| Сторінки (7/625): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Ви над світом живими картинами,
Все на сцені, з граційними па,
Шукаєте вічність хвилинами,
Як фортуна шукає раба.
Ви – вільні, лиш ходою невільною,
Розминаєте твердь каблуком,
І запах білизни натільної,
Пахне інжирним листком.
Ви не любите п’єс,
Та й романів, Ви, не любите,
(Хай клянетесь, що любите їх),
Все, що знаєте, все розгубите,
Тільки б дурень схилився до ніг.
І музеї для вас обтяжливі, -
Стільки вікон, картин і рам,
І нічим особливо не вражені,
І байдужі художники вам.
І вся ця творчість заломлена,
В античному дзеркалі дня,
І завжди від роз’яснень втомлені,
Що в смислах його пізнання.
Ви шукаєте вищого, знатного,
Вірного серед злих,
Кохання в житті стократного,
Тільки мертвого серед живих.
І немає ні правил, ні істини,
Ні розбору високих ідей,
І щоб в простоті не затиснені,
Зморщені складки очей,
Щоб легко слова розливалися,
В ритм не сутужних складів,
І в танці вуаль розвівалася б,
Як плаття з інжирних листків.
І вже не важливо, що сказано,
Що облуда в одному з рядків,
Що образ – образа? Ображені?
Вам на сміх рокіровка слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2019
Твій гамак розгойдався над прірвою снів,
Тишина, тільки вітер роздмуханих слів,
Кіновар’ю заграва сходить в пітьмі,
Гру в світлотінь чи довіриш мені?
Чи бачиш ти образ заплетений в куб,
І усмішку підлу, на кутиках губ,
На сітях повисла безодня моя,
Картина, що стане сьогодні твоя.
Ти тягнеш на берег волоки пусті,
Чужими руками здобутки свої,
Апостол без імені, сонний рибак,
«А здобич попала в дірявий гамак.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2019
Схилившись над трупом убитої лані,
Білують добичу мисливці захланні,
А сонце в тумані сполоханих хмар,
Серпанком встеляє кровавий пожар.
Ніяк не втекти від русинської длані,
Лезо у ножни ховають погани,
А озеро міниться матовим блиском
Мов таця із срібла, схвильоване диском.
Свічадо відкрило їх лиця понурі,
Із ловів вертають накинувши шкури,
- Княжно я благаю, вертайте назад,
Погляньте, як цвітом вбирається сад.
На їхніх череслах гойдається сприть,
Морда відтята од лані висить.
В пустих безнадії побляклих очах,
Вам здобич на щастя, покиньте свій страх.
Вепр не випреться, зубр не вирветься,
Гадюка не вжалить, і сон ваш не здійсниться,
Стоять он над озером – мріють з нудьги,
Поезію сонця вдихають грудьми.
- Та зникли! Так хутко! Немов не було!
- Дві лані натомість, ожили Княжно!
13.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2019
Змішалось все в безформній вазі сну,
І запах гіацинтів й форми лілій,
Мов світ дзеркал створив свою весну,
З троянд – уста, пелюстки слів з камеї,
Зібгавши всю квіткову таїну,
В повабний стан м’яких, округлих ліній.
Де теплий віддих макових полів,
Напнутий дух в розлитій бані сонця,
Ромашки там вмолились до богів
І кардинал серпом стина волошки,
Їх голови для більш пустих голів, -
Вінок прикрас на спущене волосся.
13.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2019
За обдертими стінами сонце холодного ранку,
І м’яка відстороненість світла над скалами шаф,
Там за складками сну побережжя твого океану,
А в мережеві чайок я ім’я твоє розгадав.
Так блідо-рожеве цвітіння вільготної вишні,
Лиш тінню від сонця торкнеться розгорнутих стін,
Так ім’я своє, мов автограф на серці залишиш,
Тільки знатиму я, що ти поряд під сонцем стоїш.
