| Сторінки (19/1843): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Для того, щоб у щасті жить,
Ми маємо добру служить,
Його робити завжди всім
Без винятку на світі цім.
Добро нам щастя принесе,
Нещастя ж всі геть віднесе,
Щоб їх і сліду не було.
Це зробить лиш добро, а зло
Лише додасть нещастя ті
В єдинім нашому житті.
Лиш зло отримаєш ти злом,
Добро ж отримаєш добром.
Ця істина, як світ, стара.
Добра не буде без добра.
Хто хоче у добрі лиш жить,
Його повинен і робить
На цьому світі, на якім
Живе він, завжди та усім,
Шляхом життя свого йдучи,
Взамін нічого не ждучи.
Віддячить доленька його
Йому. Впродовж життя свого
До щастя він таки прийде́,
Хай навіть він його й не жде.
Для нього, може, в щасті жить –
Це ближньому добро робить.
Щасливий ближній – разом з ним
І він щасливий тільки й тим.
Збагне це той, хто не лишень
Живе для себе кожен день.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
*****
Ну, скільки, скільки ще тривати
Війна страшна ця буде?
Коли до тої дійдем дати,
Як наш народ здобуде
Свою солодку перемогу
Над ворогами тими?
Чи ми таку не маєм змогу,
Не маєм сили? З ними
Ми боремось і сили маєм.
Ми ними ж їх назавжди
Цілком і повністю здолаєм,
Щоб жити в мирі завжди.
Хай не сьогодні і не завтра,
Та прийде та година,
Коли палатиме, як ватра,
Вся наша Батьківщина
Лише у вогнищі палкому
І злагоди, й любові,
Щоб у своїм краю святому
Були усі здорові
І тілом, й серцем, і душею
І ми, і ті, що будуть
Цією ще ходить землею
Тоді, коли прибудуть,
Народяться, як час настане,
Коли уже, можливо,
З нас багатьох навік не стане,
Тому що справжнє диво –
Життя, що, наче річка, плине
Крізь місяці та роки,
На цьому світі в нас єдине.
Отож-бо тішмось, доки
Воно мина, і захищаймо
Родиму Батьківщину,
А ворогів усіх долаймо
У цю лиху годину!
*Родимий – розм. Рідний
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
*****
Усі свої гіркі жалі,
Що маєш ти на цій Землі
В своєму серці, заховай
Десь глибоко й не випускай
На світ, в якому ти живеш.
Із ними ж щастя не знайде́ш.
А краще вижени ти їх,
Непроханих гостей своїх,
Щоб і не мали вороття
Впродовж всього твого життя
Вони до нього, щоби смерть
Зустріла на шляху їх. Вщерть
Заповни серденько своє
Усім тим світлим, що дає
Тобі твоє життя, як дар,
Щоб і з душі важкий тягар,
Що душить, наче той удав,
Її навік в безодню впав.
Хай тільки світлі почуття
Впродовж всього твого життя
У серці та душі живуть.
У них же й криється вся суть
Життя. Відомо це давно
Усім. Ніщо без них воно.
Із ними ж доля принесе
Тобі, немов на таці, все,
Чого лиш тільки закортить
Твоїй душі, щоб кожну мить
Щасливо жив ти і робив,
Щоб гідний слід свій залишив.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Надію плекаю,
Що скоро війна
Ця дійде до краю
І, наче весна,
У край наш мир прийде
І з нього повік
Уже він не вийде,
А буде весь вік.
Надія ця гріє,
Мов сонце, мене.
І серце радіє.
Життя в нас одне.
Війна ж забирає
Його чи терза,
Мов ніж, серце крає,
Навпіл розріза.
Та світла надія
Про те, що війна
Мине, як стихія
Природна й страшна,
У серці палає,
Неначе вогонь,
Мене зігріває
Так ніжно, либонь.
В душі розцвітає
Вона, мовби квіт,
І мов пригортає
До себе весь світ.
Я певен, що стане
Все ж явом вона.
Мов крига, розтане
Страшна ця війна.
Й не будем тужити
В своєму краю,
А будемо жити
Ми в нім, як в раю.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
*****
Те, що прийде час
Перемоги, зна
Добре кожен з нас.
І тоді війна
Скінчиться. Прийде́
Мир в наш рідний край.
Він до нас вже йде.
А бажаєм вкрай
Жити ми у нім
Все своє життя
У краю своїм.
Світле майбуття
Матимемо ми,
Як мине війна.
Щасними людьми
Ти, я, він, вона
Житимемо вік,
Бо не буде більш
В нас війни повік,
Бо життя найбільш
Любимо. Війна
Забира його
Чи псує. Всяк зна.
Нині одного
Прагнемо ми всі –
Щоб в нас мир настав
Ув усій красі
Й ввік не покидав
Дорогий наш край,
Що, як і життя,
Любимо ми вкрай.
Так, без вороття
Пройде ця війна
Й переможем ми.
Прийде, як весна,
В Україну мир.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
*****
Перемогу ми здобудем
В цій страшній війні
І щасливо жити будем
Цілі ночі й дні,
Вік увесь. Війна минеться
І уже навік.
Доленька нам посміхнеться
І всміхатись вік
Буде. Мить ця золотая
Вже до нас іде,
Хоч у нас війна страшная
Досі ще гуде.
Боремось, не здаємося
Ворогам своїм
І ніколи не здамося
Ми, вкраїнці, їм.
Адже мати в нас єдина –
Україна. Зна
Це в ній кожная людина.
Так, вона одна.
Не було, нема й не буде
Іншої повік.
Перемогу все ж здобуде
Наш народ і вік
Буде в ній у мирі жити
І у щасті теж,
А не гірко лиш тужити.
Йде війна, та все ж
Кожен день нас наближає
До її кінця.
Наш народ перемагає
Ворогів вже. Ця
Мить солодка перемоги
Прийде з дня на день,
Бо ведуть її дороги
Всі до нас лишень.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
*****
Настав в нас темний час.
Прийшла страшна війна,
Та сила є у нас.
Вона, мов дуб, міцна.
Ми з нею в бій йдемо
Й війні, яка прийшла,
Ми край покладемо,
Щоб вся вона пройшла,
Пішла у небуття.
Тоді й настане в нас
Лиш мирнеє життя –
Цей світлий, добрий час.
Триватиме він вік,
А не якуюсь мить.
Не буде більш повік
Війни. Навік збіжить
Її похмурий час,
Що нині в нас іде.
В минулеє від нас
Назавжди він піде́.
І будемо людьми
Щасливими ми жить.
В цім впевнені всі ми.
До нас вже йде ця мить
І ми до неї теж
Невпинно ідемо.
Війна ще йде, та все ж
Кінець покладемо
Ми їй і ворогам,
Що вторглися в наш край.
Всміхнеться доля нам,
А їм настане край
У нашому краю,
В якім ми будем жить,
Неначе у раю,
Весь вік, усяку мить.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
*****
Ми виплутаємось з тенет
Війни, що йде у нас.
З її ми вийдемо лабет.
Прийде́ цей світлий час.
Тоді не будемо тужить
І воювать щодень,
А будемо у мирі жить,
Йому радіть лишень.
Ми наближаємо цю мить,
Воюючи в бою,
Який, немов окріп, кипить.
За земленьку свою,
Свободу, волю, щастя теж
Ми боремось у цій
Війні, що доведем до меж.
Кінець настане їй.
І сонце миру заблищить.
Нас грітиме воно
Так лагідно усяку мить,
Життя все, що дано
Всім нам на світі цім земнім,
Щоб лиш у щасті жить
І усьому та всім на нім
Лише добро робить.
Війна ж добро нам не несе.
Вона несе лиш зло,
Що серце, мов зміюка, ссе,
Щоб кепсько нам було.
Вона триває нині в нас,
Але мине вона,
І в край наш прийде мирний час,
Мов красная весна.
І буде з нами він повік,
А разом з ним же ми
Жить свій увесь земний цей вік
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
*****
Збуди у серденьку своїм
Пресвітлі почуття
Й дозволь з тобою бути їм
Усе твоє життя.
А темні почуття жени
Із нього геть навік,
Аби твоє життя вони
Не нівечили вік.
Не знайдеш з ними щастя ти,
Не станеться того,
Якщо із ними будеш йти
Впродовж життя свого.
Тебе лиш добрі почуття
До щастя приведуть.
Вони, злі стерши в небуття,
Його тобі дадуть.
Із ними зможеш ти здійснить
Все те, що прагнеш ти
Для того, щоб щасливо жить,
Дійшовш до мети,
Утіливши її в життя,
Як ти того й бажав
В той час, коли без вороття
До неї прямував
День, місяць, може, й цілий рік
Чи протягом рокíв.
Спинити ж хід свій ти повік
До неї не посмів.
І не важливо, де і хто
До тої цілі йде.
Якщо ж не спиниться він, то
Із часом все ж дійде́.
Якщо ж стояти, а не йти –
Нічого не робить,
Повік не будемо я й ти,
У світлім щасті жить.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
*****
Радісні пісні
Будемо співати,
Як настануть дні
Мирнії. До дати
Ми цієї йдем
У важкий цей час
І таки дійде́м.
Перемога в нас
Буде. Ми її
З вами всі здобудем
У своїй сім’ї
І щасливо будем
Жити повсякчас,
Кожну часу мить,
Що мина крізь нас,
Що повз нас летить
Так, немов пташки
В небі голубому.
Будем залюбки
Жити. Більш нікому
Нас не вдасться ввік
Горем оповить.
В щасті будем вік
Ми всі з вами жить,
Як настане мир,
А війна мине.
Мир в солодкий вир
Свій нас огорне.
Будемо ми з ним
В рідному краю
Шля́хом життьовим
Йти, мов у раю
Живучи весь час,
Даний нам усім,
Кожному із нас
В світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Нове щось пізнавай щодня
Й усі здобутії знання
Для того, щоб щасливо жить,
Використовуй в слушну мить,
Знайшовши їхню справжню суть,
Яку вони в собі несуть.
Якщо її ти віднайде́щ,
А також правильно збагнеш,
Знання ті втілиш у життя,
Тоді всміхнеться майбуття
Тобі. Із ними зможеш ти
До власної мети дійти,
Якою б не була вона,
Хай, може, навіть й не одна.
Ти всіх їх дійсно досягнеш,
Якщо зусиль всіх докладеш,
Хай як би важко не було,
Куди б тебе не привело,
Бо із знаннями зможеш ти
Не тільки цілі досягти,
А й вийти із проблем, в які
Ввійшов ти у часи важкі;
Й робити все, щоб не тужив
Постійно ти, а щоби жив
Лиш так, як прагнеш ти того,
Впродовж життя свого всього,
А не лише у тую мить,
Коли тобі поталанить.
Тож втілюй у життя знання,
Щоб ти чудово жив щодня.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
*****
Як мине війна,
Мир до нас прийде́.
Рідна сторона
Так на нього жде!
Ми усі ждемо,
Та у той же час
Також ідемо,
Щоби кожен з нас
Мир цей дійсно стрів
І у ньому жив,
Повен почуттів
Світлих. Не скорив
Ворог нас і ввік
Не настане мить
Ця. Ми жити вік,
Доки стукотить
Серце, будем так,
Як бажаєм всі, –
Залюбки, усмак,
У життя красі
Всій усяку мить.
Як здобудем ми
Перемогу, вмить
Щасними людьми
Станемо в краю
Ріднім, дорогім,
Так, мов у раю,
Житимемо в нім.
Що прийде́ цей час,
Ця прекрасна мить,
Певен кожен з нас.
Серденько щемить
Нині, та в той час
Буде лиш радіть
В кожного із нас.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Лиш на себе покладайся,
Щоб, що прагнеш ти, здобуть.
Все як слід роби, старайся,
Щоб в житті щасливим буть.
Лиш на себе покладайся,
Певно йдучи до мети.
Лиш назад не повертайся,
І дійдеш до неї ти.
Лиш на себе покладайся
Ти в усіх ділах своїх
І щосили намагайся
Гідно закінчити їх.
Лиш на себе покладайся
Попри перешкоди ті.
Навіть в тім не сумнівайся,
Що здолаєш їх в житті.
Лиш на себе покладайся,
Впевненим будь собі
Та ніколи не здавайся.
Й доля щастя дасть тобі.
Лиш на себе покладайся.
Хоч хтось може поміч дать,
Та і ти теж приєднайся.
Слід й своїх сил докладать.
Лиш на себе покладайся,
Хай що б там не відбулось.
Лиш як слід працюй, старайся,
Щоб тобі усе вдалось.
Лиш на себе покладайся.
