИ  Визначають  поняття  Українського  суспільства,  якісний  і  кількісний  склад  його  інститутів  та  поняття  держави,  як  окремої  складової  загальної  системи  управління    в  Україні  для  забезпечення  чітко  визначених  функцій  держави  (згідно  Конституції  України).  
Розділ  I  
Визначення  національних  інтересів  і  пріоритетів  розвитку  громадянського  суспільства,  беззастережне  забезпечення  прав  та  свобод  громадян  України,  приорітетності  інтересів  розвитку  суспільства  перед  будь-якими  короткостроковими  інтересами  держави  (чи  її  посадових  осіб).  Звітність  і  відповідальність  держави  (державних  інститутів,  посадовців)  перед  суспільством  (народом  України).
Механізми  оцінки,  контролю  за  діяльністю  інститутів  держави  українським  суспільством,  внесення  змін  в  систему  державного  управління  (реформування).
Розподіл  повноважень  між  суспільством  та  державою,  економічні,  політичні  відносини  та    розподіл  джерел  фукціонування  державних  та  суспільних  інститутів.
Розділ  IІ  
Структура  та  інститути  українського  суспільства.  Суспільні  вимоги  до  ефективності  їх  функціонування.  Права  і  обов'язки  суспільних  інститутів,  оцінка  їх  діяльності,  звітність.
Кількісні  та  якісні  обмеження,  які  накладаються    на  функціонування  державних  інститутів.  Звітність  їх  перед  громадянським  суспільством.
Розділ  IІІ  
Механізми  і  методики  оцінки,  контролю  за  результатами  роботи  системи  управління,  механізми  вдосконалення  її  та  внесення  змін.  Організація  проведення  розслідувань,  відповідальність  за  порушення  Конституції  ГСУ.  Система  моделювання,  розрахунків  і  попередньої  оцінки  управлінських  рішень  (економіка,  політика,  законодавство,  юридична  практика,  накопичення  досвіду  управлінських  рішень,  автоматизація  процесів  прийняття  рішень  та  судочинства,  модель  електронного  самоврядування,  розвиток  Громад  та  інш.)  
Доопрацювання  механізмів  прямого  народовладдя:  щодо  вдосконалення  Конституції  України,  проведення  референдумів,  оголошення    імпічменту,  зміни  Кабінету  Міністрів,  обрання  та  відкликання  народних  депутатів  з  ініціативи  громадянського  суспільства.  Методики  використання  технічних  засобів  щодо  визначення  правдивості  свідчень  та  виконання  зобов'язань  посадовими  особами  і  публічними  особами,  надання  ними  правдивих  відомостей.  Повноваження  громадянського  суспільства  по  запобіганню  корупції,  розкраданню  державного  та  суспільного  майна,  ресурсів  України.
Ще  раз  нагадуємо  Стаття  5:  Народ  здійснює  владу  безпосередньо  і  через  органи  місцевого  самоврядування.  Право  визначати  і  змінювати  конституційний  лад  в  Україні  належить  виключно  народові  і  не  може  бути  узурповане  державою,  її  органами  або  посадовими  особами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671612
рубрика: Анонс, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016

Хамлет

О,  бедный  Юрик!
Пить  или  не  пить?
Желание  мое  —  вершина  мирозданья!
Но  если  —  нет…  То  нафиг  тогда  жить?
Почто  терпеть  мне  муки  воздержания?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671320
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 10.06.2016

Ціль

Бачу  ціль  -  небачу  перешкод,
Бачу  перешкоди  -  нема  цілі.
Другий  -  значно  більший  ідіот  -
Бо  життя  без  цілі  -  у  попіллі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670831
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 07.06.2016

Борітеся!

