| Сторінки (19/1834): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
*****
Прокинувсь я. Розплющив очі.
Настав день. Вже немає ночі.
Ніч темная уже минула.
Неначе теж вона заснула
Собі на певную годину,
Зустрівши сонячную днину,
Яка прийшла, яка прибула
І світлом світ весь огорнула.
Адже її пора настала.
Вона вночі, як я, теж спала,
Немов маля, немов дитина,
Неначе справжняя людина,
Що засина з настанням ночі,
Заплющивши у мить ту очі.
Можливо, буде днина тая,
Як попередняя, простая.
А може, в день цей справжнє диво
Відбудеться. Усе можливо.
Ну, що тут думати-гадати?
Нам не дано напевно знати
Цього, та гірко горювати
Не варто. Треба працювати
Як слід. Й удача посміхнеться,
А лихо все, що є, минеться,
Навік у невідомі далі
Піде, якщо ми і надалі
Належно будемо робити.
Тоді лиш будемо ми жити
У щасті протягом усього
Живоття* нашого земного.
*Живоття – діал. Життя
Євген Ковальчук, 02. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2024
Птахо миру, де є ти?
В наш коханий край,
Просимо ми, прилети,
Щоб війні цій край
В нас настав і вже навік.
Птахо миру, ти
В нашому краю повік
В небесах лети,
Вкривши нас своїм крилом,
Гріючи, немов
Сонце, лагідним теплом
Знову, знову й знов
Так, неначе пташенят
Рідних. Нас зігрій,
Ніби матінка малят.
Любимо ми свій
Край і щоб літала ти
В небесах його,
Прагнемо. Лиш прилети.
Протягом всього
Нашого життя тебе
Будем доглядать.
Лиш би небо голубе
Завжди мирним мать,
А не вибухи ракет
Чути в нім. Всі ми
Від війни міцних тенет
Звільнимось й людьми
Щасними лиш будем жить,
Наче у раю,
А не гірко лиш тужить
В рідному краю,
Як у ньому будеш ти.
Молимо тебе,
Птахо миру, прилети
В небо голубе.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Дивлюсь я у вікно –
Надворі сніг лежить.
Лежить він вже давно,
Та більше не сніжить.
Собою землю вкрив,
Що міцно спить під ним.
Сніг – це одне з тих див
Природи, що одним
Лиш виглядом вража
Чарівно нас усіх.
І кожен виража
Лиш радість. Щирий сміх
Сіяє на вустах,
Неначебто зірки
Вночі на небесах.
Приємнії думки,
А також почуття
У нас він виклика
І йде у небуття
Недоленька гірка.
Холодний він, та нас
У серці зігріва
У новорічний час,
А також в час Різдва,
Коли летить з небес
Чи то із білих хмар,
Мов чудо із чудес.
З душі важкий тягар
Враз падає в ту мить
І серце також в нас
Вже більше не щемить,
Щем, мов вогонь, весь згас.
Розтане за умов
Весняних сніг в той час,
Але за рік же знов
Він тішитиме нас.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Точиться війна
Досі в нас страшна,
Та мине вона,
І, немов весна
Красна, прийде мир,
Що в солодкий вир
Кожного із нас
Візьме. Мирний час
Буде в нас тривать,
Доки ще блищать
Буде в небесах
Синіх сонце-птах.
Як воно, нас гріть
Буде мир. Радіть
Будемо всі ми.
Щасними людьми
Будемо ми жить
Неповторну мить
Кожную життя,
Бо без вороття
Ця війна пройде́.
Мир, який прийде́,
Вже не піде ввік,
Буде з нами вік,
Як у світі всім.
Будемо ми в нім
В мирі з вами жить
І не лиш тужить
А радіти всім
Серденьком своїм.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2024
Точиться війна
В нашому краю.
Вкрай важка вона.
Борються в бою
Наші вояки,
Проливають кров…
Ворог все ж таки
Знов в наш край прийшов.
Вторгся він до нас
І почав війну.
Йде воєнний час,
Як у давнину.
Точиться війна.
Боремося ми,
Щоб пройшла вона
Й щасними людьми
Ми жили усі,
Щоби мир настав
Ув усій красі
Й більше не пропав,
А тривав весь вік,
А війни, що в нас
Нині йде, повік
Не було. Цей час
У важкім бою
Наближають ті,
Що любов свою –
Рідний край – в житті
Цінять понад все
Й більше за життя
Те, що їх несе
З часом в майбуття.
Лиш би в нім пройшла
Ця страшна війна
Й мирна мить прийшла,
Й вік була вона.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2024
Війна, яка настала,
Ще точиться у нас.
О, скільки вже забрала
Життів вона в цей час!
Вона украй жахлива,
Жорстока та страшна,
Також несправедлива
І співчуття не зна,
Не має ні до кого,
Його не мала й ввік.
У неї, крім лихого,
Нема нічого. Вік,
Звичайно, що не буде
Вона у нас іти.
Як успіх край здобуде
Наш, тобто я і ти,
Вона, він – всі ми з вами,
Закінчиться в той час
Війна і понад нами,
Над кожним-кожним з нас
Знов небо мирним стане
І буде мирним вік,
Тому що не настане
Війна уже повік.
Мине вона назавжди
У ту прекрасну мить.
І буде в нас мир завжди,
В якім ми станем жить
Й життю без меж радіти
Кожнісінькую мить,
Немов маленькі діти,
Допоки стукотить
У грудях серце тихо
У кожному із нас.
Мине ж війна, як лихо.
Вік буде мирний час.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
*****
Боремося ми завзято
У важкому цім бою,
Рідну земленьку свою
Захищаючи, щоб свято
Перемоги наступило,
Щоб воно до нас прийшло
І усе нещастя, зло,
Наче кригу, розтопило
Вже назавжди, вже навіки,
Отже, вже без вороття,
Щоби мирнеє життя
Наступило та повіки
В нашому краю тривало
І на світі цім усім,
Щоби зло війни на нім
Серце більш не розривало,
Ніби здобич, на частини,
На дрібнісінькі шматки,
Щоб жили ми залюбки
На теренах Батьківщини,
Що у нас лише єдина,
Як і цей земний весь світ
Протягом усіх зим, літ,
І, як кожна в нім людина.
Певен я, що час цей прийде,
Що закінчиться війна
Ця жахлива та страшна,
Й ясне сонце миру вийде,
Буде всіх нас ніжно гріти.
Будемо ми всі, весь край,
Цій війні поклавши край,
В серці та душі радіти
Кожну ніч і всяку днину,
Кожну неповторну мить,
Доки серце стукотить
Й доки дишемо без впину.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
У нас ще точиться війна
І в грудях серце плаче
Так гірко. Рідна сторона
Вся у вогні, одначе
Ми боремося всі щосил
З лихими ворогами,
Щоб знов став мирним небосхил
Блакитний понад нами,
Щоб знов став вільним рідний край,
Де всі ми проживаєм.
Так буде лиш, як прийде край
Війні цій. Ми це знаєм.
А край війні настане все ж.
І ми в ній перемогу
Здобудемо. І щастю меж
Не буде. На дорогу
Цю стали ми та ідемо
Сміливо і невпинно.
Тебе нікому не дамо,
Кохана Батьківщино,
Тому що ти у нас одна
На світі цім усьому.
За тебе точиться війна,
Бо ворогу лихому
Кортить тебе забрать від нас,
До себе приєднати,
Та темний цей не прийде час
Ніколи, рідна мати.
Йому прийти ми не дамо,
А ворогів здолаєм,
Тебе від них захистимо.
Ми вже перемагаєм
У цій війні, що йде у нас.
Ось-ось її не стане.
Натомість світлий, мирний час
У нас навік настане.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Поезіє, мене прийми
Таким, яким я є.
Хай станемо єдиним ми.
Хай серденько моє,
Яке у грудях стукотить
Впродовж всього життя
Заради тебе кожну мить,
Лиш світлі почуття
Породжує, а розум мій –
Чудовії думки.
Лише покинути не смій
Мене. Я залюбки
Вкладаю в вірші їх в той час,
Коли приходиш ти.
Тоді ніхто й ніщо вже нас
Не може розвести,
Бо в тебе поринаю я
Цілком, як в глибину
Морську, поезіє моя.
Я бачу лиш одну
Тебе, хай що би навкруги
Не мав я, бо я й ти –
Немов ріки два береги.
Мені з тобою йти
Призначила та доля, що
Її я сам обрав.
Відтоді вже ніхто й ніщо,
Хай де б я не бував,
Нас із тобою розлучить
Не зможе вже повік,
Допоки серце стукотить
У грудях. Я навік,
Поезіє, любов моя,
З тобою сполучивсь.
Заради і для тебе я
На світ цей народивсь.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Важкії ночі, також днини,
Години їхні та хвилини,
Тому що ще війна триває
І в грудях серце розриває
На найдрібнішії частини,
І душу мучить без краплини
Жалю. Увесь мій край палає
У вогнищі, бо вибухає
Одна ракета, друга, третя…
Дрижить земля. Тремтить планета.
Війна. Там, де вона, усюди,
На жаль, страждають, гинуть люди
Як винні, так і безневинні.
Вона йде в нашій Батьківщині,
Бо вороги на нас напали.
А ми цього і не чекали.
Одначе ми їм не здалися,
А чимскоріше узялися
За зброю й стали воювати,
Свою державу захищати
Від війська, що прийшло зі сходу
Зі злом до нашого народу,
Щоб захопити, підкорити.
Та хай прийдеться кров пролити
Чи навіть голову покласти,
Ми не посміємо упасти
Ниць, на коліна перед ними.
Ми є єдиними, одними
І перемогу все ж здобудем,
І в мирі й щасті жити будем.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
Щоби щастя мати,
Треба працювати
Всюди, завжди й гоже.
Праця допоможе
Лиха всі здолати,
Щоби не страждати
Гірко лиш із ними,
Стежками складними
У житті ідучи
Й навпіл серце рвучи,
Що у грудях б’ється,
Що лише сміється
Доля над тобою,
Та ти їй без бою
Просто не здавайся,
А її старайся
Лиш щосил збороти.
Звісно, без роботи
Лихо не минеться,
Доля не всміхнеться
Щасная до тебе.
Маєш ти на себе
Тільки покладатись,
А не сподіватись
Лиш, що хтось поможе,
Щоб жилося гоже
Завжди та усюди.
Хай поможуть люди
Добрі, та так, знає
Всяк, вік не буває.
Євген Ковальчук, 31. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
Ця війна мине тоді,
Як ми переможем,
Край поклавши цій біді.
Ми здолати зможем
Ворогів усіх своїх.
Ми уже долаєм
Із завзятістю всіх їх
І перемагаєм.
Це питання часу. Так,
Кожен з нас це знає
І, стиснувши свій кулак,
Ворога долає.
Він уторгся в рідний край
Наш, щоб захопити,
Та його бороним вкрай
Мужньо ми, щоб жити
Вільними у ньому вік,
А не вік коритись
Ворогу, життєвий вік
Коротать, журитись.
Ні! Цього не буде ввік.
Ворога здолаєм
Ми і в цей раз вже навік,
Щоб наш край став раєм,
Щоб жили ми всі у нім
В злагоді та щасті
Світлім, дивнім, чарівнім,
А не лиш в нещасті.
Це нещастя все пройде,
Скінчиться, розтане.
Щастя лиш мир приведе,
Як у нас настане.
Житимемо всі ми в нім
В світі цім безкрайнім,
У краю вкрай дорогім,
Любому, коханім.
Євген Ковальчук, 07. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
*****
Із кожним днем я наближаюсь
До неминучої кончини
Своєї, та я намагаюсь
Не думати про неї. Днини
І ночі, що я проживаю
На цьому світі, я стараюсь
Прожити так лиш, як бажаю.