Перешкоди всі долай
Та на досвід опирайся,
Щоб покласти всім їм край.
Лиш на себе покладайся,
Бо себе найкраще ти
Знаєш. Лиш до дій вдавайся.
І ти дійдеш до мети.
Євген Ковальчук, 24. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
*****
Ні, нас не скорили
Наші вороги.
Сповнені ми сили,
Моці та снаги.
Ми йдемо із ними
З ворогами в бій.
Духом ми міцними
Є і силі злій
Нас не подолати
Та не роз’єднать.
Україна-мати
Буде розквітать,
Як війна минеться,
Пройде, промине.
Доля посміхнеться,
Нас не омине.
Доти ж ми щосили
Боремось усі,
Щоб погасли сили
Темні і в красі
Всій своїй лиш світлі
Сили розцвіли,
Мов квітки розквітлі,
Щоб ми всі були
Вільні, також повні
Добрих почуттів,
Щоб часи чудовні,
Як би і хотів
Кожен з нас, настали
І усіх нас вік
Міцно обіймали,
А війни повік
Не було. Бажаю
Я цього. Ще б пак!
І я точно знаю
Те, що й буде так.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Впродовж всього життя
Лиш світлі почуття,
Неначе зерна, сій
В людські серця на всій
Землі, щоб не тужив
Ніхто на ній, а жив
Щасливо повсякчас,
Як прагне кожен з нас
На цьому світі всім.
Життя ж бо суть у тім,
Щоб кожну часу мить
У світлім щасті жить,
Ним сповненим ущерть
Аж доти, доки смерть
Не прийде по всіх нас
Уже в нежданий час.
Життя колись мине,
А в нас воно одне.
Тому слід кожну мить
Свого життя цінить.
Адже ніхто не зна –
Останняя вона
Чи інша ще прийде́.
А час невпинно йде,
Мина, тече, летить,
Немов кудись спішить.
І нам хоча б на мить
Його не зупинить,
Назад не повернуть.
В майбутнє зазирнуть
Також нам не дано,
Хоч дехто все одно
Все ж пробує, гада,
Що може, відгада,
Що станеться, прийде́,
Коли і як, і де.
Те жди, того й не жди.
Вдається? Не завжди.
Якби ж ми знали все,
Що доля нам несе,
Могли б її змінить
У нам потрібну мить,
Щоб жить впродовж всього
Життя, як ми того
Бажаєм. Чи не так?
Можливо, й так, однак
Тоді й коли по нас
Прийде́ кончини час,
Ми знали б теж, проте,
І з думкою про те
Впродовж життя всього
Жили б ми всі, його
Прожити б не могли
Так, як ми б всі жили,
Не знаючи того.
Чекали б лиш свого
Кінця щодня, щомить,
Коли він світ затьмить,
Як скінчиться наш вік,
Заплющивши навік
Нам очі. Тож цінить
Слід всім нам кожну мить.
Євген Ковальчук, 23. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Хай мине, неначе сон,
Ця страшна війна,
Що взяла нас в свій полон
І лиш розпина
Без краплини співчуття
Душі та серця
Наші, а також життя
Всіхнє. І кінця
Їй не видно. Та невже
Вік вона іти
Буде? Змучені ми вже
Цю війну вести,
Але ворогам лихим
Ми не здаємось,
Доки кожен з нас живим
Є, і не здамось.
І долаємо ми їх,
І не щадимо
Ворогів усіх своїх,
Й край покладемо
Цій війні. Мине вона
І її все зло.
І, мов красная весна,
Мов її тепло,
Прийде мир в наш рідний край
Ув усій красі.
Будемо радіти вкрай
Ми йому усі.
Будемо у ньому жить
Всі ми цілий вік
Свій, його усяку мить,
Бо війни повік
Вже не буде, як мине,
Піде в небуття,
Як навік нас огорне
Мирне почуття.
Євген Ковальчук, 18. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
*****
Нехай мине
Все зло земне.
Хай огорне
Тебе й мене,
Щоб не тужить
Дарма щомить,
Бажання жить
Й добро робить
Завжди усім
На світі цім,
Аби на нім
Жить в щасті тім,
Що кожен з нас
Бажа, всякчас,
Допоки час
Наш ще не згас.
Й робім його
Впродовж всього
Життя свого,
Лише його!
І в тую ж мить
Почнемо жить
Й радіть щомить,
А не тужить.
Євген Ковальчук, 22. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Війна іще іде
У нашому краю
І гул її гуде.
Солдати у бою
Із ворогами, що
Прийшли в наш рідний край
Єдиний, та, якщо
Вони не підуть, край
Лиш стрінуть свій у нім.
Повік ми не здамось
В краю своїм, однім,
Бо тільки ми, не хтось
Його дітьми є та
Захистимо його
І звільнимо. Мета –
Щоб протягом всього
Життя жили у нім
І ми, й нащадки всі
У щасті чарівнім,
У всій його красі.
Й цього ми досягнем.
Прийде́ ця світла мить,
Бо й ми до неї йдем
Невтомлено, щомить
Крізь ночі та крізь дні.
Кінець покладемо
Ми ворогам, війні,
Що з ними ведемо.
І мир настане в нас.
Ми житимемо в нім
Усі вже повсякчас
У ріднім, дорогім
Краю, як й має буть
На світі цім усім,
Адже найвища суть
Життя і є у цім.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
*****
Недоленька важка украй
Прийшла у наш із вами край,
До нашої усіх сім’ї,
Хоч не чекали ми її.
Прийшла вона в неждану мить,
Щоб душі та серця гнітить,
Їх в темний взявши свій полон.
Але мине вона, мов сон,
Як ми здолаємо її.
І, мов сади, ліси, гаї,
Розкішно буде в нас цвісти
Щаслива доля. Я, він, ти,
Вона – кожнісінький із нас
Зустріне цей прекрасний час,
Який триватиме весь вік,
Бо ми з недолею навік
Розлучимось. Надалі нас
Вона минатиме весь час,
Як ми її. Для неї ми
Всі невидимими людьми
Враз станемо. Тоді вона,
Важка, жахлива та страшна,
Вважатиме, що нас нема.
Залишиться вона сама.
Ми ж більш не будемо тужить,
А будемо щасливо жить,
Радіти лиш життю щомить,
Допоки серце стукотить,
Допоки дише кожен з нас
У цей життя чудовий час.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
*****
Перемога недалеко.
Близько вже вона.
В час цей жити нам нелегко,
Бо ж важка війна
В нас триває без упину –
Вдень і в ночі час.
Скільки ж нашу Батьківщину
Й кожного із нас
Будуть вороги терзати?
Та бракує й слів.
Неможливо передати
Ними почуттів
Темних, мов нічна година,
Невгамовний вир,
Але наша Батьківщина
Все ж зустріне мир,
Що прийде́, неначе красна
Дівчина-весна.
Буде доленька прекрасна
В нас і вже вона
Нас ніколи не покине.
Будем проживать
Ми своє життя єдине
З нею й горювать
Більш ніскілечки не будем,
Як у цій війні
Перемогу ми здобудем
Дійсно, а не в сні.
Хай її ми всі із вами
Ще не здобули,
Та б’ємося з ворогами,
Що до нас прийшли,
Зі сміливістю, завзято
Й їх здолаєм ми,
Й відзначати будем свято
Перемоги ми.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
****
Доки йде війна,
Радості нема.
Сум лиш розпина.
Душу всю пройма
Темная жура,
З нею – серце теж.
Це важка пора,
Та вона усе ж
Пройде. І тоді
Мир настане в нас.
Хлопці молоді
Наближають час
Цей на фронті. Так,
Ми відчуєм всі
Перемоги смак.
У своїй красі
Всій прийде́ вона
В наш коханий край,
Як мине війна,
Свій зустрівши край.
Й сум увесь мине,
Й темная жура.
Радість огорне
Так, немов сестра
Брата. Будем жить
З нею ми повік,
А не лиш тужить,
Коротать свій вік.
Певен я у цім.
Певен кожен з нас.
Прийде мир в наш дім,
А воєнний час
Пройде назавжди,
Як і має буть
В світі всім завжди,
А не тільки тут.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
*****
Сьогодні день похмурий.
І настрій в мене теж
Сумний, тужливий, хмурий,
Бо не дійшла до меж
Своїх війна, якая
У нас іще трива.
Вона, украй важкая,
Аж серце розрива
І душу з ним мордує.
У нашому краю
Злий ворог ще лютує,
Не знаючи жалю:
Усе навкруг руйнує,
А також убива
Усіх і не шкодує
Нікого. Не права
Росія. Україна
Була, є й буде вік,
Як будь-яка країна,
Держава. О, повік
Росія Батьківщині
Всій нашій не дає
Споко́ю, але нині
Підводиться, встає
Наш край і відсіч гідну
Дає їй. Ми усі
Не зрадим Матір рідну
І, щоб в усій красі
Вона лиш процвітала,
Мов квіти навесні,
А не лише страждала
Усі і ночі, й дні,
Боротись сміло будем,
Стиснувши свій кулак,
І ми таки здобудем
Всі перемогу так.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Не заздри ти чужому щастю,
А власне віднайди
І усьому свому нещастю
Кінець враз поклади.
Того не досить лиш бажати,
А також говорить,
Як слід потрібно працювати,
Аби у щасті жить.
Нехай, можливо, праця дуже
У тебе нелегка,
Та з нею лиш минеться, друже,
Недоленька гірка.
Лиш нею ти її здолаєш,
Лиш нею, пам’ятай.
Якщо зусиль всіх докладаєш,
То покладеш їй край.
В тім навіть і не сумнівайся.
Це істина свята.
Для цього все роби, старайся,
І втілиться мета.
Якщо не нині, трохи згодом
Ти втілиш у життя
Її, ідучи певним ходом
У світле майбуття.
Коли ж зустрінеш перешкоди,
То їх усі долай,
Аби від них не мати шкоди
Великої украй.
Здолавши, далі йди поволі
І не спиняйся йти
Навстріч своїй щасливій долі,
Що прагнеш мати ти,
Для того, щоб із нею жити,
Допоки стукотить
У грудях серце, і робити,
Щоб гідний слід лишить.
Євген Ковальчук, 22. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
*****
Вийде в нас перемогти
В цій війні, що йде
І не припиняє йти.
Та кінець прийде́
Їй і ворогам усім.
Сумніву у нас
Всіх нема ні краплі в цім.
Так, важкий цей час,
Але ми не здаємось.
Ні, ми не з таких.
З ворогами ми б’ємось
Мужньо, хай яких
Мук від них не зазнаєм.
Чашу горя ми
Всі до дна таки доп’єм,
Але все ж людьми
Щасними ми будем жить
В рідному краю
Кожну неповторну мить,
Наче у раю,
І не тиждень, місяць, рік
Чи лиш кілька літ,
А увесь життєвий вік,
Як і весь цей світ.
Створений же він колись
Не для воєн, ні,
А щоб лиш у нас лились
Десь у глибині
Серця світлі почуття
В нім усяку мить,
Протягом всього життя,
Що, як час, біжить,
Йде, тече, немов ріка,
В кожному із нас,
Щоб лиш доленька легка
В нас була всякчас.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Блукаю поглядом по небу
Я й сонце в нім шукаю,
Тому що у собі потребу
Я в ньому відчуваю.
Куди ж сховалось ти, мій друже?
Де сміло ти подітись?
О, сонце, нині прагну дуже
Тобою я зігрітись.
Не небі хмари лиш. Можливо,
Сховалось ти за ними?
Як так, їх розжени сміливо
Промі́нцями ясни́ми.
З-за них ти вийди, покажися.
Від серця я благаю
Тебе. На очі появися,
Без тебе помираю.
Без тебе я не можу жити
На світі цім щасливо.
Без тебе буду лиш тужити,
Моє небесне диво.
Адже, коли ти ясно сяєш
Із неба голубого,
Енергією наповняєш
Тоді мене усього.
І думи, й почування світлі
Всього мене сповняють.
Неначе квітоньки розквітлі,
Вони в мені буяють.
І хочеться ще більше жити,
Й ніколи не вмирати,
І хочеться ще більш творити,
На благо працювати.
Тож, сонце любеє, грайливо
З небес сяй, щоб збулося
Описанеє вище диво,
Про що в цім вірші йшлося.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
*****
Нехай війна триває
Ще досі в нас, однак
Кожнісінький з нас знає –
Вона мине. І смак
Солодкий перемоги
У ній відчуєм ми.
