| Сторінки (19/1838): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
*****
Залиш в минулому навіки
Усе лихе, що мав,
Щоб у своїм житті повіки
Ти більше не страждав
Ані духовно, ні тілесно,
А щоб на світі цім
Щомиті жив лише чудесно,
Поки живеш на нім.
Адже колись, та обірвéться
У будь-якую мить
І більш уже не повернéться
Твоя життєва нить.
Життя – найбільше справжнє диво
На світі цім усім
Нам дане, щоб його щасливо
Ми прожили на нім.
Його суть в цьому полягає.
Та варто пам’ятать
Те, що для цього кожен має
Належно працювать.
Без праці лихо не минеться,
Хай як би ми того
Не хтіли, доля не всміхнеться
Впродовж життя всього.
Лише вона нас порятує,
Нас із безодні дна
Підійме й щастя подарує,
Лише вона одна.
Я певен, що усі в нас знають
Цю істину просту,
Та чи усі сил докладають,
Щоб втілить цю мету?
Адже тут нічого гадати,
Чи прийде світлий час.
Залежить це, слід пам’ятати,
Від кожного із нас.
Євген Ковальчук, 18. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
Ще точиться війна жорстока.
Від неї в серденьку глибока
У мене рана кровоточить.
Війна ця також душу точить
І ріже, наче ніж хлібину
Духмяную, наполовину.
І серце, і душа страждають
Нестерпно, та вони жадають
Лиш світле щастя відчувати.
Та доки буде в нас тривати
Війна, його, ні, не відчують.
Як мир і спокій запанують,
Війну, як ворога, зухвалу
Навік довівши до фіналу,
То будуть щастя відчувати
Душа та серце. Більш страждати
Вони не будуть аніскільки.
Радітимуть вони настільки,
Наскільки зможуть лиш, без краю
Так само, як всі в нашім кра́ю.
Війна ж нещастя лиш приносить,
Хай навіть жоден з нас не просить
Його, бо дуже зневажає,
Бо світле щастя лиш бажає
Душею й серцем відчувати,
Допоки буде стукотати
У грудях серденько тихенько
І буде дихати легенько
На світі цім, який без краю,
У ріднім і єдинім кра́ю.
Євген Ковальчук, 14. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
Розсипала красуня-ніч
На небі ясні зорі.
Горять вони, мов сотні свіч
В небесному простóрі.
Одні з них гаснуть, та зірки
Інакші тої ж миті
Запалюються, мов свічки,
В затемненій блакиті.
Говорять люди, душі то
Людей, які прожи́ли
Життя: хтось – рік, а хтось – і сто.
Раділи і тужили
Вони на цій землі, та час
Для них уже минувся,
Немов свіча, навіки згас,
На порох обернувся.
Хто з них не встиг ще за життя
Надати допомогу,
Хто потребує співчуття,
І нині має змогу.
Як зорі падають з небес,
Загадують бажання
В нас. І, мов чудо із чудес,
У тих, хто без вагання
В них вірить, дійсністю стають
Вони, хай і не зразу,
Та всі проблеми розтають,
Мов лід, і без наказу,
Відходять згодом в небуття
І більше не турбують
Вони всі протягом життя,
Адже вже не існують.
Натомість радісно тобі,
Немов дитятко, доля
Всміхається лиш, далебі,
Й цвіте, немов тополя.
Євген Ковальчук, 18. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
Війна до нас прийшла
І зло лиш принесла,
Велике й люте зло,
Якого не було.
Війна руйнує все
І душу, й серце ссе
У грудях, мов змія.
Вона, він ти і я,
Увесь наш рідний край
Страждаємо украй
Від неї. Ця страшна
Й жорстокая війна
Ще точиться у нас.
В її похмурий час
Ми все ж не здаємось
Й ніколи не здамось,
А боремось щосил.
Палає небосхил,
Земля в палкім вогні
Війни, та край війні
Таки ми покладем,
До краю доведем
Її уже навік.
Не буде більш повік
Війни, а буде мир,
Що в свій прекрасний вир
Нас візьме. В ньому ми
Щасливими людьми
Всі житимемо вік.
Війни ж не буде ввік.
Євген Ковальчук, 14. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Хай серце світле почуття
Обійме, наче друг,
Й позбавить на усе життя
Душевних всіх недуг
Всіх вас. Нехай воно лишень
В нім буде й спонука
Добро творити кожен день,
Щоб доленька гірка
Не підступила ні на крок
До вас ані на мить,
Щоб з нею весь життєвий строк
Лиш болісно тужить,
А щоб зі світлим почуттям
У серці ви були,
Радіючи своїм життям,
І радість цю несли
До тих, із ким же живете,
І нею залюбки
Ділились з ними. Замете
Вона лихі думки,
А також почування злі
Всім їм у тую ж мить.
Й щасливо стануть на землі
Вони відтоді жить.
Для цього нам життя й дано,
Щоб в щасті жить щомить,
Хай і закінчиться воно
У нас в неждану мить.
На світі цім за кожним з нас
Смерть прийде, де би ми
Не жи́ли, як настане час,
Бо ж ми всі є людьми,
Які є гостями лишень
На білім світі цім.
Тому живімо кожен день
На втіху лиш на нім!
Євген Ковальчук, 17. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Вороги на нас напали,
Почали страшну війну.
Ми ж на захисті всі стали
Краю рідного. Одну
Мрію маємо ми нині, –
Щоб закінчилась війна
В нашій рідній Батьківщині,
Що у нас лише одна
В цілім світі цім земному.
Боремося ми щосил
Проти ворогів. Додому
Хай ідуть! Так, небосхил
Мирним стане в Україні,
Як мине страшна війна.
Україна у руїні
Нині, бо іще вона
Точиться. Летять ракети
І руйнують рідний край
Наш. О, миру, миру, де ти?
Поклади війні цій край.
Ми з тобою жить жадаєм,
А без тебе в цій війні
Гірко ми лише страждаєм
Цілі ночі, цілі дні.
Боремося ми завзято
В ній супроти ворогів,
Щоби перемоги свято
В нас настало. Ще з часів
Давніх вороги лихії
Нападали на наш край.
Повернулись миті тії,
Та вони свій стрінуть край,
Як здобудем перемогу,
Ворогів здолавши всіх,
А в душі своїй – тривогу,
Радісний вернувши сміх.
Євген Ковальчук, 14. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
*****
За тим, що вже минуло, часом я сумую.
Не буде вже до нього вороття.
Тому теперішнім живу, також будую,
Неначе дім, своє я майбуття,
В якому жив би так я, як бажаю
Душею усією жити в нім,
Немовби у небеснім, дивнім ра́ю,
Але, звичайно, тут, на світі цім.
Вважаю я, не варто нам чекати
Того, коли потрапимо ми в рай.
Його слід на землі нам будувати,
Доклавши всіх зусиль. Бажати ж вкрай
Цього не досить. Треба працювати
Як слід впродовж всього свого життя
І, мов насіння, завжди посівати
В людські серця лиш світлі почуття.
Лише тоді нещастя все минеться.
Хай в пеклі власне місце віднайде!
Натомість щасна доля нам всміхнеться,
Що кожен з нас із нетерпінням жде.
У тім, що станеться це, сумнів мати
Не слід. Позбудьмось цих лихих думок!
Натомість приступімо працювати,
До успіху зробивши перший крок!
Як стрінуться якісь нам перешкоди,
Зустрівши їх, долаймо всі умить
Для того, щоб нам не завдали шкоди,
Можливо, й непоправної в ту мить!
Здаватися не слід у жоднім разі,
Хай як би важко не було б в цей час!
Хай не вдається їх здолать наразі,
Та згодом вдасться, запевняю вас.
Усякая біда колись минає,
Але, звичайно, в того, хто своїх
Усіх зусиль старанно докладає,
Хай навіть не достатньо в нього їх.
Євген Ковальчук, 17. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
Ще точиться страшна,
Жахливая війна
У нашому краю.
Воюють у бою
Вкраїноньки сини.
Хоробрії, вони
Долають ворогів,
Що з давніх ще часів
Плюндрують рідний край
Наш, що ми любим вкрай,
Душею, серцем всім,
Бо живемо у нім,
Бо він один у нас.
Мина воєнний час.
Важкая ця війна,
Одначе кожен зна,
Що все ж мине вона.
І так, немов весна,
Мир прийде в рідний край
Наш, їй поклавши край.
Ми будемо із ним
Йти шля́хом життьовим
Усюди й повсякчас,
Допоки серце в нас
Ще тихо стукотить,
Допоки кожну мить
Ми дишем, – все життя.
Адже без вороття
Війна мине у нас,
Щоб мирним був весь час.
Євген Ковальчук, 13. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
Мені наснився сон, в якому
Літаю я, неначе вільний птах,
Десь високо у небі голубому
І світ весь відбивається в очах,
Немовби я його в руках тримаю,
Неначе він належить лиш мені,
Коли над ним я, ніби птах, літаю,
Наспівуючи радісні пісні
Про те, як добре в світі цім живеться,
Не знаючи ні горя, ні біди,
Хай навіть все ж моє життя минеться
Колись у мить неждану назавжди.
Але мене це зовсім не лякає,
Принаймні в цю прекрасну щастя мить,
Яка немовби цілий вік триває
І ще більш надиха на світі жить,
Забувши негаразди всі лихії,
А також смутки та гіркі жалі,
Які я зазнавав в часи важкії
Від доленьки своєї на землі.
Хай був це тільки сон, що вже минувся,
І може, не повториться повік,
Та як бажав би я, аби він збувся
Й скінчився лиш тоді, коли й мій вік!
Доволі часто мрії та бажання
Всі наші здійснюються саме в сні,
Який мина із настанням світання.
Відомо всім це, а не лиш мені.
Та певен я, що також кожен знає,
Що все ж можливо їх в життя втілить.
Той, хто невпинно сил всіх докладає
Для цього, їх колись-таки здійснить.
Щоб взяти щось, потрібно щось віддати,
Щоб мати бажане, потрібно нам робить,
Бо вік ми будемо лиш марно ждати,
Якщо ми будемо лиш байди бить.
Євген Ковальчук, 17. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
*****
Увесь наш рідний край,
Що любимо ми вкрай,
Душею й серцем всім,
Палає у палкім
Вогні, бо йде війна
Жорстокая, страшна,
Якій початок дав
Той ворог, що напав.
Ми боремося з ним,
Безжальним і лихим,
Усіх доклавши сил,
Бо мирний небосхил
Ми прагнем повернуть,
А не лиш спини гнуть
Пред* ними цілий вік.
Ні, ні. Цього повік
Не буде. Прийде край
Війні. Весь рідний край
Наш стане вільним, так.
І в мирі, в згоді, всмак,
Щасливими людьми
Всі житимемо ми,
Нащадки наші теж.
Адже дійде́ до меж
Війна уже навік,
А буде мир лиш вік.
Ця світла, добра мить,
Як переможем ми
Всіх ворогів, прийде́
І більш ввік не піде́.
*Пред – заст., уроч. Перед
Євген Ковальчук, 13. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
*****
Радості так хоче
Серце, та вона
Серце залоскоче,
Як мине війна,
Що іще триває
В нашому краю
Й серце розриває
Все і без жалю,
Наче здобич. Плаче
В грудях гірко вкрай
Серденько юначе,
Як і весь мій край,
Що горить, палає
Повністю в вогні
Тім, що огортає
У важкі ці дні
Й ночі. Вкрай лютують
Наші вороги,
Все навкруг руйнують
Без жалю й ваги*,
Також відбирають
Скарб людський – життя,
Хоч і добре знають,
Що вже вороття
Більш повік не буде.
Бореться наш край
І таки здобуде
Перемогу, край
Цій війні поклавши
Гордо назавжди,
Щоб, із миром ставши,
Жити з ним завжди,
Кожну безупинну
Мить життя, як рік,
Доки в мить єдину
Не мине навік.