Зустрічним людям усміхаюсь,
Хай навіть іноді не дуже
Себе я добре почуваю,
Та вірю я, що серце дуже
У себе в грудях я тримаю,
Яке всі темні почування
Спроможне в безвість відпустити,
Натомість світлі, мов світання,
Назавжди в себе упустити,
Щоб ними я лише ділився
З людьми, яких же зустрічаю.
Для цього я і народився.
У цьому сенс життя вбачаю,
Яке мені, як всім, надане
На цьому світі голубому,
Аби здійснилось все жадане,
Хай де би я не жив на ньому.
Жадаю ж я, щоб не тужили
На світі цім великім люди,
А щоб у злагоді всі жи́ли
Впродовж всього життя усюди,
Аби скінчились всі нещастя
Й щоб ми не мали їх повіки,
Аби прийшло до нас всіх щастя,
Та не у гості, а навіки,
Допоки не стече рікою
Життя, яке не повернути,
Коли мине, нам із тобою,
Бо так воно й повинно бути.
Євген Ковальчук, 30. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
Боремося з ворогами
У важкий цей час,
Що настав у нас.
Доньками ми та синами
України є. Єдина
В нас усіх вона.
Точиться війна.
Наша рідна Батьківщина
У її вогні палає.
Вибухи ракет.
Танки. Кулемет…
Ворогів наш край долає,
Сил доклавши всіх. Здобудем
Перемогу ми
Й щасними людьми
В Україні жити будем.
Ця війна, мов сніг, розтане,
Як сірник, згорить
Ув останню мить
Назавжди, бо мир настане
Той, що буде панувати
В нашому краю
Вік, як у раю.
Буде Україна-мати
В мирі, як і ми всі з вами,
Наші діти теж,
Їхні теж, авжеж.
Доти ж зброєю й словами
Боремося ми щосили
За свій рідний край,
Що кохаєм вкрай.
Вистачить усім нам сили
Ворогів своїх здолати
Й скінчити війну
Цю усю страшну,
Щоби завжди мир лиш мати.
Євген Ковальчук, 07. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
*****
Хай навіть іноді здається,
Що лиш недоленька сміється
Твоя глузливо над тобою,
Та не здавайся їй без бою.
Їй просто так ти не корися,
А, сил набравшися, борися
Супроти неї, щоб здолати
І більш повік її не мати,
А щоб лиш доленька щаслива,
Неначе дівчина вродлива,
До тебе любо посміхалась
Й уважно завжди прислухалась,
Виконуючи без вагання
Твої всі мрії та бажання,
Що ти в своєму серці маєш
І їх, мов матінка, плекаєш.
Лише, набравшись сили, волі,
Шлях простели щасливій долі,
Яким вона прийщла б до тебе,
Неначе до самої себе
Додому, і навік з тобою
Лишилась, щоб ти із бідою
Ніколи більш не зустрічався,
А завжди, всюди утішався,
Що долю цю щасливу маєш,
Що разом з нею поживаєш,
Неначе в бога за дверима,
Що вже нарешті за плечима
Навік лишились всі нещастя,
Що маєш ти лиш світле щастя.
Євген Ковальчук, 29. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
*****
Ні, ворожа сила
Нас не підкорила
І не скорить. Мати
Україна-мати
Буде світлу долю –
І свободу, й волю,
Й щастя, як здолаєм
Ворогів ми. Маєм
Всі ми силу духу.
І тому щодуху
Йдем до перемоги
Попри всі тривоги.
Нас не зупинити
Та не підкорити
Ворогам. Не вдасться.
Жоден з нас не здасться.
Буде перемога
Нашою. Дорога
Нас веде до неї.
До мети своєї
Дійдемо. Всміхнеться
Доля. І минеться
Ця війна, розтане,
Наче сніг. Настане
Мир, в якім ми жити
Будемо, й тужити
Більш не будем. Прийде
Мир, мов сонце, вийде
Й будемо радіти
Ми, неначе діти.
Євген Ковальчук, 07. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
Всіх зусиль докладай,
Щоб свого досягти,
Перешкоди долай
На шляху до мети.
Всіх зусиль докладай,
Лінощам не корись,
А працюй, й доля, знай,
Посміхнеться колись.
Всіх зусиль докладай,
Їх дарма не шкодуй,
Ними світлий свій рай
На землі розбудуй.
Всіх зусиль докладай,
Щоб всі мрії здійснить,
А не лиш зазвичай
В снах своїх про них снить.
Всіх зусиль докладай,
Щоб нещастям своїм
Враз покласти всім край,
Щоб не бути більш їм.
Всіх зусиль докладай,
Щоб повік не тужив,
А як прагнеш ти вкрай,
На землі цій вік жив.
Всіх зусиль докладай,
Що в собі маєш ти,
Й зможеш ти, пам’ятай,
Досягти висоти.
Всіх зусиль докладай.
Як поразки зазнав,
Рук й тоді не складай,
Щоб пізніш успіх мав.
Всіх зусиль докладай,
Щоб щасливим був ти.
Ділом шлях прокладай,
Йди, й дійдеш до мети.
Євген Ковальчук, 29. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
Ми боремося у бою
Важкім за земленьку свою,
За Україну – рідний край,
Який ми любимо украй.
Ми боремось усі щосил
Із ворогами. Дужих крил
Він наших не злама повік.
Вони були, є й будуть вік
В нас сильними, міцними так,
Мов гори. Перемоги смак
Відчуємо із вами ми,
Її здобувши. І людьми
Щасливими ми будем жить
В краю своїм усяку мить,
Впродовж всього свого життя,
Бо ця війна без вороття
Мине так само, як і зло
Її. Мов сонячне тепло,
Мир буде зігрівати нас
Усіх із вами всякий час,
Його кожнісінькую мить.
А серце, що украй щемить
У грудях нині, бо війна
Його неначе розпина
Без краплі, крихти співчуття,
Пізнає світле почуття,
Його відчує й буде жить
Із ним, допоки стукотить,
Радіючи йому украй
Так, як і весь наш рідний край.
Євген Ковальчук, 07. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
В моєму серденьку журба,
Тому що йде ще боротьба,
Тому що точиться війна
Украй жорстока та страшна
.
У нашім рідному краю.
Без краплі співчуття, жалю
Його плюндрують вороги.
Зима. Навкруг лежать сніги.
Земля, яка під ними спить,
Від вибухів ракет двигтить.
Весь край в палкім вогні пала.
Війна, якую привела
Росія, точиться ден -ніч.
Зіткнулись з нею віч-на-ві́ч
Ми з вами. Вкрай важкий цей час,
Одначе сила є у нас.
Ми боремося всі щосил.
Мине війна, і небосхил
Знов стане мирним. Будем ми
Усі щасливими людьми,
Немов у справжньому раю,
Вік жити в рідному краю,
Бо вже війни не буде ввік.
Адже вона мине навік,
Немов її і не було.
Розіб’ється, неначе скло,
Вона, немов сірник, згорить
Ущент, мов куля, пролетить
Навіки вже, а мирний час
Настане й буде завжди в нас.
Євген Ковальчук, 07. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
*****
Ми зустрілися з нещастям,
Та жадаємо зі щастям
Жити в рідній Батьківщині.
Тож із цим нещастям нині,
Сил доклавши всіх, борімось!
Ввік нещастю не корімось!
Биймось мужньо з ним, завзято!
І тоді настане свято.
Перемогу ми здобудем
І щасливо жити будем.
Як здамося, то нещастя
Матимем лиш, а не щастя.
Ні, ніколи не здамося,
Щоб цього не відбулося.
Ми боротимемось з ними,
Воріженьками лихими,
І здобудем перемогу.
Стали вже на цю дорогу
Ми і нею лиш прямуєм.
Нині гірко ми сумуєм,
Та тоді ми всі радіти
Будемо, неначе діти.
Буде Україна-мати
Наша ціла процвітати,
Наче квітоньки на полі.
До щасливої бо долі
Дійде й буде вік із нею
Жити, наче із ріднею.
Ворогу лиш не здаваймось,
А борімося, стараймось!
Євген Ковальчук, 07. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
Пам’ятай завжди все те,
Що з тобою сталось,
Хай життя і непросте,
Може, в тебе склалось.
Пам’ятай як слід собі
Всю життя дорогу
Всіх, хто дав колись тобі
Щиру допомогу.
Пам’ятай всі помилки,
Щоб не повторити
І на світі залюбки
Лиш добро творити.
Пам’ятай, не забувай
У житті нічого,
Злі стежини оминай
Ради блага свóго.
Пам’ятай, як докладеш
Всіх зусиль, що маєш,
То до успіху дійдеш,
Здійсниш, що бажаєш.
Пам’ятай, що пройдеш ти
Власную дорогу
Життьову, допоки йти
Досі маєш змогу.
Пам’ятай, для чого ти
В світі поживаєш, –
Щоб щось добреє внести,
Що на думці маєш.
Пам’ятай, щоб кожну мить
Добре поживати,
Слід старанно лиш робить,
Сил всіх докладати.
Пам’ятай, твоє життя
З часом все ж минеться,
Та інакшого дитя
В мить ту доторкнеться.
Євген Ковальчук, 28. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
*****
Сильні ми. Нас не здолати.
Україну ж ми, солдати,
Всі хоробро захищаєм,
Ворогів своїх долаєм
У запеклому двобою.
Ми здобудем боротьбою
Перемогу. Буде мати-
Україна процвітати –
Мати і свободу, й волю,
І лише щасливу долю.
Ворогам лиш не корімось,
Не здаваймось, а борімось
Мужньо, із колін уставши!
Тільки ворога здолавши,
Поверне́мо ми свободу
Й волю нашого народу,
Долю світлую збудуєм,
З нею житимем. Сумуєм
Нині, та тоді радіти
Будемо і ми, і діти –
Ціла наша Батьківщина,
Кожная у ній людина.
Буде так, як перемога
Буде нашою. Дорога
Нас веде лише до неї,
Лиш до неї однієї.
Тож ідімо без упину,
Рідну матір-Батьківщину
Захищаючи сміливо,
Бо вона – це наше диво!
Євген Ковальчук, 07. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Я черговий вірш напишу.
Мені дум не бракує.
Поезією я дишу.
Вона мене лікує
Від самоти та гіркоти,
Що душу огортають
І дряпають, немов коти,
Що спокою не мають.
Хай де би я не був, вона
Завжди зі мною поруч.
Як гарна думка вирина,
Її пишу власноруч
Для того, щоби прочитав
Її ти, мій читачу,
Для того, щоб ти з нею мав
В своїм житті удачу,
Утіливши її в життя,
А зокрема поради,
Що містяться в ній, до пуття.
Їх я й пишу заради
Того, щоб їх ти утілив
У певнім місці, вчасно
І, втіливши, на світі жив
Щасливо повсякчасно.
Складаю я у вірші їх,
Щоб їх простіш сприймати
Було, до успіхів своїх
В житті шлях прокладати
І ним упевнено іти,
Долаючи завади
Усі, що раптом стрінеш ти,
Без жодної пощади
До них. Поезія моя
В цім радо допоможе,
Щоб квітла доленька й твоя,
Щоб вік жилося гоже.
Євген Ковальчук, 28. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Захищаймо Батьківщину –
Неньку рідну та єдину
У бою із ворогами,
Що напали! Ми синами
Й доньками є України –
Однієї лиш країни,
Де ми з вами народились,
Виросли не щоби бились.
Та уже такая доля
Наша ця. Прийшла ж недоля
В нашу рідную господу,
Щоб зламати дух народу,
Щоб його ж і захопити,
Полонити, підкорити.
Та незламним дух народу
Буде, є і був ще зроду.
Захищаймо Батьківщину
В цюю темную годину
Зброєю в руках і словом
Полум’яним, щоб чудово
Жить, здобувши перемогу!
Маємо ми силу й змогу.
Лиш борімося, стараймось,
Ворогам ввік не здаваймось!
Правда бо на нашім боці.
Хай в минулому ми році
Перемогу не здобу́ли,
То здобудьмо в цім, щоб бу́ли
Віл ними і в щасті жи́ли
Та ніколи не тужили!