Усі ведуть дороги
До неї нас. Людьми
Щасливими ми будем
В краю своєму жить,
Коли її здобудем
У світлую ту мить,
Яку ми наближаєм
З хоробрістю щодня,
Бо ворогів долаєм,
Всі навики й знання
Як слід застосувавши,
Щоб на коліна ми
Не впали знов, з них вставши,
Бо вільними людьми
Усі ми прагнем жити
У рідному краю,
А не весь вік тужити.
Здолаємо в бою
Всіх ворогів. Настане
Жаданая ця мить,
Яка вже не розтане,
Неначе сніг умить
Під сонцем, що палає.
У цьому кожен з нас
Міцную певність має
У нелегкий цей час.
Ми ворогів долали
Раніше теж, однак
Всіх їх перемагали.
І в цей раз буде так.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2024
*****
Неси у серденьку своїм
Лиш світлі почуття.
Будь вірним всюди тільки їм
Впродовж всього життя.
Хай буйно в нім, мов квіти ті,
Усі вони цвітуть.
Нехай вони лиш на путі*
Життя тебе ведуть.
А темним не корись повік,
Їх в серце не впускай.
Якщо їх маєш, то навік
Вони піду́ть нехай.
Із нього їх усіх жени
І замети сліди
Для того, щоб пішли вони
Із серця назавжди.
Про них хай в тебе і думки
Навік згорять умить
Для того, щоби залюбки
На цьому світі жить.
Адже нам всім дано життя,
Аби щасливо жить.
Для того, звісно, до пуття
Завжди слід нам робить.
Робота щастя принесе.
Лиш з нею станем ми,
Як здійснимо бажа́не все,
Щасливими людьми.
А той, хто щастя бачить в тім,
Аби не працювать,
А все життя на світі цім
Лише відпочивать,
То той, коли мине його
Життя, що і не жив,
Як сліду жодного свого
На світі лишив.
*Путь - заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 21. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2024
*****
До мого порога
Й до твого прийде́
Справжня перемога
В цій війні, що йде.
Певен я у цьому.
Певні ми усі.
Прийде край лихому.
І у всій красі
Запанує в крáю
Нашім мир. І ми
В нім, неначе в рáю,
Щасними людьми
Житимемо завжди,
Бо мине війна
Цяя вся назавжди.
Але ще вона
Йде, мина, триває
Й душу, й серце мов
Ріже, розриває
Знову, знову й знов…
Ми ж не здаємося,
Боремось щосил,
Щоби нам вдалося
Мирним небосхил
Наш зробити знову,
Та уже навік.
Мить цю пречудову
Наближаєм рік
Майже й далі будем,
Доки в цій війні
Ми всі не здобудем
Перемогу. Ні,
В ворога не вийде
Подолати нас.
Ми здолаєм. Прийде
В край наш мирний час.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
*****
Хай буде мир на всій землі,
Нещастя всі минуть.
Хай і дорослі, і малі
У щасті лиш живуть.
Нехай усі із ним живуть
Завжди на світі цім,
Бо в щасті й полягає суть
Життя людей на нім.
Однак, аби здобуть його
І з ним спокійно жить
Впродовж життя свого всього,
Старанно слід робить.
Робота біди віднесе
Всі геть в єдину мить
І світле щастя принесе,
З яким ти будеш жить.
Із нею дійдеш до мети
І мрії всі здійсниш
Ті, про які, можливо, ти
Поки що тільки сниш.
Хай, може, праця і не вмить
Тобі усе надасть,
Але, як будеш ти робить
Як слід, то згодом дасть.
Лишень з дороги не звертай,
Як труднощі зустрів,
А їх упевнено долай
Без жодних зайвих слів.
Нехай і важко, не здавайсь,
Хай що б не відбулось,
А їх долаючи, старайсь,
Щоб в тебе все вдалось.
І вдасться, доленька тобі
Всміхнеться в тую мить
І будеш з нею ти собі
Щасливо завжди жить.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
*****
Боремось ми проти зла,
Що на нас напало,
Щоб щасливою була
Доля. Вже чимало
Наших воїнів лягло
У важкім двобою,
Та іще лютує зло
В мене із тобою
В нашім рідному краю.
Але будем жити
Ми у нім, мов у раю,
А не лиш тужити,
Як здобудем в цій війні
Нашу перемогу,
Перекривши сатані
Тій усю дорогу
І її здолавши. Так,
Перемога буде.
Ми її відчуєм смак.
Наш народ здобуде
Все ж її. Ця прийде мить.
В цій війні нам з вами
Покінчити пощастить
З тими ворогами,
Що напали, усіма.
Боремось сміливо
Ми із вами недарма.
Станеться все ж диво.
Україна буде знов
Вільною навіки
Вже й тектимуть, наче кров,
Щастя повні ріки
В серці та в душі у нас
І у тих, хто встане
Після нас у певний час,
Як всіх нас не стане.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
Якби не їв я і не пив,
Тоді б на світі і не жив,
Принаймні тіло, а душа,
Коли його ще не лиша,
Допоки ще присутня в нім,
А разом з ним на світі цім,
В житті нерідко нелегкім,
Потребу також має в тім,
Щоб протягом всього життя
Її живили. Почуття
Її і живить кожну мить,
Коли, неначе птах, влетить
У неї, звісно, не одне,
А безліч, бо життя земне
Без них і зовсім не життя.
В них криється весь зміст буття,
У них його найбільша суть,
Тому що нам вони несуть
Енергію, щоб ми жили
Й робили, а не лиш могли
Те, ради чого й живемо
На цьому світі, ідемо
Шляхом життя, допоки час
Не збив із нього в безвість нас.
Адже у будь-якую мить
Він нас із нього може збить.
Ніхто із нас не зна того
Впродовж життя свого всього,
Тож ми повинні кожну мить,
Немов вона остання, жить.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
*****
Темний час
Нині в нас,
Бо іде страшна війна,
Але край
Рідний край
Покладе їй. Як весна,
Прийде мир.
В його ми вир
Вмить потрапимо усі
Й будем жить
Кожну мить,
Вік весь ув усій красі
Щастя, всмак.
Наче мак,
В серці будемо цвісти
Ти і я…
Все життя,
Доки будемо плисти
Знов і знов
В нім, немов
В річці. Прийде світлий час
Цей такий
Чарівний
До кожнісінького з нас.
Певен я
І сім’я
Наша цілая у цім.
Як в раю,
У краю
Житимемо ми своїм.
Євген Ковальчук, 15. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
*****
Так, навіки ця війна
Вкрай важка мине.
Прийде мир, немов весна,
Всіх нас огорне,
Наче мати немовля.
Буде з ним уся
Наша рідная земля –
Ти, вона, він, я…
Будемо ми жити з ним
І не буде ввік
Жоден з нас уже сумним,
Коротати вік
Свій увесь, а радість та,
Що, мов квітів цвіт,
Буйно й гарно розцвіта
На увесь цей світ,
Буде в кожного із нас
В серці та душі.
Прийде цей прекрасний час.
Мов товариші
Чи більш – друзі, обіймуть
Й інші почуття
Світлії. Із ними путь*
Власного життя
Ми верстатимемо всі
Й світ, що навкруги,
Квітнутиме у красі
Всій, а вороги
Підуть з нашої землі
Вже навік. І ми
Всі – дорослі та малі
Щасними людьми
Житимемо у краю
Ріднім, дорогім,
Так, неначе у раю,
Та на світі цім.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 15. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
У тім, що почалась війна
Жахлива та жорстока,
Не наша - ворогів вина
Велика та глибока.
Вони ж її і почали,
Коли на нас напали,
Одначе відсіч ми дали
Їм, як би не жадали
Вони, щоб ми здалися їм.
Повік цього не буде.
Ми вірні звичаям своїм.
І наш народ здобуде
Все ж перемогу в цій війні,
Яка іще триває.
Тоді минуть всі ночі й дні
Її. Перемагає
Добро зло завжди, як би зло
Добру ж і не пручалось.
Так буде, як повік було,
Хай як би не бажалось
Тим ворогам перемогти.
Хай навіть і не мріють!
Не вдасться їм цього змогти
Зробити, адже сіють
Вони ненависть лиш і зло,
Любов – ми з добротою,
Щоб добре з ними всім було,
Не лиш мені з тобою.
Війна ще йде, та до кінця
Свого вона все ж дійде.
Настане світлая мить ця.
І сонце миру зійде,
І буде ніжно гріти нас –
Його й мене з тобою
Не день чи рік, а повсякчас
Своєю теплотою.
Євген Ковальчук, 15. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Війна, яка прийшла,
Нікого не щадить.
Вона вся повна зла,
Яке у ній кишить,
Як в вулику бджілки.
Війна украй страшна.
І почуття, й думки
Лиш темні, мов нічна
Пора, всім навіва
Вона усяку мить,
Коли у нас трива.
І серденько щемить,
І гірко, мов дитя,
Ридає вся душа.
Для неї почуття
Тим паче, що втіша,
Як і життя усе, –
Ніщо. Всьому і всім
Вона лиш крах несе
На світі цім земнім,
Що в всесвіті такий
Один, як і життя.
Війни шлях вкрай важкий.
Боротись до пуття,
Із сил усіх нам слід.
І шлях ми цей пройдем.
Розтане, наче лід,
Війна. І ми дійде́м
До миру, про який
Ми мріємо усі.
Настане час такий
У всій своїй красі,
Як переможем ми.
Тоді ми й будем жить
Щасливими людьми
Життя усяку мить.
Євген Ковальчук, 14. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Війна, що йде у нас,
Безжальна та страшна,
Та прийде світлий час,
Коли мине вона.
Її ми ведемо
Супроти ворогів.
Здолать нас не дамо
Ми їм. До берегів
Країни миру ми
Таки допливемо
Й щасливими людьми
Вік житимем. Ярмо
Важке з душі навік
Ми знімемо усі
І жити будем вік
У щасті, у красі
Його усій. Воно
Увійде у життя,
Яке всім нам дано.
І ти, і він, і я –
Кожнісінький із нас
У мирі й щасті жить,
Коли нарешті час
Війни мине, щомить,
Вік буде. А війна,
Її печальний час,
Що нині ще мина,
Лиш згадкою у нас
Залишиться у всіх,
Щоб пам’ятали ми,
Що за веселий сміх,
Щоб ми жили людьми
Щасливими, колись
Боролись, щоби ввік
Кров, сльози не лились,
А був лиш мир повік.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Стрічаючи день черговий,
Радію я, що ще живий,
Що крізь думки та почуття
Вирує у мені життя.
Хай він в минуле теж піде́,
За ним наступний надійде́.
І буде доти так тривать,
Допоки буду поживать
На світі, доки вже мене
Смерть наглая не проковтне.
Це станеться в моїм житті
Єдиному у майбутті,
Та доки я ще наяву
В човні життєвому пливу,
Я так, як будь-хто, кожен з нас,
Повинен цінувати час,
Його мить кожну – все життя
На цьому світі, до пуття,
А не абияк проживать,
Належним чином працювать,
Бо тільки праця нам усе,
Що прагнемо ми, принесе.
Цього не досить тільки знать.
Знання ці слід застосувать
На практиці, як всі знання,
Що здобуваємо щодня
Всі ми впродовж всього життя.
Адже до нього вороття
Повік не буде, як мине,
Тому що в нас воно одне.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Іде війна у нас.
Її скорботний час
Тече, немов ріка,
Бо вороги прийшли
Й війну цю почали.
Як їхня ще рука
Піднялася на це?
Побачили лице
Війни ми. Вкрай сумне,
Жорстоке, Співчуття
Не має, бо життя
Людське, що лиш одне,
Вважає за ніщо.
Та прийде мир, якщо
Ми не здамося в ній
Своїм же ворогам.
Всміхнеться доля нам
У рідній стороні.
Ми переможем їх,
Якщо зусиль своїх
Не будем шкодувать,
А проти ворогів
Без жодних зайвих слів
Належно докладать.
Украй важка війна,
Та скінчиться вона
І переможем ми.
І будемо ми жить
В своїм краю щомить
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
*****
Погода ясна в цюю днину.
Стояла вчора гірша,
І серце прагне в цю годину
Ще написати вірша.
Хоч їх я в будь-яку погоду
Пишу натхненно доти,
Допоки я маю цю нагоду, –
Час, вільний від роботи.
Заповнити його бажаю
Тим, що робити вмію.
Тож в час цей вірші я складаю,
Бить байдики не смію.
Життя ж нам дане, щоби жити
На світі цім щасливо.
Для того маємо робити,
Щоб сталося це диво.
Робить за всякої погоди
Як слід всі ми повинні,
Взаємної дійшовши згоди
У миті швидкоплинні,
Яких уже не повернути,
Коли вони минули.
