| Сторінки (19/1846): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 | » |
Я приходила к тебе ранним утром
В город,которого нет на земле.
Птицы там пели живые,как будто
Оду слагали тебе да и мне.
Глаза цвета ночлега у ноченьки,
Руки твои сжали тело мое.
И мне признался,что любишь ты очень,
И что у нас будет все хорошо.
В храме молилась,свечу я держала,
Чтобы намоленной в дом принести.
Я этот город во сне потеряла,
В жизни хотела его я найти.
Но я так счастлива,если кому-то
В городе том по пути хоть с тобой.
Я улыбаюсь невстрече так,будто
Проговорил ты полночи со мной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396964
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.01.2013
Мне без тебя ENсотую весну,
Мне без тебя стихи все без чернил.
Мне без тебя любила и люблю,
Но пусть:чтобы Господь тебя хранил.
Чужие губы снова целовать,
Глаза закрыть-а рядом снова ты.
К тебе вчера,сегодня опоздать,
Другой мне всю любовь и все цветы.
Мне без тебя ENсотую весну
Всю свою душу,тело обнажать.
Ты знаешь-что его я не люблю.
Но я не знаю,где тебя искать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396853
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.01.2013
Я бачила як ніч прибила зорі
Цв"яхами гір до небополотна.
Ногами стала на стрункі тополі,
І розгойдала майже півсела.
І сміхом залила весілля в хаті,
А наречену вивела надвір.
Тепер у неї родичі багаті,
Та щастя ти не матимеш,повір.
Бо вийшла ти за нелюба дівчино,
І гроші в душу щастя не вкладуть.
Ой зупинися,зупинись хвилино,
Нехай думки в кохання приведуть.
Як ти ходила з тим,кого кохала,
Та продала кохання знов своє.
Як ніч ті цв"яхи в серце повпинала,
Її душа до іншого іде.
Як він колись для неї на тополю
Ставав і цв"яхи ніченьці подав.
Як він колись молив за неї долю,
Як зорі всі для неї позбирав.
Як він для неї взимку рубав річку,
Бо вона в ній побачила зорю.
Як він купив ту золотую стрічку,
Як руки цілував,щоби сумну
Її лише ніколи не побачить.
Як ноги цілував і обнімав.
Як говорив,що все зможе пробачить,
І про весілля хлопець майже знав.
І скинула вінок,і снігом білим
До нього боса йшла через село.
Бо була досі ще йому превірна.
Лише без нього щастя не було.
Так задивилась нічка на дівчину,
Що зорі всі попадали як сніг.
А я у цю прекрасную хвилину
Зібрала зорі із усіх доріг.
І кинула їх в небо я руками,
Цв"яхи зібрала,щоби посадить.
Тополі виростатимуть з роками,
Моя рука і досі ще болить.
Бо зорі ті гарячі як вугілля,
Важкі,важкі,та кинути змогла.
Гуляло аж до ранку те весілля,
Де наречена вчора ще втекла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013
Я вирвуся із твого некохання,
Я повернусь,щоби тебе забути.
В мене давно закінчилось чекання,
Тепер треба терпіння зачерпнути.
Залишусь в твоїм серці,нанизавши
Всі вечори,що ти так обіцяв.
Тільки залишусь в ньому я назавжди,
А в ти в моєму у цю ніч пропав.
Я дякувала Господу за все,
За те,що вчив прощати всіх на світі.
За те,що вчив,що біль колись мине,
Що знов весна вквітчає старі віти.
Що сніг ніколи той не пропаде,
Рікою стане, випливе у море.
Переросте у хмару і впаде
Дощем у пересушенеє поле.
Я так хотіла,щоб мене почули,
Щоб люди стали кращими на мить.
Щоби про смуток свій вони забули,
Забули,що душа у них болить.
Щоб мій народ зумів про все сказати,
Щоб зрозумів-байдужість-це як зло.
Щоб мій народ навчився не мовчати,
Щоб все для нього зроблено було.
Я так хотіла,щоби зрозуміли
Усі-міняймо завжди лиш себе.
Міняймо владу,інше б ми зуміли,
А то життя поінколи чуже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2013
Ніч вже зранку каву готувала,
Сніг із гір весь день вона топила.
Побажання щастя написала,
І тобі вручити доручила.
Топить ранок сніг в теплих долонях,
Спить мороз під деревом у лісі.
І дрімає вітер на тополях,
А птахи любуються у стрісі.
Варить чарівниця джем з цілунків,
В банку закриває дерев"яну.
Упакує в серію дарунків,
Видасть в ніч весняну,трохи п"яну.
Звабить всі серця,що закохались,
Ангелам роздасть до стріл і луків.
Навіть чарівниці переймались.
Слухали мелодії із звуків
Річки,що вже зранку прокидалась.
Гомоніла і вбрання скидала.
Річка знов у шелест дощу вбралась,
І про щось із ним собі шептала.
Прийшов сон у хатку з казочками,
Де жили чарівні добрі феї.
Джем варили всі вони ночами,
І чаї чомусь лише зелені.
Я взяла для тебе три пакунки,
Підмішала,ти ще спав до ранку.
Загорнула в душу я цілунки,
І зварила каву на світанку.
Так тихенько я хотіла встати,
Щоб тебе нічим не розбудити.
Тобі поцілунки передати,
Каву тобі першою зварити.
Але запах кави і цілунки
Біля ліжка вже мене чекали.
Вийшло так,що вчора подарунки
Феї і для мене передали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2013
Пролетять так всі дні,нанизавши
У намисто кохання і біль.
І його кожен день одягавши
Лише в ніч недозбераних зір.
Одягаючи вкотре обійми,
Що купляли у лавці життя.
І ступаючи сміло у прірви,
Де мостом лиш одне каяття.
Пролетять усі дні,нанизавши
У намисто лиш спомини всі.
Проживу так і не одягавши
Я кохання,що так до душі.
Сукню шию мереживом світлим,
Що пасує мені до лиця.
Одягаю коханням столітнім,
Що із книг прочитала душа.
І думки лиш літають півсвітом,
Бо вони пролітають за мить.
І шукають любов дивоцвітом,
Що чуттям незнайомим горить.
Так тебе не торкаюсь я зовсім,
Так тебе й не зустріла в житті.
І цілунки дарує лиш осінь,
Що завжди берегла лиш тобі.
Так мені й не судилось зустріти,
Каву в ліжко тобі принести.
Не згоріти в коханні,зітліти
У чеканні на дні самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Край неба зіронька палала,
Не встигла згаснути над ранком.
Душі у щастя повдягала
Солодкодоспаним світанком.
Так їй незвично тут горіти,
Незвично каву зранку пити.
Із подругою гомоніти,
Кудись бігти і просто жити.
Насолодитися цілунком,
Погладити всіх,обнімати.
Скласти бажаним подарунком
І Любочці подарувати.
Край неба зіронька горіла,
Не встигла згаснути під ранок .
Подарувати всім хотіла хотіла
Любові,і зібрала в танок
Вчорашні зорі,гомоніла,
Складала вірші і романи.
Поцілувати всіх хотіла,
І пороздарувать тюльпани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396153
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.01.2013
Хтось виправ хмари,вивернув,повісив.
Хоч і високо,краплі долітали.
Одні десь впали навіть серед лісу,
А інші моє тіло огортали.
А треті опустилися на річку,
Четверті вальс Шопена танцювали.
Гойдали у долонях навіть нічку,
І розмовлять зі мною обіцяли.
А дощ насправді гарну душу має.
Вона прозора,більша за всі хмари.
І вкотре дощ мене весь день чекає,
Щоб дарувати лиш мені всі чари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013
Небо зорі так складає
Як в віршах намисто.
Ніби дівчина тримає
В перлах коромисло.
Ледь ступає на хмаринки
Кучерявобілі.
Трусить іх наче перлинки
В себе на весіллі.
Хустку на них одіває,
Із маків віночок.
Хмари випрані гойдає,
Чіпляє дзвіночок.
Щоби всі перелічити,
Щоб не загубила.
Потім прилягти спочити,
Бо стільки ходила!
Ой ходила з Ангелами,
Друзів виглядала.
Загубила дні,ночами
Усіх цілувала.
Вишиває старі зорі,
Штопає,латає.
Просить усім щастя,долі,
Усіх обнімає.
Небо зорі поскладало,
Віршами розшило.
І вигадувати стало,
Де вірші лишило.
Я в той час переписала
Вірші й колискові.
І дзвіночки почіпляла
Я на кожнім слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2013
Гойдався вечір,випив всі цілунки,
Тримав в долонях молені молитви.
Іще мороз малює візерунки,
Ще під дерева викладає титри.
Знімає фільм,акторів підбирає,
Немає кому грати роль кохання,
Та він і сам сьогодні відіграє,
Розпалить він нечекане чекання.
Знімає ніч і просто вимагає,
Щоб всі актори у життя зіграли.
Щоб сльози справжні,це важливо,знає,
Бо фільм по книзі Ангела знімали.
Весь сум повикидали,взяли вечір,
Підмалювали очі,гримували.
Накинули мереживо на плечі,
І візерунки різали,чекали.
І вирізали біль,він непотрібний,
В будинку тільки радість і надія.
Але фільм нагороди той не гідний,
І не здійснилась в режисера мрія.
Гойдався вітер і хитав драбину,
Якою ніч спустилася із неба.
Молився Богу хтось ось в цю хвилину,
Молив молитви на усі потреби.
Гойдався вечір,нишпорив,мотався,
Тримав в долонях річку він без леду.
Чи швидко ніч зійде,щоб він піднявся,
Щоби в пелюстки чаю кинуть меду.
Щоб прочитати тих казок кохання,
Щоби "Тринадцять"знову дочитати.
Прокинутись,попити каву зрання,
І навіть щоб назад не озиратись.
Знімають фільм,всі ролі вже роздали,
Та викинули смуток.Непотрібний.
Чомусь навіть на Оскара чекали,
Та фільм той нагороди був не гідний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395671
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.01.2013
У царівнім царстві жила Королівна,
Свій народ любила,всім допомагала.
Навіть покормила сама зранку півня,
І свою прислугу в себе закохала.
Заміж видавала сьогодні кухарку,
Їй найкращу сукню свою дарувала.
Випила за неї повну,повну чарку,
А сама кохання у житті не мала.
Ходить полем зранку,зняла черевички.
Сукню вдягла сіру з грубої тканини.
Лише таке біле і гарненьке личко,
Наче у маленької дівчинки-дитини.
Дивиться,що хлопець коня випасає,
Підійшла до нього,стала говорити.
-Кажуть-Королівни кращої немає,
Хто,скажи юначе,схоче з нею жити?
-Ти не смій і слова про неї сказати,
Бо я не дозволю!В неї закохався!
Ти в житті не зможеш серце таке мати,
-А ти би в коханні дівчині признався?
Чим скажи та дівка всіх заполонила?
Може в неї гроші і півсвіту купить?
-Щоби ти ніколи так не говорила!
Королівна дуже свій народ весь любить!
-Ні,в неї лиш гроші!Розуму немає,
Немає і вроди,лиш замок і слуги.
-Та моє серденько так її кохає,
Та моє серденько серце її чує!
-А якби не мала грошей,навіть замку,
Ви би покохали нашу Королівну?
-Я за це молюся звечора до ранку,
Щоби у житті я був із нею рівний.
-А мене б кохали,я не Королівна,
Слуг в житті не маю,не маю,де жити.
Я би у житті все ж була Вам рівна,
Ви змогли мене би як її любити?
-Якби мали серце Ви таке,як в неї,
Бо на Королівну нашу Ви так схожі.
Та ходіть до мене,в мене низькі стелі,
Але Вам по світу тинятись негоже.
Я Вас нагодую і вкладу поспати,
Сам зварю вечерю,постелю Вам ліжко.
Потім будем разом ми житло шукати,
Де б Ви змогли жити,бо шкіра в Вас ніжна.
Наче Ви нічого в житті не робили,
Вас кормили слуги,їстоньки варили.
Я Вас тут не кину,щоб не говорили!
Які ніжки ніжні!Як босі ходили!
Взяв її на руки і несе додому,
Серце калатає,наче закохався.
-Та Ви мене більше не дайте нікому!
Хлопець Королівну в житті зачекався.
Нагрів води хлопець і помив їй ноги,
Зварив карпоплину,порізав цибулю.
-Та ти бачу госте з дальної дороги,
Я тебе не хочу бачити сумную.
Тиждень в нього жила,а її шукали,
Ходили вояки,хати обдивлялись.
-Знаєш,Королівна сім днів вже пропала.
А зайти до хлопця і не догадались.
Він так закохався,заміж її кличе.
-Та в мене немає сукні,черевичків.
-Та тобі кухарка-сусідка позичить.
А я тобі куплю навіть рукавички.
-Лиш одна умова-підеш ти зі мною,
І після весілля будем в мене жити.
-Та куди завгодно піду за тобою,
Бо уже не зможу іншу полюбити.
-Ти вже Королівну нашу не кохаєш?
-Та ти в сто раз краща від усіх на світі!
-Ти мене так добре вже коханий знаєш?
-Та так добре знаю!Ніде правди діти!
-Після церкви підем до мене додому?
-На руках віднесу я тебе край світу!
Не віддам ніколи я тебе нікому!
-І не проміняєш?
-Можеш зрозуміти,
Що тебе у світі більше всіх кохаю!
Навіть серед поля будем разом жити!
-Навіть серед поля?Та сама не знаю,
Може й серед поля,щоб тебе любити.
Повінчались в церкві і впізнав св"ященник
Свою Королівну,що заміж виходить.
Дарує їй щиро старий молитвенник.
-Хай народ щасливий в твоїм царстві ходить.
Подивився хлопець,пожалів старого,
Думав-з глузду з"їхав старий,помилився.
-Ти лише не бійся,що тут є страшного.
А старий св"ященник довго ще молився.
Він несе дівчину до її будинку,
Та й ще сам не знає,де ж бо заночують.
-Біля замку тільки стань ти на хвилинку,
Може Королівна наша нас почують?
-Нас не пустять в замок!
-То ти так гадаєш!
Як мене не можуть в будинок впустити?
-Та ти Королівну нашу таки знаєш?
-А ти милий будеш з нею завжди жити!
Гуляли весілля цілий місяць люди.
Пили,веселились і раділи щастю.
Бо сьогодні казка для усіх Вас буде!
І хай сни чарівні Вам усім присняться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395595
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.01.2013
Вже знову день п"є каву у вікна,
Вже палить сонце,дме на згаслі зорі.
Маленький Ангел вчиться,що душа
Має вагання,просить знову в долі,
Щоб Бог подарував лиш казку їй.
Щоби забрав весь сум і дав кохання.
І Ангелик до Бога відлетів,
Щоби передати йому прохання.
І сам лише літає сто разів,
Крилом своїй тримаючи людину.
Він плаче,бо ще сам не зрозумів,
Не до кінця знайшов всьому причину.
Хотів охороняти він дитя,
Став Охоронцем жінки,розмовляє
Він з нею знову про її життя.
Вона його побачила,питає:
-Візьмеш мене на небо?Я злечу,
Буду триматись крил твоїх,зумію.
Я в гості до всіх Ангелів прийду,
Повернемось додому у неділю.
Не зрозумів лиш Ангелик її:
Не бачила його,лиш віра вчила,
Що Ангели у всіх є на землі,
Тому його не бачивши любила.
Молилася за Ангела вона,
Неначе знала-він зовсім дитина.
Уві сні крила прала,як могла,
Бути обачним Ангелика вчила.
Вже знову ніч взувала чобітки,
Підбори прехолоднії,із льоду.
Вже накривала старі пеленки,
Стелила попід вікна прохолоду.
Парфуми вибирає з ніжних снів,
Їй до лиця обійми і цілунки.
А Ангел-Охоронець шепотів,
Що Бог дарує прошені дарунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013
Ой старезний сивий вітер руки так розклав,
Що мене він за волосся умить упіймав.
Та й перебирав руками,косу всю розплів,
Гладив личенько,думками бавитись схотів.
Шепотів слова кохання,сам складав вірші,
Підіймав мені листочки сухі із землі.
Клав до рук наче троянди всі в світі зірвав,
Залицятися до мене вітер починав.
Вів додому,через річку міст із льоду клав,
І без дозволу у щічку ніжно цілував.
То він тримає за плечі,то кидає вниз,
А писата вірші вміє,є у нього хист.
Я просила для Тетянки написати вірш,
Вітер тихо засміявся,потім голосніш.
Аркуш він зриває з неба,зробив олівець,
Похвалила.Та ти,вітер,бачу молодець!
Пишеш вірші,підбираєш рими і слова.
Та у мене вже від тебе кругом голова.
Я Тетянці не сказала,хто писав листа,
Я лиш вітер вихваляла-гарна він душа.
Він перебирав волося,він мене кохав,
Пестив,гладив він рукою,ніжно так благав,
Щоб за нього вийшла заміж,в полі буду жить,
І душа буде безсмертна,буду всіх любить.