*Вага – тут заст. Вагання
Євген Ковальчук, 13. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
*****
Сум серце розриває
У грудях на шматки,
Бо ще війна триває.
Невже, невже роки
Вона тривати буде
У нашому краю?
Ні. Певен, добрі люди,
Що, наче у раю,
Ми будемо всі жити
Й радіти повсякчас,
А не лише тужити,
Як в нелегкий цей час
В своєму любім кра́ю,
Коли таки дійде́
У нас війна до краю
І світлий мир прийде́,
До нас уже навіки.
Не буде більш війни
Повіки. Наче ріки,
Немов на ній човни,
Пливти життя рікою
У мирі будем ми,
Позбувшись непокою,
Щасливими людьми,
Бо з миром й щастя прийде
У душі та серця.
Воно, мов сонце, вийде
Й до самого кінця
Нас буде зігрівати
Впродовж всього життя
В цім світі, наче мати
Своє мале дитя.
Ми будемо радіти
Життя усяку мить,
Немов маленькі діти,
Бо в мирі будем жить.
Євген Ковальчук, 13. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Так, як сонце гріє нас
У весни та літа час,
Ніжно грітиме і мир,
Взявши в свій солодкий вир,
Як закінчиться страшна
Та жахлива ця війна
Вже навік в останню мить.
Серце з нею лиш щемить
Вкрай. Настане мир, радіть
Буде. Ніде правди діть.
З миром і душа в мені,
Як у кожнім з нас, всі дні
Й ночі, їхню кожну мить,
Що, неначе птах, летить,
Буде тішитись украй,
Квітнути, немов розмай,
Буйно дійсно, а не в сні
І не тільки навесні
Та улітку, а весь вік.
Адже прийде мир навік
В наш коханий, рідний край,
Що із ним, немовби рай,
Буде. Житимемо ми
Всі щасливими людьми
Разом з ним усяку мить,
Доки серце стукотить
Тихо в кожному із нас
У життя прекрасний час,
Що минає в світі цім,
Як воно, лише однім.
Євген Ковальчук, 12. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
У душі моїй журба.
Точиться бо боротьба
В нашому краю важка.
Йде війна вкрай нелегка,
Темная, неначе ніч.
З ворогами віч-на-ві́ч
Ми зіткнулися у ній
В Україні дорогій.
Але боремося ми,
Захищаючи грудьми
Свій єдиний, рідний край,
Що кохаємо ми вкрай.
Як би важко не було
Нам боротись, люте зло
Ми здолаємо. Прийде́
Мир, якого кожен жде,
В наш із вами рідний край,
Цій війні поклавши край,
А війни не буде ввік
Більш, бо прийде мир навік.
Будемо у нім всі ми
Жить щасливими людьми,
Так, неначе у раю,
В любім, рідному краю,
Що один лише у нас,
Як і серце, що всякчас
Б’ється в грудях, де би ми
Не були, бо є людьми
Ми. Настане мир. Війна
Упаде, немов стіна.
Євген Ковальчук, 12. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Сховаю темні почуття
Я в серці десь на дні,
Щоб протягом всього життя
Цілісінькії дні
Не мучили мене вони.
А краще прожену
Я з нього їх. Хай, мов човни,
Пливуть у далину,
В якій ані душі нема
Й ніколи не було,
Лиш порожнеча та пітьма.
А щоб лише цвіло,
Мов квітонька, моє життя,
Я в серце упущу,
Мов сонце, світлі почуття
І вже не допущу,
Щоб темні почуття ввійшли
У нього ні на мить,
Аби навік вони пішли,
Бо ж з ними лиш тужить
Я буду гірко та страждать
І марно кожен день
Від когось допомоги ждать
Увесь свій вік лишень.
Тож хай лиш світлі почуття
У серденьку живуть.
У них вбачаю я життя
Свого найвищу суть,
Бо з ними тільки буду жить
Щасливо в світі цім
Я кожен день і кожну мить,
Чого й бажаю всім
Вам, люди нинішні і ті,
Які іще прийдуть
В цей світ колись у майбутті,
Якого всі так ждуть.
Євген Ковальчук, 16. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Як ніколи, ми єдині
Нині, в цій війні,
Що іде у Батьківщині
Цілі ночі й дні.
Боремося ми щосили
Проти ворогів.
Нас вони не підкорили
І не скорять. Слів
Бракне, щоби передати
Жах увесь війни,
Та не сміємо ми здати
Край свій. З давнини
Ще на нього нападають,
Щоби захопить,
Та даремно проливають
Кров, адже зробить
Це назавжди не вдавалось
Ще нікому ввік.
Доля все ж нам усміхалась
В той чи інший рік.
Перемогу здобували
Ми. У цій війні
Теж здобудемо. Мов скали*,
Сильні та міцні
Ми. Край рідний захищати –
Честь для нас усіх.
Адже він один, як мати
Й батько. В морі втіх
Плавати ми з вами будем,
Як мине війна
Й перемогу ми здобудем.
Прийде ж, як весна,
Мир, але уже навіки,
Бо не буде в нас
З вами більш війни повіки,
А лиш мирний час.
*Ска́ли – тут заст. Скелі
Євген Ковальчук, 12. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Найбільше я люблю життя,
Що надане мені.
Лиш з ним я маю почуття
Й думки і ночі, й дні,
Хай навіть іноді вони,
Мов камінь той, важкі,
Та з іншої все ж сторони,
Вони в мені такі,
Якими в себе сію я
Їх, начебто зерно,
Бо ж я є власником життя,
Яке мені дано.
Воно у мене лиш одне
І як би я не хтів,
Та з часом все ж воно мине.
Думок і почуттів
Не буде більш тоді в мені
Ніяких і повік.
Тому я маю ночі, дні –
Весь свій життєвий вік
Проводити лиш так, як я
Бажаю понад все,
Так само, як і вся сім’я
Людська, яка несе
В собі впродовж всього життя
Удома – на Землі
Думки, а також почуття –
Дорослі та малі.
В цім й поляга його вся суть.
Це знають люди ті,
Які в собі завжди несуть
У власному житті
Лиш світлі думи, почуття
Й дають всім в світі цім,
Щоб щасно протягом життя
Їм теж жилось на нім.
Євген Ковальчук, 16. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Доки бути йти
Ця страшна війна?
Знаємо я й ти,
Що таки вона
Скінчиться, коли
Переможем ми,
Щоби вік жили
Щасними людьми
В рідному краю,
Щоб жили усмак,
Наче у раю.
Певен я, що так
Буде. Ворогам
Не здаваймось лиш!
І всміхнеться нам
Доля. Ти згориш,
Вороже, сам вщент
У своїм вогні.
І у цей момент
Буде край війні.
Скінчиться вона
І уже навік.
Прийде, як весна,
Мир, що буде вік
В нашому краю.
Житимемо в нім
Ми, як у раю
Гарнім, чарівнім,
Неповторну мить
Кожную життя.
Адже полетить
Вже без вороття,
Наче птах, від нас
Ця страшна війна –
Цей жахливий час
Що жалю не зна.
Євген Ковальчук, 12. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
Годі спати! Час вставати
І до праці братись,
Та не будь-як працювати,
А як слід старатись.
Праця всіх нас порятує
Від біди, нещастя
Й тіло, й душу нагодує,
Подарує щастя.
З нею здійснимо надії
І бажання, й мрії,
А часи минуть лихії,
Наче лиходії,
Та якщо лиш працювати
Будемо й надалі,
А як ні, слід пам’ятати,
Що часи невдалі
Можуть знову повернутись
Буд-якої миті.
Те, що їх вдалось позбутись,
Знають тямовиті,
Зовсім ще не означає
В світлім щасті жити.
Кожен хай запам’ятає –
Щастя заслужити
Слід, аби його усюди
Й завжди відчувати.
А для цього треба, люди,
Добре працювати
Й не боятись помилитись.
Досвіду немає?
Не біда. Лиш сдід всім вчитись,
Хто його не має,
Докладаючи для цього
Всіх зусиль, й робити,
Щоб впродовж життя усього
В світлім щасті жити.
Євген Ковальчук, 16. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
На жаль,
Війна.
Печаль
Одна
У нас
Усіх
В цей час,
Не сміх.
Війна
Украй
Страшна
В наш край
Прийшла.
Ця мить
Вкрай зла.
Болить
Усе
В мені.
Несе
В ці дні
Війна
Украй
Страшна
В наш край
Лиш зло
Важке.
Було
Таке
Й пройшло.
Пройде́
Й це зло.
Й прийде́
Мир в край,
Війні
Цій – край
В ті дні.
Євген Ковальчук, 11. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
*****
Розправ розлогі крила
Душі й, мов птах, лети,
Допоки є в них сила,
В прекраснії світи,
Де горя не існує,
Ненависті, злих змов,
В світи, де лиш панує
Пречистая любов,
Яка всіма керує
Заради блага всіх,
Де плач гіркий не чує
Ніхто, а тільки сміх
Веселий, що лунає
Усюди без кінця,
І рясно посіває
У душі та серця
Усякої людини
Лиш світлі почуття,
Неначебто зернини,
Щоб протягом життя
Всього лиш так жилося,
Як кожен з них жада,
Щоб все в житті збулося,
А лихо та біда
Їх завжди оминали,
Немов немає їх,
І навіть не лишали
Вони слідів своїх,
Якими тихим ходом
Все ж можуть підійти
Зненацька знову згодом.
Та знаємо я й ти,
Не станеться, мій друже,
Цього й на світі цім,
Як будем небайдуже
Добро робити всім.
Євген Ковальчук, 15. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
*****
Земленьку свою
Захищаєм ми
У важкім бою
Посеред зими,
Що панує в нас.
Скінчиться війна,
Як настане час
Мирний, мов весна,
Як здобудем ми
Перемогу в ній.
Щасними людьми
Будем жить. Одній
Україні всі
Вірні ми повік.
Мир в усій красі
Прийде й буде вік
В ній, коли війна
Ця у небуття
Піде. Як весна,
Мирнеє життя
Буде лиш цвісти
В нашому краю.
Будем жить я й ти,
Наче у раю.
Цей настане час,
Що вкрай кожен жде.
Він уже до нас
Неупинно йде.
Прийде. Стрінем ми
З вами всі його
Й щасними людьми
Протягом всього
Власного життя
В світі цім однім
Ти, вона, він, я
Житимемо в нім.
Євген Ковальчук, 11. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Не вірю я тому,
Що лиху усьому
Покласти край ніяк
Не можна. Можна. Як?
Його робить облиш,
А замість нього лиш
На білім світі цім
Роби добро усім.
Тоді й мине воно.
Пора уже давно
Цю істину просту
Й водночас золоту
Засвоїти всім нам –
Дорослим, малюкам.
Всі біди, лиха, зла
Лише добро здола
І світлая любов
Здола цілком, немов
Їх зовсім й не було,
Аби життя цвіло,
Неначе пишний квіт,
Впродовж усіх тих літ,
Які дано нам всім
Прожить на світі цім,
Хай навіть і минуть
Вони. Не оминуть
Нам їхнього кінця,
Однак відомість ця
Хай змушує лишень
Щасливо жить щодень.
Євген Ковальчук, 15. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
*****
Свій рідний край
Не віддамо
Й війні цій край
Покладемо,
Як проженем
Всіх ворогів.
Ні, ми не ждем
Таких часів.
До них йдемо
В ці темні дні.
Покладемо
Кінець війні.
Й настане мир,
Узявши нас
В свій дивний вир.
І він всякчас
Вже буде в нас,
А в ньому ми
Жить повсякчас
Усі людьми,
Яким щастить
З ним буде вік,
Усяку мить.
Війни ж повік
Не буде більш
Таки у нас,
Чого й найбільш
Ми прагнем в час
Цей нелегкий,
А вкрай складний
І преважкий,
Гіркий, сумний.
Мине війна.
І мир прийде́,
Немов весна,
Й ввік не піде́.