Слід істину нам цю збагнути,
Коли ще не збагнули.
Чого не вміємо робити,
Слід вчитись як належить
Для того, щоб щасливо жити.
Від нас усіх залежить,
Яким зустрінемо майбутнє,
Бо кожен з нас будує
Його, поки́ воно відсутнє,
Поки́ ще не існує.
Як ми збудуємо, так й жити
Ми будемо у ньому.
Щоб добре жить в нім, слід робити
Як слід на світі цьому.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
*****
Настане світлий час,
Коли війна у нас
Закінчиться навік.
І будемо ми жить
У мирі кожну мить,
Цілісінький свій вік.
У цьому певен я
І наша вся сім’я
Вкраїнська. Будем ми
У рідному краю,
Неначе у раю,
Щасливими людьми
Кожнісінькую мить,
Допоки стукотить
У грудях серце, жить.
Із ворогом б’ємось
За це і не здамось
Йому ми. Пощастить
Нам подолать його,
Бо прагнемо цього
І боремось щосил
У цім важкім бою
За земленьку свою,
За мирний небосхил,
За світле майбуття.
За це нам і життя
Своє не жаль віддать,
Аби лиш лиху ввік
На цій землі, де вік
Живем, не панувать.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
*****
Нізащо неволі
І темній недолі
Повік не корімось!
За честь і за волю,
За світлую долю
Хоробро борімось!
Хай ворог пізнає,
Яку силу має
Вкраїнська родина,
Що рук не складає,
Коли наступає
Враз темна година,
А бореться сміло
І душу, і тіло
Готова віддати,
Щоб ворогу тільки
Ніколи й ніскільки
Землі не забрати.
Адже в нас єдина
Усіх Батьківщина,
Де нас же зростили.
Тому захищати
Та оберігати
Ми всі, що є сили,
В лихую годину
Свою Батьківщину
Повинні завзято,
Щоб щастя лиш мала
Вона, проживала
Щодень, наче в свято.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
*****
Настане той прекрасний час,
Коли страшна війна
Ця піде назавжди від нас.
І так, немов весна,
Мир прийде в наш коханий край
І лишиться навік.
Війни ж, якій настане край,
Не буде більш повік.
В цім певен я. В цім певні ми
Усі. Ми будем жить
Лише щасливими людьми
Життя усяку мить,
Але не тільки ми, а й ті,
Хто прийдуть після нас.
Життя моменти золоті
Нести їм буде час.
За це солдати у бою
І борються в цю мить.
Державу рідную свою
Боронять. Пощастить.
Здобудем перемогу ми
У цій війні. Цей час
Настане. Й ми усі людьми
Щасливими всякчас,
Кожнісінькую часу мить,
Впродовж життя всього
В краю своєму будем жить,
Бо прагнемо цього
Всім серцем і душею теж.
Не всі ми доживем
До цього часу хай, та все ж
Ми зброю не складем,
Так здавшись ворогові. Ні,
Цього не буде ввік.
Ми покладем кінець війні,
Щоб мир прийшов навік.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Допоки я живу на світі цьому,
Писати вірші буду я на ньому.
У них свої думки я викладаю
Про те, що знаю і що відчуваю.
Я в певний час сідаю їх писати
Для тих, хто буде їх колись читати.
Крізь них думками я ділюсь із ними
І радісними, і також сумними
Про світ, що нас оточує довкола,
Про те, що не говорить рідна школа,
Про те, що серденько моє бентежить,
Про те, що нам робити всім належить,
Щоб злої ми позбулися напасті,
А жи́ли завжди тільки в світлім щасті.
Хтось згодиться із думами моїми,
Хтось лишиться, можливо, зі своїми.
На світ цей кожен власний погляд має,
Хоч часом з іншими він співпадає,
Бо хоч із вами різні ми усюди,
Однак на цьому світі всі ми люди,
Що мають і думки, і почування,
Свідомість, душу, мову і бажання,
Які ми прагнемо задовольнити,
Аби на світі цім щасливо жити,
Але для того, слід нам пам’ятати,
Повинні всі ми добре працювати,
Хай навіть і нелегко часто, може,
Одначе праця всім нам допоможе
Усі життєві труднощі здолати,
Які посміли на дорозі стати.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Новий рік іде до нас.
Ось-ось він вже прийде.
І настане світлий час.
У душі в нас вийде
Сонце згоди, доброти,
Світлої любові,
Сповненої теплоти,
Ніжності. Чудові,
Надзвичайні, чарівні,
Дивнії, прекрасні,
Дивовижні, неземні,
Неймовірні, класні
Мрії та бажання всі
Тут же явом стануть
У своїй усій красі,
А погані кануть
Назавжди у небуття.
В кожного настане
Світле, радісне життя.
Кожен жити стане,
Наче в казці чарівній,
Що в дитинстві мати
Повідала. На земній
Цій планеті мати
Буде кожен з нас усе
Те, що так бажає.
Новий рік нам принесе.
Він вже наступає.
Чути кроки вже його.
Рік, який минає,
Друга любого свого
Радо зустрічає
І дає йому своє
Місце, бо він знає –
Так, як місце всьому є,
Так все й час свій має.
Євген Ковальчук, 31. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Минає рік старий.
Приходить рік Новий
До кожного із нас
У всій своїй красі.
Ми віримо усі,
Що з ним настане час,
Що лихо віднесе
І щастя принесе
Нам в душі та серця.
І будемо з ним жить
Усі ми кожну мить
До самого кінця.
Здійсняться мрії ті,
Що кожен з нас в житті
У серденьку трима.
І серце золоте,
Мов квітка, розцвіте,
Хай навіть і зима
Надворі нині в нас.
Я певен, що цей час
До нас усіх усе ж
В цю світлу мить зими
Прийде́, і будем ми
У щасті, що без меж,
В цім світі жить не рік
Лише, а цілий вік,
Цілісіньке життя.
Новий рік обіця,
Що прийде все ж мить ця
До нас без вороття.
Євген Ковальчук, 30. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Кілька днів лишилось йти
До Нового року
Нам. Це знаємо я й ти
Дуже добре й кроку
Впевненого ми свого
Не спиняєм. Знаєм,
Ідучи впродовж всього
Року, що минає,
Те, що дійдемо усе ж
До Нового року
З часом я, вона, ти теж.
Будемо нівроку
Жити в ньому, краще, ніж
Року, що проходить.
Душу різати, мов ніж,
Та біда, що шкодить
Лиш, не буде більше, ні.
Будемо ми в щасті
Цілі ночі, цілі дні
Жити, про напасті
Позабувши враз навік.
Більш не потурбує
Жодная з них нас повік.
Нам це гарантує
Рік Новий, який іде
Без упину, й щастя
Із собою те веде,
Що усі нещастя
Подолає тут же, вмить,
Сліду не зоставить
Їхнього. В нас кожну мить
Буде щастя править.
Будемо його ми всі
В серці відчувати
У його усій красі,
Що й не передати.
Євген Ковальчук, 25. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Старий рік вже відступає
У минуле назавжди.
Новий рік же наступає.
Ти лиш трішки підожди.
Й прийде він, не забариться.
Зовсім не з таких же він.
Він до нас щодуху мчиться.
Як проб’є опівніч дзвін
В нас годинника у грудні,
Тридцять першого числа,
Як у вихідні та будні,
І якою б не була
В нас погода, – сніг чи злива...
Все одно у нас щорік
Наступає мить щаслива,
Що приводить Новий рік,
Із якою й ми щасливі
Всі відразу стаємо,
Позабувши нещасливі
Миті всі, бо ж ми йдемо
Теж до нього крок за кроком.
Вже ось-ось настане час
Той, коли із Новим роком
Буде щиро кожен з нас
Друзів, родичів вітати
І без винятку усім
Лиш найкращого бажати
Від душі на світі цім,
Що в собі всіх нас тримає,
Доки в кожного із нас
В грудях б’ється, калатає
Тихо серце повсякчас.
Тож хай все найкраще справді
В році тім, який іде,
Справдиться, адже по правді
Кожен з нас цього ж і жде.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Старий рік в минуле йде.
Новий рік надходить.
Вже ось-ось до нас прийде́
Він. Тоді відродить
Він в нас світлі почуття
Й чисті думи. Темні
Відведе у небуття.
Зовсім недаремні
Сподівання ці усі.
Втіляться, здійсняться
Всі вони в усій красі,
Навіть хай лиш сняться
Нині нам вони у снах
Золотих, можливо.
Новий рік, що, наче птах,
Все летить красиво,
Посприя цьому. Всі ми
Будемо в нім жити
Вкрай щасливими людьми
Всі, а не тужити
Важко-тяжко цілий час,
Що собі минає
Й ні на жодного із нас
Навіть не зважає.
Та, як прийде Новий рік,
Кожен з нас забуде
Всі нещастя на весь вік
І із ним прибуде
До країни щастя, втіх,
Насолоди. Литись
Буде з уст веселий сміх.
Щастям цим ділитись
Кожен буде із людьми
Усіма постійно
Щоб у щасті цім всі ми
Жи́ли гармонійно.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Рік старий минає тихо,
Потай, крадькома,
А із ним і все те лихо,
Що його трима
В цьому світі. Проминає
Назавжди, навік,
Бо нарешті наступає
Нині Новий рік –
Свято, що в серця вселяє
Мрії чарівні,
Їм дорогу простеляє,
Мов зима весні,
Щоби їх ми всі здійснили,
Щоб жили усмак
З ними, а не тільки снили
Ними, щоб, як мак,
Ми у серці розквітали
Протягом життя,
Щоб усіх нас огортали
Думи й почуття
Світлі, добрі в світі цьому,
Щоб благі діла
Лиш робили ми на ньому
Всім, аби цвіла
Доля кожного, мов квіти,
Щоб життю усі
Ми раділи, наче діти,
Світ в його красі
Всій сприймаючи, допоки
Серце стукотить.
Йде Новий рік. Чую кроки
Я його. Спішить
Він до нас усіх із вами,
Щоб наповнить всіх
Почуттями та думками,
Сповненими втіх.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Старий рік минає,
У минуле йде,
А вже наступає
Новий рік, що жде
Кожен з нетерпінням,
Що в душі горить,
Зі своїм сумлінням
Чистим стріть спішить
Новий рік, що згодом
Вже до нас прийде́.
Він неспішним ходом
До усіх нас йде.
Кілька днів в дорозі
Ще лишилось йти,
Й буде на порозі
Нашому. Я й ти
Будем проводжати
Сміло рік старий,
Радо зустрічати
Будем рік Новий.
Вже ось-ось він прийде
І у тую ж мить
Із-за хмар в нас вийде,
Ясно заблищить
Сонце миру, згоди,
Злагоди, добра,
Втіхи, насолоди.
Прийде ця пора.
Певен я у цьому.
Навіть більш. Прийде́
Ця пора в Новому
Році, що іде.
Вже не за горами
Він. У нім в красі
Всій ми будем з вами
Поживати всі.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Рік Новий до нас іде
Днями і ночами
Вже. Ось-ось таки прийде
Він до нас із вами.
Він до нас йде цілий рік.
Скоро він настане,
А старий рік, як і торік,
Наче сніг, розтане,
Відійшовши в небуття,
Звідкіля не буде
Більше в світ цей вороття,
Бо Новий прибуде
Рік за кілька днів до нас.
Кожен з нас це знає
І на нього повсякчас
Гаряче чекає
І готується його
Так, як слід, зустріти,
Щоби протягом всього
Року пломеніти
В щасті, як вогонь палкий,
Кожну ніч і днину,
Кожну їхню мить. Новий
Рік іде без впину.
Ми ж ждемо на нього всі
І надію маєм
Жити у усій красі
Щастя. Ми пізнаєм
Щастя світле, чарівне.
Ми його відчуєм.
Нас воно не омине
Й ми його. Вже чуєм,
Як Новий рік йде й несе
Нам його. Ми знаєм,
Що тоді здійсниться все
Те, що ми бажаєм.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Нехай здійсняться світлі мрії –
Твої, мої, її, його,
Аби пройшли часи лихії
І вже впродовж життя всього
На світі цім не наставали
І навіть на коротку мить,
Щоб всі ми в щасті поживали,
Допоки серця стук звучить.
Нехай здійсняться світлі мрії,
Що кожен якось загадав,
І сподівання, і надії,
Які у серці назбирав
Для того, щоби їх здійснити
У певнім місці, в слушний час
Для того, щоб на світі жити
Так, як бажає кожен з нас.
Нехай здійсняться світлі мрії.
Хай гріє лагідне тепло.
