| Сторінки (19/1846): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
На моїм віконечку
Вчора спало сонечко.
Ангелики ніжками
Потоптали ліженько.
Я тримаю рученьки,
Для Вкраїни доленьки
Я молю у Боженьки.
Питаю в зозуленьки:
-Чи рахуєш зореньки,
Що впадуть на полечко?
Я збираю в сумочку.
Запитаю мамочку,
Чи відпустить в містечко?
Я почую звісточку:
Не воює дядечко...
Соловейко гніздечко
Для маленьких діточок
Побудує в рядочок.
А в моїм віконечку
Сяє мирне сонечко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486460
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.03.2014
Зношена душа...Що аж синці...
Зболена до болю,що немає.
Я тримала сонце у руці,
Я тримала час,що вже минає.
Осипались цифри.Циферблат
Поржавів до крихт самої крові.
А в руках новенький автомат
Говорив,що вже нема любові...
Зношена душа...Усіх століть...
Зболена...Невже це тридцять третій?
Я тепер живу серед жахіть,
Де знаходять мертвих серед степу...
Лине,лине співаночка,
Плаче ненька сива.
-Вмерла рідна дитиночка!
Матір голосила.
Лине,лине до Дунаю,
Ворон вочі клює.
-Я ж тя синочку ховаю,
Де явір ночує!..
Йой,ці плачеш нічко темна,
Лем ти 'го прикриєш!
Не вмерай лише даремно...
В земельці застинеш!..
Голосила сива ненька.
Пушла в стару хижу.
Боженьку,яка старинька...
-Я вже до тя ближе...
Лине сумна співаночка,
Калина розквітне.
Заквітчана сорочечка...
Вже не вдягне влітку.
Лине пісня до Дунаю,
Ворон там кружляє.
Война буде?Я не знаву...
Місяченько сяє.
Мати співанку співала,
Калину садила.
Боже,вчора йши не знала,
А нись голосила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486316
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2014
Я буду спати в вітру на плечі,
Тримаючи руками саме небо.
Я буду жити...Десь...На самоті...
Коли тобі мене уже не треба...
Я зможу жити...Хтось віддав життя,
Щоби я вранці з сонцем просиналась.
Взуває вітер зношене взуття,
А я за нього...Спомином чіплялась...
Тримаю вітер...Довго,аж до снів.
Котрі в мою домівку не приходять...
Та ти мене...Залишити схотів...
Одні вітри зі мною дружбу водять.
Тримаю вітер.Сплю в його руках.
Та він мене однесенький гойдає.
А ти...Колись...Жив у моїх думках,
Та вітер спомин в небо викидає.
Кидаю й я...Цілюсь у місяць...Ні!
Я пожбурляла зорі,що упали.
Мій Боженьку...Ми вже такі чужі.
А вчора ще...Ще вчора...Цілувались...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Я ще дуже маленька дитина.
І коли в мене вільна хвилина
Я цілую хмаринки і сонце.
Я молю мир у кожне віконце.
Притуляю до серця Вкраїну,
Перед Богом стаю на коліна:
Подаруй мир моєму народу.
Це найкраща для нас нагорода.
Я ще дуже маленька дитина,
І молитись за маму повинна.
Щоб татусь спав в будиночку з нами,
Соловейко будив щоб піснями.
Я ще дуже маленька дитина,
Та молитись з народом повинна.
Щоби мир у цілому був світі,
Щоб не плакали ми...Малі діти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486091
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.03.2014
Україно,моя ненько.
Ти в червоному віночку,
Терня змінює квіточку.
Плаче старий козаченько...
Україно,гинуть діти,
Матері у чорне вбрались.
Барвіночком обплітались
На гробах найкращі квіти...
Україно,ми хотіли,
Щоби дітки краще жили.
Та за ними ми тужили,
Зберегти усіх не вміли...
Гинуть кращі,сміливіші
За Вкраїну,за родину.
Як болить в оцю хвилину...
Гинуть наші,найрідніші...
Не однаково,мій Боже.
У якім живу столітті?
Гинуть наші,рідні діти...
Хто крім тебе їм поможе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485224
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2014
Такая странная...Молилась...
Просила Боженьку все время.
Чтобы все им...А как крестилась!
-Господь,Господь будь ты со всеми...
Такая странная...Собрала
Вчера дочурка ее суму.
-Благословляю,-лишь сказала,-
Пойду сейчас к своему дому.
Не осудила.Все же дети.
-Господь,прости моих детишек...
Чтоб были счастливы на свете.
Господь,прости.Ты слышишь?Слышишь?
Жила в пещерке.Как молилась!
Кусочек хлеба черствый мочит.
Дочурка маленькою снилась,
А месяц сны ей с неба носит.
Все так давно ее забыли,
Сын свечи жег в церквушке старой
За мать.А как же раньше жили!
Не видел он ее усталой.
Она не спала днем и ночью,
Сама кормила дочь и сына.
Она все сможет!Знает точно!
Вот только на ночь...Аспирина...
Уснули дети.Как целует
Ручонки маленькие дочки!
Над белым платьицем колдует,
Читает ночью сказки.Строчки
Давно плывут перед глазами.
Но как целует сына в щечку!
-Господь,прошу,всегда будь с нами.
Храни сыночка,мою дочку...
Такая станная...Не судит.
И день,и ночь молилась Богу.
Вдруг месяц в небе ее будит,
Чтоб собиралася в дорогу.
Пришла в село,где жили дети,
И тянет так ее на речку.
Они...Роднее всех на свете...
За мертвую сын ставит свечку.
Ребенок тонет!Побежала
По речке...Ноженьки сухие.
Она сама того не знала:
Такие...Как она...Святые...
Ребенка тянет.Внук...Искали...
Пошла по речке как на лодке.
Она молилась.И упали
В речную гладь старые четки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484872
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2014
Я закрила осінь в білу скриню,
А ключі поцупив дощ весняний.
Я їх зберігала як святиню.
Дощ,мій дощ,який ти неслухняний.
Закриваю осінь.Ця чаклунка
Шелестить вітрами цілу зиму.
І мені здається,що віщунка,
Бо ховає знов одну людину...
Я закрила осінь...Дощ тремтливо
Всі ключі від мене заховає...
Плаче дощ.Та зовсім це не диво.
Плаче дощ.І пісеньку співає:
"Не плач,не плач Україно,
Згинуть вражі сили.
Не поставлять на коліна!..
В хатоньку вносили
Сина,що вмер на війночці.
Як же таке сталось!
У вкраїнському віночку
Дівча засміялось.
То ї'хлопець був.Заплаче
За ним його ненька.
Ти на небі вже козаче?
Я як же миленька?..
Ці пустять тебе до раю,
Ці відкривуть двирі?
Ключ від осені лем маю.
Все,шо у ня нині...
Не плач,не плач Україно!
Згинуть вражі сили!
Не поставлять на коліна!
Помер лем твій милий..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Хтось розсипав яблука червоні...
Звістка дивна котиться селом.
Простягає матінка долоні,
Ніби набирає за вікном
В Бога віри більше,ніж можливо.
Хоче повернути усі дні.
Де була вона така щаслива...
За столом сидять одним усі.
Хтось розсипав яблука червоні...
Наливні,Пікассо б малював.
Тільки більш вже не сивіють скроні...
Син за Україну життя дав.
Хтось розсипав яблука червоні...
Ніби з неба котяться вони.
Не сивіють більше неньки скроні:
-Боженьку,не дай же нам війни...
Хочуть односельці утішати,
Хлопця знали змалечку усі.
Занесли мервенького до хати...
Матінка питає:
-Чом сумні?
Певно,з глузду з'їхала,сміється.
Яблука зібрала,роздає.
Хтось розсипав яблука...Здається,
Встане хлопець,візьме хоч одне...
Принесли квіток блакитно-жовтих.
-Маки,маки,чом не зацвіли?!
А волошок ще немає жодних!
Господи,не дай ти нам війни!..
Голосила,плакала,сміялась.
Хтось казав:
-Бог розум відібрав...
Хтось розсипав яблука.Схилялась
Матір сива...
-Сина ти забрав?!
Пальцем в небо...Дощ кропив долоні.
Хтось насилу в хатоньку повів.
Не сивіють більше в неньки скроні.
-Боженьку,ти плакати хотів?
Хтось розсипав яблука червоні.
Чом ніхто одненьке не підняв?
-Людоньки,це сльози на іконі...
Плаче Бог...Хоч він раніше знав,
Що не прийде син більше в домівку.
Не принесе з лісу мені дров...
Дощ знімає на майбутнє плівку,
Де лилась за Україну кров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484071
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2014
-Де йдеш синку?Коли прийдеш?
До фрайирки ці до клуба?
-Мамко,сама потім ввидиш...
Мала сина наче дуба...
Гордилася,ціловала.
Колисала го маленьким.
Іши вчора вна не знала,
Шо за нуч буде сивенька.
В армію його не дала,
Не того,шо не хотіла.
Власті вна не довіряла,
До дітий туй не є діла.
Годовала го саминька,
Вчила бути справедливим.
Хитається як билинка-
Став за динь синочок сивим.
Іши двадцять вун немає,
Та Вкраїна його кличе.
В армію не забирає.
Пушов сам...У Київ...Нижче
Нахилялись сиві хмари,
Шоб дитину захистити.
Шоб забулись ці кошмари,
Де народ можуть убити
Ті,шо власть в руках тримають,
Не шанують тут людину.
Пішов хлопець...Проливають
Кров як воду щохвилини...
Не шанують людську душу,
Старість,розум,нашу силу.
-Я піти,матусю,мушу...
І за нас...Й за Україну...
На коліна вна упала.
-Ти на кого мене лишиш?!
Бідна ненька відчувала.
-Вітер,вітер,мало свищеш!
Втримай сина!Я не можу!
Не слухає рідну неньку!
Ти колись казав:поможу...
Поможи...Її бліденьку
Повели сусіди в хату.
Говорили:повернеться!
Віддала вшитку зарплату
На свічки...Таке стається!..
Він повернеться.Чекає
Ненька сива свого сина.
Він єдиний.Як благає:
-Я женить його повинна...
Стук у двері.Відчиняє.
Його дівчина.
-Шо сталось?
Боже,матінка не знає!
-Шо,його арештували?
Я його не відпускала,
Чом же ти його пустила?
Вбили?..Я його плекала...
Ти...Його дуже любила?..
-Помилились...Він живенький...
Тільки схожий...Впала ненька.
-Він живий.Помер іншенький...
-Як мій син,-паде бліденька.
Піднімає ї дівчина.
Обціловує личенько.
-Він живий...Досить ридати...
-Що відчула його ненька?!
Не буває чужих діток!
Рве волося і голосить.
-Боже,вінок сплету з квіток,
З маків...Вітер плач відносить
По Дніпру.Реве широкий.
Нахиляється до неньки.
-Дніпре,ти такий глибокий,
Поможи мені,старенькій...
Не буває чужих діток!
Це була моя дитина!
Я плету віночок з квіток...
Ввідіти...Я все...Повинна...
Скільки ї не утішали,
Шо ї син живий,здоровий...
-Серце матері б Ви мали...
Не є чужих...Кулько крові...
Реве,стогне Дніпр широкий,
Сльози матері ховає.
-Чийсь синочок...Синьоокий...
Його матінка чекає...
Голосила...
-Не вбивайте!
Це Вкраїни,наші діти!
Сльози матерів збирайте...
Буду Янгола глядіти...
Як прийде за тим дитятком,
Як його поведе в небо...
Святу воду із горнятка
Виливала в Дніпр.
-Так треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481281
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014
Боженьку,прийми мою молитву,
Поможи вкраїнському народу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480994
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2014
Господи,де сліз отих набрати,
Щоби серце більше не боліло.
Щоб віконце зранку відчиняти...
А там сонце...Вже повеселіло...
Вже не плаче...За моїм народом...
Вже забуло...Похорони хлопця...
Ходить місяць з своїм супроводом
Біля потовченого віконця...
Господи,де сльози поскладати
Матерів,дружин і всього люду?..
Господи,пробачення благати
Я за нелюдів від тебе буду.
Господи,утіх всіх неутішних,
Відкрий рай,візьми загиблих,прошу.
І спаси,мій Боженьку,нас,грішних...
Чим народу свому я поможу?..
Господи,цей стяг жовто-блакитний
Прикрив тіло,що кати убили...
На даху якийсь молодик спритний
Поцілився в тих,кого любили...
Плаче сонце,очі витирає...
Україна хустку чорну вділа.
Мати...Мати...Сина ще чекає...
Як та волосинонька надія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480989
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2014
Спини мене.Всього одненький крок.
Бо виросте не прірва,а байдужість.
Колись збирав сузір'я із зірок...
Тепер збираю погляду ворожість.