Євген Ковальчук, 07. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2024
Де, щаслива доле, ти?
Чуєш? Відгукнись.
Як до тебе шлях знайти?
Лиш не помились.
Доле, відповідь надай
Правильну мені.
Прагну я з тобою вкрай
Жити ночі, дні
Протягом всього життя.
Навіть хай воно
І мине без вороття
З часом, все одно
Прагну я його прожить
Із тобою так,
Щоб весь вік свій не тужить,
А лише усмак
Проживати кожну мить
Власного життя,
Що мине із часом вмить
І без вороття.
Та мене це не ляка.
Лиш би не ввійшла
У моє життя гірка
Доля, щоб була
Ти, щаслива доле, ти.
Прошу, поможи
Шлях до тебе віднайти.
Де ж він? Покажи
Ти мені його. В ту ж мить
Ним же піду я
Й стану із тобою жить,
Радосте моя,
Й не розлучить нас повік
Вже ніхто, лишень,
Як закінчиться мій вік,
Мій останній день.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2024
Ми нині всі сумні,
Бо точиться війна,
Та прийде край війні,
Коли мине вона
І переможем ми.
У мирі будем жить
Щасливими людьми
Кожнісінькую мить
Свого життя в краю
Коханім, дорогім,
Неначе у раю
Небеснім, неземнім,
У всій його красі,
Якої передать
Не зможемо ми всі,
Одначе відчувать
Його ми будем вік
Душею й серцем всім.
Війни ж не буде ввік
У нашім дорогім
Краю і світі всім,
Бо буде панувать
Лиш світлий мир у нім.
А ми всі цінувать
Так будемо його,
Як і своє життя,
Впродовж життя всього,
Хай і без вороття
Мине воно у нас
В свою останню мить,
Коли його весь час,
Неначе пролетить,
Мов куля чи стріла.
Тож в світі буде хай
Вік мир, аби цвіла
В нас доля, мов розмай.
Євген Ковальчук, 06. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2024
Пізнавай цей світ, в якім
Ти живеш, щодня.
Й краще житимеш на нім.
В цім тобі знання
Допоможуть, та лишень
Втілюй до пуття,
Друже мій, їх кожен день
У своє життя.
Пізнавай цей світ, його
Кожную деталь
Упродовж життя всього.
Навіть хай медаль
Не отримаєш за все
Це, тобі, однак,
Згодом доля принесе
Те, що прагнеш так.
Пізнавай цей світ навкруг,
Де б не мешкав ти.
І поможе він, мов друг,
Шлях життя пройти,
Перешкоди всі на нім
Подолати вмить,
Щоби ти на світі цім
Щасно жив щомить.
Пізнавай цей світ, дари
Всі його приймай
І із них на нім твори
Справжній райський край,
У якому всі повік
Прагнемо ми жить,
А не гірко цілий вік
Лиш на нім тужить.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2024
Ні, не буде йти
Ця війна весь вік.
Знаємо я й ти.
Прийде мир навік,
Як мине вона.
В нім ми будем жить.
Рідна сторона
Наша світлу мить
Цю зустріне, так.
Буде кожен з нас
Жити лиш усмак
В цей прекрасний час,
Що уже іде
В наш коханий край,
Навіть хай гуде
Ще війни гул. Край
Прийде їй. І ми
Переможем в ній,
Стрівши світлий мир
Лиш на дорогій
Матінці-землі,
Що у нас одна.
І минуть жалі
В серці, як війна.
Радість буде в нім
В кожного із нас,
Як в наш край, мов в дім,
Прийде мирний час.
Ніде правди діть.
Миру буде вкрай
І душа радіть,
Як і весь наш край,
Що у ньому жить
Буде повсякчас,
Вік, усяку мить,
Що тримає час.
Євген Ковальчук, 06. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2024
Прийди до мене, світле майбуття,
Й лишись зі мною на усе життя.
Прийди у почуття мої й думки,
Щоб жив на світі цім я залюбки,
Не знаючи ні горя, ні біди
Повік. Лиш, світле майбуття, прийди.
Я прагну лиш з тобою кожну мить
Свого життя на цьому світі жить.
Прийди до мене, світле майбуття.
В тобі вбачаю сенс свого буття,
Що надане мені на світі цім,
Щоб я з тобою жив щомить на нім,
Допоки все ж воно дня одного
Навік не дійде до кінця свого,
Чому зарадити не зможу я.
Така вже доленька людська моя.
Прийди до мене, світле майбуття.
Хай навіть і не буде вороття
Вже до життя, коли воно мине,
Адже воно у мене лиш одне,
Як в кожного з людей на світі цім,
Та лиш з тобою прагну я на нім
Його прожити і робить як слід,
Щоб добрий по собі лишити слід,
Хай навіть і не буде вже мене
Тоді, коли моє життя мине,
Та інші люди й далі будуть жить.
Звичайно, що до них теж добіжить
Черга́ покинути цей світ навік,
Коли скінчиться їх життєвий вік.
Євген Ковальчук, 26. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2024
Настане час.
Мине війна.
І мир до нас,
Немов весна,
Прийде́. Й тужить
Не будем ми,
А будем жить
Усі людьми
У щасті вік,
Бо вже війна
Мине навік.
Міцна стіна
Її впаде
У тую мить,
Як мир прийде́,
В якому жить
Ми будем всі
У чарівній
Його красі
Всій на своїй
Землі, що в нас
Лише одна.
Наступить час
Цей, хай війна
Ще досі йде.
До нас все ж мир,
Що кожен жде,
Прийде́, у вир
Солодкий свій
Узявши нас,
Війні лихій,
Що йде в цей час,
Поклавши вмить
Кінець навік,
Щоб жи́ли ми
У мирі вік.
Євген Ковальчук, 06. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2024
Йому, їй і мені, й тобі –
Нам всім всміхнеться доля,
Як ворога ми в боротьбі
Здолаємо. Недоля
Мине, пройде страшна війна,
Яка нас полонила.
Мир, що настане, як весна,
Розправить вільні крила
І ними всіх укриє нас,
І буде захищати,
Щоб вже у нас воєнний час
Не смів повік настати.
Ми миру будемо радіть,
Немов маленькі діти,
А він нас буде ніжно гріть,
Мов сонце. Наче квіти,
Ми розцвітатимемо з ним
В душі та серці завжди,
Адже розлучимось з важким
Становищем назавжди.
Його не буде, як й війни,
Що точиться ще нині.
Вони обоє, наче сни,
У нашій Батьківщині
Минуть, тому що прийде мир,
Що візьме нас із вами
У свій солодкий, дивний вир,
В якому не часами,
А завжди будемо ми всі.
Ця світла мить настане
У нас у всій своїй красі.
Жить в мирі кожен стане,
Як і повинно в світі буть,
Бо в мирі полягає,
Як і в любові, вища суть
Життя, що кожен має.
Євген Ковальчук, 06. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2024
*****
Зима, але її не стане
Тоді, коли уже весна
У нашому краю настане.
Війна, що душу розпина
Та серце ріже на частини,
Як і зима, також мине,
Та вже навік. До Батьківщини,
Де ми живем, вже не одне
Століття, світлий, наче сонце,
Мир прийде, ясно засія
В душі та серденька віконце.
Тоді ти, він, вона і я,
Неначе діти, лиш радіти
Вкрай будемо вже цілий вік,
Буятимем, немовби квіти,
На світ увесь, бо вже навік
Війна мине. Її не буде,
Не буде більш, як рідний край
Наш перемогу в ній здобуде,
Поклавши їй сміливо край
Назавжди. Світла ця година
Уже до нас невпинно йде,
А наша ціла Батьківщина
Її із нетерпінням жде,
Із ворогами, що напали,
Хоробро борючись в бою.
Ні, перед ними ми не впали,
Не підкорились. Ми свою
Єдину Україну-мати
До переможного кінця
Відважно будем захищати.
Ми впевнені, що світла ця
Мить прийде. Будуть мир і воля,
Свобода, а із ними теж
Чудовая, щаслива доля,
Як скінчиться війна ця все ж.
Євген Ковальчук, 06. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2024
Мов жук, у павутину
Свою вплела війна
Кожнісіньку людину
У нас. Украй страшна,
Важка. Вона триває
Ще, точиться, мина
І серце розриває.
Вся наша сторона
Від неї лиш страждає
Й позбутися її
Та ворогів жадає.
До нашої сім’ї
Уторглись, увірвались
Вони, одначе ми
Усі їх не злякались,
А боронить грудьми
Ми Україну стали,
Бо в нас вона одна.
Лихі часи настали.
Іде страшна війна.
Ми ж боремось щосили,
Щоб вороги наш край
Собі не підкорили
І щоби небокрай
Засяяв сонцем миру,
Пославши нам свою
Веселую та щиру
Усмішку. Ми в бою
Виборюємо волю,
Свободу, а також
Вкраїни світлу долю,
Щоб жити з нею. Тож
Нізащо не корімось,
Аби їх повернуть,
А з сил усіх борімось!
У них держави суть.
Євген Ковальчук, 06. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2024
Воєнний час
Настав у нас.
Він йде, трива
Та розрива
Все серце. Кров
Із нього знов
І знов біжить.
Душа тремтить,
Немов кроля.
Уся земля
Навкруг в вогні.
Воєнні дні...
Воєнний час
Минає в нас
Важкий украй,
Та прийде край
Йому. І мир
В солодкий вир
Свій візьме нас.
Воєнний час
Мине навік.
Його повік
Не буде. Так,
Ми будем всмак
У мирі жить
Усяку мить,
Усе життя.
Без вороття ж
Піде́ від нас
Воєнний час.
Євген Ковальчук, 27. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2024
*****
Задумуюся я над тим,
Яким же шляхом непростим
Доводиться всім нам іти
Нерідко, щоби досягти
Своєї певної мети,
Що маю я, а також ти,
Що має, звісно, кожен з нас.
На тім шляху в нежданий час
З’являється ряд перешкод,
А разом з ними – ряд знегод,
Що нам навмисно посила
Недоля лютая та зла,
В якій ні краплі співчуття
Нема до лю́дського життя,
Яка лиш душу, серце ссе,
Яка саму біду несе
Одну за іншою, щоб вік
Ми свій же коротали вік
На цьому світі кожну мить,
Допоки не вмремо умить.
Та певен я, що в кожнім з нас
Живе та сила повсякчас,
З якою кожен чоловік
Здола недолю ту навік.
Лише повинні віднайти
Її вона, він, я і ти,
І нею скористатись в мить,
Коли недоля прилетить,
Мов птах, у наше ж бо життя,
Як слід, належно, до пуття.
Євген Ковальчук, 26. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2024
*****
Досі йде війна.
Точиться вона
В нашому краю,
Та, мов у раю,
Будемо ми жить,
Як війни збіжить
Час уже навік.
Прийде мир, що вік
Буде в нас. Ми з ним
Шляхом життьовим
Будемо іти.
Мов ріка, текти
Буде мир у нас
З вами повсякчас.
Сум, що серце ссе,
Зникне. Принесе
Щастя в нього мир.
У солодкий вир
Щастя увійде́
І душа. Прийде́
Ця прекрасна мить.
Серце, що щемить
Нині, буде вік
Лиш радіть. Повік
В нього не прийде́
Сум. Як палко жде
Серце цюю мить!
Певен, прилетить,
Наче птах, вона,
Як мине війна.
Євген Ковальчук, 26. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
Геть навіки йди, розпуко,
З серця в цюю ж мить!
Я з тобою, люта муко,
Не бажаю жить.
В нього ти лише страждання,
Наче воду, ллєш
Без краплини співчування
Й жити не даєш
Ти мені, як я жадаю
В цьому світі жить.
Із тобою лиш страждаю
Гірко я щомить.