Підійматися до неба і торкатись зір,
Так мені сьогодні вітер тихо шепотів.
Сукню він мені пошиє із цілунків всіх,
І вкладе мені лаванду полем снів до ніг.
І парфуми з неї зробить,візерунки всі
Мені вишиє вкраїнські і складе пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395317
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.01.2013
Ты не любил.Я тоже не любила,
Только луну держала я в ладони.
Когда к тебе навстречу приходила,
Но и тогда ведь не было нас двое.
Ты целовал лишь волосы, а руки
В карман засунул мой и издевался.
Ты говорил,что мы умрем от скуки,
Да ты ко мне почти не прикасался.
Проговорив полночи-засыпали,
А утром ты стучал в мое окошко.
Да мы ведь никогда и не скучали,
А может -мы любили?Но немножко.
Ты не любил.Я тоже не любила,
Зачем же Ангел стрелы все потратил?
Зачем же жизнь меня поторопила,
И заплатила я двойной зарплатой?
Я двадцать лет ищу в толпе глазами
Того,кого я в жизни нелюбила.
Я двадцать лет все жду его ночами,
Чтоб только ночь я с ним проговорила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395193
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 24.01.2013
В долонях все тримала ніжна ніч,
В самої коси до землі,довжезні.
Але скажи:у чому тепер річ,
Що руки всі подряпані,старезні?
Хіба не я лаванду віддала,
Щоб ти із неї крем собі зварила?
Щоби зварила пахощі,масла,
Щоб панною прегарною ходила?
Хіба не я дарую чобітки,
Такі як в мене,разом вибирали.
Нагадуєш ти знову про роки,
Що зорі тебе вчора пригощали?
Дивлюся-п"є вино сьогодні ніч,
Протягує мені напій з зірками.
Вкладу я спати ніченьку на піч,
Бо находилась босими ногами.
Сама я зорі вичищу,сама,
Бо ніч стомилась,ось її перина.
Зловила місяць я біля ставка,
Де в решеті водицю я носила.
Хто говорив,що воду в решеті
Ніколи у житті нам не носити?
Та лід скував дірки,в мене на дні
Сім тисяч зір,що хочуть воду пити.
Сама я зорі вичищу,сама,
Натру до блиску,кину знов на небо,
Я сім лише для Горлиці взяла,
Бо їй сьогодні їх найбільше треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395182
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.01.2013
Небо шило кружева,
Ангел нитки приносил.
И приплел там чудеса,
Сколько в них вложил он сил!
Посмотрела ночь на них,
Холст большой в руки взяла,
Вышла сказка для двоих,
Сладкой ночки Вам друзья.
Небо шило там стихи,
Кружевами их плело.
Прошу Бога:помоги,
Чтоб всем ночью-хорошо!
Чтобы сладких снов,цветных,
Чтобы Ангел охранял.
Поцелуев от родных,
Чтоб любимый обнимал.
Чтоб шептал он сказку в ночь,
Чтобы гладил и любил.
Пускай грусть умчится прочь,
Чтобы Ангел приходил.
На кровати чтоб сидел,
Сон бы Ваш он охранял.
Чтобы сделать он сумел
То,о чем каждый мечтал.
Сладкой ночки Вам друзья,
Помолюсь,чтоб Бог хранил.
И желаю Вам всегда,
Чтобы Ангел приходил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394949
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 23.01.2013
Вона така,що Ангел закохався,
Коли спустився він на землю взимку.
До дівчини рукою він торкався,
І прикрашав із нею він ялинку.
Вона його побачила,спитала,
Як він зайшов і ім"я її знає.
Вона його собою чарувала,
А він земне щось з нею відчуває.
Так і ходив за нею щогодини,
Щоби лиш голос хоч її почути.
Безсмертність би віддав за ті хвилини,
Щоб смерним стати і любов відчути.
Як заздрив тому,хто її цілує,
З ким вона може завжди говорити.
Хто навіть голос рідний її чує,
Хто може поруч з нею просто жити.
Він би безсмертність проміняв на смертність,
Щоб лиш відчути запах її тіла.
Щоб закохатись Ангелу хоч вперше,
І щоб вона йому лиш шепотіла.
Він заздрив смертним,хто її кохає,
Хто може лиш торкатися до тіла.
Одне лиш Ангел зовсім ще не знає:
Самотня зовсім,а сказать не сміла.
Він би віддав безсмерність за цілунок,
Він так за нею кожен день сумує.
Щоб взяти в долі ось такий дарунок.
Ангел цього ніколи не відчує.
А вона все йому розповідала,
Який у кави смак,який в черешні.
Вона навіть за нього відчувала,
І рада так була йому безмежно.
А у житті самотність обнімала,
Лиш Ангел прилітав,що його бачить.
Що заздрив смертним,а вона не знала,
Скільки вона для нього в житті значить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Я придивилась-дівчинка стоїть,
Лиш усмішка їй личко прикрашала.
В старенькій свитці,ніби з тих століть,
Коли Вкраїна жити починала.
Волося довге,майже аж до ніг,
Нечесана,сміється й тихо плаче.
Неначе їй десь близко сотні літ,
Ніколи в житті радості не бачить.
Я їй дала у руку гривень шість,
Не дивлячись взяла і посміхнулась.
Невже вона мені щось розповість?
А вона встала і в чобітки взулась.
Та я б такі нізащо не вдягла!
Вони такі бідненькі,їх стоптала.
Та я би їй старенькі віддала,
Та я би цю дитину причесала.
Дивлюсь-а очі схожі на мої,
Такі ж пресині,так на мене схожа.
Але бувають схожими чужі,
А ця дитина плакати ще може.
А я уже не плакала давно,
Бо сльози у душі десь погубила.
Дивлюся я на дівчинки чоло,
І до грудей її би притулила.
Та потім передумала,хай йде,
Чи я повинна їй допомагати?
Нехай з своїми рідними живе,
Не буду її пестити,чесати.
Дитина подивилась і пішла,
Чому батьки одежу їй не куплять?
Дивлюся-а вона така сумна,
Та вони це дитя своє загублять.
Не запитала,як її ім"я,
Чи має дім,чи їсти хтось їй варить.
-Ти хто,дитинко?
-Я твоя душа.
Мені здалося,що дитина марить.
Пішла,не озиралась,тільки йшла,
Старенька свитка вишита нитками.
-Та я твоя,та я твоя душа.
Ми схожі тільки інколи думками.
Мале дівча у свитці,що до ніг
Тулила,закриваючи від болі.
А скільки ще шукати їй доріг,
А скільки ночувати десь у полі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394642
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2013
Дивлюся-по драбині дощ з небес
Спускається,тримає жменьку снігу.
Та ще тримав він скриньку із чудес,
Хитається і падає з розбігу
Обличчям у калюжу,де ще сніг
Тримався купи мішаної вітром.
Де стежка з весняних майже доріг
Освічена ліхтариком без світла.
Це Ангел запалив сто тисяч зір,
Та вітер дмухав їх неначе свічку.
Ходив ніби розлючений він звір,
Вплітав у старий явір суху стрічку.
Потім зривав,кидаючи до ніг,
Вплітаючи у коси сивій ночі.
Приперся він до мене на ночліг,
Заходить в хату,ноги в нього босі.
Та й із собою дощ в руці несе,
Бо знає він,що дощ я так любила.
Сам чай собі від мене він бере,
І дивиться на мене мило,мило.
Я не сварила,що він дощ привів,
Та потім подивилась на підлогу.
А вітер бідний все,все зрозумів,
Прийшов мені він сам на допомогу.
А небо корж із сиром напекло,
І зірочками трохи притрусило.
Снігом сухим спустило на село,
Ночами півмедовими змастило.
Та Ангели злизали цукор весь,
Ще й дощ весь цукор повбирав до краплі.
Залишилась лиш скринька із чудес,
І Ангел із дощем,і зорі згаслі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394620
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.01.2013
Колисана цілунком спала нічка,
Накрившися периною з лаванди.
Ій випрала віночок тиха річка,
І загорнула в зірвані троянди.
Колись до мене нічка заходила,
Через вікно в кімнату залізала.
Я ій суху лаванду натрусила.
А вона мене в щічку цілувала.
Натомлена,старенька,полохлива,
Вже в подруги до мене записалась.
В руці у неі злива і малина,
Сама варила чай і пригощалась.
А Янголятка так переживали,
Що нічка ніч проспить,не буде ранку.
Що до віконця крила притуляли
До самого старенького світанку.
Я вкрала одну зіроньку,сховала,
Сама зашила нічки плащ нитками.
А вона мене в щічку цілувала,
І бавила солодкими думками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394365
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.01.2013
Я в коси заплітала дні і ночі,
Вплела замість стрічок свої думки.
Підмалювала радістю я очі,
І пов"язала я свої роки.
Мереживом цілунків шита сукня,
Пасок із мрій блідо-рожевих снів.
Лише душа від сліз чомусь розпухла,
Не бачить навіть щастя берегів.
Тиняється калиною у полі,
Серед дощів вона давно своя.
Завдячує за біль сьогодні долі,
І ходить, і хитається вона.
Сміється сміхом старої калини,
Що вбрала в себе смуток поколінь.
І плаче,і шепоче без причини
Серед лісів,і ловить лише тінь.
І мудрою ставала,піднімалась,
І йшла,не озиралася назад.
І в тебе без причини закохалась,
На неї ти байдужість-снігопад.
А вона навіть цьому була рада,
Тримала душу Ангела в руці.
Перетворила дні із зорепаду
На щастя у твоїй сумній душі.
Хиталася,тинялася калина,
Пасок давно не шила,гола йде.
А сукня так донизу прихилила,
Її зняла,в руці лише несе.
Пісні чомусь для неї не складали,
Садили тільки викинувши десь.
Вітри її і спомини хитали,
А Бог садив і поливав з сердець.
Так і вона вплітала Україну,
Збирала барви фарбами століть.
Бо їй ця Батьківщина дуже мила,
В душі людьми вкраїнськими стоїть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394276
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2013
Я на кусочки маленьких сердец
Сегодня свою душу расколола.
Вложила миллионы там чудес,
И подарить Вам люди я готова.
Потом пособираю Вашу грусть
В отдельную коробочку с вещами.
И всем Вам очень мило улыбнусь,
И подарю шкатулочки с мечтами.
Перевяжу я ленточкой такой,
Что Ангел принесет с небес и рая.
Пусть мой подарок и не дорогой.
Но искренне Вам счастья лишь желая,
Я подарю,чтоб Вас Господь хранил.
Чтобы к плечу Вам Ангела приставил.
Чтоб этот Ангел очень Вас любил,
И чтобы никогда Вас не оставил.
Я грусть всю Вашу в радость превращу,
Чтоб быть красивей-крылья одеваю.
Я научусь,и я Вам помогу,
Торжественно сегодня обещаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394163
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.01.2013
Тулився січень дощиком до ніг,
А я на ньому в небо піднялася.
Колись,та майже двісті тисяч літ
Ходила по зірках і обпеклася.
А потім перестрибувала я,
Зі мною дощ у небо піднімався.
Я Ангелом літала,я могла,
А дощ до мене січнем притулявся.
Це я зробила в січні сніг дощем,
Коли по зорях з ним вночі гуляла.
Бо дощ мені був другом і плащем,
А я ще щастя всім із зір кидала.
Я по долонях неба завжди йшла,
Коли хиталась зірка-прив'язала.
Я щастя усім людям там знайшла,
І зіркою у душу ім жбурляла.
А потім наплела у небі сніг,
І пудрою цукровою спустила.
Тулився січень дощиком до ніг
Мені одній,бо я той дощ любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394155
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.01.2013
Спасибо Господи за всех друзей,
Молю:дай им возможность и мечту.
Ты помоги им,горести развей,
В Богоявленья день Господь молю.
Спасибо Бог,что крылья мне давал,
Что я летала,падать я могла.
Спасибо,что мне крылья подрезал,
Спасибо,что сильней делал меня.
Спасибо,что здорова и люблю
Людей,детей,друзей и всех врагов.
Спасибо,что я верю в доброту,
Что понимаю многое без слов.
Спасибо Бог за ветер и за дождь,
За то,что сделал ты меня сильней.
Спасибо за обман,даже за ложь.
Ведь только ты знаешь,что мне нужней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393930
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2013
Йорданська водице св'ятая,
Окропи нас в день Богоявлення.
Ісус Христос хрещення приймає.
А я мамі пишу поздоровлення.
Христос ся Хрещає!В Йорданськіі св'ята
Зичу здоров'я всім,радості,миру.
Хай живе родина в достатку,багата.
Хай моя мама завжди буде щаслива.
Хай Ангел торкнеться,окропить водою,
А моя матуся хай буде здорова.
Сьогодні водиця стає чарівною,
Христос хай огорне усіх Вас любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393925
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.01.2013
Мне ладошку тянет
Мальчик беспризорный.
Душу мою ранит.
С вечера голодный.
Но стоит сиротка,
И собаку гладит.
И идет красотка,
И монету ставит
Прямо ему в руки.
Он сказал:
-Простите.
Я смотрю на муки.
Люди,Вы поймите,
Он такой хороший,
Только голодает.
Собирает крохи,
По ночам рыдает.
Подошла поближе.
-Где живьешь?-спросила.
Он соврал:
-В квартире.
Мамка отпустила.
А сам глазки прячет,
Мило улыбался.
-Праздник нынче,значит,
Что святой спускался,
Николай приходит,
И подарки дарит.
Мам детям находит,
А меня оставит.
И пошел мальчишка,
Только я стояла.
Смотрю-его книжка.
Я пообещала
Помолиться Богу,
Чтоб помог ребенку.
Чтоб нашел дорогу,
Чтоб хранил сиротку.
Николай!Ты ходишь
Сегодня по свету,
И сирот находишь!
Услышь мольбу эту!
Помоги голодным,
Сиротам,убогим,
И зимой холодной
Помоги ты многим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393676
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.01.2013
Ангела впусти к себе,прошу,
Накорми обедом,дай и ужин.
Я тебя за это полюблю.
Потому,что Ангелу ты нужен.
Прилечу к тебе потом и я.
Через миллионы лет,ты знаешь?
Знаешь,знаю-мы ведь не друзья,
И меня сто лет не вспоминаешь.
У тебя пусть будет хорошо,
Ангел пусть летает,охраняет.
Я ведь не люблю тебя давно,
Я лишь Ангел,что к тебе летает.
Мне так с тобой хотелось постареть,
Связать хоть шарф,хоть жизнь, а хоть мгновенья,
Чтоб разговоры очень откровенно,
Мне так хотелось все с тобой успеть.
Мне так тебе хотелось утром чай,
А на обед хотелось хоть котлеты,
И никакие нам чтобы запреты,
Мне так с тобой хотелось дальше в рай.
Мне так хотелось до седых волос,
Мне так тебе хотелось теплый ужин,
Ты так мне очень,очень,очень нужен,
И задавать тебе всегда вопрос.
И твой ответ люблю,люблю лишь слушать,
И спрашивать,и обнимать всегда.
И вместе бы сложить с тобой года.
С одной тарелки борщ вчерашний кушать.
А мне...Без разницы,но только бы с тобой,
Тарелки мыть,над фильмом посмеяться,
Через сто лет в любви тебе признаться,
Тебе шептать:любимый,дорогой.
Уже почти дрожащею рукой
Тебя кормить из ложечки и верить,
Что Бог нам может дней еще отмерить,
Мне так хотелось жизнь прожить с тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393660
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2013
Ніч заплела півнеба в довгі коси,
Котрі дощем спустила до землі.
Долоні тягне,ранок вона просить,
І очі чомусь в ніченьки сумні.
Просила ранок трохи зачекати,
Бо на підлозі в мене нічка спить.
Хотіла я ій ліжко розстеляти,
Бо в неі ще й спина уся болить.
Вляглася на підлозі,задрімала,
Дві зіроньки тримала ще в руці.
А потім іх мені подарувала,
А я дарую Любочко тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393393
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.01.2013
Темная ніченька ходить і дивиться,
Зорі збирає,тримає в руці.
А їй сьогодні ніяк не повіриться,
Що будуть разом всі ночі і дні.
Ніченька зоряна, ясная ніченька
Водить кохання за руку для них.
А він цілує коханої личенько,
Аж вітер старий у лісі притих.
Він не дивився,що бідная дівчина,
Волів не має,корови нема.
Але хіба це є для нього причина?
Свариться батько:
-Вона не твоя!
В тебе синку слуги,достаток і гроші.
Кому залишу я своє майно?
Придивись синочку- дівчата хороші.
-Що мені дорогий батьку з того?
Знаю, що вони багаті і красиві,
Тільки душа до них все не лежить.
Нехай вони з іншими будуть щасливі,
Хай всім красуням в житті пощастить.
-Якщо ти мене не послухаєш сину,
То лишу спадку назавжди тебе.
-Добре мій батечку,зроби як повинен,
Я наживу за життя собі все.
Та й вигнав з хати без грошей, без одежі,
Думав-повернеться до нього син.
