| Сторінки (18/1725): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
*****
Серденько сумує,
А із ним душа.
Ворог бо лютує
В нас й не полиша
Край наш, але з вами
Ми щосил б’ємось
З тими ворогами.
Їм ми не здамось
Ввік і ми здобудем
Перемогу, й жить
Завжди в мирі будем.
І тоді щомить
Серденько радіти
Буде та душа
Так, неначе діти.
Думка ця втіша
Вкрай мене. Ні, знаю,
Певен я цім.
Сумніву не маю
Ані крихти. Дім
Рідний наш із вами –
Український край
Не лише часами –
Вік, немов розмай,
Буде розквітати,
Як піде́ війна
З нашої всіх хати.
Мир, що, як весна,
Прийде, панувати
В нашому краю
Буде. Поживати,
Наче у раю,
Будемо ми з вами
В ньому цілий вік,
Бо війни із нами
Більш не буде ввік.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
*****
Летять роки́,
Немов пташки,
В далеке майбуття,
Летять вже вік,
Звідкіль повік
Не буде вороття.
Летять щомить
І не спинить
Нам їх швидкий політ
Ані на мить,
Допоки вмить
Не згасне білий світ,
Немов свічки
Чи то зірки,
Що сяють в небесах
На весь цей світ.
Зупинить літ
Свій лиш тоді час-птах.
Коли цей час
Прийде́ до нас
Не зна, либонь, ніхто,
Чи то за мить
Прийде́ та мить,
Чи то за років сто.
Чи слід того
Впродовж всього
Життя чекати нам?
Звичайно, ні,
А слід мені,
А також, звісно, вам
Впродовж всього
Життя свого
Єдиного мить,
Як серцем всім
На світі цім
Бажаємо всі, жить.
Адже дано
Життя одно
Для того нам усім,
Щоб щастя в нас
Було весь час
На білім світі цім.
Та варто знать,
Щоб щастя мать,
Не мріяти лишень,
Рук не складать,
А працювать
Потрібно кожен день,
Та не так-сяк
Та абияк,
Належно слід робить.
І в тую ж мить
Щаслива мить,
Мов птаха, прилетить
В твоє життя,
У почуття,
А також у думки,
Щоб не тужив
Ти лиш, а жив
На світі залюбки
І все робив,
Аби лишив
Слід добрий в світі цім
Ще при житті,
Щоб в майбутті
Нащадки теж на нім
Не просто так
Жили, а всмак
Впродовж всього життя,
Що лиш одне,
Бо, як мине,
То вже без вороття.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Захищаймо Батьківщину
Рідную від ворогів
Так, як матінку єдину,
Як своїх сестер, братів,
Як самих себе! Єдина
В світі цім, де ми живем,
В кожного з нас Батьківщина.
Україною ми звем
Всі її. В ній народились
В мить, що вже давно пройшла,
Не для того, щоб ми бились.
Та війна до нас прийшла
Із лихими ворогами,
Що її ж і почали,
Розповсюдившись між нами.
Хай ми ще не здобули
Перемогу, та здобудем.
І тоді у мирі жить
В Україні вільній будем
Кожну неповторну мить.
Захищаймо Батьківщину,
Як і предки теж колись
В темну, наче ніч, годину,
Та вони їм не здались.
Ворогам й ми не здамося.
Битимемось до кінця.
Переможем. Проб’ємося.
І мине війна вся ця.
Мир настане. В ньому жити
Будемо ми цілий вік
І не будемо тужити
Аніскілечки повік.
Буде наша Україна
Процвітати, наче цвіт,
Як і кожная країна,
Що трима в собі цей світ.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
*****
За днем день проминає,
За ним – також і ніч,
І певних набуває
Змін в світі кожна річ.
Минуле повернути
Не можна, щоб змінить,
В майбутнє зазирнути
Також, а лиш творить
Ми можемо, як вийде,
В теперішнюю мить,
Аби, коли вже прийде,
Як прагнемо, в нім жить.
Щоб вийшло в нас творити
Його, як ми того
Бажаємо, робити
Впродовж життя свого
Повинні, як належить.
Від кожного ж із нас
На світі цім залежить,
Який настане час,
Що будемо ми мати,
А що від нас піде́.
Тому не слід втрачати
Нам час повік й ніде,
А треба працювати
Усюди й повсякчас.
І будемо ми мати,
Що прагнемо, в той час.
Ця істина стара є,
Як світ, де кожен з нас,
Родившись, поживає,
Допоки смерті час
Не прийде, не настане
Якось в неждану мить,
Й життя, мов лід, розтане,
Немов сірник, згорить.
Євген Ковальчук, 15. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
*****
Так, як сонце блискотить,
Мир, якого хоче
Кожен з нас, в ту світлу мить
Також заблискоче
Й ніжно грітиме всіх нас.
Будемо радіти,
Що настав цей добрий час.
Так, мов гарні квіти,
Буде він у нас цвісти.
Більше ми не будем
Хрест важкий цей ввік нести,
Як таки здобудем
Перемогу в цій війні,
Що іще триває
Цілі ночі, також дні
Й серце розриває
Без краплини співчуття.
Вже до нас прямує
Сонцесяйне майбуття.
Серце в грудях чує.
Вже до нас воно іде
Без упину. Буде
В нас воно, коли прийде́,
Як наш край здобуде
Перемогу. І повік
Ми не будем мати
Воєн. В мирі будем вік
Цілий проживати
Ми й нащадки наші теж
В Україні вільній,
Що кохаємо без меж.
Силі божевільній
Темній владі підкорить
Нас повік не вдасться,
Адже їй ані на мить
Жоден з нас не здасться.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
*****
Немов свіча, погасне
Жахлива ця війна.
Тоді майбутнє щасне
Прийде́, немов весна
Квітучая, до краю,
В якому ми живем.
Війна дійде́ до краю.
До нього доведем
Ми. Певен я у цьому.
В цім певен кожен з нас.
Кінець прийде́ лихому.
Настане добрий час,
Який ми всі чекаєм
Так гаряче, однак
Також і наближаєм
Із кожним днем. Ми смак
Солодкий перемоги
Відчуємо. Ведуть
До неї нас дороги,
А ми йдемо. Піду́ть
Всі вороги із краю,
Де ми живем. Як ні,
До сво́го дійдуть краю
Й прийде́ кінець війні.
Мир світлий запанує
У нашому краю,
Що вже до нас прямує.
І, наче у раю,
Ми житимемо з вами
Кожнісінькую мить,
Завжди, а не часами.
І серце, що щемить,
Вкрай буде лиш радіти.
Радітиме й душа,
Немов маленькі діти,
Яких сум полиша.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
*****
Хай війна іде
Ще, та до кінця
В нас вона дійде́.
Прийде світла ця
Мить, немов весна,
В наш коханий край.
Скінчиться війна.
Прийде їй всій край.
І тоді тужить
Більш не будем ми,
А вік будем жить
Щасними людьми,
Як і має буть.
В цім і є життя
Нашого вся суть,
Хай без вороття
Все воно й мине
Ув останню мить,
Бо лише одне.
В мирі й щасті жить
І добро робить
Всьому та усім,
А не байди бить
Чи злодіять. В цім
Суть життя у нас,
У людей усіх.
Лиш тоді всякчас
Будемо у втіх
Морі плавать ми
Всі усяку мить,
Щасними людьми
В цьому світі жить.
Тож добро робім
Усьому та всім
Й в щасті лиш живім
Все життя у нім!
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
*****
Ця війна згорить,
Мов сірник, ущент.
В край наш прилетить
Світлий цей момент.
Він уже летить,
Мов стокрилий птах.
Скоро буде мить
Ця у нас в руках.
Будемо ми жить
І життю радіть
Лиш, а не тужить.
Ніде правди діть.
А війни повік
Більш не буде в нас.
Буде цілий вік
Тільки мирний час.
Буде він текти
Так, немов ріка.
Будем з ним я, ти,
Він, вона… Така
Доленька нас жде
І у той же час
Неупинно йде
Вже вона до нас,
Щоб із нами буть,
Щоб могли ми всі
Смак її відчуть
Ув усій красі.
Й буде так. Мов мак,
Квітнутимем ми.
Житимемо всмак,
Щасними людьми
Неповторну мить
Кожну, доки в нас,
Наче птах, летить
Весь життєвий час.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Перемоги прийде свято.
Віримо у це ми свято.
Впевнені ми в цім.
Доленька нам посміхнеться,
А війна навік минеться
В нашім дорогім,
Любому краю. Здобудем
Перемогу ми і будем
Вік у мирі жить
І життю лише радіти
Так, немов маленькі діти,
А не лиш тужить.
Перемоги прийде свято.
Боремося ж ми завзято,
Докладаєм сил
Всіх, які в собі тримаєм.
Ними ворогів здолаєм.
Мирним небосхил,
Що над нами, миттю стане,
А війна, мов сніг, розтане,
Піде в небуття,
Де лише пітьма блукає.
На усіх же нас чекає
Світле майбуття,
Як і ми. І ми до нього
Ідемо, і дня одного,
Та таки прийде́м,
Як війну, яка триває
Й серце, й душу розриває,
Нанівець зведем.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
*****
Коли до серденька твого
Стукочуть темні почуття,
Щоб жити в нім впродовж всього
Твого єдиного життя,
Не відчиняй дверей його,
Щоб їх у нього не впустить,
Бо з ними протягом свого
Життя ти будеш лиш тужить.
Не прагнеш, певен, ти цього,
Бо ж надане усім життя
Нам не для того, щоб його
Труїли темні почуття,
А щоб лиш світлі почуття
У ньому завсігди* жили,
Щоб протягом всього життя
Щасливими ми всі були.
Тож в нього їх лише впускай,
А темні почуття жени.
Якщо їх маєш, йдуть нехай
Навік із нього всі вони.
Це можеш тільки ти зробить,
Хоч може хтось допомогти,
Але не станеться в ту мить
Того, якщо до цього ти
Зусиль не докладеш своїх,
А не надії покладать
На друзів будеш, адже їх
Тоді і може не бувать
З тобою поруч, щоб тобі
У тому радо помогти.
Отож повинен сам собі
В житті допомагати ти,
Щоб вибратися із біди,
В яку потрапив ти якось,
Ти самотужки міг завжди,
Не ждать, що допоможе хтось.
*Завсігди - розм. Завжди
Євген Ковальчук, 14. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
*****
Ми кінець покладемо
Цій страшній війні,
Як ми геть проженемо
Ворогів. Ці дні,
Ночі, тижні, місяці
Вкрай важкі для нас,
Та минуть часи всі ці.
В серці не погас
Вогник впевненості в цім.
Він палахкотить.
Прийде мир в наш рідний дім.
Серденько щемить
І душа у грудях вкрай
Гірко плаче, та,
Як війні настане край,
Буде золота
Душенька лише радіть,
А із нею теж
Серце. Ніде правди діть.
І не буде меж
Радості. Вона текти
Буде, мов ріка.
Житимемо я і ти
З нею, а важка
Ця війна уже повік
В край наш не прийде́,
Бо мине вона навік.
Вже до неї йде
Той кінець, який вона
Стріне. Назавжди
Скінчиться у нас війна.
Буде мир завжди
В нашім рідному краю.
Неповторну мить
Кожну, наче у раю,
Будемо в нім жить.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Із проблемами, які
Маєш ти в часи важкі,
Не повинен горювать
Ти. Слід рішення шукать,
Щоб їх вирішити вмить
І більш з ними не тужить
Упродовж свого життя,
До якого вороття
Вже не буде, як мине,
Бо воно лише одне.
Рішення проблем знайти
Розум твій допомогти
Може. Марно не сумуй,
А ним добре поміркуй,
Як ти вирішити їх
Можеш, щоб проблем своїх
Враз позбутись назавжди.
Лиш даремно ти не жди,
Що за тебе зробить хтось
Це, аби не довелось
Ждати все своє життя
Цього часу без пуття.
Може хтось допомогти,
Та вирішувати ти
Маєш все ж навчитись їх,
Докладаючи своїх
Всіх зусиль, аби завжди
Міг ти вибратись з біди
Сам, бо може і не буть,
Хто проблем поміг би збуть.
Євген Ковальчук, 13. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
*****
Нам нелегко нині жити,
Бо воєнний час настав,
В свій полон нас всіх забрав,
Та не зміг він нас скорити.
