| Сторінки (19/1846): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 | » |
Мы все время куда-то торопимся.Нам постоянно не хватает времени.Забываем,что все в этом мире является поводом для счастья.Первый подснежник,здоровье ребенка,улыбка родителей.Нам порой хватало в лесу разбросать листья над головой.Закрыть глаза и ловить какие-то неуловимые звуки.Почему-то нам часто счастье кажется очень далекой целью.Мы не наслаждайся им,а прокладываем к нему путь через достижения.Когда приобретаем то,что желаем-возвышаемся над будничным и допускаем,что оно приходит в награду только за труды.Или когда находимся в близости с другим человеком.Но почему не в гармонии с собой?
Пусть у Вас всегда будет внутренняя улыбка.Серотонин,мелатонин и эндорфин,которые будут выделяться в это время-заменят Вам дорогостоящие препараты.Улыбайтесь,и кто-то влюбится в Вашу улыбку.Даже если совсем не хочется.Научитесь улыбаться всем.Делайте несколько добрых дел на протяжении всего дня.Никому не хвастайтесь.Если Вы считаете себя таким важным,что сделали хорошее дело-смело можете его перечеркнуть.Настоящая доброта никогда не хочет быть узнанной!Запомните это!
Каждый день-это новая жизнь.Даже если знаете,что все,что Вы построили может быть разрушено(любимыми,погодой,обстоятельствами,руководителями и пр.)-все равно стройте(планы,добрые намерения,дом,компанию,сажайте деревья).Даже если Вас предавали и бросали любимые-любите как в первый раз.Я не понимаю людей,которые помнят всю жизнь одну неудачную любовь и потом боятся кого-то подпускать близко.Это указывает на слабость.
Благодарите Бога чаще,чем просите его о чем-то.Благодарите за день,за солнце,за детей,родителей.За то,что у Вас есть крыша над головой.Даже за проблемы.Это нам дано для духовного роста.Если Вы считаете,что в доме некому убрать-то вспомните,что у кого-то нет даже дома.А если Вы жалуетесь на детей-вспомните,сколько бы людей отдали все за счастье материнства.Никогда не говорите,сколько Вы сделали для ребенка,а он не отблагодарил.А Вы говорите спасибо Богу за каждый маленький кусочек хлеба и то,что можете видеть солнце,читать эти строчки в отличии от других?
Не пребывайте в постоянном нервном напряжении.Это чревато развитием стресса.Хотя стресс-это некая разница между желаемым и происходящим.Между тем,что есть и что хотелось бы видеть.В стрессовой ситуации тело выделяет в основном кортизол(гормон,способствующий набору лишнего жира,особенно брюшного).Иногда несем на себе груз лишних забот(боимся поменять нелюбимую работу,сменить жилье,расстаться с нелюбимым человеком).А иногда все это находится внутри.И причина только в нас.Изнутри.Надо иначе относиться к событиям в окружающем мире.Иногда за чем-то гонимся и не понимаем,что в настоящем есть положительные стороны.Надо жить счастливо днем сегодняшним.А не только тогда,когда достроим дом,выучим детей,соберем деньги,построим карьеру.Ведь тогда может кого-то из родных людей уже не быть на этом свете.И подумайте:так ли Вы будете счастливы за праздничным столом в достроенном доме без родных,с которыми можете посидеть прямо сейчас?Доверяйте свою жизнь Богу,помните,что от нас мало что зависит.Но надо прилагать усилий больше."Господи,дай мне мужество изменить то,что можно изменить,терпение принять то,что не можно изменить,и мудрость,чтобы отличить одно от другого"(Молитва).Может-нам надо просто понимать ее?..
Моему племяннику пять лет.Он давно называет меня Вида Вансель.А сегодня мне заявил,что меня не так крестили в церкви.
-Я больше тебя не буду так называть.Это же неправильно!-заявил он мне мне.
Я постаралась ему обьяснить,что это может быть правильно.И он в пять лет меня понял.
-Понимаешь,когда ты называешь меня Видой-мне это очень нравится.Я начинаю улыбаться.Когда я улыбаюсь-у меня хорошее настроение.Когда у меня хорошее настроение-я напишу хорошее стихотворение.Его прочтет хотя бы один человек даже очень далеко.Он тоже может улыбнуться.Когда он улыбнется-то может улыбнуться человек,который с ним живьет.Это может быть такой же мальчик,как и ты.Хоть и очень далеко.Теперь ты понимаешь?-спросила я его.
-Я же не маленький,Вида...
P.S.Продолжение следует.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411510
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 22.03.2013
Рідна ненька вишиває
Молитвами рушничок.
І на плечі дня лягає
Дощ.З заплутаних ниток
Шила криля Янголятку,
Та невидимі вони.
Янгол дивиться на хатку
І шепоче неньці сни.
Начесав він навіть хмари
Гребінцем презолотим.
Напустив Ангелик чари
Небом блідоголубим.
Навіть вечір задивився
І обійми не розкрив.
Ангелик св"ятий тулився
До людей,бо їх любив.
Рідна ненька виглядає
Внука,шиє рушничок.
Вечір крила розправляє,
Ловить місяць на гачок.
Помилився і ламає!
Лише скибочку лишив.
Та із страху знов чіпляє,
Шматок більший загубив.
Місяць зламаний впіймала,
Хай під ковдрою поспить.
І собі пообіцяла,
Що навчу його ходить.
А тепер плету драбину
Я до самих вищих зір.
Нашепчу через хвилину
Ніночці найкращих снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411475
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.03.2013
А нас благословляли небеса.
Ложился день на мягкую подушку,
А ты принес красивую игрушку.
Меня заставил верить в чудеса.
Куда мне деть сейчас твое"прощай"?
Мне выбросить его иль укрыть пледом?
Мне побежать бы кошкой просто следом?
Иль подмешать в остывший горький чай?
Но я тебя лишь вслед благословлю.
Мне испытанье этой нелюбовью,
И буду я справляться с души болью.
Я небеса за все благодарю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411179
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2013
Спасибо,что меня не полюбил,
Спасибо,что оставил без надежды.
Спасибо,Бог меня благословил,
Тобой дал испытание он прежде.
Спасибо,что заставил ты рыдать,
Не спать ночами и кусать подушку.
Лишь о тебе все время вспоминать,
Обнять вместо тебя свою игрушку.
Спасибо,что не будешь ты со мной,
Спасибо,что не смог в меня влюбиться.
Иначе бы однажды стороной
Прошла любовь.Ну как мне не молиться!
Иначе никогда бы мне не знать
Какой можно счастливой быть на свете.
В его обьятьях ночью засыпать,
И просыпаться рядом не рассвете.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411170
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 21.03.2013
Прошло немного,только двадцать лет
С тех пор,как дверью стукнула она.
Купила наугад она билет.
-Прощай,родной.Не будем никогда
Друг друга обвинять и ревновать.
Я так хочу,чтоб был счастливым ты.
Но как сложится?Это нам не знать,
Спасибо мой хороший за цветы.
Но я хочу,чтобы одно ты знал:
-Влюбленность есть подарком от судьбы.
Любовь-это работа...
Вот вокзал.
Она сложила в сумку лишь мечты.
Прошло немного,только двадцать лет.
А он искал такую,как она.
Зачем же разрешил купить билет?
Давно их разделяли города.
И вот купил билет он в город тот,
Не видел ее долгих двадцать лет.
Кого же любит, с кем она живет?
А без нее не мил и белый свет.
Он думал,что другую повстречав,
Забудет навсегда тогда ее.
Но почему так долго он скучал?
И без нее совсем нехорошо?
Ему уже почти под пятьдесят,
Навстречу девушка,похожа на нее.
В груди как будто сто сердец стучат,
Неужто это чувство не прошло.
Он подошел к девченке молодой.
-Вы так похожи,Боже,на нее!
Не уходите!Девушка,постой!
Но столько лет уже давно прошло.
Я обознался!Это не она,-
Заплакал поседевший старичок.
-Когда-то подарила мне судьба
Такой прекрасный для меня урок.
Влюбленность есть подарок от судьбы,
Любовь-это работа,чтоб ты знал.
Ты почему мне не купил цветы?
Ты без цветов меня всю жизнь искал?
-Не может быть,ведь ей же сорок пять!
-Ты знаешь,что такое красота?
Это работа,ты же должен знать!
Ну посмотри хотя бы мне в глаза.
Прошло немного,только двадцать лет,
А он учил единственный урок.
Любви и красоты один секрет,
Помолодевший просто старичок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410805
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.03.2013
По вулиці і по однім містечку
Назустріч майже йшли чоловіки.
Один знайшов у смітнику шкарпетку,
А другий їх купляв усі роки
Лиш за кордоном,в магазинах модних,
Краватки і костюми дорогі.
Уваги не звертав він на голодних,
Бо люди ці якісь йому чужі.
Багатий невдоволений,що доля
Несправедлива-їздити не міг.
А бідних так молився,бо квасоля
Така смачна.Такий смачний обід.
Його в притулку знову покормили,
І чобітки у смітнику знайшов.
Не муляли,їх майже не носили.
-О Боже мій!Поміг мені ти знов!
В притулку ще й знайшлась для нього ковдра,
На лавочці під ковдрою поспить.
І вже не буде ніч така предовга,
Спина вже в нього майже не болить!
-Я дякую тобі за все мій Боже!
Бо дали на вечерю хліба знов.
Я знаю,що рука твоя поможе,
Спасибі тобі Боже за любов!
А другий пішки йшов хвилин п"ятнадцять,
Бо джип в ремонті уже десять днів.
-О Боже,чом прохання не здійсняться?
Чи так ходити пішки я хотів?
Чому я відпустив всю охорону?
Чому ти мені Боже не поміг?
Несправедливо!Хочу мати знову
Мільйонів сто!Бо вже валюся з ніг.
На лавочці під Божим тільки небом
Лежав бідняк,вкривався,говорив:
-Спасибі Боже!Все,що мені треба-
Ти дав сьогодні,бо мене любив.
Він руки склав в молитві щирій,щирій.
-Спасибі,що ти їжу мені дав.
Що ноги мої босі не ходили...
А другий цього вечора лиш кляв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410783
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2013
По краю неба йшли тихенько двоє.
Так обережно хмароньки топтали.
Неначе це велике,дивне поле,
І пір"я Янголяточок збирали.
-А що таке кохання?Вище неба
Ходити і тебе тримать за руку?
-Це разом постаріти.Більш не треба,
Лише на хвильку відчувать розлуку.
-А що таке кохання?Море квітів?
Чи море подарунків і каблучки?.
-Кохання:це так просто-розуміти.
Купити разом суконьку для внучки.
Не вмерти як Ромео і Джульєта,
А разом до весілля золотого.
Дивитись,як старію.І в поета
Давно я закохалась молодого.
Це кожну зморшку з радістю сприймати.
Сприймати разом радість нам і горе.
Це кожен день тебе поцілувати...
По краю неба йшли тихенько двоє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2013
Вот смеясь,держась за руку
Сходит небо по веревке.
И толкнуло в речку скуку,
И ударило воровку.
Воровала она месяц,
Прячет глупая в корзину.
У нее в корзине десять
Звезд.Их спрятала за спину.
Я спасала с ночкой звезды,
Месяц ставила на место.
Мне за это ночка-грозы,
Платье белое невесты.
Я веревку ей связала,
Чтобы легче подниматься.
Меня ночка целовала,
Ведь до завтра расставаться.
Вот тебе стихи подруга
Снова с ночкой написала.
Знаешь-у тебя простуда,
Простудилась грустью малость.
Я ведь Ангелов просила,
Чтоб стихи тебе писали.
Только б ты не загрустила,
Только б зря да не пропали.
Ты внимательно послушай,
Они мысли просто ловят.
Видишь?Обнимают душу,
Ожерелье приготовят
Со стихов красивых очень.
Там улыбок намешают.
Но немножко там мой почерк.
А они его ведь знают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410491
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 19.03.2013
Я тебе цілую навіть уві сні,
Милий мій,рідненький,але ми чужі.
Ти складаєш щастя у валізи знов.
