Ти світла зірка нерозгаданого світу,
Куди я лину із земної тісноти,
Де ліра жде мене, теплом твоїм зігріта,
І мрії ждуть мене, які бентежиш ти.
Хмаринка ти моя, якою день мій хмурий,
Коли замріяно я згадую тебе,
Чи виміряю шлях, що доля нам дарує,
Й призначення її твоїй судьбі чуже.
Ти тихий сутінок, що груди ним свіжіють,
Коли на заході турботливого дня
Відпочиває розум, серце вечоріє,
Й на мене смертні тіні зволять поглядать.
29.01.2017
(з російської)