-Я тебе батечку люблю так безмежно,
Я ж в тебе батьку у світі один.
Сіли знов вечеряти,взяли горнятко,
В ньому лише тепленьке молоко.
А через рік вже в них родилось дитятко,
Та й у кохання їхньому зросло.
В гарненькім маєтку лежить хворий батько,
Просить,щоб син лиш до нього прийшов.
-Вибач за те,що живете в недостатку.
-Я в ньому щастя батечку знайшов.
-Вибач старенького,бо буду вмирати,
Слуги твої, і маєток, земля.
Сіла у вечір святий повечеряти
В тому маєтку старого сімя.
Хлопчик дідуся ніколи ще не бачив,
На столі печива,мяса,гусей.
-Я тебе батечку давно вже пробачив,
Не закривав я ніколи дверей.
Все я так чекав,що прийдеш ти до мене,
В нас є корівка,є кури і віл.
Полечко весною таке презелено,
Ось змайстрував я колись давно хлів.
-Але ти синочку не вмів, тобі слуги
Все лиш робили за тебе завжди.
-Вмію ходити я батечку за плугом,
Ти лиш до нас хоч тепер приходи.
Землю вповила претемная ніченька,
Зорі цукерками кинула в ліс.
А він цілує коханої личенько,
В ліжко її на руках завжди ніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393245
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.01.2013
-Прости,что сильно так люблю,-
Ему сказала уходя.
-А я забыть тебя смогу
Где-то в начале февраля.
Он в мире лучшую искал,
Чтоб что-то щелкнуло в груди.
Ох,если бы он только знал,
Что обойдет он полземли,
Но не найдет спустя года,
Что не полюбит так никто.
Как велика будет земля,
Но как пуста лишь без нее.
Он заболел,сидела мать
И руку гладила ему.
И на холодную кровать
Уже в десятую зиму
Лишь сон о ней все приходил.
А он старел,старел,старел.
Но он любовь не находил.
Хоть очень,очень он хотел.
И вспоминал ее слова:
-Прости,что очень я люблю.
О,если б только знать могла,
Как ее письма в жизни жду.
Он письма ей писал,стихи,
Но почтальон конверт несет.
-Пойми,уехали они.
Он десять лет ответа ждет.
Он мир бы целый обошел,
Лишь бы узнать,ну где она?
И снова почтальон пришел:
-Нет адресата.
Лишь зима,
Да снежный и чужой февраль
Кружил сейчас возле окна.
Сказал когда-то:
-Уезжай.
Так вот-послушала она.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393072
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2013
Ходить зима в старих черевичках.
В дощ взувала,сіла на горі.
Біла шапка стара,бліде личко,
Очі чомусь в зимоньки сумні.
Та забула,що натрясла снігу,
І на гору сонце не дійде.
Потім як пробіглася,з розбігу
Вимастила все своє лице.
Та й сама сміялася із себе,
Що душа ще зовсім молода.
Подивилась на січневе небо,
І сховалась в дощ,потім пішла.
Десь мороз сховався,не приходить.
А зима сиділа на горі.
Сонечко чомусь весь сніг не топить,
Вона шубку тримає в руці.
А вінок з сніжинок потопився,
І в люстерко дивиться зима.
Парубок на неі задивився,
Бо така красуня чарівна.
Тільки ноги мочить в дощ,а руки
Парубку простягує своі.
І він чує лиш холодні звуки.
Бачить очі зимоньки сумні.
Та й пошкодував іі так щиро,
Біля неі сів,колядував.
А зима всміхається так мило,
Хоче,щоби хлопець цілував.
Він бере зиму собі у жменьку,
Колядує ій,вона мовчить.
Потім розтопилася тихенько,
І в руці у нього мило спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Знов дощ вкривав мої сумні думки,
Знов вітер тільки руку вже виймає.
Це я його закрила на роки
В своїй кімнаті,у шухляді.Знає
Що відпускаю лиш на день гулять,
А потім у кімнату знову кличу.
Його колись змогла я привязать,
Але йому лише я щастя зичу.
Тримаю вітер я в своїй руці,
А він кружляє,рветься,мене просить.
І каже,що давно в його душі
Неначе дощ краплиночки заносить.
І попросив,щоб відпустила я,
Хоч бачить сам,що я за ним сумую.
-Не хочу,щоби була ти сама,
І на твоєму ліжку заночую.
-Та вже іди,не можна все життя
Тебе тримати у своїй шухляді.
Я зможу у житті бути сама,
А тобі дощ із снігом будуть раді.
І відвязала вітер,хай іде,
Хай політає,а мене пробачить.
Бо бачила-життя його сумне,
А він моря і ріки всі побачить.
Ти граєш мені музику таку,
Що хочеться її десь записати.
Тобі здавалось,що якусь сумну,
Що неможливо другий раз зіграти.
Я запитала:
-Хто це написав?
І звідки ця чарівність в скрипці твоїй?
А ти сказав,що вперше нам зіграв,
І що її не слухатимуть двоє.
І що її розлукою зовуть,
Вінок кладуть на голову і руки.
А потім забувають і несуть,
Але ще накладають в душу муки.
-Та не журись,хоч раз вона звучить,
Але яка мелодія!Ти бачиш?
Нехай лиш на хвилиночку,на мить,
-Ти некохання все моє пробачиш?
-Ти чуєш цю мелодію в душі?
Хіба тебе потрібно пробачати?
Це в тебе дуже очі пресумні,
А я буду в душі тобі співати.
-Але не вмієш тримати в руках
Ти навіть скрипку.
-Але її чую.
Залиш оцю мелодію в думках,
Хоч невеселу,хоч дуже сумную.
І грає ця мелодія мені,
І вчить мене повірити у диво.
Бо диво проживатиме в душі,
А ти коханий лиш живи щасливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2013
Я недомолені молитви промолю,
Я всі прохання вимолю у Бога.
Я всіх людей на світі полюблю.
Бо так до Бога лиш веде дорога.
Душу віршами шила,ти прийшов
І"не люблю"своїм знов розриваєш..
Бажаю тобі долі,щоб знайшов
Єдину в світі,що в житті шукаєш.
Стелився день обіцяним дощем,
Холодні краплі сніг чомусь топили.
Ми разом щастя милий не знайдем,
Бо різні почуття в душі носили.
Я молитвами викладу"люблю",
Та це"люблю"вже не для тебе буде.
Я хочу дощ,хай навіть в цю зиму
Мене такими крапельками будить!
Додому йшла,за мною дощ іде,
Зайшла в кафе, він тягнеться за мною.
Сіла за столик,він мовчить,сопе,
А я йому прикинулась чужою.
-Ваше замовлення?
-Лиш шоколад.
-А що йому?
-Це Ви про дощ спитали?
Йому такий холодний снігопад.
Скажіть,невже Ви справді дощ впізнали?
-Авжеж,я пригощав колись його,
Приніс цукерок,навіть шоколаду.
Та не схотів дарунку він цього.
-Ви принесіть для нього зорепаду!
О Боже мій!Хтось вміє говорить
Навіть з дощем.Не я одна на світі.
Тоді зуміє хтось так і любить,
Тоді зуміє хтось мені радіти!
-Мені рахунок.
-Дощ вже заплатив.
З Вас тільки зараз номер телефону.
Бо дощ пішов,підлогою ходив,
І передав для Вас ось цю розмову.
-Тоді піду,ще стріну його десь.
І він мені крізь ніч буде дзвонити.
-І він почує стук наших сердець,
Він вміє плакати і говорити.
Пішла я в дощ,щоб знову говорив,
Щоби сказати,що за ним сумую.
Щоб він зі мною знов в кафе ходив,
Де ще хтось його голос знов почує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392650
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.01.2013
Стелила ніч пеленку на дорогу,
Мороз збирав всю воду від дощу.
Невдача хустку кутає убогу
На дівчину красиву,молоду.
Вона колись жила в староі тітки,
Приіхав з міста син,іі прогнав.
Вона хотіла спати біля хвіртки,
Де лиш мороз у щічку цілував.
А тітка стара і не розуміє,
Що син іі одежу всю надвір.
Вона буде щасливою,зуміє.
Ти тільки рідна дівчинко повір.
Молилася і мерзли іі ноги,
Замерзли руки,стомлена душа.
Ні,це не муки,Боже,це не муки,
Я зможу все,бо зовсім молода.
Селом колядували хлопці гарні,
Приіхав з міста лікар до батьків.
-Дивіться,хтось лежить,я у лікарню
Іі відвезу.
Бог так захотів.
Щоб дівчинку зустрів він на дорозі,
Тому і вигнав брат іі надвір.
Допомогти сирітці Бог у змозі,
Ти тільки в Бога і в удачу вір.
Приніс іі в будинок,закохався.
Така гарненька!Та таких нема.
Пішов шукати брат і сподівався,
Що не замерзла хоч серед села.
А то б сгорів від сорому.По всьому,
Як іі доля?Чи іще жива?
-Я не віддам тепер тебе нікому,
За мене вийдеш,будеш ти моя.
Стояла в церкві гарна наречена,
Стояла іі тітонька стара.
Дорога білим снігом застелена,
По ній весільна кочія ішла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
Сам Господь ходив землею,
В старий Новий рік спустився.
Паляницею,кутею
В людей бідних пригостився.
Бачить-у кутку дитина
На колінах стоїть,молить.
-Я просить його повинна,
Він землею нині ходить.
Думав Бог-попросить щастя.
А для себе-всі бажання.
-Боже,якщо в твоій власті,
Дай сусідці ти кохання.
Бо така вона хороша,
Тільки хлопці оминають.
Боже,дуже тебе прошу,
Хай в житті її кохають.
А сусідській бабі Галі
Принеси листа від сина.
Бо такі ці бабки старі!
Що ж для себе попросила?
Слухав Бог і дивувася,
Що за інших лиш молила.
Сніг такий нині встелявся,
Так зима все порошила!
Боже,дай для мого брата,
Щоб була у нього доля.
Щоб була земля багата,
Щоб не сохла знов тополя.
Щоб сусіди не сварились,
Щоби дітки приїзжали.
Боже,дай,щоб притулились
Діточки усі до мами.
Хворим дай здоровя,силу,
Збережи усіх на світі.
Боже,дай усім хвилину,
Щоби вміли розуміти
Боже слово,не цурались
Мови рідної і неньки.
Дітки тепло одягались,
І бабусі всі старенькі.
Слухав Бог такі прохання,
Думав:дівчинка велика.
Виконав її прохання,
Що вона просила тихо.
Дивится-стоїть дитинка
Рочків три,така маленька.
А на голові хустинка,
Просить за усіх миленька.
І Господь стоїть,не знає,
Що такі дорослі діти.
Хтось лиш каменя кидає,
Хтось не може всіх зігріти.
Підійшла вона до нього:
-Ти не маєш,де поспати?
Хоче втішити сумного,
Своє ліжечко віддати?
-Я сама піду на сіно,
Де Ісусик народився.
Я посплю на ньому сміло,
Щоби гість не застудився.
Вклада вона гостя спати,
Прикривала,дала хустку.
-Помолись,не будеш мати
У душі ніколи пустку.
Вклалася на сіно спати,
Мама її не сварила.
-Бога треба в душі мати.
А вона ще й в дім впустила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
І тільки ніч протягує долоні,
Щоб витерти всі сльози на душі.
Вона завжди питається у долі,
Чому у мене очі все сумні.
Зірки лягають на сивенькі плечі,
А сніг білим мереживом до ніг.
І тільки забирається геть вечір,
А ж бачу ніч весь витрусила сніг.
Мороз тримає у долонях річку,
Гойдає мою душу у думках.
Тримається рукою за смерічку,
Неначе випив келих він на днях.
Сьогодні пригостили за Василя,
Мороз випив горілку,не вина.
Хоч я йому трохи вина налила,
Навіть йому за комір пролила.
І так сміється,так мене стискає,
Неначе він до мене заграє.
І у думках,у споминах блукає,
Перше кохання в думці продає.
Та не потрібно,все перегоріло,
А поцілунок досі на устах.
Як у душі тобі мені щеміло,
Тільки мороз тримав мене в руках.
І як не спала до самого ранку,
І як у школу швидко чомусь йшла.
Як потім цілувала на ганку,
Як тоді щиро закохалась я.
Як відпустила?Навіть не сварились,
Я не питала.Він собі пішов.
Ми навіть один одному не снились,
Але не раз до мене знову йшов.
І тільки ніч протягує долоні,
Мороз вино з долонь моїх лиш пє.
Я не питаю про кохання в долі,
Бо досі те кохання лиш чуже.
Тоді виходить-навіть не кохала,
Закоханність лиш випила мене.
Та досі я єдиного чекала,
Що у життя моє колись ввійде.
Одне лиш жаль-що вітер забарився,
Що не гойдає він тепер зірки.
І що мороз вином лиш промочився,
Що промочив ним комір і думки.
А так мороз хотілося впустити
В мою кімнату,хай собі поспить.
І по ногах його,руках ходити,
Та дивлюся-надворі він лежить.
І тільки ніч протягує долоні,
На старий Новий-з зірок взуття
Собі пошила,а у мене в домі
Зірок натрясла гарних без кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392183
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.01.2013
Свято Маланки і свято Василя,
Кутя на смальці,ковбаса,млинці.
Водять"Маланку"так весело,щиро,
В руках дзвіночки і калаталки.
Бабя Яга,Циган,Чорт,Кіт з Козою
Щиро вінчують і ходять селом.
Сійся,родися пшеничко весною,
На щастя,здоровя усім за столом.
Щиро вітаю Василів,Василівних,
Зичу здоровя на многая літ.
Щоби у сто літ Ви тільки посивіли,
Щоби не знали ніколи Ви бід.
Сійся,родися жито,пшениця,
Щоби цей рік кращий був,ніж торік.
І нехай вродиться всяка пашниця,
Це Ангелик з неба розсипав весь сніг.
Щиро вітаю я з святом Василів,
Хочу,щоб Ангел завжди з Вами був.
Щоби збулося все те,що просили,
Щоби Господь ні на мить не забув,
Щоби молитви всі Ваші почув.
Боже,Боже ти вроди нам жито і пшеницю.
Боже,Боже поможи нам спекти паляницю.
В полі гарний колосочок буде колоситись,
Поможи нам святий Боже увесь світ любити.
Прилетів сьогодні Ангел і сів на віконце,
Нехай в кожній душі буде від щастя лиш сонце.
На обрусі горить свічка,під обрусом сіно,
Щедрий вечір йде у гості,зустрічайте вміло.
Помоліться дуже щиро,хвалу Богу дайте,
Щедрий вечір з добрим серцем люди зустрічайте.
Хтось співає під віконцем,щиро нам щедрує,
Всі молитви і прохання Бог завжди почує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392164
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.01.2013
Підніме нічка келихи цілунків,
І вип'є дощ із жадобою сніг.
А день був приготовлений з дарунків,
Що кине наче милість нам до ніг.
Так дивно-не чекаю я на тебе,
Лиш пустка з твоім іменем в душі.
Ти був для мене вище колись неба,
Тепер з тобою більше ніж чужі.
На вдачу приготовані хвилини
Роздам я друзям,навіть ворогам.
Хотілося кричати,що просили
Колись кохання наше пополам.
Із жадобою дощ весь сніг розтопить,
Жбурляючи відірвані зірки.
Моє кохання досі світом ходить,
І плутає всі спомином думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Великий всемогутній святий Боже!
Зішли з висот небес свою нам милість.
Дай мудрість уподобання нам тоже,
Ми уповаємо на твою щирість.
Щоб ми робили те,що тобі мило,
Щоб вміли ми шукати всі дорогу.
Ми молимося Господи так щиро,
Ми молимося щохвилини Богу.
Обовязки свої дай зрозуміти,
Та й мудрість їх виконувати,знати.
Бай Боже мудрість вчитися терпіти,
Дай Боже мудрість вчитися чекати.
Втішаємося шляхом,що до тебе,
Засмучуємось тим,що віддаляє.
Навчи молитися на всі потреби,
Навчи робити те,що ти бажаєш.
Дай мудрість праці,мудрість відпочинку,
Дай мудрість наміру в житті простого.
Дай нам знайти для тебе все хвилинку,
Дай зрозуміть:нема горя чужого.
Дай мудрість послуху твого закону,
Дай мудрість терпеливості,покори.
Дай мудрість повертатися додому,
Дай мудрість не зламатися ніколи.
Без лицеміря будувати ділом,
Не дай думок пустих і непотрібних.
Дай помогти голодному хоч хлібом.
Дай не забути і сумних,і бідних.
Мудрість хреста дай,мудрість відречення,
Дай мудрість все цінити і любити.
Дай мудрість проходити до спасення,
За ворогів дай мудрості молитись.
Показуй Боже правильну дорогу,
Що приведе завжди до царства твого.
І поможи Господь мому народу.
Вчи потішати бідного,сумного.
Ти очисти гріхи, мене помилуй,
Бо без числа в житті я нагрішила.