Спини мене.Хвилини маєш дві.
Поговори,кохай...Я повернуся.
Бо станемо ми зовсім не чужі...
Байдужі...Та не плачу.Я сміюся...
Спини мене.Я вийду босоніж.
Не в день,не в ніч.Піду я у нікуди.
На стежку нетоптаних роздоріж,
Де гинуть птахи,звірі,душі,люди...
Спини...Байдужість тримає.Та як!
Вони війни страшніша.Ти це знаєш?
Зламалася валіза.Та ж це знак...
А ти мене так легко відпускаєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Осипалось листя дрібними вітрами.
Наче сиві човни тихенько пливли!
Поназаплітались в повітрі мантрами,
І свої долоньки Янголу дали.
Осипалось листя,що жило крізь зиму.
Всупереч закону трималось гілок.
Вітер обціловув втомлену калину,
Начіпляв тихенько мантр-суму-думок.
Падало.Літало.Прожилки-кровинки
Набирались сили.Все одно помруть...
Було уже видно зелені травинки,
Що серед мантр-суму життя нове тчуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Боюсь тебе я втратити.Дарма.
Вже ходить дощ,цокоче чобітками.
І виспалась на горищі зима,
Лінивиця.Наплакалась дощами.
Боюсь тебе я втратити.Іди.
Не оглядайся.Вір в прикмети долі.
Давно вже задощилися сади,
Торішнє листя кладуть в бандеролі.
Боюсь тебе втрачати.Та хіба
Хотів той сад прощатися із листям?
Але прийшла лінивиця-зима,
Поприкладала сад пустим намистям.
Боюсь тебе втрачати.Цоконів
Дощ у плащі із ясенем до ночі.
Іди назавжди.Ти ж так захотів...
А я в дощу проситиму помочі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014
Милий,любий мій,купивісь тюльпани?
Проходи,не стуй.Є любов між намі?
Я така дівка,файна молодиця...
Казала мамка,шо впала копиця...
Вадіться зо мнов,шом не позерала,
Кажу,то вітор,я му помагала.
Чомісь не прийшов,плачу цілий вичур.
Ліпше най стоїть цілинька копиця.
-Мамко,уже ня болять ниська очі.
Не просиня ся,чом ревалам сночі.
В облак дуркали,мамка позерала.
-Вітор приходив,домум го загнала!
-Мамко,то був Гриць.Ти мі набрехала!
-Копиця впала.Ти з вітром здувала?
-Мамко,хіба ти молодов не була?
Дроварню з татком збалилась.Забулась?
Двирі мі открой,бо в облак полізу.
Нєт?Тоди складу до Гриця валізу!..
Чомім не могла мамку послухаті?
Хто теперь діти буде колисаті?
Я хочу вночи спаті аж до ранку.
Але колишу діти до світанку.
Ліпше би вітор убалив копицю,
А не отот Гриць крав ня,молодицю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014
Забери мене осінь до себе,
Постели сухе листя з дощами.
Так не можна?Зроби це для мене.
Відплатити?А хочеш віршами?
Забери.Він мене не шукає.
Не кохає.І вірші не пише.
Дощ старезний ногами стискає
Сиві хмари.А ти...Мене лишив...
Забери мене осінь.А хочеш,
Я залишусь з тобою на світі?
Дощ,ногами ти досі тупочеш.
А,ти будиш найкращії квіти?
Спиш у лісі,ночуєш самотній.
Хто погладить тебе по голівці.
Розбудити?Ти скажеш о котрій?
Ти послухаєш пісню на плівці?
Забери мене.Буду слухняна.
Буду завжди обличенько мити
Я дощами холодними зрання.
Тільки ти ...Вже не зможеш любити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2014
Стискало небо рученьками очі.
Не плакало,то з снігом дощ ліпив
Півхолод,що стискав душу щоночі.
І сльози по обличеньку котив.
Стискало небо,мружилось від сонця.
А Янголята стукають у рай,
Відкрив Петро малесеньке віконце,
А навкруги такий зелений гай...
Протягло небо рученьки у пекло,
Там теж трава,лиш не ідуть дощі.
Там сонця мало,хоч так тепло,тепло,
Лиш не сміються людоньки,сумні.
У чім причина?Там ростуть і квіти,
Трава зелена,хвірточка рипить...
Гуляють там дорослі,старі,діти...
Та лиш душа у них мало болить...
У чім причина?..Знають,що то пекло,
І усмішки немає на лиці.
Мале хлоп'я цвяхи в пісок потовкло,
І міцненько тримає у руці.
Така ж трава...Чи можна поміняти
Колись житло?Піднятися у рай?
Відкрити хвіртку?..Душу розміняти?..
Сказати Янголятку:зачекай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014
Наивная и глупая.
Осколки его слов
По душеньке...Раззутая
По лезвию слогов
Бредет душа,сутулится.
Раздета донага
По узкой,старой улочке
К обрыву подошла.
Сложила нежно рученьки.
Молилася всю ночь...
Со ржавчиной наручники...
Кто может ей помочь?
Летела в пропасть.Ангелом
Хотела в детстве стать...
Со всеми б она няньчилась.
А ей...Дали упасть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477436
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.02.2014
Пробач,що не знайшов і не прийшов.
Напевно,сніг замів усі сліди.
Я знаю,ти б навколішки дійшов,
Ти витер би чекання всі роки.
Пробач,що очі старились від сліз,
Що іншому віддала півдуші.
Що коси мої вицвіли як сніг,
Що не зустрівшись-стали ми чужі.
Пробач.Ми зустрічалися,повір.
Напевно,тільки дощ нам помішав.
Ми полетіли б...Десь,серед всіх зір,
Де Янголик нам ручки простягав.
Пробач...Давай у другому житті.
Я для душі всю пам'ять відмолю.
І все віддам(ти віриш?)лиш тобі,
Прийди.Бо я тебе люблю...Люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014
А что мне слезы лить и причитать?
Я мир не изменила целиком.
Я душу за тебя могла отдать...
А ты ее...Нечаянно...Пинком...
А что мне плакать?Ведь в душе река.
Я плавать не умею.Утону.
Я для тебя достану облака...
Взамен...Себе свободы попрошу...
Я мир не изменяю.Лишь себя...
Не плакать?И попроще стать?Пойми...
Что это будет тень моя.Не я...
Взамен?..Свободу без твоей любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476953
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2014
-Маленькое Солнце,кто тебя обидел?
-Мой родной,любимый в сердце слез не видел...
-Стоит свою душу рвать так на кусочки?
-Для него писала стих я в каждой строчке...
-Что же ночью плачешь?
-Я же ему верю...
Сердце так болело первую неделю.
-Что же на вторую?
-Я в седьмой палате.
Доктор важно ходит в стареньком халате.
-Стань чуть-чуть попроще...
-Знаешь,вчера стала.
И хорошей ночки я не пожелала.
-Что же снова плачешь?Ты же не живая.
Гроб зароют в землю...
-Ночью засыпая
Я могла подумать:будет побиваться,
Что его родная умерла...
-Признаться,
Я сначала думал,что не перестанут
Слезы лить родные.На колени станут...
Только часто видел,что их забывали
Побыстрей,чем землю на гроб добросали.
-Ангел,утешаешь такими словами?
-Нет,я просто сверху над всеми душами.
-Ангел,что мне скажешь,чем меня утешишь?
-Будет ночь,день,утро,весна,зима,лето.
Будет все как было,а тебя не будет...
Ангел смерти нежно маленькую будит...
Бедная девченка,отжила,отпела,
Как же она счастья и любви хотела...
Что она такое себе накрутила?
С ее смертью солнце сядет у квартиры?..
Провожали кошка,три седых соседа.
Не светило нынче солнце до обеда...
Только посмотрела душенька на тело.
-Я не так гадала,-молвила несмело...
Без цветов могилка,солнце до обеда,
Сломанная палка старого соседа.
Ангел сам заплакал.Только полагалось
Снова на работу.И сама осталась
Душенька у тела...А сколько мечтала...
Только не вернулась...Очень здесь устала.
Ангел на работу.Он устал сегодня.
Ветер нынче сильный...И такой холодный...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476944
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2014
Я люблю тебя очень,очень.
До весны и до облаков...
Дождь все ноги свои промочит,
Чтоб собрать для моих стихов
Пару строчек.Я записала.
Получилось,что я люблю
Лишь тебя.А потом искала
Дождь в стогу да еще в снегу.
Затерялся.Брожу по лужам,
Что промерзли до самой земли.
Ты мне очень,преочень нужен.
Это я позвала все дожди.
Я люблю тебя...Дождь и лужи...
Я люблю...Так тебя люблю...
Ты мне станешь сегодня мужем.
Не ревнуй,что я дождь впущу.
Он присядет,он выпьет чаю,
Я ему постелила кровать.
Я скучаю,я так скучаю.
Дождь,ты хочешь меня обнять?
Дождь не станет трепать мне нервы,
Он все слезы мои возьмет.
Он приходит...Всегда...Он первый...
Он всегда меня очень ждет.
Он ревнует,целует,лечит,
Он прижмет меня крепко к себе.
Я его обниму за плечи,
И ему расскажу о тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476720
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2014
Благо Дарю тебя Господь за все,
Что солнце вижу утром,слышу ветер.
Что он целует все мое лицо.
Что нет меня счастливее на свете.
Благо Дарю тебя Господь за хлеб,
За день,за ночь.За то,что могу видеть.
Благо Дарю,что вижу белый снег,
Прости,я ведь могла тебя обидеть.
Благо Дарю за капельки дождя,
За миг,за стих,за Ангелов,за небо.
Что есть одежда,что обута я.
И на столе всегда кусочек хлеба.
Благо Дарю за всех моих родных,
За маму,папу,сына,за сестричку.
Спаси,Господь и ближних,и чужих.
Храни ты всех...Прошу Господь я лично...
Благо Дарю за всех моих друзей,
За тех людей,с которыми столкнулась.
Благо Дарю,что стала я сильней,
Когда упала и когда споткнулась.
Что могу маме утром позвонить,
Что могу с папой просто поругаться.
Могу сильней любимого любить.
И с вами,дорогие,пообщаться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476599
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 02.02.2014
З віконечка в долонечку
Набрав хтось краплю сонечка.
У філіжанку зірочок,
Підлога в рай із дірочок.
Там Янголи на лавочці
На хмарах,наче в ванночці
Тримають ноги стомлені.
Крильцятоньки надломлені
Позашивали нитками.
Із цими Янголятками
Я сіла,засиділася.
І втома десь та й ділася.
-А хочеш гарні крильцята?
Відкрили у рай дверцята.
Швидесенько я згодилась,
Із Янголами бавилась.
Приміряла,літатиму
І людям помагатиму.
Маленькі Янголяточка
Тримали рученяточка,
Молилася до Боженьки.
В хмарах мочили ніженьки.
А ніченька стомилася,
На ліс старий звалилася.
Всі зірки в філіжаночку
Набрала я до раночку.
Підлога в рай фарбована,
Зірками розцяцькована.
Всі хмароньки відбілені,
Шматочками поділені.
Малесенькі Янголики
Проханнячка на столики
Складали.Перев'язують
Стрічками і показують
Мені,щоби я вчилася.
За інших помолилася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
Я сумую за тобою...Зорями...
Тихим вітром.І такою тишею...
Не зійшлися ми з тобою...Долями...
Ти колись,давно.Мене залишив вже...
Я сумую за тобою...Віршами...
Я сумую за тобою.Сонечком...
Ми,напевно,були дуже грішними.
І розкинула нас різно...Долечка...
Я сумую за тобою.Личенько
Підставляю під вітри,вітроньки.
Я сумую...Зберу дощ-водиченьку
І сплету малі дощі-дітоньки.
Ти казав,що дощ один-однесенький,
Ти казав,що так сумуватимеш.
Ти для мене.Рідний...Ріднесенький...
Тільки іншу завжди...Цілуватимеш...
Чомісь ціловав в личко вчора Галю?
Цісь ї полюбив,ці я шось не знаю?
Купилам уже шлаяр,шатя білой.
Із маку віниць.Одіну го сміло.
Коси одріжу і перефарбую,
І тебе в личко ніжно поцілую.
Чомісь ціловав Галю?Йой,тя лишу.
Лем старий вітор яблунку колише.
Ножічкі м взяла,одріжу волося.
Кажеш,шом дурна?Та тобі здалося.
Свальби не буде,Галю клич,Іванку...
Любивісь мене...Та плачу на ґанку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
Сонеченько,сонечко,
Обійми в долонечки,
Поцілуй у личенько.
Крапельки водиченьки
Набери сніжинками.
Поплети нитинками,
Вони по однесенькій
Спустяться тихесенько.
