Повільно осінь іде далі,
Щоб свій характер показать.
Надворі вже похолодало,
Не буде більше догождать.
Війне холодним вітерцем,
Укриє землю свіжим листям,
То розридається дощем,
Без цього їй не обійтися.
Вночі постукає в вікно,
Неначе хоче налякати.
Та все ж цікаво їй одно:
Чи будуть люди нарікати?
А люди сплять в щасливім сні,
Бо спиться краще їм в негоду.
Уже не теплі тепер дні,
Кидає осінь прохолоду.
Награлась осінь, треба спать!
Лиш кине фарби жовті в листя.
Так очі хочуть подрімать,
Протре їх; знову чомусь злиться.
Ось непочатий край роботи:
Туман прогнати до ставків.
Такі у неї ось турботи...
Таке бува в одинаків...
------------------------------------
Музика Сергія Грищука - українського композитора.
Зі Святом Вас! Удачі! 
