А я ще 20 днів мовчатиму про те,
Що в його кімнаті запах сушеного літа
Про смерть і про осінь...Проте
він зле посміхнеться і посмішка наче вітер
Що вранці захочеться снігу і теплоти
...Отримуєш тільки каву і сигарети
Читаєш йому невідправлені листи
Дивуєшся хижим рисам його портретів
І все...Вночі завиєш від давніх ран
А голос у нього рідний і ненависний.
І погляд здавлює горло, наче капкан
Він подивиться в дзеркало...Дзеркало трісне...
2010 рік