Я перерахую всі,
Виплету із них вірші
Поліночці,Любочці,
Наталочкі,Анночці,
Оленочці,Яночці,
Милій Юліаночці,
Христиночці,Томочці,
Дануті,Іриночці,
Тетянці,Христиночці,
Олексі і Ніночці,
Сергійку,Мар'яночці,
Ісааку з Слоником,
Сергію з Надійкою,
Вадиму з Миколою...
А мені...З умовою,
Що завжди писатиму!..
Вас не забуватиму!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475940
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.01.2014
Не сталося нічого.Світ стояв.
Не впала навіть зіронька одненька.
Він просто...Так...Навмисно обійняв
Сусідку вчора.Мамочко рідненька...
Хіба не клявся в вірності мені?
Не сталося нічого...Світ на місці...
Але чому так тяжко на душі,
І не розрадять навіть його вірші.
Не сталося нічого.І ніхто
Не бив тарілки,не кричав у тишу.
Вона тихенько витерла чоло.
Він засміявся:
-Через це залишиш?
У тебе ні копійки?Де підеш?..
Вона дивилась.Біль паде сльозою
І чаша переповнилась без меж.
Одненька крапля вилилась рікою.
Не сталося нічого.Ось обід,
Приготувала,тихо стіл накрила.
Попід вікном ходив тихо сусід,
І десь в селі чужа собака вила.
Не сталося нічого.Скоро ніч.
А вона ходить десь.Ось він їй скаже!
У чому річ,скажи,у чому річ?
Вже друга ночі.Він саменький ляже.
І тут побачив аркуш на столі:
-Цілую.Не шукай.Не повернуся.
Я залишаю всі свої вірші.
За тебе все життя я промолюся.
Не сталося нічого.Обійняв,
Поцілував одненький раз сусідку.
Хіба для неї мало заробляв?!
Вийшов надвір,ногою пхнув у хвіртку.
Нічого...Тільки світ спустів умить.
Він голову підняв і зірку бачить,
Що наче на човні униз летить.
-Нехай мене коханая пробачить...
Не сталося нічого...Дні ідуть.
В кімнаті тиша...Як зиму чекала!
Які сніги на вулиці метуть!..
Тільки вона самесенька гуляла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2014
Когда-нибудь я больше не приду,
А ты мне просто кофе приготовишь.
Когда-нибудь забуду я мечту,
А ты ее в ладошку ночью словишь.
Когда-нибудь стихи свои сожгу,
Чтобы согреть немного свое сердце.
И пепелом...Случайно...На мосту...
Когда закроешь маленькую дверцу...
Когда-нибудь поймешь,что я твоя,
Что нет меня роднее на планете.
Когда-нибудь мала будет земля...
Когда меня совсем нету на свете...
Когда-нибудь ты будешь целовать
Меня во сне,что будет повторяться.
И просто испугаешься терять...
И будешь очень долго извиняться.
А я...Смотреть с высот больших небес,
И ночью превращаться в Ангелочка.
Откажешься ты верить наотрез,
Что нет меня...Неписанная строчка
Останется на маленьком столе.
И ты допишешь в строчке:возвращайся...
Но нету поездов на всей земле,
Чтобы оттуда...Нет,не прикасайся
К хресту,что его ветер поломал.
Он нагибался,чтобы ты заметил.
Что он меня к тебе приревновал...
Не он...А ты меня живую встретил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475828
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2014
І стихне ніч тихесенько.До зір
Підніме оченята,складе руки.
Торкнеться тільки ніженьками гір,
Подивиться іще на людські муки.
І здавить у обіймах морозець
Людей,що хочуть ночувать надворі.
Розчавить попід снігом папірець,
І змиє його дощ потім поволі.
Відчинить півфіранки чоловік,
Подивиться одненьким лише оком.
Це хтось стріляв...Сліпим прожити вік...
Йшов на Майдан...Щоби хтось ненароком
Поцілив у людей.Своїх вбивать?..
І потім преспокійно засинати.
Чи будуть його діти про це знать?
Чи будуть його на ніч цілувати?
Чи буде він читати їм книжки,
Чи буде вчити кішку захищати?
Чи буде пам'ятати всі роки,
Що хтось не буде сонце розглядати?
І що комусь і ніч як білий день.
Та ні,напевно днем тепліше буде...
Лиш не тепер...Мороз...І він в'язень...
І чи й його історія забуде?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475632
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.01.2014
Отпустите меня,пожалуйста,
Не держите в моей душе.
Ведь у Вас нет ни капли жалости,
Отпустите.И все...Не мне
Вас судить и о Вас заботиться.
Вам стихи свои ночью читать.
Сердце,сердце,оно колотится,
Словно хочет от боли бежать.
Отпустите меня,не снитесь мне,
Не сидите в моей душе.
Я устала от мер количества,
Что измерит мне боль в судьбе.
Говорят,что ходить улыбчивой,
Говорят.Мне ль перечить всем?
Я хожу без тебя забывчивой.
И стихи я пишу из поэм.
Отпустите,я некрасивая...
А иначе...Любили б Вы.
Говорите,что я счастливая,
Что мне дарят другие цветы?
Говорите,что мир изменится,
Говорите...Как слушать Вас...
Это просто мне в душу стелится
Недописанный мной рассказ.
Рассказала себе,врала ли я?
Что полюбите Вы меня.
Отвернулися,напрочь ранили.
Не любили меня никогда.
Йой,в чужім селі
Ниська говорилі.
Шо таких людий
На Майдані вбилі.
Хто то наробив?
То якой століття?
Героїв убив...
Плачуть старі й діті.
Йой,в чужім селі
Ниська говорилі,
Шо такой звірство
Нелюде робилі.
Йой,стара маті
Новості позерать.
Хоче узяті
Вили...Шо ї'сперать?..
Колись ї' сина
Гналі войоваті.
В цинковум гробу
Привезли до хати...
Тепер ї' внука
Женуть своїх бити.
Та його рука
Буде то робиті?!!
Вун бере листок
Та й ся увольняє.
Од таких думок
Душу роздирає.
Як же свуй народ
Мош з пушкі стріляті?
Не є нагород...
Камінь в серце маті?!
Молиться ся бабка,
Фото бере в руки.
-Стрінемось завтра.
Хвилька од розлуки...
Рано ї'онук
Найшов уже мертву...
Коло її рук
Альбом аж затертий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475590
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2014
Жебрака одягнеш-наче на Христа
Сорочечку вдягнеш.Матір Пречиста
Подивиться з неба,рученьки складе.
І молитви наші Богу донесе.
Помоліться,прошу,у важку цю мить.
Бо за Україну так душа болить.
Мій народ найкращий.Чом бідує так?
Їде на чужину він за четвертак.
Що це за країна-розум продають
Люди на чужині?А пани крадуть.
За країну гинуть в двадцять перший вік?
Це чиїсь синочок...Чиїсь чоловік...
Жебрак без одежі у такий мороз.
А скільки чатує ще таких загроз?
Чи Христа забули?Де заб'ють цвяхи?
У душу Вкраїни на усі віки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475182
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2014
Вітер плакав.І сніг через сито
Преколючі сніжинки кидав
На країну,де душі розбиті...
Де брат брата тепер лупцював...
Вітер плакав.Так вив,що летіли
Всі зірки подивитись на світ.
На морозі людину розділи,
Ще й по спині протягли батіг.
Вітер вив.Лупцював по віконцях,
Всіх байдужих будив на майдан.
Мати хрестик стискала в долоньці...
Вітер голову на барабан
Притулив.І лупив...Дознущались.
Роздягали,кидали у ліс.
І дітей найдорожчих вбивали...
Краплі крові вифарблюють сніг.
Вітер вив.Танцював,люду скликав.
Прапор вицвів,замерз у руці.
Хлопчик руку матусеньки смикав:
-Це на котрій матусю землі
Так знущались?..
Заплакала мати.
Як сказати,що це є наш вік?
-Краще того тобі не зазнати...
-Я б вступився.Бо я чоловік,-
Мовив хлопчик,якому п'ять рочків.
"Кобзаря"у куточку відкрив.
-Іди спати рідненький синочку.
-Я б йому помогти так хотів...
Вітер вив.І заспало дитятко.
Та хтось вибив під ранок вікно.
І на землю маленьке горнятко
Покотилось.Від кого втекло?
Малювала на ньому матуся
Черешеньки.Червоні,як кров.
І заплакала тихо бабуся...
І сльозиночки в молитвослов
Покотились.Котились до ранку.
Що вже їй?Майже вік віджила.
І закрила подерту фіранку.
На"Кобзар"покотилась сльоза.
Чи чекав ти Тарасе такого?
Чом все так?Не було ж бо панів.
Не було між народом чужого...
Чи це люд так вкраїнський здурів?
Вітер вив.Всі фіранки здирає,
І крізь скло видирає надвір.
Хіба в світі оцьому буває...
Рідний брат...Як самісінький звір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475154
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2014
Боженьку,там гинуть чиїсь діти,
Їх в мороз водою поливають.
Дай ти владі нині зрозуміти,
Чому камінь замість серця мають.
Матір Божа,вислухай молитви,
Поможи ти моїй Україні.
Щоби не даремно цим убитим
З раю визирати щохвилини.
Котра ненька звірів годувала?
Певно,не повірить,як побачить,
Що рука синочка катувала
Тих людей...Господь,ти їх пробачиш?
Боженьку,хай сплять усі у ліжку,
А не мерзнуть мокрі на морозі...
Поможи їм Боженьку в цю нічку.
А що ми?..Молитися всі в змозі...
Ти послухай,мій народ найкращий,
Працьовитий і талановитий...
Тих..Катів...Колись пробачиш...Нащо
Всіх своїх...Водою так залити?..
Боженьку,ти чуєш-плаче мати
За синочком,що кати вбивали?
Як його хотіла б ще обняти...
Та на цвинтар хрест йому поклали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474582
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2014
Стояла попуд плотом.Вже не плаче.
У нього через тиждень буде свальба.
О,Боже,Боже,хтось на свальбі скаче,
А юй така велика ниська ганьба.
Казав,шо возьме,будуть у них діти,
Шо любіть ї',як ниґда не любилі.
Та де юй туто черево задіті,
Жеби ї'тулько другі не ганьбилі.
Йой,ниська свальба,плакаті не буде,
Пушла у ліс як у туй казці,Боже.
Мороз такий,а стежкою йшли люде.
Та може юй Господь ниська поможе.
Стелила попуд себе старой цуря,
Би ся дитинка та не простудила...
Йой,чом мороз?Най ліпше буде буря.
Вона би ся в ріці сама втопила.
Украла у багатих білу плахту,
Таку,шоби в ній короля вповили.
А місяць заступив уже на вахту,
І зорі за динь нич не упочилі.
На шию зділа з нитком Янголятко,
Жеби го зберігало,хоронило.
Гуляє нись на свальбі його татко,
Такой би муся майже не приснило.
Ішли з вадаски старі пузно хлопе,
Найшли дитя,шо мати заповила.
-Пудойму...
-Та не маєш вже роботи?!
-Пудойму...Моя ниґда не родила...
Принюсь дому дитя.
-Найшовім в лісі.
А матір...Видно там вовки роздерли ...
Співали пташеняточка у стрісі...
Та так,що навіть зіроньки завмерли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Да это счастье-просто в мире жить,
По лужам бегать и гонять дождинки.
И книжек тайны о любви хранить,
И смахивать тайком порой слезинки.
Какое счастье-солнце целовать,
Проснуться и лицо ему подставить.
И на работу утром опоздать,
И кофе для любимого поставить.
Какое счастье-маму обнимать,
Пускай ворчит,что папа недоволен.
Какое счастье...Просто осознать...
Что жить на этом белом свете стоит.
Какое счастье-встретить здесь друзей,
И заходить к ним утром,днем и ночью.
Я знаю-в мире лучше нет людей.
Я просто знаю...Просто знаю...Точно...
Какое счастье благодарной быть.
И Боженьке всегда,всегда молиться.
Что даже за других можно просить...
Ведь так легко порою оступиться...
За то,что можно трогать просто снег,
За то,что можно видеть звезды,небо.
Что не болеет мой сейчас сосед,
Что на столе всегда кусочек хлеба.
За то,что можно счастье подарить,
За то,что можно просто улыбнуться.
И просто ни за что других любить.
Благодарю,Господь...Могу коснуться
Руки того,кто любит и меня,
Что ночью его крепко обнимаю.
Спасибо,мой Господь тебе всегда.
Я счастлива...Я знаю,Господь...Знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474160
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.01.2014
Я выкручу тучи,поставлю сушить,
Чтоб белый-пребелый мне снег налепить.
Летала по небу,старалася я.
А мне говорили:"Сошла ты с ума".
Но я им не верю,сходить с поездов,
С машин,самолетов иль просто ветров.