Євген Ковальчук, 11. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Запанує у країні
Нашій мир. Так, пощастить
Нашій рідній Україні
Світлу цю зустріти мить.
Буде мир, який настане,
Як уся війна умить
Так, неначе сніг, розтане
У свою останню мить
Вже навіки, вже назавжди,
Вже до самого кінця,
Бо вже буде мир лиш завжди,
Що у край наш, у серця
Й душі наші прийде. Будем
Разом з вами в нім ми всі.
Перемогу ж ми здобудем
У її усій красі.
Вийде в нас. Нам посміхнеться
Доленька. Нам пощастить.
Ця війна навік минеться.
Будемо ми в мирі жить
І життю украй радіти,
Серцем всім, душею теж,
Так, немов маленькі діти.
Й радості не буде меж,
Як і щастю, що із нею
Й миром прийде. Жити вік
Будемо ми, мов з ріднею,
З ними, бо війни повік
Вже не буде, як розтане,
Мовби сніг, вона у нас,
Як її уже не стане,
Як мине її весь час.
Мир, що прийде, буде з нами
Так, як будемо з ним ми
Завжди вже, а не часами
Жить щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Мине війна навіки,
Бо буде мир повіки,
Який у нас настане,
Коли її не стане,
Коли вона минеться,
Коли її порветься
Нить довга вже назавжди,
Тому що буде завжди
В нас мир, в якому жити
Ми будемо й тужити
Не будемо. Радіти,
Немов маленькі діти,
Ми будемо всі з вами,
Адже мир буде з нами
Всіма, у цій країні –
Коханій Україні,
Де живемо ми з вами
Століттями, віками.
Ні, ми не нападали
Повік, адже бажали
Й бажаємо всім миру,
Щоб сонце миру щиру
Усмі́шку дарувало
І ніжно зігрівало
Усіх на цьому світі
І навесні, і вліті,
І восени, й зимою
Своєю теплотою
Такою чарівною,
Мов квітоньки весною.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Серце в грудях плаче
Гірко, так, неначе
Скривджена дитина.
Рідна Батьківщина
У вогні палає,
Бо війна триває,
Точиться. Жахлива
Вкрай вона, мов злива,
Все навкруг змиває.
Серце розриває
В грудях безпощадно,
Люто та пожадно.
І душа страждає.
Миру ж так жадає,
Та війна триває
І її мов крає,
Наче ніж хлібину.
В темну цю годину
Ми ввійшли, та вийдем
І до миру прийдем.
Житимемо в ньому
І уже нікому
Не дамо почати
В нас війну. Вік мати
Мир ми з вами будем,
Як таки здобудем
Перемогу в кра́ю
Ріднім. Мов у ра́ю,
Як війна розтане,
Кожен жити стане.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Сонце миру встане,
Як війни не стане,
Й буде всіх нас гріти.
Будемо радіти
Ми усі без краю
У своєму кра́ю,
В рідній Батьківщині
Лиш одній-єдиній
В світі цім усьому,
Як і сонце в ньому.
Сонце миру встане,
І війна розтане,
Наче сніг весною –
Теплою порою,
Та уже назавжди.
Сонце миру завжди
Буде блискотіти
Й лагідно нас гріти.
Ми ж йому радіти
Будемо, як діти,
Серцем і душею
Й ширити землею
Радість цю велику,
Чисту, сонцелику,
Дивну, незвичайну,
Гарну, надзвичайну,
Щоб усі із нами,
Доньками й синами
України-неньки,
Вкрай були раденькі.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Дивлюся: дерево стоїть
Високе-превисоке.
О, скільки ж таємниць таїть
Воно в собі! Глибоке
В землі коріння в нього є,
З якого речовини
Поживні всмоктує, мов п’є.
Колись із насінини,
Що в землю кинута була
Й рясним дощем полита,
Що сіра хмара пинесла,
Нипившися досита,
Воно і виросло таким
Високим, величезним,
Розлогим, дужим і міцним,
Стійким, твердим, кремезним.
Із стовбура свої гілки
Воно вшир простягає.
На них і листя, і квітки,
Також плоди тримає.
Хоча не завжди. Восени
Вони все ж опадають
Аж до нступної весни,
Коли знов виростають.
Є дерево, яке плоди
Смачні на гілках має,
Але, звичайно, не завжди,
Що кожен добре знає.
Як холодно, коли зима
І сніг, і хуртовина,
На гілках дерева нема
Листків, плодів... Людина
На світі цім це кожна зна,
Як й те, що проростають
Вони тоді, коли весна
Та літо наступають.
Євген Ковальчук, 15. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Мир у край наш прийде.
Наче сонце, вийде
Він. І будем жити
Ми та не тужити,
А лише радіти
Вкрай, неначе діти,
Вік, усяку днину,
Ніч, мить. Батьківщину
Нашу – рідну мати
Буде обіймати
Мир, неначе друга
Друг. І зникне туга
В серці, як нещастя.
З миром прийде щастя
В серце та у душу
І, немовби грушу,
Не зіб’є повіки
Вже ніхто. Повіки
Буде мир, з ним – щастя,
А не це нещастя.
Мир, який настане,
Панувати стане
В нас із вами, люди,
Завжди та усюди,
Як йти перестане
Ця війна, розтане
Так, немов сніжина
Чи тверда крижина,
Та уже навіки.
Буде мир повіки.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Земля під шаром снігу спить.
На ній він ковдрою лежить.
Укрита снігом вся земля.
Її, мов мати немовля,
Собою ніжно оповив,
Коли він впав, напорошив.
Під ним земля спить, бачить сни
Солодкі. Буде до весни
Під снігом спати вся земля:
Гаї, ліси, сади, поля…
Хоч знають всі: і ми, й вони,
Що може навіть до весни
Розтанути сніг в тую мить,
Коли хоч трохи заблищить
Яскраве сонце із-за хмар
І, наче медяний нектар,
На землю розіллє тепло
Промінням, й наче не було
Усього снігу, що лежить
На ній, бо стане він в ту мить
Увесь, водою розтече,
Яка у землю потече,
Її напоїть, щоб вона,
Як прийде теплая весна,
Прокинулася, ожила
І буйним квітом розцвіла
На цілий світ, що навкруги
Всіх нас. А поки що сніги
На ній лежать, ну, а земля,
Спить міцно, наче немовля.
Євген Ковальчук, 14. 02. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Рідна Україно-мати,
Ми тебе всі захищати
Будемо до перемоги.
В нас достатньо сили, змоги
Ворогів всіх подолати.
Подолаємо їх, мати-
Україно. Ми здобудем
Перемогу й жити будем
Із тобою в мирі й щасті,
Подолавши всі напасті.
Доленька нам посміхнеться.
Ця страшна війна минеться.
Ми ж здобудем перемогу.
На її ми вже дорогу
Стали та прямуєм, сміло
Борючись за праве діло, –
За свободу та за волю,
А також щасливу долю.
Будемо ми знов їх мати,
Рідна Україно-мати,
Із тобою вже навіки,
А війни у нас повіки
Більш не буде. Мир настане
І тривать не перестане.
Житимемо ми у ньому
Й не дозволимо нікому
Більш його ми зруйнувати,
Рідна Україно-мати.
Будемо вік ми з тобою
В мирі, без війни та бою.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
День минув. Минула нічка.
Інший день настав.
Час тече, неначе річка,
Мов струмок чи став.
Річку можеш зупинити.
Час не спиниш ти.
І цього нам не змінити.
Як вода, текти
Буде він, але в майбутнє
І у нього лиш,
А в минуле, що відсутнє
Нині вже, облиш
Навіть думати, що може
Повернутись час.
Хоч якщо, звичайно, зможе
Хтось таки із нас
Віднайти машину часу
Дійсно в світі цім,
Як залізо чи пластмасу,
То тоді на нім
У минуле повернутись,
В майбуття прийти
Перш, аніж устигне збутись,
Зможемо я й ти.
Хай це нині неможливо,
Та, як прийде час,
Статися подібне диво
Зможе все ж у нас.
Будемо ми керувати
Часом, мов авто,
В ньому подорожувати.
Може, через сто
Років дійсністю це стане.
Це ніхто із нас
Ще не зна, але настане,
Певен я, цей час.
Євген Ковальчук, 13. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
*****
Скінчимо ми воювати
Й важко-тяжко горювати,
І здобудем перемогу,
Ворогів, також знемогу
Подолавши. Будем жити
Ми усі, та не тужити,
А радіти, наче діти,
Мирному життю. Мов квіти,
Наша Україна-мати
Ціла буде розцвітати.
Будуть воля й світла доля,
Бо, немовби сніг, недоля
Вся розтане й не настане
Вже повіки. Перестане
Наша Україна-мати
У вогні війни палати.
Мир же буде. Він же прийде,
Наче ясне сонце, вийде
І світитиме яскраво,
Й зігріватиме ласкаво,
Ніжно нас усіх із вами,
Наче теплі руки мами
Немовля, що народилось,
Щойно світові явилось.
А війни повік не буде,
Навіть хай і не забуде
Жоден з нас її – нещастя
Це, бо будем мир і щастя
Із любов’ю відчувати
Та лиш їх всім дарувати.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Я знаю, нелегко іти до мети,
Однак не спиняйся до неї іти.
Усі перешкоди, які на шляху
Стрічаєш, зневіри, а також страху
Позбувшись, упевнено й сміло долай.
Лише сил усіх ти своїх докладай.
Тоді їх здолаєш, тоді лиш дійдеш
До тої мети, до якої ти йдеш,
І врешті утілиш її у життя.
Щасливе теперішнє і майбуття
Ти матимеш. Завжди лишень пам’ятай,
Що й далі потрібно робити, щоб край
Ввік щастя тому, до якого ти йшов,
Раптово, на лихо тобі, не прийшов.
В житті ти отримати можеш усе,
Що доленька щедро тобі принесе,
Щоб жив ти лиш так, як бажаєш того,
Усюди й впродовж життя усього.
Та втратити можеш його ти теж вмить
У найнеочікуванішую мить,
Якщо ним не будеш як слід дорожить,
Якщо ти не будеш старанно робить
Усе на своєму життєвім шляху,
Обходячи завжди недолю лиху,
Неначе немає її взагалі
На нашій планеті, на нашій Землі,
Немовби навіки ізникла вона,
Неначе вона лиш омана страшна,
Бо разом усі тільки в щасті живуть,
В якому й вбачають життя свого суть.
Євген Ковальчук, 12. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Доки ще триває
Ця страшна війна,
Серце розриває,
Душу розпина
Без жалю краплини
Жодної вона
У мені й людини
Кожної. Та зна
Всякий, що минеться
Все ж вона. Навік
Нить її порветься
Й буде мир повік
Всіх нас ніжно гріти
В нашому краю.
Будемо радіти,
Жити, як в раю,
Кожну ніч і днину,
Їхню всяку мить,
А не лиш в годину
Певну. Пощастить
Нам, бо ми здобудем
Перемогу, так.
І тоді всі будем
Жити лиш усмак.
Будемо радіти
Ми життю щомить
Так, неначе діти.
Цю прекрасну мить
Мужньо наближаєм
У важкім бою,
Ворога долаєм,
Рідную свою
Землю захищаєм.
Як мине війна
Назавжди, то раєм
Стане в нас вона.
Євген Ковальчук, 09. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Хай доля лихо все,
Як вітер, віднесе
Із нашого життя
Назавжди в небуття.
Натомість хай вона,
Мов фея чарівна,
Дасть щедро все, щоб ми
Щасливими людьми
Всі стали в тую ж мить,
Щоб більше світ затьмить
Нам лихо не могло,
Яке у нас було,
Повік, а не лишень
У цей чудовий день,
Який хоча й пройде,
Але за ним прийде
Наступний день до нас,
Коли настане час
Його. І буде він
Ще ліпшим. Кращих змін
Досягнемо ми з ним,
Хай навіть нелегким
Шляхом життя йдемо,
Та все ж ми пройдемо
Його, усіх своїх
Зусиль доклавши. Їх
Я маю, маєш ти.