І забуду я сон, і мереживо гамірних чайок,
І шум океану, і світло на контурах скал,
Залишишся ти і вагітний весною ранок,
Та ім’я твоє, що між тисячі сонць шукав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019
Так прийнято, знаю, рахуючи хвилі, тримаючи міцно штурвал,
На реях вітрила зв’язавши на бурю, зустріти дев’ятий вал.
Я чув та не бачив, як небо здригалось і зорі зривав Саваот,
Як біля лінкору мого капітана, колоною впав кашалот.
В хвості плавниками здіймаючи хвилі, ударив на вистріл гармат,
І небо над нами булатно-фатальне та сонця кривавий гранат.
І все, що сказав, я в картині побачив і в лють виринає фонтан,
Завмерли в стихії свободою волі - я, і мій капітан!
11.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2019
Часом забуду, згадаю часом,
Поряд небо твоїх зітхань,
День та ніч не стрічаються разом,
Тільки вечір їх спільна грань.
З часом звикнеш, забудеш з часом,
Зникне літня прозора шаль,
Просто так не тримаються разом,
Після мови, ще більше жаль.
03.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019
Підбий мій плащ дощем і мокрим снігом,
Подай холодний край його до рук,
І опиши квадрат байдужим кругом,
І розірви зіниць печальний круг.
Ліловий обрій хмар зведи на комір,
Почуєш ім’я – вирви кожен звук,
І замалюй моє на сірий колір,
І розірви зіниць печальний круг.
Хитають мебель кроки Гносієни,
А ще нуар… і чорно-білим громом стук,
Розвій мене відтінками сієни,
Як розірвеш зіниць печальний круг.
Ти вб’єш мене до ніг піднявши прірву,
З набійок сну, що зміцнюють каблук,
Я скинув плащ, відважившись на віру,
В надію, що не випустиш із рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019
Бреде повз нас сумний, безкровний лицар,
Об землю б’ється отупілий меч,
Примарилось йому одне обличчя,
Подібне до примар його предтеч.
Ця Дама давня бранка менестрелів,
Трувер її оспівував красу,
Дарма, що більше за солодкі трелі,
Спізнати не доводилось йому.
Гряде в старих, розбитих обладунках,
Прекрасна Дама зникла, як на зло,
О, жертви куртуазних поцілунків!
Яких ніколи й толком не було.
Від ніг упала тінь середньовіччя,
Упершись головою в горизонт,
Таких тепер у кожному сторіччі, -
На тисячу Фолькетів – Вентадорн.
Бреде, піднявши догори забрало,
Скрипить давно іржавий сабатон,
А герб на грудях вицвів і постала,
Не роза, а трояндовий бутон.
10.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2019
На гойдалках в саду сміялись Ви,
Сонце тінню вишневого листя жагу прикривало,
З божевілля п’янкого кричали: «Вище, сильніше, ще»,
Та з кожним гойданням Вам висоти бракувало.
Глянь, захмарилось сонце надовго,
Упавши на землю тінню з висот,
Та скрикнули Ви, злякавшись, – злетівши надміру,
І страх окрутив за холодний висок.
Ви померкли від жаху і сівши манірно,
Тримались за серце, що рвалося з грудей,
Я мовчав й Ви мовчали покірно,
В саду двох нещасних, байдужих дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2019
Пірнувши до сонця дугою він вигнув хребта.
На північ від нього в руїнах стояли колони.
І купіль проміння шкіру його обпекла,
Як упав на коліна і руки сонцепоклонник.
Позаду лежала дружина його молода,
Під балдахіном парадним із бахромою,
З класичного глека їй подана була вода,
І пила вона подавшись назад головою.
Розпечене сонце здавалось все більше пекло,
Немов за лещата укинуте в доменні печі,
І піт на пісок, упавши, варився на скло,
І струпи порили обвуглені, стомлені плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2019
Я хотів доторкнутись до мармуру словом,
До ніжних відтінків, півтонів, цезур,
До рук, що спросоння в повітрі з’являлись,
Спровадивши місяць за горизонт,
Я слухав безсильно із пам’яті голос,
Плавив мовчання для гіпсових форм,
І бронзу надії у форми розливши,
Отримував відчай, як їх розбивав.