І на поізд садиш нашу ти любов.
А вона стояла,оченьки сумні,
Боже,що ж творилось в неі у душі?
Але посміхалась,рученьку кладе
На моє обличчя таке пресумне.
Гладить і говорить,що я краща всіх.
І що сумувати-це великий гріх.
І мене цілує,іде в чужий край:
-Але я вернуся.Лиш мене чекай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Ніченька насипала на хатинки сон,
І ходить дрімота коло всіх вікон.
Одягала сукню,що я шила ій.
То чому ж ходити ніченьці самій?
Я зібрала щастя,радість,навіть сміх.
І усе я склала ніченьці у міх.
З нічкою ми будем людям роздавать.
І усіх рідненьких на ніч цілувать.
Янголят попросим Вам пісні співать,
І усіх рідненьких до крил притулять.
Хай усім насняться пресолодкі сни.
Бо завтра робота буде у весни.
Сніги потопити,квіти посадить.
А Ангелик зараз біля Вас сидить.
Він розкаже казку,збереже Ваш сон.
Бачите,дрімота спить коло вікон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Не говори,что трудно жить,не говори.
Ты просто радость и улыбку подари.
За день ты сделай семь хоть очень добрых дел,
Чтоб улыбнуться кто-то просто захотел.
Не говори,что Бог забыл,не говори,
Ты просто словом или делом помоги.
И если сделал-то забудь,узнает Бог.
Тебе казалось,что к тебе он слишком строг?
Но знай тогда-тебя он вовсе не забыл,
И испытания в судьбу твою вложил.
Чтоб стал сильней,мудрей,умней,не очерствел,
Бог совершенней тебя сделать захотел.
А если трудно стало очень-помолись,
К иконе просто чудотворной прикоснись.
А если песня стихнет вдруг в душе-ты спой!
Но только никогда мой друг прошу не ной!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409963
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.03.2013
А мне бы в небо да с Ангелочком,
А мне бы звезды тебе в лукошко.
Пишу чернилом,а между строчкой
Рисую сердце,чтоб хоть немножко
Ты улыбнулся.По мне скучаешь,
Мне письма пишешь.Спасибо солнце.
Мы повстречались(ты это знаешь?)
Чтоб улыбался ты просто дольше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409949
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2013
Да помедленнее ,да помедленнее
Ведь ушел он,знаешь,чтоб навек вернуться.
Время,ты такое привередливое,
Дай его прошу хоть раз еще коснуться.
Дай сто дней мне счастья,сто минут печали,
Я же по крупицам счастье собирала.
Сколько приходилось спать мне на вокзале,
Только чтобы утром его увидала.
Сколько согревала в нетопленном доме,
Сколько я учила эти привороты.
Писем написала,не сложить их в томе,
Из слез моих горьких сшиты переплеты.
Даже я из горя счастье добывала,
Так как будто злато сквозь песок просею.
Даже выше неба я тебя искала,
Потеряла снова,а теперь седею.
Заплетаю косы,седина такая
За день появилась,будто лет сто двадцать.
Дай сто дней мне счастья,пусть потом чужая.
Пусть потом с печалью сны мне только снятся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409682
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.03.2013
Если стану я царицей,
Если буду царевать-
То найму я слуг сто тридцать,
Чтоб стихи мои писать.
Всем построю дом и дачу,
Всем машины подарю.
Женихов,невест в придачу,
А потом озолочу.
В царстве том больных не будет,
Буду души врачевать.
Ведь душа и тело губит,
Нужно нам давно понять.
Будет мой народ счастливый,
Будет петь и танцевать.
Замок мой будет красивый,
Буду всем добра желать.
Старики будут в почете,
Плавать,ездить за моря.
Кораблем и самолетом,
Что увидеть города,
Где живут другие люди.
Отдыхают в пятьдесят.
У моих так тоже будет,
Будут только отдыхать.
И счастливее царевны
В королевстве будут все.
Только я одна наверно
Все грустила о тебе.
И никто не догадался,
Что же плачу у окна.
Только дождь ко мне стучался,
До сих пор ведь я одна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409670
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.03.2013
Озябшая луна и звезды в ряд стояли,
Мне показалось па,но вальс протанцевали.
А я снимать пошла,но пленка была старой,
Я снова не сняла.Две звезды стоят парой
И ждут,что их сниму,и фильму дадут"Оскар".
Но это не сейчас,лет через семь.А после
Я книгу напишу о жизни звезд красивых.
Я знаю-много есть влюбленных и ревнивых.
Завидуют порой они обычным людям,
Они ведь никогда любить как мы не будут.
Ругаться,целовать и снова в ночь мириться,
Но глядя лишь на них нам сказка вновь приснится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409317
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.03.2013
Я не боюсь молвы,хулы и славы,
Я не боюсь-они не задевают.
Но сухость твоих фраз до боли ранит,
И равнодушие твое так убивает.
Я не боюсь,что скажут мне другие,
И что мне скажет глупая толпа.
Я лишь боюсь,что мы умрем чужимы,
Что никогда не стану я твоя.
Я не боюсь,что скажут:некрасива,
Я не боюсь,что скажут:как глупа!
Я лишь боюсь,что нет на свете силы,
Которая заставаить бы могла
Тебя меня навеки полюбить,
Тебя застваить думать обо мне.
Но суждено мне без тебя прожить,
И ночью прикасаться не к тебе.
(2009 год)
На старенькой скамейке у ручья
Сидела пара старая,седая.
Он целовал ей руки без конца.
Она смотрела с нежностью вздыхая.
Так мало им отведено судьбой,
Когда так любишь-дни летят безумно.
А через год остаться ей одной,
Но знать об этом ей сейчас не нужно.
А он молчал,чтобы ее не ранить,
Он так боялся боль ей причинить.
Но ты судьбу так просто не обманешь,
И через год его ей хоронить.
Но в этот день она еще не знает,
Что год всего ей отвела судьба.
Она его целует,обнимает
На старенькой скамейке у ручья.
(2009 год)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409313
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.03.2013
Яке скупе і яке бліде сонце,
Ще майже спить,здавалось,що впаде.
Навіть не зазирає у віконце,
Чому воно таке сумне,сумне?
А вітер на сопілці дує в хмари,
І моросить по краплі дощ і сніг.
Видавлює на землю дивні чари,
До мене в гості сам чомусь прибіг.
А ти приніс підсніжників корзину,
Ти мабуть в казці милий побував!
А вітер ревнував,через хвилину
З тоі корзини квіти викидав.
Я його трохи згодом пожурила,
Щоб квіти він не смів кидать на сніг.
Я вітрові в кімнаті постелила,
Бо від утоми він валився з ніг.
І вийшов місяць,ніжками тупоче,
Він такий красень!Кращого нема.
Це він мене поцілувати хоче,
І розповісти,що прийшла весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409102
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.03.2013
Мої хороші,милі українці,
Любіть свою красиву рідну мову.
Вклоняйтесь їй неначе рідній жінці,
Ведіть нею прошу завжди розмову.
Я не кажу:не вчіть англійську,грецьку,
Вчіться всьому,свою не забувайте.
Та вивчіть хоть турецьку,хоть німецьку,
Лише прошу:своєї не цурайтесь.
Мова мого народу солов"їна,
Чиїсь сини за неї кров пролили.
Вона на світі стільки вже терпіла.
А так хочу,щоб ми її любили.
Заквітчана в вінку стояла мова,
Пасок зі слів і жовті чорнобривці.
А на обличчі в неї чомусь втома,
Бо знає,що десь ходить її вбивця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408940
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2013
Мені хотілось просто розказати:
Вірші-велика нагорода Бога.
Ми можемо дорогу показати,
А інколи-це просто засторога.
Ми можемо заставити сміятись,
Любити Україну нашу неньку.
Ми можемо заставить сподіватись,
І шанувати матінку стареньку.
Ви знаєте,що в слові нашім сила?
Поведе за собою сотні люду?
Я б слово шанувать Вас попросила.
А я за Вас молитись щиро буду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408760
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2013
А я встречалась с Ангелом вчера.
По моде платье,крылья дорогие,
Я думала:зачем к нему я шла?
Мы с ним по правде очень уж чужие.
Не носят Ангелы такой наряд,
Смотрю-щенок бежит к нему навстречу.
А Ангел очень рад,как был он рад!
Как жаль,что уже поздно.Даже вечер
В ладони продержал сто тысяч звезд.
Мы с ним проговорили до рассвета.
Потом мне показалось:слишком прост
Его наряд.Хорошая примета,
Что с неба вдруг упали две звезды.
И я себе желанье загадала.
Ну до чего же звезды хороши!
Вы знаете-я их в руке держала!
А на рассвете Ангел засыпал,
Я присмотрелась к платью с позолотой.
На теле сто царапин!Он страдал!
Казалось,что летать-это работа,
Которую хотели б все иметь.
Но я ошиблась,на ногах есть раны.
А Ангел так хотел еще успеть
Слетать во сне в чужие совсем страны.
Он был смешной.И крылья сам стирал,
На улице повесил,чтоб просохли.
Но ночью дождь,а Ангел мой не знал.
И крылья так промокли,так промокли.
А я хотела,чтобы он поспал,
Не занесла их в дом,так будет лучше.
Я видела,что Ангел так устал,
А тут как раз и подвернулся случай.
Но он сказал,что должен улететь.
Он полетит без крыльев прямо в небо.
Он должен был куда-то там успеть,
О Боже!Таким грустным ведь он не был!
А я встречалась с Ангелом вчера,
Мне показалось,что его я знаю.
-Ты кто?Скажи?
-Да я твоя душа...
Даже без крыльев снова полетаю...
А я встречалась с Ангелом вчера,
Его наряд уже да не по моде.
Ведь на дворе такие холода!
Но я держу его наряд в комоде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408754
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 13.03.2013
Уселась разлука ко мне на кровать,
И просит ее угостить шоколадом.
Смеется:
-Не будешь сегодня ты спать!
А хочешь-с тобой погуляю я садом?
-Да некогда мне!Заболела любовь.
Я чай приготовлю зеленый с малиной.
Она недовольная,сдвинула бровь:
-А мне приготовь ты сегодня с рябиной!
-Ты знаешь-непрошенный гость ни к чему,
Могу я быть очень и очень прегрубой.
Уйти дорогая тебя попрошу.
Ты стала старушкою дряхлой,беззубой.
-Да врешь!Я красива еще,молода!
И скольких людей я поплакать заставлю!
-Да лучше бы ты умерла от стыда!
-Тебя в покое уже не оставлю!
Хоть станем с тобою навечно враги,
Буду к тебе приходить в гости снова.
Кормить меня будешь конечно с руки,
Хотя ты ко мне никогда не готова!
Захлопнула дверь,а любовь чуть дыша
Меня утешает:
-Не плачь,дорогая.
Ведь в мире живу этом я не одна.
-Но мне не нужна никакая другая!
Закрыла глаза,я читала стихи.
Я гладила душу любви и рыдала.
-Я очень прошу,только ты не молчи.
-Прости,что ты много так в жизни страдала.
Закрыла глаза,улыбнулась еще,
Целует меня.
-Ты меня оставляешь?
-Ты знаешь,все будет еще хорошо.
-Но ты никогда,никогда не узнаешь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408503
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.03.2013
Коли несказані іще слова
Чиясь душа почує,зрозуміє-
Це щастя.І ти знаєш-не біда,
Що він тебе кохати не зуміє.
Якщо не в тих закохувалась ти,
Якщо не тим цілунки роздавала-
Щастя у тім,щоб по дорозі йти,
Де цілою душею ти кохала.
Якщо цілунком гріла лише лід
В його душі холодній і чужій,
Якщо повчали:так робить не слід.
То ти одне прошу я зрозумій.
Говорить це про чистоту душі,
Що вірила тому,кому не слід.
Хай допоможе все Господь тобі
Топити в черстих душах завжди лід.
Я про одне сьогодні попрошу:
Якщо не тих кохала ти завжди,
Якщо не тим казала ти люблю-
То всіх на одну мірку не суди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408485
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.03.2013
Одиночеством захлебнуться,
А на помощь кого позвать?