І подаруй мені мій Боже силу,
Щоб за людей тебе завжди молила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391838
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2013
Средь старых книг,среди часов старинных
Лежало счастье.Нынче продавалось.
Ребенок торговал,взглядом невинным
Он зазывал к себе.Не получалось
У мальчика торговли.Сидит,смотрит.
А счастье на прилавке спит спокойно.
И этим вид товарный очень портит.
-Три золотых!Вы будете довольны!
Я счастье продаю!Вы покупайте!
Оно совсем ручное и живое!
-А не сбежит!
-Хоть дверь не закрывайте!
Оно такое доброе,родное!
И сжалился старик седой и старый,
Старуха при смерти лежит уже неделю.
-Ну хорошо,беру.
Домой усталый
Бежит и шепчет:
-Мальчик мой.Не верю.
Три золотых он выложил и плачет,
Что заругает старика старушка.
Заходит в дом.Его старушка скачет.
-Ты посмотри-как новая избушка!
И пироги она ему подносит,
Целует старика и обнимает.
-Ну где тебя так долго старик носит!
Обед сегодня милый остывает!
-Ты не больна?
-Не видишь-молодая!
-Сошел с ума?Иль это все мне снится?
Но ты с утра была совсем седая?!
-Сегодня разрешу тебе влюбиться!
Целует старика его старуха,
И маленький комочек поднимает.
-Я счастье буду брать всегда на руки.
Оно любовь сторицей возвращает!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391685
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 11.01.2013
Зіроньки-це підлога у рай,ти це знаєш?
Старий Місяць-це двері,де входить душа.
Янголяток всіх душі живі.Їх впізнаєш?
Ніч приходить спочити,зібрати слова.
Позбирати молитви в долоні до Бога,
Наші мрії до Ангелів знов донести.
Подивитись,чим встелена наша дорога,
Ніч приходить,щоб ми відпочити могли.
І тому так підлога у рай довго світить,
І тому завжди двері так світять вночі.
Щоби ми намагались щодня зрозуміти,
Що ми в світі під Богом,що ми не самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
Господи,я так тебя молю:
Сохрани ты всех моих родных.
Сохрани,кого я так люблю,
Сохрани детей больных,чужих.
Пред иконой буду я просить,
Помоги,я так тебя молю.
Если смогу Ангелов дарить,
Каждому приставлю я к плечу.
Если бы смогла всем помогать
Словом,делом,хлебом.Всех согреть.
Если бы смогла я просто знать,
Если б научиться и уметь!
Господи!Ты слышишь?Помоги,
Отбери ты зло у всех людей.
Господи!Родных всех сохрани,
Сохрани ты всех моих друзей!
Научи молиться нас всегда,
Научи ты веру не терять.
От рожденья я с тобою шла,
Научи ты счастье всем раздать!
Научи меня Господь мечтать,
Научи ты видеть свою цель.
Научи Господь тебя обнять,
Открывать глухую в жизни дверь.
Научи всем Ангелов дарить,
Научи терпеть меня,прощать.
Научи Господь врагов любить,
Научи их даже обнимать.
Пусть похожей буду на тебя,
Ты ведь любишь и прощаешь всех.
Научи прожить ты жизнь не зря,
Научи не делать больше грех.
У меня Господь ведь есть мечта:
Для слепых бы книги издавать!
Помоги!Ведь так люблю тебя.
Помоги себя не потерять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391393
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2013
Ще вчора в жменьку набирала зима листя,
А вже сьогодні сипле Ангел білий сніг.
Ось день нанизує розтрощене намисто,
Встеляючи предивним дивом нам до ніг.
А хтось навіть сніжинку не кладе в долоню,
Бо вмить розтане ця краса і пропаде.
Це не метелик,хай розтане,і на волю
В маленькій крапельці води вона стече.
Ще вчора зимонька хотіла буть весною,
А вже сьогодні сніг кружляє наче птах.
Різдво пройшло селом такою колядою,
Що лишить нам до літа спомини в думках.
Не цурайтесь люди добрі
Мови рідної,землі.
Краще будьте Ви голодні,
Не робіть на чужині.
Бо спочатку заробляєм
На будинок,меблі,все.
Потім(це ми добре знаєм)
Заробіток що несе?
Років може через двадцять
Будем гроші ми шукать,
Щоби довго лікуваться.
Жить коли?Коли кохать?
Всюди люби заробляють,
Не лишайте лиш сімю.
Бо Вас вдома так чекають!
Вдома скажуть:я люблю.
А я тебе кохала так давно,
Та душу вже морозить зима вперто.
Та вже моє кохання відійшло,
Та вже тебе із памяті вмить стерто.
Та вже не відчуваю цілий світ,
Який колись до тебе відчувала.
Лиш на долонях блідо-білий сніг,
Колись його на тобі цілувала.
Та вже не відчуваю я тебе,
Коли не пишеш-більше я не плачу.
Коли в цілунку ти схилив лице,
То прошепочу:я тебе пробачу.
Це було так давно,що став старий
На небі місяць,зорі,навіть сонце.
І не ходи тепер такий сумний,
Тебе цілує сонце крізь віконце.
Як я тебе кохала!Якби знав!
Якби ти знав,як я тебе кохала!
Та мене інший вдома вже чекав,
І я тепер його лиш цілувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2013
На Різдво вернувся із війська синочок,
З дерева спадає зелений листочок.
Він не розуміє,зимонька надворі,
А листок зелений падає у полі.
-Мамо,де дружина?Сядем вечеряти,
Вна ня так любила,чом не йде стрічати?
-Не прось ня ся сину,вірна ті не була,
Видно пушла з дому і тя вже забула.
-Вня ня так любила,як нихто у світі,
Хотіла,щоб були у нас наші діти.
Листи мі писала,в коханні клялася.
Скажи моя мамо,де вна поділася?
-Не треба питаті,будем вечеряті,
Ти у полі будеш калину рубаті.
-Водкі такий звичай,йшим не чув,не знаву,
Шо на сятий вычур калину рубаву.
Плаче хлопіць,плаче,бо любив дружину,
Тай пушов у поле рубаті калину.
Вдарив ї легенько,вона заплакала,
Погладив калину-дружиною стала.
-Якбись ізрубав ня,то вжем була вмерла,
А тепер зігрій ня,бом дуже замерзла.
Твоя матір дуже мене незлюбила,
Але я у Бога щастя їй просила.
Вна перетворила мене на калину,
Але я молилась кожную хвилину.
Не кляни нізащо,я її простила,
Бог усіх прощає,я простить повинна.
Жили до сто років і так ся любили,
Калину садилі в полі і в долині.
Тільки на святвечур булше всіх молили:
-Прости Боже неньку,-Бога все просили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Даже если ты карандаш,
Кто-то держит тебя в руке.
Как обычный порой саквояж,
По дороге в своей судьбе.
Почерк должен его терпеть,
Кто-то водит бумагой тебя.
И терпение надо иметь,
Чтоб писать день ото дня.
Надо след оставлять везде:
На картине живущей лет сто.
Или подпись поставить.В судьбе
Чьей-то выправить:хорошо!
Чтобы сильный ты просто был,
Жизнь заточит тебя всегда.
Чтобы руку ты полюбил,
Что ведет тебя все года.
Даже если ты некрасив,
Пишешь тем,что внутри тебя.
Надо просто,чтоб ты любил
Руку ту,что тобой вела.
Оставляй мудрый след везде:
На картине,бумаге,песку.
И на камне,и на скале
Ты сумей написать:люблю.
Если пусто совсем внутри,
Долго точат тебя тогда.
Карандаш,ты всегда пиши,
Чтоб оставит свой след на года.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391051
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2013
С душой твоей встречаюсь лишь во сне,
Когда ты снишься очень,очень редко.
Стихи читаю я всегда тебе,
Молюсь за исцеление соседки.
Я в жизни все обычно.Только муж
Все думает,что я опять болею.
Он не узнает сон любящих душ,
Ведь говорить я права не имею.
А в жизни я всегда ему верна,
Так мило улыбаюсь,борщ готовлю.
Останешься любовью,где всегда
Моя душа стекает к твоей кровью.
Хочу лишь знать,что есть твои глаза,
В которых никогда не постарею.
И тело есть,что ночью я согрею.
И человек,что любит сквозь года.
Хочу лишь знать,что ты навеки мой,
Пусть никогда разлука не коснется.
И без тебя пусть ночка не начнется,
И там,где ты,там путь всегда домой.
Я ночку напоила снова чаем,
А ты сказал,что ночка чай не пьет.
Давай тогда любимый поскучаем,
Пускай луна в окошечко войдет.
А у луны да туфельки с алмазов,
И дежавью любимый мой опять,
Ведь ты не целовал меня ни разу,
А мне казалось-замуж хотел звать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390885
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.01.2013
Ой колядували й в сорок шостім році,
Були тоді люди й голодні, і босі.
Влада московськая чинила розправу,
Чомусь не любила нашую державу.
Маленька дитинка про батька питає,
А батько святвечір в Сибірі стрічає.
Образик з Ісусом мама показала,
Де Матінка Божа дитя вповивала.
В пеленки бідненькі вповива дитинку.
-Я б матінці Божій віддала хустинку,
Ту,що на хлібину обміняв мій татко,
Я би загорнула у неї дитятко.
За це Матір Божа таткові поможе,
Чуєш дорогий мій і святий мій Боже?
Та й не розуміє маленька дитина,
Татуся забрали.У чому причина?
Вона так тримала пана за кожуха,
А він промовляє:
-Маленькая с..а!
Дівчинка маленька одне зрозула:
Пояснювать слово мама не хотіла.
Ще й не мають права образок виймати,
Де дитятко буде мама пеленати.
Сльозами помились мама і дитина,
Дівчинка питає:
-У чомусь я винна?
-Та ти в Україні доню народилась,
Де московська влада у ній оселилась.
Але вірю доню-будем краще жити,
Нам колись дозволять хрестики носити.
А тепер сховаймо хрестик,що на шиї,
Бога прослявляймо в цій святій хвилині.
Чому Україну нашу не любили,
Ну що мої предки усім Вам зробили?
Сльозами омились в сумний святий вечір,
Та й хрест святий взяли люди всі на плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
Я вітаю всіх Вас із Різдвом!
Від усіх пробачення попрошу.
Всі уже зібрались за столом.
Боже милий!Дуже,дуже хочу,
Щоби щастя в кожен дім прийшло,
Щоби люди завжди усміхались.
Господи!Щоби в св'яте Різдво
Всі кохані в світі зустрічались.
Нехай Ангел всіх Вас береже,
А Господь нехай благословляє.
Звістка світом радісне іде,
Зірка в Віфлеємі усім сяє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
Ти дерево садив.Воно зросте,
Хтось його зріже,хрест великий зробить.
Дитятко народилося св'яте!
Сьогодні звістка ця по світу ходить.
І розп'яття поставлять із Христом,
А Матір божа тільки народила.
Кутя зварена з маком.За столом
Колядка сина божого славила.
Іще навіть не гралося дитя,
А вже на світі стільки справ робити!
Із Ангеликами ходить зима.
Навчімося Ісусика любити!
Хтось дерево садив,хтось зробить хрест,
Хтось розп'яття Ісуса намалює.
Але сьогодні день з таких чудес:
Народження Ісуса світ празнує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
У стайні на сінечку,не в сяючім златі,
Не в хоромах і навіть не в великій хаті
Ісусик родився,щоби нас любити,
Будемо про звістку світу говорити.
Пречиста Марія сина пеленала,
І до грудей дитятко ніжно притискала.
У сина благала долі усім в світі,
Щоби здоровенькі були старі, діти.
Небо,земля,люди-усі торжествують,
Ангели у сурми трублять,зорі чують,
Що Ісус родився в яслях на соломі.
Не в багатстві,златі і навіть не в домі.
Небеса і зорі нині торжествують,
Ангелики в небі весело празнують.
Яблучка,горішки діткам приготуйте,
І найкращу звістку у світі почуйте-
Божий син родився,Ісусик маленький,
І за звістку дайте горішків в кишеньку.
Малесенький хлопчик на сопілці грає,
А ще менших діток хлопчик забавляє.
Яблучка,горішки покладіть в торбинку,
Послухайте пісню хоч одну хвилинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
Ти знаєш,не біда,що ти пішов,
Закривши за собою двері,душу.
І не біда,що іншу ти знайшов.
А я любити тебе досі мушу.
Ти знаєш,не біда,що вже прийшло
Різдво сьогодні без твоїх дарунків.
Що не мороз фарбує нам вікно,
І тільки дощ простягує цілунки.
Ти знаєш,не біда,ще буде сніг,
Ще буде і Різдво ходити світом.
Але колись ти клав до моїх ніг
Троянди,що зривав мені ти літом.
Ти знаєш,не біда,що не прийдеш,
Що не відкриєш знову мою душу.
Ти знаєш,а любов моя без меж,
Я думала-любити тебе мушу.
Тебе вітаю щиро я з Різдвом,
Тебе я досі подумки цілую.
Лиш у святвечір за моїм столом
Я навіть голосу уже твого не чую.
Ти знаєш,не біда.Біда у тім,
Що я до тебе більш не притулюся.
І не тобі я казку розповім,
Хоча за тебе досі я молюся.
Біда у тім,що більше не люблю,
Що ти чужий мені найбільше в світі.
Навіть мороз малює знов весну,
А я себе не можу відігріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2013
Прошу у Рождества я счастья всем.
Прошу для всех:больных,немощных,старых,
Прошу даже для тех,кто спит на нарах.
Прошу всем разрешения проблем.
О Господи!Сироткам дай семью!
Бездетным,кто молился-дай младенца,
Пусть женщина их выносит под сердцем.
Здоровья для соседки я молю.
Прошу хранить Господь наших детей,
Ведь в мире нет чужих детей,я знаю!
Храни родителей Господь,я умоляю.
Ты вразуми мой Господи людей,
Чтобы друг с другом больше не ругались,
Чтобы ценили время и слова.
Чтобы жила навеки доброта.
Чтоб люди все с улыбкой обнимались.
Ты подари всем людям в Рождество,
Чтобы забыли,что такое зависть.
Чтобы надежда с верою остались,
Чтобы у всех все было хорошо.
Ты научи нас старость уважать,
Семь добрых за день учи нас сделать.
После падений научи нас верить.
Даже чужих учи нас поднимать.
Ты научи молиться,не грешить.
Ты научи достойно жить нас в жизни,
Пускай будут прекрасными и мысли.
Ты научи даже врагов любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390160
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2013
Так важно научиться всем владеть:
Рассудком,разумом,душой,мечтой и телом.
Так важно научиться бы терпеть,
Так важно заниматься своим делом.
Так важно научиться бы прощать,
С достоинством вести себя с врагами.
Чтоб даже и враги смогли сказать,
Что вел себя ты с ними как с друзьями.
Заставь,чтоб уважали тебя все.
На равных будь и с бедным, и с богатым.
Подумай о всех братьях во Христе.
За нам людей Христос ведь был распятым.
Встречай успех и пораженье наравне.
Не важно,сколько раз ты падать будешь,
А сколько встанешь.И в своей душе
Напрасные сомнения погубишь.
Молись за всех:родных,друзей,врагов,
Вообрази,ведь это лучше знаний.
И делай иногда почти без слов,
Но не прими ты глупых указаний.
Сумей всегда за правду постоять,
Не бойся от других ты отличаться.
Умей любить,сказать,познать,принять,
Сумей быть лучшим,а не только им казаться.
Сумей жить так,как будто чудеса
Ты видишь в каждом маленьком мгновеньи.
И если дверь у жизни заперта,
Сумей пройти сквозь все глухие стены.
И если много бросили камней,
Ты ближе к небу можешь подниматься.
Из одиноких и тяжелых дней
Судьба в прекрасное будет слушаться.
Кто сеял со слезами,тот пожнет
Свой труд лишь с радостью в душе и сердце.
Кио отвергал любовь,и тот поймет,
Но только с нею Вы уже не вместе.
И пустота,что в глиняном горшке
Порой важнее,ведь она должна быть.
А дом?Стена к стене,стена к стене,
Есть пустота.Без пустоты как в доме жить?
Не важно из чего весь этот дом,
А важно,что внутри,важна духовность,
Суть бытия,ведь я сейчас о том,
Так пусть всегда в душе будет достойно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390127
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2013
Ангели співають-в світі новина,
Божа мати сина нині родила.
Родила у яслях,чим сповить його?
Цілує Ісуса матінка в чоло.
Ой небесний царю!Ти пришли дари!
Ангели їй ризи шовкові дали.
Загорта дитятко,на руки бере,
І його до Бога матінка веде.
Ангели співають-родився Ісус,
І ризи шовкові до ясел кладуть.
Народився в сіні Господній наш син,
Не в златім палаці,не серед перин.
Ой найкраща в світі нині новина!
Боже мати сина в яслях родила!
Ангели співають:родився Ісус!
Всі Божому сину дарунки несуть!
Ой Петро старенький за плужком іде,
А матінка Божа істи му несе.
Родися пшеничко,жито і овес!