Я бюсти твої розкладав невідлиті,
У тріщинах губи кривились мені,
І груди в дірявих пустотах світились,
І очі порожні жахали з голів.
І
Я,
Забронзовів.
15.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2019
Троянди в руках, мирт і яблука,
Оголені маслом грації,
Травмують картини без автора,
Та правильний дух хрестоматії.
І ніколи не будеш вгаданий,
В серйозних розмовах страчений,
Мов сторінки з чужої книги,
Вирвеш ті, де одні ілюстрації.
Не читатимуть серце напущене,
В нотатках грози не означиться,
І не знатимеш чим же зворушене,
Те, що голос – одні інтонації.
Троянди в руках, мирт і яблука,
В сітях олійних розділені,
Ні смаку, ані руху, ні запаху,
Правий кут, що внизу, край без імені.
Тут не станеш любов’ю великою,
В цих дешевих, живих декораціях,
Картина безглузда без автора,
Як розбухла, шкільна хрестоматія.
09.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2019
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2019
Не зустрічається в любові,
Прекрасний поклик чистих душ,
Не п’ють вони з очей медових,
Нектар солодким дзвоном груш,
А все прощаються в розмові,
Язик – перо, із серця – туш,
Надпитий біль у кожнім слові,
В чорнильних потемках калюж.
23.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2019
Печаль находить на вершинах скал,
Коли пейзаж, як вихід твій з картини,
І змінить небо милість на оскал,
Грозою хмар зганяючи з вершини.
На островах де ідоли одні,
Вінками рук стягли свої коліна,
Знак оклику розвернутий на і-і-і,
і-і-і що коли любов твоя – рівнина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2019
Хто я, скажи, що тут в гримасах віри
Одній тобі у вірності клянусь,
Що в погляді твоїм боюсь довіри,
А більше, щоб довірилась боюсь.
Що чуйних слів патетика нестерпна, —
Пустинний берег відданий хандрі,
В твоїх слідах шукає знак безсмертя
Самотній друг на стоптаній землі.
І змірює своїм байдужим зором,
В таблицях мір піднесену красу,
Що за гримасами приховує свій сором,
Жаліючись видушує сльозу.
Він роздивляється в заломлених зап’ястях,
В лукавстві рук і холостих очах,
І жест, і погляд їхнього нещастя,
Живу любов, що губиться в слідах.
06.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2019
Холодне око миршавого кратеру не роздивишся на Морі Спокою,
За умови, якщо під руками немає астрономічного телескопу,
Не знайдеш очей Аргоса в нічному небі обнятого логосом,
Він дивиться з хвоста павиного і її розмовляє голосом.
Маслини Мікен пригадує, непричетний погляд оливковий,
Що стояв смирним стражником, жертвою - тисячоокий, байдужий, ликовий,
Що торкнувся рукою німфи, в шкуру білу убрану повір’ями,
Що прокляття кривавого погляду, роздивляється в ніч між сузір’ями.
Вдивляйся скільки завгодно в заплямлену лінзу пенсне, не роздивишся,
Погляд блукає в сузір’ї Тільця, він не спить, не засне, сну противиться,
І вона ненадовго являється, щоб її перед сном зміг побачити,
І під музику флейти, стривожений, до світанку Гермесом страчений.
З головою на грудях, відсвічений, нерухомо лежить на клінії,
І креслить на чорному небі з пам’яті, образ корови в лініях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2019
В твоїх очах мій день загублений,
І в головах тужливо снам,
В глухому сяйві, в ніч пригублена,
Безкровна, мертва тишина.
Веслують з вироком безсонниці,
Стрілчаті випади галер,
Бездумно п’єш печаль з віконниці,
І зорі втоплені з озер.