Я, розпуко, не для того
В світ цей народивсь,
Щоб впродовж життя усього
Тільки люто зливсь
Через те, що в серці маю
Я тебе лишень,
Що я спокою не маю
Ні вночі, ні вдень
Із тобою, а для того
Я з’явивсь на світ
Так, як кожен, дня одного,
Щоб впродовж всіх літ
Світлі, начебто світання,
У душі я мав
Кожную мить почування,
Щоби їх тримав
І також ділився ними
Дійсно, наяву
На цім світі щедро з тими,
З ким на нім живу,
Щоби завжди та усюди,
Де би не жили,
Лиш щасливими всі люди
Повністю були.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
*****
Ця війна мине.
Певен кожен з нас.
Прийде мирний час,
Край наш огорне
Так, немов маля
Ненька. Буде з ним,
Миром чарівним,
Наша вся земля.
Світлая ця мить
Буде вік тривать,
Всіх нас зігрівать,
Наче сонце. Жить
Будем в мирі ми
В рідному краю,
Мовби у раю,
Щасними людьми
Неповторну мить
Кожну, що минать
Буде, протікать
Річкою. Щемить
Серце, бо війна
Досі ще трива
Й серце розрива,
Та мине вона,
А настане мир
Гарний, чарівний,
Дивний, неземний,
Що в солодкий вир
Візьме нас усіх.
І не плач лунать,
Буде лиш звучать,
Наче пісня, сміх
Радісний украй,
Що й не передать.
Буде поживать
В мирі вік наш край.
Євген Ковальчук, 26. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
Я палко так тебе кохаю,
Моє земне життя
За те, що у собі я маю
Думки та почуття,
За те, що серце в грудях б’ється,
За те, що кожну мить
Я дихаю, й коли здається,
Що перестану жить,
Коли сміється наді мною
Недоленька страшна,
Та не розлучить із тобою
Так просто нас вона.
Щосил я битись з нею буду
Без крапельки жалю,
Допоки успіх не здобуду.
Адже, життя, люблю,
Кохаю я тебе без тями,
Шалено і без меж
Всіма своїми почуттями
І думоньками теж,
Які устати помагають
Мені, коли я впав,
Які вперед йти спонукають,
Що б на шляху не мав,
Щоб лиш назад не повертати,
А все лихе, що стрів,
Назавжди до кінця долати
Без жодних зайвих слів,
Аби лиш ти, життя кохане,
Мов квітонька, в мені
Цвіло, здолавши все погане,
Усі ночі й дні,
Допоки не прийде́ за мною
Моєї смерті мить,
Яка розлучить із тобою
Мене навіки вмить.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
*****
Час настане,
Як не стане
В нас війни. Вона
Вся минеться
Й не вернеться.
Прийде, як весна,
Мир. І жити,
Не тужити,
А радіть весь вік
Будем з вами,
Що й словами
Передать повік
Ми не зможем.
Переможем
Ворогів своїх.
Всі це знаєм,
Бо ж долаєм
Ми сміливо їх.
Ми за волю,
Світлу долю
Боремось щосил.
Буде мати
Наша Мати
Їх і небосхил
Мирним буде.
Так, здобуде
Перемогу край
Наш, що стане,
Як настане
Мир, неначе рай.
Євген Ковальчук, 26. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Мешканці душі – це почуття,
Що живуть у ній впродовж життя
І керують нами кожну мить,
Спонукають нас усіх робить,
Щоби жити так, як ми того
Прагнемо, впродовж життя всього.
Прагнення, бажання, мрії в нас
Виникають в певнім місці, час
Також завдяки всім почуттям.
Ми завдячуємо їм своїм життям,
Бо без них його б і не було
В нас, людей. Вони – це джерело
Те, яке його ж усяку мить
Живить, щоб могли усі ми жить
В світі цім безкраїм і жили,
І як слід робили, щоб були
Ми щасливими життя усе.
Лиш робота щастя принесе
І його вона всім нам надасть,
Вигнавши навік лиху напасть
Повністю у темне небуття,
Щоб у нас лиш світлі почуття
У душі, мов квіти ті, цвіли,
Щоби їх усі ми в ній несли
Протягом життя на світі цім
Й ними щедро всюди та усім
Так ділились, щоб із нами теж
Всі були щасливими без меж,
Несучи пресвітлі почуття
Упродовж всього свого життя.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Зможем! Зможем!
Переможем
Ми у цій війні,
Що триває
Й розриває
Серце ночі й дні
Із душею.
Ми із нею
Все ж покінчим, так.
Будем жити
Й не тужити.
Житимемо всмак.
Переможем
Дійсно. Зможем
Ворогів здолать,
Із країни –
України
Нашої прогнать
Вже навіки,
Щоб повіки
Всіх їх не було,
Щоб пропало,
Щоб розтало,
Наче крига, зло
І повіки,
Ніби ріки,
Лиш добро текло
В нас і в цьому
Світі всьому,
Що б там не було.
Євген Ковальчук, 26. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Як мине війна,
Мир настане в нас
Так, немов весна.
І цей світлий час
Буде вік тривать
В нашому краю.
Будемо співать
Ми пісні в гаю
Радісні. Мир нас
Грітиме усіх
Всюди й повсякчас,
Наче сонце. Сміх
Буде на вустах.
Буде він лунать,
Ніби в небесах
Пісня птаха. Мать
Будем в серці мир.
Візьме він всіх нас
В свій солодкий вир.
Цей прекрасний час,
Чарівна ця мить
Буде вік тривать.
І усяку мить
Будем раювать
В рідному краю,
Що один у нас.
Будем, як в раю,
В ньому повсякчас
Жити, як піде́
Ця важка війна
Й світлий мир прийде́
Так, немов весна,
Не на певний час,
А вже назавжди,
Щоб щасливо в нас
Кожен жив завжди.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
*****
Крок за кроком ідемо
Ми до перемоги.
Край свій рідний не дамо
Ворогу. Дороги
Всі до неї нас ведуть.
Іншої немає.
Вкрай запеклі битви йдуть.
Так війна минає,
Точиться, іде, трива
І жалю не знає,
Серце в грудях розрива,
Душу вивертає.
Та не здаємося ми,
Йдем до перемоги,
Щоб щасливими людьми
Жити. Сили, змоги
Досить в кожному із нас,
Щоби подолати
Ворога в цей темний час.
Україна-мати
В нас одна на світі всім,
Що не має й краю.
Іншого у нас на нім
Все ж не має краю.
Україна – рідний край,
Наша ненька-мати,
Що кохаємо ми вкрай.
Ні, війна тривати
Вік не буде. Стріне край
Свій вона. Здобуде
Перемогу рідний край
Наш і вільним буде
Знову. Будемо ми жить
В ньому вік щасливо,
А не гірко лиш тужить.
Станеться це диво.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
В мені горить надія
В тім, що мине війна,
Як буйная стихія,
Яка жалю не зна.
Надія пломеніє
Про те, що мир прийде́,
Мов сонце, нас зігріє
І більше не піде́,
А буде з нами завжди,
Нас розлучивши вмить
З війною вже назавжди.
Яскраво пломенить
Про це в мені надія
Солодка й водночас –
Така прекрасна мрія,
Яка єднає нас
Усіх. Ми разом – сила,
Здолати здатна все.
Надія дужі крила
Із вами нам несе,
Дає. І їх ми маєм,
І ворогів своїх
Сміливо всіх долаєм,
І проганяєм їх
Із краю, у якому
Родились й живемо.
Його повік нікому
На світі не дамо.
Один він в нас, як мати,
Як сонце в небесах.
Ніколи не здолати
Те, що живе в віках.
Надія, що не стане
Війни уже навік,
А світлий мир настане
І буде цілий вік.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
*****
Лихі часи настали.
Війною їх звемо,
Одначе ми не впали,
А міцно стоїмо
І боремось щосили
Із ворогами. Ні,
Вони нас не скорили
Й не скорять. В цій війні
Здобудем перемогу.
Війна ж мине навік.
Ми стали на дорогу
Цю і йдемо. Весь вік
Точитися не буде
Війна. Мине вона,
Як успіх ми здобудем.
Тоді, немов весна,
Мир прийде. Будем жити
Ми в ньому і украй
Не гірко лиш тужити,
А веселитись. Край
Наш буде, наче диво,
Немовби справжній рай.
В нім житимем щасливо,
Війні поклавши край.
Не буде більш повіки
Війни, яка піде́,
Бо світлий мир навіки
В наш рідний край прийде́.
Мов сонце, буде гріти
Він нас, а ми радіть
Йому, неначе діти,
Вік. Ніде правди діть.
З ним будем смакувати
Життя усяку мить,
Допоки проживати
Його всі будем ми.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
*****
Ми їмо й п’ємо, щоб жити
І здоровим тілом буть,
Та для цього і робити
Треба нам. Сил нададуть
Їжа і питво. Душею
Буть здоровим все життя
Будемо, якщо землею
Тільки світлі почуття
Та думки, а також справи
Ширитимемо всякчас,
Тільки не заради слави,
А щоб щасним кожен з нас
Завжди був на світі цьому,
На якому живемо.
Лиш тоді кінець лихому
Ми всьому покладемо.
Лиш тоді усі розтануть,
Наче лід, нещастя вмить,
В небуття навіки кануть.
Лиш тоді нам пощастить
І щастити буде доти,
Доки будемо робить
Всім добро. Лиш ним збороти
Зможемо зло. Довга нить
Зла розірветься навіки,
Мов його і не було
В світі нашому повіки.
Стреться в порох, в пил все зло.
Те, що станеться це, знаю,
Більш, ніж знаю, певен я
На всі сто. Не має краю
В цьому впевненість моя.
Тож припиньмо тільки нити,
Що, мовляв, важке життя.
Будемо як слід робити,
Й буде світле майбуття.
Євген Ковальчук, 23. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
*****
В край наш зло
Увійшло,
Наче в дім
Свій. У нім
Вже воно,
Та дано
Силу нам –
І синам,
І дочкам –
Всім. Як нам
Не було б
Важко, зло
Проженем.
Й заживем
Щасно всі
Ми в красі
Чарівній
Щастя всій.
Будем жить
В нім щомить,
Цілий вік.
Зло ж повік
Не прийде́,
Бо піде́
В небуття,
В забуття
Назавжди.
Ми ж завжди
Будем жить
Й не тужить.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
Минає час, а з ним життя
Також поволеньки мина.
Мине сучасне, майбуття
Настане, та усякий зна,
Що і настане час йому
Колись в минулеє піти.
Чому початок є, тому
Кінець є теж. Так, я і ти,
Вона і він, – всі, кожен з нас
Теж дійде до кінця свого,
Коли його настане час.
Не оминемо ми цього.
Та зовсім це не означа,
Що сенс відсутній у життя.
Присутній в ньому він, хоча
Й мине воно без вороття.
Лиш варто нам його знайти,
Відчути, а також збагнуть.
Аби лиш поуз не пройти,
Щоб лиш його не оминуть.
Я думаю, що сенс життя
У тім, що має кожен з нас
Думки, а також почуття,
Що в нас наявні повсякчас.
Ми з ними пізнаємо світ,
В якому всі ми живемо,
Який іще з прадавніх літ
Землею гордо зовемо.
На цьому світі кожен з нас
Працює також завдяки
Тому, що всюди і всякчас
Є в ньому почуття й думки.
Якби ж у нас їх не було,
Тоді усе ж життям життя
І зватися би не могло.
Життя – думки та почуття.
Євген Ковальчук, 21. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
*****
Боремося ми сміливо
З ворогами,
Щоби відбулося диво, –
Ми із вами
Перемогу все ж здобу́ли
В ріднім кра́ю
І щасливими вік бу́ли,
Мов у ра́ю.
Боремося ми невпинно
За свободу
Й волю, рідна Батьківщино.
Їх відроду
Маєш ти і не повинна
Ввік втрачати.
О, у чім твоя провина,
Рідна мати,
Що у цій війні страждаєш
Лиш без краю
І дітей кров проливаєш
В ріднім кра́ю?
Борються вони за тебе
Всі щосили,
Щоби знов ти мала небо
Мирне й жи́ли
Діти всі твої, о рідна
Ненько, в щасті.
