Абетку діти вчили в школі,
Бо потрібні їм знання.
Всі навчались, ну а Коля
Грав на вулиці в м'яча.
Ґав на дереві побачив,
Дременув мерщій туди.
- Ей, школярику-чудаче
Є ж уроки, ти куди?
Жартував увесь час хлопчина,
Забавлянки все шукав.
Ич, пристали до дитини
І знать нічого не бажав.
Їй-бо, право, ну що таке?
Йому кажуть: - Схаменися!
Коли ти будеш вчити?
Лише брови піднялися:
- Мене цим не корити!
- Ну що ж за шибеник, хлоп'яче!
Ой, хто ж з тебе виросте?
Президент, а не іначе!, -
Радіє Коля з щирістю.
Стану головою держави!, -
Тицьнув пальцем у небо.
- Уроки? Не мої справи!
Футбол - це те, що треба!
Хлопче, діти вчаться в школі!
Це ж всі з дитинства знають.
Чого противитися долі?
Школа радо всіх вітає.
Щоб знать абетку і читати
Ь і не бути м'яким знаком.
Юначе вчись на результати,
Як мрієш президентом стати!
26.09.2023
Ілюстрація з інтернету
Успіхів Вам у творчості. 