Я ветер могу оседлать как коня.
Зачем всем крутить у виска?Я глупа?
Я снег налепила.Кого бы позвать,
Чтоб эти снежинки на землю бросать?
Я ветер седлаю.Такая!Могу!
Я просто всех очень,преочень люблю.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473939
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.01.2014
Дождем осенним падал летний снег январскою весной,
До одури дурманил нецветущие деревья.
Где я была твоей,где ты на фотографии со мной,
Где нету разочарований и твоих сомнений.
Вот так и я-дождем,престарым ветром,облаками
Спущуся в ночь и буду твою душу долго обнимать.
Ушел... С тех пор спускался снег холодными дождями,
Чтобы меня одну всю жизнь до ночи старой целовать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473931
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.01.2014
Ой,Іванку,Іваночку,
Полюбив бись Русалочку.
Шоби тя хвостом побила.
А не тя як я любила.
Пуйду на пуд собі спаті,
Бися з другим ціловаті.
А ти йти до тої Хвеськи,
Чи Ірини,Каті,Леськи.
Вибиралам собі мужа,
Такам файна,як та ружа.
Вубралам собі Іванка,
Цураві в нього топанкі.
Ше й лінивий,пелехатий,
Нашо мі такий до хати?
Най ня возьме той багатий,
Нич,шо мало є пузатий.
В нього воли,поросята,
І така велика хата.
В тебе цураві топатки,
Небіґльовані ферганкі.
Оддаламся лем за гроші,
Чому гроші не хороші?
Куплю сі за них кохання.
Може-в мужа...Завтра зрання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473030
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.01.2014
Я напишу тобі листа матусю,
Що я тебе чекаю кожний вечір.
Ти ще прийдеш.Я кожен день молюся.
Присядеш поруч,обнімеш за плечі.
Я напишу,що я тебе чекаю.
Мені втішали.Рідко,дуже мало.
Та кожен вечір Господа благаю,
Щоби ти лист колись мій прочитала.
Я бачив фільм,де плакала матуся,
Що син забув про неї і не дзвонить.
Це ж не про нас,я кожен день молюся,
І нам Господь колись зустріч дозволить.
Я бачив фільм,я тиждень цілий плачу.
Ти уявляєш-син не дзвонить неньці.
Це тільки фільм...Вона його пробачить...
Листи лежать завжди в моїй кишеньці.
У дитбудинку в нас померла кішка.
Я так хотів її десь поховати.
Спочатку я сховав її під ліжко,
Ліг на підлогу біля неї спати.
Вона одна мене все цілувала,
Я годував її своїм сніданком.
І про листи до тебе вона знала.
По голові їй каменем...Тим ранком...
Які жорстокі діти.Я не плачу,
Щоби тебе сльозами не смутити.
Та як я їм колись цю смерть пробачу?
Матусю моя,як цим дітям жити?
Я на Різдво чекав тебе надворі,
Та я не змерз,морозів же немає.
Я бачив,як котились в річку зорі.
Моя рідненька,ти ж листи чекаєш.
Коли напевно був я ще маленьким,
То загубив адресу.Так,я винен.
Бо я ж для тебе в світі найрідненький,
І на ніч цілувать тебе повинен.
Мені сьогодні вісім рочків,мамо.
Передивився фільм...Ти пам'ятаєш?..
Та я поставлю свічечку у храмі,
Щоб так не було в світі.Обіцяєш
Мені ніколи більше не хворіти?
Напевно,ти в лікарні.Я молюся.
Я хочу,щоб листи писали діти.
Я так тебе люблю...Я зізнаюся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Хтось молить небо кожен день про те,
Що є для нас і звичним,і буденним.
Щоби хоч краплю.Крапельку.І все.
Щоб не було життя таким злиденним.
Порозкидали одяг діточки?
Сміття в кімнаті,борщ недоварений?
А хтось чекає діток всі роки,
Їсть хліб із смітника пересушений.
Коханий не купив букет квіток?
Та хтось не знає,що таке кохання.
А нам не вистачає зірочок.
Зірвати з неба.Справжніх...До світання...
Хтось черевички хоче шкіряні,
Щоби красиві,як у Попелюшки.
А хтось в візочку,ніженьки німі,
І у житті не слухалися ручки.
І лиш в думках ті рученьки складе,
Господь завжди молитвочку почує.
Котилася сльозиночка,паде...
Біля дітей матуся жебракує...
Хтось молить кожен день лише про дах,
Щоби не спати десь на півдорозі...
Багато є багатих...Та все так
Тому,що помагать не хочем. В змозі
Ми поділитись хлібом і грішми.
Подарувати усмішку.Хоч трішки.
Потрібно тільки...Стати нам людьми...
І справжнім Попелюшкам-три горішки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Горела ночь.Единожды.Во тьме.
Мешала души.
Смешала солнце в зимней тишине.
Нехватка стужи.
Снежинки просто падали дождем
На домового.
А кто-то вспоминал только о нем.
Что тут такого?
Родившись в тридцать,в месяц умереть.
Старость младенца.
Да кой кому всю жизнь так претерпеть.
С чего же сердце?
Так и она,похожа на него,
Старость отпустит.
Кругом лишь ночь.И больше никого.
Да много грусти.
На крыше дома долго простоять,
Ждать домового.
Чтобы схватить за бороду,держать
До дня седого.
А ти пішов.І світ умить спустів.
Стареньке місто віченьки закрило.
Це просто вечір тихше тиші тлів,
І серденько біля душі боліло.
А ти пішов.Та склянка,що на двох
Осиротіло на столі стояла.
Тепер про мене думає мій Бог.
Тебе забути...Щоб не так чекала...
А ти пішов...Старесенький альбом
У свою душу спомини стискає.
Хочу до тебе...Навіть ланцюгом
Не поверну...Душа не відпускає...
А ти пішов.Ялинка на столі
Стоїть уже до квітня.Повертайся...
Пишу листи.Ще досі...Лиш тобі...
Ти не прийдеш.Колись...В цьому зізнайся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Ой,Василю,Василечку,
Візьми собі красунечку.
Цілуй до самого ранку,
Запроси її до танку.
Хай надворі сніг,морози.
Певно,це Янголят сльози.
Плакали вони від щастя,
Що закохані любляться.
Ой,Василю,ти щасливий.
Хлопець файний і красивий.
Привітали всі дівчатка?..
Я вітаю свого татка...
Хай Господь пошле Вам сили,
Щоби на руках носили
Всіх коханих і рідненьких.
Всіх дівчаток дорогеньких.
Щоб здоров'я стільки мали,
Щоб нам зорі познімали.
Щоб життя все посміхались.
І у щастячку купались.
Ой,Василі,Василівні.
Ви такі,як ті царівни.
Прийміть кращії вітання,
Хай цілують хлопці зрання.
Василечку,файний хлопче,
Січень сніг в ріці полоще.
Хай замерзне він до ранку,
Впаде білий,як фіранки.
Колядуйте,Василечки,
Дівчата плетуть стрічечки.
Цілують Вас,обнімають,
Василів префайних мають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472547
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.01.2014
Маленькая ссора.В Старый Новый год.
На столе остался старенький блокнот.
Дверь закрыла молча.На столе ключи.
Он кричал все громче:
-Просто...Уходи!
Через час вернется,чтоб его обнять,
Чтобы успокоить.Что нельзя кричать.
Он купил клубнику,старое вино.
Ссора...Эта ссора...Все ведь хорошо.
Он открыл подарок...Старенький блокнот...
Все,что подарила?Что,я идиот?!
Он копил полгода.Золотой браслет
Граммов где-то двадцать.Как прожили лет.
Все дрова сгорели.Пнул ногой камин.
Старенький блокнотик...Вот как он любим?!
Взял он в руки спички,чтоб поджечь дрова.
Чтобы сжечь блокнотик.Где любовь моя?
Вдруг с коробки выпал от машины ключ,
И в душе скопилось сотни горьких туч.
"Маленький подарок...Мама помогла...
Ты прости,что раньше не сказала я.
А блокнот...Копила для тебя стихи.
Может выдам книгу о нашей любви.
Я тебя целую.Жизнь бы отдала...
Только б просыпаться рядышком всегда..."
Он смотрел на звезды.Вот...Сейчас войдет,
И его за руку нежно так возьмет.
Маленькая ссора.Крикнул:
-Не нужна
Мне сейчас такая старая жена!
А ведь нет красивей на большой земле.
-Дверь открой,-шептал он видимо себе.
Не вернулась к маме,к дочке не пошла.
Просто так...Изчезла...Раз и навсегда...
Старенький блокнотик.Все ее стихи.
Он читал и плакал о ее любви.
Как его любила.Жизнь бы отдала,
Только бы касаться.Лишь его...Всегда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472542
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2014
Она уснула,мысль сдавив в душе
Училась быть другой.Как остальные.
Молитву лишь молила в тишине,
И к Богу обращалась и поныне.
Она уснула.Чтобы долго спать.
Чтобы проспать,чтобы забыть о боли...
Чтобы в подушку ночью не рыдать,
Чтоб душу не порвать свою до крови...
Она уснула.Звезды да луна,
И тучи стали цвета бледных лилий.
Ей показалось,что сошла с ума,
Что силы до лохмотьев износились.
Она уснула...На минуты две...
На вечность,что руками давит шею.
Одна на свете.Или на земле?
Не проронив:"О том то сожалею..."
Она спала,улыбка на лице...
Растянутая боль души гримасит.
Допоминая,что на сей земле
Она ребенок Бога...Бог раскрасит
Лишь для нее все тучки...Врач пришел:
-Спокойная...
-Отдельную палату?
-Заплатит кто?
-В других сегодня вой,-вступилась медсестра.
-Учесть с зарплаты?!
...С Наполеоном высадит цветы,
С вождем садится кушать мармеладки...
Лишь с Ангелами в комнате...Мечты...
Остались вы на старенькой тетрадке...
-Кто Вы?
-Наверное,душа...
-Кто Вы!
-Ребенок Бога...
-Боже!
Мне кажется,что я сойду с ума!
-Вы врач.И вам Господь всегда поможет...
Палата на двенадцать человек,
Рубашки одевают,пнут ногою...
-О мой Господь.Пошли сегодня снег...
И Ангела,чтоб был всегда со мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472084
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.01.2014
Да никогда нам зеркало не лжет,
Кусок стекла и серебра немножко...
А сколько в сердце радости живьет,
Когда улыбка на лице.Сережки
Поправить и спросить:
-На всей земле
Меня наверное красивей нету?
-Да что сказать красавица тебе,
Чтоб радовалась моему ответу?
Когда всегда счастливые глаза,
Когда улыбка у тебя такая,
То я скажу по правде,не греша:
Нет краше на земле!..
И собирая
Кусочки,что разбила невзначай,
Я вспомнила об этом разговоре...
Тихонько заварила крепкий чай.
И что расстались с зеркалом мы в ссоре...
А сколько слез пред ним я пролила,
Сколько морщин из сердца удалила.
Как танцевала...Как же я смогла?
Зачем его нечаянно разбила?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471884
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.01.2014
Тулилась ніченька до скла,
Як та жебрачка.
Об віск всі руки попекла
Ця одиначка.
Горіла свічечка мала
З самого воску.
Набрала в жменечку тепла
Нічка потрошку.
Стікав сльозами рясний дощ...
Всі проганяють...
Чекають сніг,із під підошв
Дощ визволяють.
В болото змішують,нехай.
Він не людина!
Самого неба рясний край
Паде...Хвилинно...
Тулилась ніченька.На піч
В будинок лізе.
Наспалась біля всіх узбіч.
Збере валізи...
Піде як сніг і як Різдво,
І дощ за руку
Візьме.І буде всім тепло...
Лиш здасть до друку
Роман,де сніг паде,паде,
Сніжинки взимку
Сідають на моє лице...
Оцю краплинку
Перетворю в зимовий дощ.
Пересварила
Я майже всіх....І серед прощ
Відрощу крила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Ты отвоюешь меня у всех,всех...
Шел ты ко мне долгих сто тысяч лет.
Ты за меня жизнь всегда отдаешь,
Даже взамен ничего не возмешь.
Ты отвоюешь меня у ветров,
С ними сражаться всегда ты готов.
Ты отвоюешь меня у планет,
Будешь со мной сто и тысячу лет.
Знаешь,что нужно для счастья...Да,да..
Ты отвоюй лишь меня у себя...
Чтоб не катилась слезинка,слеза...
Чтоб не рыдала,не плакала я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471262
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2014
Глуха стіна давно між почуттями,
Глибенна прірва виплаканих слів.
Було колись і небо під ногами,
Та потоптали місяць.Як він тлів...
Та потовкли всі зорі,до одної,
Перетопили,кинули в ріку.
І не було чужіш в світі за неї,
І не було кому сказать:люблю...
