час перестає вимірюватися
хвилинами й годинами
робочими днями
навіть положенням сонця
час тепер міряємо ось так:
за триста слів — сутенітиме
чи п’ять дотиків після
чи два твоїх погляди тому
час тепер мов волан в бадмінтоні
рухається не лише повз нас
а і від мене до тебе і навпаки
або як пісок що тікає крізь мої пальці
але — у твою долоню й навзаєм
ось тобі моя долонна пустелька
ось мені твоя
під двома світилами під одним небом
завмирають у позачассі
оманливім
як пакт підписаний подихом на склі
бо ж чую чую
розбинтовуючи білу ковдру
з архітектури твоїх ключиць
як в саду за зачиненими грудьми
відкрита рана персика сочиться світлом
відкрита рана смородини витікає темрявою
бо ж чую чую приклавши вухо
до південного сходу твоїх грудей
як пульсує секундна стрілка
на циферблаті серця
29.03.22