Лиш варто їх знайти
В собі і працювать,
Щоб в щасті поживать.
Євген Ковальчук, 12. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
*****
Боремося ми сміливо
Всі із ворогами,
Щоби сталося ж це диво, –
Ми жили із вами
В щасті світлім, чарівному,
Всіх їх подолавши,
З рідного свойого дому
Назавжди прогнавши.
Буде так, як перемогу
Ми свою здобудем,
Розтопивши і тривогу
В серці. Жити будем
Ми у згоді та у щасті,
Винищивши сміло
Всі свої лихі напасті
Назавжди. Це діло
Зробимо. І усміхатись
Буде лиш нам доля,
І не буде й наближатись
Ввік до нас недоля.
Ворогу лиш не здаваймось,
Також не корімось,
А щосил здолать стараймось!
Мужньо з ним борімось!
І поборемо. Здобудем
Перемогу й завжди
Лиш щасливо жити будем,
Ворогів назавжди
Подолавши. Так, настане
Світла ця година.
Темная ж умить розтане
Так, немов крижина
Чи то сніг, але назавжди,
Бо вже буде мати
Світлий мир і щастя завжди
Україна-мати.
Євген Ковальчук, 09. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
*****
Як родину,
Батьківщину
Ми кохаєм,
Захищаєм
У двобою
Боротьбою
З ворогами.
Так, за нами
Перемога.
Сила, змога
Є. Їх маєм
Ми й долаєм
Темну силу.
Рідну й милу
Батьківщину –
Всю родину
Ми бороним,
Хай і роним
Кров з тобою
У двобою
З ворогами.
Буде з нами
Перемога.
І тривога
Вся розтане.
В мирі стане
Жить країна
Україна,
Всі в ній люди
Завжди й всюди.
Євген Ковальчук, 09. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Настане край війні.
Усі і ночі, й дні
Її минуть навік.
Не буде більш повік
Війни. Настане мир,
Шо в свій солодкий вир
Нас візьме. Будем ми
Щасливими людьми
У ньому жить щомить,
Допоки стукотить
Тихенько серце в нас,
Допоки не погас
У нім вогонь життя
Уже без вороття.
Мов сонце, буде гріть
Нас мир, а ми – радіть
Йому, немов маля,
Що ще не розмовля.
Мов квіти, я і ти,
Вона, він – всі цвісти
У серці будем з ним,
Прекрасним, чарівним.
В душі мир буде теж.
Й не буде щастю меж.
Адже мир, що прийде́,
Це щастя приведе
До нас, неначе в дім.
Ми будем в дорогім
І рідному краю
З ним жить, мов у раю.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Мирним небосхил у нашому краю
Буде знов. Під ним, неначе у раю,
Жити будемо усі ми цілий вік,
Бо війни не буде в нас уже повік,
Як вона, мов птаха, пролетить цілком.
Так, як ясне сонце, лагідним теплом
Буде мир нас ніжно гріти всякий час,
Доки буде тихо битись серце в нас,
Доки дихати ми будемо усі.
Буде мир у всій своїй святій красі,
Наче пречудові квіти у маю*,
Буйно квітнути у нашому краю,
Навесні, улітку, а також у час
Осені з зимою, тобто повсякчас.
Будемо усі ми в ньому дружно жить
І не будемо уже повік тужить,
А радітимемо з вами залюбки
Серденьком усім, неначе малюки,
Кожну неповторну мить свого життя,
Бо страшна війна ця вже без вороття
Пройде, пролетить, закінчиться, мине
До кінця вже. Мир чудовий огорне
Край наш весь так само, як і цілий світ,
Скинувши з душі та серця в нас той гніт,
Що їх сильно давить каменем важким
Чи то душить мотузком украй міцним
Так, що і дихнути нам же не дає…
Хай поволі, та вже, звісно, розтає,
Ніби сніг, війна, яка мина у нас.
Так, настане незабаром мирний час.
*Май – тут діал. Зелень, клечання
Євген Ковальчук, 04. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
*****
Не здолають нас
Вороги. В цей час
Точиться війна
Лютая, страшна.
Боремось ми вкрай
Мужньо, рідний край
Бо́роним щосил.
Мирний небосхил
Прагнем повернуть,
Щоб під ним же буть,
Жити повсякчас
Лиш щасливо. Час
Світлий цей прийде́,
Як війна, що йде
Нині, пройде вмить
Вся, останню мить
Стрівши, вже навік.
Буде мир лиш вік
В нашому краю
Так, як у раю
Божім. Будем ми
Щасними людьми
Жити в нім весь час,
Доки битись в нас
Буде серце-птах.
Буде в небесах
Сонце миру сять,
Серце наповнять
Щастям чарівним,
Світлим, неземним.
Євген Ковальчук, 04. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Покладу я край всьому
Лиху. Я повік йому
Не дозволю в світі цім
Панувати, щоб на нім
Всі жили, як кожен з нас
Прагне, всюди й повсякчас.
З ним же ми всі лиш тужить
Гірко будемо щомить,
Бо воно без співчуття
Тільки темні почуття
Сіє в душу, мов зерно.
Слід позбутися давно
Нам його, а не лишень
Мріяти про це щодень.
Щоб його позбутись вмить,
Добрі справи слід робить
Протягом життя всього
Всім. Лише вони його
Струть навік з лиця землі.
І дорослі, і малі
Добре знають цю просту
Істину, та золоту.
Добрі справи без кінця
Слід робити й у серця
Сіяти впродовж життя
Найсвітліші почуття,
Щоб щасливо всі жили,
Бо ж для цього і прийшли
Ми на світ цей, хай життя
Все ж мине без вороття.
Євген Ковальчук, 11. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Ми будемо всі жити
У мирі чарівнім
І не лише тужити,
А будемо ми в нім
Усяку мить радіти,
Неначе малюки,
Мов дітлахи, як діти.
У мирі залюбки
Ми житимемо з вами
Завжди, бо вже навік
Мине війна, що нами
Живилась мов. Повік
Її уже не буде,
Як перемогу край
Наш все-таки здобуде,
Війні поклавши край
І мир зустрівши знову,
Щоб завжди жити в нім.
Цю мить таку чудову
У ріднім, дорогім
Краю ще наближають
Хоробрі вояки.
Як ворогів здолають,
Як виженуть таки
Вони їх, то й настане
Мир в нашому краю.
І кожен жити стане,
Неначе у раю,
Допоки буде битись
У грудях серце. Ні,
Не будемо більш битись,
Поклавши край війні,
Бо в мирі жити буде
Край рідний, дорогий,
Що в цій війні здобуде
Лиш успіх золотий.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Що за чудо, що за диво
Падає з небес красиво!
Наче птаха та, літає
І собою укриває
Землю всю, мов покривало,
Щоб усе відпочивало
В сні солодкім, в сні чудовім,
В сні глибокім, в сні зимовім.
Звісно, кожен з нас це знає.
Сніг ім’я це диво має.
Білий він, м’який, холодний,
Та не штучний, а природний.
З нього в пору зимовую
Ліплять бабу сніговую
Весело маленькі діти.
Лиш на місці б не сидіти.
Граються вони, пустують,
Бавляться із ним, жартують,
Доки їм його дарує
Зимонька, яка панує
Нині в нас, неначе вдома.
Та всім істина відома
Та, що, як весна настане,
Сонце припече, розтане
Сніг, обернеться на воду.
Так було на світі зроду
Й завжди буде, та, всяк знає,
Через рік знов завітає
Зимонька до нас нівроку
Разом з снігом, як щороку.
Євген Ковальчук, 11. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Вірю я у те,
Що, мов золоте
Сонце, гріти нас
Буде повсякчас
Мир. Я певен в цім.
Так, немов у дім,
Ввійде він в наш край.
А війні цій край
Буде в тую ж мить.
Час її збіжить
Так, немов вода.
Скінчиться біда
Ця, що досі в нас.
Прийде мирний час.
Будемо ми в нім
В ріднім, дорогім
І однім краю
Жить, мов у раю,
Неповторну мить
Кожну. Вкрай щемить
Серце, бо війна
Йде. Як, мов весна,
Прийде мир, радіть,
Ніде правди діть,
Буде серце вкрай,
Як і весь наш край,
Рідная земля –
І степи, й поля,
І ліси, й сади…
І уже завжди.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Спробуй ще, коли у тебе
Не виходить зразу
Щось зробити. Лиш на себе
Покладись. Образу
Не тримай на себе. Руки
Теж не смій складати
Від гіркотної розпуки
І лише страждати.
Спробуй ще, щоб досягнутти
Успіху. Удасться
Лиш тому його здобути,
Хто повік не здасться,
Буде сил всіх докладати,
Працювати, вчитись,
Перешкоди всі долати,
Щоб свого добитись.
Спробуй ще! Лише у дії
Наяву здійсняться
Світлії твої всі мрії,
Що тобі лиш сняться
Нині, може. Утілити
Зможеш їх, звичайно,
Лиш тоді, якщо робити
Будеш гоже, файно.
Спробуй ще! Не бійся, щоби
Знов не помилитись
За наступної ж бо спроби
Успіху добитись,
Бо його ти не доб’єшся
Ввік лише бажавши,
А до нього ти проб’єшся,
Всіх зусиль доклавши.
Євген Ковальчук, 11. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Так, мине війна,
Що іде у нас
Досі. Кожен зна.
І настане час
Мирний у краю
Нашому усім.
Наче у раю,
Житимемо в нім
Ми усі щомить,
Все своє життя,
Бо ж війна умить
Вже без вороття
Пройде, промине,
Скінчиться, збіжить.
Все життя земне,
Неповторну мить
Кожну буде мир,
Що настане в нас,
В свій солодкий вир
Взявши. Світлий час
Цей уже іде.
Чую я його,
Хоч іще гуде
Гул війни. Мого
Серця і усіх
Мир торкнеться вмить.
Радісний лиш сміх
В цю прекрасну мить
Зазвучить, немов
Пісня журавля.
Буде в мирі знов
Наша вся земля
І уже навік,
Бо не буде в нас
Більш війни повік.
Буде мир всякчас.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Я надію маю,
Що лихе усе
Дійде все ж до краю.
Лихо віднесе
Час, який минає
В нас, у небуття.
Навіть не згадає
Протягом життя
Більш ніхто про нього.
Всі добро робить
Будуть, щоб лихого
Більш не розбудить.
Лиш добро робити
В рідному краю
Будуть всі, щоб жити
В щасті, як в раю.
Лиш тоді розтане
Лихо, мов лід, в нас.
Лиш тоді настане
Врешті світлий час
Для усіх на цьому
Світі голубім.
Прийде скін лихому
Вмить всьому на нім.
Й сумніву не майте
Жодного у цім.
Станеться це, знайте
І скажіть це всім.
Хай усі це знають
Люди на землі
Й більш не зволікають
Вирослі й малі,
А лихе припинять
Всім, всьому робить
І лиш добрі чинять
Справи кожну мить.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
*****
Мине воєнний час,
Який настав у нас.
Зустріне він свій край,
Покинувши наш край
Коханий, дорогий
І лиш один такий
На всьому світі цім.
Всміхнеться нам усім
Із вами доля, так.
І будемо ми всмак
Кожнісінькую мить
В краю своєму жить,
Бо прийде мирний час
До кожного із нас.
І будемо всі ми
Щасливими людьми,
Неначе у раю,
Жить в рідному краю
Впродовж всього життя,
Хай і без вороття,
Тому що лиш одне
У нас усіх, мине.
Аби лиш не було
Війни знов, бо лиш зло
Несе усім вона,
Адже добра не зна,
Не має у собі.
Відомо це тобі,
Йому, мені – усім
Людя́м на світі цім.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Дивлюсь я у вікно.
Надворі сніг лежить.