Перепалили місяць.Бліде сонце
Закрило очі рученьками,спить.
А в неї на малесенькій долоньці
Від сонця промінці...Та не болить...
А в другій-Янголятка біле пір'я,
Стисла долоньки,тисне до душі...
Іде селом щасливеє весілля,
У вишиванках дружки,молоді...
І проводжає поглядом,долоньку
Відкрила,щоби сонце запалить.
І попід тином тулить голівоньку.
Сама шепоче:більше не болить...
Селом гуляє третій день весілля,
А вона з маків виплела вінок.
Та наварила сама собі зілля,
А дощ холодний взяв її в танок.
Хіба не наречена?Спить під плотом...
-Причинна вмерла,-все село гуде...
Знайшов дідусь.Спочатку пнув чоботом.
-Хто поховає?..Відболіло все...
І навіть смертю заважала жити,
Весілля йде,а тіло на землі.
-Якби хтось догадався хоч накрити,-
Пробурмотіла бабця.У селі
Четвертий день весілля.Хтось віночок
Знайшов із маків.О,яка краса!
Прикрасив би голівоньку панночок.
Та не взяли.Причинная плела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2014
Везе в візку зірки старенька ніч,
Запрягла в віз самого Дід Мороза.
Та видно,що нагорі така піч,
Що топить сніг,збирає в руку сльози.
Перевернула.В річеньку падуть,
І річка заховала їх в долоні.
А Янголята віз не довезуть,
Залишили в самісінькому полі.
Від них таке тепло,що йдуть дощі,
Всі хмароньки стопилися додолу.
Позеленіли висохлі кущі.
Троянди розцвіли.Ніченьку кволу
Веде за руку Місяць.Постелив
Перину білу з пір'я Янголяти.
Під самий ранок майже розбудив,
Щоб йшла у свій будиночок поспати.
Мандрує світом,хустку одягла
Червону,а на ній червоні маки.
Сидить жебрак.Вона йому дала
Можливість на перині своїй спати.
Краде від дня хвилиноньки.Кладе
У руки тим,хто досі хоче спати.
А потім сни в голівоньку плете,
І хоче всіх нещасних цілувати.
Везе старенька ніч візочок зір,
Перевернула,я всі позбираю.
Понакладаю в них я трохи мрій
І в небо вже сама порозкидаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014
Прийди,я розлюбила,а ти йди,
Присядь скраєчку в пам'ять,закрий двері.
Давно вже порубали всі ліси.
Відтоді,як ти ходиш лиш до неї...
Прийди,ми вип'єм трішечки вина,
Перечитаєм всі мої присв'яти.
Ти говорив,що я тобі чужа,
А сам в душі лишився ночувати.
Прийди.Ти вже кохання поховав.
Чому лілеї носиш на могилу?
Зовсім живе цвяхами прибивав...
Сідай.Забудь за нього на хвилину.
Зрубай калину,вийми старий хрест.
Не лиш навіть маленького горбочку.
Ти йшов до неї за мільйони верст,
Щоб кинути малесеньку грудочку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2014
Недопочута.Коханим і всесвітом.
І недолюблена.Вітер кохав.
Він лиш один...Від зими і до літечка
Личенько біле її цілував.
НедомолЕна...Молитва до Господа...
Марно потрачені дні ні на що...
Тільки душа у лахмітті від холоду
Молить молитви...Століття пройшло?..
Хилить голівоньку,сльози проплакані,
І замість них випадають дощі.
Сніг потопила душею і ладаном...
Очі холодні.Та ні...Не сумні...
В полі заснула.Хіба не будиночок?
Взяла у руку шматочок землі.
Ангел над нею...Маленька дитиночка.
Зовсім жива...А душа у петлі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Она любила...Больше всех планет...
Всю душу расцарапала до боли.
А он ответил так обычно:нет...
Хотя любви ее был недостоин.
-Ты знаешь,звезды видно лишь во тьме...
-Да вы все одинаковые,знаешь?..
-А ветер можно слышать в тишине...
-Да не звони!
-Да...
-Ты мне обещаешь?!
Она ушла.С улыбкой.Как всегда.
А он женился.Так ведь полагалось...
Таких на свете...Да таких...Одна...
А больше...Больше?Больше не осталось...
___________________________________
Янку,не фіглюй,не крути бавуса.
Не проси ня ся,од кому фарблюся.
Тиравий в ня шурц?Банікі м крутила,
Таких дурнику я би не любила.
Очі в ня сіні і файна фігура.
Шо коло чола крутиш пальці?
-Дура...
Янку,ти дурний,я ся в школі вчила.
Парадних хлопцю у класі м любила.
Сватать ня Стецько,я за Дюря пуйду,
Такой вичиром я до нього вуйду.
Купіть мі конфет,шлаяр і віґанчя.
Заваджу в облак найкращой ферґанча.
Пораву в хижі,скоро сятий вичур.
Здоровічка я добрим людям зичу,
Чекаву вшитких,будете гостями.
Скоро в ня свальба.(То так.Между нами...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014
Якби Бог захотів зробити світ досконалим,він би його таким і зробив.Якби він захотів,щоб його син народився в розкішному будинку із золота-він би в ньому народився.Пологи не були біля досвідчених лікарів.Поруч стояли невидимі Янголи.Можливо-вони стоять біля нас,коли нікого немає поруч?
Дрібниці-це така одиниця,що ламає чи будує все.Вона не вимірюється в розмірах,вазі,без кольору чи кольорова.Якщо лупити по дерев'яному ліжку великою повітряною кулькою розміром з будинок-то на ньому можна буде спати.Якщо його буде підточувати маленький черв'ячок,то з часом на землі лишиться купа порохня.
Хаос в вашому житті-закон Всесвіту.Жодна людина не була без випробувань,сліз,радощів і втрат.Перешкоди повинні бути.Ми не завжди дістаємо все,на що заслуговуємо.Якби в кожного було окреме житло і змога жити самому(хіба не заслуговуємо?..)-ми не мали б навіть доріг.Не вистачило б на них місця.При кожній сварці чи негараздах переходили б в свій будинок.Сніжинки не падають кульками,а дощ-горизонтально...Хтось же відправляє кожну дощинку окремо...
Відсутність всіх знань-це не дуже страшно.Можна відкрити книжку,навчитися користуватися інтернетом.Давно відомо чим заправляють автомобіль.Страшніше-невміння і небажання аналізувати.
Всім,хто пише...
Попелюшку давно вже перечитали тисячу разів.Він багатий,вона бідна...Він бідний,вона багата...Нам не вистачає казки.Але можливо-варто писати про щось зовсім інше?..Хоча...Чому читають і екранізують Ніколаса Спаркса?Пропонують велику суму за екранізацію ще недописаного роману?
1)Він кохає свою дружину.
2)Напевно,тому Бог послав йому думки про такі гарні історії кохання.
3)Про що це я?Кохання всім Вам мої дорогі...
P.S.Я підняла шишки з землі.Ранком я перерахувала.Їх було сім.Дивно,але я люблю сім...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470470
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.01.2014
Словами розп\'ята стояла,
Недопочуттями добита.
На самий краєчок складала
У душу:люблю...Уповита
Думками душа і стражданням.
Босенька на краєчку неба.
Та скільки у ній сподівання...
Та скільки втішань:це ж так треба...
І рученьки склала,молилась:
\"Мій Боженьку,тільки б не гірше...\"
За хмару руками вхопилась...
Злетіла,складаючи вірші...
Вона ж так нагріла всі хмари,
Що сніг розтопила душею.
Бліда і страшна,як примара
Летіла з небес під землею.
А Янгол тримав її руку,
Дурненька,та він допоможе.
А тиша яка...Нема звуку...
Спасибі за все тобі Боже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014
Можеш не іти,я тя не чекала.
Я ся цілий динь з другим ціловала.
Очі нафарблю,шатя м сі купила,
На танці вчора я із ним ходила.
Кажеш,шом товста,позерай на себе.
Бо тя лем курка у курник заведе.
Вибирай собі по собі фрайирку,
Лем добрі тримай у руках хоть вилку.
Ведеш в ресторан ня ці в закусочку?
Конфет купивісь мені лем молочних.
Фіглюву з тобов,колисім любила.
Колись із тобов в замок я ходила.
Ліпші є за тя,в сто раз парадніші.
Чом?Того,шо є до душі миліші...
Муй такий файний,де тобі до нього.
Дуже го люблю.Тобі нич до того.
Кажеш,шом товста,возьми сі глядило.
До таких,як я хлопцю сто ходило!
Не любив?То шо?Мене другий любить!
У світі ліпший...Цілує...Голубить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469933
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.01.2014
Я зібрала в мішечок зорі,
Ось олень під моїм віконцем.
Сто тисяч найкращих історій
Написала до сходу сонця.
Я піду,де мене чекають,
Де ще вірять в кохання,мрію.
Не спізнюся,не заблукаю,
Я літати з оленем вмію.
Всім роздам,хто мене попросить,
Під ялинку поставлю діткам.
Не біда,що лиш дощ моросить,
Розкладу я по всім чобіткам
Мрії,казку і сто історій
Про кохання,про Попелюшку.
Потім знову зберу всі зорі,
І сховаю їх під подушку.
Я босоніж по краю неба,
Розтопчу я усі хмаринки.
Це мені так сьогодні треба:
Щоб йшов сніг...Хоч одну годинку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
За сколько стих пишу?За день?
Могу за малое мгновенье.
Но ручку мне прогрызла лень...
И умерло стихотворенье...
Так убиваю.Так грешу...
И абортарий полон мыслей.
Да я в утробе их душу,
Хоть наполняю жизнью,смыслом.
Так мать роднейшее дитя,
Которому лишь малый месяц
Убьет врачом.И уходя
Прошепчет:
-Кто душу залечит?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469724
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.01.2014
Разбить ладошкой,небо,звезды,
И вместо снега покрошить?
Все это сделать невозможно?
Хочу волшебницею быть.
Вот заморожу просто слезы,
Вот превращу всю грусть я в смех.
Наморожу сейчас морозы.
И подарю я всем успех.
Перецелую всех на свете,
(Покрутит кто-то у виска).
И завтра в утренней газете
Напишут,что сошла с ума.
Сошла?!Но я ль на нем сидела?
Кто подобрал набор тех фраз?
Я целовать лишь всех хотела...
И чтобы снег пошел сейчас.
И чтоб в газете написали:
"Ошиблись видно в небесах,
Такого снега не видали
Во всех временных временах!"
Кому понять:лепила слезы,
Чтоб не заплакало дитя.
Потом морозила морозы...
Работала до ночи я...
И спать ложиться я не буду,
Чтобы Вас завтра удивить.
Чтоб просто снег...Подобен чуду...
Ну кто со мной еще лепить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469720
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.01.2014
Дякую,що Ви в мене є.Найрідніші...Які мене розуміють і підтримують.Я Вас дуже люблю...Я з Вами зустрічалася...Я з Вами ще зустрінуся...Я Вас люблю.З Новим роком.Здійснення всіх мрій.Цілую мільйон разів...І обнімаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469573
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2013
Я Вас дуже люблю.Тут у мене дуже багато людей,яких я люблю більше,ніж вони знають про це.З Новим роком мої дорогі і рідні.Я Вас дуже люблю.Цілую,обнімаю.Хай Бог здійснить всі ваші бажання.
Ваша Віда.Цілую.Люблю.Дуже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469572
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.12.2013
Она была маленькой серой мышкой.Совсем обычно-необычной.Любила красивые вещи и верила в сказку.Что все сбывается.Все мечты.Которые ты задумываешь в детстве.Что есть настоящий Дед Мороз.Что есть чудо.Самое большое чудо-это любовь.Она верила в нее.В любовь.Самую взаимную и прекрасную...
Она выходила замуж.Мечты имеют свойство сбываться.Все случилось,как она и мечтала.Красивей его не было.Мечты сбываются...Но на третий день после свадьбы девочка поняла,что это просто большое испытание.Наверное,она была плохой в прошлой жизни.И Бог послал ей это испытание с ее мечтой...
Она любила праздники.Новый год и Рождество.Мечтала только об одном:чтобы раздарить подарки всем,кого она любила.Чтобы остаться одной и не убегать ночью от мужа.Не тащить детей в полночь к родителям,не закрывать дверь на сто замков.И не смотреть,что откроет дверь любимый муж,которого ты очень боишься...
Она верила в любовь.Когда влюблялась потом без взаимности.Когда ее предавали и обманивали.Никто не защищал любовь так,как защищала ее она.Наивная,глупая и доверчивая...
Она много работала.Чтобы больше быть наедине с собой,чтобы верить в любовь.Дети выросли и у них свои семьи.Она давно уже бабушка.Но она верила в любовь.Как никто на планете.Как не верил даже маленький Ангел...