В нім ти жити з ними гідна –
Не в нещасті.
Вірю, знаю – так і буде
Неодмінно.
Перемогу край здобуде
Наш, сумлінно
Борючись із ворогами
І сміливо.
Доля нам всміхнеться з вами
Прекрасиво.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
*****
Я поглядом у небесах
Лечу, неначе вільний птах,
А разом з ним, немов хмарки,
Пливуть удаль мої думки.
З думками линуть й почуття,
Які в душі тримаю я.
Я їх пускаю в дальню путь*.
Можливо, щастя віднайдуть
Десь в непроглядній далині
І принесуть його мені,
Щоб на землі я не тужив
Ніколи більш, а в щасті жив
Впродовж всього свого життя.
Адже не буде вороття
До нього, як воно мине.
Життя ж у мене лиш одне
Так само, як у всіх людей, –
І у дорослих, і в дітей,
У бідних, у багатих теж.
Життя не має бо без меж
Ніхто на білім світі цім.
Усі ми гості лиш на нім,
Бо піде з нього кожен з нас,
Коли його настане час.
Душа, можливо, полетить,
Мов птах, у інший світ в ту мить,
Де завжди житиме вона,
Хоч достеменно все ж не зна
Того ніхто. Тому щомить
Собі на втіху тут слід жить.
*Путь - заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 20. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
*****
Хай потроху, хай поволі,
Та невпинно ми йдемо
До щасливої лиш долі,
А не просто стоїмо.
Ми йдемо до неї з вами
Вдень, а також уночі,
Борючись із ворогами,
Зброю в руки беручи.
Ми сміливо їх долаєм,
Адже впевнені у тім,
Що, коли їх всіх здолаєм,
То у ріднім, дорогім,
Лиш однім такім у всьому
Світі нашому краю
Запанує мир, ми в ньому
Житимем, як у раю,
Кожну ніч і кожну днину,
А також усяку мить.
Світла доля в Батьківщину
Нашу птахою влетить
І не вилетить повіки.
Домом стане рідний край
Наш її уже навіки,
З нею будучи, мов рай.
Будемо ми з нею жити,
Доки серце стукотить,
І не будем більш тужити
Важко-тяжко ані мить,
А радітимем без краю
Так, неначе малюки,
Бо ж війна дійде́ до краю
Назавжди у нас таки.
Буде завжди панувати
Світлий мир, який прийде́
В край наш так, немов до хати,
Й більш ніколи не піде́.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
*****
Ну, як я міг вмістити
У голову думок,
Яких і не злічити.
Їх, наче тих зірок,
Які вночі палають
На небі голубім,
Що вранці погасають
Усі завжди на нім.
Хай їх ти не побачиш
І не торкнешся теж,
Та що без них ти значиш?
Нічого, бо усе ж,
Що робиш ти, людино,
Завдячуєш своїм
Думкам, бо так повинно
На світі бути. Їм
Нема повік спочину,
Хіба що тільки в сні
Й не слід шукать причину.
Вона тобі, мені –
Усім здавна відома.
Адже людина – це
Істота все ж свідома,
Не як те деревце,
Що десь собі зростає.
Свідомість же вона,
А також душу має,
Яка у ній одна.
Звичайно, й почування
В людині кожній є.
Її перебування
На світі цім стає
Більш ясним, зрозумілим,
Що має певний зміст
Із ними, чимось цілим,
Єдиним є, що й ріст
Підвищує духовний
Тоді, як пізнає
Увесь цей світ чудовний
І все, що в ньому є,
Для того, щоби жити
Так, як вона того
Бажає, і робити
Впродовж життя всього,
Бо житиме, як мріє,
Людина лиш тоді,
Якщо працює, діє
Усупереч біді,
Яка підстерігає
Її, мов дичину,
Й на неї нападає
У певну мить зручну,
І патрає все тіло
І душу, почуття,
Що містяться в ній, сміло,
Без краплі співчуття,
Якого в ній немає
Й ніколи не було.
Біда лише тримає
В собі на світ весь зло,
Що нею ж і керує
Іще споконвіків,
Відколи світ існує.
Хоч жодних почуттів,
А також дум не має,
Та темні їх лишень
В людині викликає
Вночі чи то удень,
Коли вона стається,
Непрохана й страшна.
Тоді, немов сміється
Глузливо з нас вона.
Одначе кожен знає,
Її здолає той,
Хто сил всіх докладає.
Здола, немов герой,
Він будь-яке нещастя,
Позбувшися страху,
І дійде він до щастя
На власному шляху
Життєвому, упустить
В думки та почуття
Його і не відпустить
Впродовж всього життя,
Яке на світі цьому
Йому у певну мить
Нада́не, щоб на ньому
Лиш в щасті жить щомить,
А також працювати
Як слід, бо те усе,
Що прагне він так мати,
Лиш праця принесе
Йому, немов на таці.
Хай навіть і важка
Вона, та лиш у праці
Недоленька гірка
Мине й не потурбує
На світі цім повік,
У даль почимчикує
Незвідану навік,
Де ні душі немає,
Де темрява лишень,
Неначе вовк, блукає
І уночі, і вдень.
Лиш там біди місцина,
А не на світі цім,
Щоб в щасті лиш людина
Завжди жила на нім.
Євген Ковальчук, 20. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
Нещасливої ми долі
З вами всі зазнали,
Та у нас є сила волі
Й духу. Не здолали
Вороги нас, адже маєм
Ми її й сміливо
Нею ворогів долаєм,
Щоби сталось диво, –
Здобули ми перемогу
В цій війні із ними.
Маємо таку ми змогу.
Ми є вкрай сумними
Нині, бо війна триває,
Точиться, бушує,
Ворог нищить, убиває,
Все навкруг руйнує,
Та у нас є сила волі
Й духу. Не здолати
Нас із нею. Ми поволі
З нею, та до дати,
У яку ми перемогу
Впевнену здобудем,
Ідемо, хай і знемогу
Відчуваєм. Будем
Вільними ми з вами знову.
Нам життя всміхнеться,
Дасть нам доленьку чудову,
А війна минеться
І уже навік. Неволі
Ввік у нас не буде,
Бо у нас є сила волі
Й духу, добрі люде.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Ой, яка ж в нас пречудова
Наша українська мова!
Наче музика, лунає,
Серце й душу утішає.
Нерозкрита таємниця,
Чарівная скарбівниця,
У якій скарбів преповно,
Що виблискують чудовно,
Надзвичайно, веселково.
Скарб її – це кожне слово,
Що у нашого народу
Ще від роду і до роду
З уст в уста передається
Кожному з нас, в кого б’ється
В грудях серце. Ми із вами
Тими дивними скарбами
Користуємось щоденно.
Всі це знають достеменно.
Ними ж кожен виражає
Думи й почуття, що має
В голові і серці свому,
Все, що є на світі цьому,
Також словом називає,
Що його ж і визначає
Серед іншого, щоб вміти
Відрізнити, зрозуміти,
В чім його суть полягає.
Українська мова має
Безліч слів для цього. Знає
Кожен, хто її вивчає.
Євген Ковальчук, 19. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Точно знаю,
Що до краю
Дійде ця війна
Вся, розтане.
Мир настане
В нас, немов весна.
Будем жити
Й не тужити,
А лише радіть
Ми у ньому
В світі цьому.
Буде мир нас гріть,
Наче сонце
Крізь віконце
Неба, всякий час,
Кожну днину
І годину,
Кожну мить, що в нас
Йде, минає,
Протікає
Так, немов ріка.
Мир настане,
І розтане
Доленька важка
Вже навіки,
Бо повіки
В мирі будем жить
І радіти,
Наче діти,
А не лиш тужить.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
Серце сповнене жалю,
Бо без крапельки жалю
Ворог нищить, убива…
Лютая війна трива
В нашім рідному краю.
У запеклому бою
Борються його сини.
Дуже мужнії вони.
З ворогом вони йдуть в бій
За коханий, рідний, свій
Край, в якім вони живуть.
В нім бої запеклі йдуть
Нині. Ворог не щадить.
Вся земля навкруг двигтить.
Вибух. Ще. Іще один.
України вірний син
Рідний край свій заступа,
Бореться, не відступа.
Бореться з усіх він сил
Лиш за мирний небосхил
Над землею, де живе.
В нього серденько живе
В грудях б’ється, стукотить,
А земля навкруг двигтить
Вся від вибухів. Вона
В ранах, плаче. Йде війна.
Точиться страшна війна,
Та усе ж мине вона.
Прийде мир, і будем ми
Жити щасними людьми.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
Настане мир.
В солодкий вир
Він візьме нас.
І повсякчас
Ми будем в нім
У дорогім
Своїм краю
Жить, як в раю.
В цім певен я
І наша вся
Сім’я – весь край,
Який украй
На нього жде.
А мир вже йде
В наш рідний край.
Настане, й край
Прийде́ війні.
Всі ночі й дні
Її минуть,
Пройду́ть, піду́ть
У небуття
Без вороття
Вже, назавжди,
Бо мир завжди
В нас буде, так.
З ним будем всмак
Усі ми жить
Усяку мить
Впродовж всього
Життя свого.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
Серденько сум крає,
Бо страшна війна
Досі в нас триває.
Точиться вона
В нас без перестану –
І вночі, і вдень,
Земленьку кохану
Нищачи лишень.
Земленька страждає,
Плаче, мов маля.
Вибух. Знов лунає.
В вибухах земля
Вся. Війна безжальна.
А в мені тремтить
Душенька печальна
Й серденько щемить.
Але не здаються
Наші вояки,
З ворогами б’ються
Мужньо, щоб таки
Всіх їх подолати,
Щоб війна пройшла
Й Україна-мати
В мирі вік жила,
Як усі країни
В світі цім земнім.
Доля України,
Це відомо всім,
Люди, нам із вами,
В наших лиш руках.
Ділом, не словами,
Що в нас на вустах,
Зможемо здобути
Перемогу ми,
Вільними знов бути
Й щасними людьми.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
Я вірю, що колись мине
Все лихо на Землі,
І щастя всіх нас огорне.
Дорослі і малі –
Всі житимуть із ним щомить,
Як кожен з нас жада.
Розтане, наче лід, умить
Усякая біда,
Та не мить і не на рік,
І ні, не роки.
Розтане та біда навік,
На цілі всі віки.
Настане той прекрасний час,
Та пречудова мить,
Коли забуде кожен з нас
Її, бо буде жить
Усе своє життя людське
На білім світі цім
У щасті світлому, яке,
Неначе гість у дім,
У серце, душу завіта,
В думки та почуття,
Неначе осінь золота,
Та вже без вороття.
Залишиться воно навік
У них, аби щомить,
Допоки не скінчиться вік
На світі цім з ним жить.
Адже для цього і дано
Всім нам життя, нехай
Колись усе-таки воно
Закінчиться, та знай:
Якщо благі діла в ту мить
Усупереч біді
Робив всім людям, будеш жить
В раю ти вік тоді.
Євген Ковальчук, 19. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2024
Миру ми бажаєм,
Та іде війна
Та, що зневажаєм
Ми. Вона страшна,
А також безжальна
Дуже. Вкрай важка,
Цяя мить печальна
Досі протіка
Буйною рікою
В нашому краю,
Прониза стрілою
Душеньку мою,
В грудях розриває
Серце на шматки
І жалю не має.
Та війна таки
Ця у нас минеться.
Певен я цілком.
Доля нам всміхнеться.
Буде мир теплом
Ніжно всіх нас гріти,
Наче золоте
Сонце. Ми радіти
Будем, непросте
Це життя забувши,
Щоби не тужить,
Щастя роздобувши,
Щоб у ньому жить
Кожную хвилину
Й неповторну мить,
Завжди, без упину,
Доки не збіжить
Все життя земнеє
І уже навік,
Бо воно однеє,
Більш не буде ввік.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2024
Знову ллються ріки
Крові. Йде війна.
Ну, коли навіки
Скінчиться вона?
