Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Така любов дається раз… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна, 23.08.2023 - 23:02
Категорично так. Але це ваше рішення, і воно має право на існування
Ярославко відповів на коментар Ірина Лівобережна, 24.08.2023 - 09:02
Не вважаю свої рішення хибними, дякую за візит
Світлая (Світлана Пирогова), 23.08.2023 - 08:16
Така любов не забувається ніколи, але чи повернеться, покаже час. Чудовий вірш.
Ярославко відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 23.08.2023 - 13:03
Велике спасибі, погоджуся
Артур Дмитрович Курдіновський, 23.08.2023 - 08:07
Добре розумію Вас, Ярославе! Хоча мені вже й четвертий десяток, але щось подібне було і в мене. Так і залишилось в минулому. Віршів тоді не писав. А якби й писав - то нічого б не змінилось. Бажаю Вам натхнення і... Кохання! Чого в житті не буває!
Ярославко відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 23.08.2023 - 13:03
Красно дякую за прочитання та співрозуміння, Артуре, навзаєм!
Дмитрий Погребняк 555, 22.08.2023 - 21:16
Коли віршик настояний на коханні завжди у читача хмеліє серце!
Zorg, 22.08.2023 - 17:36
Пройдет время и вы вспомните этот стих и слова: эх, раз да ещё раз да ещё много...Сейчас в вас говорит юношеский трепет и едкое разочарование. Учтите, дамы падки на поэтов, а значит, скучать не придется. Настанет час и будете менять музу пару раз на день. Только при одном условии: любовь вне лексикона поэта! Замените это слово на однокоренное "влюбчивость" и да простят вас все леди, имена которых под утро и не вспомните Произведение понравилось. Чувствуется, как в нем кипит молодая кровь, переливаются неподдельные чувства и буйствует желание. Так держать, юначе! P.S. К сожалению, сейчас Мастер и не вспомнит, как звали его первую Маргариту.
Сумніваюсь, що так буде, враховуючи те, що перелюбство чи хтивість не є рисами мого характеру, та й персонаж я не дуже соціальний. Хоча, поживу, побачу - стільки всього в житті відбувається, що раніше й не зміг би собі такого уявити. Спасибі, завжди Вам радий
Не могу оторваться, перечитал несколько раз. Чудо-чудное, а Зорг - всегда Зорг.
Я о первой и о последней строках произведения. Сложноваты они в артикуляции, читабельность понижена. Я оставлю пару ремарок, а вы рассмотрите по возможности. Поэзия должна быть простой, как выстрел, разящий аорту, сердце, душу, разум! Я всегда режу образность в угоду читабельности. Серпом під корінь ріжу дні В букет барвистий не для тебе... Вы знаете, мое отношение к ужам и лишаям, но в последней строке маленький ужик не был бы лишним. І спалахнути вже не зможе. По смыслу произведение не просело, выиграло в читабельности, но несколько балов долой из образности. Решать вам, но помните о простоте выстрела. И как подсказка на будущее. Обращайте визуально внимание на строки. Если одна строка выбивается из размера по длине - в ней много согласных и она, скорее всего, нечитабельна.
Дякую за ремарки та поради. Спершу вказані дві частини виглядали відповідно так (вони були й найпроблемнішими для мене):
Серпом час ріже теплі дні.../Жне час серпом пістряві дні... І як цей пал у серці згас, То знов зайнятися не зможе. (Два середніх стовпчики майже без змін, другий катрен написав першим - його начерк зробив ще у липні.) Останній рядок можу змінити на першоваріянт або на "І знов зайнятися не зможе.", а от від першого відступати не дуже хочеться, занадто кортить використати образ "серпа часу" й наближення осені-зими. Та й в останньому рядку не хотілося б робити якись чіткий "прогноз".Що скажете, колего?
Зжинає хтось барвисті дні
Пустою тінню коло тебе. Тупим серпом навколо тебе Серпом іржавим коло тебе. Я ж не забув... Почти идеально выглядело бы приблизительно так. Не торопитесь, юноша. Вариантов 10-15 подберите, затем выберите самый яркий. Хрестом нагрудним для поета
Перший образ мені не імпонує, бо не дуже зрозумілий, а другий не підходить, позаяк я є антагоністом хрестів, ікон та всяких релігій загалом. Хай вже лишається так, мене наразі влаштовує. Та й це не останній написаний мною вірш. Дякую за поради
Горова Л., 22.08.2023 - 17:17
Гарно. Спахнути- дякую, що відкрили для мене це слово. Візьму в словник. А от болінню- то посперечаюся. Боління, то іменник середнього роду. Болінню давадьний відмінок. А от музою - орудний. Логічно було б: болінням і музою. Але,зрозуміло, що так воно не поміститься. А замінити сполучних і на й- язик зламається .
Болінь - ж.р., діалектне слово (може, й репресоване).
Я хотів би цвітом бути, Щоб болінь усю відчути, Як зірвете Ви. - уривок з вірша поета Миколи Шпака "Я люблю" (з книги "Вибране" (2009 р.)). Бачив і в Сосюри це слово, але приклад не наведу. Перш ніж щось публікувати для широкого загалу, я завжди перевіряю. Вдячний за увагу до твору Cнежана, 22.08.2023 - 16:10
Гарний життєвий вірш.Перша любов ніколи не забудеться.. А, може, ще повернеться? Катерина Собова, 22.08.2023 - 16:05
Це все минеться, життя дасть другий шанс на справжнє і взаємне кохання!
|
|
|