Она не повзрослела.Ни капельки.Скоро Новый год.Ничего не изменилось.Но она стала среднестатистической.Как все.Такая же,как все.Стала такой,какой боялась стать всю жизнь.
-Я принес тебе подарок!-Дед Мороз постучал в ее окошко.
-Что у тебя?-она совсем не удивилась.Вот если бы это было EN лет назад...
-Любовь.Мечты сбываются!-он начал вытаскивать с сумки маленькую коробочку.-Стоит тебе ее открыть и твоя заветная мечта...
-Сбудется...Я знаю...Что там еще у тебя?
-Но ты же ждала ее всю жизнь.Как никто в мире...Как никто...
-Закрой окно.Дует.И уходи...
-Я не могу так.
-Что там еще у тебя?
-Кукла,Ангел тряпичный.Целых семь Ангелов,-Дедушка Мороз начал перебирать в мешке.
-Нет.Не надо.Может быть у тебя найдутся макароны и колбаса?
-Ты с ума сошла?!
-Я стала такая же,как все.А,вот еще Ангел.Забери его.Он у меня и так валяется в шкафу.Тряпичный.Я их любила.Кусочки ткани...И все...
Она не видела,что Дед Мороз плакал.Впервые.А если бы увидела?Нельзя же изменить целый мир...Зачем любовь?Кому она нужна?
Господи,сколько пыли накопилось за целый день.Она взяла тряпичного Ангела,чтобы протереть пыль в комнате.Она не знала,что у него была тоже душа.И он ночью плакал.Ведь ей не нужна была любовь...
Кто-то позвонил и вызвал карету скорой помощи.Когда врач постучал в дверь-ему никто не открыл.
-Новый год.А если действительно кому-то плохо?-он уже собрался уходить,но дверь открылась сама.На полу лежала женщина,а возле телефона лежал тряпичный Ангел.Перепачканный и весь мокрый.
-Так это ты вызвал?-врач начал смеяться.Вот чудеса в новогоднюю ночь.Получится сказка для внучки.А ты просто дыши...Все у тебя будет хорошо...
Ее внучка пришла,чтобы убрать в квартире.Завтра привезут бабушку домой.На полу лежал грязный тряпичный Ангел.
-А тебя куда?Купим нового,-оно открыла мусорное ведро и выбросила Ангелочка.Он лежал и боялся дышать.Чтобы люди не разгадали всех тайн.Ему было очень холодно.
-Господи,как хорошо,что она меня купила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469341
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 30.12.2013
Я по небу в ночной рубашке,
Ожерелье из поцелуев.
Разлила свет ночной по чашкам,
А давай мы его дорисуем.
Дорисуем снежинки.Падать
До утра они с неба будут.
Только ты будь со мною рядом,
И доверься моим причудам.
Докручу холодов.Здесь стрелки,
Я нашла их в большом кармане
Ангелочка.А посиделки
Мы устроим как на диване.
Ты не бойся,здесь места много.
Упадешь?Да держись за руку.
Только света здесь нету дневного,
Я могу здесь тебя убаюкать.
Спи мой Ангел,а я снежинки
До утра налеплю,ты слышишь?
Пусть увидят все,все украинки,
Что их можно немножко вышить.
І на небі красивий Янгол
У вінку із червоних маків
Шив сніжинки.І сам Апостол
Запросив в небо всіх диваків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013
Ты видел,как бросали в пыль цветы?
Ты чувствовал,как дождь целует губы?
Как вдребезги столетные мечты,
И как шептали,что тебя забудут?
Ты видел,как лепились облака
Из маленьких пылинок перья,пуха?
Как Ангелочка падала слеза...
Ну а везде-ни шороха,ни звука?..
Ты чувствуешь,как я тебя люблю?
Что обижаюсь?..Помнишь слова Фрейда?
Уж если я тебя за все прощу...
То буду ли любить тебя как прежде?..
Ты знаешь,что так скоро Рождество.
Что этот праздник встретим с тобой вместе?
Что у меня с тобой все хорошо...
А ты купи цветы любимой Весте...
Немного я сменила псевдоним,
Да ты сказал,что так еще красивей.
Ты Богом будешь милый мой храним.
А я с тобой...Еще...Еще счастливей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469174
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 29.12.2013
Я плачу,если слезы лезут в душу.
Пусть видят,что меня слабее нету.
Но знаете,я обожаю стужу,
И босиком хочу по всему свету.
Я не любила праздники.Есть будни,
С них состоит вся жизнь моя и годы.
Пусть мама с папой у сироток будет.
Я обожаю дождь и непогоду.
Пусть видят слезы.Это просто руки
Душа моя протягивает к Богу.
Зевают просто иногда от скуки.
А плакать можно.Капельку...И много...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468659
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2013
Маленькая девочка сидела на земле.Она увидела божью коровку.
-Я тебя спрячу.В глухую коробочку.Чтоб ты жила со мной всю жизнь.-она открыла маленькую коробочку и засунула туда божью коровку.Утром пришла посмотреть,открыла,а там никого нет...
Она выросла,стала очень взрослой.Но кто открыл коробочку?Или это сделал Господь?..
Она выросла очень плохой девочкой.Совсем не умела копать огород и доить коров.Даже не купила ни одной тарелки.
-Вот другие дети...И коров умеют доить.И сено сушат.А ты?-но она была очень счастлива.Родители живы и здоровы.Спасибо тебе Господь за все.Ты очень любишь эту девочку.
Она ждала,что ей чаще будет звонить ребенок.Но о чем ему говорить со взрослой мамой?Что она может ему сказать?Вот другие мамы...Они строят дома и зарабатывают большие деньги.А она...Спасибо тебе Господь.У нее самый красивый и лучший ребенок на всей планете.Таких больше нет.Спасибо тебе Господь...
Она любила его больше всей планеты.Больше мира.Больше неба.Таких мужчин больше нет на земле.Он бросил ради нее работу,город.Он подарил ей весь мир.Он подарил ей все.А что она?Да совсем ничего.Писала иногда грустные и никому ненужные стихи.А у нее самый лучший в мире мужчина.Что она может ему подарить?..Совсем ничего...Спасибо тебе Господь.Ты был очень добр к ней.Ты слишком ее любишь.А она плохая.Очень плохая.Что она сделала в жизни хорошего?Ничего...Божья коровка,которую она закрыла в коробку.Куда она делась?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468654
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 26.12.2013
Миленький,хорошенький,
Башмачок на улице.
Видой в речку брошенный,
Да попал он в курицу.
А я так старалася,
Думала:получится.
Даже нагибалася.
Где ж любовь?Жду случая...
В вечерок заснеженный
Я иду на улицу.
Все будет по прежнему...
Жалко только курицу...
Мама так ругалася:
-В петуха бы бросила!
-Мама,я старалася...
Душа к нему просится...
Башмачок валяется,
Кто-то поднял:
-Дурочка...
Как она старается...
Не моя Снегурочка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468448
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2013
Не штопать душу ржавою иголкой?
Не шить,течет еще сильнее боль.
Я хвасталась,что есть на ней наколка...
Советовали:выест ее соль...
Солила...Боль болела...Я привыкла...
Сказали:соль с небес собрать,с дождя.
Пусть остается.Старенькая,свыклась,
Я ржавчину сжигала без огня.
Иголку протирала,нить вязала
Со всех тех звезд,что падали во двор.
Я шила осторожно,я старалась.
Иголка снова падает на пол.
Сказали,что ее омоют слезы,
Заплакать?Только слез на душе нет.
Их снова заморозили морозы,
Ведь мне уже давно сто тридцать лет.
А у таких поморщенные глазки,
Таких любят собаки да Господь.
Никто таким не прочитает сказки,
И душу ниткой старой не зашьет.
Таким уже не нужно удивляться,
Наколку о любви не протирать.
Как падает снежинка...Извиняться,
Что можно в руке старой подержать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468444
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2013
В этом мире любовь лишь важна.
Остальное?..Я видела пару,
Что стояла под снегом одна...
И уснула на лавочке старой...
Они спят на вокзале.Домой
Возвращаться им так не хотелось.
Он шептал:
-Я хочу быть с тобой...
А я шла и на них засмотрелась.
В этом мире любовь лишь нужна.
Остальное?..Дома и квартиры?
Да красивая очень душа,
Чтобы Ангелы к ней приходили...
В этом мире любовь правит всем.
Остальное?..Я видела кошку,
Километров прошла тысяч семь,
Чтоб вернуться домой.И ладошку
Так лизала ребенка,что дом
Превратился в дворец.Дочка плачет...
Отвезли,чтобы бросить...И ком
Такой в горле...Свернулась в калачик...
В этом мире любовь лишь нужна.
Чтобы родителей дети любили,
Чтоб детей не бросали всегда...
Чтоб подарки всем Вам подарили...
Капля в море...Но море мельчей
Без одной капли маленькой станет.
В этом мире любви нет важней...
И пусть руку она всем протянет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468260
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2013
Я люблю тебя больше любви,
Я люблю тебя больше,чем больше.
Мой Господь,ты его сохрани.
Даже месяц в ночи светит дольше...
Даже звезды поярче горят,
Даже снег все белей и красивей.
Да,я сделаю все же обряд:
Ворожу,чтоб моим ты был милый.
Я гадала:а как целовать?
Может-вечность,а может-три века?
Я могу за него все отдать,
За любимого мной человека..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468246
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 24.12.2013
Пройду,когда ты будешь снова ждать,
Прощу,когда забудешь в первый вечер.
Ты знаешь,я смогла б и жизнь отдать.
Но этот мир...Да он совсем не вечен...
Что вечно нем?Любовь,только любовь,
Пусть старится,пусть волосы не красит.
Пусть одевает сотни париков,
Но лишь она столетья все позначит.
Пройду,когда забудешь до вчера,
Мне улыбаться?Да ведь я живая...
Зачем мне гордость,глупая молва,
Что я сильна?..И глаз не поднимая
Проплачу,промолю и промолчу.
Я на коленьях лишь перед любовью.
Тебя забуду...Да,еще прощу...
И справлюсь лет за сто с душевной болью.
Я сильная?Смешно...Любовь куплю
Молитвой,верой в то,что существует
Моя любовь...Да,я тебя прощу...
В крещенский вечерок лишь ветер дует...
Летели дорогие башмачки,
Гадала,что куплю себе другие.
О Боже!Как же были мы близки...
О мой Господь...Какие мы чужие...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468024
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2013
І давить душу змучена самотність,
Руками зачепила і п'є кров.
І поряд-безпорадна безтурботність...
А на плече голівоньку любов
Схилила.Зажурилася і плаче.
Та скільки відмолила молитов.
Долоньку протягнула.І терпляче
Тримає біля стареньких церков.
Хтось кинув ніжність,хтось шматок надії,
Хтось каже:це гетера молода.
Лиш Янголів просили всі святії:
-Візьміть її у небо.Ще ж жива...
Коли через годину повернулись,
Коли сплели драбиноньку з пір'їн,
І навкруги тихенько озирнулись-
Її ховали в землю.І без слів
Могилу закидали лиш камінням.
Навіщо тії грудочки землі?
Навіщо хрест?..А мріяли з весіллям
Стоять на рушничкові навесні...
Хтось гілочкою старої калини
Поправив каменюку...Прижилась...
Як вітер не ламав її щосили,
Та не зламав.Вона ж бо не здалась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
Не цілуй,не цілуй,я ті не фрайирка.
Падав сніг,падав сніг аж до понеділка.
Музика заграла,били фиделками,
То любов,то любов была поміж нами.
Не купуй,не купуй гуску на гостину,
Бо ті ї поварю та й складу в плахтину.
Я сама,я сама тулько курок маву,
Поливку наварю і гостий чекаву.
Купив бісь мі квіття ружовой,червеной.
Тоди буде до тя серце не студеной.
Цісь дурний,купуєш гусі із качками,
А потому кажеш:є любов між нами.
Оддамся за того,що мі квіття носить...
Але серце тебе лем єдного просить...
Зварю ті пасолю,кромплі у лупіні.
Нашо мі ті квітки?Ми і так щасліві...
Купивісь мі квітки у зимі.Цілуєш.
Дуже тя я люблю.Ці ти Янку чуєш?
Варю їсті,а ты дрова з лісу возиш,
Уже разом спиме.Де іши там ходіш?
Постіль тепла,іди,вжем ся розобрала,
Я тебе звечора у постіль чекала...
Падав сніг,падав сніг,ти ня грів коханий.
Знаву я,знаву я:є любов між нами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467594
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.12.2013
Так сніг ліпив,що очі закривались,
Так сніг білів,так землю покривав.
А двоє цілий вечір цілувались...
То ти мене...Серед усіх цих чар...