И в кровати пустой проснуться,
И не ждать тебя.И не ждать.
Улыбнуться и снова начать
Без тебя мой хороший жить.
Ты так много,так много значишь,
А заставил себя забыть.
По весне да по старой печали
Песни петь да стихи писать.
Пожалеешь?Не знаю,едва ли...
Я ж могла за тебя жизнь отдать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408188
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.03.2013
А я так хочу закохатись,
Щоби торканись навіть неба.
А потім щоб тобі признатись,
Що більшого мені не треба.
Я попрошу тобі у Бога
Такоі долі,як в нікого.
Щоб була легкою дорога,
Щоб хоронив тебе від злого.
Я попрошу,щоб Янгол завжди
Охороняв тебе мій любий.
Ти знаєш-буде так насправді,
Хоч ти мене і не полюбиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
За рученьку тримає смуток,біль,
Хотіла,щоб вони тут заблукали.
А вечір їй говорить:
-Тут не стій!
Бо тут чиїсь є прошені вокзали.
Це наче ліс,високий і стрункий,
Поодинокі тут стоять ялиці.
За руку смуток,біль неговіркий
Стискає її душу і обличчя.
Вона весна,за руку повела
Журбу і смуток,в лісі залишила.
Не хоче бути для людей сумна,
Бо для людей лиш щастячко просила.
І де їх лишить?В лісі,чи в ночі?
Та краще відведу я їх у річку.
Відтоді ходить смуток у душі,
І заглядає в неї більше в нічку.
День не схотів забрати,тому в ніч
Весна увесь цей смуток покидала.
І інколи у тому тільки річ,
Що веснонька той смуток в ніч лишала.
Та це для нас старалася весна,
Хотіла,щоби ми не сумували.
Весь смуток покидала до кінця,
Щоби про нього зовсім ми не знали.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407846
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.03.2013
Сіє нічка в руках зорі,
Засіває на три дні.
Наче вишиває в полі
Нитки срібнозолоті.
Бо іде до мене спати.
І не вийде до тих пір,
Поки Янгол цілувати
Буде нічку серед зір.
Переміряла віночки,
І український взяла.
А на зорі всі дзвіночки
Почіпляла і пішла.
Принесла мені всі вірші,
Бо лиш вчилася писать.
Я сказала:
-Мої гірші.
А вона давай читать.
Зачиталася до ранку,
І додому не пішла.
Я закрила всі фіранки,
Щоби спати ніч могла.
Черевички попросила,
Сукню білу одягла.
На побачення сходила,
Закохалась ніч сама.
У вінку стоїть до ранку,
А який в неї пасок!
І запрошує до танку
Самий гарний парубок.
І цілує її в щічку,
І питає-де живе.
Закохався бідний в нічку,
Гладить ніченьки лице.
А вона не зможе жити
І з тим хлопцем на землі.
Боже,буде він тужити,
І чекати уві сні.
І побачення призначить
Нічці хлопець молодий.
Він її щоночі бачить,
Бачить нічка,що сумний.
І могла би вже признатись,
Що не пара вже йому.
Нічка хоче цілуватись,
І почуть:
-Тебе люблю.
Я на неї накричала,
Буде парубок страдать.
А вона пообіцяла,
Що все зможе розказать.
А він ходить і до нині,
І питає:
-Ще прийде?
Чи вона в твоїй хатині
Десь у схованці живе?
Я його поцілувала,
Обіцяла,що скажу.
Хоч сама не уявляла,
Як я їм допоможу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407833
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.03.2013
Не жалейте о том,что других не богаче,
Не жалейте о том,что не любят,не ждут.
Кто-то просто от боли глубокой заплачет,
А кого-то оставил любимый и друг.
Не жалейте о том,что нет денег и славы.
Вы ведь помнить должны,что возможность жива.
Что судьбою всегда Господь Бог нашей правит,
А упорство и труд с нами будут года.
И тогда обеспечен успех,Вы поверьте!
Ведь талантливых много на этой земле.
Каждодневным упорством дорогу проверьте,
И поверьте сначала Вы сами себе.
И тогда Вас догонит успех и удача,
Если стену ступенькою стали считать.
Только знайте,что сильные тоже заплачут,
Только знайте-умеют они проиграть.
Не жалейте о том,что Вы с жизнью играли,
Что она Вам подножки давала сто раз.
Просто вновь от падений своих поднимались,
А иначе не стали б сильнее сейчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407563
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.03.2013
А Янголята часто плачуть.
Бо відчувають біль того,
Хто так багато для них значить.
Кого цілують у чоло,
Коли лягає ввечір спати.
Вкриває Янгол,молитви
Він буде голосно читати,
І спати з нами всі роки.
І після снів охороняти,
І подавати руку знов.
А нам погано-цілувати,
Бо така Янгольска любов.
Ви знаєте,що вони сильні,
Та біль відчують,що в душі.
Бо вони дуже,дуже пильні,
І ми і з вами не самі.
І навіть на руках носити,
Коли не бачимо слідів.
То Янгол зміг з нами ходити,
Коли літати він умів.
Він на руках носив і плакав,
Що міг-для нас він все зробив.
Він розставляв у долі знаки,
І навіть пішки він ходив.
Завжди молився з нами Богу,
Так ніжно гладив,цілував.
Він проходив з нами дорогу,
Навіть навколішки ставав.
Не заставляйте їх ридати,
Бо стільки є у них ще справ.
Ви намагайтесь цілувати,
Щоб навіть Янгол відчував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407551
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.03.2013
Прийшла весна,каблучку вже купила,
А чобітки червонії вдягла.
Пасок зелений і така ходила,
Неначе із обкладинки зійшла.
Вінок з тюльпанів різнокольорових,
Парфуми ще тримає у руці.
Питає у людей щось випадкових,
Що коїться сьогодні на душі.
Питає про бажання стару жінку,
Що їй потрібно,бо така сумна.
Тримає у руках велику лійку,
І просить дощ,щоб злива не була.
І тільки краплі у руках гойдає,
А дощ стоїть,не знає де іти.
І парасолю у руках тримає,
Хоч сонечко хотіло знов зійти.
І довела стареньку до будинку,
Подарувала їй чомусь вінок.
Зайшла у хату тільки на хвилинку,
Щоби забрати сум з її думок.
Прийшла весна,усім подарувала
Велике щастя,роздала вірші.
Мені вона до ночі ще читала
Свої романи зовсім не сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2013
Стулила ніч холодні оченята,
Присіла і вилічує зірки.
Літають поміж снами Янголята,
Нашіпчують солодкії думки.
Троянди покупляли і тюльпани.
Перев"язали мріями вгорі.
І ходять знову Янголи між снами,
Молять молитви з нами у душі.
По голові так гладять і цілують,
Втішають і розраду нам дають.
Бо молитви вони всі завжди чують,
І Богу їх навколішки несуть.
Перелічити знову треба зорі,
І всі протерти,бачиш,як блищать?
Вони писали у людськії долі,
Що щастя побажати всім хотять.
І всіх жінок сьогодні привітати,
Подарувати кожній сотні зір.
І всіх так ніжно,ніжно цілувати,
Зацілувати знаєш до тих пір-
Коли вони закриють ніжно очі,
Бо сон такий солодкий прийде знов.
Але я знаю-кожна жінка хоче
Взаємну і намолену любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407320
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.03.2013
Коли буде кохання помирати,
Ніхто не повезе його в лікарню.
Скоріше поведуть його до страти,
Хоча колись водили і в книгарню.
А там йому такі купляли книги,
Такі вірші читали аж до ночі.
Тепер воно для когось наче з криги,
Ніхто вже зігрівать його не хоче.
Коли буде кохання помирати-
За руку вже його не потримають.
Не будуть його душу цілувати,
Бо двоє цілий світ не відчувають.
Коли буде кохання помирати,
То стане просто пустка ще пустіша.
І чим тоді ту пустку заповняти?
Планета стане навіть холодніша.
Бо навіть якщо крильцями махає
Малий метелик-може буря бути.
Як страшно,що кохання помирає,
І ти не можеш це навіть відчути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2013
Проспало небо вранішню молитву,
Не погасивши поспіхом зірки.
Вони впали на землю,я на нитку
Їх нанизала,щоби всі роки
Я замість чоток їх в руках тримала.
Молилася за рідних,дорогих.
Щоби усіх знедолених згадала,
Усіх калік,безпомічних,чужих.
Проспало небо,я зварила каву,
Воно відпило,а вона гірка.
Я знов беруся не за свою справу,
Варила каву з медом чомусь я.
Та мед зі снів метелики збирали,
Тому і вийшов він такий п"янкий.
Зі мною у дві склянки наливали,
Небо смакує,думає-гіркий.
І личенько росою знову миє,
Мереживо із хмар паде у день.
І мрії у бажання зранку шиє,
Складає для усіх вісім пісень.
Поздоровляє всіх жінок зі св"ятом,
Троянди Вам дарує і вірші.
Здоров"я і кохання пребагато,
Щоб не були ніколи Ви сумні.
Щоб на руках Вас завжди лиш носили,
Щоб дарували квіти кожен день.
Щоби близькі і рідні Вас любили.
А небо пише вісім Вам пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406955
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.03.2013
Клеіть небо як марки старенькі зірки,
І хтось носить,і в скриньки душі все кидає.
Так розносить щоночі предовгі роки,
А подеколи лист назавжди пропадає.
Хтось не може його дочекатись ніяк,
Хтось сто раз перечитує на ніч,цілує.
Моя ніченько мила,чому усе так?
Хто розгорне твій лист,і хто зміст той почує?
Ангел торбу велику тримає в руці,
Клеіть марки старенькими зорелистами.
Щоби ми прочитали молитви в душі,
Розгорнули листи,стали ближчі серцями.
Почіпляли сім Янголів в небі вірші,
Я на них подивилась і переписала.
Знаю,знаю,що вийшли всі трішки сумні,
Бо веселі на небо я знов почіпляла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406799
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2013
-Ти дивна чомусь,-Янгол сидів на землі і дивився на маму дівчини,-чому ти розчісуєш її волося?
-Вона ж виросте справжньою красунею.І хіба не мені потрібно навчити її бути найгарнішою?-мама зовсім не здивувалась,що побачила справжнього Янгола.
-Ти ж бачиш мене?Чому ти не дивуєшся?Зазвичай так всі роблять.Це коли бачать.Відкривають широко очі і сто питань летить у відповідь на моє тіло,-тепер Янгол відкрив очі і почав здивовано дивитися на маму.Вона розмовляла,а подумки продовжувала молититися.
-Ти для чого зійшов на землю?Ти хотів,щоб я тебе побачила?-запитала мама.
-Я хотів тебе втішити.Сказати,що нічого не буває даремно.Тобі тоді стане краще.Коли ти зрозумієш,що вона помре не даремно.Ви дивні,справді-люди дуже дивні.Ви знаєте,що помрете,але продовжуєте жити так,ніби будете жити вічно.Мені подобається така віра.Ти не запропонуєш мені каву?-запитав Янгол.
-Ти не зможеш випити.Не знатимеш ніколи смак кави.Вона схожа на теплий шоколад,котрий намагається розбудити твою душу,-мама пояснювала,а сама подумки молилася.Тримала у долоні малесеньку руку.Поцілувала.
-Я знаю,що всі лікарі сказали,що вона не житите.Ти повинна з цим змиритися.Зазвичай усі плачуть і запитують-за що?Ти знаєш за що тобі це випробування?Хочеш,я скажу,як я це розумію?Щоб ти не думала,що смерть твоєї дитини була даремною,-Янгол сів ближче і погладив маму по голові.Та вона не відчувала його руки.
-Хочеш каву?Я розповім тобі на що схожий її смак.Буду розповідати до тих пір,поки ти його не відчуєш.Малесенькими крапельками наберу у маленьку ложечку і ти вип"єш.Відчуєш,як кава розливається по твоєму тілу.Ти зможеш це відчути,-мама встала і пішла за кавою.По дорозі вона молилася.Вона знала,що молитва має велику силу.Уже сьомий місяць дівчинка не відкривала очей.Кожна хвилина була розміром у великий рік,що наповнював її душу тягучим болем.Шматував серце і не давав спати.Та вона молилася.Тримала руку у своїй долоні і читала дівчинці казочки.