Боремося ми щосили
Проти лютих ворогів,
Що з далеких ще часів
Наші землі полонили.
Предки ж наші визволяли
Їх тоді, а нині ми
Визволяєм, щоб людьми
Вільними жили, сіяли,
Наче сонце, лиш від щастя.
Боремося ми щосил
Лиш за мирний небосхил,
Щоби зникли всі нещастя,
Та уже не повертались
В край наш рідний, дорогий,
В світі всім один такий.
Предки наші не здавались
Ворогам. Не здаємося
Їм і ми в цей темний час,
Що прийшов в наш край, до нас.
З ними ж мужньо ми б’ємося
Й певні в тім, що подолаєм
Їх. Настане світла мить
Ця, що вже до нас летить.
Ми ж уже перемагаєм.
Перемогу ми здобудем.
І тоді у мирі жить
Кожну неповторну мить
Всі ми з вами завжди будем.
Сонце миру буде гріти
Ніжно, лагідно всіх нас,
А життю ми повсякчас
Будемо лише радіти.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Лихо маєш? Не журись,
А сміливо з ним борись,
Як би важко не було,
Щоб усе воно пішло
У далеке небуття
Назавжди, без вороття.
Здатись лиш йому не смій
Ти повік, бо будеш свій
Коротати вік лишень
Кожну ніч і кожний день
Протягом життя свого.
Певен я, що не цього
Ти бажаєш. Тож не гай
Часу, лихо те долай,
Докладаючи всіх сил.
Стри на порох, стри на пил
Враз його, аби його
Протягом життя твого
Всьóго й сліду не було
Й навіть бути не могло.
А якщо не знаєш ти,
Як його перемогти,
В розпач не впадай дарма,
Ніби виходу нема,
А шукай його, як йдеш
Ти шляхом життя. Й знайде́ш
Вихід з лиха та біди.
Вихід є із них завжди.
Лиш зусиль всіх докладай.
Й покладеш ти лиху край.
Євген Ковальчук, 12. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
*****
Серденько моє у тузі,
Бо у нас іде війна
Ця страшна, та прийде, друзі,
Наче красная весна,
Мир, якого ми чекаєм.
Прийде він в наш рідний край,
Що ми палко так кохаєм,
А війні настане край.
Вся вона, мов сніг, розтане.
Буде панувати в нас
Світлий мир, який настане.
Буде він нас повсякчас,
Наче сонце, зігрівати
Ніжно й лагідно усіх
І веселий малювати
На обличчях наших сміх.
Буде мир, неначе квіти
У саду та у гаю,
Розцвітать, а ми – радіти
Вік йому в своїм краю
Ріднім, любім, дорогому,
Бо один у всіх же нас
Він. Ми живемо у ньому
З миті першої всякчас.
Ми ж і народились в ньому
В той або ув інший час,
Та не щоб в бою важкому
Й лютім бився кожен з нас,
А щоб в мирі й згоді жити,
Доки в грудях стукотить
Серце, і добро робити,
Щоб щасливо завжди жить,
А також щоб залишити
В світі за собою слід
Гідний тим, хто буде жити,
Як народиться услід.
Євген Ковальчук, 04. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Мов бокал солодкого вина,
Випивай своє життя до дна,
Беручи собі від нього все
Позитивне, що воно несе.
Негативне ж не приймай повік,
Щоб з ним свій не коротати вік
Упродовж всього свого життя,
До якого вже не буде вороття
В час, коли воно ураз мине,
Бо життя у нас лише одне.
Тож його так тільки проживай,
Як того бажаєш ти украй,
Бо воно на білім світі цім
Й надане для цього нам усім.
В тім життя і полягає суть,
Суть, що думи й почуття несуть.
Не було б їх, то, можливо, й ми
І не називалися б людьми.
Не було б їх, то й життя, між тим,
Гідним не було б і зватись ним.
Хай воно із часом промине,
Бо ж ніхто із нас не омине
Смерті, як її настане час
В мить, коли вона прийде́ по нас,
Та усе одно потрібно жить
І на благо світові служить,
Доки в грудях серце стукотить,
Щоби не землі цій залишить
За собою гідний слід, який
Лиш покращає цей світ земний.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
*****
Певність в тім я маю,
Що мине війна,
Дійде вся до краю.
Рідна сторона
Наша мир побачить
Той, який прийдé,
Як в свій дім, а значить,
Більше не підé.
Буде він із нами.
Будемо з ним ми
Жити не часами
Щасними людьми,
А допоки битись
Буде серце в нас.
Наче річка, литись
Буде мирний час.
Ми йому радіти
Будемо усі,
Як маленькі діти.
У своїй красі
Всій, неначе квіти,
Буде мир цвісти,
Доки будем жити
Він, вона, я, ти,
А також нащадки,
Що іще прийду́ть.
В нас же навіть згадки
Про війну пройду́ть,
Щоб не викликали
Темні почуття,
Щоб ми проживали
Власне все життя
В мирі та у щасті,
Позабувши вмить
Про усі напасті,
Що прийшлось прожить.
Євген Ковальчук, 04. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
*****
Не роби, про що ти будеш
Згодом шкодувати,
Як невтішні ти здобудеш
Справ тих результати.
Перш подумай, як належить,
Що відбутись може.
Втішний результат залежить
Лиш від тебе. Гоже
Потім варто працювати,
А не як прийдеться.
Й добрі будуть результати,
Успіх посміхнеться,
Та якщо ти будеш діять,
Будеш працювати,
А не тільки думать-мріять,
Щоб той успіх мати.
Добра доля не всміхнеться
Тим, хто тільки мріє,
Тим всміхнеться, хто береться
До роботи, діє.
Раз чи двічі помилиться
Не біда, не горе.
Як не вміє, то навчиться,
Всі завади зборе,
Що посміли в нього стати
На шляху до цілі,
Щоб повік їх більш не мати.
Та лише на ділі
Зробить він це – не словами,
Як комусь здається,
Може. Справами, ділами
Він свого доб’ється,
Хай, можливо, й не відразу,
Та, якщо не здасться
Все ж таки він ані разу,
То усе удасться.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
*****
Піде від нас
Темний цей час
Й світлий, що жде
Кожен, прийде́
В рідний наш край,
Що, наче рай,
Буде із ним,
Вкрай дорогим
Кожному з нас.
Світлий цей час
Грітиме нас
Всюди, всякчас,
Наче тепло
Сонця, а зло
Темне услід
Стане, мов лід,
Та назавжди.
Будем завжди,
Кожную мить
В мирі всі жить,
В щасті без меж
Будь-яких теж
Цілий свій вік,
Доки навік
Він не мине.
Адже одне
В нас всіх життя,
Без вороття
В світі усім
Цьому земнім.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
*****
Як мине війна,
Прийде мир, немов
Красная весна
Чи палка любов.
Прийде він в наш край,
Буде в ньому вік,
Бо війні цій край
Прийде вже навік.
Скінчиться війна,
Як і все те зло,
Що несе вона.
Так, немов тепло
Сонця, буде гріть
Мир нас повсякчас.
Буде лиш радіть
Дуже кожен з нас,
Наче немовля
В неньчиних руках.
Буде вся земля
Квітнути в очах.
Квітнути і ми
Будем в серці всі,
Щасними людьми
Жити, у красі
Всій сприймати світ,
Що навколо нас,
Протягом всіх літ,
Що надасть нам час,
Тобто все життя,
Що, коли мине,
То без вороття,
Бо лише одне
В світі цім земнім,
Що один такий
В всесвіті усім
Теж, як рід людський.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
*****
Наче квітка, розцвіте
Доленька у нас.
Мовби сонце золоте,
Буде повсякчас
Лагідно нас зігрівать.
Будемо пісні
Радісні лиш ми співать,
Як війни всі дні
Й ночі тут же проминуть,
Підуть в небуття
І повік вже не прийду́ть.
Мирнеє життя
Мати будемо всі ми.
Жити будем всі
Ми щасливими людьми.
Ув усій красі
Світла доля ця вже йде,
А її одну
Кожен з нас так палко жде,
Так, немов весну
Після довгої зими.
Будемо всі ми
Жить щасливими людьми,
Із війни-пітьми
Вибравшись у світло-мир.
Будемо ми в нім.
Візьме в свій солодкий вир
Він нас в дорогім,
Любім нашому краю,
У якому жить
Будемо ми, як в раю
Божім, кожну мить,
Протягом свого життя,
Доки не мине
Все воно без вороття,
Бо лише одне.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
*****
Прийде́ до нас
Той світлий час,
Коли мине війна,
Що в нас іде.
Навік піде́
Вона. І, як весна,
Лиш мирний час
Прийде́ до нас.
Ми будемо в нім жить
І лиш радіть.
Лише заждіть.
Не будем більш тужить.
В цім певен я
І вся сім’я
Єдина наша. Так,
Настане мить
Ця й лиш щастить
Нам буде. Будем всмак
Усі ми жить
Усяку мить,
Впродовж всього життя,
Що нам дано,
Хай і воно
Мине без вороття
В останню мить
Що прилетить
І тут же пролетить,
Мов птаха та,
Яка літа,
Коли їй так щастить.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
*****
Хай не зразу, поступово,
Та поліпшиться життя.
Житимемо ми чудово,
Як мине без вороття
Ця війна, що в нас триває
Й душу, й серце на шматки
Безпощадно розриває.
Та хоробрі юнаки,
Також юнки – Батьківщини
Діти з ворогом у бій
Йдуть у ці важкії днини,
Щоби доленьці лихій
В рідній хаті панувати
Не дозволити повік,
А щоб Україна-мати
Жи́ла в мирі цілий вік
І, мов квіти, процвітала
Буйно на увесь цей світ,
І його лиш прикрашала
Протягом його всіх літ.
Певен я, що ця година
Світла прийде в рідний край.
Буде з нею Батьківщина
Наша, як настане край
Цій війні, як ми назавжди
Всі його ж покладемо,
Щоб у мирі жити завжди.
Ми до нього ідемо
Крок за кроком. Він прямує,
Мов людина, теж до нас.
Кожен з нас його вже чує.
Прийде він. Ми повсякчас
Житимемо всі у ньому,
А війни не буде ввік.
Прийде край всьому лихому
В світі цім усім навік.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Що в минуле відійшло,
Вже не повернути.
Те, що досі не прийшло,
Нам раніш, ніж бути
Суджено йому на цім
Світі, не видати.
Тож повинні ми на нім
Жити-поживати
У теперішнюю мить
І усе робити,
Поки серце стукотить,
Щоб щасливо жити.
Адже надане життя
Нам лише єдине,
Бо до нього вороття
В час, коли пролине,
Вже не буде більш повік
Й не було відвіку,
Як скінчиться, то навік,
Хай якого б віку
Ти не був в своїм житті,
Скільки б справ зробити
Ще не мав у майбутті,
Щоби залишити
Добрий слід. Тому не смій
Їх ти відкладати,
Дорогий читачу мій.
Може й не настати
Час той, на який ти смів
Їх тоді відкласти,
Як би ти цього не хтів,
Скільки б сил докласти
Не прийшлося. Тож слід всім
Нині те робити
В світі, щоб жить всмак на нім
Й добрий слід лишити.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Вже життя і не одне
Ця війна забрала,
Та у нас вона мине,
Скільки б не тривала.
Ми кінець покладемо
Їй і вже назавжди.
Ми до миру ідемо,
Щоб в нім жити завжди.
Не бажали ми війни,
Та вона настала.
Вороги прийшли. Вони
Вторглись. Запалала
Наша земленька вогнем
Й досі ще палає,
Та із кожним новим днем
Світлим наближає
Перемогу той солдат,
Що край захищає,
Як на нього супостат
Підло наступає.
Виживуть, на жаль, не всі
В цій війні жорстокій,
Та у всій своїй красі
В край наш прийде спокій.
Ми зустрінемо його
Й будемо з ним жити
Протягом життя всього
І уже тужити
Ми не будемо повік,
А радіти будем
Цілий свій життєвий вік,
Як в війні здобудем
Перемогу. Вороги
Краху лиш зазнають.
Більш не буде їх й ноги.