Хай люті скінчаться стихії,
Неначе їх і не було,
Стихії злигоднів, нещастя,
Хвороб і війн на цій Землі,
Щоб люди всі пізнали щастя
На ній – дорослі і малі.
Нехай здійсняться світлі мрії,
Що загадали ми усі.
Нехай вони здійсняться всії
У нас у всій своїй красі,
Що з них, неначе сонце красне,
Вогнем палким палахкотить,
Щоб цінували ми прекрасне
Своє життя усяку мить.
Євген Ковальчук, 01. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Цінуйте кожну мить
Єдиного життя.
Мов куля ж, пролетить
Воно без вороття.
Цінуйте кожну мить.
Робіть усе лиш так,
Аби життя прожить
На цьому світі всмак.
Цінуйте кожну мить.
Життя ж нам всім дано
Для того, щоб щомить
Мов квіт, цвіло воно.
Цінуйте кожну мить,
Що б там не відбулось.
Потрібно лиш робить
Як слід, щоб все вдалось.
Цінуйте кожну мить
Впродовж життя всього –
Не лиш, коли щастить
Дійти у нім свого.
Цінуйте кожну мить.
Добро завжди робіть,
А зло нехай вік спить,
Його лиш не будіть.
Цінуйте кожну мить,
Допоки ще повз нас
Іде, мина, летить,
Тече невпиний час.
Цінуйте кожну мить
За те, що є вона,
Нехай і піде вмить,
Та прийде ще одна.
Цінуйте кожну мить.
Життя дано бо всім
На світі, щоби жить
Щасливо лиш на нім.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
*****
Назавжди хай вітру час
Віднесе війну від нас
Й мир хай принесе,
Бо страшная ця війна,
Що жалю повік не зна,
Душу й серце ссе
Так, немов зміюка кров.
Хай наш край не поборов
Ворогів усіх
Ще, та світлая ця мить,
Наче птаха, прилетить.
Й радісний лиш сміх
Буде навкруги лунать.
Ворогам нас не здолать.
Їх здолаєм ми,
Адже повні ми всі сил.
Буде мирним небосхил.
Щасними людьми
Житимем в своїм краю
Так, неначе у раю.
Впевнені ми в цім
Остаточно, на всі сто.
Ми ж є сильні, як ніхто.
Доля нам усім
Усміхнеться. Пощастить
Нам війну цю пережить
І у цій війні
Перемогу лиш здобуть,
Щоб щасливими вік буть
Дійсно, а не в сні.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
Людське життя таке крихке,
Немов тонкий кришталь,
Коли важке, коли легке,
На щастя чи на жаль.
Розбитись може назавжди
У будь-якую мить
Воно. Того ти жди, не жди,
Що, може, пощастить
Прожить його ще трохи більш,
Та більш не зможеш жить,
Ніж да́но. І тому найбільш
Повинні ми цінить
Його, мить кожну так, немов
Вона остання в нас,
За будь-яких життя умов,
Допоки є ще час,
Допоки ми на світі цім
Живе́мо, все робить,
Щоб кожен з нас таки на нім
Щасливо жив щомить.
Життя і полягає в тім,
Хоч часто нелегке
Воно у нас на світі цім.
Людське життя таке.
Воно таке, яке його
Ми робимо всякчас,
Бо власником життя свого
Є, звісно, кожен з нас.
Нехай на нього вплив здійснить
Хтось ще у певний час,
Останнє ж рішення лежить
На кожному із нас.
Лише б те рішення було
Таким, з яким, мов квіт,
Життя би наше лиш цвіло
На цілий білий світ.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
*****
Лід війни розтане
В нашому краю
Й сонце миру встане.
І, мов у раю,
Будемо ми жити
В ньому цілий вік,
А не лиш тужити
Й воювать повік.
Нині ще триває
В нас страшна війна,
Що жалю не має,
Співчуття не зна,
Як ті, що напали, –
Наші вороги.
Хай ще не прогнали
Їх ми, та й ноги
Їхньої не буде
В нашому краю,
Як таки здобуде
У важкім бою
Цьому перемогу
Наше військо. Ми
Скинемо тривогу
Із душі й людьми
Щасними в країні
Рідній будем жить.
Тільки Україні
Будемо служить
Ми усі й надалі
У ім’я добра.
Будем в ідеалі
Жити. Ця пора
Буде вік тривати,
Не мине повік.
Ворогів здолати
Слід лиш нам навік.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
*****
Кожен з нас бажає
Лиш щасливо жить,
Та чи докладає
Він у тую мить
Всіх зусиль для того
Чи лише жада,
Щоби дня одного
Скінчилась біда,
Скінчились нещастя
Раз і назавжди,
Щоб прийшло в дім щастя,
Щоб жить з ним завжди?
Адже лиш бажати,
Щоб це відбулось,
Чи також чекати,
Що поможе хтось,
Недостатньо. Може
Хтось допомогти
Й залюбки поможе,
Як попросиш ти
Помочі у нього,
Щоб позбувся вмить
Ти всього лихого
В ту важкую мить,
Що ти проживаєш,
Та, якщо того
Ти лише чекаєш,
Тільки ждеш його,
Можеш вік чекати.
Маєш й ти своїх
Всіх сил докладати.
Не шкодуй же їх.
Адже, їх доклавши,
Більше шансів ти
Маєш, все здолавши,
Цілі досягти.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
*****
Рідний край наш – Україна,
Що на світі цім одна,
Як і будь-яка країна.
Нині наша сторона
Зазнає часи жахливі,
Бо іде страшна війна,
Але воїни сміливі
Наші, щоб уся вона
Скінчилась, дійшла до краю,
До фіналу, до кінця
У коханім нашім кра́ю,
Зроблять все. Мить прийде ця,
Бо вони хоробро б’ються
З ворогами усіма,
А не коряться-здаються,
Хай і важко. Обійма
До своєї Батьківщини
Їх великая любов,
Що, немов вогню жарини,
Пломенить в них знов і знов.
Наче пишний квіт, буяє
В душах і серцях вона
Й силою їх наповняє
Повністю, цілком, до дна,
Щоб всіх ворогів здолати,
Що уторглися в наш край.
Цій війні вік не тривати.
Покладуть вони їй край,
Як і ворогам. Здобуде
Перемогу весь наш край
І у мирі жити буде
Вік, війні поклавши край.
Вороги ж лише поразки
Всі зазнають в тую мить.
Нам же, мов героям з казки,
Буде завжди лиш щастить.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
*****
Йдемо до перемоги
В запеклому бою.
У нас достатньо змоги
І сили, щоб свою
Кохану Батьківщину
Від ворогів звільнить
В цю темную годину,
У цю важкую мить.
Ми їм не здаємося,
Тому що ми не з тих,
А з ними ми б’ємося
Щосил, хай і у них
Чисельніш військо. Сила
Не в кількості. Вона
У єдності. Косила
Нас не одна війна,
Одначе ми вставали
І край свій із руїн
Жахливих підіймали.
Багато є країн,
Та рідная єдина.
Це Україна в нас.
Так, наша Батьківщина
Вся нелегкий вкрай час
Тепер переживає,
Тому що йде війна,
Яка жалю не знає.
Однак мине вона,
Як ворогів здолаєм,
Як їх проженемо
Із краю, що кохаєм,
Бо в ньому живемо.
У нас одна дорога,
Щоб щасними людьми
Жить вік, – це перемога.
Її й здобудем ми.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
*****
Розлучимось з тобою
Ми у своїм краю
Із долею гіркою.
І так, мов у раю,
У щасті чарівному
До самого кінця
Ми житимемо в ньому.
Мить прийде світла ця.
Лише гіркій цій долі,
Яка прийшла до нас
І мучить лиш доволі
Так важко в даний час,
Нізащо не корімось,
А з нею з сил усіх,
Що є у нас, борімось!
Ні, не шкодуймо їх!
Ми ними й подолаєм
Цю доленьку гірку.
Від неї ж лиш страждаєм.
Невже її таку
Ми з вами заслужили?
Звичайно, ні. Тому
Робімо все, щоб жи́ли
У світлім щасті, тьму,
Яка нас оповила,
Здолавши до кінця,
Щоб нас не підкорила
Вона повік. Мить ця
Пресвітла, переможна
Над злом настане в нас.
Здаватись лиш не можна
Нам у важкий цей час,
А лиш боротись сміло
Повинні я і ти
За справедливе діло –
Все зло перемогти.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
В серці та душі моїй тужні почуття,
Бо іде війна, яка забира життя.
А життя ж лише одне в кожного із нас
В світі, на якім живе кожен з нас в цей час.
В тім, хто почина війну, і душі нема
Разом з серцем. Замість них в нім сама пітьма –
Люте зло, що повсякчас і керує ним.
Цей же живиться також тільки ним одним.
Зло – це джерело війни, протікання теж.
В нім вона. Воно у нім. І немає меж
Жодних злу, що чинить люд у страшній війні,
Що йде місяці, роки, а не тільки дні.
Ну, скажіть, яку війна може мати суть?
Але скільки люди є, стільки ж і ведуть
В світі цім вони її, тобто з давнини
І до наших днів, в які і живуть вони.
Ні, не створений цей світ, щоби ми вели
Цю війну, а щоб всі ми в мирі в нім жили.
Та невже не збагнемо ми цього повік?
Та невже нам важко йти мирним щля́хом вік?
Певен я, що ні. Отож припинім вести
Цю страшну війну, її хрест важкий нести!
Лиш для світлих почуттів розчинім серця
Й душі! Ввійдуть хай вони й будуть до кінця
Лиш вони! Тоді й війни в нас не буде ввік.
Лиш тоді на світі всім буде мир весь вік.
Про війну забудем ми так, як і про зло,
Щоб ніколи в світі цім знов їх не було.
Щоб настала світла, мов сонце, ця пора,
Відцураймось зла й не цураймось ввік добра!
Євген Ковальчук, 06. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
*****
Моя ти ясна зірко,
О, серденько моє,
Не плач же ти так гірко,
Бо справедливість є
На світі. Хай триває
Війна іще у нас,
Але і наближає
Її фінальний час
Солдат, що б’ється сміло
В запеклому бою,
А також вправно, вміло
За матінку свою –
Кохану Україну,
Яка у нас одна.
І, щоби на руїну
Суцільную вона
Цілком перетворилась,
Ми не дозволим, ні,
Хай скільки б кров не лилась
У цій страшній війні.
Ми будем захищати
Й надалі рідний край,
Щоб злу не панувати
У нім, а щоби край
Йому настав назавжди,
Щоб в мирі жи́ли ми
В краю своєму завжди
Щасливими людьми,
А також наші діти –
Вкраїни майбуття.
Цвістиме, наче квіти,
Вік їхнє майбуття.
Адже війні жорстокій
Кінець ми покладем
Всі, повернувши спокій
І мир, що палко ждем.
Євген Ковальчук, 05. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
*****
Хто помер, вже не воскресне.
Хто живе, не проживе,
Як помре, життя чудесне
Вдруге. Доки ще живе,
Має жити гідно, чесно
На цім світі, щоб жилось
Дійсно завсігди* чудесно,
Щоб, що прагне, все збулось.
А того лише бажати
Не достатньо, ні, повір.
Всіх зусиль слід докладати
Долі злій наперекір.
Слід старанно працювати,
Як би важко не було,
Щоби долю добру мати
Доленьці лихій на зло.
Той, хто тільки ледарює,
Не отримає того,
Що бажа, той, хто працює
З часом матиме його.
Так, із часом, як не зразу.
Варто лиш як слід робить.
І тобі одного разу
Все-таки поталанить.
Будеш мати результати,
На які ти так чекав
В час, коли, щоб успіх мати,
Важко-тяжко працював.
Та й тоді працюй чудово –
Протягом життя всього,
Щоб, на лишенько, раптово
Не утратити того,
А щоб навпаки, здобути
Все, чого так прагнеш ти,
Щоб цілком щасливим бути,
Досягнувши висоти.
*За́всігди – розм. Завжди
Євген Ковальчук, 16. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
*****
Ми бажаємо украй,
Щоби мир прийшов
В наш коханий, рідний край
І вже не пішов
З нього ввік, бо ж нині йде
В нім страшна війна.
Миру ж кожен палко жде.
Прийде, як весна,
Він до нас. З ним будем ми
В рідному краю
Жити щасними людьми,
Наче у раю.
Боремося ми за це,
Як би нас війна
Ця не била у лице.
Згине сатана,
Що керує нею так,
Як і вороги,
Щоб жили ми всі усмак,
Щоб ані ноги
Їхньої в нас не було,
Бо вони усі –
Це лише суцільне зло.