Хай багатим буде рід увесь,увесь!
Я усіх вітаю Вас з святим Різдвом!
Хай будуть щасливі всі за цим столом!
Хай кутя Вам вдасться,гарні пампушки!
Хай достаток в хаті на усі роки!
Нехай колядочка лунає і сміх,
Нехай за віконцем сипле Ангел сніг.
Святий Петро воли тихенько веде,
Людоньки,здалеку уже Різдво йде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389846
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2013
Вона його родила в день Різдва,
Коли весь світ колядував,молився.
І дякувала Господу щодня:
Синочок прегарненький народився.
Без чоловіка повела в садок,
Сама його і в школу відправляла.
Пояснювала кожен день урок,
І кожен день його благословляла.
І в армію так швидко він пішов,
Матуся так молилася за сина.
Щоб лиш здоровий з армії прийшов.
І Господа за нього лиш просила.
Коли Різдво і так радіють всі,
Вона найщасливіша в цілім світі.
Всі Ангели співають для душі,
Неначе цілий світ дарує квіти.
Освіту вищу другу він здобув,
Вона лягала спати й без вечері.
Щоб її син найкращим в світі був.
Щоб жив колись в просторній він оселі.
Женився і поїхав він з села,
А рідна ненька завжди виглядала.
Листи писала, тільки знов одна
Різдво святе вже вкотре зустрічала.
Прийшов до неї вечером сусід,
Варениками тільки пригощає.
-Прийди до нас сусідко на обід,
Дружина подаруночок складає.
Хотів подарувати хустку їй,
Бо в неї хустка вже сто років має .
-Сусіде,не потрібно,ти повір.
-Нехай Різдво із нами зістрічає,-
Сказав мені сьогодні чомусь син,
Бо бачив,що ти знову виглядаєш.
-В тебе їх шість, а в мене лиш один,
-Я знаю,що ти свого все чекаєш.
Пішов,а в неї сліз уже нема,
Можливо,що з Різдвом він поздоровить?
Така красива зимонька,зима,
А за вікном лиш Ангелик говорить.
Прийшла за подаруночком вона,
І гарна,гарна хустка тепер в неї.
І не ходила більш така сумна.
Дивилася на Ангела на стелі.
Зайшов сусід.Всміхається,мовчить,
Така щаслива,стелю розглядає.
З відкритими очима чомусь спить.
А хустка їй волосся прикриває.
Коли кидали землю в яму їй,
Сусід згадав про лист її до сина.
-Ти мого сина гарно так зустрінь,
Це я передати йому повинна.
Син вдома лист її лиш розгорнув,
А в ньому гроші,що йому збирала,
-Щоб ти в достатку жив,щоб не забув,
Це я за двадцять років наскладала...
Ці гроші,що складала за життя,
Він заробити міг за один місяць.
-Лиш би допомогти тобі змогла...
Думки,думки,у голову всі лізуть.
Співало знову старе все село,
Усі колядували аж до ранку.
Він на портреті мамине чоло
Руками гладив.Стару вишиванку
Свою маленьку в шафі десь знайшов.
Мамуся її випрала руками.
Він до віконця знову підійшов,
Де колискова линула ночами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
Ангели радіють,Ангели співають,
Христос ся рождає,всі у світі знають.
Ясна зоря в небі людям засвітила,
Маленьке дитятко матінка любила.
Божа мати сина ніжно обнімала,
А кожна родина так його чекала.
Ангели у небі його прославляють,
А люди у світі радісно вітають.
Божий,Божий Сину,зоря всім голосить,
Що Ісусик щастя,радість всім приносить.
З неба дар великий зішли Украіні,
І даруй здоров'я діточкам,родині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013
Маленький Ісусик сьогодні родився,
І ручками світ білий він обіймає.
Сніг білий,пребілий до вікон тулився,
В віконечко стука:Христос ся рождає.
Маленький Ісусику,я тебе прошу:
Завжди бережи всіх людей,Украіну.
Колядникам знову горішки виношу,
В душу зберігаючи кожну хвилину.
В старій стайні на сіні,у Вифлеємі
Ісусик родився.І світ весь радіє.
Ісусику мій!Поможи Украіні!
Різдво хай щасливо краіна зустріне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013
Всему свое время,учитесь лишь ждать,
Сквозь слезы,сквозь боль улыбаться,смеяться.
Когда Вы упали-учитесь летать.
Конечно,летать,чтоб с колен подниматься.
Пуд соли лишь сьевший узнает,что мед
Полезнее сахара,хоть он и сладок.
И если душа Ваша чудо лишь ждет,
И если мечта Ваша будто из сказок.
И если Вы к цели своей смело шли,
И если Вы веры в себя не теряли-
Господь Вам подарит от счастья ключи,
Чтоб двери к мечте навсегда открывались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389420
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2013
Вы не верите в Ангелов?Это не страшно,
Только Ангелы очень и очень в Вас верят.
Помолитесь Вы Богу,все будет прекрасно,
Бог откроет для каждого,каждого двери.
Вы не верите в сказки,в любовь и в удачу?
Вы совсем растеряли надежду и веру?
Кто-то снова от грусти сегодня заплачет,
Продолжая так плакать весь день и неделю.
А не лучше в лицо неудачам смеяться?
Ведь стена-лишь большая ступенька,поймите.
И шагнуть на нее,хоть упасть,но стараться.
Только люди,прошу,посмелее идите.
И не страшно упасть,ошибаться,страшнее
Никогда не попробовать и испугаться.
Ведь усилие в жизни намного важнее,
Хоть возможно хоть сто раз еще ошибаться.
Только знайте,что Ангелы тоже страдают,
Среди нас много Ангелов,верю и знаю.
Лишь они по земле и без крыльев летают.
Вот бы мне полетать!Научусь.Обещаю.
Вот бы Ангелом стать,помогать очень многим,
И заставить поверить людей просто в чудо.
Вот так просто бы мне повести Вас дорогой,
Чтоб Вы знали,что Ангел всегда с Вами будет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389395
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2013
Впустите Бога в жизнь свою,
Творите добрые дела.
Я очень всех Вас попрошу,
Чтоб жизнь счастливою была.
Вы протяните руку всем:
Скорбящим,бедным и больным.
Ведь в жизни нет чужих проблем,
Не будьте с сердцем Вы пустым.
Пусть будет светлою душа,
А доброта чтоб без границ.
Тогда сумеете всегда
Зажечь улыбкой сотни лиц.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389231
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.01.2013
А я маленькою любила дощ,грозу,
Коли гримить-це Бог фотографує.
І тому Віда під дощем танцює.
І тому танець під дощем люблю.
А я маленькою любила Новий рік,
"Дванадцять місяців" все дарували,
А ми з сестрою Новий рік чекали,
Ще Миколай нам пироги все пік.
Я дивувалась:як встигає він
Піти до інших,коли стільки робить?
І як за ніч він цілий світ обходить?
Любила слухати церковний дзвін.
А ще любила дуже я Різдво,
У хаті встелену долівкою солому,
Ісус не народився у хоромах.
Я пам'ятаю,як Різдво прийшло.
Змінилась в нашім світі лиш зима,
Вже змерзлі краплі з неба не літають,
Хоч до сих пір усі іх так чекають,
Дивлюся у вікно,що ніч прийшла.
Нехай Різдво приходить в кожен дім,
Нехай Ісус завжди оберігає,
Ісус про Вас сьогодні пам'ятає.
А я бажаю радості усім.
А я щаслива,що зустріла всіх,
Це був мені найкращий подарунок,
Загорнутий у відповідь пакунок.
Нехай Ісусик принесе Вам міх,
Де Бог поклав здоров'я для родини,
Де ключ поклав від здійснення всіх мрій.
Він всіх на світі полюбить зумів.
Так помолімося йому у ці хвилини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2013
На Новий рік загадує бажання:
-Мій Боженьку,йому лиш помагай.
Ти виконай його лише прохання.
А лиш тоді щаслива буду.Знай.
Вона його кохала вище неба,
Від нього не відводила очей.
Тільки йому її зовсім не треба,
Не треба днів,не треба і ночей.
Він загадав:
-Лиш забери мій Боже
Її від мене.Не кохаю я.
А вона навіть дихати не може,
А вона думає-вони уже сім*я.
Так щиро,щиро Богу помолилась,
Що Бог прохання виконав її.
І в новорічну ніч іще тулилась
Вона до нього.Лиш через два дні
Він пише:не кохаю тебе більше.
Заплакала:щоб ти щасливим був.
А я можливо навіть більше грішна,
Що ти коханий вже мене забув.
Виймає гроші,що на подарунок
Йому збирала цілий божий рік.
А він пожалкував ще й поцілунок,
Невже так розкохати її міг?
Та тільки мило,мило посміхнулась,
Квиток купила,а через шість днів
До неї доля ніжно обернулась.
Бо Бог щасливою зробить хотів.
І виграла мільйон!Дав Бог кохання,
Вона його забула через рік.
А він сьогодні знав:його бажання
Здійснились так,як він хотів торік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012
Господи Боже,Творец наш,Создатель!
Знаю-в начале самом было Слово,
Наш милостивейший Боже,Спасатель,
С просьбой к тебе обращаться готова.
Бог,сотворивший всех нас на планете,
Ты разреши провести сей год в мире.
Бог,подари людям всем ты на свете
Мудрость,смирение,радость и силы.
Благослови всех,помилуй нас Боже,
Всем помоги,кто скорбит,кто болеет,
И всем родным,всем,кто в мире дороже,
И кто молиться Господь не умеет.
Ты научи в тебя верить,молиться.
Ты помоги выбирать им дороги.
Пусть твоя милость на них возложится,
Боже,не будь даже к грешникам строгим.
Ты помоги государству и людям,
Ведь в Украине прекрасные люди.
Господи мой!Знаю-их не забудешь,
Господи!Счастье пускай у всех будет!
Знаю-в начале Господь было слово,
С просьбой к тебе я хочу обратиться:
Я попросить за родных всех готова,
Буду за них мой Господь я молиться!
Я помолюсь за больных,за бездомных.
И за всех тех,кого в жизни встречала.
И за несчастных,калек,за голодных.
Пусть бы молитва моя помогала.
Ты помоги,чтобы в мире сем Боже
Мы на душе не несли своей камень.
Ведь тебя нету Господь мой дороже!
Аминь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389047
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 31.12.2012
Вы знаете как мамы ждут звонка?
Простого поздравленья с Новым годом?
Как счастлива тогда всегда она,
И пусть не новогодняя погода.
Вы знаете,как плачут старики?
Слеза скупая и сухая кожа.
Вы знаете,как счастливы они,
Когда позвонят дети.Ведь дороже
На свете никогда ведь нет детей,
Они растили нас,они любили.
Как ждали этого звонка сто дней,
Как нас в молитвах мысленно хранили?
Вы знаете,как люди ждут любви?
И как в молитве руки их дрожали?
Мы бы помочь любовью им могли,
Ведь нам всегда молитвы помогали.
И пусть не родственник,и пусть даже чужой,
Но обними,поздравь ты с Новым годом.
Ведь человек тот Богу не чужой,
Будь в этом на него всегда похожей.
Вы знаете,как мамы любят всех,
Как бабушки за нас всегда молились.
Как радует наш смех и наш успех,
И даже то,что ночью мы приснились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388865
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2012
У переході стомлений жебрак
За цілий день зібрав сто десять гривень.
У Бога не питав:чому все так?
Можливо-жебраком бути повинен?
Він у підвалі десять років жив,
Маленьке ліжко,старе покривало.
А як колись дружину він любив!
І як йому іі не вистачало!
Троянди білі ій чомусь купив,
Хоча любила все життя червоні.
Він іх до серця ніжно притулив,
Неначе цілував іі долоні.
Він до сих пір іі лише кохав,
І розмовляв із нею щохвилини.
Сьогодні з Новим роком привітав,
Бо не зустрів дорожчоі людини.
І на могилі замітає сніг
Троянди білі,що на ранок змерзли.
Колись троянди клав до іі ніг,
Ну як така любов зуміє вмерти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2012
А я би стала Ангелом для тебе,
Та остиває чай вже не на двох.
А я з тобою завжди вище неба
Могла літати.Тільки від думок
Стомилось серце.Закриваєш двері,
Ідеш уже сьогодні назавжди.
Очима я торкаюсь знову стелі,
Пишу на ній:мій Ангеле,лети!
І так у ліжку Новий рік зустріла,
Не підмімаю вкотре телефон.
Я б стати Ангелом тобі зуміла.
Та лиш стаю чужою тобі знов.
Мне хочется с тобою навсегда,
Мне хочется с тобою постареть.
Сквозь радость,счастье,сквозь твои года,
Мне хочеться любить тебя успеть.
Не надо мне подарков,теплый плед,
Зеленый чай и маленький пирог.
Чтоб из подьезда мне кричал сосед:
-Твой муж без зонтика совсем промок!
И уселось мое Прошлое на мою кровать.
-Ну давай с тобою вместе мы не будем спать?
-Кто открыл тебе все двери,ключ кто подобрал?
-Не сердись,сегодня каждый капельку устал.
Я ему даю бокалы,наливаю грусть.
А сама очень тихонько про себя смеюсь.
Крылья Прошлое носило,красило глаза,
Тушь размыта,неужели плакало вчера?
-Не люблю гостей незванных,грусть свою допей.
-Хорошо,но только Вида мне еще долей.
-Больше нету.Хочешь радость я тебе налью?
-У меня ведь аллергия,скоро ухожу.
Прошлое окно открыло,крылья на столе
Почему-то позабыло иль дарило мне?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
А я вітаю з Новим роком тих,
Про кого зовсім вже забули діти.
Давно вже їхній сміх у хаті стих,
Давно уже не бігають роздіті.
Я привітати хочу тих батьків,
Що виглядають кожен день дитину.
Але приїхать син і не схотів,
І не знайшов для матері хвилину.
Мені хотілось сльози ті забрать,
Посіяти їх тихо на городі.
Хай виросте любовь і благодать,
Хай проростає при любій погоді.
Я хочу привітати всіх дітей,
Що в дитбудинку маму виглядають.
Я хочу попросити всіх людей:
Візьміть в родину,хай любов пізнають.
Я хочу привітати,хто житло
Лиш має у підізді,на вокзалі.
Я хочу,щоб завжди так не було.
Щоб Бог допомагав Вам і надалі.
Я хочу привітати всіх сліпих,
Щоб бачили у небі навіть зорі.и
Я хочу привітати всіх німих.
Щоб завжди чудо було в їхній долі.
Я хочу ветеранів привітать,
Щоб нагороди знов не продавали.
Щоб горя їм ніколи не пізнать,
Щоби в державі їх не забували.
Я хочу привітати всіх дівчат,
Що не зустріли ще своє кохання.
А Ангели кохання знов мовчать,
Бо так трудились з вечора до рання.
Я хочу привітати діточок,
Що довго у житті своїм хворіли.
Здоровя Вам як в небі зірочок,
З хворобою щоб справитись зуміли.
Я хочу привітати всіх калік,
Щоби Господь Вам дарував надію.
Щоби зробив щасливим весь ваш рід,
Щоби здійснив найкращу вашу мрію.
Ой стояла на порозі,сина виглядала.
Ой плакала стара ненька,очі витирала.
-Ой забув про мене зовсім,навіть не згадає.
Лише молиться старенька,про сина благає,
-Отче,царю мій небесний,Різдво на порозі,
А я сина обійняти сьогодні не в змозі.
Я б померла,смерть приходять,я її благаю,
Що не бачила синочка,ще надію маю.
Навіть смерть мене жаліла,лиш не мій синочок.
Подаруй в Різдво мій Боже його голосочок.
І прийшла сусідка,каже:
-Йди до телефону.
-Дякую тобі мій Боже навіть за розмову.
Ой почула голос сина.Прийшла смерть і каже:
-Твоє тіло у могилу в день великий ляже.
-Не боюся помирати,почула синочка!
Лягла жінка спочивати,і нова сорочка
Торкнулася її тіла,смерть стоїть,сміється.
Думала,що із проханням старенька озветься.
Ой щаслива помирала у свято велике.
А сорочка квіточками до низу розшита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388566
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2012
Милые девченки,в Рождество гадайте,
Навсегда обиды с сердца отпускайте.
Знайте-ищут зонтик,но мужчин не надо,
Может быть свобода,что сейчас-награда?
Ищут платья,сумки,даже рукавички,
Кожаные туфли на огромной спичке.
А любовь приходит когда придет время,
Так ведь будет даже в наше поколенье.
Милые девченки,в Рождество гадайте,
Да родным здоровье молите и знайте-
Гадайте на деньги,молите удачу.
Бог за нас решает всех любви задачу.
Если Вы мечтали о принце красивом,
То добавьте смелость,дайте ему силу.
Только не просите Вы себе любого,
Только попросите очень дорогого.
Чтобы дорог сердцу,чтобы дорог телу.
Чтобы занимался он хорошим делом.
Милые девченки,в Рождество гадайте,
Навсегда обиды с сердца отпускайте.