-Я прийшов за нею.Вона буде бачити тебе і посміхатися,-Янгол втішав маму.Вона принесла склянку кави і запитала:
-Ти будеш пити?-знала,що Янголи не вміють пити каву.Та чи люблять вони її?
-Я не зможу тримати її в руках,-він почав забувати,для чого прилетів у цю палату.
-Це малесенька ложечка.Випий тільки її.Все починається з краплини,-вона простягнула Янголу каву в ложечці.Він випив.
-Це схоже на тепле сонце,-Янгол усміхнувся.Ніхто ще його не пригощав кавою.Чи співчував він мамі?Люди не розуміли,що не треба плакати.Чому їм так подобається земля?Тут у них боть душа,вони роблять тисячі помилок.Не бажають відпустити того,кого люблять.Там їм буде краще.Чому вони не розуміють?
Мама продовжувала молитися.Тримала маленьку ручку у своїй долоні і цілувала.Їй не потрібна була книга,щоб читати молитви.Дивно-але вона зовсім не плакала.Хіба їй не жаль,що він забере її назавжди?
Сонце відкривало вікна.Наче руками залізало у невеличке ліжечко і торкалося волося дитини.Потім навіть на підлозі почало перебирати якесь пір"ячко.Дівчинка відкрила очі.Дивно,але мама зовсім не здивувалась.
-Я хочу морозива.З присмаком кави.Ти можеш мені купити?-вона підняла голову і взяла люстерко,що стояло поряд,-я схожа на тебе?
Мама подала їй гребінець:
-Доброго ранку мій Янголе,-поцілувала і почала розчісувати волося.Відкрила вікно і впустила сонечко в кімнату.
Зайшов лікар,щоб сказати,що вона може забрати дівчинку додому.Бо вони нічого не можуть зробити.Колись сказав,що він не Бог.А вона відповіла,що було би дуже дивно,якби був Богом.Вона тільки попросила,щоб він зробив все можливе.І зовсім трішечки більше.
-Як це трішечки більше?-здивувся лікар.
-Це просто трішечки більше.Ніби перед вами ваша дитина.Це і є трішечки більше,-відповіла вона і посміхнулася.
Дивно.Коли стається таке чудо,то всі біжать і говорять,що вони знали про диво.А вона розчісувала волосячко дитини.Всі плачуть від щастя.А вона сидить спокійно і прибирає в палаті.Декілька пір"їн валялися на підлозі.Вона підняла і поклала в молитвенник.
-Мамочко,це для чого?-запитала дитина.
-Ти ж хочеш морозиво?Правда?А я знатиму,на якій сторінці читала.Ти розумієш?
Збиралося на дощ.Перші краплі наче руками торкалися віконечка.Не було видно знову сонця.Та це не мало ніякого значення.Бо дощ змивав сум з її душі.А мама почала плакати.
-Що сталося?-дівчинка тепер гладила по голові маму.
-Та нічого.Просто якби він залишився з нами назавжди-він би і так не зміг тобі принести морозива,-витерла рукавом сльозу і поцілувала доньку.Можливо-вона ще побачить його колись.І скаже,що дуже любить.Дуже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406644
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Болить душа,коли я знову чую,
Що вже ніхто не вірить у любов.
А я втішаю душу ту сумную,
Повторюю молитви знов і знов.
Я намагають віру всім вселити,
І захисти ту любов св"яту.
Я намагають вчити полюбити,
Бо лиш тоді по справжньому живу.
Я намагаюсь.Та мене не чують,
Не розуміють звичних мені слів.
і ту любов нещасную мурують
В стіну розпусти в сотні кандалів.
Я намагаюсь просто захистити,
Я всіх говорю,що вона жива.
Це ми уже не знаємо любити,
Вона чомусь усім давно чужа.
Та навіть якщо я її не стріну,
Якщо не подарує Бог мені.
Я захищати до кінця зумію,
Бо вона завжди у моїй душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406509
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2013
Вицілуй усі цілунки,
Хоч ще лишиться на потім.
Розгорни долі пакунки,
Чуєш-Ангелик шепоче?
Бачиш,як малює нічка
На все небо зірочками?
Бачиш-обмаліла річка,
А наповниться дощами.
Наче в осінь вітер свище,
Розгулявся,розходився.
І до мене на горище
У кімнату припросився.
Доторкнись душі цілунком,
Огорни її словами.
Бо ти знаєш-я чаклунка,
Коли є любов між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013
А я собі відрощувала крила,
І рани за плечима так боліли.
Я Бога за людей завжди просила,
Щоб добрими вони бути зуміли.
Я з Янголами піднімусь у небо,
Навчусь дитятку казочку читати.
Моій душі цього так дуже треба,
Всіх дорогих людей поцілувати.
Крила ростуть,коли стріляють в спину
Випробування,біль і некохання.
Але я буду сильною,повинна.
Хочу,щоб ваші здійснились бажання.
Всі Янголятка нас оберігають,
За нас молитви Богу шлють,цілують.
Вони нас люблять,наші душі знають,
І біля нас щоніченьки ночують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
Спасибі тобі Боже за весну,
Спасибі,що тюльпани вночі снились.
Спасибі,що людей завжди люблю,
Спасибі,що мене усі любили.
За некохання дякую тобі,
Воно мені подарувало силу.
За те,що ми із ним давно чужі,
Що різними дорогами ходили.
Спасибі за хвилини,що пишу,
Бо лиш тоді живу я небесами.
Бо лиш тоді я світ увесь люблю,
Бо лиш тоді я зближуюсь з душами.
Спасибі,що випробуєш мене,
Що піднімаєш з мріями до себе.
Спасибі,що любов в душі живе,
Спасибі,що молитви шлю до тебе.
Спасибі за усіх тих ворогів,
Спасибі за всіх друзів,що у світі.
Спасибі,що життя складаєш з днів,
Де вчив мене без крил завжди летіти.
Що розумію-сонце лиш одне,
Зате мій дощ лише мене кохає.
Що обнімає вітер за лице,
І навіть дощ вірші моі читає.
Спасибі за цей день,що знов мине,
Спасибі тим,хто вірш мій прочитали.
Спасибі,що мій Янгол донесе
Моі молитви,що небес дістали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
Заколисали Янголи всі зорі,
І смуток позбирали у мішок.
Надію вклали у людськії долі,
В мішку зробили сотні дірочок.
І витрусили смуток в темну нічку,
Щоби до завтра смуток весь пропав.
Понакидали зірочок у річку,
І Янгол Вас так ніжно цілував.
Так притуляв до Вас легенько крила,
Так обнімав за душу,так любив.
А я з тим Янголом до Вас ходила,
Мене вночі літати Янгол вчив.
Та Ви далеко так від мене жили,
А я стомилась,плачу і лечу.
Бо знаю,що мене Ви так любили.
Не долетіла.Сіла і пишу.
А Янгол долетів,він перед Вами,
Ось Ви його побачите тепер.
Він говорив до мене лиш віршами,
Навіть писав,лиш вірш чомусь він стер.
І довелось мені переписати,
А може-я забула всі рядки?
Він передав,щоб Вас поцілувати.
Навчусь літати,щоб до Вас прийти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405899
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.03.2013
А вітер пеленав моі думки,
Окремо сум,окремо сподівання.
Складав у моі прожиті роки,
І загортав стрічками він чекання.
Волоссям моім бавився щораз,
І заплітав,чесав його руками.
Казки складав найкращіі для нас,
Що позбирав він попід небесами.
А потім дощ для мене попросив,
І Ангелики хмари потрусили.
Бо вітер більше всіх мене любив,
А Ангелики слідом все ходили.
А я крізь дощ до тебе знову йшла,
Дощ загортав мене у поцілунки.
А я своє коханнячко знайшла,
Бо вітер в душу вклав такі дарунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405679
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.03.2013
А мудрість рідко в десять літ прийде,
Їй так потрібно у роки вбиратись.
Але вона до того шлях знайде,
Хто всім знанням не буде опиратись.
Випробуванням дякує завжди,
Хто не тримає у душі образи.
І хто без крил летітиме з гори,
Відрощуючи у польоті зразу.
Перемагати вчитися себе,
Це в сто раз краще за всі перемоги.
Життя тоді даремно не мине,
Не будуть марно пройдені дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405559
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2013
Його чомусь всі дивним називали.
Маленьким був-то жив він в дитбудинку.
Коли матусі інших цілували,
Коли молились за свою дитинку-
Його матуся тільки випивала.
А він всміхався,коли її бачив.
До серденька його не притуляла,
А він за нелюбов її пробачив.
Він в інституті краще за всіх вчився.
Міг працювати в тому ж інституті.
Та тільки в дитбудинку залишився,
Щоби сиріт до себе пригорнути.
Усі дівчата в нього закохались,
Бо такий красень і такий хороший.
Поміж собою все переглядались,
Бо руки він у сироти лиш просить.
Ніхто його не розуміє в світі,
Вона німа, а він її кохає.
Ну як таке кохання розуміти?
Про нього мріють,він це добре знає.
Його чомусь всі дивним називали,
Та він ходив до церкви і молився.
І на весіллі сироти гуляли,
А він ще й на німій та й оженився.
І народилася у них дитина,
І вони трьох іще усиновили.
Коли була у них вільна хвилина-
До церкви разом всі вони ходили.
Коли помер-то Ангел за душою
Його прийшов,щоби забрать на небо.
-А що би ти забрав,скажи з собою?
-Та в мене є усе,що мені треба.
-Чи ти жалієш,що так жив на світі?
Щоб ти змінив,якби зміг повернутись?
-Я хочу,щоб щасливі були діти.
Щоб зміг я до коханої торкнутись.
І Ангел відлетів на небо знову,
Приніс йому два крила і шепоче:
-Ти тільки не кажи тепер нікому.
У тебе буде те,що тепер хочеш.
Ти будеш тепер Ангелом,ти знаєш?
Лише одне забудеш за хвилину:
Хто ти і звідки, і чому літаєш,
Не будеш пам"ятать свою родину.
Але ти зможеш їм допомагати,
Якщо ти будеш Ангелом на світі.
І будуть тебе інші так чекати:
Дорослі,старі,навіть малі діти.
Літав по світу Ангел невідомий,
Допомагав сиріткам щохвилини.
Лише не повертався він додому,
Бо дім-це просто серце сиротини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405543
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2013
Я не вмію до тебе звикати,
Я не вмію звикати до сонця.
Я лиш хочу тебе обнімати
Так,як сонце мене крізь віконце.
Я не звикну повір до кохання,
Бо до дива ніяк не звикають.
Я так хочу,щоб твої бажання
Всі здійснились,бо Янголи знають,
Що завжди в них я прошу за тебе.
Що люблю тебе більше любові.
Цілим світом ти є все для мене,
І за тебе я дякую долі.
Уже вечір весняний тримає
Сім тюльпанів з торбиною щастя.
І листи він для мене виймає,
Що у вірші складать мені вдасться.
Я сто років тебе вже кохаю,
Та закохуюсь знову і знову.
Бо до тебе ніяк не звикаю,
І тебе не віддам я нікому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013
А Вы любили меня,
Нежно за руку держали.
Сердце свое обещали,
Только сожгли без огня.
Вы целовались со мной,
Кажется-больше дразнили.
Сердце мое уронили.
Оно разбито слезой.
А за окном снова дождь,
Он мне всегда душу лечит.
И зажигает он свечи,
Чтобы печаль ушла прочь.
Где-то на тысячу лет
Вдруг забегу наперед-
Пусть Бог Вам счастье дает,
Но не со мною рассвет.
Поцелуями занавешена
Память раненной моей души.
Ведь чужая я тебе женщина,
Возвращаться ко мне не спеши.
Слезы смыли любовь,ты знаешь?
Не осталось совсем следа.
Ошибаешься,не погибаешь,
За двоих ведь погибла я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405326
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2013
А я тебе кохаю вище зір,
Кохаю вище місяця і сонця.
