Не я пером ті шкрябав парти,
Не дряпав, не тесав ножами.
Можливо де і капнуло чорнило,
Мабуть, але хіба біди те варте.
Та було всяко поміж нами,
Життя не всіх до кращого змінило.
А, старі парти, старі парти,
А старі парти вже давно віджили,
Та чи рабів чеснот вони плодили,
А може й згадувати те не варто...
Раби чеснот і доброти...
Нелегко їм й тепер живеться,
Та навчені терпіти і страждати,
Поки образа не проснеться
Щоби за себе постояти.
Давно небачені, давно не чуті,
Чи завжди однокласники є друзі..?
Мабуть що ні, багато з них забуті,
Щоб не стрічались на життєвій смузі…
Раби ж чеснот й доброти
І дружби гідні й потиску руки
Навіть через далекі-давні ті роки!