Боротися  за  Україну  —  це  не  злочин.
Бо  злочин  —  цього  не  робити!
Борітеся!  І  майте  Сірка  очі  -
Щоб  вам  і  дітям  гідно  було  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670830
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 07.06.2016

Хрест

Любити  Україну  —  це  не  право.
Любити  Україну  —  честь!
Героям  —  слава!  Україні  —  слава!
Із  нею  жити  в  серці  —  Божий  Хрест!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.06.2016

Діалог з Богом

Здраствуй,  батьку!  
Не  мовчи  -  хочу  я  поговорити:
Розкажи,  направ,  навчи  -
Ми  не  байстрюки,  а  твої  діти.
Тату,  де  воно  не  так:
Вчив  одне  ...  А  що  насправді  ...
Подивись  —  який  бардак!
Де  сховатись  глузду,  правді?
Хто  живе  твоїм  Законом  -
Ледве-ледве  тягне  ноги,
Від  народження  до  скону,
А  жалітися  до  кого?
Справедливість  на  тім  світі?
Тут  корися  та  молись?
Ти  писав  те  в  Заповіті?
Чи  думки  переплелись?
--------------------------------------
Бог:
Що  почути  хочеш,  сину?
Місце  в  церкві  —  не  моє,
Як  дивитись  на  свитину  -
Тіла  зір  не  дістає.  
Як  дивитись  на  папери  -
Чи  побачиш  в  них  думки?
Справжня  суть,  а  не  манери,
Заховалась  між  рядки.
Із  розмови  викинь  слово  -
Вся  розмова  шкереберть.
Найвідвертіша  промова
Має  правди  тільки  чверть.
Я  б  у  тому  Заповіті
Написав  би  кілька  слів,
А  без  них,  по  всьому  світі,
Роблять  із  людей  рабів.

Кілька  дописів  від  Гада  -
Все  учення  —  навпаки:
Замість  СЛАВА  пишуть  ЗРАДА,
Замість  квітів  —  колючки.
Подивись  на  мою  долю:
Скажеш  правду  —  йди  на  хрест.
Я  учив:  цінуйте  ВОЛЮ!
За  те  вбили,  щоб  воскрес?
Слово  ПРАВДА  заплювали
В  «справедливому  суді»  -
От  за  що  мене  розп'яли!
Інше  —  вила  по  воді.
Не  змінив  я  цього  світу,
Та  брехати  не  учив  ...
Тож,  пробачте  мене  діти,  
Те  Писання  —  марнослів!  
-----------------------------------
Я:
Отче,  як  нам  далі  жити?
Ген  брехня  навкруг  квітує  -
Що  з  оцим  лайном  робити?
Воно  труїть,  люд  не  чує  ...
Очманілі,  хворі  мізки,
Пекла  сморід,  трупний  чад,
Щоб  рабами  ...  ще  з  колиски  ...
Родить  війни  і  розбрат!
-------------------------------------
Бог:
Я  не  вчив  людей,  як  їсти
Ні  гнилого,  ні  лайна,
Научати  треба  плисти,
Чи  як  справити  човна.
А  куди  пливти  і  править  -
Я  того  не  говорив!
Досить  дурно  церкву  славить  -
Лиш  брехня  в  словах  попів!
Дам  ЗАВІТ  тобі  я  справжній  -
Десять  найдорожчих  слів:
ПРАВДА,  ВОЛЯ,  ЧЕСТЬ  і  МУЖНІСТЬ,
СОВІСТЬ,  ДУХ,  ДУША  і  ГНІВ.
Ти  у  серці  їх  носи,
Не  марнуй,  цінуй  ЖИТТЯ!
Нема  кращої  краси  -
Шлях  спасіння  й  майбуття!
-------------------------------------
Я:
Це  і  все?  Цього  достатньо?
Ні  загроз,  ні  застережень?
-------------------------------------
Бог:
Пам'ятай:  за  все  є  плАтня!
Нагадаю  ряд  обмежень!

