Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Присок любові - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Прозектор відповів на коментар Малиновый Рай, 26.11.2023 - 23:46
Не перебільшуєте: люди просто читають, щиро осмислюючи написане, а не банально хвалять, і я цьому радий. Радий і Вашому візиту, дякую
Артур Дмитрович Курдіновський, 20.11.2023 - 21:23
Я сприймаю Ваші вірші, Ярославе, як щось неймовірно щире та красиве. У Вас, як на мене, все в гармонії: і техніка, і зміст, і засоби висвітлювання своїх тем. Ваша інтимна лірика вражає! Можливо, я не об"єктивний, але сприймаю близько до серця Вашу поезію! Дякую Вам!
Прозектор відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 21.11.2023 - 11:18
Певен, усякому авторові приємно чути, що читачеві припадають його рядки до душі, я не вийняток. Пишу, як виходить - більше роблю це почуттями, ніж просто "математично", тому й, мабуть, так. Щиро вдячний і завжди Вам радий
Zorg, 15.11.2023 - 19:03
Очень интересные юношеские размышления, выглядящие по-взрослому. Щепоть философии, несколько капель чувств, тюбик рыжей масляной краски, и вуаля!Я 5 раз вычитывал данное произведение. Технически выглядит привабливо. Читается медленно, но это, скорее всего, из-за моего слабого украинского. Попытка поиграть ароматами идёт в зачёт. Рекомендую как можно больше экспериментировать с различными образами, слагать неслагаемое. Пускай, сейчас это будет выглядеть околесицей, но в дальнейшем это принесет свои плоды. Есенинскую иволгу в дупле никто никогда не видел, но это не помешало золотоволосому воссесть Зевсом на Олимпе: Плачет где-то иволга, схоронясь в дупло (с). Уверенная техника исполнения. Мазки четкие, но не размашистые. Мы по-разному видим осень и рисуем ее по своему. Мне нравится ваш стиль, молодой мастер. Одно единственное, что не слишком понравилось: В її очах ярився пишний всесвіт: Квіток, зірниць, бурунів міріади... Я бы доработал. Пышный не из этой оперы совсем, а перечисление существительных через запятые и вовсе простит катрен. Глазки должны быть умненькими, а не как у Барби. В її очах ярився наче всесвіт, Де роздуми стіклися в міріади. Или что-то подобное, на ваше усмотрение. Не устану повторять: стихо должно быть простым, как выстрел. Раз, и наповал! Хорошая работа, не по годам хорошая. Говорю искренне. Спасибо.
"Як зберегти запах, метре? Навчіть мене!.." © - з ароматами справді був експеримент, та з досвіду знаю, що дане поєднання для мене - нереальна насолода (консистенція спогадів про поїздки на південь до моря). Неодмінно й далі "хімічитиму".
Про "пишний" - хай так, приберу надмірний розмах. А от щодо очей, то Ваш варіянт звучить для мене занадто задумливо, тим паче я точно знаю, що в очах згаданої особи і так сяє розум - ми обоє золоті медалісти) Всяк ще усе перегляну. Загалом цей вірш, по секрету для планети, дався чогось важко - писав його майже тиждень. Певно, осінні хмари затягнули шлях Пегасові з Парнасу до мене. Вдячний за візит і поради
Наполнение ароматом строк в поэзии крайне редкое явление. Сам никогда не заострял на этом внимание. Но думаю, что сложности быть не должно. Все через формулы и матрицы. Я одну набросаю, на свой вкус, а дальше вы сами сможете экспериментировать. Через ассоциативные ряды будет провести читателя не сложно.
Вспоминая, как пахнет что-то, Вижу то то, покрытое чем-то. Вспоминая, как пахнут ночи, Вижу небо, покрытое ситцем И сову, что вовсю пророчит Горькой славы поэту напиться. Как-то так, молодой мастер. Все остальное будет зависеть от фантазии, умения и желания. Чем чётче почерк поэта, тем легче читателю видеть, обонять, чувствовать. Вне темы: Собрались как-то дураки на собрание, чтобы доказать всему миру, как их много.
Вважаю, що це насправді трохи сумно - не планую впускати аромати до кожного наступного твору, та загострю на цьому увагу в подальшому, мені даний прийом до душі. Експериментуватиму ще, дякую за експромт
Горова Л., 15.11.2023 - 18:15
Юний друже! Якщо буруни, множина, то бурунІв міріади.А у Вас бурУнів . Щодо іншого: Також краї оранжевила осінь. Я б теж так сказала. Я зрозуміла- і тоді, в той же час осінь починала запалювати верхівки, ще не зовсім, а тільки по краях. Гарно. Дрижіть дерева в апогеї чого? Суму. Ритм вимусив переставити слова, я теж цим користуюся. Поет, який вчив мене віршувати, називав це реверсом.а щодо торби- то це ніби юний друг побачив у моєму нещодавньому творі лося . Хто що хоче бачити... Любові - ну так захотілося автору. Особисто я не проти. Посуну- дійсно грубо, зважаючи на те, що з фото автор молодий і по вазі до трактора не дотягує. І ще одна моя думка- не запитувала в Ґуґла, що за квітка у лоха, може дійсно така є. Але слова цього в такому романтичному вірші я б не вживала. Моєму лосю до Вашого лоха дуже далеко. Не беруся оцінити якість Ваших прозекційних наголосів, мабуть вона у Вас найвища. З повагою Леся. Заходьте.
Наскільки бачу, Ваш коментар опирається на попередній, тож можете глянути відповідь до нього, там ніби все розібрав. Не подумайте, що я лінуюсь відповісти детально Вам чи якось до Вас не так ставлюся, просто вважаю, що так раціональніше й Ви не будете проти
Щодо бурунів, то там така ж історія, що й з "холоди" в СУМ. Я, звісно, щодня не чую "буруни", особливо закордоном, та знаю людей, котрі вживають і такі хороші слова: https://youtu.be/vRvK-CMptIY?t=608 А лося у Вас то і не було: слово ж там одне, просто вдягнуло два капелюхи. Загалом, не перебільшуйте - я тільки вчуся) З повагою і вдячністю, Ярослав
Я чую наступне: "Ще юно дзвенять мої пісні про наш чудесний світ, ще близько берег вже за хвилями бурунів і теплий шум садів доносить вітру літ."
Є й більш відомі його ліричні рядки: Ранкова даль і днів буруни. О каре золото очей!.. І кров вином огненнорунним по жилах солодко тече. Я жодного разу не зустрічав дане слово наголошеним на останній склад у віршах і сам так не кажу, та все ж рівнятись на одного поета теж не прагну. Є бо в нього і "дерева́", і "синя́ва", і "тумани́". Дам тоді волю прибоям. |
|
|