Зима ж уже давно,
Та більше не сніжить.
Ним вкрита вся земля,
Дерева і дахи
Будинків… Іздаля,
Я бачу, дітлахи
Ним граються в сніжки́
І бабу снігову
Теж роблять залюбки
В цю пору зимову.
А інші із гори
Униз на санях мчать
По снігу: «Повтори,
Ще!», весело кричать.
Всі радісно украй
Вони проводять час,
Однак існує край
На цій Землі у нас,
Де снігу не було
Ніколи і нема,
Де сонячне тепло
Рік гріє всіх. Зима
Відсутня в кра́ю тім,
А отже, також сніг,
Що в нашім нам усім
Паде з небес до ніг.
Тож тішмося всі ним,
Допоки є ше час
Зими, бо весняним
Промінням сонце в нас
Розтопить сніг, немов
Усім нам лиш на сміх,
Та тішитиме знов
За рік він нас усіх.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Точиться іще війна.
Борються солдати
За Вкраїну-мати,
Що у нас усіх одна,
Бо інакшої нема
І не може бути,
Та це не збагнути
Ворогам, на жаль. Дарма
Їм казати це весь час,
Бо не розуміють.
Як, ну, як же сміють
Нападать вони на нас?
Що ж, недоленька така.
Ми ж їй не здаємся,
А щосили б’ємся,
Хай яка вона важка.
Не бракує всім нам сил.
Їх в собі ми маєм,
Ворогів долаєм,
Щоби мирний небосхил
Знову повернути в край
Рідний та коханий
І такий жаданий
Цій війні покласти край
Вже навіки. Певен я
В тім, що все ж нам вдасться,
Бо ніхто не здасться.
Буде вільною сім’я
Наша – український край
Весь. Війни не стане
Більш, а мир настане,
Їй же вмить поклавши край.
Так, мине у нас війна,
Що іще триває
Й серце розриває.
Прийде мир, немов весна.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
*****
В серденьку моїм
Темная печаль,
Бо війна, на жаль,
В ріднім, дорогім
Нашому краю
Точиться в цю мить.
Серденько щемить.
Борються в бою
Мужні вояки
Проти ворогів,
Покидьків, катів,
Щоби їх таки
В нім перемогти,
Рідний край звільнить
І у ньому жить
В мирі. Ні, іти
Ця війна у нас
Вік не буде, край
Стріне свій. Наш край
Переможе. Час
Мирний прийде, так.
Будемо у нім
В ріднім, дорогім
Ми краю усмак
Жити кожну мить.
Ніде правди діть.
Буде лиш радіть
Серце, що щемить
Нині, бо війна
Точиться у нас.
Буде мирний час,
Як мине вона,
Переможем ми.
Житимем в краю
Ріднім, як в раю,
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 02. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Точиться війна
Ця страшна у нас.
Доки ще вона
Буде? Мирний час,
Де ти, де? Настань
В нашому краю.
Разом з нами стань,
Щоб, мов у раю,
Із тобою вік
Ми жили, війни
Не було повік.
Вороги. Вони
Почали її,
Як прийшли до нас,
Нашої сім’ї.
Але, мирний час,
Із тобою жить
Прагнемо ми всі.
У прекрасну мить,
Як у всій красі
Прийдеш ти в наш край,
Буде цій війні
Остаточний край,
Цілі ночі й дні,
Кожну їхню мить
В щасті чарівнім
Будемо ми жить
В світі цім земнім,
В рідному краю,
Житимемо ми,
Наче у раю,
Щасними людьми.
Тільки ти прийди,
Мирний час, в наш край
І повік не йди,
Нас не покидай!
Євген Ковальчук, 02. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024
*****
Так, неначе друга
Друг, обійме нас
Радість, зникне туга,
Бо настане час
Мирний. Обіймати
Буде радість вік
Так, неначе мати
Немовля. Повік
Туги більш не буде,
Як мине війна
Й успіх в ній здобуде
Наша сторона
Рідна та єдина
На Землі усій
Так, як і людина,
Що живе на ній.
Відчувати й щастя
Будем з миром ми,
Як мине нещастя,
Як з його пітьми
Виберемось з вами
Ми усі навік.
Мир і щастя з нами
Будуть цілий вік.
Будем відчувати
Їх ми кожну мить.
Україна-мати.
В ній ми будем жить
З ними, як минеться
Ця війна у нас
І більш не вернеться
Ввік, а мирний час
Буде вік тривати
Й щедро нам усім
Щастя дарувати
В світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 02. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024
*****
Щоб без вороття
Ця війна пройшла
Й мирнеє життя
Всім нам принесла
Доля, прагнем ми
Всі. Як буде так,
Щасними людьми
Житимемо, всмак
В світі, у краю
Ріднім, так, немов
В Божому раю,
Де лише любов,
Щастя чарівне.
Будуть і у нас,
Як війна мине
І настане час
Мирний у краю
Нашому, вони.
Наче у раю,
Нібито човни,
Світлі почуття
Плистимуть у нас
Наше все життя,
Доки не погас
Ще його вогонь
В кожному із нас,
Доки вже, либонь,
Не мине наш час
В світі цім земнім
І уже навік,
Бо життя на нім
Більш не буде ввік,
Бо одне воно
Кожному із нас
В світі цім дано.
Зна це кожен з вас.
Євген Ковальчук, 02. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2024
Борися! Й переможеш
Усі свої нещастя.
Я вірю, що ти зможеш
Здолати їх і щастя,
Що палко так жадаєш,
В житті своєму мати,
Увесь час виглядаєш,
Неначе сина мати,
Який пішов із дому
В дорогу неокраю,
Незнану, невідому
Йому, я вірю, знаю,
До тебе прийде, друже.
В цім і не сумнівайся.
Нещастю лиш байдуже
Та легко не здавайся.
Йому ти не корися,
Бо завжди будеш мати
Його, а з ним борися
Для того, щоб здолати
Його уже навіки,
Щоб тільки в щасті жити,
Допоки час повіки
Своїх очей стулити
Назавжди не настане
У тебе. Лиш з бідою
Борись. Й вона розтане,
Неначе лід. З тобою
Її не буде більше,
А будеш все те мати,
Що ти в житті найбільше
Колись лиш міг бажати.
Я вірю, вийде в тебе.
В цім і не сумнівайся,
Та й ти повір у себе
Й як слід робить старайся.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2024
*****
Як зима минає,
Так мине й війна,
Що в нас ще триває.
І так, як весна,
Світлий мир настане
В нашому краю.
Кожен з нас вмить стане
Жити, як в раю,
В злагоді та згоді,
В щасті чарівнім,
Що й словами годі
Передати. В дім
Наш не завітають
Всі вони, навік
Прийдуть, все, що мають,
Нам дадуть, щоб вік
Ми не лиш тужили,
А раділи вкрай
І усе робили,
Щоб вони наш край
Більш не покидали
Ні на жодну мить,
Щоб ми раювали
З ними всі щомить,
Протягом усього
В світі цім життя,
Що, хай і одного
Дня без вороття
Пройде, та немарно,
Як ми проживем
Всі його прегарно
Й те в цей світ вкладем,
З чим нащадки б жи́ли
Й тішились лишень,
А не вкрай тужили
Кожну ніч і день.
Євген Ковальчук, 02. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
Здається часом, що щомить,
Неначе куля, час летить.
Ще вчора був я, як маля.
Сьогодні вже дорослий я.
А завтра й старість вже прийде,
Хай що я не робив би й де.
Адже час нам не зупинить
І навіть на коротку мить,
Хай як би дуже ми того
Не хтіли. Протягом всього
Життя невпинно час мина.
Надворі осінь чи весна,
Чи літо, чи зима вже в нас.
Усе одно минає час.
Й коли не буде вже тебе,
Мене, лиш небо голубе
Та сонце, що на нім блищить,
На цьому світі будуть жить,
Минатиме час. Він лишень,
Коли прийде останній день,
Коли прийде остання мить,
Коли не буде вже світить
На небі сонце в нас повік,
І зникне вся Земля навік,
Тоді час зникне теж, мине
Так, як і все життя земне.
Коли прийде той день, та мить,
Ніхто не зна, поки летить,
Іде, пливе, минає час.
Є ми, а отже, й він є в нас.
Євген Ковальчук, 09. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
*****
Скінчиться, минеться
Ця страшна війна
І не повернеться
Ввік до нас вона.
Прийде мир. Ми жити
Будемо у нім.
І уже тужити
В ріднім, дорогім
Серцю, що вкрай тихо
Б’ється в нас, краю
Ми не будем. Лихо
Пройде. Як в раю,
Будемо ми жити,
Тішачись лишень,
А не вкрай тужити
Кожну ніч і день.
Мир, що буде з нами,
Світлі почуття
Принесе нам з вами,
Що усе життя
Будемо тримати
Ми усі в собі,
Що нас зігрівати
Будуть, далебі,
Наче сонце красне
В синіх небесах.
Нас життя прекрасне
Так, мов на руках
Матінка дитинку,
Буде всіх тримать
Кожную хвилинку,
Мить, а ми сприймать
Будем світ прекрасно,
У його красі
Всій і жити щасно
Будем вік усі.
Євген Ковальчук, 02. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
Старайсь на світі працювать
Лиш так, щоб в ньому ж поживать
Щасливо міг ти кожну мить,
А не лише, як пощастить.
Всіх сил своїх ти докладай
І з ними впевнено долай,
Позбувшись усього страху,
Завади на своїм шляху,
Хай як би важко не було,
Аби твоє життя текло,
Немов бурхливая ріка,
Туди, де доленька гірка
Твоя, мов сніг, розтане вмить
І світле щастя в тую ж мить,
Неначе птаха, прилетить.
І будеш ти із ним лиш жить
Впродовж життя свого всього,
Допоки маєш ще його.
Адже воно колись мине
Навік, тому що лиш одне,
Хай як би не хотіли ми
Більш мати. Ми ж усі людьми
На світ цей народились в мить,
Яка минула враз, щоб жить
На нім щасливо, доки вік
Наш не закінчиться навік.
Адже у тому суть життя
І поляга, та до пуття
Слід працювати нам щодень,
Бо праця щастя дасть лишень.
Євген Ковальчук, 09. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
*****
Дійсно, а не уві сні
Цій жорстокій вкрай війні
Прийде все ж кінець навік.
Більш війни не буде ввік.
Буде мир лиш повсякчас,
Як настане він у нас,
В нашім любому краю.
І тоді, як у раю,
Будемо ми з вами жить
Кожну неповторну мить,
Протягом всього життя.
Світлі думи й почуття
Принесе мир нам усім.
З ними будемо на цім
Світі, у краю своїм
Ріднім, любім, дорогім.
І вона, він, я і ти
Будемо лиш їх нести
У собі, а також тим,
Хто із нами йде земним
Шля́хом власного життя.
Світлі думи й почуття
Будуть в кожного із нас,
Як настане мирний час,
У якому будем ми
Жить щасливими людьми
Кожну неповторну мить,
Доки серце стукотить,
Доки дишемо на цім
Світі нашому земнім.
Євген Ковальчук, 02. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
В своїх думках, мов в лісі, я блукаю.
Думки – немов дерева лісові,
Які усюди й повсякчас тримаю
Я в мозку власному, що в голові.
Так, як дерева, маю їх живити
Я протягом всього свого життя,
Аби дали плоди, з якими жити
На світі цім я міг би до пуття.
Я добре це і знаю, й розумію.
Тому доклавши всіх зусиль своїх,
Робити намагаюсь все, що вмію
І знаю, щоб не занедбати їх.
Звичайно, що у цьому помагають
Усі ті почуття, що є в мені,
З якими не було б думок. Всі знають
Цю істину. Їх не було би, ні.