Ув усій красі
Прийде мир в наш рідний край,
Як покладемо
Ми війні усій цій край.
Адже не ждемо
Лиш його ми, а щодня
І щоночі теж
Наближаєм, і знання,
Й навики, авжеж,
Застосовуючи так
В нелегкім бою,
Щоби згодом жити всмак
В рідному краю.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Приклад треба брати з того,
Хто все робить так,
Щоб впродовж життя усього
Жить собі усмак,
Бо воно у нас єдине
В кожного на цім
Світі і із часом сплине
В нас життя на нім.
Та не варто нам чекати,
Поки прийде смерть,
А життя слід проживати,
Сповненим ущерть
Почуттями та думками
Світлими лишень,
Та, звичайно, не часами,
А усякий день,
Кожну мить, що проживаєм
Ми на світі цім,
Як працюєм, спочиваєм;
Бо життя суть в тім,
Як на мене, полягає,
Щоби ми жили
Так, як кожен з нас бажає,
Щоби ми були
Світлим щастям оповиті
Повністю, цілком
І не нині лиш – щомиті,
Наче під крилом
Будучи того, хто дбає
Про всіх нас завжди,
Захища, оберігає
Мужньо від біди;
А також, щоб всі ми, люди,
Гідне щось внесли
В світ цей, щоб нащадки всюди
Щасно лиш жили.
Євген Ковальчук, 16. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Нині ми усі сумуєм,
Бо іде війна,
Та до миру ми прямуєм.
Скінчиться вона.
Наче лід, війна розтане
В нашому краю.
Мир у ньому все ж настане.
Ми, мов у раю,
Будемо всі з вами жити
Щасними людьми
І не будемо тужити
Більш ніколи ми.
Але досі в нас триває
Ця страшна війна.
Серце й душу розриває
На шматки вона.
Та невже прийшли ми з вами
В світ, щоб воювать
І, як наслідок, роками
Тільки горювать?
Ні. Звичайно, ні. Всяк знає
Істину просту
Цю, допоки час минає.
Та війну пусту,
Беззмістовну та жахливу
Люди в нас ведуть,
Істину ніяк важливу
Цюю не збагнуть.
О, її збагніть же, люди,
Й припиніть вести
В світі цім війну усюди,
Де можливо! Ти,
Я, вона, він народились,
Щоб у мирі жить,
Хай куди б ми не прибились,
Й лиш добро робить.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Труднощів ти не лякайся.
Як із ними ти
Зустрічаєшся, старайся
Їх всі обійти.
А як обійти не можеш,
З ними ти борись.
І колись, та переможеш.
Лиш їм не корись.
Хай як важко, хай як складно
Не було б украй,
Їх долай всі безпощадно,
Щоб покласти край
Їм в запеклому двобою
Раз і назавжди.
Що вони самі собою
Зникнуть, і не жди.
Ні, цього не буде, друже,
І споконвіків
Не було, хай як би дуже
Хтось цього хотів.
В цьому мудрість полягає –
Успіх має той,
Хто всі труднощі долає,
Наче зло герой.
Засіб, спосіб відповідний
Слід в той час шукать,
І тоді в мент принагідний
Їх застосувать.
На увазі треба мати,
Де, коли і як
Варто їх застосувати,
А не абияк.
І тоді біда минеться,
Мов сірник, згорить.
Світла доля посміхнеться.
З нею будеш жить.
Євген Ковальчук, 15. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Уставай, країно
Рідная, з колін,
Щоби, Україно,
Досягнути змін
Тих, які бажаєш
Ти і кожен з нас.
Дуже ж ти страждаєш
У важкий цей час,
Що прийшов з війною.
Та за тебе ми
Стоїмо стіною,
Щоб ми всі людьми
Щасними лиш жи́ли.
Боремося всі
Й не шкодуєм сили,
Щоб у всій красі
Миру й щастя жи́ли
Ми усі весь вік
Й більше не тужили
Аніскільки ввік.
Ми тебе не кинем,
Навіть хай в краю
Рідному загинем
У важкім бою.
Як не ми, то діти
Будуть в мирі жить
І життю радіти
Лиш, а не тужить.
Мирним небо буде.
Перемогу край
Наш в війні здобуде,
Їй поклавши край.
І всміхатись доля
Буде повсякчас.
І свобода, й воля
З щастям будуть в нас.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Не вір всьому, що кажуть люди,
Чи тут, чи десь іще – усюди.
Ти чуєш? Зразу їм не вір,
А сперш дізнайся, перевір,
Чи правда це, чи небилиця,
Чи щось вагоме, чи дрібниця,
Чи то надійне джерело
Тобі ту звістку принесло,
Бо люди часто те говорять,
Що іншії не договорять,
І щоб прогалину у тім
Заповнити, вони у нім
Несказанеє не шукають,
А замість нього приплітають
Своє у нього, наче так
І має бути, і відтак
Те, що отримали, що мають,
Всім іншим переповідають.
Хтось вірить їм, а хтось і ні,
Мовляв, то вигадки одні.
Хто правий з них, лиш той узнає,
Як схоче, хто часу не гає,
Звертаєтся до джерела,
З якого вість ця надійшла,
Бо лиш воно всю правду скаже,
А може, навіть і покаже,
Щоб впевненим ти був у тім,
Що все ж таки неправди в нім
Ані краплиноньки нема,
А тільки істина сама.
Євген Ковальчук, 15. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
*****
Україна-мати,
Що у нас одна,
Буде процвітати,
Наче квіт-весна,
Як війна минеться,
Як вона піде́
Й більш не повернеться,
Більше не прийде́.
Впевненість ми маєм,
Що вона мине
Й ворогів здолаєм,
Мир не омине
Нашу бо країну.
Буде з нами він.
Й більше Україну
Не покине він.
Доти ж ми за волю
Боремось усі
Й за щасливу долю
У її красі
Всій, і за свободу.
Будуть всі вони
В нашого народу.
Буде з вишини
Сонце миру сяти,
Зігрівати всіх
Нас і викликати
Радісний лиш сміх.
Будемо радіти
В рідному краю
І цвісти, мов квіти
Гарні у гаю,
У душі повіки,
Все своє життя,
Бо війна навіки
Піде в небуття.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
*****
Не все, що мати ти бажаєш
В своїм житті, насправді маєш.
Таке життя, хтось скаже, може,
Однак, якщо робити гоже,
Хай і не все, що ти бажаєш,
Та все-таки собі придбаєш,
Що прагнеш мати, любий друже,
На цьому світі дуже-дуже,
Хай і не зразу. Ти ж не злися,
А ще старанніше трудися,
Долаючи всі перешкоди,
Щоб раптом не завда́ли шкоди
Вони, що виправить, можливо,
Не вдасться вже. Тому важливо
Усіх їх повністю долати,
Коли вони посміли стати
У тебе на шляху до цілі.
Здолаєш їх ти лиш на ділі.
Тоді нещастя все минеться
Й щаслива доля посміхнеться,
З якою будеш поживати
Так, як раніш ти міг бажати
Лише, плекаючи надії,
Що здійсняться всі світлі мрії
Твої. Ти лиш щасливу долю,
Здолавши всю лиху недолю,
Тримай міцніш, щоб не впустити
І знов недолю не впустити
В свою оселю, де живеш ти,
Й щасливу долю збережеш ти.
Євген Ковальчук, 13. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
*****
Вороги зі сходу
Вторглися в наш край,
Але ми ще зроду
Духом сильні вкрай.
Нас не подолати,
Не перемогти.
Україно-мати,
В нас єдина ти.
Іншої немає
І не може буть.
Ця війна триває,
Але ми здобуть
Перемогу зможем.
Ворогів таки
Всіх ми переможем,
Щоби залюбки
В мирі та у згоді,
В щасті чарівнім
Ми жили на сході,
Півдні – ув усім
Ріднім, незвичайнім,
Дивнім, неземнім,
Гарнім, надзвичайнім,
Любім, дорогім
Кра́ю – Україна,
Що у нас одна.
Ні, ми на коліна
Не впадем. Війна
Дійде все ж до краю.
Скінчиться вона.
І тоді до краю
Нашого весна
Миру, згоди й щастя
Прийде вже навік,
А усі нещастя
Згаснуть теж навік.
Євген Ковальчук, 01. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
*****
Уже нема із нами тих,
Чий серця стук навік затих,
У кого скінчилось життя
На світі цім без вороття,
Тому що лиш одне воно
На нім їм всім було дано.
Та тих, хто недаремно жив,
А добрий слід свій залишив,
Яким усі ми ідемо,
Героями ми зовемо.
Вони у нас живуть в серцях,
У найсвітліших почуттях
І в найчистіших думах теж.
Нема їх, та життя без меж
У них, бо їхні ж ті діла,
Щоб доля світлою була
У нас усіх, плоди дали
Ті, що прекрасно розцвіли,
Мов у саду, на світі цім
Таким, яким він є, однім
В безкраїм всесвіті усім
Багатограннім, непростім;
Й продовжують вони цвісти,
А ми із ними разом йти
Дорогою свого життя
В такеє ж світле майбуття
І, як вони, також як слід
Робити, щоб теж добрий слід
На цьому світі залишить
Для всіх тих, хто ще буде жить.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
*****
Прокинулися, встали
Й пішли із ворогами,
Які на нас напали,
В двобій, щоб поміж нами
Їх не було, бо сіють
Вони лише нещастя.
(Робити це лиш вміють).
Та прагнемо ми щастя
І волі, і свободи,
Як в світі цім земному
Усякії народи,
Які живуть у ньому.
За них же ми щосили
Б’ємось із ворогами,
Хай як би не просили
Скоритись нас. Ми з вами
Не скоримось повіки.
Хай й будуть протікати
В двобою крові ріки,
Та їм нас не здолати,
Бо ми непереможні
І тілом, й духом дужі.
Здолать ми їх спроможні
Й здолаєм. Небайдужі
Для нас життєві долі
Людей у нашім кра́ю,
Які свободи, й волі
Бажають, й щоб до краю
Дійшла війна жахлива,
Що нині в нас триває,
Щоб мир прийшов, мов диво,
Що кожен з нас чекає.
Він прийде. Мир настане.
Ми житимемо в ньому,
Коли війни не стане
У нашім кра́ю всьому.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Війна, яка триває
У нашому краю,
Життя все відбирає
У воїнів в бою,
Коли вони вмирають
За свій коханий край,
Який і захищають
У цій війні украй
Безжальній і жорстокій,
Як вороги, які
Порушили наш спокій
І почуття важкі
У серці розбудили
У нелегкий цей час.
Але достатньо сили
У кожного із нас
Й хоробро відсіч дали
Ми з нею ворогам,
Які на нас напали.
Всміхнеться доля нам.
Ми всіх їх переможем.
Ми всіх їх проженем.
Ми сильні. Ми це зможем
Зробити, бо ідем
Лише вперед. Б’ємося
Із ворогами ми
Й повік їм не здамося,
Щоб ми жили людьми
Щасливими в коханім
І рідному краю,
Неначе у жаданім,
Небесному раю.
Мить світла ця настане,
Коли вся ця війна,
Неначе сніг, розтане,
Як скінчиться вона.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
*****
Стежку непростую
Цю всю ми пройде́м.
Доленьку лихую
Ми здолаєм. Щем
В серденьку погасне,
Мов зоря нічна,
Щоби мали щасне
Ми життя. Війна
Ще іде, триває,
Та кінець прийде́
Їй. Кінець все має.
Він уже іде.
Ця війна розтане,
Наче сніг, у нас.
І тоді настане
Світлий, мирний час,
На який чекаєм
З нетерпінням ми,
Й ворогів долаєм.
Будемо людьми
Щасними ми жити,
Як здолаєм всіх.
Сліз не будем лити,
А веселий сміх
Буде прикрашати
Наші вік уста.
Буде він лунати,
Наче пісня та,
Що звучить на святі.
Мить настане ця,
Адже ми завзяті,
Йдем лиш до кінця,
Йдем до перемоги,
Щоб її здобуть
Попри всі знемоги
Й щасними лиш буть.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Щоби час не марнувати,
Я, коли він в мене є,
Враз заходжуся писати
Вірші. Це мені дає
В час той впевненості в тому,
Що усе ж я недарма
Мешкаю на світі цьому.
Осінь, літо чи зима
За вікном – то не важливо,
Бо у будь-якую мить,
Як натхнення чарівливо
В душу птахою влетить,
Приступаю я писати
Вірші любії мої,
Починаю виливати
Смутки й радощі свої,
Щоб позбутись перших файно,
Других – ще додать собі,
Та не лиш собі, звичайно,
Але також і тобі,
Мій читачу. Взяти зможеш
Їх, щоб лихо все здолать,
Та його ти переможеш
Лиш, як будеш працювать.