Всі це добре знають.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
*****
Хай скільки б не прийшлось
Тобі на світі жити,
Хай що б не відбулось,
На нім повік робити
Не припиняй діла
Лиш добрії, благії,
Щоб доленька цвіла,
Мов квіти, а лихії
Часи усі умить
Пройшли, пішли, минулись
Не на одну лиш мить,
А щоб не повернулись
Вони уже повік,
Допоки не скінчиться
На світі цім твій вік,
Який невпинно мчиться,
Машина мов швидка
Дорогою гладкою,
Немов стрімка ріка,
Мов кулею, стрілою…
Адже життя земне
На білім світі цьому
У нас лише одне.
Більш не дано нікому.
Тому нам кожну мить
Потрібно цінувати –
Це значить так лиш жить,
Як прагнем. Працювати
Для цього нам слід всім.
Без праці не здобудем
Цього. На світі цім
Про те лиш мріять будем.
Було так, є і вік
Так буде. Не змінити
Цього уже повік.
Тому нам слід робити.
Євген Ковальчук, 09. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
*****
Перемозі бути
Нашій у краю
Ріднім. Щоб здобути,
В нелегкім бою
Боремось. Здолаєм
Ми всіх ворогів,
Адже докладаєм
Сил усіх й без слів.
Боремось за волю
Та свободу ми
І за світлу долю,
Щоби ми людьми
Щасними вік жи́ли
І нащадкам край
Звільнений лишили,
Так поклавши край
Цій війні, щоб більше
Не було її.
Любимо ж найбільше
Ми життя в сім’ї
Рідній, що не має
Будь-яких знегод.
Ворогів долає
Дружній наш народ
І хай перемогу
Він ще не здобув,
Та на цю дорогу
Вже він повернув
Та йде безупинно,
Щоби мир настав,
Щоби швидкоплинно
Час війни розтав,
Наче сніг весною,
Та уже навік,
Щоби ми з тобою
Жи́ли в мирі вік.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Надію я плекаю,
Що все лихе пройде,
Нарешті кінця-краю
Свого таки дійде
І більш не повернеться
Впродовж життя всього,
Навіки враз минеться,
Мов й не було його,
І литися рікою
Припинять сльози й кров.
Натомість нас з тобою
Мир, злагода, любов
Обіймуть, наче друзі,
Ввійшовши в почуття,
Щоб в щасті, а не в тузі
Жили ми все життя.
Лиш варто запросити
Їх в серце, наче в дім,
Щоб завжди з ними жити
На білім світі цім,
А також їх творити
Й ділитись ними з тим,
Із ким прийшлось ходити
Шляхом життя одним
Тобі на світі цьому,
І не тоді лишень,
Коли живеш на ньому
Щасливо, а щодень,
Щоб сталось справжнє диво,
Щоб й він впродовж всього
Життя жив прещасливо,
Як й прагне він того.
Адже і народився
На світ цей кожен з нас,
Щоб з щастям поріднився
ІІ жив в нім повсякчас.
Євген Ковальчук, 09. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
*****
Ворогів долаєм
У важкім бою
І всіх їх здолаєм.
Земленьку свою
В світі всім єдину
Ми їм не дамо.
В темну цю годину
Відсіч даємо
Їм всі ми сміливо.
Виживуть не всі,
Та настане диво
Ув усій красі,
Доля нам всміхнеться –
Ця страшна війна
Вся навік минеться.
Рідна сторона
Наша в мирі буде
Жити повсякчас,
Бо вона здобуде
В той прекрасний час
Перемогу. Прийде
Ця солодка мить.
Сонце миру вийде,
Ясно заблищить
І нас буде гріти.
Будемо життю
Ми всі лиш радіти,
Навстріч майбуттю
Ідучи щоднини
І щоночі теж.
В кожної людини
Щастя, що без меж,
В серці розцвітати
Буде, наче цвіт,
Як Вкраїна-мати
На увесь цей світ.
Євген Ковальчук, 30. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
*****
Нехай життя сміється
Нерідко над тобою,
Та той, хто не здається
Покірливо, без бою,
А сил всіх докладає,
Які в собі він має,
То з часом досягає
Того, що так бажає.
Тож просто не здавайся
Нізащо, руки склавши.
Як слід роби, старайся,
Зусиль усіх доклавши.
Долай всі перешкоди.
Не смій лиш повертатись
За першої нагоди,
Не смій недолі здатись.
Якщо ж ти їй здасися,
То будеш лиш страждати
Із нею. Тож борися,
Аби її не мати.
Будуй щасливу долю,
Що дуже прагнеш мати,
Здолавши ту недолю,
Яка посміла стати
Між нею і тобою.
Лиш дуже не барися,
Бо пролетить стрілою
Життя. Отож берися
Її вже будувати
З того́ що маєш, знаєш.
Її і будеш мати
Такою, як бажаєш.
Якщо ж лиш будеш мріять,
Її не будеш мати.
Для щастя треба діять,
Потрібно працювати.
Євген Ковальчук, 08. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
*****
Час важкий. Страшна
Точиться війна
В нашому краю,
Та, мов у раю,
Будемо ми жить,
Як остання мить
Все ж її прийде́.
А цього так жде
Кожен з нас! Ми всі
Певні, що в красі
Всій настане мир,
В чий солодкий вир
Ми потрапим й жить
Неповторну мить
Кожну будем в нім.
Ворогу свій дім –
Свій коханий край
Не дамо, бо вкрай
Любимо край свій.
Доленьці лихій
Край покладемо.
Адже не ждемо
Лиш, а у бою
Земленьку свою
Всю бороним ми
Власними грудьми
І, поклавши край
Цій війні, свій край
Звільнимо навік
Й мир в нім буде вік.
Євген Ковальчук, 30. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
*****
Позбудься дум і почуттів
Лихих, щоб досягти
Того, що хочеш і хотів
Украй давно ще ти,
А також сил всіх докладай,
Що маєш ти в собі,
А перешкоди всі долай,
Що стрінуться тобі,
Хай як би важко не було,
Однак ти не здавайсь.
Щоб добре в тебе все пішло,
Робить як слід старайсь
Не лиш сьогодні, а щодня.
Лиш тільки не барись,
А вміння, навики, знання,
Що ти здобув колись
І ті, що здобуваєш ти
Впродовж свого життя,
Утілюй в нього, бо мети,
Якщо їх до пуття
Ти застосуєш, досягнеш.
Без них ніколи ти
В житті своєму не дійде́ш
До власної мети.
Таке життя. Слід нам робить
Впродовж життя свого,
Аби на цьому світі жить,
Як прагнемо того.
Робота лиш усю напасть
Здола й вона одна
Нам щастя світлеє надасть,
Лише одна вона.
Коли цю істину збагнем
Всі ми у певну мить
І сил своїх всіх докладем,
То й будем в щасті жить.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
*****
Даємо ми ворогам,
Що прийшли до нас,
Відсіч, щоб всміхнулась нам
Доля – мирний час.
Так чекаємо його
Ми! У ньому жить
Протягом життя всього,
Неповторну мить
Кожну прагнемо ми всі,
У його такій
Надзвичайній всій красі
На землі своїй,
В рідному краю, який
В нас лише один,
Як і світ весь цей земний.
України син –
Я. Вона – її дочка.
Матінка – вона.
І недоленька важка –
Ця страшна війна –
Не розлучить з нею нас.
Лиш міцніш єдна
Нас всіх непростий цей час,
Що іще мина,
І мине. Здобудем ми
Перемогу та
Будем щасними людьми
Жити. Золота
Ця пора іде в наш край
Неповторну мить
Кожну. Певні ми украй
В тім, що пощастить
Нам її зустріти й жить
В рідному краю
Неповторну кожну мить,
Наче у раю.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
*****
Серце смуток охопив,
Бо мій рідний край
Лютий ворог захопив
І терзає вкрай.
Але відсіч все ж дають
Наші вояки,
Рідний край свій не здають.
Ні, а навпаки,
Захищають мужньо з сил
Всіх, що є у них,
Щоб був мирним небосхил.
Ув умовах цих
Вкрай важких ми живемо
Нині, в той же час
Сміло відсіч даємо
Ворогу, що в нас.
Боремося ми із ним,
Щоби подолать,
Щоб, допоки цим земним
Світом прямувать
Будемо, не коротать
Свій життєвий вік,
А у щасті проживать
Весь його, повік.
Буде щастя. Буде мир.
Як мине війна,
Ми потрапимо у вир
Їхній. Сторона
Наша стріне їх і вік
Буде з ними жить,
А війни не буде ввік.
Ми і як тужить,
Всі забудемо умить.
Лиш радіти ми
Будем. Будем завжди жить
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
*****
Я так бажаю, щоб настав
Нарешті мир у нас,
Щоб вмить навік цілком розтав,
Мов сніг, воєнний час!
Цього бажаємо ми всі
І впевнені у тім,
Що прийде у своїй красі
Всій цяя мить в наш дім.
Адже вона уже іде.
До неї й ми ідем.
Війні, якої гул гуде,
Кінець ми покладем,
Як ворогів проженемо,
Від них звільнивши край,
В якому всі ми живемо,
Який кохаєм вкрай.
Як і життя, один він в нас
На світі цім усім.
Переживає нині час
Важкий він, та у тім,
Що він мине, мов й не було,
Упевнені ми всі.
І, наче сонячне тепло,
У всій своїй красі
Мир ніжно грітиме всіх нас
Кожнісінькую мить,
Допоки дишемо всякчас,
Допоки стукотить
У грудях серце – все життя,
Що нам усім дано,
Допоки все без вороття
Не скінчиться воно
На світі цім, що теж такий
Один, як є, у всім
Безмежнім всесвіті, який
Всього буття в нім – дім.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
*****
Ми йдемо до перемоги,
А вона до нас.
Серце сповнене тривоги
В нелегкий цей час,
Але ми не здаємося,
А за небосхил
Мирний з ворогом б’ємося,
Всіх, що є в нас, сил
Докладаючи. Година
Світла ця прийде́,
Як вся наша Батьківщина
Переможе. Йде
Мить прекрасна ця щоднини
І щомиті теж.
Ці воєнні ночі й днини
Дійдуть всі до меж
І не прийдуть вже повіки
В наш коханий край,
Бо настане їм навіки
Остаточний край.
Буде мир у нашій хаті,
В нашому краю.
Будемо ми ним багаті
Й жити, як в раю,
Кожну ніч і кожну днину,
І усяку мить.
Лиш радітиме до згину
Серце, що щемить
Нині, і душа, мов квіти,
Буде лиш цвісти,
Тобто дуже теж радіти,
А не хрест нести.
Певен я цілком у цьому.
Певні ми всі в цім.
Буде мир у світі всьому,
Як і ми у нім.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
*****
Українці сильні.
Їх не подолати.
Хай вони не схильні
Зовсім воювати,
Але Батьківщину
Так, як рідну мати,
В світі всім єдину,
Будуть захищати
Й захищають нині
З ворогом в двобою.
Вірні ж Батьківщині.
Кров тече рікою.
З ворогами б’ються
Воїни-солдати.
Їм же не здаються.
Не посміють здати,
Зрадити єдину
Україну-мати
В цю важку годину,
Що прийшлося мати.
Всі вони здолають
Ворогів назавжди.
Вже перемагають
Їх вони, щоб завжди
В Україні жити
В мирі та у згоді,
А не вік тужити
Та страждати. Годі!
Досить натужились.
Досить настраждались.
Скільки би не бились,
Як би не старались,
Нас не подолають
Вороги повіки.
Наші їх здолають
І уже навіки.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Йди у бій за праве діло
І борись за нього сміло,
Доки ти не переможеш.
В тім, що ти здолати зможеш
Всю несправедливість тую
Недоладну та лихую,
Навіть і не сумнівайся.
Лиш як слід ти постарайся.
Здатися ж не смій байдуже
Їй нізащо, любий друже,
Бо вік з нею лиш тужити
Будеш ти. Щасливо жити
Будеш тільки, як здолаєш
Ти її. Як докладаєш
Ти усіх зусиль для того,
То здолаєш дня одного,
А якщо про те ти мрієш
Лиш постійно, а не дієш,
То і жодних змін не буде.
Адже тільки той здобуде
Їх, хто просто не здається
Долі, що над ним сміється,
А як слід, старанно робить.
Працею він їх заробить,
Тільки з нею він придбає
Все, що тільки забажає.
Будеш добре працювати –
Будеш і здоров’я мати,
Що в житті – найголовніше
В кожного з нас, найцінніше.