Серденько страждає
І душа болить,
Бо війна триває,
Точиться… Ще мить,
І мине, здається,
В нас вона, однак
Кров і далі ллється.
Та вояк-козак
Б’ється, не здається
Ворогу в бою.
Доля хай сміється
Підло, та в бою
Буде захищати
Він свій рідний край –
Україну-мати,
Що кохає вкрай.
Буде перемога
В цій страшній війні
Нашою. Дорога
В ці трагічні дні
Нас веде до неї.
Прийде мир, і край
Наш, немов лілеї,
Як весни розмай,
Буде розцвітати
Буйно цілий вік.
Україна-мати
Більш не буде ввік
У війні страждати,
Буде вкрай радіть,
Щастя відчувати
Серцем кожну мить.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2024
*****
З серця темні почуття,
З голови думки
Випусти без вороття.
Хай, немов пташки,
Геть вони усі летять
Десь у небуття,
А натомість прилетять
Думи й почуття
Світлі, добрі назавжди,
Щоб із ними ти
Вже не знав повік біди,
Також самоти,
Щоб ніколи не тужив
Гірко ти лишень,
А щоб вік щасливо жив
Кожен божий день,
Кожну неповторну мить,
Що мина собі.
Хай на світі цім щастить
Завсігди* тобі,
Де би ти не жив на нім,
Ким би не робив,
Щоб лише на світі цім
Лиха не чинив.
З лихом ти лише його
Матимеш взамін
Протягом життя свого.
Позитивних змін
Досягнеш, якщо робить
Будеш ти як слід
Й добрі справи лиш чинить.
І тоді, мов лід,
Лихо те розтане все
В тебе в той же час
Й доля щастя принесе,
Сповнене прикрас.
За́всігди – розм. Завжди
Євген Ковальчук, 19. 01 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2024
Серденько страждає,
Бо іде війна,
Миру вкрай жадає.
І душа сумна
Плаче, мов дитина,
Наче немовля.
Наша Батьківщина –
Рідная земля
У вогні палає.
Точиться війна.
Ворог наступає,
Наче сарана.
Ми ж не здаємося,
Відсіч даємо,
Мужньо з ним б’ємося.
Край свій не дамо
Ми йому повіки.
Він один у нас.
Протікають ріки
Крові в темний час
Цей, який триває
Й серце на шматки
В грудях розриває.
Але ми таки
З вами переможем.
Ворогів здолать
Всіх своїх ми зможем.
Вік війна тривать
Ця не буде. Прийде
Все ж її кінець,
Сонце миру вийде,
Наших душ, сердець
Лагідно торкнеться.
Житимем ми в нім,
Доки не минеться
Вік наш в світі цім.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2024
Крокую я дорогою життя,
В минуле не вертаючись уже.
Не буде вік до нього вороття,
Хоча його все ж пам’ять береже.
Крокую я дорогою життя,
Що я будую з іншими людьми.
Яке чека на нас всіх майбуття?
Таке, яке збудуємо всі ми.
Крокую я дорогою життя.
Коли впав, наштовхнувшись на біду,
Її усю здолавши до пуття,
На ноги я встаю і далі йду.
Крокую я дорогою життя,
Хай де б на цьому світі не бував,
Які б думки, а також почуття
Всередині себе я не тримав.
Крокую я дорогою життя
В сні також, а не тільки наяву.
Я ж дихаю в сні, серденька биття
Лунає теж, а отже, я живу.
Крокую я дорогою життя,
Стрічаю безліч я людей на ній,
Що нею йдуть так само, як і я,
Бо ж живемо ми на Землі одній.
Крокую я дорогою життя,
Йду нею все своє життя людське.
Дорозі тій немає і кінця…
Та є. Це тільки враження таке.
Крокую я дорогою життя
Туди, куди вона мене веде.
Можливо, до щасливого життя
Вона мене нарешті приведе.
Крокую я дорогою життя,
Своєї не спиняючи ходи
Ані на мить, поки життя-буття
Моє не закінчиться назавжди.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2024
Ми, сильні та міцні,
Покладемо війні,
Яка прийшла в наш край
Коханий, рідний, край,
Здолавши ворогів
Усіх. Сестер, братів
Ми визволимо, в край
Свій їх вернувши, край
Полону, у якім
Були, поклавши. Дім
У нас лише один.
Це Україна. Син
Її – я, а дочка –
Вона. Украй важка
Війна іде у нас,
Однак лихий цей час
Ми все ж переживем,
Хай і не всі дійде́м
До перемоги так.
Її ж відчуєм смак
Солодкий. Мир прийде́
І більше не піде́.
Ми будемо в нім жить
І не лише тужить,
А лиш радіти вкрай
Вік. Раєм стане край
Наш в світі цім земнім.
Ми житимемо в нім
Не день чи місяць, рік,
А весь життєвий вік.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2024
Якось із брехнею
Правда пострічалась
І, йдучи із нею,
В неї запиталась:
«Нащо ти на цьому
Світі поживаєш?
Ти ж лише на ньому
Біди викликаєш.
Користі із тебе
Жодної немає».
«Краще глянь на себе»,
Та відповідає.
«Хай тебе шанують
Люди, поважають,
Наче скарб, цінують,
Та всі добре знають,
Є такі моменти,
Де ліпш набрехати,
Аніж аргументи
Дійснії надати,
Щоби не зробити
Гіршу обстанову
І у ній не жити
Знову, знову й знову».
Правда їй на теє
Так відповідає:
«Хай життя важкеє
У людей буває,
Та воно з тобою
Кращим в них не буде,
Кожен лиш з тобою
Більш проблем здобуде.
Правда порятує
Їх лише святая,
Бо тому й існує,
Навіть хай гіркая».
Євген Ковальчук, 18. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2024
Війна, яка прийшла
Та лихо принесла,
Як перемогу ми,
Боронячи грудьми
Свій край, здобудем, вмить
Мине. І будем мить
Ми всяку в мирі жить
І не лише тужить,
А лиш радіть. До нас
Цей сонцесяйний час
Уже іде, біжить,
Мчить, птахою летить,
А ми ждемо усі
Його, аби в красі
Його усій зустріть
І разом з ним радіть,
Неначе малюки.
Чекаєм залюбки
На нього ми, однак
Стиснувши страх в кулак
І борючись щосил
За мирний небосхил,
Свободу, волю теж,
Щасливу долю. Все ж
Мине війна і ввік
Її не буде. Вік
Мир матиме наш край,
Поклавши їй всій край
У цей раз назавжди.
Мир буде в нім завжди.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
*****
Воєнний час
Трива у нас
Усяку мить.
Душа щемить
І серце теж.
Надія все ж
В те, що пройде́
Війна, прийде́
Лиш мир, жива.
Війна трива
Важка украй,
Та стріне край
Вона, мине.
І огорне
Мир рідний край,
Що прагнем вкрай
Ми з вами всі.
В його красі
Ми будем жить
І не тужить,
А лиш радіть.
Мов сонце, гріть
Мир буде нас
Усіх всякчас,
Усяку мить,
Допоки вмить
Усе життя
Без вороття
В нас не мине,
Бо лиш одне.
Євген Ковальчук, 23. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
*****
Настане край
Війні, яка
Прийшла в наш край.
Украй важка
Вона, однак
Мине навік.
І будем всмак
Ми з вами вік,
Усе життя,
Допоки вмить
Без вороття
Не пролетить,
У мирі жить,
Життю радіть,
А не тужить.
Ви ще пождіть
Якуюсь мить.
І світлий час
Цей прийде вмить
В наш край, до нас
І не піде́
Уже повік,
Коли прийде́,
А буде вік.
Він буде в нас,
У нього – ми.
Цей світлий час
І в час пітьми
Нас буде гріть,
Мов сонце, всіх,
А ми – радіть,
Веселий сміх
Лиш видавать
Із уст своїх,
Пісні співать,
Лиш повні втіх.
Євген Ковальчук, 23. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
Нам недовго ще чекати
Миру, що вже йде.
Буде Україна-мати
В нім. Війна пройде́,
Скінчиться. Її не стане.
Буде мир у нас,
Що немов весна, настане,
Та уже всякчас.
Будемо йому радіти
Всі ми, кожен з нас,
Як дорослі, так і діти.
Цей прекрасний час
Буде в нас іти, тривати,
Проминати вік.
Більш не буде розривати
В грудях серце ввік
Вкрай жорстока та жахлива
Ця війна. Вона
Пройде. Мить ця чарівлива
Прийде, як весна,
В край наш рідний і єдиний.
І її не стре
Навіть час вкрай швидкоплинний
Цей, не забере.
Буде мир в нас панувати.
Будемо в краю
Ріднім всі ми поживати,
Наче у раю,
Доки в грудях серце б’ється,
Доки дишем, – вік,
Доки вже не розіб’є́ться
Все життя навік,
Бо єдине, як і мати
Та як рідний край.
Буде Україна мати
Мир, що прагнем вкрай.
Євген Ковальчук, 23. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
Буде мир ув Україні,
Як у світі всім,
Будь-якій у нім країні.
Прийде мир в наш дім
І залишиться навіки,
А війни уже
Ні, не буде в нас повіки,
Хай і збереже
Пам’ять. Вся війна розтане,
Наче сніг, а мир,
Що нарешті в нас натане,
В свій солодкий вир
Взявши, буде зігрівати
Кожного із нас,
Наче сонце, рідна мати,
Всюди й повсякчас.
Буде мир ув Україні
Всій. Як навесні,
Будем слухать солов’їні,
Радісні пісні
Й мирному життю радіти
Теж у серці вкрай
Всі – дорослі, також діти –
Весь наш рідний край,
Що єдиний, як і мати,
В кожного із нас.
З миром й щастя будем мати,
Відчувати. Час
Світлий цей, неначе сонце,
Що, як ніч мина,
Сяє крізь небес віконце,
Як мине війна,
Буде всіх нас зігрівати
Мило, ніжно так,
Що ми будем проживати
Все життя лиш всмак.
Євген Ковальчук, 23. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Пада сніжок
Білий з хмарок,
Долу летить,
Земленьку вмить
Всю укрива.
І деревá
Криє сніжок,
І поріжок
Наших хаток,
Їхній дашок…
Пада сніжок
Й наче в танок
Йде він в ту мить,
Пада, летить,
З вітром кружля.
Біла земля
Разом із ним.
З ним же самим
В нас малюки
Раді, в сніжки
Всі залюбки
Грають, поки́
Є він у нас,
Бо ж прийде час
Зимоньці йти
В інші світи
Разом з сніжком
І холодком,
Та не навік,
А лиш на рік.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
В грудях серденько щемить.
Точиться ж війна,
Та здається, що ще мить,
Й скінчиться вона.
Але ні, вона трива
Ту й наступну мить
Й серденько мов розрива.
І душа болить,
Плаче, наче немовля
В яслах, де лежить.
Українськая земля
В полум’ї горить.
Точиться страшна війна.
Йде запеклий бій.
Шаленіє сатана
Так! Народ же мій
Не здається, з сил усіх
Бореться, щоб плач
Стихнув, залунав лиш сміх
Переможний. Бач,
Йдуть на нього вороги?
Він не відступа,
А вперед іде, снаги
Повен, наступа,
Захищає рідний край
Від ворожих сил
Темних, злих. Настане край
Їм. І небосхил
Мирним знову стане в нас.
Скінчиться війна.
Буде мир лиш повсякчас
Так, немов весна,
Квітнуть в нашому краю.
Будемо вік ми
Жити, мовби у раю,
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 23. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Звеличую життя,
Яке дано мені, –
Думки та почуття,
Які я ночі й дні
В собі ношу весь час,
Який собі мина
Невпинно повсякчас
На світі цім здавна,
Відколи і з’явивсь
Цей світ, де кожен з нас
На нього народивсь
У певнім місці й час.
Звеличую життя,
Його усяку мить,
Яка без вороття
В минулеє летить,
Мов птах. Адже воно
У мене і у вас
На світі цім одно
Й коли настане час,
Усе ж таки мине.