Блукаєш холодно кімнатами,
Відтінком бляклої стіни,
Годинник розчепи на атоми,
Ще більш гучніше впреться йти.
Не щезнути… Ніяк не відвернутися…
Ніяк! Ніяк, очей не відвести,
Від стелі, щойно, на якій проснулися,
Байдужі очі, що відкрила… ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2019
Він безликий Тезей і сказати йому більше нічого.
Рвуть з безодні голодною люттю важкої стопи,
Що на грузному схилі їх черепа; бивнями й хоботом,
Чорним поглядом ярості в тучах являлись слони.
В дикім буйстві атраменту неба, дрижанні небесному,
Одержимі безумством. Пилюкою хмарився біг,
Легіон знавіснілого серця – природньо-тілесного,
Був знищений тигр тоді, і розтоптаний в смерть носоріг.
Там скажене гудіння трембіт бушувало з литаврами,
Коліна вдарялись, трощилися лобні кістки,
Так були убиті слони у війні з мінотаврами,
Що силу безумства, як образ взяли на щити.
27.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837522
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2019
Він розділив свій випадок на ризик,
І звів рівняння до нуля,
Додавши всі системи метафізик,
І бог, і слово, і зола,
Овал планет, любов її очей,
Помножив слово «ти», на крик «моя!»
І знав, що погляд сонця обпече,
Що погляд той була його земля.
16.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2019
Яких ще слів в тобі не знаю я,
А ті, що знаю – чи вони потрібні?!
Як в безворушші сказанність твоя,
Що ясним небом зрівнює подібність.
Так в тихім небі спалахне зоря
Тобі явившись в дивному сузір’ї
І ти впізнаєш серцем немовля
У цьому обважнілому склепінні.
В годинах вічність бавиться у дні,
В собі з’єднавши цільні половини;
Так ніжки циркуля описують земні
Та безконечні обрії дитини,
І в цій недосконалій повноті, -
З тобою я, а ти в мені віднині.
03.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2019
Хто в порухах твоїх любов застане,
А в погляді розвідавши жагу,
Зчитає сон, що в серце проникає,
І важить більше за його вагу.
Чи зважиш ти хто з поглядом навпроти?
З твоїх очей причасником зійшов,
І в порухах, що снять круговороти
Засвідчить чемно віддану любов.
Та хто ж вдихне його тремке видіння,
Коли в тобі не розгадавши ключ
В собі відчує інше ваготіння,
Яке з безумством ходить обіруч.
У тих орелях лиш одне призначення,
Гойдати те, що вже немає значення.
03.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2019
Чи ревінням далеким між хмарами повняться відзвуки,
В голосінні, здається, чорнішає небо китів,
І чорнилом заправлене лоно небесної музики,
Порожньої ночі, важких океанських хвостів.
Б’ють фонтаном зі свистом повітрям наповнивши тушу,
Вигинаючи ребра-шпангоути біблійних часів,
І оббиті грозою чорним вихором стягують душу,
Звуком грому пустим від безсилих вгорі плавників.
02.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2019
Молочний оксамит рябить, як постіль складками,
Чому в Моріака Тереза любить старий ридван,
І очі короткими нотними знаками,
В повороті плеча розглядають диван.
Дратує повчальний тон, що давно без легкості,
Всередині; зовні, з вікна, ціцірзіння синиць,
Як у двадцять, відчуття незручності і непевності,
Хочеться втекти у подушку повіками ниць.
Вона не признається, впевнений, з вірною точністю,
В нарузі стихії над домом без віку старим,
Наполягатиме, істерично, що все в розумінні двозначності,
Що шкіра не пріє кислістю філософії молодим.
І сардонічним сміхом, страшно обличчя її освітиться,
Заскиглять пружини дивану, складний механізм в простоті,
І в ньому зі скриком незвіданим досі, помістяться,
Марія з Віфанії, Джорджоне, Шекспір, і Клод Дебюссі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837394
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2019