Працею лиш подолаєш
Будь-яку біду лиху,
Що раптово ти стрічаєш
На життєвому шляху.
Чи її здолати вдасться?
Вдасться, та тому лишень,
Хто нізащо їй не здасться,
А боротись кожен день
З нею буде мужньо доти,
Доки не здола ущент,
Бо без праці, без роботи
Ввік не прийде той момент.
Євген Ковальчук, 13. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
*****
В нашому краю
Нині йде війна.
Борються в бою
Воїни. Вона
Безпощадна вкрай,
Як і вороги,
Що прийшли в наш край.
Та, щоб і ноги
Їхньої повік
В ньому не було,
Щоб уже навік
Все минуло зло,
Щоб в усій красі
Щастя жи́ли в нім
Повністю усі
Люди в дорогім,
Рідному краю,
Жи́ли так, немов
В справжньому раю,
Доки в жилах кров,
Мов ріка, біжить,
Доки кожен з нас
Дихає щомить,
Доки не погас
Наш життєвий час.
Прийде цяя мить
Світлая до нас,
Як війна умить
Скінчиться, мине,
Пройде, пролетить.
Щастя чарівне
В край наш прилетить
Так, неначе птах.
Будем ми йти з ним
З блиском ув очах
Шляхом життьовим.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
Життя суть полягає в тім,
Щоб ми жили на світі цім,
Як того прагне кожен з нас,
Не лиш тепер, а повсякчас.
Для цього треба нам робить.
Якщо ж лиш байдики вік бить,
То вік той свій ми будем жить
Й за щастячком своїм тужить,
Про нього мріючи лишень.
Робити треба кожен день
Для того, щоб його здобуть
І все життя щасливим буть.
Секрет і полягає в тім
Людей щасливих в світі цім.
З них кожен зна про те й тому
Живе у щасті, лиш йому
У дім свій двері відчиня
Й відразу міцно зачиня,
Аби нещастя не впустить,
А завжди тільки з щастям жить.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
*****
Солдати захищають
Сміливо рідний край,
Що серцем всім кохають
І поважають вкрай,
Бо народились в ньому
Колись вони усі,
Щоб в щасті чарівному,
У всій його красі
В нім жити. Але щастя,
Яке у них було,
Порвало те нещастя,
Яке до них прийшло
Зненацька так зі сходу.
Недоленька прийшла
До нашого народу.
Але не раз була
Вона уже й долали
Її ми завжди. Рук
Своїх ми не складали
Від страдницьких тих мук,
Які нас полонили.
Здолаєм ворогів
І нині. Є в нас сили.
Ми ними повні. Слів
Бракує, щоби ними
Війну цю передать,
Її жахи, з якими
Нам випало страждать.
Та витримаєм з вами,
Бо боремося ми
І зброєю, й словами,
Щоб щасними людьми
В своїй державі жи́ли
Увесь життєвий вік
І більше не тужили
Ніскілечки повік.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
*****
Пливуть роки,
Немов хмарки,
В далеке майбуття.
Пливуть вже вік
І їм повік
Не буде вороття.
Те, що було,
Навік пройшло,
Не вернеться уже,
Хоч кожен з нас
Той світлий час
У згадках береже.
А темний час,
Який погас,
Пішов у небуття,
Бажа забуть
Усяк, щоб збуть
Його на все життя,
Щоб в певну мить
Не повторить
Тих самих помилок.
Хоч, слід сказать,
Їх пам’ятать,
Засвоївши урок
З них, варто все ж.
Я, він, ти теж
Це добре маєм знать
І на путі*
В своїм житті
Повік не забувать.
Нам варто жить
Усім в цю мить,
Допоки ще живем.
Ніхто ж із нас
Не зна той час,
Як до кінця дійде́м.
Хтось через мить,
Хтось буде жить
Ще енну кількість літ,
Поки́ його
Трима всього
Іще цей білий світ,
Поки трима,
Та чи дарма,
Чи в нього він внесе
На світі цім,
Що людям всім
Лиш користь принесе?
Він чи вона –
Ніхто не зна,
А знаєш тільки ти,
Що можеш ти
В цей світ внести.
Однак лише могти
Не досить, ні.
Слід в стороні
Такі думки тримать.
Не тільки мрій,
А також дій,
Тоді і будеш знать
У тую мить
Все, що зробить
Ти зможеш, щоб щомить
На світі цім
Жить в щасті тім,
В якому прагнеш жить.
*Путь - заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 12. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
Війна, яка до нас прийшла,
Ще досі йде у нас,
Та прагнем ми, аби пройшла
Вона і мирний час
Настав у нашому краю
Коханім, дорогім,
Щоб ми жили, мов у раю
Господньому, у нім.
Війна іде, бо вороги
Напали, але ми
Всі боремося без ваги*,
Сміливо, щоб людьми
Щасливими весь вік жили,
А не важке ярмо,
Мов камінь, повсякчас несли
На шиї. Не дамо
Ми ворогам здолати нас,
Навік собі скорить.
Не прийде цей жахливий час,
Страшная цяя мить
Повік. Здолаємо ми їх
І в цей раз вже навік.
Ми не шкодуєм сил своїх
І нині, як повік.
Адже не раз наш рідний край
Наруги зазнавав,
Але щораз він клав їй край,
Щораз її долав.
І нині теж її здола,
Позбавиться цілком
Від ненависницького зла.
Здолаємо гуртом
Ми ворогів своїх усіх.
Й не буде плач лунать,
А буде радісний лиш сміх,
Мов музика, звучать.
*Вага – тут заст. Вагання
Євген Ковальчук, 27. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
*****
Усе, що прагнеш ти, здобудеш
Лише, якщо робити будеш.
Хоча й не все, мій друже, може,
Та праця все-таки поможе
Отримати те, що бажаєш.
Якщо зусиль всіх докладаєш,
То те, що зараз тільки сниться
Тобі чи в мріях, все ж здійсниться,
Якщо не нині, то із часом,
А ти ж як слід роби тимчасом
Все те, що дійсно наближає
До того, що душа бажає
Твоя отримати, відчути,
Його всю велич осягнути,
Щоб ти щасливим був із нею
Завжди й поширював землею
Своє велике, світле щастя,
Щоб зникли всюди всі нещастя.
Хоча, гадаєш, неможливо,
Ти ж спробуй лиш, і може, диво
Все ж станеться – біда минеться
Й щаслива доля всіх торкнеться
Й навік залишиться із ними.
Всі житимуть, мов побратими,
Неначе добрі й вірні друзі,
На зло ненависті й нарузі,
Що ні на морі, ні на суші
Не вселяться у їхні душі
Ніколи, як би не бажали
І скільки б сил не докладали.
Євген Ковальчук, 11. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Ой, доленько щаслива,
Прийди в наш рідний край,
Неначе справжнє диво,
Війні поклавши край!
На тебе ми чекаєм
Із нетерпінням всі.
Прийди, тебе благаєм,
У всій своїй красі!
Без тебе ми страждаєм.
Без тебе ми – не ми.
Тебе ми так жадаєм,
Щоб ми усі людьми
Щасливими вмить стали
Й були впродовж життя,
Яке нам всім нада́ли,
Хай і без вороття
Колись мине, для цього.
Прийди в наш рідний край,
Щоб не було лихого,
Йому поклавши край.
Ми ним вже настраждались.
Несила більш його
Терпіти. Ми заждались
Тебе. Впродовж всього
Життя, яке минає,
З тобою прагнем жить,
Допоки калатає
І б’ється-стукотить
У грудях серце тихо
У кожного із нас.
Тоді минеться лихо,
Як прийде лиш твій час.
І будемо з тобою
Ми жить й радіть життю,
Все пливучи рікою
Назустріч майбуттю.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
*****
Хто зна, що завтра станеться,
Чи, може, через мить?
Хтось з кимось десь розстанеться,
Хтось з кимось стане жить.
Усе так відбувається,
Як і повинно буть,
І кожен намагається
Знайти у всьому суть.
І кожен з нас старається
До неї підійти,
Як зранку прокидається
Для того, щоби йти
Туди, де лиш щасливая
На нього доля жде,
А доля нещасливая
Повік вже не прийде́.
Принаймні сподівається
На це усякий з нас,
Зробить все намагається,
Аби настав той час.
Якщо не шкодуватиме
Зусиль своїх повік,
Колись-таки він матиме,
На що чека вже вік,
Розлучиться з скорботою,
Що ще нема того,
Бо працею, роботою
Отримає його.
Хай він й не сумнівається,
Що зникне вся напасть.
Вона ж хай не ховається.
Кінець їй праця дасть.
Лиш працею позбавишся,
Що ти не хочеш мать.
Якщо ж ти тільки бавишся,
Того вік будеш ждать.
Євген Ковальчук, 10. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
*****
Настане день. Мине війна
І прийде мир до нас,
Неначе красная весна
В післязимовий час.
Ждемо із нетерпінням ми
На нього, щоб були
Усі щасливими людьми.
Для цього ж і прийшли
Усі ми в світ цей, та не ждем
Лише ми, а також
До нього впевнено ідем.
Війна ще теж йде. Що ж?
Така недоленька прийшла
В наш край, та ми б’ємось
Всі проти неї, проти зла
Її й не здаємось.
Ми боремось із сил усіх,
Що маємо в собі,
Щоб плавати у морі втіх
Лише. У боротьбі
Здолаємо ми ворогів.
В цім певен кожен з нас.
І більш не буде тих катів,
А буде мирний час,
В якому будемо ми жить
У рідному краю,
Допоки серце стукотить,
Неначе у раю.
Це знаю я. Це знаєш ти.
Це знає кожен з нас.
Не буде вік війна іти.
Настане мирний час.
Лиш не здаваймось ворогам,
Як важко б не було!
Й всміхнеться доленька всім нам,
Щоб добре все в нас йшло.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
*****
Ми на шлях до перемоги стали
І до неї ним же ідемо.
В цій війні сильнішими ми стали
І ми їй кінець покладемо.
Так, украй нелегко подолати
Ворогів, та ми не здаємось.
За кохану Україну-мати
Ми хоробро з ними всі б’ємось.
Боремося ми із ворогами
За її щасливе майбуття.
Ми ж її дочками та синами
Є. Ми ладні й власнеє життя
В цій війні, що в нас іде, віддати.
Лиш би доленьці украй лихій
В нашому краю не панувати.
Ми від неї захищаємо край свій.
Боремося ми всі за свободу,
Волю і щасливий лиш талан
Українського всього народу,
На даю́чи, щоб ворожий план
Втілився в життя. Цього не буде
Й перемогу наш коханий край
У війні жорстокій цій здобуде,
Їй і ворогам поклавши край.
Так, на жаль, не всі із нас до неї
Дійдуть, але буде в нас вона.
Край наш квітнутиме, мов лілеї
В час, коли уже прийшла весна.
Певні повністю усі ми в цьому.
Сумніву ні крапельки нема.
Завжди ж настає кінець лихому
Усьому, що світ цей обійма.
Світ же цей ніскільки не для нього
Створений, а тільки для добра,
Миру та любові. Дня одного
Прийде і у наш край ця пора.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
*****
Доленьці лихій,
Люди, не корімось,
А щосил борімось,
Щоб покласти їй
Всій кінець навік,
Щоби не страждати
Та не коротати
З нею весь свій вік!
Сил всіх докладім,
Що в собі тримаєм!
І її здолаєм.
Лиш вперед ідім!
Ні на крок назад
Лиш не відступаймо!
Ворогів долаймо,
Щоб, мов шоколад,
Ми своє життя
Все солодке мали,
Щоб нас обіймали
Світлі почуття
Й думи чарівні.
Тільки не здаваймось,
А щосил стараймось,
Щоби цій війні
Все ж кінець настав
І щоб не тужили
Ми, а в мирі жи́ли
Й кожен радим став,
А також украй
У душі щасливим,
З часом нещасливим
Розлучившись, край
Вмить поклавши, щоб
Зі здоров’ям, з щастям
Жити, без нещастя
Й будь-яких хвороб!
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
*****
Хай важкий вкрай час
Наступив у нас,
Що й не передати,
Та не здаємось
Ми, щосил б’ємось
За Вкраїну-мати,
Світле майбуття.
Ми й своє життя
Ладні всі покласти,
Щоб лиш не було
Зла, щоб зникло зло,
Щоб повік не впасти
В урвище біди
Вмить і назавжди.
