Із циклу "Мачулівські усмішки"
Я одинак, самотній вовк,
а мій товариш – місяць вповні.
Нічного неба чорний шовк
дарує камені коштовні.
І дощ, і холод – не біда,
зате зі мною сонця сонях.
А сніг – морожена вода,
яка розтане у долонях!
Хоч голод сірому не брат,
харчуюся дарами поля.
Стає усякого добра,
а гріє неба парасоля!
І хай ікра із кабачків,
а замість м’яса їм капусту,
вважаю рибою бичків –
у мене у душі не пусто!
Багато в голові думок,
і не по серцю мені спокій.
Я одинак, самотній вовк,
та у душі – не одинокий!
27.11.2023