Євген Ковальчук, 06. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
*****
Війна, яка у нас іде
І серце розрива
Нещадно, все-таки пройде́,
Хай скільки не трива.
Я певен в цьому на всі сто.
В цім певні ми усі,
Адже ми сильні, як ніхто.
Мине війна. В красі
Своїй усій прийде́ до нас
Такий жаданий мир
І буде в нас він повсякчас.
В його солодкий вир
Потрапимо ми всі у мить
Цю чарівну таку,
І серденько, яке щемить,
Недоленьку гірку
Зазнавши, буде лиш радіть,
Неначе немовля.
Не буде більш повік гудіть
Від вибухів земля,
Де ми із вами живемо.
До миру й ми дійде́м,
Бо ми до нього ідемо,
А не його лиш ждем.
Він буде в нашому краю.
Ми будемо з ним жить
Усі, неначе у раю,
Кожнісінькую мить
Свого єдиного життя
На світі цім земнім,
Бо, як мине, то вороття
Не буде більш на нім.
У мирі житимемо ми,
Нащадки наші – теж
І будем щасними людьми.
Не буде щастю й меж.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
*****
Роби все те, що прагнеш ти,
Аби щасливо жити,
Адже, щоб цілі досягти
Цієї, слід робити.
Та не абияк слід робить,
Сяк-так, як доведеться,
Мовляв, а може, пощастить,
І доля посміхнеться,
А слід старанно працювать,
Хай що би там не сталось,
Зусиль своїх всіх докладать,
Щоб все, як прагнеш, склалось.
Коли завади на шляху
Стрічаєш, оминати
Слід чи, позбувшися страху,
Сміливо їх долати.
А як здолаєш, далі йти
Упевнено ти маєш
В житті до власної мети,
Що досягти бажаєш.
І дійдеш з часом ти таки
До неї, щоб здійснити
Її, і будеш залюбки
На цьому світі жити,
Коли ти до порад моїх,
Що в вірші викладаю,
Дослухаєшся. Безліч їх
До тебе я ще маю.
Так, їх усі і не злічить,
Пливуть, немов рікою,
До тебе. Рішення ж лежить
Останнє за тобою.
Я лиш тобі допомогти
Стараюся віршáми
З порадами. Здійснити ж ти
Їх зможеш лиш ділами.
Євген Ковальчук, 06. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Де ж ти, мир? Прийди
В край наш назавжди.
Так, як голубе
Небо, ми тебе
Потребуєм всі.
У своїй красі
Всій прийди до нас,
Щоб воєнний час,
Мов свіча, погас,
Не тривожив нас
Всіх уже повік,
Щоб жили ми вік
Із тобою всмак
І цвіли, мов мак,
В серці. Лиш прийди,
Від війни-біди
Нас звільнивши всіх,
Щоб веселий сміх,
А не плач, лунав
Навкруги. Хто знав,
Що іде війна
В край наш? Та вона
Скінчиться умить,
Як в прекрасну мить
Цю настанеш ти
І, мов з висоти
Сонце, будеш гріть.
Будем ми радіть,
Жить в своїм краю,
Наче у раю.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Тільки добрі почуття
У собі плекай
І в щасливе майбуття
Стежку прокладай,
І іди по стежці тій,
Що б не відбулось.
Повертатися не смій,
Хай і піде щось
В тебе, може, десь не так,
Як бажаєш ти
Мати у житті, однак
Не спиняйся йти.
Всіх своїх сил докладай.
І тоді усе
Вийде, доля те, що вкрай
Прагнеш, принесе.
Хай лиш світлії думки
Розум повнять твій,
Щоби жив ти залюбки
На планеті цій,
Бо ж і надане життя
Кожному із нас,
Щоб думки та почуття
В нас усіх всякчас,
Наче квіти ті, цвіли
На увесь цей світ,
Щоб у щасті ми жили
Протягом всіх літ,
А також, щоб ми внесли
В нього те лишень,
Щоб нащадки теж жили
В щасті кожен день.
В цім і полягає суть
Нашого життя,
Суть, яку в собі несуть
Добрі почуття.
Євген Ковальчук, 05. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
*****
Ворогам не здаємося.
З ними ми, всіх сил
Докладаючи, б’ємося.
Мирний небосхил
Прагнемо ми повернути
В свій коханий край,
Щоб щасливими в нім бути
Вік. Війні цій край
Все ж настане. Перестане
В нас вона іти.
Вже її навік не стане.
Я, вона і ти,
А також всі наші діти
Будемо весь вік
Свій життю лише радіти,
Бо війни повік
Вже не буде. Певні в цьому
Ми усі в краю
Ріднім. Житимемо в ньому
Ми, мов у раю,
Доки буде серце битись.
Більш не будем ми
З ворогами тими битись.
Щасними людьми
Будемо, адже всміхатись
Буде доля нам.
Ми ж всі будемо старатись
Те робить, щоб храм –
Край наш – завжди жив у згоді,
Злагоді й теплі
І на заході, й на сході –
Всюди, про жалі
Всі навік умить забувши,
Щоб ввік не тужить,
Перемогу ту здобувши,
Що й не оцінить.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Не журись ти, не журись,
Як біду ти маєш,
Їй так просто не корись,
А борись. Й здолаєш
Ти її раз назавжди,
І не сумнівайся.
Лиш зусиль всіх доклади.
Тільки не здавайся,
Хай як важко би тобі
Ту біду долати
Не було, та в боротьбі
Зможеш відсіч дати
Їй, аби вона пройшла,
Щоб вона минулась
І щоб більше не прийшла,
Більш не повернулась.
Адже та біда сама
Просто так не піде.
Сподіватися дарма.
Правди діти ніде.
І не слід того чекать,
Що тобі поможе
Інший хтось її здолать.
Навіть хай і зможе
Він тобі допомогти,
Та слід пам’ятати,
Що, звичайно, також ти
Маєш докладати
Всіх своїх зусиль завжди,
Щоб її здолати
І ніколи вже біди
У житті не мати.
А як прийдеться в біді
Знов вік коротати,
Вмить здолаєш, бо тоді
Будеш досвід мати.
Євген Ковальчук, 05. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Сила духу є у нас
І вона міцна.
Наче ніч, в нас темний час,
Бо іде війна.
Вороги, які прийшли,
Вторглися в наш край,
Цю ж війну і почали.
Але ми їй край
Остаточний покладем,
Як і ворогам.
Переможем. Проженем
Їх. Всміхнеться нам
Доля, адже є у нас
Сила духу та,
Що у цей важкий вкрай час
Буйно розцвіта,
Наче квіти навесні.
З нею покладем
Ми кінець всій цій війні.
І тоді прийде́м
Ми до миру, як і він
До усіх нас. Так,
Пролуна нарешті дзвін
Перемоги. Всмак
Житимемо ми усі
В рідному краю,
У його усій красі,
Наче у раю.
Сила ж духу покидать
Нас не буде ввік.
Будем ми її тримать
У собі повік,
Щоб ворожі сили нас
Оминали вік,
Щоб прекрасний, мирний час
Був у нас повік.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
*****
Щоб в життя утілить мрії,
Сподівання та надії,
Що в своїм ти серці маєш
І які весь час плекаєш,
Мов дітей їх рідна мати,
Слід старанно працювати.
А якщо прийшлось стрічати
Перешкоди, то долати
Маєш їх, а не здаватись.
То найлегше просто здатись,
Та не дійдеш ти до цілі
В цьому випадку. На ділі
Зможеш все ти досягнути,
Щоб щасливим завжди бути.
Ділом збореш всі нещастя.
З ним лиш прийдеш ти до щастя,
Що бажаєш ти так мати.
А без діла коротати
Вік свій безкінечно будеш,
Бо нічого не здобудеш,
Втратиш те, що маєш, може.
Праця ж повернуть поможе
Втрачене чи й не втрачати,
Більш того іще придбати
Й те, що досі ти не маєш,
Та украй його бажаєш
У житті своєму мати,
Щоб щасливо поживати.
Й матимеш, якщо робити
Будеш, а не байди бити.
Євген Ковальчук, 04. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Доле нещаслива,
Йди за небокрай!
Доленько щаслива,
Йди в наш рідний край!
Ми тебе чекаєм.
Ми тебе ждемо.
Ми тебе бажаєм.
Ми не стоїмо.
Ми не здаємося
Доленьці лихій.
З нею ми б’ємося
Всі, вступивши в бій.
Ми її долаєм
Силами всіма
Й віримо ми, знаєм
Те, що недарма,
Бо, коли здолаєм,
Покладем їй край,
То ми привітаєм,
Як прийде́ш ти в край
Наш, тебе і будем
Із тобою жить,
А її забудем,
Щоби не тужить.
Лиш, щаслива доле,
Молимо, прийди.
Серце охололе
Кригою біди
І душа окута
Нею теж цілком.
Ця біда розкута.
Ти ж своїм теплом
Розтопи сміливо
Всю її умить,
Щоби сталось диво, –
Вік з тобою жить.
Євген Ковальчук, 29. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
*****
Дорогою життя
Іду я кожну мить
Під серденька биття,
Що нині вкрай щемить
Тому що йде війна,
Яка без співчуття,
Якого і не зна,
Лиш забира життя
Людські. Край у вогні
Мій любий, дорогий.
Коли ж прийде́ війні
Кінець? А ворог злий,
Підступний. Він веде
Її супроти нас,
Та до кінця прийде́
Усе ж цей темний час.
Закінчиться війна.
Прийде́ в мій рідний край,
Мов красная весна,
Той мир, якого вкрай
Чекаємо ми всі.
І край наш розцвіте
У всій своїй красі.
А вітер замете
Усі війни сліди,
Щоб більше не прийшла,
А щоби назавжди
Вона від нас пішла.
Закінчиться війна.
А перемогу ми
Здобудемо. Всяк зна.
І будемо людьми
Щасливими ми жить
У рідному краю
Кожнісінькую мить,
Неначе у раю.
Євген Ковальчук, 27. 08. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
*****
Захищай не лиш себе
І свою родину,
Але й небо голубе –
Рідну Батьківщину,
У якій родився ти,
Бо вона єдина.
З неї ти не смій втекти,
Як прийшла година
Темна, мов нічна пора.
Захищай сміливо
Ти її в ім’я добра.
І прекрасне диво
Станеться. Година зла
Повністю розтане,
Наче дотиком тепла
Сніг. Тоді й настане
Світлая лише пора
В нашій Батьківщині,
І любові, і добра
Повної. Людині
Кожній буде лиш щастить,
Доки в грудях тихо
В неї серце стукотить
І допоки диха.
Рідну землю захищай
Ти від вороженьків.
Поклади усім їм край,
Силу козаченьків
Показавши. Вороги
Хай її пізнають
І ні носа, ні ноги
Більш не потикають
В край наш рідний, той, який
Ми усі кохаєм
І, як справжні козаки,
Мужньо захищаєм.
Євген Ковальчук, 27. 07. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Зборемо недолю
Ми лихую всі
І щасливу долю
У її красі
Неймовірній мати
Будемо весь час,
Доки протікати
Буде він повз нас.
Доленька лихая,
Мов сірник, згорить.
Світлая, святая,
Добра прилетить,
Мов стокрила птиця,
Доленька до нас
І, мов чарівниця,
Буде повсякчас
Гарними сповняти
Почуттями нас,
Мрії всі сповняти.
Вже іде цей час.
Вже не за горами
Він. Вже близько він.
Стрінемось ми з вами,
Вставши із колін,
З ним. Він панувати
Буде лиш у нас,
Доки протікати,
Наче річка, час
Буде наш в цім світі
Взимку, навесні,
Восени і вліті,
Цілі ночі й дні,
Доки буде литись
Весь життєвий час
І тихенько битись
Серденько у нас.
Євген Ковальчук, 08. 07. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Моя душа сумує,
А серце гірко плаче,
Бо ворог злий лютує
І розрива неначе
Кохану Батьківщину
Без краплі співчування,
Її усю родину.
Та вірю, мить остання
Цього таки настане,
Немов весна, все ж прийде.
Це лихо все розтане,
Мов сніг, мов лід. І вийде
З-за сірих хмар прекрасне
Те сонце, що з собою
До нас життя лиш щасне,
Позбуте неспокóю
Й зла, принесе і гріти
Усіх нас ніжно буде.
