Давай згадаємо з тобою, давай згадаємо,
Про все, що тільки ти і я у світі знаємо.
Про все, що тільки нас удвох одних стосується,
Про те, про що ніким не пишеться і не малюється.
Про перший погляд, перший жарт і першу посмішку.
Про перший дотик і про шепіт з грішним домішком,
Про течію, що підхопила нас нестримна,
І стала теплою самотня ніч і зимна.
Я знаю нині все про час - немає часу.
Живеш, живеш - і в день один зриваєш касу!
І день за днем дорога вдвох втрачає звичність,
А двадцять років - обертаються на вічність.
