Заблукала в осені розлука.
Так невпинно пролітає час...
А берізка гілочками стука
По даху, неначе грає джаз!
А мені б скупатись в жовтім листі,
Що додолу килимом лягло,
Та в живім калиновім намисті
Зазирнути в дім свій крізь вікно...
А мені б вдихнуть того повітря,
Що над ставом з вітром гомонить...
А мені б іскринку того світла,
Що вночі іще в печі жеврить.
Осінь розминулася зі мною!
Пролетівши, дивний вогник згас...
Я ж у снах стежинкою нічною
Йшла за нею, щоб спинити час...
#ГалинаРибачукПрач