Ми будемо радіти
Життю лиш, бо здобуде
Кожнісінький з нас щастя,
Що буде відчувати,
Здолавши всі нещастя,
З якими лиш страждати
Прийшлось в лиху годину.
У мене із тобою
Кожнісінькую днину,
Мить кожную рікою
Із вечора до рання,
Із рання до світання
Лиш світлі почування,
Допоки мить остання
Не прийде, протікати
Так будуть, що й словами
Це диво передати
Не зможемо ми з вами.
Євген Ковальчук, 27. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Твори добро на всій землі,
Аби щасливі люди
Були – дорослі та малі –
Усі завжди та всюди.
Твори добро, і лихо вмить
Усе навік минеться,
Й щаслива доленька в ту мить
Тобі таки всміхнеться.
Твори добро, що б не було
На світі цім з тобою,
Аби лиш серце люте зло
Не сповнило собою.
Твори добро, бо суть життя
У ньому полягає,
Бо світлі думи й почуття
Воно в нас викликає.
Твори добро. Воно ж лежить
В самій людській природі.
Твори добро, аби щомить
Усі жили у згоді.
Твори добро. Лише з добром
Минуться всі нещастя,
Адже воно є джерелом
Любові, миру й щастя.
Твори добро, мов зерна, сій
Його в серця людськії
Усім, щоб на планеті всій
Пройшли часи важкії.
Твори добро наперекір
Всім труднощам, що маєш.
Тоді із легкістю, повір,
Усі їх ти здолаєш.
Твори добро, коли і ти
Його бажаєш мати.
Й цієї досягнеш мети.
Лиш рук не смій складати.
Євген Ковальчук, 03. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
О, Україно, мати рідна,
Невже такої долі гідна
Ти – темної, лихої?
Чом змушена ти лиш страждати
І кров, і сльози проливати
Із ворогом в двобої?
О, чим же так ти завинила,
Що лютая, ворожа сила
Безжалісно шматує
Тебе ще споконвіку, зроду,
Твій дух і дух твого народу
Пригнічує, мордує?
О, скільки, скільки ще тривати
Це буде, Україно-мати?
Коли кінець же прийде
Цьому? Коли на небозводі
На півдні, півночі і сході,
І заході теж вийде
Й засяє сонце миру, згоди,
Любові, волі та свободи
І більше не погасне,
Щоб і теперішнє, й майбутнє,
Що нині поки що відсутнє,
Було лише прекрасне?
Цього твої бажають діти –
Сини і дочки, щоб радіти
Цьому життю земному
І світові, а не тужити,
Щоб лиш у світлім щасті жити
Щодня, щомить на ньому.
Євген Ковальчук, 26. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
*****
Не завжди виходить те,
Що всі ми бажаємо,
Бо життя ми непросте
В цьому світі маємо.
Та, якщо ми працювать
Як належить будемо,
Всіх своїх сил докладать,
Бажане здобудемо.
Хай, можливо, і не враз
Вийде, слід учитися,
Щоби вже в наступний раз
Більш не помилитися,
Також досвіду здобуть
В тім, над чим працюємо.
З ним же, щоб щасливим буть,
Успіх завоюємо.
Він поможе нам в житті.
З ним лихе здолаємо
І тепер, і в майбутті,
Добреє придбаємо.
А якщо ми будем лиш
Про усе це мріяти,
Не придбаємо. Облиш!
Бо потрібно діяти.
Тільки праця віднесе
Враз все небажа́неє,
А натомість принесе
Нам усім бажа́неє.
З нею досягнем мети,
Що собі поставили
Ми – вона, він, я і ти.
Ті ж, що лиш лукавили,
Щоб нічого не робить,
Відповідне й матимуть,
Що робить, щоб заробить
Слід, вже добре знатимуть.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Вірю, знаю, певен я,
Українськая сім’я
Ворога здолає.
І настане все ж пора –
Сонце миру та добра
В небі запалає,
Спалить ворога дотла
Променем своїм тепла
Так, немов багаття
Дрова. Прийде в кожен дім
Мир. Ми житимемо в нім,
Любі сестри й браття.
Мир настане. Прийде він.
Встанемо ми із колін,
Скинемо кайдани,
Розірвавши. Встоїмо
І нізащо не дамо,
Щоб ворожі плани
Втілилися до кінця.
Не настане темна ця
Мить, повік не прийде,
Бо здолаємо його –
Злого ворога свого.
З небокраю вийде
Сонце миру і всіх нас
Буде гріти повсякчас
Лагідно собою,
Цілий наш життєвий вік,
Бо ми не здамось повік
Ворогу без бою.
Євген Ковальчук, 25. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
*****
Забудь лихе усе
Й не згадуй більш повік.
Його хай віднесе
Від тебе час навік.
Займай свої думки
Лиш добрим тим усім,
Із чим би залюбки
Ти жив на світі цім
Не лиш, як пощастить,
А протягом всього
Свого життя й щомить,
Цінуючи його.
І доленька надасть
Його тобі в ту мить
Іще, лиху напасть
Всю винищивши вмить.
Але, звичайно, ти
Також часу не гай.
Щоб цілі досягти,
Зусиль всіх докладай.
Коли ж не ворухнеш
Ти й пальцем, до свого,
Мій друже, не дійде́ш
Впродовж життя всього,
А будеш у думках
Та мріях лиш ним жить.
Твоє життя в руках
У тебе кожну мить.
Керуєш ним лиш ти.
Тож ним керуй же так,
Аби життя міг ти
Своє прожити всмак,
Бо й надане воно
Для цього в світі цім
Всім нам. Життя ж одно
У кожного з нас в нім.
Євген Ковальчук, 01. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Діти, Україно-мати,
Будуть мужньо захищати
Земленьку свою.
Хай життя навік й минеться,
Хай воно, мов нить, порветься
У важкім бою,
Адже жоден з них не здасться,
Ворогові не продасться,
Зрадивши тебе,
Україно. А за волю
Та твою щасливу долю,
Небо голубе
Мирне жоднії солдати
Не посміють підло здати
Ворогові край
Рідний, любий і коханий
І такий украй жаданий
Покладуть все ж край
Ворогу й війні. І сонце
Миру, злагоди в віконце
Всім нам заблищить,
Буде лагідно нас гріти.
Будемо життю радіти
Тільки кожну мить.
Знаю, певен я, настане
Час цей, а війна розтане,
Наче сніг, мов лід.
Лиш боротись, захищати
Рідну Україну-мати
Маємо як слід.
Євген Ковальчук, 28. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
На краще світ змінімо,
Де живемо ми всі,
Й щасливо в нім живімо
У всій його красі.
На краще світ змінімо,
Аби настав той час,
Та з себе розпочнімо.
І прийде він до нас.
На краще світ змінімо,
Лихе все в небуття
Провадивши, й творімо
Добро усе життя.
На краще світ змінімо,
Щоб жити на ньому всмак.
Зусиль всіх докладімо,
Щоб дійсно сталось так.
На краще світ змінімо.
Якщо не ми, то хто
Це зробить? Тож робімо,
Бо відьповідь – ніхто.
На краще світ змінімо,
А те, що зробить хтось
За нас це і не ждімо,
Щоб вік ждать не прийшлось.
На краще світ змінімо,
Уставши із колін.
Героям покладімо
Доземний свій уклін.
На краще світ змінімо,
А з ним – своє життя,
Упевнено ідімо
У світле майбуття.
На краще світ змінімо
Й як прагнемо того
Всі ми, на нім живімо
Впродовж життя всього.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
*****
Ми до перемоги
Нашої йдемо.
Впавши, знов на ноги
Мужньо встаємо
І йдемо невпинно,
Борючись в бою.
Скільки вже невинно
Впало за свою
Земленьку солдатів!
Та здолаєм ми
Тих ворожих кáтів
Й щасними людьми
Вік весь жити будем.
Перемогу всі
З вами ми здобудем
У її красі
Всій, адже б’ємося
Ми усі щосил,
А не здаємося.
Мирним небосхил
Прагнемо ми мати.
Й буде він таким.
Слід лиш подолати
Ворогів, яким
Навіть невідомі
Світлі почуття.
В нашім ріднім домі
Нівечать життя
Наше й забирають
І його також,
Хоч прекрасно знають,
Що одне. Отож
Ввік їм не корімось,
Силам їх пітьми,
А щосил борімось!
Й переможем ми.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Мій розум для думок, неначе їхній дім.
Вони народжуються і живуть у нім,
Чи то вони сумні, чи то веселі,
Живуть у нім, мов люди ув оселі,
Допоки я не втілю їх в життя.
Народжують думки ті почуття,
Які живуть в мені разо́м із ними,
Неначе справжні, вірні побратими.
Якби в своїм житті не мав я почуттів,
То і думок тоді не мав би поготів.
І перші, й другі зміст життя складають,
Бо жити і творити спонукають.
Вони нас спонукають те творить,
Із чим би ми могли щасливо жить
Не нині лиш, а протягом усього
Короткого життя свого земного
Й єдиного, бо іншого життя,
Коли мине, не дасть нам майбуття.
Думки ми виражаємо словами,
В реальність втілюємо їх ділами
В потрібнім місці та у слушний час,
Щоб успіх лиш прийшов тоді до нас.
Допоки не утілиться, на всує
Та думка в голові у нас існує.
Коли ж як слід утілимо в життя
Її, то й буде з неї в нас пуття,
Яке відчуємо ми почуттями,
І повністю, а не лише місцями.
У тім і є зміст нашого життя,
Який формують думи й почуття.
Євген Ковальчук, 29. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
*****
В тім, що війни не стане,
Ми впевнені усі.
Тоді в нас мир настане
У всій своїй красі.
Ми житимемо в ньому
У рідному краю
Такому дорогому,
Неначе у раю.
Тоді уже повіки
Не буде в нім війни,
Бо ця мине навіки.
Вік буде з вишини
Сіяти сонце миру
І ніжно гріти нас,
Свою усмішку щиру
І добру повсякчас
Шлючи нам. Посміхатись
Ми будем теж із ним.
Ми будем упиватись
Своїм життям земним,
Допоки буде битись
У грудях серце-птах.
Не будем більш ми битись,
Як скінчиться цей жах
Війни, що ще триває
Й без краплі співчуття
В нас серце розриває
І нівечить життя,
Яке лише єдине,
Яке лише одне,
Адже у мить, як сплине,
Збіжить усе, мине,
Не буде більш повіки
На світі цім земнім.
Мине воно навіки.
Відомо це усім.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
*****
Зазнає все ж поразки
Вороже військо. Вмить
Ми, мов герої з казки,
Яким завжди щастить,
Здобудем перемогу
У всій її красі.
Таку ми маєм змогу
Без винятку усі.
То й боремось сміливо
Із сил усіх, щоб вмить
В нас сталося це диво,
Прекрасна цяя мить.
Ми боремось, як вмієм,
Але також вчимось,
Бо добре розумієм,
Що ми лиш, а не хтось,
Повинні захищати
Від ворогів свій край,
Свою Вкраїну-мати.
Війна іде, та край
Їй все-таки настане.
Ми впевнені усі.
Вона, мов сніг, розтане.
Тоді у всій красі
Мир прийде. Будем жити
Усі ми з вами в нім
І не лише тужити
У стані вкрай важкім,
А вкрай життю радіти
Кожнісінькую мить,
В душі цвісти, мов квіти,
Як сонце-птах блищить
І ніжно зігріває.
Мить прийде світла ця.
Війна, що в нас триває
Ще, дійде до кінця.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
*****
О, щаслива доле,
У мою країну –
Любу Україну
Ти прийди. Аж коле
Серце, бо недолю
Лиш вона зазнала
В час, як будувала
Світлу, добру долю.
Вороги зі сходу
Вторглися, напали.
Ми ж цього й не ждали.
Волю та свободу
Ті, які здобу́ли
Ми ще нещодавно,
Щоб щасливо, славно
Жити, щоб не гнули
Шиї, підкорити
Знов собі бажають
Вороги, не знають
Те, що не скорити
Їм нас. Захищати
Будемо до згину
Всі ми Батьківщину –
Нашу рідну мати
І її свободу,
Незалежність, волю,
Щоб щасливу долю
Усього народу
Вже ніхто повіки
Не посмів зламати,
Щоб Вкраїна-мати
Мала їх вовіки,
Щоб вік їх лиш мала
І, мов квіти в цвіті,
В цьому білім світі
Буйно процвітала.