Без  обмежень,  люд  —  тварини!
Без  обмежень,  влада  —  зло!
Не  давай  більш  десятини,
Щоб  ту  владу  не  несло!
Влада  має  місце  знати
І  обмеження  числа,
Мусиш  те  контролювати,
Щоб  робила  й  не  гребла!
Люди  мають  СЛОВО  мати,
І  накази  видавать!
Влада  —  то  не  батько  й  мати,
Якщо  приндиться  —  мінять!
Знов  захоче  панувати  -
Не  забудьте  моїх  слів:
Геть  тоді  скотину  з  хати!
Гнів  народу  —  Божий  гнів!
------------------------------------
Я:
А  яке  останнє  слово,
Ти  мені  ще  не  сказав?
Мабуть,  те,  не  випадково  -  
Наостанок  притримав…
------------------------------------
Бог:
Воно  перше  —  не  останнє!
Без  обмовок  знов  і  знов
Оте  слово  є  КОХАННЯ  -
Гріє  й  світить  всіх  ЛЮБОВ.
Не  продажна,  не  сліпа,
Не  без  тями  чи  оков  -
Вільна,  сильна  і  свята,
Животворна  лиш  ЛЮБОВ.
Гнів,  як  криця,  гнів,  як  зброя,
Щоб  вбивати  ворогів,
А  всі  рани  -  вона  гоїть,
Бо  немає  дужчих  слів.
Дякую,  тобі,  мій  сину  -
Зняв  із  серця  мого  камінь  -
За  «науку»  ту  провину…
Розкажи  всім!  Добре?
АМІНЬ!
----------------------------
Чи  то  можна  так  із  Богом  у  душі  погомоніти?
Чи  лиш  тільки  «за  порогом»,  чи  дорослі  ми,  чи  діти?  
Чи  почути,  що  він  радить?  Чи  ушняпитись  в  книжки?
Він  дає  лише  поради:  чи  блукать,  чи  навпрошки...
Десять  слів  запам'ятайте  —  хто  не  хоче  —  вам  у  хлів!
Десять  слів.    На  тім  —  звиняйте.  Десять  слів!  
Лиш  десять  слів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016

Віра

У  сиву  давнину  за  праведної  віри,
Була  душа  з  природою  в  ладу,
А  розум,  глузд,  чуття  і  тіло,
Не  бідували  у  біблійському  чаду.
Ми  знали  мову  звірів  і  птахів,
Земля  пишалася  садами  і  ланами,
У  сім'ях  було  повно  дітлахів,
І  вороги  не  керували  нами.
______________________________
Чи  забули  ми  своє  коріння
Допустивши  жадібних,  лихих  -
Б'ємось  досі  лобом  об  каміння,
І  годуєм  ворогів  своїх.
Дякова  брехня  -  від  Люцифера,
Робить  лиш  невільників,  рабів,
Навертає  вірити  в  химери,
Кидає  у  пащі  до  китів.  
То  який  падлюка  б  не  учив,
Щоки  ворогам  дві  підставляти,
Віра  наших  прадідів-дідів
Нас  не  заставляє  плазувати!
Навпаки!  І  Бог  не  мазохіст!
Він  не  дозволяє  себе  бити!
Ми  тому  й  співаєм  акафІст,
Щоб  не  дупи  підставляти,  а  любити.
Скільки  крові  й  бруду  у  цій  вірі!
На  руках,  на  рясах,  на  чоботях,
Сморід  інквізиції  на  шкірі,
Ольжин  труп  в  Козячому  болоті!
А  попи  святою  обрядили!
З  Сталіна  кривавого  -  ікони!
Та  якого  чорта  намолили!
І  падлючу  віру  —  у  канони!
Бо  ворожа  віра  дозволяє:  
Красти  і  брехати  “не  своїх”
Ворогів,  пройдисвітів  -  вітає,
Голови  схиляти  вчить  до  них!
Тож  допоки  ми  у  неї  вірим,
Поки  молимось  і  гроші  ще  даєм  -
Будемо  отим  лиш  брудом  сірим  -  
З  жовто-голубим  чи  з  кумачем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2016