Ти притуляв,обцілував все личко,
Здував із вій сніжинки крижані.
А десь в віконці догорала свічка.
І ми з тобою на землі одні...
Так сніг ліпив,що зорі замерзали,
І по одній попадали.Тримай...
Лиш ми з тобою ніч процілувались,
Лиш руку мою ти не відпускай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467593
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.12.2013
Плакал Ангел.Он ходил годами
За душой,что за чертой жила.
Месяцами,долгими ночами.
Но любовь напрасною была.
Плакал Ангел.Как же он старался
Угодить и душу сохранить.
Как же ночью низко нагибался,
Чтобы эту душу сохранить.
Но его все время прогоняли,
Он устал,он в небо не летал.
Почему те души не узнали,
Что он тоже плакал и страдал.
Что все крылья без мечты сгорали,
Что он тоже жить не захотел.
Неужели души те не знали,
Что он ночью спать просто хотел?
И летел,чтоб просто не проснуться,
Чтобы не болела так душа.
Но сумев земли крылом коснуться...
Не разбился...Он дышал едва...
Ангелы совсем не умирают,
Суицид для них?..Он повторим...
Но они...Они ведь так страдают...
Ангел мой...Ты мной навек любим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467380
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.12.2013
Зарываясь в подушку-рвать волосы,
И по лезвию-снова душой.
Растереть черно-белые полосы,
И по стенке до крови рукой...
Я не знала,что воют от счастья,
Когда будто мечты все сбылись.
Что кошмары в ночь каждую снятся,
Что из облака хочется вниз...
Что есть крылья,но давьят на душу,
Что душа-это бездна...Понять?..
Что я греюсь в холодную стужу,
Чтобы все испытанья принять...
Проще быть?Принимать все с улыбкою?
Пониманья от Бога молю,
Чтобы день мой моей был ошибкою,
Чтоб хранил всех,кого я люблю.
Чтоб меня наказал.Испытаньями...
Я за всех,что люблю-пронесу...
Что бы мне попросить в завещании?
"Сохрани Боже тех,что люблю"...
Зарываясь в снежинки-рвать волосы...
Я когда-то хотела там дом...
Я почти не люблю гладиолусы,
Но сажу глубоко в снег зимой...
Если сможет душа моя выжить
Ото всех голодов,холодов.
Я смогу с гладуолусов выжать
Жизнь до самых последних снегов.
Сумасшедшая...Глупая...Странная...
Затираешь крылом кровь с души.
На душе моей тряпочка дранная,
Прикрываю ее...Подожди.
Я сошью тебе платьице белое,
Как невесте сплету я венок.
Я одежду тебе переделаю...
Лишь не плачь.Привьяжу ярлычок:
"Я счастливая,очень счастливая,
Я красивая,крылья на мне.
До сих пор еще очень наивная..."
Боже,Боже,спасибо тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467359
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.12.2013
Спасибо,что меня терпишь такую,
Когда я босиком по всем снегам
Брожу,брожу...Люби меня любую,
Я все тебе,я все тебе отдам.
Спасибо,что целуешь меня ночью,
Что я ребенок,найденный тобой.
Когда душа разорвана мной в клочья-
Ее укроешь ты своей душой.
Спасибо,что молился всегда Богу.
Что варишь кофе,пишешь мне стихи.
Мы выбрали с тобой одну дорогу,
И рук не разомкнуть,не расплести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467180
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.12.2013
Не царапай мне душу,не больно,
Она словно в картонной коробке.
Ты сложи в стихах буковки ровно,
А ненужные жги в старой топке.
Я прощала предательство с ложью,
Я прощала,сильней улыбалась.
И сжимала в душе милость божью,
Что впоследствии я не ломалась.
Я прощала...Ведь нет идеальных.
Но какая из пропасти стенка...
Только знала всегда изначально:
В отношениях будет уценка.
Уценю...Пусть в долгах я останусь,
Пусть платить мне судьбе будет нечем.
Только в жизни собой я останусь...
Таких дур никогда не излечат...
___________________________________
Кто говорит,что любят раз,
Тот(нет,поверьте мне)не слаб.
Тот жить лениться и мечтать,
Тот ползает,чтоб не летать.
Тот чувства меряет одним,
Которым был он не любим.
Так этот человек-судья,
А на весах-ваша душа?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467141
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2013
Я знала,как состарилась любовь
За два коротких дня и за две ночи.
Как губы искусала свои в кровь.
Как ничего совсем она не хочет.
Я видела,как падал первый снег
На самые зеленые листочки.
Я видела.Здесь сумасшедший век:
Зима,а на деревьях растут почки.
Я видела,как плакал человек,
Когда похоронил свою собаку.
И как просились двое на ночлег,
Чтобы в хлеву родила мать...Заплакать
Иль завопить,что мир несправедлив?
Но если сам Христос родился в хлеве,
И зря одной слезинки не пролил.
То справедлив ли мир на самом деле?
Я видела,как бросили дитя,
Как мама отвернулась,не смотрела.
Как укрывали бережно щенка,
И души покидали молча тело.
Я видела,как вылечили рак,
От насморка простого умирали.
Как говорили:
-Жизнь просто пустяк...
За соломинку многие хватались...
Я видела,как целовали хлеб,
Я видела-его ногой пинали.
Я видела,как зрячий просто слеп...
Я видела,как мертвые орали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466924
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2013
Ах,зима,опять напорошила,
Что ты столько снега намела?
Да кого ты до сих пор любила,
Я тебе писала письма зря?
Отболела я совсем весною,
Этот снег важней прекрасных роз.
Что же моя зимонька с тобою?
Почему не прячешь даже слез?
Ты вручную делаешь снежинки,
Пряжу набираешь ты с дождя?
Милая,возьми мои слезинки.
Хватит до самого февраля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466736
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2013
Не ходи на коні коло мої хижі,
У нас є три воли,нич,шо мало нижі.
Я їх впряжу у вуз,кажеш,шо не бричка.
У мене на селі найфайнішой личко.
Возьму сукню таку,як в тої ціганкі,
Суваться по зимлі,не видно топанкі.
Коси я розплету,пантликі зав'яжу,
Але кого люблю-никому не скажу.
Тулько хлопцю за мнов цілой життя ходить,
Але мене стежка до єдного водить.
Вун не має коня,файно ся цілує.
Цілий динь вун ся мнов любує,любує.
Най заганять свату,я за нього пуйду.
Чом не хочу тебе?Та проси хоть пруйму!
Бо мені у житті нашо твої коні?
Коли вун цілує тіло і долоні?
Маки зберать,плете із квіток мі вінці.
Шепоче:
-То буде все лем моюй жінці.
Нашо мі карета,походжу і пішо.
Бо у мене в світі він ліпший,найліпший.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466731
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.12.2013
Так холодно,что сотни Антарктид
Теплее самой маленькой души.
Так холодно.Не от больших обид...
Так холодно,что снегом накорми
И станет потеплее...Сдвинут стол,
На нем горят ненужные стихи.
Крошки души летят на старый пол...
Это не пепел.И на башмачки
Летит,летит...Горит огнем душа,
Стихи-ее частичка.Пусть горит.
-Я напишу все снова...Чуть дыша
Душа себе тихонько говорит...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466487
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.12.2013
Все хорошо,давно налажен быт.
А на окне-больших две орхидеи.
Давно пора на праздники помыть
Большие окна...Стать чуть-чуть взрослее...
Все хорошо...Работа,старый сад,
Звонила дочь...Мне кажется,что в мае...
Поздравил с Новым годом старший брат.
Лишь в январе погода дождевая...
Все хорошо...Почти любимый муж,
Поцеловал,купил том Пастернака.
Но так хотелось возле больших луж
Прилечь поспать...Так холодно...Однако
Пора домой...Вдруг дочка позвонит,
Вдруг поцелует.Взрослая такая.
Но почему так душенька болит?!
И босиком по снегу...Не больная...
Все хорошо...Шутить смешнее всех,
Всем помогать,не чувствовать усталость.
Не унывать.Унынье-большой грех,
Не понимают?Маленькая малость...
Все хорошо...Стоять возле икон,
Молить за всех.Но так ли перед Богом
Стоят святые?..Снегом занесен
Крест деревянный...Вот за этим рогом
Старенький мост.Работа,дом,друзья.
Все хорошо.Но дочка не целует.
А муж-давно."Как одинока я!?"
Да почему так в душу ветер дует?
Ей хорошо.Душа вопит,вопит.
Да замолчи!?Она хозяйка тела...
И на мосту красавица стоит...
И крылья за спиной.И полетела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466484
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2013
Маленькая девочка,туфельки хрустальные,
Вся душа изранена.Где же платья бальные?
Маленькая девочка,свитер Каю вьяжешь?
А найдешь ты замок,что же ему скажешь?
Кто тебя толкает спать почти со всеми?
И со всем смирилась,жизнь по старой схеме.
Судят все,кто знает,даже не рыдаешь.
-Я начну сначала,-себе обещаешь.
Снова будет водка,чтоб душа застыла,
Чтобы целый вечер долго так не выла.
Ты ей обещала дом,мужа и дочку.
Почему же ставишь пребольшую точку?
Ты свалилась в пропасть,судят,плюют в спину.
Ты хотела в жизни одного мужчину.
Да,совсем не больно,что ты проститутка.
Ты идешь с работы,в мусорке-малютка.
Маленький комочек так тихонько плакал,
В мусорнике кости брошены собакам.
В свитер,что для Кая жизнь всю проносила
Маленький комочек бережно вложила.
Больше не вернулась на свою работу,
Маленький комочек-вот ее забота.
Все подъезды мыла,чтобы кормить дочку.
Знала:жизнь не статит жирненькую точку.
Вот и все сначала-садик,школа.Боже,
В мире никого нет ближе и дороже.
Выросла девченка,все ей рассказали,
Мама-проститутка,спала на вокзале.
Новый год,а дочка маму выгоняет,
Снова на вокзале праздники встречает.
Ей бы заработать,чтоб проспать хоть ночку,
Ей бы помолиться за родную дочку.
Спит возле забора,свитер,что для Кая
Стелит как перину до самого мая.
А в ногах тихонько спит щенок красивый.
-Мой родной,хороший,будь хоть ты счастливый...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466304
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.12.2013
Зима,зима.Белым-бело,
Да звезд на небе намело.
Взял месяц с золота весло,
И стало вмиг в селе светло.
Зима,зима.Все холода
С того,что просто борода
В Мороза дедушки сползла
И все тропинки замела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466079
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2013
И засыпая-думать о тебе,
И целовать,и целовать до ночи.
Да это все,что нужно в жизни мне.
Ты просто нужен,просто нужен очень.
Залезть на небо,звездами кормить
Престарый пруд,чтоб ослепить прохожих.
Тебя любить,хороший мой,любить.
Нет на земле на нас с тобой похожих.
Тебе в постель я кофе принесу,
И стану ждать,когда же ты проснешься.
Я так тебя,я так тебя люблю,
И счастлива,что ты меня коснешься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466076
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 14.12.2013
Мене ніхто не покохав,
Та я не кажу:жила марно.
Сушила шелест диких трав,
І вітру віддала задармо.
Мене ніхто не цілував,
Хіба що вітер місяцями.
Мене ніхто не обнімав,
Хіба що сніг вночі думками.
Коли дивилася на смерть,
Коли її в руках тримала-
Я не казала:пішла геть.
Бо стільки з нею розмовляла.
Мене ніхто не розумів,
Та я себе не розумію.
Так дивно вітер гомонів:
-Та я без тебе не зумію...
Ногами босими на сніг,
Душею голою і серцем.
І міцно держу оберіг-
Пір'їнки з Янгола.Відерцем
Наберу зір і постелю,
Натрушу снігу,наморожу.
Я так тебе,я так люблю,
Що на Андрія приворожу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2013
Я уходила просто навсегда,
А ты не знал,шутил.Кто так смеется?
А мы с тобою жили месяца,
Два с половиной.Больше не живьется.
Была любовь,живее всех живых,
Ползли дожди и клянчили снежинки
Немного холодов.Но глупый стих
С души был сорван словно из картинки.
Я уходила.Жаль,что ты не знал.
Я не вернусь,а ты постель постелишь.
Да ты любил,но просто оторвал
С души любовь.Хоть веришь в нее...Веришь....
Я уходила.Поезда...Вокзал...
Мои стихи,что разожгла я в печке.
Мне кажется,что ты за мной бежал,
Чтобы вернуть забытое колечко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465108
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2013
Я плакала.Никто не видел слез,
Я плакала и молча улыбалась.
Но мне морозил долго их мороз.
А я в снежинки душу зарывала.
Лепила дни и комкала стихи,
Зачем они?Холодней Антарктиды.
Мои воспоминания верни,
Нет у меня обиды,нет обиды.