Євген Ковальчук, 03. 03. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Діти, Україно-мати,
Будуть мужньо захищати
Земленьку свою.
Хай життя навік й минеться,
Хай воно, мов нить, порветься
У важкім бою,
Адже жоден з них не здасться,
Ворогові не продасться,
Зрадивши тебе,
Україно. А за волю
Та твою щасливу долю,
Небо голубе
Мирне жоднії солдати
Не посміють підло здати
Ворогові край
Рідний, любий і коханий
І такий украй жаданий
Покладуть все ж край
Ворогу й війні. І сонце
Миру, злагоди в віконце
Всім нам заблищить,
Буде лагідно нас гріти.
Будемо життю радіти
Тільки кожну мить.
Знаю, певен я, настане
Час цей, а війна розтане,
Наче сніг, мов лід.
Лиш боротись, захищати
Рідну Україну-мати
Маємо як слід.
Євген Ковальчук, 28. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Час нам сказати «Ні!» війні.
Нехай горить вона в вогні!
Нехай вона згорить у нім,
Щоб більше в світі цім земнім
Її і духу не було.
Вона ж несе нам тільки зло,
Яке її ж є джерелом.
Боротися нам слід з цим злом,
Щоб подолати до кінця,
Звільнивши душі та серця
Від нього повністю, цілком.
Ми зможемо це із добром
Зробити. Темні чари зла
На світі цім добро здола.
Робити варто лиш його
Всім нам впродовж життя всього
Від серця щирого усім
Та всьому, що є в світі цім.
Адже всім нам життя дано,
Хай навіть скінчиться воно
Колись навіки, бо людьми
На світ цей народились ми,
Щоб насолоджуватись ним,
Його моментом чарівним
Кожнісіньким, щоб ми усі
Жили в цім світі у красі
Його чудовій, неземній
Всій на планеті цій земній,
Допоки б’ється повсякчас
Ще серце в кожного із нас.
Євген Ковальчук, 18. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
*****
У жоднім разі не здавайсь
Біді, що ти зазнав,
А все як слід робить старайсь,
Щоб край ти їй поклав.
Якщо ж нічого ти робить
Не будеш, то тоді
Ти будеш жити та тужить
Весь час у тій біді.
Вона не піде, як прийшла,
Сама, а маєш ти
Прогнать її, аби пішла,
Й сліди всі замести,
Щоб не вернулася вона
До тебе більш повік,
А щоб безкрая далина
Її, мов твань, навік
Поглинула. Щоб в щасті жить
Повинен ти також
Не байди бити, а робить,
Але як слід. Якщо ж
Робитимеш ти абияк,
Як прийдеться, й не мрій,
До успіху ти аж ніяк
Не прийдеш, друже мій.
Яке зерно, такий і плід.
Зерна нема, і плоду теж
Не матимеш ти на обід.
Практично це одне і те ж –
Зерно – робота, ну а плід –
Роботи тої результат.
Твоїм життям є той обід.
Адже без будь-яких затрат
Нічого ти не досягнеш
В єдиному своїм житті.
Якщо ж зусиль всіх докладеш,
То й успіх буде в майбутті.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Вона жорстокая, безжальна.
На серденько паде
Тривога темная, печальна,
Коли вона іде.
Добра ні крапельки не має.
У ній саме лиш зло.
Його вона в собі тримає.
Воно – то джерело
Її. Воно й керує нею,
Хай де б вона не йшла.
Воно із нею, мов з ріднею,
Живе. Її без зла
На цьому світі не буває.
Ним живиться вона,
Коли на ньому ж і триває.
Одна це сторона
Її, а інша полягає
В тім, що людські життя
Вона з собою забирає
Без краплі співчуття.
Вони для неї ж бо не значать
Нічого, мов нема
Їх, але очі ж їхні бачать
Жах, що вона здійма.
Хоча самі ж ті люди в світі,
В якім вони живуть,
Допоки йде він по орбіті
Своїй, її ведуть
Заради влади, збагатіння,
Яким не бачать меж.
Що ж говорити про сумління?
Його нема в них теж,
Бо з ним війну на світі цьому
Вони би не вели,
А в мирі й злагоді на ньому
Довіку всі б жили.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
*****
Нехай твоє життя важке,
Але ти мусиш жить
Для того, щоб було легке
Воно, – як слід робить.
Найлегше руки опустить,
Змирившися із тим,
Яким шляхом йдеш ти щомить
Життєвим непростим,
І йти шляхом тим навмання,
Не знаючи куди.
Слід вміння, навики, знання,
Що ти здобув, завжди,
Як ти і прагнеш більш серцем всім,
Впроваджувати так,
Щоб все життя свого на світі цім
Ти проживав усмак.
Вони тобі поможуть, щоб
Це сталось. Не здавайсь
Лиш за невдалих перших спроб,
А пробуй ще, старайсь.
Якщо не нині, згодом, знай,
Всміхнеться доля та,
Якої прагнеш ти украй,
Минеться непроста.
Це станеться лише в ту мить,
Коли ти до моїх
Порад дослухаєшся й вмить
Виконувати їх
Візьме́шся добре, лиш тоді.
Це завжди пам’ятай.
Із ними будь-якій біді
Покласти зможеш край
І власне щастя віднайти,
З яким ти кожну мить
Життєвим шля́хом будеш йти,
Допоки будеш жить.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Я вірю свято
У те, що свято
Ми перемоги будем
Все ж відзначати,
Коли до дати
Цієї ми прибудем.
Її здобудем
Й щасливо будем
Усі ми з вами жити
І лиш радіти,
Неначе діти,
А не лише тужити.
Це свято прийде
В ту мить, як вийде
На небі сонце миру,
Що буде слати,
Мов діткам мати,
Усмі́шку добру, щиру
І ніжно гріти.
Життю радіти
Всі будемо ми з вами
На кожнім розі,
Що я не в змозі
І передать словами.
До нас із вами
Вже вдень, ночами
Йде свято перемоги.
В наш край любимий,
Неповторимий
Його ведуть дороги.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Задумується кожен з нас
Над тим, у чому сенс життя,
Якому, як мине в свій час,
Уже не буде вороття.
Так, думка в кожного своя
На це питання непросте,
А ось і думонька моя.
Життя нам надане на те,
Щоб ми не просто так жили,
А щоб усе робили ми,
Аби на світі цім були
Весь час щасливими людьми.
Я думаю, що сенс життя
У щасті поляга, яке
Крізь наші думи й почуття
У наше йде життя людське.
Адже бажа його здобуть
На цьому світі кожен з нас,
Однак, аби щасливим буть,
Слід працювати повсякчас.
А що ж бо щастя означа?
Задумалися б хоч на мить
Над тим ви? Кожен з нас вбача
У нім своє щось і з ним жить
Впродовж всього свого життя
Бажа, життя, що, як мине,
Уже не буде вороття
До нього, бо воно одне.
Та спільне є у щасті тім.
Це не лиш з ним впродовж життя
Бажання жить на світі цім,
А й світлі думи й почуття.
Ось, в чому сенс життя. Його
Слід цінувати кожну мить
Впродовж життя свого всього,
Бо будь-коли скінчиться вмить.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Тривога серце полонила,
Тому що йде війна,
Одначе є у серці сила.
Вона у нім міцна.
Тривога й душу захопила,
Яка в мені одна,
Та скільки б сил вона не пила
Із неї, всю, до дна,
Вона її не вип’є. Сила
В душі бо також є.
Вона сама ж її збудила.
І сила ця дає
Тривозі відсіч, як солдати
Всім ворогам в бою.
Тривозі душу не зламати
Єдиную мою.
Також їй серце не скорити
Повік. Вони міцні.
Вони зуміють пережити
Війни важкії дні.
Війна мине і перемога
Настане наша, вмить
В душі та серці вся тривога,
Немов сірник, згорить
Вщент, повністю, цілком, до краю,
Немов і не було.
І світла радість, що без краю,
Мов лагідне тепло,
І серце, й душу, що я маю,
Ласкаво буде гріть.
І буду, точно я це знаю,
Життю лише радіть,
Допоки дихати я буду
І серце стукотить.
Тривогу ж я навік забуду
У цю прекрасну мить.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
За все на світі слід платити,
Коли не грішми, то життям,
Коли доводиться так жити,
Як ти живеш. Як слід затям
Цю істину, яка землею
Цією ходить вже віки,
Затям і розумом, й душею
На всі життєвії роки́.
На цьому світі кожен має
Все те, що він же заслужив,
(В тім навіть сумніву немає)
За те, що він раніш робив.
В майбутньому він буде мати
Лиш те, над чим у дану мить
Працює. Праці результати
Дадуть про себе знати вмить,
Коли година їх настане.
Якими ж будуть всі вони,
Яким же кожен із них встане,
Мов кит з морської глибини,
Залежить, звісно, лиш від нього,
Як він над тим же працював
Для того, щоби дня одного
Він їх успішними лиш мав.
Якщо він працював старанно,
Їх матиме, якщо ж робив,
Хай, може, навіть ненастанно,
Та будь-як чи лиш байди бив,
То й відповідні результати
У нього будуть. Це слід всім
Собі на вуса намотати.
Щоб добре жить на світі цім,
А не на долю нарікати,
Що, мов, дає саму напасть.
Належно треба працювати,
Тоді вона і щастя дасть.
Євген Ковальчук, 27. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
*****
Ворогам нас не здолати.
Як ніколи, ми єдині.
Україна – наша мати.
Вірні всі ми Батьківщині.
Ми бо в ній всі народились
І у ній же проживаєм.
Хай, як довго ми не бились
З ворогами, їх здолаєм.
Проженемо їх із краю
Нашого уже навіки
Й житимемо, мов у ра́ю.
Щастя, а не крові, ріки
Будуть литись-протікати.
Ми в них будемо купатись.
До цієї йдем ми дати
Неупинно. Ми старатись
Маємо усі щосили,
Борючись із ворогами,
Щоб вони нас не скорили,
Не лишилися із нами,
Бо вони хаос лиш сіють.
Спокою ж ми всі бажаєм.
Нас здолать хай і не мріють!
Ми усіх їх подолаєм.
І тоді війна скінчи́ться,
Наче й не було повіки.
Мить ця світлая вже мчиться,
Щоб лишитись в нас навіки.
Ми ж на неї всі чекаєм,
Борючись із ворогами.
Як усіх їх подолаєм,
То вона і буде з нами.
Хай не всі ми з нею будем,
Виживем не всі ми з вами,
Перемогу ж ми здобудем
З зброєю та зі словами.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
*****
Хай що б в минулім не було,
Воно уже навік пройшло.
Його не поверне той час,
Який минає поуз нас.
Не слід займати ним думки,
А треба жити залюбки
Теперішнім і кожну мить,
Яка за мить згасає вмить,
Мов зірка, бо життя одне
У кожного з нас. І мине
Воно у відповідний час,
Коли смерть прийде по всіх нас.
Адже, коли життя мине,
Ніхто її не омине,
Хай як би він не хтів того
Наприкінці життя свого.
Майбутнє? Що тут нам гадать?
Можливо, й зможе хтось вгадать,
Що станеться із ним у нім,
Але далеко не усім
Надало дар такий життя.
Не кожен бачить майбуття,
Одначе творить кожен з нас
Його. Який настане час,
Залежить від всіх нас. Невже?
Спитаєте ви. Так. Адже,
Мов будівельники той дім,
Будуємо на світі цім
Своїми вчинками щораз,
Коли їх здійснюємо враз.
Євген Ковальчук, 27. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Доки буде йти
Ця страшна війна,
Ані я, ні ти,
Ані він не зна,
Але кожен з нас
Впевнений у тім,
Що настане час
Мирний в дорогім
Нашому краю,
Й будем жити ми,
Наче у раю,
Щасними людьми.
Прийде світла мить
Ця, як ворогів
Всіх здолаєм вмить.
З давніх ще часів
Вороги наш край
Мучать, але ми
Кладемо їм край,
З їхньої пітьми
Вибравшись. У мить
Цю таку страшну
До кінця ми вмить
Доведем війну
Також цю. Блищать
Сонце миру в нас
Буде й зігрівать
Лагідно весь час,
Доки будем ми
І наш рідний край.
Будемо людьми
Щасними украй,
А також всі ті,
Що опісля нас
Прийдуть в майбутті,
Як настане час.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
*****
Зустріла доля
Світла край.