Себя полюбите,и тогда полюбят.
А иначе только сердце Вам погубят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388404
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2012
А я кохаю досі ще тебе.
Хоть за вікном чужі уже міста,
Ну а мені давно вже десь до ста.
Але моє кохання не мине.
Хоча сьогодні сота вже зима,
Хоча сніжинки стали голубі,
Таке можливе в нашій лиш зимі.
Але і досі я іще жива.
Я до сих пір кохаю лиш тебе,
В коханні нашім старості нема,
Ти не зважай,що сота вже зима.
Лиш через місяць і вона мине.
Мине і час,мине стара зима,
Навіть міста вже виростуть нові,
Дивлюся,як вони пливуть в вікні.
Та до сих пір коханий я твоя.
Мы будем счастливы с тобой когда-нибудь,
Мы будем счастливы с тобою,лишь не вместе.
Когда пути снега все слишком заметут,
Ты будешь выбирать цветы своей невесте.
Я буду галстук милому потом вязать,
Стирать рубашки,спать в одной большой кровати.
Я буду его очень нежно обнимать,
Ты обнимать жену свою в старом халате.
Мы будем счастливы,когда-нибудь,давно.
Но только порознь, никогда не будем вместе.
А ты сегодня поцелуешь мне назло
Душе чужую,ставшую тебе невестой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012
А я смотрю,как голая душа
Бродила ночью и тебя искала.
Как переулком медленно прошла,
Крылом взмахнула и опять упала.
Как кровь из раны да на белый снег,
Весь снег запачкан болью да разлукой.
А я к врагу:
-Я б выписал рецепт,
Только леченье будет долгой мукой.
Купите лучше баночку драже.
Но только ведь лекарство дорогое.
Он написал"Взрослеть пора уже".
Да,выписал лекарство он смешное.
Иду в аптеку.
-Будете платить?
-Конечно,буду!
-Двадцать граммов детства!
-И перестану я его любить?
-Ну,от любви Вам никуда не деться.
-Да разлюблю!Но детством не плачу!
Хоть взрослая,но не отдам я детство.
Я очень,очень скоро полюблю!
И как ребенок бросилася в бегство.
А я вже інша,очі не сумні,
А я навчилась знову посміхатись.
Хоча колись здавалося мені,
Що я не зможу іншого торкатись.
Звучить вже інша музика в душі,
Торкаюсь знову навіть неба,плачу,
Коли дивлюсь казки такі сумні.
Але я сліз даремно тих не трачу.
Дерева сплять.Це осінь чи зима?
Лиш в дощ прозорий зранку повбирались.
Ти знаєш,я давно тобі чужа,
Хоча ми вдвох щасливими здавались.
Та не біда,що зовсім ти пішов,
Та не біда,що навіть не позвониш.
Біда не в тім,що пишу тобі знов,
Не в тім,що щось із серцем моїм твориш.
Лиш в тім біда,що схожий ти на всіх.
Що навіть я у тобі помилилась,
Я розумію-зовсім це не гріх.
Та до душі твоєї лиш тулилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388182
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2012
Ну что же такое Новый год?Это такой год,нет,скорее-это такая ночь,которая связана со временем.И с подарками.Волшебный переход стрелочки часов на всем заметный шаг.Мы загадываем в новогоднюю ночь желания.Забывая,что прошедший год дарил нам подарки.А может,просто стоит поблагодарить за них Бога?Для меня большим подарком судьбы была встреча с некоторыми людьми на этом сайте.Поняла,что это был большой подарок.Очень ценю сообщение:"Я буду за тебя молиться".Сколько же прекрасных людей на свете!
Всегда надо верить в невозможное.Загадывая перед Новым годом желание на следующий год,мы просто не задумываемся,что делаем это неправильно.Мы получаем то,что ценим.И во что делаем вклад.Без усилий ничего не произойдет.И не всегда все очень легко дается.Всегда можно отказаться от того,что Вам не подходит.Будь это муж,работа,город.Это очень не простой выбор.Но нельзя жить по инерции.Это же Ваша жизнь!Только слабые говорят,что это судьба.Чтобы не делать другой выбор.
Всегда идите навстречу переменам.Тогда появятся новые возможности.Загадывайте в Новый год(да и всегда)максимально конкретные желания.Вам нужно видеть конечный результат.Нельзя никогда загадывать к примеру"Я хочу много денег".Потому,что много-это может быть на несколько гривен больше,чем Вы зарабатываете сейчас.Называйте конкретную и реальную сумму,которую возможно иметь.В каждой стране есть богатые люди.И не у всех есть или были богатые родственники.Многие начинали просто со своего желания,со своей мечты.Стройте правильно мечту.И пусть всем Вам помогает Господь.
Четко формулируйте желания.Нельзя,чтобы цель была размыта.Никогда не упускайте даже маленькие возможности.Пусть это будет встреча с новым человеком,поездка,книга.Делайте хотя бы очень маленькие шаги к реализации своей цели.
Распределяйте свой день.Записывайте на бумаге,что Вы должны сделать за день.Пусть это будут даже небольшие дела.Записанные на бумаги,они просто отложились у Вас в голове.Вы можете о них даже не думать в течении дня.Но потом увидите,что так быстрее Вы сделаете.
Иногда можно пользоваться даже пользоваться коллажами.Он может быть изготовлен своими руками.Или можно просто вырезать с журнала.Хотите купить квартиру-вырежьте рисунок похожей квартиры и повесьте у себя на стене.Вы обязательно найдете возможность приобретения собственного жилья.Если очень,очень захотеть и использовать любую возможность.Запомните:если хоть один человек сделал свою мечту реальностью-это могут сделать все.Но только в сказке на печке к Иванушку-дураку приходит удача.В жизни Вам надо печку построить,затопить,спечь в ней пироги.Сделайте все в Новый год коллаж желаний.Я уверена,что многие мне позвонят и скажут,что у них все сбылось.Я верю,что все у Вас сбудется.Буду радоваться Вашему счастью!
Будьте удачливыми людьми!Для этого надо просто грамотно мыслить и прилагать усилия,радоваться любым мелочам.Для меня очень большая радость-хороший комментарий на этом сайте.Иногда надо просто отоспаться.И добавит в свою жизнь то,что Вы очень любите.Именно тогда появится то,что Вы желаете.Пусть это случится в Новый год!Но я Вам искренне желаю одного-пусть этот Новый год будет каждый день.Пусть каждый Ваш день будет волшебным!Пусть всегда присутствует четкая формулировка цели,пусть присутствуют правильные методы достижения этой цели.Пусть жизнь подбрасывает чудеса.Но надо быть за все благодарным Богу,только тогда возможно сделать следующий шаг.Заставьте ваши мысли настойчиво работать,добавьте визуализацию и умейте ждать без малейших(это очень важно!)сомнений в себе и собственной мечте!Научитесь ждать.И тогда произойдет чудо!
Желаю,чтобы чудо происходило у Вас каждый день.С наступающими праздниками.Я очень счастлива,что познакомилась здесь с такими замечательными людьми.Верьте в чудеса,пусть они всегда сбываются!И пусть Вас всех хранит Господь!
P.S.Продолжение следует.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388154
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 27.12.2012
Я люблю тебя там,где не верят,не ждут.
Я люблю тебя здесь,свято веря в святое,
Никогда,ни за что ведь любви не солгут.
Просто знать,что любви моей будешь достоен.
Я люблю тебя там,где кончалась зима,
Где снежинки летали лишь без разрешенья.
Я люблю тебя здесь,ведь тебя не нашла,
Но найду,обещаю тебе без сомненья.
Просто Ангел всегда мне во всем помогал,
Просто Ангел учил просыпаться с улыбкой.
Просто Ангел тебя отыскать обещал.
А еще с золотой говорила я рыбкой.
А еще в Рождество нагадала тебя,
Башмачок я на улице бросила в речку.
Только рыбка сказала,что все это зря,
Подарила из сказки она мне колечко.
-Бросишь это колечко холодной зимой,
И подснежники все соберешь ты из леса.
-В этот лес забираться мне нужно одной?
-Ну конечко,моя дорогая принцесса!
Я корзину цветов набрала в Рождество.
Но колечко случайно в лесу потеряла.
Но найду,ведь я верю в свое колдовство,
Я могу быть волшебницей.Я это знала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387872
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2012
В протянутую руку ты вложи
Хотя бы гривню,хоть копеек двадцать.
Ты нищему случайно помоги,
Чтоб не посмел тот нищий сомневаться.
Чтоб верил в доброту и всех людей,
Чтоб верил нищий в Ангелов на свете.
Ведь каждому откроет Господь дверь.
Ведь каждому подарит зиму,лето.
Ведь солнце согреват в мире всех.
Давайте не остынем мы сердцами.
Ведь равнодушье-это большой грех,
Пусть Бог всегда и всюду будет с нами.
Давайте просто говорить слова,
Мы чьи-то души счастьем вновь согреем.
Пускай живьет лишь в мире доброта,
Пускай добро мы сделать все сумеем.
Давайте просто говорить слова,
Давайте просто верить в мире в чудо.
Не станут наши черствыми сердца,
Коль боль других мы чувствовать все будем.
Я знаю-полон мир таких людей,
Что души согревают нам словами.
Помогут и поступками,поверь,
Сколько людей прекрасных между нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387866
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2012
Потворна жінка йшла краєчком поля,
Кричали:
-Відьма!Відьма!Помирай!
Стара,страшна, о бідна її доля.
-О Божечку!За все їм вибачай.
Будиночок в старім селі купила,
Ніхто із нею там не розмовляв.
А вона Бога кожен день просила,
Щоб Бог здоровя людям усім дав.
Дощу в селі не було вже півроку,
Та вимолила дощ на десять днів.
-Ти відьма,ти стара страшна сорока!
-Зробить такою Бог мене схотів.
Лиш озирнулась,побажала щастя,
Та цим ще більше розізлила всіх.
І кожен день ходила до причастя.
-Людоньки!Схаменіться,бо це гріх.
Були важкі пологи,лиш за нею
Бігли,шептала довго,добре все.
І розмовляла кожен день з землею,
Ховала в хустці все страшне лице.
Ніколи хустку стару не знімала.
-Потвора справжня!Відьма вона зла!
А вона навіть землю цілувала,
Та як цю відьму вигнать із села?!
Вона варила трави і носила
В інше село,там люди не такі.
Нікого ні про що не попросила,
Ковтала тільки слізоньки гіркі.
І почали в селі всі говорити,
Що хлопець захворів,не їсть,не спить.
Матуся плаче:
-Що ж мені робити?
О люди,люди!Серденько болить!
Тай розповіла всім:
-О горе сталось!
Потвору стару син мій покохав!
Моє серденько люди розривалось,
Допоможіть!Синочок мій пропав!
Не їсть!Не спить!Не хоче говорити,
Допоможіть здолати цю біду!
Ну як мені скажіть на світі жити,
О люди добрі!В ноги Вам впаду!
Зібралося село,взяли у руки
Страшезні вили,навіть молотки.
-Поможемо здолати твої муки,
Невже будем терпіти це роки?
Потворна жінка йшла краєчком поля.
-Зніми потворо хустку і молись.
Померти зараз-така твоя доля.
І вили в груди їй уже впялись.
Стікала кровю,тихо помирала,
Не встигла їм сказати пару слів,
Що від кохання свого лиш втікала
З старого міста.Бо не зрозумів
Її коханий за таку ось вроду,
Від погляду крутилась голова.
Красу таку ніхто не бачив зроду.
Пішла... Не дочекалась і Різдва.
Пішла в село і хустку лиш носила,
Все прикривала личенько своє.
Казали, що то відьма. Спокусила
Півсвіту... Бог кохання... Не дає...
Та дав.І закохалась до нестями,
Він від кохання навіть захворів.
...Ховали як собаку,біля ями
Стягнути з неї хустку хтось зумів.
І не прийшли чомусь люди до тями.
І тільки вітер довго гомонів.
Хлопець здурів,сміявся лиш роками,
І її смерть ніяк не зрозумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2012
Дощ пішов сьогодні замість снігу,
Вимив весь холодний біль душі.
Вимив все сьогодні до обіду,
І листи писала я тобі.
Я писала,що земля не спала,
Що пізнала душі я чужі.
Що від того щасливіша стала,
Я писала все лише тобі.
Тільки вітер вирвав знову лист,
Лиш відніс і в річку його кинув.
Знаю-він до цього має хист,
Так листок малесенький загинув.
Я писала знову вірш тобі,
Тільки дощ сьогодні вимив душу.
І пізнала душі я чужі,
І тепер любити я їх мушу.
І тепер їх дуже я люблю,
Я від того стала щасливіша.
Дякувала я навіть дощу,
Бо весь світ мені ставав миліший.
Миленький мой,суженый,
Приди ко мне ужинать.
А не будешь тропу знать,
Буду я подсказывать.
Приготовлю пироги,
Только побыстрей иди.
Я на улице стою,
В Рождество тебя я жду.
Башмачок мне принеси,
И колечко подари.
Выхожу к прохожим я:
Как зовут!
-Я Эмеля!
Нет,похоже,с чужих стран,
Или все это обман?
Ведь таких у нас здесь нет.
А в окошке моем свет.
Кто-то в дом сейчас вошел:
-Как же ты меня нашел?
-Кто-то стукнул башмачком,
Видишь-кровь идет лицом.
Помоги,мой конь пропал,
Я весь день его искал.
Может,на ночь ты возмешь?
С кем красавица живьешь?
-Как зовут тебя,скажи?
-Знаешь,я живу в глуши.
Свое имя не скажу,
Только паспорт покажу.
Я смотрю-сто лет назад
Он родился.
-Ты дурак?
-Нет,я девушка король,
И любить тебя позволь.
-Больно стар,еще и глуп,
И на комплименты скуп.
Оставайся ночевать,
Лишь кота бы мне позвать.
Я боюсь тебя,пойми.
-Рождество ведь,извини.
Коль боишся-я уйду,
Но ищу себе жену.
Вот визитка,кошелек,
Тебе девушка урок-
Ты гадала в Рождество,
И разбила мне лицо.
Позовьешь меня к столу.
Нет,пожалуй я уйду.
В щечку он поцеловал,
И за семь минут пропал.
И пропал мой старый кот,
Конь стоптал весь огород.
Башмачок я подняла
И спокойно спать пошла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387696
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 25.12.2012
Она была красивее других,
Она летала выше всех на свете.
Но появился вдруг ее жених,
И жизнь течет в обычнейшем сюжете.
Но ведь летала,Ангелом была,
Зачем же согласилась стать женою?
Он просто ее крылья сжег дотла,
Они мешали,делали чужою.
Он лишь хотел,чтобы была как все,
Чтобы готовила,стирала,убирала.
Не предавалась никогда мечте,
Зачем же она крылья одевала?
И плачет,и слезинки все на пол,
И превратилися они в желанья.
А муж ведет обычный разговор,
Что борщ невкусный.Это ж наказанье!
Но ведь старалась,встала в шесть часов,
А он ворчит,то кофе вдруг холодный.
А ведь когда-то Ангел был готов
Быть только с ней.
-Пусть буду и голодный,
Но только б мог тебя я подержать
За руку,целовать,лелеять.
Но только б мог я рядом засыпать.
Я для тебя что хочешь могу сделать.
Вышла на улицу,на старый,старый,старый мост,
Забыла,что муж крылья сжег,их нету.
-Ну до чего же этот мир непрост,
И я ищу лишь Ангела по свету!
Хотела прыгнуть,чтобы полетать,
Рука чужая вдруг ее схватила.
-Вы кто?
-Могли бы и узнать!
-Вы Ангел!Я за Вас молилась!
На Рождество готовила пирог
В квартире новой.Ангел ее рядом.
-Скажи,как без тебя я раньше мог?
Целует он любимую и взглядом.
И не мешали крылья никому,
Он обнимал,он целовал,лелеял.
-Я так тебя любимая люблю,
Да я бы для тебя все в мире сделал.
-Давай сердечко принесем на мост,
На Рождество его вдвоем поставим.
Как же прекрасен этот мир,хорош,
А мы без крыльев просто забываем.
И обнимал,и нежно целовал,
За руку все держал и улыбался.
-Только прости,что поздно разыскал,
-Но ты ведь очень,очень ведь старался.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387340
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2012
Как убегали мы с тобою друг от друга!
Но нас преследует одна луна и месяц.
Ты говорил,что я тебе и не подруга,
Но разве к неподруге целоваться лезут?
Как падал снег,как укрывал мое окошко,
Как все снежинки лишь ко мне вчера тянулись.
А ты когда-то согревал мои ладошки,
А мы в одной постели так и не проснулись.
Любовь мы закопали и захоронили,
Зимой могилу рыли.Снег красивый падал!
Ты говорил,что мы друг друга не любили,
Но почему же от меня ты слезы прятал?
Я видела,как люди в жизни умирают,
И как за ними только дождь лишь плакал с ветром.
Не видела,как в снег цветы зимой сажают,
Как поливают,будто бы прощаясь с детством.