На ньому жоден з нас
Ту смерть не омине,
Яка в нежданий час
За кожним з нас прийде.
Приходить же всякчас,
Хай навіть і не жде
Її ніхто із нас.
Звеличую життя,
Хай скільки б я не жив.
Аби лиш до пуття
На світі цім робив,
Щоб гідний по собі
На ньому слід лишить,
Що раджу і тобі
Із гордістю зробить.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
В грудях серденько щемить.
Точиться ж війна,
Та здається, що ще мить,
Й скінчиться вона.
Але ні, вона трива
Ту й наступну мить
Й серденько мов розрива.
І душа болить,
Плаче, наче немовля
В яслах, де лежить.
Українськая земля
В полум’ї горить.
Точиться страшна війна.
Йде запеклий бій.
Шаленіє сатана
Так! Народ же мій
Не здається, з сил усіх
Бореться, щоб плач
Стихнув, залунав лиш сміх
Переможний. Бач,
Йдуть на нього вороги?
Він не відступа,
А вперед іде, снаги
Повен, наступа,
Захищає рідний край
Від ворожих сил
Темних, злих. Настане край
Їм. І небосхил
Мирним знову стане в нас.
Скінчиться війна.
Буде мир лиш повсякчас
Так, немов весна,
Квітнуть в нашому краю.
Будемо вік ми
Жити, мовби у раю,
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 23. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
Хай й на думку не спадає
Вам робити всім,
Хто на світі поживає,
Тільки зло на нім.
Ні, воно не гідне то́го
Навіть ні на мить,
Щоб ми думали про нього,
Щоби не робить.
Хай на думку вам спадають
Лиш ідеї ті,
Що все добре, що тримають
У собі, в житті
Щедро вам усім приносять
І дають в той час,
А лихе усе відносять
Геть навік від вас,
Де нікого і нічого
Не було й нема,
І повік не буде тóго,
Лиш сама пітьма,
Що і днює, і ночує
В тім краю вже вік.
Хай туди в цю ж мить прямує
Зло усе навік,
Щоб його на світі цьому
Й сліду не було,
Щоб нікому і нічому
Більше не несло
Лиш самі важкі нещастя
Всюди й повсякчас,
А щоб справжнє світле щастя
В кожному із нас,
Мов дитину, оповило
Думи й почуття
Любо, лагідно та мило
На усе життя.
Євген Ковальчук, 15. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
*****
Ні, війни не треба.
Прагнемо всі ми
Мирного лиш неба,
Щасними людьми
Жити в Україні –
Рідному краю,
Гарній вкрай країні,
Де цвітуть в гаю
Пишная калина,
Квіти запашні…
Наша Батьківщина
Нині у війні.
Вороги лихії
Вторглися в наш край.
Ці часи важкії,
Та настане край
Їм. Війна минеться.
Світла доля нас
З вами всіх торкнеться.
Прийде мирний час.
Будемо у ньому
Ми й не вдасться ввік
Зруйнувать нікому
Мир, який навік
Прийде. І тужити
Більш не будем ми.
В мирі будем жити
Щасними людьми,
Доки буде битись
Серденько у нас,
Доки буде литись
Наш життєвий час
В світі цім земному,
В рідному краю.
Будемо ми в ньому
Жити, як в раю.
Євген Ковальчук, 22. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2024
Поклади нещастям край
Ти на світі цьому
І омріяний свій рай
Розбудуй на ньому.
Поклади нещастям край
Всім, які ти маєш.
Лиш зусиль всіх докладай,
Їх тоді й здолаєш.
Поклади нещастям край
Добрими ділами.
Ними досягнем, що вкрай
Прагнемо ми з вами.
Поклади нещастям край,
І не сумнівайся,
Що не зможеш. Зможеш, знай.
Добре лиш старайся.
Поклади нещастям край,
Й щастя завітає,
Мов весна, в твій рідний край
І дасть все, що має.
Поклади нещастям край.
Знаю я, ти зможеш.
Лиш із цим не зволікай,
Дій, і переможеш.
Поклади нещастям край,
Навіть хай якими
Не були би через край
Всі вони важкими.
Поклади нещастям край.
Подолай лихую
Доленьку. Пізнає хай
Силоньку людськую.
Поклади нещастям край,
Щоб вік не ходити
З ними лиш із краю в край,
А щасливо жити.
Євген Ковальчук, 15. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2024
*****
Плачуть в полі квіти,
Що раніш цвіли.
України діти
На війну пішли.
В лузі теж сумують
Трави запашні.
Вороги лютують
В цій страшній війні.
Точиться, триває
Нині в нас війна.
В грудях розриває
Серденько вона.
Борються солдати
З ворогами в ній,
Україну-мати
Захищають, злій
Силі протидіють
І про небеса
Тільки мирні мріють.
Ні, не погаса
Світлая ця мрія
В серці. Мир прийде́,
Як війна-стихія
Ця страшна пройде́
Вже навік, назавжди.
Буде у краю
Нашім ріднім завжди
Мир. Як у раю,
Будемо ми жити
І не будем ввік
Гірко лиш тужити,
Коротати вік.
Будемо радіти
Всі ми, як в раю,
А із нами й квіти
Гарні у гаю.
Євген Ковальчук, 22. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2024
Для того нам життя дано,
Аби у нас було воно,
Як прагне кожен з нас цього
Впродовж життя свого всього.
Та щоб, як прагнемо ми, жить,
Як слід повинні ми робить,
Бо лиш робота нам усе,
Чого бракує, принесе,
Хай навіть часто непроста
Буває в нас робота та,
Яку нам доля шле усім.
Життя суть й полягає в тім,
Аби щасливими людьми
Були, як слід робили ми
На цьому світі повсякчас.
Лише тоді настане час,
Якого всі ми так ждемо.
Якщо всіх сил докладемо,
Тоді й мине нещастя все,
Яке життя всім нам несе,
Немов і не було його.
Та протягом життя всього
Всіх сил повинні докладать
Всі ми, належно працювать,
Хай де б на світі не жили,
Аби щасливими були
На ньому всі ми повсякчас,
Допоки не розучить нас
З ним смерть, що в будь-якую мить
З життям нас може розлучить.
Євген Ковальчук, 14. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2024
Мирним небо стане,
Як війна розтане,
Наче сніг чи крига,
Як весни відлига.
Мирним небо буде,
Як наш край здобуде
Світлу перемогу.
Вже на цю дорогу
Став він і прямує.
Ворог злий лютує,
Нищить, убиває…
Серця він не має
В грудях. Лиш каміння.
Де його сумління?
Теж його немає.
Довго вже триває
Ця війна кривава.
Наша вся держава
Рідна потопає
В ній. Серде́нько крає,
Душу розриває
Ця війна, та знає
Кожен з нас – настане
Мить, коли не стане
Вже її, не буде.
Мирним небо буде
Знову над землею.
Серцем і душею
Ми цього бажаєм
Й що так буде, знаєм.
Євген Ковальчук, 22. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
Прийде час.
Знов у нас
Буде мир,
Що в свій вир
Візьме так,
Що ми всмак
Будем жить
Кожну мить,
Повсякчас,
Доки час
Наш мина.
Як весна,
Мир, що жде
Всяк, прийде́
В рідний край.
Лиху край
Покладе.
Вже мир йде.
Чую я
І сім’я
Наша вся,
Рідна. Ся*
Прийде мить.
Будем жить
В мирі вік,
Бо навік
Прийде час
Цей до нас,
В край наш, дім
В світі цім.
*Ся – заст. Ця
Євген Ковальчук, 21. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
*****
Світла доля.
Де вона?
В нас недоля.
Йде війна.
Світла доля –
Мирний час,
Та недоля
Досі в нас.
Так, панує
В нас вона,
Бо лютує
Ще війна
Кожну днину,
Всяку ніч
І годину,
Й мить. Із віч
Батьківщини
Ниць падуть,
Як в людини,
Сльози. Йдуть
Рідні діти
На війну.
Плачуть квіти,
Трави… Ну,
Скільки буде
Йти війна?
Як здобуде,
Кожен зна,
Перемогу
Рідний край,
Мов з-за рогу,
Мир, що вкрай
Ми бажаєм,
Прийде вмить.
Й стане раєм
Край в ту мить.
Євген Ковальчук, 20. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
*****
Я певен, що не стане
Війни цієї. Вся
Вона, мов сніг, розтане.
Мить прийде світла ся*.
Тоді в нас мир настане.
Мир буде цілий вік.
Він йти не перестане
В країні нашій ввік
Так, як у всьому світі.
Мов сонцем золотим,
Яке сія, зігріті
Ми будемо всі ним.
Мир буде панувати.
Не буде вже війна
Серде́нько розривати,
Адже мине вона.
Серде́нько лиш радіти
З душею буде в нас
Так, як маленькі діти,
Вже завжди, повсякчас,
Мить кожну неповторну
Життя, що маєм ми.
Припинемо ми чорну,
Мов ніч, війну. З пітьми
Її усі ми з вами
Вмить виберемось, так.
І буде понад нами
Лиш мирне небо. Всмак
У мирі будем жити,
Життю радіть щомить,
А не лише тужити,
Бо серденько щемить.
Війни тоді не стане.
Закінчиться це все.
А мир, який настане,
Нам щастя принесе.
*Ся – заст. Ця
Євген Ковальчук, 20. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
*****
Нині я з тобою
З темною журбою,
Бо війна триває
Й серце розриває
На дрібні частини
Без жалю краплини,
Душу ссе, неначе
Змій, і гірко плаче
Душенька легкая.
Йде війна важкая
Цілі ночі й днини.
Місяці – години.
Місяці – мов роки,
У війні, та кроки
Миру вже я чую.
Мир іде. Лихую
Цю війну він спинить,
У собі розчинить,
Наче цукор в каві.
І тоді ласкаві,
Світлі, незвичайні,
Добрі, надзвичайні,
Чисті, мов світання,
Думи й почування
Прийдуть. Всі ми з ними
Будем життьовими
Стежками на цьому
Світі йти. На ньому,
Доки будем жити,
Буде нам щастити.
Євген Ковальчук, 20. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Позбав цей світ усього зла,
Що коїться в цей час,
Щоб доля світлою була
У кожного із нас.
Позбав цей світ усього зла
В єдину мить навік.
Для цього добрії діла
Роби на ньому вік.
Позбав цей світ усього зла,
Зусиль всіх доклади
Лише і зла, немов мітла,
Змети геть всі сліди.
Позбав цей світ усього зла.
Не жди, що зробить хтось,
Щоб мить його навік пройшла,
Щоб вік ждать не прийшлось.
Позбав цей світ усього зла,
Прогнавши в небуття
Його, щоб доленька цвіла,
Мов квітка, все життя.
Позбав цей світ усього зла.
Нехай у цюю ж мить
Вогнем сердечного тепла
Навік воно згорить.
Позбав цей світ усього зла,
Як важко б не було.
Його позбудься джерела.
Тоді і зникне зло.
Позбав цей світ усього зла.
Я знаю, зможеш ти,
Хай що би доля не дала,
Мету цю досягти.
Позбав цей світ усього зла.
Його ти зупини
Навік, щоб щасно жив, жила,
Та з себе розпочни.
Євген Ковальчук, 14. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Як війни не стане,
Мир у нас настане.
Будемо ми жити
І не лиш тужити,
А украй, мов діти,
Будемо радіти
Ми життю земному
Й миру неземному,
Що у край наш прийде,
Наче сонце, вийде,
Буде ніжно гріти
Нас, а ми, мов квіти,
В серці розцвітати –
Щастя відчувати
Ним, також душею
Й ширити землею,
Щоб на ній усюди
Мир і щастя люди
Всі в собі тримали,
Щоби обіймали
Їх вони, мов ненька
Немовля рідненьке.
Мир і щастя мати,
Завжди відчувати
Вам усім бажаю.