А нічка наче старий ювелір
Каблучки нам поклала до віконця.
Гадає-вони справжні,золоті,
Не знає,що під ранок пропадають.
А ти тримаєш у своій руці
Ті справжні,що на палець одягають.
А ти прийдеш сьогодні в моі сни?
Ти зацілуєш?Ніжно приголубиш?
Залишилась хвилина до весни,
Де ти цілунком зранку знов розбудиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013
Присіла на високую гору,
Щоби перед дорогою спочити.
Щоби зустріти справжнюю весну,
Щоб як вона навчитися любити.
Щоб не морозить більше почуття,
Останній день в долонях потримати.
Щоби набратись в неї відчуття,
До зустрічі усіх поцілувати.
Та й залишила сукню на горі,
За нею не верталася роками.
Вона навіть не танула в теплі,
Весною,літом,навіть місяцями
За нею все дивлюся-вона там.
Лежить,і навіть сонечко не топить.
Весна сьогодні ходить по стежкам,
І сукню у зими на спомин просить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013
Висипала нічка на хатинки сон,
Місяцем торкнулась до ліжечка знов.
Взяла старий зошит,щоб писать вірші.
Слухає Шопена і пише пісні.
Ніженьки прикрила і чеше косу,
Потім написала:
-Я тебе люблю.
Пір"ячко збирає,що Янгол трусив,
Велику перину хтось для неї шив.
І довгу драбину від мене взяла,
Мені замість неї три вірша дала.
Сукню одягнула,чобітки,пасок,
Потім начепила зірку на гачок.
Та й у мою ліжко вклала спати сім.
Каже:
-Тобі вірші кращі розповім.
А сама складає тільки казочки,
І чіпляє зорі на старі гачки.
Передать просила Ангелів усім.
Тишо так шепоче:
-А тобі аж сім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404784
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.02.2013
Так музика заграла,ой як грала,
Так танцювали всі на тім весіллі.
Тебе,а я тебе уже втрачала,
До п"ятниці були з тобою вільні.
Не ти мене,не ти мене обнімеш,
Пройдеш і не подивишся на мене.
Навіть хустинку мою не піднімеш,
А я буду молитися за тебе.
Так танцювали всі,так веселились,
На тім весіллі я не наречена.
І рушничок під ноги Вам стелили,
Кожна любов у чомусь є священна.
А ти її,а ти її цілуєш,
Її долоні поцілунком грієш.
Моє кохання ти давно не чуєш,
І повернуть ніколи не зумієш.
Коли пройдеш-то не піднімеш очі,
Ти навіть не подумаєш про мене.
Невже не пам"ятаєш наші ночі?
Невже не знаєш,як мені без тебе?
Та я про тебе думати не буду,
Коли пройдеш-я очі не підніму.
А я так ти мене-тебе забуду,
І вийду заміж я у цю неділю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013
Я знову тільки в ніч складу вірші,
Покликавши на поміч Янголят.
Виходять вони інколи сумні,
Стелю перинку і вони там сплять.
Так натрудилися за цілий день,
Що навіть крила деколи болять.
Тож гарних підберу пісень,
Щоби сьогодні Ангелів втішать.
Руками буду прати крила я,
Розвішу на найближчі я зірки.
Радіти бути в мене знов душа,
Що з Ангелами я усі роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2013
Молюсь.І навіть Ангела прошу,
Щоби тебе завжди охороняв.
Щоб Бог тобі лиш щастя посилав,
Бо я тебе до космосу люблю.
Пишу.Віршами викладу слова,
Всі зорі позбираю в твоі сни.
І випрошу тепла я у весни.
Прошепочи мені,що я твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2013
Мы целовались снова под дождем.
Не чувствуя дождя прикосновенья,
Храня эти бесценные мгновенья.
А ты меня укутывал плащом.
Ты взял за руку ветер у ворот,
И попросил его побыть со мною,
Мне подарив луну этой весною,
Ты знаешь,сколько с ней будет хлопот?
Куда ее поставлю,вдруг прожгу
Этой луной себе совсем ладошки?
Давай подбросим мы ее немножко?
А я себе поменьше подберу.
А ты смеялся,что луна одна,
Что Ангел подтолкнул,она упала.
Еще минуту-и она лежала
У нашего с тобою лишь окна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404204
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.02.2013
Стискала у душі той крик і плач,
Що душу рвав,що різав на частинки.
Бо не сказала матінка:
-Пробач.
А лишила під плотом без тайстринки.
Дитя маленьке,рочків може п"ять
Сидить під плотом,матінку чекає.
А недалеко люди усі сплять,
То і дитя тихенько засинає.
А матінка вже спилася давно,
Та й за дитину назавжди забула.
Бо тримала в руці тепер вино,
А крик душі дитини не почула.
І де тепер шукати?І кого?
Бо не було у них навіть квартири.
Лиш Янгол цілував дитя в чоло,
Допомагав,що було в його силі.
За руку взяв,кудись дитя повів,
Та й вів полями довгими,як море.
Він до будинку дівчинку привів,
Де днів зо п"ять було велике горе.
Чому дитя так довго,довго йшло?
Бо Янгол вів за рученьку маленьку.
В далеке,предалекеє село,
І взяв за руку матінку сивеньку.
Що поховала дівчинку свою,
Що плакала,від болю надривалась.
А він привів кровиночку чужу,
В котрої ненька тільки напивалась.
І Янголятко стукає крилом,
Щоб вийшла сива жінка,подивилась.
Стояла майже нічка за селом,
Заплакана вона Богу молилась.
Почула стук і вибігла надвір,
А дівчинка як дві краплини схожа
На ту,що спить сьогодні серед зір.
Що цілувать вже матінку не може.
І посміхнувся Янгол,полетів,
Щоб передать,що матінка щаслива.
Він розшукав ту іншу серед зір,
Що з пір"ячком периночки трусила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404197
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2013
Мне без тебя весна да без цветов,
Мне без тебя да ночь так холодна.
Мне без тебя сегодня сны без снов,
Да пустота полмира забрала.
Мне без тебя так город опустел,
Как будто в нем лишь ты на свете жил.
Мне даже Ангел песни спеть сумел,
И руку мне,и сердце предложил.
Мне без тебя все звезды не горят,
Мне без тебя и мед всегда горчит.
Я знаю,что никто не виноват,
Но без тебя луна да не горит.
Мне без тебя планета не моя,
Мне без тебя-мгновенье словно век.
Я стала просто навсегда твоя,
А ты родной,любимый человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403955
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.02.2013
Стояла за закритими дверима,
Тримаючи вже куплений квиток.
Заквітчана тюльпанами дівчИна,
Зелений тримала в руках клубок.
Тюльпани тільки,тільки розцвітали,
А вже собі віночок наплела.
То був вокзал,де всі лиш цілувались,
Сиділа там царівною весна.
І слухала вона усіх розмови,
Що вже чекали так усі її.
Неначе цілий світ сьогодні в змові,
Писали всі листи чомусь весні.
І слухає вона усіх прохання,
Питає вона в Янголів про все.
Купляє для усіх весна кохання,
В стареньку скриню бережно кладе.
А як же його буде роздавати?
Щоби помилки більше не робить?
Не кожен його може цінувати,
В самої уже серденько болить.
Понакупляла сотні поцілунків,
Бо їх так просять,буде продавать.
Склала до скрині тисячі дарунків,
І вклалася весна в кімнаті спать.
Бо ще чекати поізд цілу нічку,
І їхати чотири довгих дні.
Поцілувала ніченьку у щічку,
І Янголят,щоб не були сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403902
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.02.2013
А ця любов всі спомини прошила
Нитками всіх червоних кольорів.
Неначе рушники вона стелила,
Де ти колись давно ще був моїм.
Але навіщо кольори червоні?
Хіба з такими треба вишивать?
Це наче кров душі,що у полоні
Не може вже без болю засипать.
А ти дивись,як гусоньки літають,
Такі пребілі.Є такі нитки?
Вони все чорне знову зашивають,
І тільки ставлять в долю десь латки.
Щоби залатать ті сумнії смуги,
Бо рушничок вже доля вишива.
А в мене в серці вже немає туги,
Бо стукає в віконечко весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2013
Почіпляю я на зорі позолочені дзвіночки,
Буду сіпати за нитку,слухать їхні голосочки.
Буду на них ввечір грати я мелодії кохання.
Буду зорі мордувати,щоб не спали аж до рання.
Розгойдаю і до купи зв"яжу,щоб не осипались.
Закохані цілий вечір вже під ними цілувались.
Потім зорями писала я вірші майже до ранку,
Поздоровлення читала чоловікам я на ганку.
Всіх зі св"ятом привітала,побажала долі,щастя.
І усіх поцілувала,чи усіх мені не вдасться?
Пригорнула їх до себе,роздала усім я зорі,
І щоб Вам приготували враз столи такі св"яткові.
Щоби Ви подарували всім коханим вашим квіти,
Хочу,щоб щодня Ви вчились завжди,завжди їм радіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403660
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2013
Я чомусь щаслива не з тобою,
Адже в світі зовсім нема нас.
Пишу тобі вірші з самотою,
І спиняю я рукою час.
Може,ти колись прийдеш і сядеш,
Як відкриєш всі мої листи.
Біля мене в полі тихо ляжеш,
Вистелиш перину з самоти.
Я чомусь щаслива не з тобою,
Хоч листи і досі ще пишу
На папері.Тільки їх весною
У ріці чекання всі спалю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
А вона йшла до нього босоніж,
І рани на душі такі глибокі.
А він у душу їй встромляє ніж,
Кохання може бути однобоке.
Хотіла розказати,що у ній
Віднині чути серденько маленьке.
А він сказав:
-Не повернусь,не стій,
Бо ти не будеш вже мені рідненька.
Пішла,не озиралась,тільки йшла,
За руку ніч стару,стару тримала.
Бо в ній жила тепер іще душа,
Що право на життя велике мала.
Так холодно,так страшно,хоче спать,
І ніченька її вкладає спати.
Старається так ніжно колисать,
Чомусь не хоче руку відпускати.
А Янголятко тримає її,
І будить,щоб не спала на дорозі.
Лиш молитвенник тримає в руці,
Бо він завжди ставав у допомозі.
Заснула,а надворі ще зима,
Та підійшов якийсь старий п"яниця.
Взяв молитвенник,тихо промовля:
-Так солодко на вулиці все спиться?
Та й розбудив,бо замерзала вже,
Пішла собі тихенько,лиш молилась.
Ще морозець щипає за лице,
І ніченька вже стомлена тулилась.
І Янголятко кличе Янголя,
Бо дві душі охороняти треба.
Бо скоро вже народиться дитя,
Тому і кличе він його із неба.
І де би не ходила-Янголя
Оберігає,робить все,що може.
Бо в ній живе іще одне життя,
І Янголятко навіть двом поможе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Вже восьмого весна заміж виходить,
Просила сукню вибрати зі мною.
Бо знала я,що краще їй підходить,
Каталоги дивилась я зимою.
Я вибрала їй сукню коротеньку,
У кольорах домінувала ніжність.
І бричку я замовила стареньку,
Запряжену чомусь у вірну вічність.
Зробила я із неї українку.
Фата предовга і стрічки червоні,
У бричку накидала я барвінку.
І попросила щастя їй у долі.
З червоних маків я букет зробила,
Червоними стрічками пов"язала.
І вийшла я весільна господиня,
Весну чомусь у маки заквітчала.
Червоні черевички їй купила,
З червоних маків їй сплела віночок.
Стрічки предовгі в коси почепила,
І в бричку-з позолотою дзвіночок.
А Янголятка їй фату тримають,
Бо вона довга як блакитне небо.
Вони для неї щастя упіймають,
Бо щастячко весною усім треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013
В стару скриню складу спомин я про любов,
Перев"яжу стареньким червоним вузлом.
На горище кину,домовий там живе.
За бороду зловлю,торкнусь за лице.
Так в дитинстві ловили ми домовичків,
Тільки вітер горищем нам щось шепотів.
А Ви знаєте як народились вони?