Прости,из-за меня ты на могилу ходишь,
Сажаешь лилии любимые зимою.
Между могилами любви один ты бродишь,
И руки мерзнут,и душа.Зачем чужою
Меня ты называешь.Мог давно признаться,
Ведь никогда цветы зимою не сажают.
Но будет лишь зима к тебе всегда касаться,
Ведь никогда любовь живую не бросают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012
Мамочка,приходит Дед Мороз,
Ты не плачь,я верю еще в сказки.
Вырасту,куплю сто тысяч роз.
Пусть мне принесет Мороз лишь краски.
Мамочка,ты папочку найдешь,
Он тебя полюбит,не оставит.
Мамочка,на улице мороз.
Мамочка,нам счастье Бог направит.
А ботинки я себе куплю,
Буду я работать этим летом.
Я тебя родимая люблю,
Только я сегодня не об этом.
У меня есть мамочка любовь,
Что еще бывает лучше в мире?
Повторю-люблю я вновь и вновь,
Не беда,что холодно в квартире.
Ты не плачь,я снова повзрослел,
Не беда,что сразу,так ведь надо.
Я бы очень мамочка хотел,
Чтобы елке ты была лишь рада.
Я почти закончил первый класс,
Я мужчина взрослый очень,очень.
Будет преотлично все у нас.
Только ты не плачь все эти ночи.
Я тебе купил вчера духи,
Бабушка мне деньги подарила.
Только больше мама не грусти,
Есть ведь хлеб.И есть у нас квартира.
И смотрел в окошко,и молчал,
И молился мальчик долго Богу:
-Боженька,лишь ты нам помогал,
Буду помогать и я немного.
Буду маму долго утешать,
Буду за нее тебе молиться.
Я смогу тебе пообещать-
Буду лучше всех детей учиться.
Маме только счастье подари,
Сделай ты ее счастливой Боже.
И во всем,всегда ей помоги,
Мамы в мире детям всех дороже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387192
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2012
І плакала,і жити не могла,
І так боліли руки в неї,ноги.
І так боліла кинута душа.
А вечером вже почались пологи.
А він казав:кохаю.Лиш пішов,
Куди пішов-вона не знала досі.
Можливо,собі іншу він знайшов,
Руки холодні,ноги в неї босі.
Питає вона в Бога,Бог мовчить,
Він не говорить,лиш не покидає.
Він інколи і болем людей вчить,
Хоча вона про це зовсім не знає.
І проклинає всіх,болить душа,
А медсестра мовчить і не говорить.
-Що сталось?
-Та нічого.Немовля
Якесь маленьке,дуже,дуже кволе.
-Ні,щось не так.Скажіть про все мені,
Я й так відмовлюсь нині від дитини.
-Каліки-діти всім такі чужі,
І не знайдуть вони собі родини.
-Та не мовчіть,уже скажіть про все,
Мені дитина ця чужа,не рідна!?
-Таке гарненька в дівчинки лице,
Лише горбата,Бідна,бідна.Бідна.
Відмову написала і пішла,
Не глянула на дівчинку-каліку.
Ну як могла,ну як вона змогла,
Невже хтось інший їй знайде поліку?
А інша мама плаче і мовчить.
Дитина мертва в неї народилась.
Вона вже тиждень у лікарні спить,
Бо дівчинка чужа їй лише снилась.
-Ви розумієте,що тут біда,
Каліка Боже нині народилась.
-Та я би дівчинку собі взяла.
І Богу день і ніч лише молилась!
Каліку медсестра їй принесла,
Папери чоловік зробив швиденько.
Каліку цю додому принесла.
-Моя рідненька дівчинко маленька.
Хоче скупати хворе те дитя,
Цілує і до серця прикладає.
-Ти моє щастя,ти моє життя.
І не біда,що горб дитина має.
І розповила дівчинку малу,
А це не горб,це крила,Ангел божий..
-А я тебе люблю,тебе люблю...
Це донечка і мама дуже схожі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387170
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.12.2012
Но почему так быстро зло растет?
Добро порою быстро пропадает.
И в душах многих зло долго живет,
И отпустить так часто не желает.
Да потому,что мы всегда добро
Стараемся вытягивать наружу.
И засыхает запросто оно.
А зло закапываем даже в лужу.
Там влага есть,оно себе растет,
Ведь у него есть почва,хоть плохая.
А зернышко добра порой умрет,
На солнышке так часто засыхая.
Мы хвастаемся-как же мы добры!
Мы нищему в подземном переходе
Бросили гривню. Как же мы щедры!
Да лучше б потеряли по дороге!
Когда добро мы тянем напоказ,
То ничего в душе мы не засеем.
Зло возымеет силу выше нас,
Мы понимать все это не умеем.
Поэтому засейте доброту
Так глубоко,чтоб Вы лишь это знали!
Себе скажите:всем я помогу!
И нужно,чтоб Вы зло всегда прощали.
Есть исключения.Порой всегда отпор
Давайте смело,за врагов молитесь.
Быть может,мой поможет разговор,
Но никогда до зла не опуститесь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386904
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.12.2012
Здравстуй Дедушка Мороз.
Я писал,пишу и буду
Для того,чтоб ты помог
Вдруг свершиться просто чуду.
Моя мамочка больна,
И врачи уже не лечат.
Но надеюсь я,она,
Что в Рождественский вдруг вечер
Нам подарок принесешь.
Моя мама улыбнется,
Ты так много всем даешь.
Ангел пусть ее коснется.
Я ведь знаю-Ангел есть,
Он хранит ее и любит.
Я хочу ему прочесть
Пусть он маму не забудет.
Знаю я-надежды нет,
Хот еще не понимаю.
Мне так очень мало лет,
Только мамочку теряю.
Дед Мороз!Неси другим
Ты подарки,а мне чудо.
Я всегда тебя любил,
Выслушай,пусть так и будет.
Я послушный,я молюсь,
Хоть не знаю букв я сложных.
Дед Мороз,я признаюсь-
Выучу потом,чуть позже.
А сейчас рисую я.
Видишь,мамочка зимою
Саночки мне привезла.
Видишь,это мы с тобою.
Видишь,машешь мне рукой,
Дальше елка и игрушки.
Мама,я и ты со мной.
Принеси мне под подушку
Просто чудо.Не неси
Мне игрушки и конфеты.
Ты мне чудо подари.
Я читал твои газеты.
Говорила тетя мне,
Что ты можешь все на свете.
Вот пишу письмо тебе
Так,как пишут только дети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386884
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.12.2012
Они вдвоем встречают Новый год,
Но он влюбился в девушку моложе.
А она знает-он хочет развод,
А может и она хотела тоже?
И каждый сжег записку.Он писал,
Что хочет быть свободным и любимым.
Он от жены своей очень устал.
Она сидела молча пред камином.
Писала тоже,только о другом,
До смерти долюбить его хотела.
-Что пишешь?
-Покажу тебе потом.
Ведь открыть тайну права не имела.
Ей врач сказал-остался ровно год,
Она ценила каждое мгновенье.
А он сегодня попросил развод.
Она ему:
-Оставь нам воскресенья.
Ты будешь с ней,но я люблю тебя,
Мне подари один лишь день в неделю.
-Но в воскресенье не сумею я.
-Ну хорошо.Тебе любимый верю.
И улыбнулась,пожелав любви,
А он подумал:видно,издевалась.
-Ты в воскресенье только приходи.
И быть очень спокойною старалась.
Он не пришел,но вспомнил,как она
Его с работы вечером встречала.
Как целовала вечером всегда,
Как пледом его ноги укрывала.
Другая не готовила еду,
Лишь полуфабрикаты временами.
Он через год сказал:
-Так не хочу.
И тяжело ему так временами.
Он вспомнил их последний Новый год,
Вспомнил записку,что она писала.
Только не знал-никто его не ждет,
Она в больнице молча умирала.
Пришел домой,записку он нашел,
Она писала:
-Я тебя любила.
Прости любимый женщине больной.
А я тебя давно за все простила.
И вспомнил,что писал он в Новый год:
"Желаю быть свободным в этой жизни".
В углу мяукал старый,старый кот,
Катились слезы и пугали мысли,
Что не успеет повидать ее.
Пришел в больницу:
-Да,Вы опоздали.
Целует он холодное лицо,
И руки,что всегда лишь обнимали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386692
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2012
А я тобі і лампу Аладина,
А я тобі і чай,і почуття.
Самотньою і босою ходила,
Лиш крихти від кохання я знайшла.
А я тобі признання і чекання,
А я тобі в долонях білий світ.
Я я від почуттів моє благання
Перенесла через сто тридцять літ.
Ніяких запитань,вагань,бажання,
Ніяких сліз,ніяких повернись.
Ніхто мені не міряє чекання,
Ніхто не чує мого:лиш озвись.
І твій дзвінок ніколи не розбудить,
Але чекаю схожого,молюсь.
А хтось мене і досі не розлюбить,
Когось душа і досі ще болить.
А я тобі і лампу Аладина,
А я тобі бажаю ніжних снів.
Бо досі я малесенька дитина,
Яку ніхто ніколи не жалів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386655
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.12.2012
Будь сильніша всіх пустих образ,
Будь сильніша сліз холодних,болі.
Знаєш,що й один у полі воїн.
На коліна впадеш ще не раз.
Лиш пади і щиро помолись,
І пройди випробування долі.
І нехай у ліжку Вас не двоє.
Хоч в коханні Ви колись клялись.
Вчись прощати,хоч душа болить,
Хоч в лице ти хочеш кулаками,
Але зрозумієш ти з роками,
Що пройде образа і за мить.
Будь сильніша,я тебе молю,
Тільки завжди,завжди посміхайся,
І в полон образам не здавайся.
Просто подруг всіх дуже люблю.
Будь сильніша від усіх розлук,
Від падінь,від заздрощів,від сварок.
Ми піднімемо ще сотні чарок,
Коли навіть не цілують рук.
Коли зовсім,зовсім сил нема,
Нема грошей і нема кохання,
І уже закінчилось чекання,
І в душі танцює вальс зима-
Розсміємось суму ми в лице,
Коли важко-це сходинка вгору.
І почнемо ми з початку знову.
Ми найкращі-памятайте це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386404
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.12.2012
Я шарф свяжу для твоего сердечка,
А для любви построю нашей город.
Спасибо тебе милый за колечко,
Ты для меня безумно,очень дорог.
Я твою душу снова отогрею,
В ладошки я возьму ее целуя.
Ведь без тебя совсем я не умею,
Ведь я тебя люблю,тебя люблю я.
В животе моем селятся бабочки,
Укрываешь меня ночью пледом.
Я смотрю на твои снова тапочки,
И иду лишь за тобою следом.
И когда с тобой вдвоем состаримся,
Я не буду старой,некрасивой.
Буду я тебе любимый нравится,
В мире сделал меня всех счастливей.
Борщ тебя сварю и пирогами
С вишней спелой накормлю любимый.
Ты тетрадь мне поднесешь с стихами,
А на улице любимый,долгий ливень.
Только очень жаль,что крылья прячу
В старый шкаф в мешочки,что из ситца.
И от радости украдкой снова плачу.
В душе счастье каждый день.Синица
Парит в небе,журавли в ладошке.
Я для них связала шарф претеплый.
Не летят,зимою на окошке
Просидели,но ведь день холодный.
Для любви построила я город,
Для души связала шарф красивый.
Для меня ты очень,очень дорог,
Мой единственный,родной,любимый.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386396
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.12.2012
Віддам усім я крапельку душі,
Віддам любов,нехай ніхто не знає.
Напишу для людей своі вірші.
Нехай навіть коханий не кохає.
Та не біда,все зміниться колись,
Сьогодні навіть сніг вже намагався
Кружляючи у танці заплестись,
І вітер в танець снігу закохався.
Старенький ліс схиляв додолу все:
Верхівки сосен і малих ялинок.
Він цілував навіть моє лице,
Торкаючись верхівкою хмаринок.
Віддам любов,зігрію я усіх.
Віддам і не проситиму ні в кого.
Але коли почую я Ваш сміх,
Подякую за це я щиро Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386190
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2012
Сьогодні ходить знову Миколай,
Зайшов в будинок для малих сиріток.
Стомився,сів спочити,пригадав,
Що вчора приносив він для цих діток.
Хтось попросив цукерок,хтось казки,
Для когось чобітки приніс новенькі.
Виконував роботу цю роки,
І дітки всі були йому рідненькі.
Побачив-плаче дівчинка в кутку.
Щось тримає,складає на підлозі.
Вчора не бачив дівчинку малу.
Невже допомогти він ій не в змозі?
Та й підійшов,питає:
-Щось болить?
Чому ти плачеш?Хочеш-допоможу.
Увесь будинок і весь світ вже спить.
А я ще подаруночки розношу.
Вона сміється:
-Ти не Миколай.
-Хто на підлозі?
-Це моя матуся.
Це діти розірвали,вибачай.
А я за неі кожен день молюся.
Чому померла?Зовсім молода.
Кому мене залишила?Не знаю.
-Не будеш більше ти така сумна.
Це я тобі дитинко обіцяю.
Мене колись залишили батьки,
Я теж сирітка,все я розумію.
Але молюся Богу всі роки,
Тобі знайти родину я зумію.
Присів на ліжко і за руку взяв,
І казку розказав малій дитині.
Піде шукати,він пообіцяв:
Різдво зустріне у новій родині.
І бачить,що дитя мале не спить,
Всміхається вона до Миколая:
-Я буду дуже,дуже їх любить,
Я б колядки їм на Різдво співала.
Я потім каже:
-Ти стомився вже.
Хіба ти плакав,як батьків не стало?
І гладить його руки і лице.
-А моє серце зустріч відчувало.
Лети назад і відпочинь за рік,
Ти фотографію верни моєї неньки.
Сидів і плакав сивий чоловік.
Дитинка каже:
-Ти такий старенький.
Переживаєш,саночки везеш,
Спішиш до всіх,а хто тебе годує?
Даруночок в віконечку знайдеш?
А хтось із діток щиро поцілує?
Я помолюсь за тебе,так і знай,
Моя молитва щира,бо дитяча.
А ти тільки здоровя не втрачай,
Бо дітки подарунків не побачать.
Віддам я фотографію тобі,
Побачиш маму-передай вітання.
Скажи,що досі ходиш по землі,
Молюсь я Богу звечора до рання.
Так вчила мама,на вікно мені
Завжди ти приносив дарунки щирі.
Тепер даю даруночок тобі,
Не відмовляй малесенькій дитині.
І Біблію виймає,і дає
Святому цей дарунок,що зостався
Від неньки:
-Ось,здається все.
А ти отримати таке не сподівався?
Та ні,ось фотографія,бери,
Даю тобі я в світі найдорожче.
І через рік до мене прилети,
І ручки склала:
-Бережи мій Отче
Святого Миколая ти завжди,
Дай йому сили всі листи читати.
Не спізнишся до інших?Вже лети,
Лише дозволь за всіх поцілувати.
Віконечко відкрила-хай летить,
Поцілувала,гладила святого.
-Мене за тебе так душа болить,
Бо бачу я тепер тебе сумного.
І плакав старий,старий Миколай,
Це Ангелятко так переживає.
-Я повернусь до тебе,так і знай.
Вона стоїть і ручкою махає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386187
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.12.2012
А я несла свій хрест.З хреста мені
В важкі хвилини голос озивався.
І хрест таким легким тоді здавався,
Ставало дуже добре на душі.
І знала я-нема легких дорог,
За все потрібно у житті платити.
Потрібно на землі людей любити,
Бо полюбив на світі усіх Бог.
Платити всім,що в тебе є в душі,
Якщо лиш злоба,гнів-то чим платити?
З цим тягарем так важко нам ходити.
І люди інколи і злі чомусь,сумні.
Бог не зробив на світі білім зло,
Його немає.Це добра відсутність,
Що проростає просто у бездушність.
Тому робіть на світі лиш добро.
Платіть лиш тим,що маєте в душі,
Наповнюйте молитвою до Бога,
Тому буде щасливою дорога.
Тоді будуть щасливими усі.
І не просіть подяку за добро,
Тоді добро добром не буде,знайте.
І нагород собі Ви не шукайте.
Не перетворите Ви воду на вино,
Як це зробив Господь.Та не біда,
Бо це не наша справа добрі люди,
Лиш добрі справи Бог нам не забуде,
Хоч і важка дорога в нас була.
Всьому свій час.Не тримайте в душі
Ніколи злоби,не судіть,не лайте.
Бога молитвою Ви завжди прославляйте.
І хрест пронесете Ви гідно свій усі.
А я несла свій хрест.Зробила міст
Собі над прірвою.А потім там стояла,
Молилась,щоб донизу я не впала.
А мене Ангел на руках проніс.
І знов на плечі я свій хрест взяла,
Не завжди Ангел буде прилітати,
Та лиш його навчилась я чекати.
Бо вірила.Бо знала.І змогла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385935
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2012
Святий,святий Миколай
Їде на санчатах.
Ти про нас не забувай,
Бо сьогодні свято.