Адже в них, вважаю,
Суть життя земного
І лише одного,
А також в любові –
Почутті чудовім.
Євген Ковальчук, 19. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2024
*****
Я вірю в те, що лихо все минеться
Й повік нікого з нас вже не торкнеться.
Лиш варто добрі справи нам робити.
Тоді і будемо щасливо жити.
Лиш ними ми все лихо прожене́мо
Зі світу, у якому всі живе́мо.
Я певен в тім, що кожен з нас це знає.
Але чи кожен сил всіх докладає,
Щоб дійсно лихо те навік прогнати
І вік свій більш повік не коротати
Чи лиш цього незмірено бажає?
Ось, в чому тут питання полягає.
Адже само собою не минеться
В нас лихо, доля щасна не всміхнеться,
Якщо не будемо ми будувати
Її самі, а не лише бажати,
Аби вона у нас усіх, настала
І все, що дуже прагнемо, нада́ла
На світі всім, кожнісінькій людині.
Для цього ми усі як слід повинні
Робити. Лиш роботою нещастя
Здолаємо й здобудемо те щастя,
Якого нам усім так бракувало,
Коли у нас лиш лихо панувало,
Якому видно не було і краю
В оселі нашій, в ріднім нашім кра́ю,
Який кохаємо ми до нестями
Всіма своїми світлими чуттями,
Які у серці та душі вирують
І щастя необмежене дарують.
Євген Ковальчук, 13. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2024
*****
Миру ми бажаєм,
А прийшла війна
Та, що зневажаєм.
Точиться вона
В нас, адже напали
Вороги на край
Наш. Ще не здолали
Їх ми, але край
Їм, війні жорстокій
Ми покладемо,
Повернемо спокій
В край, де живемо.
Боремось сміливо
Із усіх ми сил,
Щоби сталось диво, –
Знову небосхил
В нашій Батьківщині
Мирним став. Війна
Точиться ще нині,
Та, немов весна,
Світлий мир настане,
А війна, мов лід,
В тую ж мить розтане.
Буде небозвід
Мирним. І радіти
Будемо ми всі –
І дорослі, й діти.
Мир у всій красі
Буде панувати
В нашому краю,
Ми ж всі – поживати
В нім, як у раю,
Доки серце битись
Буде в кожнім з нас,
Доки буде литись
Наш життєвий час.
Євген Ковальчук, 19. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2024
Щоб кепській засічці прийшов кінець,
Для цього служить всім нам гребінець,
Який тримаємо ми у руці.
Пластинка довга це. На ній зубці
Є, щоб розчісувать волосся те,
Яке на голові у нас росте,
І ним же гарну зачіску робить,
Щоб кепською людей всіх не смішить.
Коли вночі ми в ліжку поспимо
І з нього вже уранці встаємо,
То безлад лиш на голові в той час –
Скуйовджене волосся все у нас.
Тоді в пригоді гребінець стає,
Що нашому волоссю лад дає,
Коли розчісуємо ним його
Щоранку протягом життя свого.
Для цього і слугує він нам всім –
Дорослим і малим на світі цім.
Тож ним не гребуй, як потреба є
Ним скористатися, коли твоє
Волосся покуйовджене усе.
Тоді тебе твій вірний друг спасе,
Що зветься гребінцем. У тую ж мить
Тобі на допомогу він примчить,
Якщо ти завжди будеш з ним дружить, –
Користуватись ним в потрібну мить
Для того, щоби гарно виглядать
І з посмішкою день новий стрічать,
І з нею лиш проводити його
Впродовж життя свойого усього.
Євген Ковальчук, 13. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2024
*****
Ні, не відступаймо
В цій війні, в бою!
Ворогів долаймо!
Земленьку свою
Мужньо боронімо!
В нас вона одна.
Уперед ідімо!
Рідна сторона
Наша потерпає,
Адже ворог злий,
Лютий наступає
В край наш дорогий,
Щоби захопити,
Знищити, а нас
З вами підкорити.
Не настане час
Цей. Лиш не корімось
Нашим ворогам!
Проти них борімось!
І всміхнеться нам
Доля. Переможем
Їх. Цей прийде час.
Ми здолати зможем
Ворогів у нас,
У своїй країні.
Буде мир тоді
В нашій Україні.
А війні-біді
Край навік настане.
Вся вона умить,
Наче сніг, розтане
Ув останню мить.
Сонце миру вийде
Й грітиме всіх нас.
Мирний час, що прийде,
Буде повсякчас.
Євген Ковальчук, 19. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2024
Роби добро, лише його
Впродовж життя свого всього
Усім, із ким на світі цім
Живеш, щоб всім жилось на нім,
Як прагне кожен більш за все.
Добро і щастя принесе,
З яким так палко кожен з нас
Бажає жити повсякчас.
Адже вони – мов два брати.
Судилось разом їм іти
Шляхом життя впродовж тих літ,
Допоки буде білий світ,
А також люди, що живуть
На нім. Адже у тому суть
Життя людського, що дано
Всім нам, хай з часом все ж воно
Мине, щоб лиш добро робить,
Допоки будемо ми жить.
Роби добро, де б ти не був,
Що б ти не бачив, що б не чув,
Що б ти в душі не відчував,
Хай як би сильно не страждав.
Й повір мені, страждання ті
Закінчаться в твоїм житті,
Мов їх і не було повік.
І житимеш тоді ти вік
У світлім щасті кожну мить,
Допоки серце стукотить
У грудях і вночі, і вдень.
Роби усім добро лишень!
Євген Ковальчук, 12. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2024
*****
Війна мине,
Тебе й мене
Покинувши. Навік
Вона піде́.
І мир прийде́
В наш край і буде вік.
У мирі жить
І не тужить
Ми будемо усі,
А лиш радіть.
Мов сонце, гріть
У всій свої красі
Мир буде нас
Усякий час,
Весь наш життєвий вік
На світі цім
І в дорогім
Краю. Війни ж повік
Не буде. Мить
Її збіжить
Навік в той світлий час,
Що кожен жде,
Який прийде́
До кожного із нас.
Як у раю,
В своїм краю,
Із ним ми будем жить,
Допоки час,
Що йде повз нас,
Наш з вами не збіжить.
Євген Ковальчук, 19. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
Хай мир панує в світі цім.
Нехай із ним щастить усім
Впродовж всього свого життя.
Хай це прекрасне почуття
Таке у всій його красі
Тримають людоньки усі
В душі та серденьку своїм.
Із ним щастити буде їм.
Нещастя всі мир віднесе
Та світле щастя принесе
У кожну хату, кожен дім
На світі цім великім всім,
В людськії душі та серця.
Із миром мить прекрасна ця
Настане. Певен я у цім.
Отож несімо мир усім
В прекрасній всій його красі!
А про війну забудьмо всі!
Війна нещастя лиш несе,
Що серце й душу в грудях ссе,
Немов змія. У мирі жить
Ми будемо, тоді тужить
Не будемо, а будем ми
Всі жить щасливими людьми
Життя кожнісінькую мить,
Допоки серце стукотить
У грудях кожного із нас.
Я запевняю в цьому вас.
Тож мир несімо завжди всім
І в щасті разом з ним живім!
Євген Ковальчук, 19. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
*****
Мине війна. Наступить час,
Коли її не стане,
А світлий, добрий мир у нас,
Немов весна, настане,
Та вже навік, вже назавжди.
У мирі будем жити
В своїм краю всі ми завжди
І не лише тужити,
А лиш радіти. Мир прийде́.
А нині ще триває,
Минає, точиться, іде
Війна, що розриває
У грудях серце на шматки,
Мов здобич зголоднілі
Та навіженії вовки.
Й душа тремтить у тілі,
Немов на дереві листок,
Що упаде додолу
За мить якусь. Хоча б ковток
Зробити щастя, кволу
Піднявши душу, серце теж.
Коли ж все це настане?
Коли війна дійде́ до меж
Своїх, її не стане,
Коли вона згорить, немов
Сірник, коли настане
Ув Україні всій мир знов
І більше не розтане,
Мов сніг, а буде в ній завжди,
Мов дома, панувати,
Війну прогнавши назавжди
Із ворогом із хати,
Де буде мир, де будем жить
У ньому всі ми з вами
Й вік лиш радіть, а не тужить,
Б’ючись із ворогами?
Євген Ковальчук, 19. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2024
*****
В моєму серці жаль,
Що рве без співчуття
Його, бо йде, на жаль,
Війна, яка життя
Людськії забира.
Ні крапельки жалю
Так само, як добра,
Нема в ній. О, молю
Тебе я, мир, прийди
І цю війну від нас
Назавжди відведи,
Щоб твій настав в нас час
І цілий вік тривав,
А не лиш певну мить,
Щоб біль не розривав
Серде́нько. Прагнем жить
Усі з тобою ми
Кожнісінькую мить
Щасливими людьми.
З тобою лиш щастить
Нам буде. А війна
Лиш серце й душу ссе.
Нещастя лиш вона
З собою нам несе,
А в декого й життя
Навіки відбира
Без краплі співчуття.
Коли твоя пора,
Мир, прийде, будем жить
Щасливими людьми,
А не лише тужить.
Тебе благаєм ми.
Прийди в наш рідний край,
Щоб цій війні настав
Її нарешті край
І ти лиш панував.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2024
Точиться війна
В нашому краю.
Вкрай страшна вона.
Душеньку мою
Ріже, наче ніж,
Серце розрива.
Що страшніше, ніж
Це? Цей жах й слова
Передати вам
Не у змозі, ні.
Боляче й словам
Так, як і мені.
Вкрай важка війна
Точиться у нас,
Та мине вона,
Буде мирний час.
Так, його не всі
Стрінуть, та прийде́
Він у всій красі,
Бо уже він йде.
Чую я його.
Близько він, спішить.
Серденька мого
Біль вгамує вмить,
Душеньку мою
Заспокоїть теж
Так, як і твою.
Так, як небо, меж
Мир не буде мать.
Буде мирний час,
Доки стукотать
Буде серце в нас,
Тобто цілий вік,
Бо ж мине війна
Ця уже навік.
Кожен з нас це зна.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2024
*****
Нехай життя колись мине,
Бо ж жоден з нас не омине
Ту смерть, що прийде в певний час
На світі цім за кожним з нас,
Та це не значить, шо робить
Немає сенсу. Доки жить
Ми будемо, робити слід
Для того, щоби, наче лід,
Усе нещастя розтопить,
Аби до нас і підступить
Ніколи більше не могло,
Аби воно собі пішло
Від нас у темне небуття
Без жодного вже вороття,
А замість нього, щоб до нас
Усіх прийшов щасливий час,
Щоб й ми щасливими були,
На цьому світі так жили,
Впродовж життя свого всього,
Як прагне кожен з нас того.
Адже життя лише одно
Й для того нам воно дано,
Аби на світі цім щомить
Щасливо жити та робить
Як слід на ньому кожен день,
Бо щастя нам усім лишень
Робота принесе. Вона
Підійме нас з провалля дна,
В яке потрапили колись.
Тож за роботу ти берись!
Євген Ковальчук, 12. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2024
*****
Як же я жадаю,
Щоби ця війна
Вся дійшла до краю!
Скільки ще вона
Буде в нас тривати
Й серце на шматки
В грудях розривати
Так, немов вовки
Здобич? Я не знаю,
Але певен в тім,
Що дійде́ до краю
Ця війна в моїм
Ріднім, дорогому,
Любому краю.
Й будемо ми в ньому
Так, мов у раю,
Жити, доки буде
Серце битись. Край
Наш таки здобуде
Перемогу, край
Цій війні поклавши.
Скінчиться вона,
Ворогів забравши.
Рідна сторона
Наша буде жити
В мирі та радіть,
А не лиш тужити,
Мучитись, нидіть.
Мир, який настане,
Щастя принесе.
Жити кожен стане
В нім. Здійсниться все
Це. Я вірю, знаю.
Певен я у цім.
Прийде мир до краю
Нашого, як в дім.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2024