Я плакала.Столетний юбилей
Сама встречала.Где мои подарки?
И только снег ложился все белей
В престаром декабре так по январски.
Я плакала.Ты слез не вытирал,
Ты душу комкал словно лист бумаги.
Я так тебя любила...Ты не знал...
И мы с тобой над пропастью лишь в шаге.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465102
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.12.2013
Счастье-пить с тобой сладкий чай,
Укрываться под вечер пледом.
И пойти за тобой на край
Даже неба,но только б следом.
Знать,что просто простишь меня,
Если я обижаться стану.
Я бы землю пешком прошла
За тобою.И не устану.
Счастье-знать:у меня есть ты.
Обнимать,лишь к тебе прижаться,
Мне совсем не нужны цветы.
Мне б с тобой навсегда остаться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464327
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 05.12.2013
По лужам плавала луна,
Так обвалялась,как ребенок.
В холодный вечер влюблена.
Да помню я ее с пеленок.
И вдруг седой мороз сковал
Ее предлинные ресницы.
А ветер долго раздувал,
Да что же им никак не спится?
Моя любимая луна,
То пояс туше,то румянец
Намажешь на лицо.Вольна
Идти туда,куда желаешь.
Я проведу тебя,иди,
Скажи ему:он лучший самый.
И ты кого-то полюби.
А вечерами будешь с нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464325
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.12.2013
Я странная.Не придерживаюсь правил,перил и правильности.Живу в состоянии грусти,счастья,радости,цейтнота и любви.К ребенку,любимому,родителям,людям,животным,мгновениям.С чего же мне начать?С первых снежинок?Наверное.Я их уже видела в этом году.Или со смерти.Почему о грустном?Перестать удивляться.Перестала.Почему со смерти?..
Да так,просто.Живьем,как будто смерти не существует.Как будто в запасе несколько ЕNтысяч лет.Расстраиваемся,что соседка и знакомая на работе о нас плохого мнения.Да,действительно,мы же зависим от них!Правда,правда.Они же нам дают деньги,готовьят кушать и оплачивают счета за электричество,воду и газ.Ой,я ошиблась?А почему тогда зависим от чужого мнения?Это просто они думают.Разве их рассуждения правильны?Поднимите голову в небо.Один Бог вправе судить.Это наши ошибки.Большие и очень большие.Но мы же учились ходить.Родились и не знали.Теперь учимся жить.А без ошибок как?
Да,я хотела о смерти.Сколько раз многие откровенничали со мной.Что перед смертью очень дорогой человек пытался что-то сказать и не успел.Или нельзя было расслышать.Почему же тогда каждый день у нас закрыты уши и мы не слышим?Не хотим слышать.Зато в эти несколько минут стараемся наверстать многое.За жизнь.За всю жизнь...
Что скажут люди?..А что скажем мы?Чего мы хотим?Делаем,как положено.Положено кем и для чего?У дочки или сына свадьба?Кредит на год?Что же скажут люди?Мы же не хуже.Пусть будет как у всех:много еды,которая испортится,не понравится 90% гостей.А,еще ваша фраза:"Да если бы я знала(знал)!".Стыдно.Перед кем-то.Не перед собой.
Нет формулы успеха,счастья.Скоро Новый год.Ждем.Как понедельника и выходных.Чтобы поскорее.Мороз?Холодно.Дождь?Это же слякоть!Может-пробирку с Новым годом и выходными?Грубо?Наверное...
Зато я Вас люблю.Некрасиво написала.Размышления о размышлениях?Характер.Не очень.Сложный...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464121
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 04.12.2013
А я оделася на бал,
Но туфли жали.
Да кто же выдумал хрусталь?
Мне не сказали.
Я ноги ранила.Теперь
Одни осколки
От туфелек моих.
Зато платье из шелка.
А сколько тыкв,но не пришла
Сегодня фея.
Да ты пешком пойди на бал,
Да поживее.
Передник я забыла снять,
Не успевала
Стихи сегодня дописать.
Я опоздала.
Стучусь тихонько во дворец,
Да не пускают.
Я ведь принцесса,слуги ведь
Того не знают.
А снег метет,метет беру
Я три орешки.
Бросаю,снова ничего,
Одни насмешки.
Один орешек прямо в глаз
Моему принцу.
Я думала:пускают здесь
Всех из провинций.
-Казнить ее!-он закричал.
-Верьни орешки...
-Казнить?А как прекрасный бал?
-Здесь не ночлежка
Для слуг!
Пешком иду.Вернулась фея.
-Карету я тебе дарю.
-Я брать не смею...
Ну кто же выдумал хрусталь?
Возьму я тапки.
И вытираю слезы я
От золы тряпкой...
-Скажи принцесса,ты куда?-
И взял на руки
Прохожий,что искал года.
Мне эти звуки
Из дворца так надоели.
Он принц...Молчал все,все года.
Через неделю
На свадьбу съехался народ,
И люди пели.
В карету тыкву превратить
Мы не успели.
Пусть будет белый лимузин,
Букет из маков.
Возле священника стоит
Старый диякон.
Целует ножки принц,хрусталь
Он разбивает...
Такая сказка.Я с тобой.
Вот так бывает...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463930
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.12.2013
Маленькая девочка плакала с утра,
Маленькая девочка снег весь собрала.
Ангелам все крылья бросила стирать,
И тебя хотела просто целовать.
Маленькая девочка,вредная,не спит,
И так часто плачет от твоих обид.
Может,поцелуешь,скажешь,что твоя.
Знаешь,за тебя бы жизнь она дала.
Маленькая девочка,кто он для тебя?
Что за ним скучаешь с ночи до утра?
Он ведь мой любимый,мой и навсегда.
Маленькая девочка?Да ведь это я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463779
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 02.12.2013
Не відчиняй мені дверей,я вже не хочу.
Я повернуся,де без тебе буде ніч.
Ти покохаєш,це я знаю,не пророчу,
Але ніхто не відповість у чому річ.
Морозить дощ в повітрі крапельки водиці,
І по дорозі візеруночки плете.
́І падав сніг так дуже довго.Рукавиці
Мені метелиця на саночках везе.
Не відчиняй дверей,я зовсім ще маленька.
Я плачу,в мене зовсім мудрості нема.
Та лишусь я без тебе мій рідненький...
Плела з водиці сніг старесенька зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2013
А ветер морозил с дождем дождинки,
Насобирал в ладошечку большую.
Добавил в волшебство мои слезинки,
И говорил:
-Любимая,целую.
Я маялась с дождем по всему свету,
Он в жены меня звал наверно с детсва.
А я сказала:
-Может,ближе к лету?
Такая вот дождливая невеста.
Он целовал,а я сушила платья,
Он обнимал,а я все раздевалась.
Но делать что?Такие вот объятья.
Я глупая,дождя совсем стеснялась.
Он говорил:
-Любимая,привыкнешь.
Ведь нам с тобою спать в одной постели.
Он обнимал,а мне хотелось вскрикнуть:
-Мы вместе быть бы долго не сумели...
Он терпелив,а я была неверной.
Он все дарил,а я не принимала
Подарков.Я ведь глупая наверно,
И замуж выйти я пообещала.
Такая вот дождливая невеста,
Я в платье белом и веночек с маков.
Но я себе не находила места,
Ведь в церкви был всего один диякон.
Где гости?Почему вы не на свадьбе?
Я очень некрасивая невеста?
А где священник?Он в нашей усадьбе,
Чтоб нас венчать.Да,я приеду,честно...
Меня любил другой,но не посватал.
Не спас меня от свадьбы,что ж,пусть будет.
Я выгляжу наверно глуповатой,
А сердце и душа тебя забудут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2013
Моїй найкращій,моїй найдорожчій,моїй рідній Оленочці Боднар.Хочеться купити всі найкращі квіти,постукати в двері.Щоб Ви мені відкрили і здивовано запитали:
-Та невже всі мені?
А я скажу,що надворі ще чекає справжній святий Миколай і Дід Мороз.Що у них цілий віз подарунків.Від іграшок до бажань.Справжніх.А Ви скажете:
-Та чим я буду Вас пригощати?Вас так багато...
-А ми просто прийшли поздоровити Вас з Днем народження.Без віршів.Просто прийшли здалеку...
А Ви накриєте стіл і заспіваєте пісню.Надворі мороз.Вже вечір...А ми будемо стояти надворі і слухати.Довго,довго...Запросіть нас в хату.Зігрітися з далекої дороги.Бо ми йшли пішки цілий день.Щоб поцілувати і обійняти.Щоб подарувати ці квіти.Щоб сказати,що ми Вас дуже любимо.Що молимо в Бога Вам всіх благ.Що Ви найкраща.З найчарівнішим голосом.Відчиніть.Бо ми біля вашого дому.Нас багато.І ми всі Вас любимо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463147
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.11.2013
Ты видел,как ревела твоя мать,
Когда ты не звонил ей три недели?
Ведь ты большой.Тебя нельзя обнять.
И звезды светом в душу залетели.
Ты видел,что состарилась совсем,
Что у окошка капают слезинки?
Ты возмужал,ты просто повзрослел.
А ей так больно...Вот...Уже поминки...
Ты видел,как смеялась твоя мать,
Когда к груди впервые приложила?
А ты не разрешал поцеловать...
Она скучала.О тебе молилась...
Ты помнишь,как был пьян родной отец?
Как убегали ночью без ботинок?
Она ждала:приедешь наконец...
Но падал снег на гроб с сплошных дождинок...
Она ждала,что горсточку земли
Ты бросишь сам.Но снова занят,занят.
В раю,где ходят Ангелы одни
Ее душа стоит без причитаний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463027
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2013
Я напишу вірші не тобі.Вони будуть красиві.
Їх читатимуть всі,хтось заплаче,бо біль через край.
Я напишу,де з ним ми удвох прещасливі,щасливі.
Я напишу.Відправлю йому.Не тобі...Не чекай...
Я напишу.Я думала-ти їх читаєш і дуже чекаєш,
Заздриш, я вибирала дарунки йому на Різдво.
Що зустрінеш колись,прошепочеш:
-Ти Відочко знаєш,
Що кохання у серці до тебе ніяк не пройшло.
Я спалила.І попелом сипала рани відкриті.
Сподівалась,що серце кохає тебе і душа.
Та зустрівшись з тобою відчула:чіжіші на світі
Лиш вогонь і вода...Лиш вогонь і холодна вода...
___________________________
Не ходи,не ходи попуд облак хлопче,
Бо тя муй,бо тя муй хоть когут затопче.
У селі,у селі буду вибираті,
З ким мені,з ким мені в клубі танцьоваті.
Казалі,казалі,шось дуже ганьбливий,
А хлопці казалі,шось іши лінивий.
Коси я заплету,віниць сплету з маків,
Бо мене,бо мене Іванко посватать.
Зажене в неділю свататі,я знаву.
А ти стуй,позерай.Других вибираву!
Притуливісь мене учора до плота...
Одогналам свату...То твоя робота?
З Іванком учорам зваділамся,знаєш?
Чому ня не сваташ?Іши шось чекаєш?
Свальба йде,я жона того,шо не люблю.
Не питай ти мене,чом життя свой гублю.
В постелі з нелюбом,з ворогом у хижі...
Ти колись мі казав:люблю...Тась ня лишів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Они ругались ночью,днем,
Но никого роднее нету.
И воет ветер за окном,
Поставив старую кассету.
Она ему готовит щи,
И ставит старые тарелки.
А так обычно дляться дни,
Часы обходят просто стрелки.
А он готовит вкусный чай,
Ворчит,в постель всегда приносит.
Она ведь знает-это рай,
И Господа все время просит
Оставить им хотя бы день.
Хотя бы ночь.Хотя бы лето.
Пускай стучится в жизни дверь
Лишь ветер со своей кассетой.
Они обнявшися легли,
Они всю жизнь так засыпали.
Какие б не были все дни,
Но ночью рук не разнимали.
Он утром встал,она лежит,
И смотрит в небо нежним взглядом....
Так это смерти был визит...
Она не будет больше рядом.
Он просто шел,и падал снег,
Присел на лавочке у сквере.
Ну почему ее все нет?
Он к ней идет.Он верит,верит...
И обняла,как каждый раз,
Ворчала,сильно прижималась.
-Скамейка ведь мала для нас?
-Да я б с тобой на ней осталась...
Его нашли через два дня,
Так сыпал снег,что не гуляли
Детишки.Но она пришла...
Чтоб порознь долго не скучали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462465
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2013
Я не напишу більше жоден вірш,
Я не зримую стан свої душі.
Нема таланту в мене ні на гріш.
І ходять в ніч під небом всі святі.
Я не напишу...Все колись мине,
Повигорають попелом слова.
А я люблю писати про сумне...
Любила,мабуть.Тільки все дарма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013