Прийшла недоля
В рідний край,
Його повила,
Мов імла,
Та не скорила
Доля зла
Людей, якії
В нім живуть,
В часи важкії
Ці ідуть
Супроти неї,
Щоб цвіли,
Немов лілеї,
Здобули
Ту перемогу,
Що ось-ось
Прийде́ з-за рогу,
Щоб збулось
Бажання світле, –
Щоб життя
Було розквітле,
В небуття
Навік недолю
Збувши вмить.
Щасливу долю
Стрінем й жить
Всі будем з нею
У краю,
Немов з ріднею,
Як в раю,
Всі дні та ночі,
Весь свій вік.
Заплющим очі –
Вже навік.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Вороги на нас напали.
Почалась війна
Та, якої й не чекали
Всі ми. Сторона
Рідна наша вся палає
У її вогні.
Точиться війна, триває
Цілі ночі й дні.
Ворогам не здаємося
Ми і не здамось.
Мужньо проти них б’ємося.
Адже ми, не хтось,
Край свій маєм захищати.
Він один же в нас
Так, як батько, також мати.
Наче ніч, цей час
Темний і такий жорстокий,
Що й не передать.
З ним проймає біль глибокий,
Що не приховать.
Серце й душу розриває
Ця страшна війна,
Що і досі в нас триває.
Та, немов весна,
Прийде мир, що ми чекаєм.
Кожен з нас це зна.
Ворогів всіх ми здолаєм.
Скінчиться війна
Й більш ніколи не настане
В нашому краю
Любім. Кожен з нас же стане,
Наче у раю,
Жити і життю радіти
Кожен день і мить
Так, немов маленькі діти,
Доки буде жить.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
*****
Прийде та прекрасна мить,
Як мине війна,
Й серденько, що вкрай щемить,
Бо іде вона,
Лиш радітиме, немов
Миле немовля
В неньчиних руках, знов й знов
І, немов земля
Навесні і влітку теж,
Буде розцвітать
І від радості без меж
Пісеньки співать.
Точиться іще війна
І душа стражда,
Та, як прийде, як весна,
Мир, війна-біда
Згасне, начебто зірки,
Житиме душа
В цьому світі залюбки.
Вкрай мене втіша
Певність в тім, що світлий час
Цей таки прийдé.
Він невпинно вже до нас,
Українців, йде.
Ми ж його усі ждемо
І до нього теж
Крок за кроком ідемо.
Прагнемо усе ж
Жити в нім, як люди всі
В світі цім земнім,
У його усій красі.
Прийде мир в наш дім
І залишиться навік
В нашому краю,
Де з ним житимемо вік
Ми, як у раю.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Повіває вітерець
І війна триває.
Ну, коли прийде́ кінець
Їй же? Хто це знає?
Точно це ніхто не зна.
Може лиш гадати,
Як закінчиться війна
Й до якої дати.
Але певен кожен з нас
В тім, що все ж, та прийде
Цей такий жаданий час.
Сонце миру вийде
Й ніжно грітиме всіх нас.
Будемо радіти,
Що настав цей світлий час.
Ніде правди діти.
Та іще війна іде,
Точиться, триває,
Протікає та гуде,
Серце розриває.
Боремося ми у ній
За свободу й волю
В Україні дорогій,
За її ж і долю
Світлу, наче сонце-птах,
Що сія яскраво
У блакитних небесах,
Зігріва ласкаво.
Боремось. Не здаємось
Ворогам й повіки
У житті їм не здамось.
Певні ж, що навіки
Скінчиться страшна війна.
Край наш з неї вийде.
Мир, що рідна сторона
Жде, назавжди прийде.
Євген Ковальчук, 23. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
*****
Сиджу, занурений в думки
Я про життя-буття,
Яке тече, немов струмки,
В незнане майбуття.
У нім трапляються усе,
Що тільки може буть.
Нерідко нам воно несе,
Що прагнемо ми збуть.
Однак із тим дає воно
Також у певний час
Те, з чим бажає жить давно
На світі кожен з нас.
Лиш треба взяти нам його
Й старанно все робить,
Щоб протягом життя всього
Із ним щасливо жить.
Адже недоленька гірка
Так просто не піде́,
Як не підійметься рука
Того, хто лиш те жде.
Коли вона до нас прийшла,
Зусиль слід докладать
Для того, щоб вона пішла,
А не того лиш ждать.
Чекати можна й все життя
Та байдики лиш бить.
Щоб мати світле майбуття,
Ми маємо робить.
Лише робота принесе,
Що прагне кожен з нас,
Із нею лиш здійсниться все
У визначений час.
Було так, є і буде вік,
Впродовж життя всього
Людей, бо не змінить повік
Нікому вже цього.
Євген Ковальчук, 27. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Живи, як прагнеш ти того,
На білім світі цім
Впродовж життя свого всього,
Знайшовши сенс у нім.
Живи, як прагнеш ти того.
Лиш шкоди не чини
Всім людям, щоб прожить його
Щасливо й без вини.
Живи, як прагнеш ти того.
Життя й дано нам всім,
Щоб проживали ми його
Усмак на світі цім.
Живи, як прагнеш ти того,
Роби усе як слід.
Тоді доб’єшся ти свого.
Лиш не спиняй свій хід.
Живи, як прагнеш ти того.
До щастя йди, прямуй,
Впродовж життя свого його,
Неначе дім, будуй.
Живи, як прагнеш ти того,
Як важко б не було,
Аби позбутися всього,
Що лиш приносить зло.
Живи, як прагнеш ти того.
Зусиль всіх докладай,
Щоб досягнути те, чого
Бажаєш ти украй.
Живи, як прагнеш ти того.
Створи свій власний рай
Ти на Землі й впродовж всього
Життя в нім поживай.
Живи, як прагнеш ти того,
Смакуючи життя,
Бо, як воно мине, його
Не дасть вже майбуття.
Євген Ковальчук, 27. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
*****
Ні, повік ми не здамося
Нашим ворогам.
Мужньо з ними ми б’ємося,
Щоб всміхнулась нам
Доля, – щоб до перемоги
Ми таки дійшли,
Щоб до неї лиш дороги
Всіх нас привели.
Боремося ми за волю
Рідної землі,
За свободу й світлу долю.
Вороги вкрай злі
Прагнуть їх в нас відібрати
І собі скорить,
Та ми можем відсіч дати,
Щоб ця темна мить
В нас повіки не настала.
Й відсіч даємо
Ми, щоб Україна мала
Те, що ми звемо
Щастям, долею такою
Світлою, немов
Сонце, що сія порою
Денною знов й знов…
Прийде мить ця золотая,
Що уже іде,
Хай і досі ця страшная
В нас війна гуде.
Перемогу ми здобудем
В рідному краю
І щасливо жити будем,
Наче у раю,
Та не ми лиш, але й діти –
Наше майбуття,
Щоб життю лише радіти
Цілеє життя.
Євген Ковальчук, 23. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Для того, щоб у щасті жить,
Ми маємо добру служить,
Його робити завжди всім
Без винятку на світі цім.
Добро нам щастя принесе,
Нещастя ж всі геть віднесе,
Щоб їх і сліду не було.
Це зробить лиш добро, а зло
Лише додасть нещастя ті
В єдинім нашому житті.
Лиш зло отримаєш ти злом,
Добро ж отримаєш добром.
Ця істина, як світ, стара.
Добра не буде без добра.
Хто хоче у добрі лиш жить,
Його повинен і робить
На цьому світі, на якім
Живе він, завжди та усім,
Шляхом життя свого йдучи,
Взамін нічого не ждучи.
Віддячить доленька його
Йому. Впродовж життя свого
До щастя він таки прийде́,
Хай навіть він його й не жде.
Для нього, може, в щасті жить –
Це ближньому добро робить.
Щасливий ближній – разом з ним
І він щасливий тільки й тим.
Збагне це той, хто не лишень
Живе для себе кожен день.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
*****
Ну, скільки, скільки ще тривати
Війна страшна ця буде?
Коли до тої дійдем дати,
Як наш народ здобуде
Свою солодку перемогу
Над ворогами тими?
Чи ми таку не маєм змогу,
Не маєм сили? З ними
Ми боремось і сили маєм.
Ми ними ж їх назавжди
Цілком і повністю здолаєм,
Щоб жити в мирі завжди.
Хай не сьогодні і не завтра,
Та прийде та година,
Коли палатиме, як ватра,
Вся наша Батьківщина
Лише у вогнищі палкому
І злагоди, й любові,
Щоб у своїм краю святому
Були усі здорові
І тілом, й серцем, і душею
І ми, і ті, що будуть
Цією ще ходить землею
Тоді, коли прибудуть,
Народяться, як час настане,
Коли уже, можливо,
З нас багатьох навік не стане,
Тому що справжнє диво –
Життя, що, наче річка, плине
Крізь місяці та роки,
На цьому світі в нас єдине.
Отож-бо тішмось, доки
Воно мина, і захищаймо
Родиму Батьківщину,
А ворогів усіх долаймо
У цю лиху годину!
*Родимий – розм. Рідний
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
*****
Усі свої гіркі жалі,
Що маєш ти на цій Землі
В своєму серці, заховай
Десь глибоко й не випускай
На світ, в якому ти живеш.
Із ними ж щастя не знайде́ш.
А краще вижени ти їх,
Непроханих гостей своїх,
Щоб і не мали вороття
Впродовж всього твого життя
Вони до нього, щоби смерть
Зустріла на шляху їх. Вщерть
Заповни серденько своє
Усім тим світлим, що дає
Тобі твоє життя, як дар,
Щоб і з душі важкий тягар,
Що душить, наче той удав,
Її навік в безодню впав.
Хай тільки світлі почуття
Впродовж всього твого життя
У серці та душі живуть.
У них же й криється вся суть
Життя. Відомо це давно
Усім. Ніщо без них воно.
Із ними ж доля принесе
Тобі, немов на таці, все,
Чого лиш тільки закортить
Твоїй душі, щоб кожну мить
Щасливо жив ти і робив,
Щоб гідний слід свій залишив.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2024
Надію плекаю,
Що скоро війна
Ця дійде до краю
І, наче весна,
У край наш мир прийде
І з нього повік
Уже він не вийде,
А буде весь вік.
Надія ця гріє,
Мов сонце, мене.
І серце радіє.
Життя в нас одне.
Війна ж забирає
Його чи терза,
Мов ніж, серце крає,
Навпіл розріза.
Та світла надія
Про те, що війна
Мине, як стихія
Природна й страшна,
У серці палає,
Неначе вогонь,
Мене зігріває
Так ніжно, либонь.
В душі розцвітає
Вона, мовби квіт,
І мов пригортає
До себе весь світ.
Я певен, що стане
Все ж явом вона.
Мов крига, розтане
Страшна ця війна.
Й не будем тужити
В своєму краю,
А будемо жити
Ми в нім, як в раю.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
*****
Те, що прийде час
Перемоги, зна
Добре кожен з нас.
І тоді війна
Скінчиться. Прийде́
Мир в наш рідний край.
Він до нас вже йде.
А бажаєм вкрай
Жити ми у нім
Все своє життя
У краю своїм.
Світле майбуття
Матимемо ми,
Як мине війна.
Щасними людьми
Ти, я, він, вона
Житимемо вік,
Бо не буде більш
В нас війни повік,
Бо життя найбільш
Любимо. Війна
Забира його
Чи псує. Всяк зна.
Нині одного
Прагнемо ми всі –
Щоб в нас мир настав
Ув усій красі
Й ввік не покидав
Дорогий наш край,
Що, як і життя,
Любимо ми вкрай.
Так, без вороття
Пройде ця війна
Й переможем ми.
Прийде, як весна,
В Україну мир.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
*****
Перемогу ми здобудем
В цій страшній війні
І щасливо жити будем
Цілі ночі й дні,
Вік увесь. Війна минеться
І уже навік.
Доленька нам посміхнеться
І всміхатись вік
Буде. Мить ця золотая
Вже до нас іде,
Хоч у нас війна страшная
Досі ще гуде.
Боремось, не здаємося
Ворогам своїм
І ніколи не здамося
Ми, вкраїнці, їм.
Адже мати в нас єдина –
Україна. Зна
Це в ній кожная людина.
Так, вона одна.
Не було, нема й не буде
Іншої повік.