Адже ті почуття, немов дитину,
Народжують думки на світ, який
Прийма до себе кожную людину,
Хай навіть шлях життя їй нелегкий
Пройти на нім в майбутнім доведеться,
Але вона його таки здола,
Як досвіду у нього набереться,
Щоб доля світлою її була;
Та доля, що будуємо ми з вами
Усі, мов дім, кожнісінькую мить
Своїми повсякденними ділами,
Хай як би нам не довелося жить.
І хай що б не казали інші люди
Тобі, зважай на думи й почуття
Свої, аби жилось тобі усюди,
Як прагнеш, протягом всього життя.
Вони тебе, повір мені, не зрадять,
Неначе друг удаваний, повік,
А тільки те зробить тобі порадять,
Щоб ти щасливо жив на світі вік.
Євген Ковальчук, 09. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
*****
Мужнії солдати
Україну-мати
Рідну захищають,
Ворогів долають,
Із колін уставши,
Сил усіх доклавши.
За свободу, волю
Та щасливу долю
Борються сміливо
Всі вони, щоб диво
Сталося, здійснилось,
У життя втіли́лось, –
Здобули солдати
Перемогу, Мати-
Україна знову
В мить таку чудову
Вільною вся стала
Й більше не страждала,
А лиш процвітала
Й долю будувала
Разом з нами щасну,
Світлую, прекрасну,
Щоб із нею жи́ли
Ми і не тужили
Зовсім, не ниділи,
А украй раділи
Серцем і душею,
Ширячи землею
Радість цю чудову,
Дивну, веселкову.
Євген Ковальчук, 02. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Надію маю я, що все
Закінчиться навіки
Лихе, що доля принесе
Нам щастя, що, мов ріки,
У наших думах, почуттях
Усяку мить тектиме,
Щоб кожен з нас життєвий шлях,
Яким і далі йтиме,
Належним чином будував
Впродовж життя усього,
На темний шлях не повертав,
Натрапивши на нього,
А щоб його він обійшов,
Про нього позабувши,
І щоб спокійно далі йшов,
На інший шлях звернувши,
Який його веде туди,
Куди він так бажає
Прийти, де лиха та біди,
Які він зневажає,
Нема, ніколи не було
Й не буде, бо керує
Тим світом лиш добро. – А зло?
– Його там не існує.
Добро там роблять залюбки
Усі усім і всюди,
Бо світлі почуття й думки
В собі тримають люди,
Які на світі тім живуть.
Адже всі добре знають,
Що в тому й полягає суть
Життя, що проживають
Вони, яке всім їм дано,
Хай навіть і погасне
Навік в останню мить воно,
Неначе зірка ясна.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Пощастить нам, пощастить.
Пройде ця війна у нас
І, мов птаха, прилетить
В край наш рідний мирний час.
Буде мир у нас повік.
Наш край стане і його.
А війни уже повік,
Протягом життя всього
Нашого і тих, хто жить
Буде після нас усіх,
Ні, не буде. Більш тужить
Ми не будем. Буде сміх
Радісний лиш на вустах
У кожнісінького з нас.
Наче сонце в небесах,
Лагідно нас мирний час
Грітиме усяку мить.
Серце те, що нині так
Болісно украй щемить,
Розцвітатиме, мов мак
Гарний в полі навесні.
І душа також радіть
Буде дійсно, а не в сні,
Бо її теж буде гріть
Ніжно мирний час, який
Вже іде в наш рідний край,
Серцю дуже дорогий.
Прийде він, настане край
Цій війні уже навік,
Адже буде мирний час
В Україні цілий вік,
Завжди, тобто повсякчас,
Доки буде ця Земля
Разом з Сонцем золотим.
Боремося всі ми для
Цього з ворогом лихим.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
Прийде та прекрасна мить,
Як мине війна
Й станемо у мирі жить
Він, ти, я, вона –
Всі ми і уже весь вік,
А не певний час,
Бо мине уже навік
Ця війна у нас,
В нашім рідному краю.
Житимемо ми
В ньому, наче у раю,
Щасними людьми
Кожну неповторну мить
Власного життя,
Доки в нас не пролетить
Вже без вороття
Все воно, бо лиш одне
В світі цім земнім.
Мир же більш ввік не мине,
А у дорогім,
Нашім рідному краю,
Як у світі всім,
Буде вік. Мов у раю,
Житимемо в нім
Ми усі. Мир буде гріть
Так, немов тепло
Сонця, ми ж – життю радіть,
Позабувши зло
Все, яке війна несла,
Щоб його повік
Нам вона не принесла,
Щоб жили ми вік
Всі у мирі чарівнім,
Що добро дає
Всім на світі цім земнім,
Хто на ньому є.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
*****
В серденьку моєму щем
І душа в жалю.
Точиться війна іще
В нашому краю.
О, коли кінець уже
Врешті їй прийде́?
Йтиме вік вона? Невже?
Ні. Вона пройде́.
Вірю, знаю, певен я,
Бо не здаємось
Ворогу ми, вся сім’я,
А із ним б’ємось
Мужньо. Подолаєм ми
Все ж його і жить
Лиш щасливими людьми
Будем кожну мить
Власного життя в краю
Ріднім, дорогім
Так, неначе у раю
Божому, святім.
Прийде час цей золотий.
Він уже іде,
Хай і досі бойовий
Гул у нас гуде.
Так, у цій страшній війні
Виживуть не всі,
Та минуть її всі дні
Й ночі і в красі
Всій своїй настане мир,
Що у тую ж мить
Візьме в свій прекрасний вир
Нас. І будем жить
Ми у ньому до кінця,
Весь життєвий вік,
Бо війни, як прийде ця
Мить, не буде ввік.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024
*****
Серденько біль роздирає,
Мов голодний звір
Жертву, бо війна триває
В нас ще до сих пір.
Точиться вона щоднини
І щоночі теж.
Жаль своєї Батьківщини,
Бо одна усе ж
В цілім світі цім земному,
Що такий один
Теж у всесвіті усьому.
України син –
Я, вона – дочка. Родина
Всі ми, кожен з нас.
Мати наша – Батьківщина –
Україна. Час
Цей важкий, та не тікаєм
Ми від ворогів,
А сміливо їх долаєм.
Нас, дочок, синів
України, не здолати
Їм усім повік.
Перемогу будем мати
Ми і жити вік
Лиш у мирі та у щасті,
Що не має меж,
Подолавши всі напасті
З ворогами теж.
Їх не буде. Панувати
Буде мир у нас,
Доки буде протікати,
Наче річка, час,
Доки буде блискотати
Сонячний Пегас
І вкрай ніжно зігрівати
Кожного із нас.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024
*****
Ми до перемоги
Крок за кроком ідемо.
Нас ведуть дороги
Всі до неї. Не ждемо
Ми, а здобуваєм
Ми її у цім бою,
Ворога долаєм,
Рідну земленьку свою
З сил усіх бороним,
Бо вона у нас одна.
Краплі крові роним,
Бо іде важка війна,
Та не здаємося
Злому ворогові ми.
Мужньо з ним б’ємося,
Щоб щасливими людьми
Жить в своїй країні,
Щоб всміхалась цілий вік
Доля Україні,
А війни уже повік
Не було. Нам вдасться
Дива досягнуть цього.
Жоден з нас не здасться.
Злого ворога цього
Подолавши, мати
Буде мир увесь наш край –
Україна-мати,
Що кохаємо украй
Ми. Адже єдина
Лиш у кожного із нас
Ненька-Батьківщина –
Україна. Світлий час
Прийде, як настане
Мир, в якому, звісно, жить
Кожен з нас же стане
Вік, кожнісінькую мить.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024
Забуду я гірку печаль,
Що серце розривало,
Пошлю її в безкрайню даль,
Щоб більш її не мало
Воно повік. Печаль, іди
І більш не повертайся.
Печаль, із серця назавжди
Скоріше забирайся.
Його, коли в нім ти живеш,
Неначе в себе дома,
Нещадно на шматки лиш рвеш.
Ти цим усім відома.
Його ти рвеш без співчуття
І світлі почування
В нім знищуєш впродовж життя
Без жодного вагання.
Я знаю, що твоя така
Природа, щоб в людини
Була лиш доленька гірка
Щодня і щогодини,
І кожну мить, що в світі цім
Вона переживає.
Але далеко не у тім
Життя сенс полягає,
Щоб тільки із тобою жить
І болісно страждати
На цьому світі кожну мить,
Рятунку лиш вік ждати.
В тім полягає сенс життя,
Аби людина мала
Лиш світлі думи й почуття
І добре працювала.
Адже, якщо вона робить
Належно завжди буде,
У світлім щасті буде жить,
Яке вона здобуде.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024
*****
Свобода та воля,
Щасливая доля.
За них ми б’ємося
Та не здаємося
В своїй Батьківщині.
Усі ми – єдині,
Бо в єдності сила.
О, скільки пролила
Сліз, крові країна
Ця – вся Україна!
Її боронімо
Щосил! Покажімо,
Що ми з вами можем!
Тоді переможем
Ми ворога злого.
Не буде лихого
Більш в нашій країні
Усій – Україні.
Не будем тужити,
А будемо жити
У мирі та щасті,
Здолавши напасті,
Яких вже повіки
Не буде. Навіки
Вони всі розтануть,
Мов сніг. А настануть
Часи золотії,
Прекрасні, якії
Вік будуть тривати
Та нас радува́ти.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
Я завжди із тобою,
Поезіє моя.
Хай де б не був, зі мною
Ти всюди, бо твоя
Краса неповторима
Захоплює щомить,
Твої слова та рима,
Яка у них бринить,
Мов музика чудова,
Як пісня чарівна.
Твоя прекрасна мова,
Її зміст, глибина
Проймають душу, світлі
В ній сіють почуття,
Які, немов розквітлі
Квітки, впродовж життя
Буяють в ній розкішно
І надихають жить
На цьому світі втішно,
І лиш добро робить,
Аби усе збулося,
Що прагне кожен з нас,
Щоб так нам всім жилося,
Як мріємо, всякчас.
З тобою забуваю
Я про проблеми ті,
Які часами маю
Я у своїм житті.
І важко уявити,
Як міг без тебе жить,
Та нині розлучити
З тобою ні на мить
Ніхто й ніщо не сміє
Мене ніде й повік;
Лиш тільки смерть зуміє,
Коли мине мій вік.
Євген Ковальчук, 07. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
*****
Ворогові не корімось,
А сміливо з ним борімось
За свободу та за волю,
За свою щасливу долю!
Ворогові не здаваймось,
А здолать його стараймось,
З краю рідного прогнати,
Щоб із ним не коротати
Вік свій важко-тяжко в ньому!
Виженім його із дому
Нашого – із України –
Незалежної країни!
Здобули ми ще недавно
Незалежність, щоби славно,
Вільно жити у державі
Рідній, як на нас лукаві,
Люті вороги напали
В час, коли ми й не чекали.
Та борімося щосили
З ними, щоб не захопили
Край наш! Він у нас єдиний
В світі всьому. Швидкоплинний
Час. Нам з вами він поможе.
Ворога все ж переможе
Край наш, тобто ми із вами.
І уже не лиш часами
Будемо у мирі жити,
А повік і не тужити,
А всім серденьком радіти
Так, як наші милі діти.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Добрим будь до всіх, із ким
Ти життя шляхом одним
Йдеш на білім світі цім,
Щоб жилося їм усім
Щасно протягом життя.
Сій лиш добрі почуття
В їхні душі та серця
Щиро, щедро, без кінця.
І тоді з них проростуть
Квіти щастя, розцвітуть
Пишно на весь світ вони,
Наче в теплі дні весни,
Тішитимуть всюди й всіх,
На вустах веселий сміх
Будуть викликати в них,
Навіть у людей сумних.
Сум важкий у них, мине
Й радість серце огорне,
Із якою кожну мить
Будуть жити і робить
Добрії лише діла,
Щоби доленька була
Світлою, мов промінець
Сонця, щоб настав кінець
Врешті лиху усьому,
Бо на світі цім йому
Місця не повинно буть.
