/терцина/
У імлистій красі – ноти флірту,
Кожен теплу красу помічав.
Чепурний листопад йшов у хвіртку.
Сонях, ніби медове курча
Виглядав з-за старого паркану
І розсіював сизу печаль.
Милувались на осінь незнану,
На магічний і ніжний балет,
Що принади підкреслював панни.
Падолист, і художник, й поет
Елегантну примітили кралю
І зав’язли у чарах тенет.
Наче фея вона танцювала!
І граційно несла кожне па.
Тонко, вишукано, досконало…
Зачарований став листопад,
Мов закляк з того дива у хвіртці.
Розгубився, щось ніс невпопад.
Як закоханий в юному віці
Позолоту в шаленстві зривав,
Від оголеної танцівниці
Глядачі розгубили слова…