Що дорослими в світ цей чомусь лиш прийшли?
Свою карму вони відбували такі,
Лице зморщене,старе,здавалось-страшні.
Родилися в тридцять,молоділи щодня,
Якусь карму несли за минуле життя.
На горищі сидить дідо старий такий,
Я спочатку подумала,що він чужий.
Дивлюся- мій улюблений домовичок,
І прикрасила скриню із старих стрічок.
І залишила старе кохання у ній,
Бо не бути ніколи мені вже сумній.
Домовий приходив із горища в мій дім,
Я йому знову казку нову розповім.
Тільки дивно-вони молодіють щодня,
Дитинчам помирають.Таке їх життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403005
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 21.02.2013
Давно вірші не пишу я тобі,
Ти став мені чужішим ворогів.
Плету вінок з підсніжників весні,
Але без тебе ранок зубожів.
І місто стало пусткою без меж,
І навіть дощ до нього шлях забув.
А я тебе забуду завтра теж,
Бо ти душі моєі крик не чув.
І іде в бричці в місті тому сум,
І підбирає він чомусь мене.
Дарує він намистячко із дум,
І гладить ніжно так моє лице.
І знає,що тюльпани я люблю,
І тисячу мені подарував.
Він передав цілуночки дощу,
І сум від мене сум сьогодні вкрав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
Розсипала ніченька пригоршню зірок,
На місяць зав'язує із думок пасок.
Чепуриться,бігає,наче молода,
Бо у неі зовсім ще юна душа.
У весняні ранки вбралась і красу,
І комусь шепоче:
-Я тебе люблю.
Закохалась в місяць,вірші йому шле,
І весняний ранок у руках несе.
І йому дарує,і щаслива знов,
Бо така красива на світі любов.
І не бачить ранків,бо тоді сліпа.
Місяцю дарує гарніі слова.
Тихо усміхнулась,в гості знову йде.
Боже,мені нічка Ангелів несе.
Зі мною молилась,писала вірші,
Ми із нею схожі навіть у душі.
Вміє так кохати,як кохаю я.
Ангелів шукати,вірить без кінця.
І молитись Богу,чекати весну,
Шепотіти щиро:
-Я тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
О Боже мой!Всему мы научились,
Летает мы по небу словно птицы.
Мы в космос все сегодня устремились,
Не видим на земле порой границы.
Мы плаваем морями,городами
Шагаем,словно это лишь деревня.
Мы только стали черствыми душами,
И отношения людей как бремя.
Мы ищем иногда на Марсе воду,
А на земле места,где ее нету.
Предсказываем мы легко погоду,
Но бродим одинокими по свету.
Мы так всему сегодня научились,
Мы города и страны покупаем.
Но если бы мы искренне влюбились,
Ведь мы себя все в счастье обделяем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402515
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.02.2013
І свище вітер,скриню стару вкрав,
Та й тягне за собою,де ж та сила?
Колись її легенько в руки брав,
А тепер ніч під руку з ним ходила.
Допомає,тягне,а він несе
Ту стару скриню,що собі лежала.
А сніг останній досі ще мете,
Зима собі ще дні сьогодні крала.
Господарює,вітрові кричить,
Щоби залишив скриню ту для неї.
Вона у ній до осені проспить,
Хоч не кімната це,низенькі стелі.
Та якось там вміщуся,буду жить,
Залиш мені цю скриню,я благаю.
Я буду в ній самесенька тужить,
І я не вийду скоро,обіцяю.
Відкрив і постелив десять перин,
Одну від мене взяв,що я пошила
Для Ангелів.Засмучений ходив,
Я з вітром скриню зимоньці стелила.
Та й так вмовляв мене не відкривать,
Щоби вона до осені проспала.
Сам взявся моє личко цілувать,
Бо я його з дитинства ще кохала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013
Я всі пір'інки Янголят зібрала.
Що падали,коли вони літали.
Тобі перину шила і шептала
Я молитви,що в небо діставали.
Я промовляла іх в думках,а віру
У твоє щастя зовсім не втрачала.
А я для тебе вимолю надію,
І щоб любов тебе поцілувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Під вечір день вже в пам"ять записався,
Неначе в зошит спогади забрав.
До лютого ще досі прихилявся,
І ніченьку у щічку цілував.
Вчора пройшло, а завтра лиш настане,
Так вчімося сьогодні цінувать.
Останній сніг до крихтоньки розтане,
Буде весна вже завтра чаклувать.
І розцвітуть улюблені тюльпани,
А сонечко одягне всі сукні.
І будуть цілуватись довго пари,
Тримаючись за руки навесні.
І буде гардероб увесь міняти
Вже завтра ліс,перефарбує все.
Розпродажу суконь весь час чекати,
І підставляти сонечку лице.
Я крила Янголяток вчора прала.
І позолоту вишила таку,
Що аж весна до мене завітала.
І я вдягла у крила і весну.
Вона злетіла на хмаринках в небо,
А з нею Янголяточка малі.
Їм вчитися літати з кимось треба.
Чому би не навчити їх весні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Мой Ангел,спит Луна в палатке,
Закрыла дверь на долгий ключик.
А ты мой Ангел на кроватке,
От звезд собрал волшебный лучик.
Мой Ангел,ты ведь налетался,
Устал за день,уже взрослеешь.
На небо снова возвращался,
А ты стихи писать умеешь?
Мой Ангелочек,мой хороший,
Тебе кроватку я стелила.
Ты никогда меня не бросишь?
Ведь я тебя всегда любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402034
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.02.2013
Ходив сьогодні лютий на побачення,
Купив троянди білі і червоні.
Але для неі все не мало значення,
А він був у іі завжди полоні.
Вона вінок із маків завжди носить,
Всміхається і кожного голубить.
А він один цілунок в неі просить,
Але вона його досі не любить.
Вона таке велике в світі сонечко,
І посмішка іі всіх зігріває.
А він дивився у моє віконечко,
Бо хтось і лютий втішить в житті має.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013
Ой не треба дівчинонько за ним бановаті,
Бо не будеш із ним нигда гараздів ти маті.
Буде вун блудом ходиті,буде бантоваті.
Тобі треба з твойов вродов долю сі глядаті.
Не позерай красна дівко,шо файний як ружа,
Бо тобі такого хлопця не треба за мужа.
Вун позерать,котра файта- обнимать,цілує,
Ниськам віділа,шо з другов в постелі ночує.
Облак нияк не закрилі,довго ціловались,
А потому через тебе із ним сперечались.
Вона каже,шо ти гарна,шось дуже вродлива,
А вун каже,шо ти постіль лем му постелила.
Тя не любить і не хоче,бось йому не мила,
Я би нигда вже до нього булше не ходила.
Ой цілой село гуляє,сокачки співавуть,
Вийшла заміж за другого і серинчу мавуть
Дівки,що не позеравуть лем на єдну вроду.
Бо не пити цілой життя із красоньки воду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2013
Бачу-сіє нічка зорі,
Наче поле засіває.
Дві застряли на тополі,
Вітер їй з дерев зриває.
Нахиляє їх додолу,
Та тополю не зігнути.
Я якраз ішла додому,
Довелось мені почути
Як сварився вітер з лютим.
Сперечався,рвав за чуба.
Так хотілося забути,
Прихилилась я до дуба.
Лютий тримає долоні
І зірки кидає в річку.
Наче ще господар в полі,
Обнімає ніжно нічку.
Як билиноньку хитає
У обіймах ніч і тулить.
Їй казки розповідає,
Та він голову їй дурить!
Прийде березень вже завтра,
Стане тут хазяйнувати.
Але чия тепер правда?
Буде нічка сумувати
За обіймати до неба,
За цілунками до ранку.
Боже,їй кохання треба,
І підсніжник на світанку.
Я прошу-не залицяйся,
Вже білети купив лютий.
Будь розумна,постарайся,
Хто твій біль зможе почути?
Будеш плакати,ридати,
Будеш ти за ним тужити.
Будеш цілий рік чекати,
Щоби лютий долюбити.
Краще сій сьогодні зорі,
Я залізу на тополю.
Кину їй у чистім полі,
Щоб не була ти сумною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2013
І бреше ніч,що ти іще прийдеш,
І витирає зіроньками сльози.
А ти мені лиш біль один несеш,
І в душу мені кидаєш морози.
А я стою,тримаючи в руці
Саму надію стару,босу,голу.
Цілую тебе завжди у душі,
Лікуючи любов до тебе хвору.
І на могилу квіти ій несу,
І коплю яму своіми сльозами.
Навіть мертвою досі я живу,
Торкаючись до споминів словами.
І насадила ій лілей живих,
Ти навіть пам'ять витоптав словами.
Не зрозумієш,бо таких чужих
Як ми немає в світі вже роками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2013
Ніч гойдає в хмарках Янголяток,
Зіроньками світить на хмаринки.
Я дивлюсь-іх там цілий десяток,
Стелять собі ліжечка,перинки
Трусять і сніжинки ще літають.
Хтось на небо почепив люстерко,
Зорі собі падать дозволяють,
Бо чомусь висіти так нестертно.
Думають,що на землі так добре,
Та не мають змоги підніматись.
В Янголятка серденько хоробре,
Щоб всі зорі знову почіпляти.
Янголятко підійшло і просить
В мене торбу зорі поскладати.
І до однієі в небо носить,
Щоби світло людям дарувати.
Я йому завжди допомагаю,
Зорі вичищаю з Янголятком.
Потім його спатоньки вкладаю,
Бо воно було іще дитятком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2013
Ангел двері не закрив у небо,
І тому всі Ангели літали.
І тому не сумно вже без тебе,
Бо вони мене поцілували.
Дарували казку і чекання,
Хмари всі у дощ вже розгойдали.
Навіть каву готували зрання,
В тебе закохатися благали.
Як я можу Ангелам відмовить?
Це таке його щире прохання.
Ходить Ангел,неймовірне творить,
І виконує усі бажання.
Ангел двері в небо відкриває,
І весні поклав у торбу квіти.
І мені кохання він бажає,
Щоб з тобою лиш його зустріти.
Хмари усі в дощ вже розгойдали,
І на них всі Ангели купались.
Жаль,що їм під облік видавали
Стріли,що вони в душу пускали.
А маленьке плаче Янголятко ,
Бо сьогодні знову помилилось.
Ще таке малесеньке дитятко,
А в житті вже стільки натрудилось.
Так хотіло стріли запустити,
Та торбинка в нього вже спустіла.
І не знає бідне,що робити,
І сидить на хмарочці без діла.
Потім мені вірші знову пише,
Я із задоволенням читаю.
А воно хмариночки колише,
Відпочити я його благаю.
І таке волося золотисте,
Наче хтось крутив його зірками.
І стрілу останню ненавмисно
Янголятко кинуло між нами.
І тому я в тебе закохалась,
Бо цей Янгол ще такий маленький.
Я із ним на хмарочці гойдалась,
А ти став мені такий рідненький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013
Впусти мене сьогодні в свою душу,
І зацілуй,і пригорни до себе.
Я досі ще тебе любити мушу,
І досі дарувати тобі небо.
Я досі ще листи тобі писала,
Як я збирала тобі вчора зорі.
Як я у сні тебе поцілувала,
Як дякувала я за тебе долі.
Як разом ми зустрінемо світанки,
Як каву тобі зранку приготую.
Колише вітер із шовку фіранки,
А я тебе у сні лише цілую.
А я тобі збираю з неба зорі,
За тебе я молюся завжди Богу.
Пишу тобі листи я паперові,
І вистелю я з попелу дорогу.
Згорить у тому полум"і кохання,
Я вітер попрошу його забрати.
Але чому залишилось благання,
Бажання лиш тебе поцілувати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
А я благаю-відшукай мене,
Я босоніж до тебе йшла морями.
Долинами,лісами і степами,
Щоби хоч раз торкнутися тебе.
А я молю:знайди мене,знайди,
Я крила маю,я літати вмію,
Бо я без тебе вже збожеволію,
А я молю-до себе притули.
Я подарую все лише тобі,
Я напишу тобі пісні з казками,
Пробачу,що шукала я роками.