Слід про нього нам забуть
Й добрі справи лиш робить,
Щоб у щасті завжди жить.
Євген Ковальчук, 06. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Плаче гірко, мов маля,
Наша рідная земля,
Бо іде на ній війна
Лютая, важка, страшна.
Пролива вона знов кров.
Ворог той, який прийшов,
Без краплини співчуття
Знищує її. Життя
Нашої землі йому –
Це ніщо. Її в пітьму
Він занурює цілком
Зі своїм жорстоким злом.
Наша ж рідная земля
Бореться з ним мужньо для
Того, щоб його здолать
Й більше гірко не страждать
Аніскілечки повік,
А у мирі жити вік,
Світле щастя відчувать
І його всім дарувать.
Цей прекрасний час прийде́,
Як війна, що йде, пройде́,
Зникне, скінчиться, піде́,
У провалля упаде
Темнеє уже навік,
Щоби не було повік
В нас її, а мир лишень
Кожну ніч і кожен день
Був у нашому краю,
Щоб жили ми, як в раю.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
Хай життя і непросте,
Рук своїх складать, проте,
Не потрібно, мов, нема
Виходу, усе дарма,
Все лиш шкереберть іде,
Що б ти не робив і де,
Що тебе всякчас мина
Успіх, мов він – лиш мана.
Ні, не варто так гадать.
Треба сил всіх докладать,
Як би важко не було,
Щоб усе лихе пішло
У безкрайнє небуття
Вмить і вже без вороття,
Щоб про нього ти забув,
Щоб на цьому світу був
Вкрай щасливим, не тужив
Більш повік, а так лиш жив,
Як ти прагнеш більш за все.
Тільки праця віднесе
Все недобре в небуття.
З нею матимеш життя,
Про яке ти мріяв лиш.
Тож час гаяти облиш,
Власній ліні не корись,
А за працю ліпш берись.
Хай, можливо, й непроста
Праця та, однак мета
Все ж без неї, зрозумій,
Не здійсниться, друже мій.
Євген Ковальчук, 05. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
Ріже серденько журба,
Наче ніж. Війна
Точиться. Йде боротьба
Лютая, страшна.
Ворог вторгся в рідний край
Наш, щоб захопить,
Волю, що цінуєм вкрай,
Нашу утопить
І свободу відібрать,
Знищивши ущент,
Долю світлую зламать
Саме в той момент.
Та цього ми не дамо
Ворогу зробить.
Навіть хай і помремо,
Як не ми, то жить
Наші діти будуть вік
В рідній стороні
Вільно й щасно. І повік
Битись у борні
Вже ніхто не буде. Мир
Буде панувать,
Взявши в свій солодкий вир
Всіх. Війна тривать
Вік не буде. Звісно, ні.
Скінчиться вона
В нашій рідній стороні,
Що у нас одна, –
Україна, у якій
Всі ми живемо.
Ні, недоленьці важкій
Знищить не дамо
Ми її повіки, ні.
Переможем ми
Й будем жить всі ночі й дні
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024
*****
Вже прокинулося тіло,
Дума ж досі спить,
Та я заходжуся вміло
Думу ту будить
І не лиш одну, а всії,
Що живуть в мені.
Не втрачаю я надії
Й віри зовсім, ні,
В тім, що все ж вони устануть,
Що їх сон мине,
Що, прокинувшися, стануть
Тішити мене.
Тож вставайте, годі спати,
Думи, знову й знов.
День настав, також складати
Вірші час прийшов.
В них глибокую я бачу
Суть свого життя.
З ними я сміюсь і плачу,
Думи й почуття
Лиючи в них, наче воду,
Й легше вмить стає,
Наче сніг в ясну погоду,
Туга розтає,
Що і серце, й душу тисла,
Що не міг й дихнуть,
Каменем на шиї висла
Тим, що й не здвигнуть.
Так, звичайно, я складаю
Вірші і для вас,
Читачі, й надію маю,
Що із ними час
Свій проводите не марно
Ви на світі цім,
Берете з них, з чим би гарно
Вам жилось на нім.
Євген Ковальчук, 05. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024
Так, неначе кораблі,
Відпливе війна.
Буде мир в нас на землі.
Він, немов весна
Красна, прийде, та навік,
Бо війни в краю
Нашому не буде ввік.
Так, мов у раю,
Будемо ми з вами жить
Кожну мить життя,
А не гірко лиш тужить.
Піде в небуття
Ця війна. Настане мир.
Ми потрапим всі
У його солодкий вир.
У його красі
Всій, що і не передать,
Житимемо ми,
Доки буде стукотать
Серденько, людьми
Щасними. Мов сонце-птах,
Буде мир нас гріть.
В почуттях і у думках
Буде він. Радіть
Будемо ми всі йому.
І не буде меж
Радості, як і всьому
Всесвітові теж.
Мир, що ввійде в рідний дім
Наш, не вийде ввік
З нього вже, а буде в нім
Він уже весь вік.
Недалеко вже цей час.
Прийде ось за мить
Він до кожного із нас.
Будем в мирі жить.
Євген Ковальчук, 31. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Настане час,
Коли у нас
Мине війна
І, як весна,
Настане мир.
В його ми вир
У всій красі
Потрапим всі
І будем в нім
У дорогім
Своїм краю,
Мов у раю,
Прекрасно жить
Усяку мить,
Увесь свій вік.
Адже навік
Мир прийде, так.
Ми будем всмак
Усі з ним жить,
А не тужить.
Мир буде нас
Увесь наш час,
Мов сонце, гріть,
А ми – радіть,
Як малюки,
Жить залюбки,
Мов у раю,
В своїм краю,
Що любим вкрай,
Бо він – наш рай.
Євген Ковальчук, 31. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Край наш полонила
Лютая війна,
Та у нас є сила
Та, якою, зна
Кожен, подолаєм
Ворогів ми всіх.
Ми перемагаєм
Вже сміливо їх.
Переможем з вами
Їх ми. І війна
Скінчиться. Мир з нами
Буде. Як весна,
Він у нас настане,
Але вже навік,
Бо війни не стане
І не буде ввік,
Бо війна минеться,
Бо вона пройде́
Й більше не вернеться,
Більше не прийде́.
Будемо ми жити
В мирі цілий вік
І не лиш тужити,
Коротати вік,
А життю радіти,
У душі цвісти,
Наче гарні квіти.
Мов ріка, текти
Світлі почування
Будуть і думки,
Доки мить остання
Наша все ж таки
Не прийде́ неждано,
Як мине життя,
Що усім нам да́но,
Вже без вороття.
Євген Ковальчук, 31. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
Хай запанує мир
На світі цім усім,
У свій солодкий вир
Узявши! Хай у нім
Живуть усі із нас!
Хай мир нас зігріва
Усюди й повсякчас,
Мов сонце! Хай співа
В нас серденько із ним,
А разом з ним душа!
Хай дивом чарівним
Своїм їх мир втіша
Кожнісінькую мить,
Впродовж всього життя,
Що птахою летить
Невпинно в майбуття!
Хай запанує мир
В душі та серці всіх,
Щоб з ним щасливо ми,
По вінця повні втіх
Земних і неземних
Водночас, жи́ли вік,
Щоб не було сумних
Людей уже повік
На цьому світі всім
І в нашому краю,
Щоб всі жили на нім,
Неначе у раю,
Кожнісінькую мить
Життя, що нам дано,
Нехай і пролетить
Навіки в нас воно.
Хай запанує мир
На цій Землі усій,
Узявши всіх у вир
Предивовижний свій!
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
*****
Здобудем перемогу
Ми з вами в цій війні.
Таку ми маєм змогу,
Бо боремось в борні
Із сил усіх, сміливо,
Боронячи свій край,
Щоб сталось справжнє диво, –
Настав війні цій край
І мир прийшов навіки,
Аби раділи ми
Усі йому повіки,
Щасливими людьми
В своїй державі жи́ли
Життя усяку мить,
А не лише тужили,
Бо серденько щемить.
Мине війна. Здобудем
Ми перемогу й вік
У мирі жити будем,
Бо вже війни повік
Не буде, як не стане
Її, коли вона,
Мов сніг, уся розтане.
Мить світла, чарівна
Ця прийде. Мир настане
У нашому краю.
І кожен жити стане,
Неначе у раю,
У мирі та у щасті,
Яке не має меж,
А не лише в нещасті
Й війні. Життя усе ж
Одне на світі цьому
У кожного із нас.
Не дасть більш нам на ньому
Його майбутній час.
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024
Світлі почуття тримай
В серденьку своїм
І усім можливість дай
Проявитись їм.
Світлі почуття тримай
У душі своїй,
Темним всім покласти край
Ти дозволь же їй.
Світлі почуття тримай
У собі й ділись
Ними з тим, хто прагне вкрай.
Тільки не барись.
Світлі почуття тримай
І на жодну мить
Їх від себе не пускай,
Щоб лиш з ними жить.
Світлі почуття тримай
Міцно, так, як ти
Можеш. Добре лиш вважай –
Їх не упусти.
Світлі почуття тримай,
А також думки.
З ними будеш ти лиш, знай,
Жити залюбки.
Світлі почуття тримай
Навіть у біді.
Ними лиш покласти край
Зможеш їй тоді.
Світлі почуття тримай,
Щоб щасливим буть
На землій цій, щоби рай
Свій на ній здобуть.
Світлі почуття тримай.
В них життєва суть,
Бо вони лиш, пам’ятай,
Щастя нам несуть.
Євген Ковальчук, 04. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024
*****
Війна у нас.
Лихий цей час
Іще трива
І розрива
Все серце, та
Вкрай непроста,
Вкрай нелегка,
А преважка
Війна пройде́,
Мине, піде́
Без вороття
У небуття.
І мир прийде́.
І не піде́
Він вже повік,
А буде вік,
Мов сонце, гріть,
А ми – радіть
Йому. Цей час
Вже йде до нас
Із вами, так.
Тоді усмак
Ми будем жить,
А не тужить
Лише украй.
Наш рідний край
Цей стріне час,
Що повсякчас
Вже буде в нім
Такім однім.
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2024
Хай навіть іноді сміється
Недоля, та я знаю
Так, як і в грудях серце б’ється,
Що я її здолаю.
Вона мене не переможе.
Про це хай і не мріє,
Хай навіть та недоля, може,
І мріяти не вміє.
Я їй в полон повік не дамся.
Її рабом не буду.
Недолі просто я не здамся,
А доки не здобуду
Свою над нею перемогу,
Боротимусь щосили
Із нею, поки маю змогу
І поки маю сили.
В тім, що її я переможу,
Я і не сумніваюсь.
Здолати я недолю зможу,
Як добре постараюсь.
Тоді вона піде, минеться,
Мов й не було повіки,
Й щаслива доля посміхнеться
І лишиться навіки.
І буду жити з нею щасний,
Як в бога за плечима,
Й на світ дивитись цей прекрасний
Веселими очима,
У серці та душі несучи
Лиш світлі почування,
Від світу божого беручи
Без жодного вагання
Лиш добре завжди та усюди,
Його усім даючи,
Щоб всі жили ньому люди
Вік, келих щастя п’ючи.
Євген Ковальчук, 04. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2024
Мине війна, якая
Триває нині в нас.
Вона украй важкая,
Мов камінь. Мирний час
Настане. Поступово
Він вже іде в наш край,
Щоб ми жили чудово
Із ним щасливі вкрай.
Він в край наш рідний прийде.
Мов сонце в небесах,
Час мирний гарно вийде,
Війну всю стерши в прах,
У порох вже навіки,
До самого кінця,
Бо мирний час повіки
В нас буде. І серця,
І душі зігрівати
Він буде так, немов
Своє малятко мати,
Являючи любов.
Буятиме, мов квіти,
В нас мирний час, а ми
Всі будемо радіти,
Щасливими людьми
В нім живучи повіки,
Життя усяку мить,
Аж доки вже навіки
Воно все не збіжить,
Немов пісок, допоки
Йому не прийде край
Навіки вже. А поки
Ми боремось, свій край
Боронячи, як можем,
Бо він один у нас.
