Магія слова не діє на тебе,
Фарби з палітри, картини – ніщо.
Там, де в людей б’ється серце між ребер,
В тебе з граніту маленький шматок.
Там, де ховають закохані душу,
Де бережуть свою пам’ять від всіх,
В тебе там порожньо, визнати мушу,
Та, все одно…Я готовий на гріх.
Може і вдасться мені відмолити,
Дотики пристрасні під грішний ритм,
Як же не хочеться знов помилитись,
Серце віддавши тобі на обід.
Вічно голодна, мов відьма із казки,
Кров віртуальну, як воду ти п’єш,
І не сприймаєш в стосунках поразки…
Але і я не сприймаю їх теж.
В битві цій, душ і сердець, перемоги
Нам не отримати, тож поки є,
Час і бажання, нехай грішний стогін,
Дихання наше із ритму зіб’є.
Словом тебе не потішу ніколи,
Мовчки кохатиму стерво своє,
Віскі ковток, трохи льоду і коли,
Може любов така, нас і не вб’є.
Завтра… Пів року…Чи в іншому світі,
Знову стосунками вразимо всіх,
Хай по ночах, тінь малює графіті,
Як, на стіні, розростається гріх.
ID:
998495
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика дата надходження: 13.11.2023 19:05:04
© дата внесення змiн: 13.11.2023 19:14:17
автор: Ярослав Ланьо
Вкажіть причину вашої скарги
|