Лише скажи"кохаю"ти мені.
Метеликом у твоєму полоні
Я буду йти на світло і згорю.
Але скажи,скажи мені"люблю".
І поцілуй хоч раз мої долоні.
А я благаю,вірю,що знайдеш,
Я боса йду і сукня розірвалась.
А я у сні до тебе посміхалась,
Ти на руках в тім сні мене несеш.
Я на дорозі спала.На руках
І на ногах так рани кровоточать.
А ноги світом досі мене носять,
Бо ти живеш ще у моїх думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2013
Человеку нужен человек,
Чтобы да хоть изредка ругаться,
И в его обятьях просыпаться,
Чтобы разделить с ним божий век.
Человеку нужен просто друг,
Чтобы кофе пить и варить ужин,
Чтобы беспокоиться:простужен?
Чтобы знать,что просто его ждут.
Человеку нужен человек,
Чтобы разделить и боль,и счастье,
И в одной постели пусть сны снятся.
И смотреть вдвоем на белый снег.
Человеку так любовь нужна,
Лишь она важна в огромном мире,
И владеет превеликой силой,
Лишь любовь,всегда только она.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400551
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2013
Блукає місяць,а в руках-вірші,
Так схожі на вірші,що я писала.
Блукає сум у місяця в душі,
Коли йому сторінки я гортала.
То він закриє очі,наче спить,
То плаче весняними він дощами.
То знов співає,то всю ніч мовчить,
А то мене питає,що між нами.
Сьогодні на хмаринки білі впав,
І запросив сім Ангелів до себе.
І їм вірші найкращі прочитав,
Рукою гладив синє,синє небо.
То він ввечері тягнеться в вікно,
То Ангеликів просить помагати.
То говорив,що сто літ вже пройшло,
А він ще не навчився цілувати.
І заздрив тим,що вміли цілувать,
Що очі закривали від цілунків.
Що поряд із коханим все сплять.
Яких чекати ще в житті дарунків?
А люди так сприймали звично все-
Кохання,радість,ніжність,час і зраду.
А місяць знав,що все колись мине,
І що його не слухали пораду.
Що заздрив тим,хто може цілувать,
Хто може до коханих лиш торкатись.
Хто може від кохання знов літать,
І до кохання свого повертатись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2013
Сумую,а ще зустрічі нема,
Так дивно в світі інколи буває-
Іще душа тебе не зустрічає,
А вже без тебе навкруги зима.
Чи так було коли-небудь у Вас?
Ще не зустріли-а вже сумували,
Неначе все життя людину знали.
Неначе зустрічалися сто раз.
Ви відчували сум такий в душі
Лише за тим,кого не зустрічали?
Кого ніколи в світі Ви не знали.
Я знаю-відчували це усі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400308
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2013
А вітер довго бавився волосям,
Вплітав стрічками пам'ять в ніч весни.
Неначе все задумане збулося,
І заганяв тебе у моі сни.
І Ангелів вмовляв розповідати
Найкращі ,наймиліші казочки.
А сам збирався в річку пожбурляти
Написані зорею книжечки.
Повиправляв помилки олівцями,
Розфарбував сторіночки дощем.
І висушив ті книжечки зірками,
Бо став якимось справжнім дідусем.
Тримає у долоні тільки ніжність,
І бавиться волосячком моім.
Лягає спати у старечу вічність,
Бажає снів прекрасних Вам усім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013
Ще світ стоіть і зорі не падуть,
Ще колискову ніжно проспівають.
Іще кохання вкотре віднайдуть,
І бути вірними пообіцяють.
Ще буде все,не буде лише нас,
Та лишиться кохання вічна сила.
Та лишиться у вимірі той час,
Коли за тебе Бога я молила.
Ще буде все,лише моя душа
До тебе через сотні літ прилине.
Бо не змогла,без тебе не змогла,
І вона встане навіть із могили.
І так в твоіх обіймах і засне,
Так солодко,так добре зараз жити!
Бо вона знала,що тебе знайде,
І що мільйони літ буде любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013
Стояла ніч у сукні із кохання,
Заквітчана в украінськім вінку.
Чекала поцілунків і признання,
І вклала місяць спати у ставку.
Намалювала очі олівцями
Чорнішими,коли немає зір.
І грала тихо музика дощами,
Співаючи серед розлогих гір.
Так тихо йшла,молилася так щиро,
Та де іі кохання?Де шукать?
А нічка плакала,всміхалась мило,
І говорила,що все хоче знать.
Дивилася,як Ангели літали,
Кохалися закохані у ній.
І чула,як всі пташки щебетали,
Як крила підіймалися у мрій.
Заквітчана в украінські мотиви
Стояла нічка близько у води.
Чому цю нічку хлопці не любили,
Чому вквітчалась у вінок журби?
Для кого вона очі малювала,
Для кого сукню кращу одягла?
Чому ні з ким вона не цілувалась?
Хіба ніч не красунею була?
Стоіть тополя,поряд-наречений,
Любується і вірші пише ій.
Іще не одягла пасок зелений,
А наречений щастя шиє з мрій.
Хіба тополя у сто раз гарніша?
Знайшла вже нареченого собі.
І лине пісня із дощу,миліша
Вона за всі прекрасніі пісні.
Самотня ніч проплакала до ранку,
А ранком сукню лишила мені.
Я випила із нею повну чарку,
Іще налила чарку я журбі.
Така ось ніч,самотня,гола,боса,
Немає подруг на усій землі.
Розповідає ніченька ще досі,
І віченьки такі сумні,сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013
Стояла,плакала весна
До божевілля.
Навіть холодная весна
Справля весілля.
Заквітчана весна у сум
Плаче щоночі.
Бо іі милий не почув,
Ій не шепоче.
Слова кохання шле не ій,
І не кохає.
Не личить бути знов сумній,
Вона це знає.
І наречею вона
Чужому стала.
Підсніжники біля вікна
В вечір зірвала.
Сама заквітчана в журбу,
Чужа чужому.
Хтось так чекає на весну,
Вона нікому
Не розповість-іі душа
Його не любить.
Стояла дівчина сумна,
Що світом блудить.
В тюльпани квітчана вона
На тім весіллі.
Плакала дівчина-весна
До божевілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013
Горіла зіронька вночі,
І так палала.
І у закоханих в душі
Пісні співала.
І за тих декілька століть
Навчилась жити.
Самотня дівчина стоіть.
Зорі ходити
Ще будуть сотнями доріг
До мрій кохання.
І шити комусь оберіг
З ночі до рання.
Горіла зіронька сама
У темнім небі.
Стояла дівчина сумна
Гарна як лебідь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013
А ти чужий,а ти мені ніхто,
Шепоче вітер,з нічкою фліртує.
Моє кохання вже давно пройшло,
І вже моя душа тебе не чує.
А почуття знов голими стоять,
Змиваю сум,викидую сумління.
І сльози на душі моїй бринять,
Я залишаю з почуттів терпіння.
А ти ніхто,а був як цілий світ,
Твоя байдужість випила всю душу.
Чи я згадаю через сотні літ,
Що досі ще любити тебе мушу?
Я вибрала у світі лиш тебе,
Лише за це ти міг би полюбити.
Я знаю,що закоханність мине,
І я навчусь без тебе знову жити.
А ти ніхто,а був як цілий світ,
Я у думках молилася за тебе.
Щоб Бог тебе завжди,завжди беріг,
Але тобі мене зовсім не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2013
А я закрила ніч в своїй кімнаті,
Нехай у мене трохи поживе.
І ходить вона в старому халаті,
Волося чеше,потім каву п"є.
І знову мої вірші прочитала,
Намалювала Ангела мені.
І повернутись знову обіцяла,
А у самої віченьки сумні.
Спитала я її:
-Колись кохала?
В уста ти цілувала,ну а він?
А нічка почуття лиш малювала.
-Та хочеш-про кохання розповім?
-Ти про своє?
-Та будеш ти сміятись.
Бо я колись дівчиною була.
І в Ангела посміла закохатись.
Та тільки своє щастя не знайшла.
Він теж кохав,і вибір міг зробити,
Людиною він стати не схотів.
Мені без нього важко було жити.
Мені без нього цілий світ спустів.
Він прилітав щовечора,ти знаєш?
Втомився так і на колінах спав.
-Невже його і досі ти чекаєш?
Щоби хоч раз тебе поцілував?
Це ти мені його намалювала?
Скажи-це він?А він тебе кохав?
Та я нікому не розповідала.
Я не хотіла,щоби хтось це знав.
Та він не міг торкнутись,цілувати,
Не проміняв він ангельське життя.
Ради кохання нічкою я стати
Сама схотіла враз без каяття.
Заради нього в ніч перетворилась,
А він на другий день мене шукав.
Проплакала і Богу промолилась,
Щоб він зі мною у житті блукав.
Та не сказав,що так кохав,не знала.
Що проміняв він ангельське життя.
Щоби лише хоч раз поцілувала,
Щоби торкнулась до його лиця.
Скажи мені,скажи,чому так сталось?!
Заради нього стала в вічність жить.
Його рукою навіть не торкалась,
О,Відо,як мене душа болить!
Він через мене помирав у муках,
А міг прожити вічність на землі.
А міг би так нарадуватись внукам!
Ось і сказала я усе тобі.
Це в один день в житті ми помінялись,
Через кохання доля в нас така.
Ти уявляєш-ми не обнімались,
Бо я вже не людиною була.
І тільки раз у році так гуляю,
Перетворюсь на дівчину сумну.
Але ти знаєш-щиро обіцяю,
Що я за двох у світі долюблю.
Якби сказав,що стане чоловіком,
Якби сказав,якби лише сказав.
Ти знаєш,що для мене час не лікар.
Бо він мене так Відочко кохав...
Так плакала, сльози дощем котились.
Прийшов вже ранок,вікна відкривав.
А ми удвох із нічкою молились,
Щоб Бог закоханим допомагав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399372
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.02.2013
Боже,дай же мне
Сказочной любви.
Пусть хоть на коне,
Хоть не принц.Но дни
Чтобы с ним одним
Слаще,чем сам мед,
Пусть мною любим
Будет он Господь.
Ангела нежней
Буду для него,
Чтобы я нужней
Воздуха давно.
Чтобы как сказал,
Делала так я.
Чтобы целовал
И любил меня.
Чтобы заверял:
Будет хорошо.
Чтобы обнимал,
Целовал лицо.
За руку держал
И боготворил.
Чтоб не отпускал,
До гроба любил.
Ой через гай,через сад,через поцілунки,
Ходить веснонька в думках,ховає малюнки.
Заробляю на життя,продає картини,
І шукає для робіт натхнення щосили.
Закохалася сама,у віночок вбралась,
Косу довгу заплела,з вітром цілувалась.
І розпитує мене-що таке кохання?
І невже воно пройде як оте чекання?
Говорила цілий день,очі малювала,
Поцілунками вуста свої фарбувала.
Знов розпитує мене про людське кохання,
І питає-що таке ці людські страждання
Як взаємності нема,що тоді робити?
Може зранку я дощем сльози буду лити?
Чи це правильно?Чи ні?Що мені сказати?
Чи сказати,що в житті краще не кохати?
Але їй багато літ,все на світі знає.
Тільки плакала весна-ніхто не кохає.
Цілий місяць плаче дощ разом із весною,
Потім в"яже їй стрічки:
-Не ходи сумною.
Так просив її,благав,що сам закохався,
Бачу-у весну сам дощ сьогодні вквітчався.
І веселкою стоїть,їй цілує руки.
Бо не хоче,щоб весна відчувала муки
Нерозділених в житті ніжних поцілунків.
Продавала знов весна з почуттів малюнки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
А я до тебе вирушила в ніч,
Напхавши повну торбу поцілунків.
Але скажи-у чому тепер річ,
Що ніч малює холод візерунків?
А я до тебе через всі моря,
Я боса йшла,щоби набратись сили.
Щоби почути,що лише твоя,
І море потопить не мало сили.
Навіть на хвилях спала я вночі,
Замість човна-крилята Янголяти.
Я всю любов пронесла у душі.
Щоб лиш тебе хоч раз поцілувати.