Ми з вами переможем.
Настане мирний час.
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
До мети, що ти
Прагнеш досягти,
Впевнено іди.
Марно лиш не жди,
Що вона сама
Втілиться. Дарма
Й думати про те.
Хай і непросте
Маєш ти життя,
Що без співчуття
Перешкоди лиш
Ставить, їх полиш,
Обійди, а як
Обійти ніяк
Неможливо їх,
Всіх зусиль своїх,
Друже, докладай,
Щоб здолати, край
Їм покласти всім,
Щоб на світі цім
Так тобі жилось,
Як кортить, збулось
Все, що прагнеш ти
Дуже досягти.
Лиш не жди, не стій,
Йди вперед і дій,
Гірко не горюй,
А як слід працюй.
Праця лиш усе
Нам всім принесе.
Євген Ковальчук, 04. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
*****
Недовго ще чекати.
Війні настане край.
Не буде вік терзати
Вона наш рідний край.
Війна мине. Здобудем
В ній перемогу ми
І в мирі жити будем
Щасливими людьми
Вже вік, бо більш не буде
Війни, коли оця
Усе-таки прибуде
До власного кінця
Навіки, остаточно.
І буде панувать
Мир в Україні точно
Весь вік, який тривать
В нас буде. І радіти
Ми будемо усі,
Немов маленькі діти.
Адже у всій красі
Мир буде розцвітати,
Мов квіти навесні,
І буде зігрівати,
Мов промені ясні́,
Так ніжно та прекрасно.
У мирі будем жить
Ми всі із вами щасно
Кожнісінькую мить,
Що буде проминати,
Немов стрімка ріка
В долині, протікати.
На нас усіх така
Чекає доля. Буде
Вона, як рідний край
Наш успіх все ж здобуде,
Війні поклавши край.
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
Нехай моє життя
Колись таки мине
І вже без вороття,
Бо в мене лиш одне
Воно на світі цім,
Де я живу, однак
Я прагну все ж на нім
Його прожити всмак,
Щоб світлі лиш думки,
А також почуття,
Мов квіти, залюбки
Впродовж всього життя
Буяли у мені
Кожнісінькую мить,
Лише вони одні.
Я з ними прагну жить.
Я в них вбачаю суть
Життя, яке мина.
Вони її несуть.
В них криється вона.
Адже без них життя –
Лиш назва, та й по всім.
Лиш світлі почуття
Й думки на світі цім
Кожнісінькую мить
Спонукують мене
На ньому жить, робить,
Допоки не мине
Життя, щоб залишить
Слід гідний по собі,
Що раджу я зробить,
Мій друже, і тобі,
Аби життя дарма
Твоє теж не пройшло
Й люд не казав: «Нема
Його й мов не було».
Євген Ковальчук, 03. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
Наша Батьківщина
Нині у війні.
Темная година.
Темні ночі й дні.
Точиться, триває
Ця страшна війна
Й серце розриває
На шматки вона.
І душа від неї
В грудях вкрай болить.
За які ідеї
Ця війна кипить?
Прагне загарба́ти
Наш сусід наш край,
Щоби більше мати.
Та багато вкрай
В нього і своєї
Земленьки. Невже
Мало і тієї,
Що він на чуже
Підло зазіхає,
Щоб його забрать?
Але хай він знає
Те, що не здолать
Нас і не забрати
Край наш дорогий,
Щоби приєднати
До свого. Міцний,
Сильних дух в народу
Нашого. Повік
Не здається, зроду
Він. Не буде вік
Ця війна тривати.
Переможем ми
Й будем поживати
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Не так жахливо припускатись
Помилок, як не визнавати
І осторонь порад триматись
Розумних, тих, що можуть дати
Тобі батьки, дорослі, друзі,
Коли найбільш їх потребуєш,
Коли стоїш на темній смузі
Свого життя. Якщо цінуєш
Його, тоді ти без вагання
До них дослухаєшся, друже,
Щоб помилка була остання
Та, що, я певен, прагнеш дуже.
Та зовсім це не означає,
Що не потрібно працювати.
Скажу тим, хто так ще вважає,
Щоб помилок, мов, більш не мати.
Щоб їх не мати, слід робити
Як слід, якщо не можеш – вчитись,
Аби лиш байдики не бити,
Не боячись, що помилитись
Ти можеш ще. Усякий знає,
Що для помилок час скінчиться,
Та лиш у тих, хто докладає
Усіх зусиль, старанно вчиться,
Рук не складає, не здається,
Хай навіть помилкам немає
І краю, іноді здається
Тому, хто їх багато має.
Тож хай вони тебе до цілі,
Хай не вдається їх минути,
Не зупиняють, бо на ділі
Її лиш зможеш досягнути.
Це знають всі, що успіх мають.
Вони їх також спершу мали,
А нині щасно поживають,
Так, як раніш лише бажали.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Край наш нині у вогні.
Точиться страшна війна
В ньому цілі ночі й дні.
Безпощадная вона,
Не щадить нікого, ні,
Всіх з собою забира.
Та її минуть всі дні
Й ночі. Мирная пора,
Як здобудемо всі ми
Перемогу, прийде все ж.
І щасливими людьми
Житимемо ми, еге ж.
І не буде щастю меж.
Буде щастя відчувать
Серце і душа з ним теж.
Ні, не буде вік тривать
Ця війна. Раніш були
Війни також, та вони
Всі минулися, пройшли.
І цієї теж війни
Більш не буде, як вона
Дійде до свого кінця.
Прийде мир, немов весна
Красна, дивовижна ця,
Що приходить кожен рік,
Як іде зима від нас,
Але буде цілий вік
Вже у всіх нас мирний час.
Будемо ми в ньому жить
Неповторну кожну мить
І не будемо тужить,
А радітимемо ми
Мирові, як і життю,
Сонцю і природі всій,
Йдучи навстріч майбуттю
У красі всій чарівній.
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
В мирі житимемо ми,
Як мине війна,
Всі щасливими людьми.
Рідна сторона
Наша буде вся блищать,
Наче золоте
Сонце. Буде зігрівать
Мир нас, непросте
У війні життя умить
Знищивши навік.
Будемо ми в мирі жить
Весь земний свій вік,
Та не тільки ми, а й всі,
Всі нащадки теж.
Прийде й радість у красі
Всій. Не буде меж
Їй. Ми будемо радіть
Мирові щомить.
Буде він нас ніжно гріть.
Будемо ми жить
Вік у рідному краю
Разом з ним, немов
У Господньому раю.
З миром і любов
Наші душі та серця
Буде обіймать.
І не буде їй кінця.
Будемо сприймать
В мирі світ цей ми усі –
Кожен-кожен з нас
У його усій красі
Дивній повсякчас.
В мирі житимемо ми
Й будемо з ним вік
Всі щасливими людьми
Без війни повік.
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
У вогні наш рідний край.
Точиться страшна війна –
Справжнє пекло, а не рай.
Вкрай нещадная вона,
Як і тії вороги,
Що її ж і почали
Без краплиноньки ваги*
Та сумління. Не здали
Ми їм землю нашу – край
Рідний, серцю дорогий,
Що кохаємо украй,
Адже він один такий,
А взялися боронить
Ми його усі щосил,
А не лиш страждати й нить.
Повернути небосхил
Мирний – наша це мета.
Точиться страшна війна.
Наша земленька свята
Вся пала, та, як весна,
Прийде мир в наш рідний край,
Як війні покладемо
Остаточний вже ми край.
В мирі знов заживемо
Й будемо життю радіть
Мить кожнісіньку його.
Ніде правдоньки тут діть.
Ми досягнемо цього.
А війни, яка мине,
Більш не буде в нас повік.
Мир, що всіх нас огорне,
Буде з нами цілий вік.
Буде він, мов сонце, гріть
Нас і влітку, взимку теж.
Ми ж всі будемо радіть.
Радості не буде й меж.
*Вага – тут заст. Вагання
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Як мине війна,
Мир в нас запанує.
Скоро чарівна
Мить ця прийде. Чує
Серце, що в мені
Б’ється дуже тихо.
Пройдуть ночі й дні,
Що несуть лиш лихо
Кожному із нас
В цій війні жорстокій.
Прийде мирний час.
На душі в нас спокій
Буде повсякчас,
Доки протікати
Наш життєвий час
Буде. Сумувати
Більш не будем ми.
Будемо радіти,
Щасними людьми
Жити. Наче квіти,
Будемо цвісти
В серденьку чудово,
Доки будем йти
З вами поступово
Життьовим шляхом.
Буде зігрівати
Нас своїм теплом,
Мов малятко мати,
Мир, який прийде́,
Мир, який настане,
Мир, що кожен жде.
Як війни не стане
Й переможем ми.
В ньому будем жити
Щасними людьми,
А не лиш тужити.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
*****
Ми розлучимось з війною.
Мир настане. Ми у нім
Будемо, мов за стіною,
Бо війни на світі цім
Більш не буде. Не розіб’є
Миру преміцну стіну
Більш вона. Стіна відіб’є
Вмить її удалину
Так, що навіть наближатись
Не посміє більш війна.
Буде доля нам всміхатись.
Наша рідна сторона
Буде з нею. Світла доля
Зробить так, аби повік
Не прийшла в наш край недоля
Знову, а щоб жи́ли вік
В мирі, злагоді та згоді
Ми і в щасті чарівнім.
Ввік не буде більш відтоді
В нашім ріднім, дорогім
Серцю і душі безсмертній,
Надзвичайному краю –
В Україні. Ми, хай смертні,
Та, неначе у раю,
Разом з ними будем жити
І життю радіть лишень,
А не гірко вкрай тужити
Кожну ніч і кожен день.
Мир, який у нас настане,
Як закінчиться війна,
Йти повік не перестане.
Наша рідна сторона,
Отже, й ми усі із вами,
В ньому житимемо вік,
А війни не буде з нами
Усіма уже повік.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
Танцюй в прекраснім танці
Під назвою «Життя»
Вдень, ввечері і вранці,
Думки та почуття,
Які в собі тримаєш,
Виплескуючи в світ,
Радіючи, що маєш
Життя, яке, мов квіт,
Всередині буяє
Невпинно, кожну мить,
І наче промовляє:
«Як добре в світі жить!»
Танцюй в прекраснім танці
Під назвою «Життя»
Весе́ло, щоб поганці,
Які без співчуття
Й без жодного вагання
Пресвітлії думки,
А також почування
Лиш нищать залюбки
Для себе і на лихо
Для тебе, все життя
Лиш обминали тихо
Тебе, щоб почуття
Й думки лише пресвітлі
В тобі щомить були
І, наче ті роквітлі
Квітки, завжди цвіли
Та тішили красиво
Тебе, щоб ти весь вік
Свій жив лише щасливо
І не тужив повік.
Танцюй в прекраснім танці
Під назвою «Життя,
Бо ми усі – обранці
Щасливого життя.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
Прийде мир у всій красі.
Стрінемо його ми всі
І не будемо тужить,
А у ньому завжди жить
І радіти лиш украй.
Прийде мир в наш рідний край,
Край поклавши цій війні,
Із якою ми сумні.
Але з ним же сумувать,
Жалкувати, горювать
Більш не будемо повік.
Адже прийде мир навік
В наш коханий, рідний край,
Що, неначе справжній рай,
Буде разом з ним повік.
Так, неначе води рік,
Буде мир у нім текти.
Будемо його нести
Ми у серденьку своїм
І в душі. З ним буде їм
Добре неповторну мить
Кожну, доки не збіжить
Наше з вами все життя
Вже навік, без вороття.
Але буде й далі мир.
В свій такий прекрасний вир
Візьме він тих, що прийду́ть,
Тих, кому життя дадуть,
Щоб щасливо жити в нім
Вік на світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024