Хоч не бачимо тебе,
Знаємо -приходиш.
І слухняних діточок
Ти завжди знаходиш.
Янголятка в санчатах
З тобою ходили.
Памятаєш ти всіх нас,
Ми ж тебе любили.
Ми молилися тобі,
Просили дарунків.
Дякували ми зимі,
Бо від візерунків
Розбігались очі нам,
А ми все чекали,
Коли прийдеш ти но нас.
Ми тобі співали:
Святий,святий Миколай,
Ми тобі молились.
Ти про нас не забувай,
Мрії всі здійснились.
Святий Чудотворче,святий Миколаю!
Я тебе сьогодні за усіх благаю-
Подаруй матусі,таткові здоровя,
Помолюсь сьогодні за родину знов я.
Довгих,довгих років бабусі і діду,
Я до них сьогодні у гості приїду.
А моїй сестричці найкраще кохання,
Святий Миколаю-це моє бажання.
Злагоди і миру,добробуту в хаті,
Хай всі люди будуть здорові,багаті.
Щастя всім родинам,сиріткам-родину,
Молюсь Миколаю я за Україну.
Хоч я ще маленький,та багато знаю,
Тебе Миколаю я за всіх благаю.
Вислухай молитви Отче наш небесний,
Пожоми нещасним в день такий чудесний.
Святий Миколаю!Не хочу дарунків,
Краще малюй небо в сотні візерунів.
Бачила дитину,що ходить не вміла,
А ходити ніжками так вона хотіла.
Святий Миколаю!Поможи ходити,
А за це я буду до тебе молитись.
Святий Миколаю!Дітки є без мами,
Тобі листи пишуть дітки ці мішками.
Здійсни їхні мрії!Подаруй родину,
Рученьки до тебе кожную хвилину
Буду піднімати і щиро молитись.
Поможи каліці на санках возитись.
Може,ще маленька,і не так молюся,
Але Миколаю,кожен день я вчуся.
Святий Миколаю!Поможи сирітках,
Поможи на світі усім хворим діткам!
Святий Миколаю!Випав вчора сніг.
Ти мені дарунок уночі приніс.
Бачив я санчата,Ангелочків двох.
Бачив як на землю все дивився Бог.
Святий Миколаю,цей уклін тобі,
І щира молитва у моїй душі,
Молюсь за родину,за діток чужих.
Принеси дарунки,принеси для них.
Святий Миколаю,за нас помолись.
До душі сьогодні ти нам притулись.
Хорони від горя,хорони від бід,
Дай нам у здоровї довгих,довгих літ.
Ми тебе на поміч кличемо усі,
Миколаю,дай нам спасіння душі.
Рученьки до тебе тягнемо весь день,
Колядок співає душа і пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385923
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.12.2012
В городе Патаре в Малой Азии
Около тысячи и семьсот лет
Мальчик родился.Родители нажили
Много богатства.Покинули свет
И очень рано сиротку оставили,
Мальчик грустил,очень много читал.
Ангелы только душой его правили,
Бога всегда очень он почитал.
И Николай только Богу молился,
Жил он один и учился всему.
Лишь с одиночеством он примирился,
Бог посылал всегда мысли ему.
И о любви он узнал чуть не равной.
Вместе двоим быть не суждено.
Девушка бедная слишком,но рано
Очень грустила.Но это не все.
Плащ с капюшоном он темный набросил,
И ночью темной пробрался к окну.
И только Бога он очень уж просит,
Чтобы помог он сегодня ему.
Сверток с деньгами в окно он бросает,
Молится Богу,чтоб Бог помогал.
Утром по городу слух расползает:
Ангел помог вдруг влюбленным!Он знал,
Что помогать может он горожанам,
И Николай был счастливее всех!
Только он сделал еще очень мало.
и он хотел слышать счастья лишь смех.
Так и ходил в капюшоне он ночью,
В бедные семьи подарки кидал.
И от улыбок был счастливым очень,
И многим людям всегда помогал.
Стал он священником в Миры Ликийские,
Позже епископом в городе том.
И заключен был в тюрьму.Люди низкие
Пытками душу,а тело кнутом.
Выдержал он испытания эти,
И восемь лет жил,молился в тюрьме.
Только он верил,что Бог есть на свете,
И говорил:
-Бог поможет и мне.
В Иерусалиме святой Чудотворец
Море молитвою враз ублажил.
Ожил матрос.Жизнь дороже сокровищ,
Ведь Николай был святой,всех любил.
И до сих пор Николай выпекает
Звездочки детям,кладет их в мешок.
Он ведь хороших всех деточек знает,
Он николайчики всем нам несет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385612
рубрика: Поезія, Историческая лирика
дата поступления 17.12.2012
Знаете,не слышал Дед Мороз,
Николай святой читал их письма.
Задавали дети свой вопрос:
-Чудеса бывают?
Детям снится,
Что живут они большой семьей,
Не болеют,что совсем здоровы.
Папа,мамочка-они всегда со мной.
Разве умирать они готовы?
В чем,скажите,в чем же их вина,
Что обходят стороной их люди?
Разве не большая в них душа?
Рождество другое у них будет.
Раздадут им несколько конфет,
И никто сердечко не целует.
Сколько им осталось горьких лет?
Это никого ведь не волнует.
А хотели тоже Рождества,
Чтобы как в других-игрушки,елка.
А хотелось просто волшебства.
Только от желаний мало толку.
И глаза потухли,не горят,
А они любви даже не знают.
А они как все тоже хотят,
Ведь живут еще,не умирают.
Так же очень верят в чудеса,
Так же учат их молиться Богу.
Так же молят долго небеса,
Чтобы к ним они не очень строго.
Так же свой ботинок на окно,
Так же ручки к Богу поднимают.
Только нам здоровым все равно,
Что такие крошки умирают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385560
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 17.12.2012
Он сидел на кровати,держал ее руку в своей,
И заботливо кутал ей ноги любимейшим пледом.
-Ты скажи мне хоть слово,мне душу немного согрей.
Ведь и я за тобой очень скоро любимая следом.
В коме месяцев семь так лежала.Врачи говорят,
Что ее продержала любовь.Но ведь жизни не будет.
И смириться они старика попросили.Не знать
Всем врачам,что ее он однажды любовью разбудит.
И уснул.Только палка упала вдруг на пол,гремит.
И она открывает глаза и так чай захотела.
А старик на кровати с ней рядом спокойно лежит.
А она разбудить его вдруг поцелуем посмела.
-Я хотела бы чай,чтобы кружка одна,на двоих.
Он тихонько поднялся,как месяцев семь не бывало.
Подожди,только чайник сейчас,вот сейчас закипит.
А она говорит:
-Может я?Я совсем не устала.
Кутал пледом любимейшим ноги и с ложечки чай.
Не расспрашивал,что же продумала,верил-вернется.
-Я пойду за вареньем,а ты мне сейчас обещай.
-Я уже обещаю-что хочешь,-и тихо смеется.
Кутал пледом,и книги ей на ночь обычно читал.
А на улице снег закружил.Чудеса ведь бывают!
К Рождеству ведь вернулась!Так будет,он верил,он знал!
Чудеса и любовь в этом мире всегда побеждают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385289
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2012
В Вашем городе N догорают опавшие звезды,
Чашка кофе одна на столе,но хандрить не надо.
Никогда в этом мире не может поймите быть поздно.
Не грустите,скажите:я этому впрочем рада.
Никогда не твердите:я знала,что так и случится!
Отпустите любовь и скажите:иди только с Богом.
В Вас ведь может принц настоящий сегодня влюбиться.
Так зачем Вы к себе так относитесь строго,престрого?
А в придачу нет денег,не ладится даже работа?
Но родные здоровы,здоровье и Вас не подводит?
Значит все хорошо,остальное лишь Бога забота.
Он ведь планы получше на Вас в этом мире находит.
Счастья нету сегодня?Счастье маленькими шагами
К Вам идет,вот оно опоздало,устало немножко.
Оно будет жить с Вами счастливыми очень годами.
С ним детскую кашу будете кушать маленькой ложкой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385257
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.12.2012
Добротой всегда на доброту!
Улыбайтесь,солнце в душах светит!
Утверждайте:сильная,смогу!
Пусть удача сразу Вас заметит!
Пусть Господь поможет Вам всегда,
Только слабым в жизни помогайте,
Будьте счастливы мгновенья и года.
О родителях Вы впредь не забывайте.
Не держите Вы обид пустых,
Но на голову пусть Вашу не садятся.
Помолитесь даже за чужих.
Пусть Вам Ангелы лишь ночью снятся.
Пусть не знает сплетен Ваш язык,
Над самой смеятся сильный может.
Пусть всегда в почете и старик.
Пусть нуждающемуся душа поможет.
Королевой гордо прошагать,
Даже если груз проблем Вас давит.
И нуждающемуся не отказать.
И тогда Господь Вас не оставит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385172
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.12.2012
Отпустила тебя двести лет я назад.
Да душа и сердечко упрямится.
Говорю:
-Да смотрите какой снегопад!
Они мне:
-Он нам больше лишь нравится.
Неужели с душой не управлюся я!
Неужель не прикажу сердечку!
Отпустила тебя двести лет и ушла.
Лучше б чувства я бросила в речку.
Пусть река бы несла,я б забыла давно.
Только поздно.А я улыбаюсь.
Твои письма сегодня я снова нашла,
Что люблю-я тебе не признаюсь.
Но болела душа,где лекарство залить?
Прямо в душу?Но я не умею.
Будет сердце,душа до сегодня любить.
Только я никогда не посмею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385167
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.12.2012
Три орешки для Золушки
Простояли в комоде.
Доставала их с донышка,
Видит-платья не в моде.
И орешек бросает,
Платье шито вручную.
Золотом дошивает.
Бал в двенадцать.Чужую
Оседлала лошадку,
Скачет в замок и плачет.
Папа ей шоколадку
Не купил.Это значит,
Что орешки свалились,
Он с земли поднимает.
И куда закатились?
Она не понимает.
Платье шила,ревела.
Бал сегодня в двенадцать.
Она очень хотела
С принцем пообниматься.
Тихо дверь открывает,
Шлейф на метров двенадцать.
Ей вуаль закрывает
Все лицо.Улыбаться
Так хотелось девченке,
Но принцессы другие
Ходят в модной обновке.
Башмачки золотые.
И принцесса бежала,
Шлейф мешает в дороге.
Башмачок не теряла.
Вспоминала о Боге.
А в комоде лежали
Три орешки сухие.
В сказке на пол бросали,
Чудо с ними творили.
Почему же сбежала?
Принц за Золушкой следом.
Золушка не узнала.
И за званым обедом
Слышит новость:сестрица
Завтра замуж выходит.
А ей бал только снится,
И что принц рядом ходит.
Плачет Золушка долго,
Башмачок одевает.
Только что с того толку?
Бал раз в жизни бывает.
Башмачок не теряла,
Шлейф на метров двенадцать.
Лишь бедняжка не знала:
Принцы могут влюбляться.
В доме нет хлеба,соли.
И комод продавала.
Плачет сердце от боли.
-Ты б орешки достала.
-Они не продаются!
Мне привез их мой папа.
Кругом люди смеются.
-Годовая зарплата!
А в придачу-полцарства.
И возьму тебя в жены.
-Принц,да хватит смеяться.
-Золушка,Вы готовы?
По другому случилось,
Лишь принцессою стала.
Долго счастье их длилось.
Башмачок не теряла.
И счастливою стала
Наша Золушка.Знает-
Веру не потеряла.
Принц ее обнимает,
Платье дарит по моде.
И она сохраняет
Три орешка в комоде.
Тот,кто ждет-получает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384949
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 14.12.2012
І знову вітер сніг весь підніма,
А сніг другу добу не може спати.
І тиша своі вуха закрива,
Стомилась,як стомилась я чекати.
А на горі і влітку ця зима
З гори схиляє шубу і шепоче:
-Та ти і досі ще така дурна?
Та ти і досі ще кохання хочеш?
Не знаю,що сказать мені зимі,
Ій так багато років і мудріша.
Не знають,що сказать своій душі,
Душа мені моя зими миліша.
І лиш всміхаюсь,соромно,що так,
Що все шукала,а знайшла лиш попіл.
Що ще проймає досі душу страх.
Що ми не разом в зиму,навіть в осінь.
Що ще передивляюся казки,
Що досі мрію про своє кохання.
Що заплітаю сум я у стрічки,
Що десь я для душі беру чекання.
Що відповісти-мріі вже старі,
Але і в старості вони повинні жити.
Що ми лиш люди,зовсім не царі,
Що вміємо і можемо любити.
Але кого?Все зустрічі нема.
І навіть сніг не виспався і тане.
Навіть не мерзне поспіхом зима.
Навіть чекання скоро вже не стане.
Коли прийдеш і станеш на поріг,
Коли долоні ніжністю зігрієш.
Мені вже буде так багато літ,
Що душу розбудити не зумієш.
Тоді не дивно-смерть стоіть чи ти,
І не важливо-порівну сприймаю
За ким у нескіненність мені йти.
Бо Ваші вже цілунки не чекаю.
Молитись Богу і варити чай,
Вікно закрити чи життя закрити.
Закрити очі чи попертись в рай,
Чи на Різдво дванадцять страв зварити.
А ти гадав,що час не забере
Мого кохання,зморшки не малює?
Ти не впізнаєш втомлене лице,
Що досі у думках тебе цілує.
Та і не треба,всьому є межа,
Лише не хочеться до тебе притулятись.
Бо все згоріло.Бачиш,я стара,
Але ще досі мрію закохатись.
А досі я кохала лиш життя,
Бо не знайшла в житті свого кохання.
Це не біда,що зовсім я стара,
З собою в рай візьму тебе чекання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2012
Хочешь стану королевой снежною?
Хочешь стану самою красивою?
Хочешь стану очень,очень нежною,
И совсем,совсем неповторимою?
Наберу зиму тебе и выложу
Под постель тебе красиво звездами?
Хочешь у метелицы я выпрошу,
Чтобы песни пела над под окнами?
Хочешь сказки или превращуся
В королеву,буду всех красивей?
Хочешь,снова я в тебя влюблюся?
Хочешь буду я твоей любимый?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384715
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.12.2012
Мы разлюбили,не любим,прощаемся,
Да так бывает и будет не раз.
Просто в друг друга совсем не влюбляемся.
Просто зима,что сейчас-не для нас.
Нет,та зима,тот же снег,тот же ветер.
Та же метелица и снегопад.
Только меня не целуешь в наш вечер.
Только твердишь мне совсем невпопад.
Это не страшно,бывает и будет.
Вечер поплачу,тебя отпущу.
Только душа никогда не забудет,
Как мне сердечко твердит:я люблю.
Только когда будет плохо-не бегай
Сразу к врачу,чтобы душу лечить.
Я наберу вновь в ладошки лишь снега,
Я тебя буду любимый смешить.
Если и это тебе не поможет,
Просто свечу у иконы зажги.
Ангел ладошки тихонечко сложит,
Богу прошепчет-ему помоги.
Если вот это тебе помогает,
Ты никого не ищи-это я.
Просто так в мире любимый бывает,
Знаешь-не важно,что я не твоя.
Стану слезинкой и с глаз заберу я
Все твои слезы,чтоб ты не грустил.
Я не с тобой-только очень люблю я,
Пусть ты меня навсегда позабыл.
Это не важно.Большое сердечко
Так целовало всю душу твою.
И пусть другой мне подарит колечко,
Только тебя с Ангелочком храню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384703
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.12.2012
Мы с тобою однажды сбудемся,
После встречи письмом нам высланной.
Мы с тобою однажды влюбимся,
Ведь влюблялись с тобой мы мысленно.
Будет день.И седьмой понедельник
После Нового года притащится.
Он придет к нам как мудрый отшельник,
Он в судьбе нам двоим отзначится.
Без вопросов,без слов,предисловия
Я подам тебе кофе и ужин.
Только знаешь,одно лишь условие:
Оставайся,ты очень нужен.
Очень,очень я тебя любила.
Но прошло семь долгих,долгих лет.
Нет,тебя я вовсе не забыла,
Лишь любви сегодня уже нет.
Так же улыбаюсь я при встрече,
Поцелую в щечку и уйду.
Ожиданье есть не бесконечность,
Убивал ты словом:не люблю.
Нет,я до сих пор еще любила,
Обожала,просто ты чужой.
Просто я любовь похоронила,
И прошла сегодня стороной.
Пришла метелица,уселась и сидит,
Лишь платья подолом все вертит как принцесса,
И нахазяйничалась у старого леса.
Дуб посмотрел,обиделся,ворчит,ворчит.
Да ему все уже не так.Не понимает.
Он вертихвосткой обозвал и спорить стал.
Ну что же этой девке не хватает?Я устал?
А она дуб с любовью долго обнимает.
Пошила платье,звездами его украсит.
Садится возле дуба и опять молчит.
Он обижается,стоит в лесу,ворчит.
А он в жизни метелицы так много значит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384374
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.12.2012