Щоби прийшла я стомлена,а ти
Зварив лиш каву і приніс у ліжко.
Щоби сказав:
-Прошу тебе,не йди.
І щоб поцілував хоч раз так ніжно.
А я тебе шукала все життя,
Морями йшла,йшла лісом і журбою.
Коли тебе сьогодні я знайшла,
То стала через день тобі чужою.
Я довго йшла,я падала сто раз,
Я боса йшла через міста і небо.
Я думала,що це життя для нас.
А ти сказав:
-Мені таку не треба.
Тому я втік,бо ти давно чужа,
Навіщо все життя мене шукала?
-Щоби від тебе чути ці слова,
Щоби хоч раз тебе поцілувала.
Пішла назад,та море через крок
Мене хотіло затягти у себе.
Колись літала сміло до зірок,
Бо знала,що цей шлях лиш вів до тебе.
Тепер ступала холодом у ніч,
На душі босій-рани,що боліли.
Та знаєш,не в образі тепер річ,
А в тому,що всі Ангели злетіли
Сьогодні в небо,в небі лиш живуть.
І дивляться і душу твою люблять.
А я хотіла лиш одне збагнуть:
Чом досі некоханням душу гублять
Такі,як ти?Колись же покохав,
Надію дав і всесвіт до ніг кинув.
Сьогодні Ангел стомлений літав.
Дай Боже,щоб тебе він не покинув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399005
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2013
Гойдалось на хмаринках Янголятко,
Трималося руками лиш за вітер.
Таке щасливе,всміхнене дитятко
Складало слово із чотирьох літер.
Писало слово тільки зірочками,
А потім в темну ніченьку поклало.
Посипало солодкими думками,
Щоби воно у серце мами впало.
Не вміло Янголятко сумувати,
Трималося у хмароньках за вітер.
Раділо,що навчилося писати
Прерідне слово із зіроньок-літер.
Думки читало,гладило голівку,
Наче перину хмароньки гойдало.
Знімало все життя на стару плівку,
І рідну душу просто цілувало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398831
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.02.2013
У хмарах,що топтали Янголятка
Малесенькими ніженьками ніч-
Було одне малесеньке дитятко.
Волосячко красивеє до пліч.
Біленькі криленята за плечима,
А на обличчі усмішка і сміх.
З такими прерозумними очима
Кидає на земельку білий сніг.
Ще так несміло хмарами ступає,
Маленьку кладе ніжку,що тремтить.
Неначе це дитятко мале знає,
Що серденько у когось так болить.
Хоче втішати,молиться дитина,
І гладить,гладить так по голові.
І ходить нерозгадана причина
Великим болем у сумній душі.
Дитина-Янголятко подивилась.
Рученьки склала,молиться дитя.
А потім до серденька притулилась,
Дивилась на земне вона життя.
І говорила,що вона все бачить,
Щипала сніг із своїх криленят.
Тоді чому ти знову рідна плачеш?
Не плач,бо тебе віченьки болять.
І пір"я повисмикувала,трусить
На землю,щоб порадувати всіх.
І засміятись Янголятко змусить,
Тому,що сумувати довго-гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2013
Как жаль,что ты не с моей сказки,
Ты опоздал на дней сто тысяч.
От слез опухли мои глазки,
А ты меня совсем не слышал.
Вот я забыла,равнодушьем
Тебе Король я отомстила.
Ты уезжай,ты слишком скучен,
Вчера другого полюбила.
Как жаль,что мы из разных сказок,
Ты опоздал,а я влюбилась.
Ты не любим,а не наказан.
И не тебе я ночью снилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398553
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.02.2013
Тихенько ніч всі роздуми взяла,
І ковдрою закрила босі ноги.
І постелила ніжність,а сама
Лягла собі з далекої дороги.
Гортає мою душу і мовчить,
Їі навчилась книгою читати.
А у самої рученька тремтить,
Не хоче все мені розповідати.
Сторінки лиш гортає рукавом,
Розшитим позолою з зірками.
-Хіба не почитаєш перед сном,
Що буде в мене весняними днями?
А очі в неї синьо-голубі.
Волося перев"язане стрічками,
Що я подарувала навесні-
Підсніжники зривала під ногами.
Вплела їй в коси,дала гребінець,
І розчесала я її волося.
Подарувала щастя олівець,
Щоб у житті їй завжди повелося.
І ходить,і записує слова,
Перекладає мовою кохання.
І кроки перші робить в ній весна,
Бо душу переповнює чекання.
А ти мені підсніжники приніс,
Поцілував.А нічка в мене спала.
А ти її тихесенько за ніс,
Вона в вікно і через мить пропала.
А ти мені зліпив Сніговика,
А він бідненький краплями стікає.
І зовсім відвалилася рука.
Вже про весну Сніговичок той знає.
Скидає небо сніг,що там заснув.
Кидає вітром,трусить рукавами.
Хтось сніг сховав і до весни забув,
Тому його викидує ночами.
Бо вдень весна вже ходить і не спить,
Прийшла і всю роботу вже забрала.
А стара моя зимонька мовчить,
Бо досі ще у мене гостювала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2013
Спасибо день за дождь,за холода.
Спасибо за мгновенья,за снежинки.
Спасибо,что роняют небеса
Под вечер звезды как с большой картинки.
Спасибо ночь за тусклый,бледный свет,
Спасибо,что окно мне закрываешь.
Что я к нему летаю сотни лет,
И ты мне в этом очень помогаешь.
Спасибо,что он кофе мне варил,
Что приглашал к себе всегда на ужин.
Спасибо,что меня боготворил,
Спасибо,что стал в жизни очень нужен.
Что Ангелом меня он называл,
Что пледом кутал бережно он плечи.
Что он всегда меня не забывал,
Спасибо,что меня он словом лечит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398106
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.02.2013
Згортає день зимові дні в минуле,
Хоча ще трусить Ангел мокрий сніг.
Кохання ми уже не повернули.
І не знайшли одну з сотень доріг,
Що стала б стежкою на наші долі.
Що вибрала би шлях один на двох.
Ми стали трохи схожі на тополі,
На котрий корінь-це на вік замОк.
Не ходять,не торкаються руками,
Лиш вітер хилить віти в один бік.
Та зводить їх подеколи думками,
Що разом їм рости не один рік.
І мандрувати тільки в пори року,
І слухати лише пташиний спів.
Змиритися з життям таким потроху,
І не тримати у коріннях гнів.
І пити дощ,і скидувати листя,
Тримати сніг намистом на гілках.
І вчитися,що щастя дуже близько,
І тримати лиш радість у думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2013
Згорить знов день,що блудить в моїй долі,
Пораду дасть і вималює сни.
І пензлем вітру вичеше тополі
До самої верхівки самоти.
Розрадить,розкладе молитви,віру,
За руку вечір в нічку поведе.
Запросить в мою душу він надію,
Любов у моє серденько вкладе.
Згорне весь сум і викине за зорі,
І вище неба піднімає в снах.
Гойдає вітер в самоті тополі,
І Ангел спить вночі в моїх думках.
І лічить мою душу молитвами,
І в мрії досі вірить він мої.
Стомився Ангел,цілими ночами
Розраду знов випрошує мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013
Любов стояла пусткою в душі,
Очікувала,що її не кинуть.
І подавала руку самоті,
І слухала пісні,що досі линуть
Десь там далеко,де вона жила.
Вдивлялися в любов як в боже диво,
Тепер лише вітає самота,
І руку подає їй так красиво.
Заснула,поховали як мертву,
Розрили яму,кинули в могилу.
Вона кричала:
-Та я ще живу!
Та не почули плач в страшну хвилину.
І проросла калиною,живе
Посеред поля,вітер її любить.
І на гілках червона кров цвіте,
Це біль,що її душу досі губить.
Стоїть,шепоче з вітром, а в зірок
Розраду просить,молиться калина.
Малює своє душу із думок,
Неначе вона справжняя дівчИна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397959
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2013
Зажигаю счастьем старую луну.
Тихо ты мне шепчешь:
-Я тебя люблю.
Сам Шопен играет"Вальс дождя"двоим.
Мой хороший,милый,мною ты любим.
Дождь гостит неделю,все кругом залил,
Просто ко мне в гости часто он ходил.
Я его поила чаем и вином,
Он ночует снова под моим окном.
Шепчет мне молитвы,сказки мне читал,
И на чашку кофе утром опоздал.
И стучит рукою он в мое окно:
-Вида,все сегодня будет хорошо.
В комнату заходит,на полу сидит.
Мне стихи читает,а потом молчит.
Ангелов Гапчинской мне он подарил,
Он ее картины очень полюбил.
А его учила Ангелов любить,
И мечты учила бережно хранить.
Дождь меня целует и уходить спать,
Кто же теперь будет по окну стучать?
Ночки очень нежной он Вам пожелал,
Поцелуи в щечку он Вам передал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397683
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2013
Так хлопнуть дверью в раненной душе,
Чтобы мечта да вдребезги разбилась.
Поджечь воспоминания.В душе
Планета чувств мгновенно растворилась.
И перестать о звездах мне мечтать,
Найти планету,где тебя не будет.
Звезды упавшие с небес собрать,
Надеясь,что душа тебя забудет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397656
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2013
Не целуешь,и не любишь,писем мне не шлешь.
А от слов твоих по сердцу снова только дрожь.
Не мила тебе любимый,ой да не мила,
Я тебе и не подруга милый,не жена.
За тебя молилась Богу,свечи снова жгла.
Что в большом,холодном мире я любовь нашла.
Пронянула я ладони,чтоб тебя обнять,
Но тебя хороший,милый да нельзя узнать.
Оттолкнув меня ты взглядом,засмеялся лишь,
Отчего меня ты милый да опять казнишь?
Никогда ты не полюбишь,не прижмешь к себе,
Отчего тогда построил дом в моей душе?
Сам закрылся и ключи все выбросил давно?
А когда-то обещал мне:будет хорошо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397368
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.02.2013
Одна лиш ніч втішатиме мене,
Та ще самотність у обіймах стисне.
І сміючись всі спомини складе,
І на душі лиш важкістю повисне.
А у душі все сипле через край,
Твоя байдужість стала там ногою.
А ти через сто років не шукай,
Я проросту над річкою вербою.
Я як верба схилю свою косу,
Я розчешу її лиш вітром старим.
Вберу у себе сонечка красу,
І питиму у річці собі чари.
Через сто літ мене ти не шукай,
І вітром не ставай у чистім полі.
Залиш мене,залиш,пообіцяй,
Що станеш ти чужим у моїй долі.
Що зможу некохати я тебе,
Що із душі тебе повириваю.
Пообіцяй,що біль ось цей мине,
Коли цілую іншого.Я знаю,
Що покохаєш ти через сто літ,
Що вітром в полі коло верби будеш.
Пообіцяй,що обійдеш весь світ,
І через років сто мене забудеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2013
Тримає ніжність у руках хвилини щастя.
Гойдає зимонька в думках сни,що не сняться.
А сонечко ступає так,неначе стало
На слизький камінь у річках і в воду впало.
Скидає крапельки дощем з свого волося.
І чеше довгим гребінцем,щоб не сплелося.
Тому й ховається щораз знову за хмари,
Ось таке сонечко у нас,такі ось чари.
Набралось силоньки в зими,проспало зранку,
У річку дивиться,в руках тримає чарку.
І випиває роси,дощ,каву і трави.
А потім пише в телефон буденні справи.
Телефонує у вікно дзвіночком сонце.
Я піднімаю телефон через віконце.
Дощем говорить і слова-магічні чари,
Такі сьогодні непрості у сонця справи.
Перебудити всіх із сну,дати їм сили.
Ось так сьогодні ми удвох з сонечком пили.
Так розмовляли ми про все,і про кохання.
Шукало сонечко мені ключі бажання.
І три горішки із казок подарувало,
Зробило стільки справ уже,на мить пропало.
Враз вітер вихопив слова,що прозвучали,
Перетворив їх на вірші,казки.Не знали
На світі всі,що вітер-він такий письменник,
А я для нього лиш веду простий щоденник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396982
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2013