Перемогу все ж здобуде
Наш народ і вік
Буде в ній у мирі жити
І у щасті теж,
А не гірко лиш тужити.
Йде війна, та все ж
Кожен день нас наближає
До її кінця.
Наш народ перемагає
Ворогів вже. Ця
Мить солодка перемоги
Прийде з дня на день,
Бо ведуть її дороги
Всі до нас лишень.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
*****
Настав в нас темний час.
Прийшла страшна війна,
Та сила є у нас.
Вона, мов дуб, міцна.
Ми з нею в бій йдемо
Й війні, яка прийшла,
Ми край покладемо,
Щоб вся вона пройшла,
Пішла у небуття.
Тоді й настане в нас
Лиш мирнеє життя –
Цей світлий, добрий час.
Триватиме він вік,
А не якуюсь мить.
Не буде більш повік
Війни. Навік збіжить
Її похмурий час,
Що нині в нас іде.
В минулеє від нас
Назавжди він піде́.
І будемо людьми
Щасливими ми жить.
В цім впевнені всі ми.
До нас вже йде ця мить
І ми до неї теж
Невпинно ідемо.
Війна ще йде, та все ж
Кінець покладемо
Ми їй і ворогам,
Що вторглися в наш край.
Всміхнеться доля нам,
А їм настане край
У нашому краю,
В якім ми будем жить,
Неначе у раю,
Весь вік, усяку мить.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
*****
Ми виплутаємось з тенет
Війни, що йде у нас.
З її ми вийдемо лабет.
Прийде́ цей світлий час.
Тоді не будемо тужить
І воювать щодень,
А будемо у мирі жить,
Йому радіть лишень.
Ми наближаємо цю мить,
Воюючи в бою,
Який, немов окріп, кипить.
За земленьку свою,
Свободу, волю, щастя теж
Ми боремось у цій
Війні, що доведем до меж.
Кінець настане їй.
І сонце миру заблищить.
Нас грітиме воно
Так лагідно усяку мить,
Життя все, що дано
Всім нам на світі цім земнім,
Щоб лиш у щасті жить
І усьому та всім на нім
Лише добро робить.
Війна ж добро нам не несе.
Вона несе лиш зло,
Що серце, мов зміюка, ссе,
Щоб кепсько нам було.
Вона триває нині в нас,
Але мине вона,
І в край наш прийде мирний час,
Мов красная весна.
І буде з нами він повік,
А разом з ним же ми
Жить свій увесь земний цей вік
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
*****
Збуди у серденьку своїм
Пресвітлі почуття
Й дозволь з тобою бути їм
Усе твоє життя.
А темні почуття жени
Із нього геть навік,
Аби твоє життя вони
Не нівечили вік.
Не знайдеш з ними щастя ти,
Не станеться того,
Якщо із ними будеш йти
Впродовж життя свого.
Тебе лиш добрі почуття
До щастя приведуть.
Вони, злі стерши в небуття,
Його тобі дадуть.
Із ними зможеш ти здійснить
Все те, що прагнеш ти
Для того, щоб щасливо жить,
Дійшовш до мети,
Утіливши її в життя,
Як ти того й бажав
В той час, коли без вороття
До неї прямував
День, місяць, може, й цілий рік
Чи протягом рокíв.
Спинити ж хід свій ти повік
До неї не посмів.
І не важливо, де і хто
До тої цілі йде.
Якщо ж не спиниться він, то
Із часом все ж дійде́.
Якщо ж стояти, а не йти –
Нічого не робить,
Повік не будемо я й ти,
У світлім щасті жить.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
*****
Радісні пісні
Будемо співати,
Як настануть дні
Мирнії. До дати
Ми цієї йдем
У важкий цей час
І таки дійде́м.
Перемога в нас
Буде. Ми її
З вами всі здобудем
У своїй сім’ї
І щасливо будем
Жити повсякчас,
Кожну часу мить,
Що мина крізь нас,
Що повз нас летить
Так, немов пташки
В небі голубому.
Будем залюбки
Жити. Більш нікому
Нас не вдасться ввік
Горем оповить.
В щасті будем вік
Ми всі з вами жить,
Як настане мир,
А війна мине.
Мир в солодкий вир
Свій нас огорне.
Будемо ми з ним
В рідному краю
Шля́хом життьовим
Йти, мов у раю
Живучи весь час,
Даний нам усім,
Кожному із нас
В світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Нове щось пізнавай щодня
Й усі здобутії знання
Для того, щоб щасливо жить,
Використовуй в слушну мить,
Знайшовши їхню справжню суть,
Яку вони в собі несуть.
Якщо її ти віднайде́щ,
А також правильно збагнеш,
Знання ті втілиш у життя,
Тоді всміхнеться майбуття
Тобі. Із ними зможеш ти
До власної мети дійти,
Якою б не була вона,
Хай, може, навіть й не одна.
Ти всіх їх дійсно досягнеш,
Якщо зусиль всіх докладеш,
Хай як би важко не було,
Куди б тебе не привело,
Бо із знаннями зможеш ти
Не тільки цілі досягти,
А й вийти із проблем, в які
Ввійшов ти у часи важкі;
Й робити все, щоб не тужив
Постійно ти, а щоби жив
Лиш так, як прагнеш ти того,
Впродовж життя свого всього,
А не лише у тую мить,
Коли тобі поталанить.
Тож втілюй у життя знання,
Щоб ти чудово жив щодня.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
*****
Як мине війна,
Мир до нас прийде́.
Рідна сторона
Так на нього жде!
Ми усі ждемо,
Та у той же час
Також ідемо,
Щоби кожен з нас
Мир цей дійсно стрів
І у ньому жив,
Повен почуттів
Світлих. Не скорив
Ворог нас і ввік
Не настане мить
Ця. Ми жити вік,
Доки стукотить
Серце, будем так,
Як бажаєм всі, –
Залюбки, усмак,
У життя красі
Всій усяку мить.
Як здобудем ми
Перемогу, вмить
Щасними людьми
Станемо в краю
Ріднім, дорогім,
Так, мов у раю,
Житимемо в нім.
Що прийде́ цей час,
Ця прекрасна мить,
Певен кожен з нас.
Серденько щемить
Нині, та в той час
Буде лиш радіть
В кожного із нас.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Лиш на себе покладайся,
Щоб, що прагнеш ти, здобуть.
Все як слід роби, старайся,
Щоб в житті щасливим буть.
Лиш на себе покладайся,
Певно йдучи до мети.
Лиш назад не повертайся,
І дійдеш до неї ти.
Лиш на себе покладайся
Ти в усіх ділах своїх
І щосили намагайся
Гідно закінчити їх.
Лиш на себе покладайся
Попри перешкоди ті.
Навіть в тім не сумнівайся,
Що здолаєш їх в житті.
Лиш на себе покладайся,
Впевненим будь собі
Та ніколи не здавайся.
Й доля щастя дасть тобі.
Лиш на себе покладайся.
Хоч хтось може поміч дать,
Та і ти теж приєднайся.
Слід й своїх сил докладать.
Лиш на себе покладайся,
Хай що б там не відбулось.
Лиш як слід працюй, старайся,
Щоб тобі усе вдалось.
Лиш на себе покладайся.
Перешкоди всі долай
Та на досвід опирайся,
Щоб покласти всім їм край.
Лиш на себе покладайся,
Бо себе найкраще ти
Знаєш. Лиш до дій вдавайся.
І ти дійдеш до мети.
Євген Ковальчук, 24. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
*****
Ні, нас не скорили
Наші вороги.
Сповнені ми сили,
Моці та снаги.
Ми йдемо із ними
З ворогами в бій.
Духом ми міцними
Є і силі злій
Нас не подолати
Та не роз’єднать.
Україна-мати
Буде розквітать,
Як війна минеться,
Пройде, промине.
Доля посміхнеться,
Нас не омине.
Доти ж ми щосили
Боремось усі,
Щоб погасли сили
Темні і в красі
Всій своїй лиш світлі
Сили розцвіли,
Мов квітки розквітлі,
Щоб ми всі були
Вільні, також повні
Добрих почуттів,
Щоб часи чудовні,
Як би і хотів
Кожен з нас, настали
І усіх нас вік
Міцно обіймали,
А війни повік
Не було. Бажаю
Я цього. Ще б пак!
І я точно знаю
Те, що й буде так.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Впродовж всього життя
Лиш світлі почуття,
Неначе зерна, сій
В людські серця на всій
Землі, щоб не тужив
Ніхто на ній, а жив
Щасливо повсякчас,
Як прагне кожен з нас
На цьому світі всім.
Життя ж бо суть у тім,
Щоб кожну часу мить
У світлім щасті жить,
Ним сповненим ущерть
Аж доти, доки смерть
Не прийде по всіх нас
Уже в нежданий час.
Життя колись мине,
А в нас воно одне.
Тому слід кожну мить
Свого життя цінить.
Адже ніхто не зна –
Останняя вона
Чи інша ще прийде́.
А час невпинно йде,
Мина, тече, летить,
Немов кудись спішить.
І нам хоча б на мить
Його не зупинить,
Назад не повернуть.
В майбутнє зазирнуть
Також нам не дано,
Хоч дехто все одно
Все ж пробує, гада,
Що може, відгада,
Що станеться, прийде́,
Коли і як, і де.
Те жди, того й не жди.
Вдається? Не завжди.
Якби ж ми знали все,
Що доля нам несе,
Могли б її змінить
У нам потрібну мить,
Щоб жить впродовж всього
Життя, як ми того
Бажаєм. Чи не так?
Можливо, й так, однак
Тоді й коли по нас
Прийде́ кончини час,
Ми знали б теж, проте,
І з думкою про те
Впродовж життя всього
Жили б ми всі, його
Прожити б не могли
Так, як ми б всі жили,
Не знаючи того.
Чекали б лиш свого
Кінця щодня, щомить,
Коли він світ затьмить,
Як скінчиться наш вік,
Заплющивши навік
Нам очі. Тож цінить
Слід всім нам кожну мить.
Євген Ковальчук, 23. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Хай мине, неначе сон,
Ця страшна війна,
Що взяла нас в свій полон
І лиш розпина
Без краплини співчуття
Душі та серця
Наші, а також життя
Всіхнє. І кінця
Їй не видно. Та невже
Вік вона іти
Буде? Змучені ми вже
Цю війну вести,
Але ворогам лихим
Ми не здаємось,
Доки кожен з нас живим
Є, і не здамось.
І долаємо ми їх,
І не щадимо
Ворогів усіх своїх,
Й край покладемо
Цій війні. Мине вона
І її все зло.
І, мов красная весна,
Мов її тепло,
Прийде мир в наш рідний край
Ув усій красі.
Будемо радіти вкрай
Ми йому усі.
Будемо у ньому жить
Всі ми цілий вік
Свій, його усяку мить,
Бо війни повік
Вже не буде, як мине,
Піде в небуття,
Як навік нас огорне
Мирне почуття.
Євген Ковальчук, 18. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
*****
Нехай мине
Все зло земне.
Хай огорне
Тебе й мене,
Щоб не тужить
Дарма щомить,
Бажання жить
Й добро робить
Завжди усім
На світі цім,
Аби на нім
Жить в щасті тім,
Що кожен з нас
Бажа, всякчас,
Допоки час
Наш ще не згас.
Й робім його
Впродовж всього
Життя свого,
Лише його!
І в тую ж мить
Почнемо жить
Й радіть щомить,
А не тужить.
Євген Ковальчук, 22. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Війна іще іде
У нашому краю
І гул її гуде.
Солдати у бою
Із ворогами, що
Прийшли в наш рідний край
Єдиний, та, якщо
Вони не підуть, край
Лиш стрінуть свій у нім.
Повік ми не здамось
В краю своїм, однім,
Бо тільки ми, не хтось
Його дітьми є та
Захистимо його
І звільнимо. Мета –
Щоб протягом всього
Життя жили у нім
І ми, й нащадки всі
У щасті чарівнім,
У всій його красі.
Й цього ми досягнем.
Прийде́ ця світла мить,
Бо й ми до неї йдем
Невтомлено, щомить
Крізь ночі та крізь дні.
Кінець покладемо
Ми ворогам, війні,
Що з ними ведемо.
І мир настане в нас.
Ми житимемо в нім
Усі вже повсякчас
У ріднім, дорогім
Краю, як й має буть
На світі цім усім,
Адже найвища суть
Життя і є у цім.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024