Ні, цього не буде.
Край наш дорогий,
В світі всім такий
Лиш один здобуде
Перемогу. Так.
Й житимемо всмак
Ми усі у ньому.
Житимемо ми
Щасними людьми
В домі дорогому –
Рідному краю.
Наче у гаю
Квіти, розцвітати
В серці будем всі
Ув усій красі,
Що й не передати.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
*****
Нас ніскільки не ляка
Доленька ця вкрай важка,
Що прийшла. Щосили
Боремося нині ми,
Щоби ми усі людьми
Вільними вік жи́ли
В рідному, своїм краю.
Ворогів усіх в бою
Сміло ми долаєм,
Як би важко не було.
Все це зло, яке прийшло,
Повністю здолаєм.
Переможна цяя мить,
Наче птаха, прилетить,
А війна до краю
Дійде назавжди свого,
Щоб впродовж життя всього
У своєму кра́ю
Жи́ли ми у мирі всі,
У його усій красі,
А також майбутні
Покоління. Сила в нас
Є й була в усякий час,
Й буде. Ми могутні,
Бо ж з прадавніх ще часів
Всіх долали ворогів
І тепер здолаєм
У бою цім нелегкім.
Сумніву ні краплі в цім
Ми в собі не маєм.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
*****
Хай, може, іноді здається,
Що доленька твоя сміється
Глузливо над тобою.
Ти ж не здавайсь без бою.
Їй в жоднім разі не корися,
А з нею впевнено борися,
Доклавши всіх зусиль, що маєш.
І певним будь, що подолаєш
Її ти, може, й не відразу,
Однак, якщо ти все ж ні разу
Не спробуєш їй відсіч дати
Для того, щоб її здолати,
А будеш помочі лиш ждати,
То будеш цілий вік страждати
З недолею лихою тою,
Яка повисла над тобою,
Неначе дощовая хмара.
Ти ж думаєш: «Ну що ж за кара!
Яка в тім є моя провина,
Що темная прийшла година
До мене, в чім я провинився,
Що з нею сам на сам лишився?»
Можливо, в тім вини немає
Твоєї, та вона не має
Ніякого до того діла.
Вона завсіди володіла
Байдужістю до всіх і всього,
Адже нічого, крім лихого,
У ній нема й повік не буде,
Та перемогу той здобуде
Над нею, хто їй не здається,
А бореться, допоки б’ється
У грудях серце, доки диха.
Здола той будь-якії лиха,
Які прийде́ться зустрічати
В своїм житті, щоб більш не мати
Ніколи їх на світі цьому,
Аби насправді лиху всьому
Настав кінець безповоротний,
Щоб не знайшло той шлях зворотний,
Яким вернутися могло би
Воно до тебе знову, щоби
Тебе лиш мучити-терзати
І ненаситно випивати
Енергію всю незвичайну,
А життьовую, життєдайну,
Яка тебе переповняє
І наче двері відчиняє
Тобі привітно в світ, в якому
Немає місця всьому злому,
А де добро й любов панують,
Де їх найбільше всі шанують,
Обмінюючись завжди ними,
Неначе справжні побратими,
Які постійно, не порою
Один за одного горою
Стоять, що б там в житті не сталось,
Хай як би те життя не склалось,
Щоб мали з вечора й до рання,
Із рання і аж до смеркання
Всі світлі думи й почування,
Поки́ не прийде мить остання.
Євген Ковальчук, 09. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
*****
Захищають у бою
Рідну земленьку свою
Воїни-солдати
Від ворожих, лютих сил,
Щоби мирним небосхил
Понад нею мати.
Вороги ж прийшли в наш край,
Що кохаємо ми вкрай
Серцем і душею,
Щоб його увесь скорить,
Щоби знищити умить
І зрівнять з землею,
Та солдати-вояки,
Заповзяті козаки,
З ворогами б’ються,
Докладаючи всіх сил,
Щоб всіх ворогів на пил
Стерти, не здаються,
Як би важко не було,
Щоб не панувало зло
В нашім любім кра́ю
Так, як і у світі всім.
Йде війна на тиждень сім
Днів, але до краю
Дійде все-таки вона.
І тоді, немов весна,
Прийде мир. І жити
Будем ми щасливо в нім
У краю вкрай дорогім
Нашім й не тужити.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Моє єдинеє життя,
Радію я тобі.
Думки, а також почуття,
Що маю я в собі,
Плекаю ніжно повсякчас,
О, мите чарівна,
Щоб я у будь-який же час
Щасливим був сповна.
Минеш ти, мов коротка мить,
І вже без вороття.
Тому повинен я цінить
Тебе, моє життя.
Найбільший дар ти, що дала
Та ненька, що, проте,
Не знав її я, та хвала
Їй хоч би і за те.
Допоки будеш ти в мені,
Я буду доти жить
І цінувати ночі, дні,
Їх кожну дивну мить.
Все те, що ти даєш, беру,
Та знай, що я служу
На цьому світі лиш добру
Й тоді, коли тужу.
Хай, може, в світі стільки зла,
Що ллється через край
Воно, добро ж його здола,
Йому поклавши край.
Я палко вірю в це й роблю
Все те, щоб так було.
Борюся з ним я без жалю,
Щоб врешті зникло зло,
Аби у думи й почуття
Воно повік не йшло,
А щоби ти, моє життя,
В мені, мов квіт, цвіло.
Євген Ковальчук, 08. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
*****
Я серцем всім бажаю,
Щоб ця війна дійшла
Уся навік до краю,
Щоб доленька прийшла
У край наш золотая,
Щаслива, світла, мов
Те сонце, що палає
На небі знову й знов…
І прийде. Я це знаю.
Ні, певен я у цім.
Настане мир у кра́ю
Моєму дорогім.
Всіх ворогів здолаєм,
Із нього проженем.
Ми вже перемагаєм,
Адже невпинно йдем
Вперед у цім двобою,
Що ворог розпочав.
Та не здамось без бою
Ми, як би не бажав
Він. Ні. У нас єдина
На світі цім усім
Земному Батьківщина –
Це Україна – дім,
Де живемо ми з вами
Іще споконвіків.
Тож ми із ворогами
Всі боремось без слів,
А з зброєю, якую
Тримаємо в руках.
І долю цю важкую,
Яка в нас на плечах,
Мов каменем, звисає,
Здолаємо всі ми
І житимем, всяк знає,
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 24. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Я йду – вона також іде,
Стою – вона стоїть.
Вона немов мене веде
Чи я її. Таїть
Тут нічого, бо кожен з нас
Тінь має ще здавна,
Але лише у світлий час,
Хоч темная вона.
Не тільки люди мають тінь,
А й будь-який предмет,
Також тварини – кішка, кінь…
Птахи – орел, кречéт…
Її хоч бачимо ми, та
Торкнутись в той же час –
То недосяжная мета
Для кожного із нас.
За розміром вона яка?
Як той предмет, який
Вона відобража. Така,
Та в час не будь-який.
Предмет від неї віддалить,
То меншою стає
Вона, наблизить – то умить
Стає, якою є
Отой предмет, який вона
Відобража в собі.
Я певен, що іще здавна
Відомо це тобі.
Я хтів її лиш описать,
Увагу теж звернуть
Твою, яку прийшлося мать
Нам подругу. Минуть
Її ми можемо в той час,
Як в затінок хтось йде.
На світло станемо, до нас
Тінь в тую ж мить прийде́.
Євген Ковальчук, 08. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
*****
Воїни ідуть у бій,
Щоб повік не дати
В Україні долі злій
Бути, панувати.
Ні, її не буде, ні,
Бо її здолають
Всі вони у цій війні,
Й сумніву не мають.
Хай нелегко, важко вкрай
Край свій захищати,
Але кожен любить вкрай
Україну-мати,
Що готовий і життя
Власнеє віддати,
Щоб лиш світле майбуття
Україні мати, –
Волю і свободу теж,
Мир і процвітання,
Що не має жодних меж.
Прийде мить остання
Цій війні, яка іде
В нашій Батьківщині,
Бо її не тільки жде
Кожен з нас, а нині,
В цей важкий, мов камінь, час,
Також наближає,
Щоб вона прийшла до нас.
Серце й душу крає
Без жалю страшна війна,
Та кінець настане
Їй, коли мине вона,
Упаде й не встане
Більш повік, а встане мир,
Із яким радіти
Цілий вік свій будем ми –
І дорослі, й діти.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
*****
Іди туди, куди прийти
Бажаєш дуже ти,
Аби нарешті досягти
Своєї міг мети.
Іди вперед, не повертай,
Завади всі долай,
Що стрінеш, рук не опускай,
Зусиль всіх докладай.
Хай що би там не відбулось,
Як важко би не йшлось.
Не дійдеш, може, скаже хтось.
Ти ж йди, аби вдалось.
І вдасться, втілиться мета,
Хай навіть непроста.
Тобі всміхнеться доля та,
До тебе завіта.
Залишиться вона навік
З тобою, зла ж повік
Не прийде, доки твій вже вік
Не скінчиться навік.
Із нею будеш поживать
Й добра лиш наживать,
Але тоді, слід пам’ятать,
Як будеш працювать.
Лиш праця те тобі, мені
Надасть, всі хмурі дні
Лишивши наяву, не в сні
Назавжди в стороні.
Є, буде і було здавна
Так це, усякий зна.
Для будь-кого не дивина
Це і не новина.
Прийнять це, як належне, слід
І не спиняти хід,
Ідучи завжди уперід,
Все роблячи як слід.
Євген Ковальчук, 08. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Прийшла лиха година,
Бо почалась війна.
В ній наша Батьківщина
В цей час украй сумна,
Як кожен з нас. Триває
Жорстокая війна.
Солдат кров проливає,
А мати сльози. Зна,
Одначе, кожен: прийде
Кінець їй. В цюю мить
В нас сонце миру вийде
Й яскраво заблищить
І буде ніжно гріти
Кожнісінького з нас,
І будем ми радіти,
Що мирний маєм час.
Та доти ще минає
Війна, яка прийшла,
Хоч кожен з нас бажає,
Щоб вся вона пройшла.
Вона йде, бо зі сходу
Напали вороги,
Та нашого народу,
Який став без ваги*
Край рідний захищати,
Скорити не змогли,
Бо воїни-солдати
У наступ всі пішли
На них. Вони здолають
Всіх ворогів своїх.
Цього ж не лиш жадають,
Але й долають їх
Уже. Війна триває
Ще, та мине вона,
Як край наш подолає
Всіх ворогів сповна.
*Вага – тут заст. Вагання
Євген Ковальчук, 21. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
*****
Назад вертатися не смій,
Здолавши півшляху
До цілі, любий друже мій,
Зневіри та страху
Позбувшись, що не зможеш ти
Дійти до неї. Так
І буде, як припиниш йти
Чи вернешся. Відтак
До неї дійсно не дійде́ш
Уже й повік, мабуть.
Якщо ж і далі ти піде́ш,
То цілі досягнуть
Тобі удасться. Більш в той час
У тебе шансів є.
Життя їх кожному із нас
На світі цім дає.
Лиш варто вміти їх ловить,
А не бажать лишень
Усе, що прагнеш утіли́ть
В життя ти. Кожен день
До того варто прямувать,
Що прагнеш досягти,
Завжди старанно працювать.
Без праці ж бо мети
Ти жодної не досягнеш,
Хіба що тільки в сні.
Коли цю істину збагнеш
І я збагну, мені
Й тобі всміхнеться доля та
В усій своїй красі.
Здійсниться наша бо мета,
А також мрії всі,
Надії й прагнення, які
Живуть у серці в нас.
Закінчаться часи важкі.
Щасливий прийде час.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
*****
Ми до перемоги
Крок за кроком йдем.
Ні, ми від знемоги
Долі не впадем.
Сильне наше тіло,
А із ним і дух.
Ворогам кортіло
Зупинити рух
Наш до тої долі,
Що ми прагнем всі, –
І свободи, й волі,
Й щастя, в їх красі
Всій повіки жити,
Та не вийшло, ні.
Їм нас не спинити
Навіть в цій війні,
Що вони у кра́ю
Нашім почали.
Хай її до краю
Ми не довели
Ще, одначе прийде
Ця прекрасна мить.
Й сонце миру вийде,
Ясно заблищить
І нас буде гріти
Мило, ніжно так.
Будемо радіти.
Житимемо всмак,
Як і має бути.
Перемогу ми
Зможемо здобути.
Й будемо людьми
Щасними щомиті,
Все життя таки
Жить. Війни ж всі миті
Згаснуть, мов зірки.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023